Чудовий приклад мого муд рідінгу: я вибрала книгу, за яку було менше голосів, бо вона підходила мені до відпочинку біля басейну 👍

Ця книга розбиває мені серце в хорошому та поганому сенсі. Не знаю, що буде, коли я її дочитаю, але маю підозру на рейтинг 5/5. Поки що це найкраще з того, що я читала від Емілі Генрі.

Новий сезон "Хартстоппера" змушує мене буквально битись головою об стіну від того, наскільки це мило і щемко.
І це я подивилась лише одну серію.

Моя подруга зробила свій телеграм-канал про книги із чудовим концептом, адже що іще пасує до читання так, як чашка чаю?
Тому запрошую вас приєднатись, адже Аліна завжди чудово розповідає про книги, і саме вона вмотивувала мене повернутись до читання ✨🖤

Айзек в «Харстоппері» читає Book Lovers, і це знак, що мені треба прочитати книгу, яка виграла по голосах 🙈

Ви б так обирали собі книги?
Бо я точно так 👀

побачила прикольний сервіс для вибору наступної книжки для читання

показує тобі першу сторінку книги — без назви, автора чи обкладинки

якщо зайде — дивишся, що це за книга 👀

я не дуже по концепції "оцінювати за першими строчками", але цікаво. ви б так обирали книжку собі?

Сьогодні планувала написати щось про "Хартстоппер", закінчивши другий сезон та перечитавши комікси. Але вже всі ми, напевно, бачили новину щодо Еліс Осман.
Хто не в курсі, лонг сторі шорт: у травні Еліс привітала російське видавництво, що перекладало "Хартстоппера", з днем народження. Це зараз вилізло в твіттері, а наше "Видавництво", що публікувало комікси та інші твори Еліс, відреагувало в спробі зрозуміти авторку.

Я не вважаю, що "Видавництву" варто було виправдовувати Еліс чи писати, що це вона так підтримала росняву ЛГБТ-спільноту. З однієї фрази на відео не дуже зрозуміло, що в неї за мотиви. Відео не є дуже персональним, і, можливо, вона записувала такі привітання для інших видавництв. Тим не менше, мені все одно, чому вона це зробила і що вона знала чи не знала. Як публічна особа, Еліс має тричі факт-чекати те, що вона постить чи говорить, особливо в період культури кенселінгу.

Що я про це думаю? Перш за все, я розумію, що демонізація росії відбулась лише в Україні. Дуже, ну просто неймовірно мало вестернсів справді ненавидять росію майже на тому ж рівні, що українці. Хоча багато людей та публічних осіб за кордоном засуджують війну, вони все ж таки вірять у notallrussians і думають, що расєянє страждають від репресії та відсутності демократії. Вони не розуміють, що ця країна і її люди вже навіки загублені, і що їм нічого не допоможе. Тому ми досі маємо Лі Бардуґо і її Равку, Елізабет Ґілберт, що планувала писати книгу про росію, і також Еліс, яка вітає російське видавництво.

Я також знаю, що іноземці не сприймають русню так, як ми. Мої іноземні колеги відводять очі, коли я кажу, що хочу, аби всі росіяни здохли. Моя терапевтка-американка колись говорила, що росіяни просто не мають доступу до інформації, а я в той день читаю коментарі про те, як вони радіють черговому прильоту в нас. Мене це жахливо бісить. Я хочу, щоб не існувало цієї бульбашки. Я хочу, щоб їх всі ненавиділи, щоб всі плювались від самої згадки про русню. Проте нашої ненависті повністю не осягнути тим, хто не пройшов через століття боротьби, і навіть через фото щоденних прильотів до них не доходить. Я вже це зрозуміла, але це не означає, що я перестала поширювати інформацію. Співпраця різних авторів чи митців з росією не розривалась би, якби не українці в гніві та їх коменти. Тому мені здається, що зараз варто розголосити цю ситуацію та писати агентам Еліс, як це робить "Видавництво", а також писати повідомлення та коментарі в інстаграм.

Чи перестану я читати "Хартстоппер" чи дивитись серіал? Чесно, я не знаю. Я буквально вчора додивилась другий сезон, і мені буде боляче вирвати цю історію із серця. Але я це зроблю, якщо до цього дійде. Можливо, я трохи егоїстично хочу почекати, поки не надійде офіційного коментаря від Еліс на запит нашого "Видавництва". Мені дає надію те, що нових її анонсів на росії не було, тобто нових фінансів Еліс звідти не має отримувати (ясно, що я не беру до уваги вже продані до війни права, бо тут нічого не вдієш). Однак Еліс наразі потрібно рятувати свою репутацію в очах українських фанатів, якщо їй справді не все одно.

Останнє, що я хочу сказати - кожен має право на те, щоб отримати інформацію. Я не є дуже освіченою людиною в плані світової політики, тому я почуваюсь дуже незручно, коли дізнаюсь від своїх колег, що їх країна перебуває в напружених стосунках з іншою країною, а я про це не знаю. Так, війна росії проти України не є локальним конфліктом, і це зовсім інша ситуація. В той же час багато компаній чи зірок припинили співпрацю з росією після публічного тиску. Тому я вважаю, що варто спробувати донести, що саме вона зробила не так, і чому це образило українську спільноту.

А що ви думаєте про це?

#omc_news

Моя книжкова полиця чисто
✨💕🧚‍♂️🌸 🖤💀👻🕸️

Для тих, хто шукає, якою книгою можна провести літо, роблю невеличку підбірку 🏝
Звісно, я дуже вчасно це роблю, але осіння підбірка також незабаром буде.

Романтика / мікс жанрів:

☀️Тейлор Дженкінс Рід "Світанок Малібу"

Малібу. Серпень 83-го. Літня вечірка, яка закінчується пожежею, і сім'я, повна секретів.

☀️Емілі Генрі "Happy Place"
Ця книга більш літня, ніж "Пляжне чтиво". You can't change my mind.

Літо, компанія друзів, які щороку відпочивають разом. Пара, яка розірвала стосунки, однак не хоче зіпсувати відпочинок, і прикидається, що вони досі разом. Естетика пляжу і будиночку біля океану. Скоро буде відгук 👀

☀️Honorable mentions від Емілі Генрі: "Пляжне чтиво" та "People We Meet on Vacation". Перша книга не зовсім пляжна (так, я досі за це говоритиму), але там є літо. Друга книга має класні літні вайби подорожі та відпустки, але сама любовна лінія для мене була така собі.

☀️Тесса Бейлі "It Happened One Summer"

Розбалувана татусева дочка, маленьке містечко та похмурий моряк. Взаємна неприязнь переростає в кохання.

☀️Андре Асіман "Називай мене своїм ім'ям"

Ця книга - втілення літа. Італія, спека, вино, блакитна вода, персики (перепрошую) та сильне кохання. Якщо ви ще не бачили фільм - благаю, дивіться його зараз, бо в холодну пору року його дивитись дуже боляче.

☀️Ті Джей Клюн "Дім у волошковому морі"

Затишне фентезі про магічних дітей, знайдену сім'ю та прийняття себе.

Серії книг:

☀️Рік Ріордан "Персі Джексон та Олімпійці"

Якщо ви ще не читали цю серію - вперед. Діти грецьких богів щоліта збираються в тренувальному таборі та відправляються на різні квести. Мені дуже подобається, як автор осучаснив грецьку міфологію та наклав її на американську культуру.

☀️ Сара Дж. Маас "Двір шипів і троянд"

Гаразд, ну раптом хтось із вас її не читав? Спекотне фентезі про Фейрі (або ж Фе) з красивими описами і закрученим сюжетом. А спекотне воно не лише із-за згадок літньої погоди 😏

☀️Вікторія Шваб "A Darker Shade of Magic"

Літні вайби особливо має друга книга, тому я її сюди вписую.
Чотири паралельні реальності. Чотири Лондони. Маг, що вміє між ними подорожувати, та крадійка, яка ненароком потратила прямо в гущу подій. Класно продумана світобудова та магічна система.
В мене також є відгуки на першу та другу частину.

Горори та трилери:

☀️Райлі Сейґер "Востаннє, коли я збрехала"

Літній табір, зниклі дівчата та таємниця, яку потрібно розгадати багато років потому. Якщо вам подобаються фільми на кшталт "П'ятниці 13-те", або 9 сезон "Американської історії жахів" - вам сюди.

Як я писала в своїх попередніх підбірках, ви можете читати всі книги Сейґера, якщо шукаєте літній трилер. Однак на “Survive the Night” відгуки були такі собі.

☀️ Річард Чизмар "Гонитва за Буґіменом"

Літо, 80-ті, серійний вбивця. Що може бути атмосферніше?

☀️Макс Кідрук "Доки світло не згасне назавжди"

Це не горор, і не зовсім трилер, а більше містика.
Рута бачить дивні сни, в яких вона міняє хід минулих подій, а потім прокидається і розуміє, що зміна сталась насправді. Однак чим серйозніші зміни вона робить уві сні, тим серйознішою буде відповідальність.

Перед прочитанням цієї книги обов'язково прочитайте "Не озирайся і мовчи", бо там є спойлери та посилання на цю книгу. Бачите, як я вам так хитренько одразу дві улюблені книги від Кідрука порекомендувала.

Нагадую також про мої підбірки літніх горорів: книги та все підряд.

#omc_recs #omc_summer

Часом пишу відгук на прочитану книгу, і розумію, що без спойлерів тут не обійтись. Заліплювати абзаци як спойлери теж не хочеться, бо це виглядатиме неакуратно. Поки що найкращий спосіб - лінки на окрему нотатку, але чи взагалі комусь цікаво читати детальні відгуки зі спойлерами?

Чи буду я читати далі книги Колін Гувер? Ні.
Чи буду я дивитись відео на півтори години, де хтось читає її книгу і коментує? Так.

Якось так вийшло, що сьогодні я подивилась два величезних відео (майже 4 години в сумі) з оглядом на книги Колін Гувер. Цього часу я вже не поверну в своє життя, але мені дуже сподобалась ютуберка та її коментарі до книг, тому я хоча б знайшла новий цікавий канал. Вона вставляла у відео уривки з кожної книги з деталями у хронологічному порядку, тому в мене таке відчуття, що я ці книги прочитала (на жаль).

Трошки статистики. У 2022 році було продано більше книг Гувер, ніж копій Біблії (найбільш продавана книга в світі). Гувер продала більше книг, ніж Роулінг та Стівен Кінг разом. Time назвали її однією зі 100 найвпливовіших людей у світі.

Мені хочеться блювати та кричати від цієї статистики.

Уявіть, що ви сидите в барі зі своїм батьком, і він виносить вам мозок про те, як треба жити своє життя. І тут до вас підходить рандомний чувак, втручається в розмову, прикидається вашим бойфрендом і "рятує" вас від батька, вже проявляючи фізичний контакт. Годину потому він вже розказує, як дивився на вас і уявляв, чи ви маєте на собі нижню білизну, якого вона кольору, чи може ви геть без неї. Він ставиться до вас як до об'єкту та постійно вас сексуалізує. А ще він потім спить із жінкою свого померлого брата (після кількох зустрічей з вами). Чоловік мрії, чи не так?

І це лише приклад типового чоловічого персонажа для Гувер. Вони обсесивні, контролюють дівчат, їх внутрішній монолог постійно демонструє гидкі думки, і вони маніпулюють жінками та просто повністю емоційно недоступні. Вони не чують слова "ні", хапають дівчат за руки, притискають до стін, кажуть "Зупини мене" і буквально їх переслідують.

Цікавий факт: у перших виданнях "9 листопада" була сцена сексуального насилля. Головний герой притиснув героїню до стіни в барі та поліз їй під спідницю, хоча вона просила зупинитись, і не припинив цього робити. Коли негативні відгуки всюди рознеслись, Гувер публічно перепросила та трохи змінила цю сцену. Тобто він там зупинився, але все одно ця ситуація була. Нагадую, цей чоловік - головний любовний інтерес в книзі, і героїня з ним лишається.

Чому мене це все так обурює? Та тому, що її цільова аудиторія - молоді дівчата. ЇЇ книги рекламуються як любовні романи та підліткова література (YA), і всі вони описують аб'юзивні стосунки, де дівчата жертвують своїм ментальним здоров'ям ради якогось тюбіка, якого вони навіть не знають. Жінки в її книгах не мають подруг, вся їх цінність визначається думкою та схваленням чоловіка, і вони прощають їм відверту брехню та маніпуляції. Мало того, що книги Гувер романтизують відверто жахливих чоловіків, вони ще й нормалізують дівчат, життя яких крутиться лише навколо кохання. Героїня "9 листопада" не відчуває власної цінності та не вірить в свою красу, аж поки їй про це не сказав мужлан. Героїня з "Ugly Love" навіть не вважає своє життя повноцінним, поки не зустріла хлопця, який при цьому думає про свою зведену сестру та не розказує героїні нічого про своє життя, постійно її відштовхує і користується нею для сексу.

Я дивлюсь на популярних книжкових блогерок, які ставлять цим історіям 10 з 10 і рекламують їх на свою широку аудиторію, в якій, як ви вже зрозуміли, теж молоді дівчата, і мене це вбиває. Я не кажу, що блогерки в цьому винні. Книги Гувер спеціально написані дуже легко, події в них відбуваються швидко, і вона добре тримає увагу читача. Це зроблено для того, щоб навіть ті, хто читає рідко, змогли захопитись її книгою. Щоб зацікавити підлітків, які не люблять читати. Гувер вставляє в свої книги референси на букток та сленг книжкової спільноти, щоб наче бути на одному рівні з тими читачами, що прийшли з тіктоку (знову ж таки, молоді дівчата). І мені боляче думати, що читачки Гувер потім візьмуть до рук ще щось на кшталт "Із крові і попелу" або іншої маячні і будуть романтизувати мерзенних чоловіків та захоплюватись ними.

П.С. Я знаю, що ці думки зовсім не нові, і купа людей вже говорили про проблематичність Гувер. Мені просто треба було це кудись вилити, та й раптом хтось колись прочитає це і пройде повз книги Гувер в книгарні замість того, щоб придбати їх.

Замість музики на фоні я слухаю відео на 3-5 годин із розбіром кожної книги «Сутінок».
Тут варто зазначити, що відео на кожну книжку займає по 3-5 годин.
Ай нід хелп.