Пішов служити до 3-ї штурмової бригади одразу після закінчення ліцею. 👏🏻

З дитинства “Студент” знав, що, щойно йому виповниться 18 років, він піде до армії.
Коли почалася повномасштабна війна, не вагався і звернувся до рекрутингового центру 3-ї ОШБр.

Своє поранення боєць отримав вночі, у свій останній день на позиції. Незважаючи на поранення, він сам наклав собі турнікет і мужньо тримався на евакуації, не втрачаючи позитивного настрою.

Зараз “Студент” проходить реабілітацію та вже впевнено займається на протезі. Його мотивація залишається незмінною — повернутися до війська.

“Коли є Патронатна служба, це дуже приємно. Адже є люди, які завжди тобі допоможуть!” ❤️

Вовина тисяча...

Уся моя стрічка у Facebook рясніє дописами та мемами, які висміюють ініціативу президента роздати громадянам по тисячі гривень.

Мені особисто боляче на це дивитися й читати, коли прямо зараз Патронатна служба "Янголи" заборгувала понад 35 млн гривень на оплату реабілітації та лікування поранених бійців 3 ОШБр, Азову та інших підрозділів, якими опікується, коли ми вже місяць не можемо зібрати гроші на протези для мотивованих бійців, які хочуть повернутися до рідної бригади, щоб знову стати на захист нашої з вами Батьківщини!

Я не побачила жодного позитивного допису від громадян, чия країна стоїть на межі прірви, жодного заклику із задоволенням отримати цю тисячу й задонатити військовим, які вже з останніх сил тримають зубами кожен сантиметр української землі. То тисяча гривень для вас не гроші? Боже, які ви невдячні, бійці фейсбучного фронту...

Долучилася до Київського Безпекового Форуму молоді. #GenW #YKSF2024 #OpenUkraine

Завдяки роботі Патронатної служби «Янголи» та мотивації наших захисників і захисниць, 85% поранених воїнів 3-ї штурмової та 12-ї бригади «Азов» повертаються назад у стрій.

Нам вдалося спільно з урядовцями внести зміни до постанов Міністерства оборони, і тепер поранений боєць, за згодою командира, може повернутися на будь-яку посаду — від бойової до офіцерської.

В умовах, коли країна стикається з браком людських ресурсів, рішення повертати в стрій досвідчених військових, які й надалі бачать себе в армії, лише посилює нашу обороноздатність.

У скандинавській міфології смерть жінки-воїтельки на полі бою має особливе значення.

Вона може потрапити до Вальгалли – місця вічної слави, де бог Один збирає найхоробріших воїнів, або ж до Фолькванґра – обителі богині Фрейї, яка приймає героїв і героїнь, відданих своїй землі й народу.

Ці священні місця вшановують її жертву, як символ того, що на полі бою немає різниці між чоловіками і жінками, є лише хоробрість, що відлунює у вічності

Веселого пиру з богами, посестро Валькіріє!

Захисник із позивним «Снаряд» який служив у 3-й штурмовій бригаді, пройшов шлях від перших днів повномасштабного вторгнення до поранення під час оборони Авдіївки.

Після отриманого кульового поранення й ампутації ноги він продовжує боротьбу за відновлення, маючи механічний протез. Проте, щоб повернутися до активного життя та військової справи, йому потрібен функціональний електронний протез, який значно розширює можливості руху.

Для таких героїв Патронатна служба «Янголи» оголосила перший в Україні збір коштів на протезування, з метою зібрати 20 мільйонів гривень для вісьмох військових.

Державна програма забезпечує лише базові механічні протези, а сучасні біонічні, які відновлюють повну рухливість, залишаються недоступними без додаткової фінансової допомоги.

Громадська підтримка стає вирішальною для того, щоб допомогти героям повернутися до повноцінного життя.

Детальніше за посиланням: https://bukvy.org/vorog-byv-vprytul-ya-otrymav-kulove-poranennya-i-nogu-ne-vryatuvaly-snaryad-boyecz-3-oshbr/

"Ходимо, як по святки "

Ледь не щотижня робоча група в Офісі Президента знову й знову збирається над вирішенням болючого питання — забезпечення наших бійців якісними та швидкими протезами.

Кожна зустріч — це кропітка праця, спрямована на те, щоб наші захисники отримували все необхідне, без затримок і бюрократичних пасток. Але Міністерство соціальної політики, схоже, цинічно закриває на це очі, ігноруючи напрацювання робочої групи та важливі запити військових і громадянського суспільства.

Як не дивно, але набагато легше було переконати Міністерство оборони та Генеральний штаб дозволити тим, хто хоче, залишатися в армії навіть з повною непридатністю до служби. А от для Мінсоцполітики все це, схоже, залишається поза пріоритетами. Тяжко повірити, що таке ігнорування можливе, коли йдеться про долі та майбутнє наших героїв та боєздатність країни.

‼️ З огляду на кількість наших військових, які пройшли через полон або зазнали поранень, ми просто зобов'язані розширювати і масштабувати медичну інфраструктуру.

У кожній області мають з'явитися мультифункціональні клініки, де будуть і стаціонар, і операційні, і зали для реабілітації. Це суттєво полегшило б логістику для наших захисників, особливо для тих, хто пережив втрату кінцівки.
Але тільки зараз, на третьому році повномасштабного вторгнення, ми почали чути про наміри держави розвивати цей - такий необхідний сектор.

‼️ Ця історія — готовий сюжет для фільму жахів, який розкриває глибину проблем у системі захисту дітей в Україні.

Діти, які зазнали насильства і потрапили до притулків в надії на захист, виявляються заручниками місця, що мало би бути їхнім прихистком. Натомість тут панує атмосфера страху, насильства та знущань, де навіть основні потреби дітей ігноруються, де вони ізольовані, залякані і позбавлені можливості знайти допомогу. Це більше схоже на тюрму, ніж на місце, де дітям повинні надавати психологічну підтримку та допомогу.

Ця ситуація стає ще більш кричущою на тлі війни, коли Україна втратила вже тисячі своїх найкращих синів і дочок, а ще більше дітей втратили батьків, залишилися сиротами, без даху над головою. Ці діти особливо вразливі, вони переживають травму, втрату і потребують підтримки, турботи та безпеки. А натомість — холод, байдужість і страх.

Показово, що діти, які мали б бути під особливим захистом держави, не можуть отримати навіть елементарного людського ставлення. Не працюють механізми захисту, немає належного контролю, і, здається, немає й бажання змінити цю систему. Це не просто про недоліки, це про систематичне ігнорування прав найуразливіших.

Це реальна трагедія, і відповідальні за неї повинні нести наслідки. Міністр соціальної політики Оксана Жолнович несе пряму відповідальність за систему, яка дозволяє подібні жахливі речі. Якщо вона не здатна забезпечити гідний захист для дітей, які залишилися без підтримки родини, то її місце повинно бути вакантним. Така системна несправедливість щодо дітей є неприпустимою, і країна заслуговує на керівника, який буде дійсно дбати про безпеку і права кожної дитини, а не ховатися від журналістів та ігнорувати робочі засідання.

P. S.
Львів - рідне місто Пані міністерки

Поки цвіт нації гине в окопах, наші нардепи вже “подбали” про ветеранів та їх родини. Прийняли новий закон №3720-IX (чинний з 01.01.2025), який тепер зобов'язує учасників бойових дій та людей з інвалідністю через війну платити 50% за автоцивілку.

Раніше ми взагалі не платили за цю страховку — держава покривала збитки. Тепер нас змушують платити страховим компаніям, навіть після того, як ми віддали свої життя та здоров'я за країну.

Це пряме порушення Конституції:

> Стаття 22: Права і свободи не можуть бути звужені при прийнятті нових законів.

Тобто, замість того, щоб підтримувати ветеранів, нас ще й обкладають новими витратами.

Цікаво, як і з ким у Мінветі погоджували цю ганьбу? Списки депутатів, які голосували за цей закон, є на сайті Верховної Ради.

З початком повномасштабної війни «Блат» не залишився осторонь: спершу допомагав Силам оборони як волонтер, а згодом приєднався до лав «Азову». 👏🏻

29 вересня 2023 року під час обстрілу біля нього розірвалася міна. Медикам вдалося оперативно евакуювати бійця, проте в дорозі почалася внутрішня кровотеча.

За кілька днів, коли він вийшов з коми, його відвідала Тетяна з Патронатної служби.

Під опікою «Янголів» боєць пройшов тривале лікування і зараз відновлюється в Київському інституті реабілітації. 🙌🏼

Дуже показово, що очільника Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не бентежить ані той факт, що з 1 млрд гривень, виділених на функціональні протези, використано лише 4%, ані те, що за програмою первинного протезування проходять тисячі військових, тоді як на програму прогресивного функціонального біонічного протезування звертається лише кілька десятків на рік.

В сюжеті 1+1 можна почути його в’ялі виправдовування, чому у Мінсоцу «лапки».

https://youtu.be/jafoEWLpE2o?si=pHd5xN7o7HnYOXir