$1000 на тиждень: у чому проблема із доступом до наукових публікацій на Заході і як її вирішити

Якщо ви спробуєте відкрити онлайн будь-яку статтю з англомовного наукового журналу, у більшості випадків отримаєте доступ тільки до анотації. За повний текст вас попросять заплатити — причому ціна за одну статтю становитиме 70 відсотків стипендії українського студента.

Сьогодні пейвол (paywall), платний доступ до контенту, є однією з найбільших проблем для розвитку науки. Доступ до більшості наукових статей не просто платний — він дуже дорогий і деколи непосильний науковцям. Розповідаємо для видання Локус (@theveryplace_locus) про те, чому науковий пейвол — це настільки значна проблема і що можна з цим зробити.

⏱Час на прочитання — 5 хвилин.

https://telegra.ph/Scientific-paywall-08-12

Антон

Інформаційне забруднення: чим порушення нашої приватності нагадує глобальне потепління

Численні скандали навколо Facebook привернули увагу до захисту персональних даних, однак більшість людей досі достеменно не знають, що це таке — цифрова приватність. З'ясувати це питання спробував журналіст The Atlantic Дерек Томпсон для подкасту «Crazy/Genius».

Розповідаємо найцікавіше з цього випуску: що таке цифрова приватність, чому в 21 столітті наші імейли замінили залізну руду — і чим проблеми з приватністю нагадують глобальне потепління.

⏱Час на прочитання — 5 хвилин

https://telegra.ph/data-pollution-08-22

Захар

​​Безхмарне майбутнє рабства: Дві історії про расову нерівність у США

У кінці серпня американці відзначали 400 років від загальноприйнятої дати появи рабства у США. Рівно чотири століття тому до Вірджинії прибув перший корабель із двома десятками чорношкірих рабів з Африки. Це почало 250-річний період рабства — і ще довший період расової дискримінації.

З того часу Америка добилася великих (хоч і не остаточних) успіхів у боротьбі зі своїми демонами. Тим не менш, ще порівняно недавно усе було значно гірше: рабство скасували у 1865 році внаслідок Громадянської війни, але дискримінаційні закони Джима Кроу закріпили формальну расову нерівність на багато десятиліть вперед. Лише у 1954 році була заборонена расова сегрегація у школах, а міжрасові шлюби по всій країні дозволили тільки в 1967 році.

Для того, щоб краще пояснити расову нерівність у США, ми вирішили дещо розширити наш стандартний формат — і підготували для вас повні переклади двох матеріалів видання Aeon. Вони розповідають дві цікаві історії про рабство й расову нерівність у США — і показують те, як міцно расова нерівність була вкорінена в американське суспільство.

1️⃣ Перший матеріал — про те, наскільки неочевидним було скасування рабства перед Громадянською війною. Згідно з традиційним поглядом на історію США, рабовласницька система була віддавна приречена, а тому Громадянська війна стала логічним кінцем рабства. Однак, як стверджує історик Метью Карп, рабовласники США перед самою війною були цілком обґрунтовано переконані, що на рабство чекає безхмарне майбутнє. Останні дослідження наводять на думку, що рабству справді не загрожувала природна смерть — і його скасування могло бути сприятливим випадком. Чому так — читайте в статті Карпа.

2️⃣ Чи то через історичну закономірність, чи через вдалий збіг обставин рабство у США не пережило Громадянську війну — але узаконена расова дискримінація залишилася з американцями ще на наступних 100 років. Як пише науковець Джеймс Вітмен, закони Джима Кроу були настільки дискримінаційними, що ними надихалися нацисти для розробки своїх антиєврейських законів. «Ще до приходу нацистів до влади Гітлер у “Mein Kampf” описав США як “єдину державу”, яка досягла прогресу у створенні здорового расистського суспільства». Що саме зацікавило нацистів в американських расових законах — читайте у статті Вітмена.

⏱ Час на прочитання: по 5 хвилин на кожну статтю

📖 Додаткові матеріали: узаконене рабство давно стало історією, але фактичне рабство широко існує і в 2019 році. Детальніше про це ми писали в матеріалі про торгівлю людьми в Україні.

Антон
Фото: Джек Делано / FSA / Library of Congress

​​Нам один рік!

Рівно рік тому ми запустили Old York Times.

За цей рік ми:
▪️ Оглянули кілька десятків лонгрідів (а також книжок, подкастів і навіть наукових статей). Загалом у нас вийшло 56 статей (ось каталог усіх дописів, якщо ви не знали, як провести наступну суботу).

▪️ Провели офлайн-лекцію в Києві про історію медіа (і розповіли про це на Радіо Культура)

▪️ Почали співпрацювати з кількома класними медіавиданнями.

Дякуємо тим кільком десяткам людей, яких ми змусили підписатися на Old York Times 11 вересня 2018 року — і тим, кільком тисячам, які почали читати нас з того часу.

Попереду в нас дуже багато планів. Але для початку ми хочемо ближче познаймитися з вами. Якщо у вас є для нас фідбек, пропозиції партнерства чи ви просто хочете з нами познайомитися і задати питання, пишіть нам на пошту oytimes@gmail.com або комусь з нас особисто (@zakharprotsiuk або @protanton).

Залишайтеся з нами!

​​Конкурс!

На день народження зазвичай отримують подарунки, але цього разу ми їх роздаємо.

Ми розігруємо три книжки — класні нон-фікшн книжки, які вас точно зацікавлять:

1️⃣ “Людина розумна” (Ювал Ной Харарі) — бестселер, завдяки якому ви поглянете на історію людства під новим кутом.

2️⃣ “Усі брешуть” (Сет Стівенс-Давідовіц) — що пошукові запити Google (й інші цифрові великі дані) розповідають про справжню природу людини, яку ми не розкриваємо близьким і навіть собі.

3️⃣ “Новий цифровий світ” (Ерік Шмідт, Джаред Коен) — як технології формуватимуть наше майбутнє: перевернуть з ніг на голову концепції держави, міжнародної дипломатії, революцій та тероризму.

Умови конкурсу дуже прості:

1) Напишіть про Old York Times в будь-якій соцмережі (чи Телеграм-каналі) з посиланням на нас: https://t.me/oldyorktimes/.
Що писати — на ваш вибір: можете нас похвалити і закликати всіх підписуватися на нас, а можете жорстоко розкритикувати. Головне — лінк на нас.

2) Коли напишете, скиньте посилання на пост в цю коротеньку форму — https://forms.gle/6KB5uUruFbq9ULi39

Конкурс триватиме два тижні — до 27 вересня. Потім ми рандомно виберемо трьох людей, які отримають по книжці; доставка по Україні — з нас.

Якщо будуть питання про умови конкурсу, пишіть @zakharprotsiuk або @protanton

За останні 200 років якість життя радикально зросла. Ось три приклади

За останні два століття люди стали здоровіші, багатші, грамотніші та почали помирати пізніше. Стало значно менше нещасних випадків, воєн і епідемій. Це все звучить чудово, однак відірвані від життя цифри не показують, як змінилася якість життя. Чи стало наше повсякденне життя кращим?

Американський дослідник Стівен Пінкер вважає, що так. У своїй книзі “Просвітництво сьогодні” він відстоює ідеї прогресу і доводить, що ми зараз живемо в найкращій епосі в історії людства. Разом з видавництвом “Наш Формат”, яке переклало книгу Пінкера українською, ми оглянули розділ з його книги про якість життя.

✒️ Цю статтю ми випустили разом із видавництвом “Наш Формат”. Ми запускаємо нову рубрику, в якій ми будемо оглядати найцікавіші нон-фікшн книги цього видавництва. Усі статті у співпраці з “Нашим Форматом” ми позначатимемо хештегом #OldYorkTimes_НашФормат

⏱Час на прочитання — 4 хвилини

https://telegra.ph/Pinker-09-14

Захар

​​5 статей про глобальне потепління

У п’ятницю в Києві і по всьому світу пройшли марші за боротьбу зі зміною клімату. Вони відбуваються напередодні Генеральної Асамблеї ООН, яка розпочнеться за кілька днів у Нью-Йорку. На ній світові лідери будуть обговорювати, як втримати нагрівання планети на позначці 1.5 °C до кінця століття.

Глобальне потепління — це справді важливо. Це не якась ефемерна загроза далекого майбутнього на кшталт третьої світової війни чи повстання роботів. Катастрофічні зміни відчутні тут і зараз: танення льодовиків у Арктиці, зміни циклічних мусонів у Південно-Східній Азії, збільшення площі Сахари в Африці чи безпрецедентні пожежі в Каліфорнії. Ми приєднуємося до глобального руху боротьби зі зміною клімату і ділимося п’ятьма статтями, які допоможуть краще зрозуміти проблему глобального потепління.

1️⃣ Минуле, теперішнє та майбутнє зміни клімату: https://econ.st/2meaGzK

На початку 19 століття почалася індустріальна революція: нові винаходи та машинне виробництво трансформували світову економіку. Один з фундаментів цієї революції — викопні корисні копалини: вугілля, а згодом нафта і газ. Це дало величезні плоди: у 20 столітті людство пережило небачений економічний прогрес. Світовий ВВП виріс вчетверо, населення також зросло в майже в чотири рази, а люди отримали доступ до безлічі благ, про які раніше й не мріяли.

Однак у прогресу була й ціна — кількість викидів CO2 в атмосферу зросла в близько 10 разів, а планета з середини 19 століття вже нагрілася на 1°C. На початку 21 століття людський вплив на зміну клімату став очевидним фактом, а можливі наслідки — реальністю. Усе, що потрібно знати про зміну клімату, читайте в масштабному лонгріді від The Economist.

2️⃣ Як глобальне потепління викликає війни: https://econ.st/2lCvjWa

Глобальне потепління уже сьогодні допомагає розпалювати війни: частіші посухи й повені призводять до боротьби за ресурси — воду і землю. Найбільше від цього страждають бідні країни з нестабільним урядуванням, а особливо Африка на південь від Сахари: Південний Судан, Нігерія, Камерун тощо. У недалекому майбутньому глобальне потепління буде лише посилюватися — а отже світ побачить більше військових конфліктів.

3️⃣ Як наше захоплення м'ясом загрожує планеті і що з цим робити: http://bit.ly/2l691MC

Домашня худоба спричиняє 1/6 світових викидів парникових газів. Землі, що використовуються для сільського господарства, займають майже 40% всього світового суходолу. Щоб вирішити цю проблему, людям (принаймні в розвинутих країнах) треба щось робити із своїм захопленням м’ясом — менше його їсти або принаймні частково перейти на рослинні замінники.

📍Ми оглядали цю статтю раніше: https://t.me/oldyorktimes/47

4️⃣ Як податок на викиди вуглекислого газу допоможе врятувати планету: https://nyti.ms/2mBTFQn

Зі зміною клімату можна боротися різними способами, але найбільш ефективним із доступних варантів є податок на викиди вуглекислого газу. Якщо ціна на вугільну енергію стане вищою за сонячну чи вітряну енергію, то відмова від вугілля перестане бути проявом моральної чи соціальної відповідальності, а стане економічно обґрунтованим кроком.

📍Ми оглядали цю статтю раніше: https://t.me/oldyorktimes/54

5️⃣ До кінця століття 34 українських міста можуть (принаймні частково) опинитися під водою: http://bit.ly/2kzjAYc

Зміна клімату стосується не лише Бангладешу чи Арктики — її наслідки чітко відчутні і в Україні. Згідно з дослідженням центру “Екодія”, якщо кількість світових викидів парникових газів буде зростати на поточному рівні, до кінця століття мільйон гектарів українських земель опиниться під водою. Це створить загрозу для прибережних міст на півдні Украни, серед яких Одеса, Маріуполь, Бердянськ, Херсон і ще 30 інших. Читайте детальніше про дослідження у статті Kyiv Post.

Якщо вам сподобався цей пост, поділіться ним із друзями — https://t.me/oldyorktimes/113

Захар

​​П'ять причин взяти участь в конкурсі від Old York Times

Нагадуємо, що ми проводимо конкурс. Напишіть про Old York Times в будь-якій з соцмереж — і отримайте шанс виграти цікаву нон-фікшн книжку. До дедлайну залишилося 2 дні.

Розповідаємо, чому вам обов'язково треба взяти участь:
1️⃣ Ви допоможете розвиватися якісному медіапроекту, який живе зі скромних стипендій українських студентів.

2️⃣ Можна виграти класну нон-фікшн книжку. (Ми б самі взяли участь, якби хтось ще такі розігрував!)

3️⃣ Шанси виграти — математично високі. У конкурсу буде три переможці з кількох десятків учасників. Порівняйте це з типовими розіграшами телефонів, в яких за один приз змагаються сотні чи тисячі людей.

4️⃣ Тим більше, що формат цього конкурсу значно цікавіший за типовий розіграш. Репост розіграшу айфону виглядає непрезентабельно — чого не скажеш про рекомендацію хорошого Телеграм-каналу (хоча можна і критикувати!). Якщо пощастить, ваші друзі навіть не дізнаються, що ви намагаєтеся на них заробити.

5️⃣ Не обов'язково писати багато — достатньо двох слів і лінку на наш канал.

Алгоритм участі:
1) Пишете про Old York Times в будь-якій соцмережі (чи Телеграм-каналі) з посиланням на нас: https://t.me/oldyorktimes/. Писати можна будь-що, жодної цензури.
2) Скидаєте посилання на пост у форму.
3) Чекаєте результатів розіграшу і листа щастя від нас.

Майбутнє ще не тут (і ніколи не настане). Чому технологічні пророцтва не збуваються

Технооптимізм не виправдався. На зорі розвитку інтернету могло здаватися, що нова технологічна революція зробить життя кращим і вирішить ледь чи не всі наші проблеми. Утім, виявилося, що новий айфон з 4G у кишені ще не означає автоматичного підвищення рівня життя.

Медіадослідник Девід Карпф провів минуле літо за читанням трьох сотень випусків американського журналу Wired — тобто, усіх випусків з моменту запуску видання в 1993 році — і написав про те, що вони можуть розказати про технологічні передбачення.

Ми провели недільний вечір за читанням статті Карпфа і розповідаємо, як ставлення до технологій змінилося за 25 років.

⏱Час на прочитання — 4 хвилини

https://telegra.ph/Future-not-there-09-28

Антон

Підсумки конкурсу від Old York Times

Поки наші переможці уже дочитують (сподіваємося) свої призи, оголошуємо підсумки конкурсу.

Загалом у ньому взяло участь близько 30 людей, які написали про нас у ФБ, Інстаграмі, Телеграмі й навіть Твітері! Дякуємо всім, хто розповіли про нас своїм друзям і підписникам. (Ніхто не критикував, хоч ми й просили).

Удача і random.org визначили трьох переможців, які отримали по нон-фікшн книжці від нас:
1️⃣ Авторка каналу @moleksantona (“Новий цифровий світ”)
2️⃣ Автор каналу @sheerstupidity (“Людина розумна”)
3️⃣ Sophia Kyrylenko (“Усі брешуть”)

Якщо не виграли, не засмучуйтесь: це далеко не останній наш конкурс. Будемо експериментувати з форматами, але обов’язково продовжимо розігрувати цікавий нон-фікшн. Стежте за нашими новинами, підписуйтесь на наш Інстаграм і Телеграм.

Чому літературна слава настільки непередбачувана — і як можна (спробувати) її передбачити
#OldYorkTimes_архів

Сьогодні оголосили лауреатів Нобелівської премії з літератури відразу за два роки: ними стали Ольга Токарчук із Польщі й Петер Гандке з Австрії.

Токарчук і Гандке — доволі очевидні кандидатури на Нобелівську премію. Вони двоє є відомими літераторами, одними з найпопулярніших у своїх країнах. Вони давно в літературі і вигравали інші престижні літературні премії.

Однак складно передбачити, чи пам'ятатимуть про Токарчук і Гандке через десять, п'ятдесят чи тим більше сто років. Літературна слава дуже непередбачувана, і часто найпопулярніші автори свого часу швидко впадають в забуття, а забуті після смерті стають класиками.

З нагоди результатів Нобелівської премії згадуємо найперший допис Old York Times — статтю про літературну славу: чому вона настільки непередбачувана і як все-таки можна спробувати її передбачити.

⏱Час на прочитання — 3 хвилини

https://telegra.ph/Literary-Fame-10-09

Антон

​​#дайджест

5 лонгрідів про майбутнє

У сьогоднішній підбірці — п’ять лонгрідів про майбутнє: як тенденції сьогодення змінять наше життя завтра.

1️⃣ Як компаніям готуватися до глобального доступу до інтернету
http://bit.ly/Digest-internet

Сьогодні лише близько 50% населення світу має доступ до інтернету. Однак завдяки розвитку технології ця цифра радикально виросте в найближчі 3-5 років. Друга половина користувачів інтернету не буде схожою на першу: серед неї ще більше домінуватимуть техногіганти на кшталт Facebook чи Google, відео будуть значно популярніші, адже багато “новачків” інтернету не вмітимуть читати й писати, а інтернет загалом стане більш полікультурним і багатомовним. Про те, як бізнесу варто до цього готуватися, пише Джим Кашель для Harvard Business Review.

📍 Ми оглядали цю статтю раніше: https://t.me/oldyorktimes/104

2️⃣ Чи зможемо ми продовжити життя людини до 150 років з допомогою технологій?
http://bit.ly/Digest-immortality

Мрія про безсмертя — чи принаймні довше життя — завжди захоплювала наших предків: від авторів Епосу про Гільгамеша до легендарного конкістадора Хуана Понсе де Леона, який шукав джерело вічної молодості. Однак тепер людство безпрецедентно близько до цього з технічної точки зору: якщо безсмертя поки залишається красивою (і страшною одночасно) ідеєю, то продовження середньої тривалості життя на кілька десятків років може стати реальністю. Журналіст The Atlantic Дерек Томпсон поговорив із ключовими науковцями, які досліджують це питання.

3️⃣ Чому штучний інтелект слід розглядати як серйозну загрозу людству
http://bit.ly/Digest-AI-threat

Штучний інтелект (ШІ) — одна із найбільш потужних технологій сьогодення. За кілька десятків років він може принципово змінити глобальну економіку і покращити наш спосіб життя. Однак ШІ також несе серйозні потенційні загрози. Йдеться як про більш прозаїчні проблеми втрати робочих місць і поглиблення майнової нерівності, так і про апокаліптичні прогнози повстання машин. Келсі Пайпер у статті для Vox прояснює базові питання про штучний інтелект і розповідає наскільки реальною є його загроза.

4️⃣ Чому багаті країни повинні почати готуватися до майбутнього без готівки
http://bit.ly/Digest-cashless

Нас чекає безготівкове майбутнє. Деякі країни вже майже там: у Швеції і Новегії менше 10% покупок проводяться готівкою, а багато магазинів навіть відмовляються її приймати. У менш розвинутих країнах готівка все ще домінує, але все одно поступово поступається цифровим платежам. Наприклад, в Китаї їхня частка за останні 5 років зросла з 4% до 34%.

Майбутнє без папірців заманливе — не треба буде витрачати гроші на друк і обслуговування готівки, урядам буде простіше збирати податки, а грабіжникам не буде що грабувати. З іншого боку, безготівкова економіка розширює можливості для хакерів і авторитарних урядів, що зможуть бачити всю вашу фінансову історію. The Economist шукає оптимальні шляхи розвитку для економіки майбутнього.

5️⃣ Як безпілотні автомобілі можуть змінити все навколо нас
http://bit.ly/Digest-driverless

Як ви вже зрозуміли, майбутнє готує нам багато потенційних загроз: від революції штучного інтелекту до глобального потепління. Однак деколи хочеться просто розслабитися і помріяти, як технологічний прогрес зробить життя кращим.

Автор Inc. Білл Мерфі зібрав 99 неочевидних способів, як безпілотні автомобілі змінять усе навколо нас. Тут також можуть бути свої проблеми, але загалом після переходу на автомобілі без водія буде значно менше аварій, більше парків і газонів у містах, менше забруднення природи і більше сексу на дорогах. Ще 95 способів — читайте у статті.

📍 Ми оглядали цю статтю раніше: https://t.me/oldyorktimes/57

Не турбувати: 7 правил зосередженої роботи, які зроблять вас продуктивнішими

Якщо треба було б вибрати одну книжку, яка найбільше вплинула на мій спосіб мислення за останній час — це однозначно була би “Не турбувати” Кела Ньюпорта.

Як пише Ньюпорт, сьогодні “здатність зосереджено творчо працювати стає великою рідкістю” — електронна пошта і месенджери поступово вбивають нашу здатність концентруватися.

Разом із видавництвом “Наш формат”, в якому вийшов переклад “Не турбувати”, ми обрали 7 правил зосередженої роботи із книги Ньюпорта — сім порад, які дозволять ефективніше сфокусуватися в інформаційному шумі.

⏱Час на прочитання — 4 хвилини

https://telegra.ph/Deep-Work-10-30

Антон

#OldYorkTimes_НашФормат

Деякі американські політики намагаються пролізти в ранкове шоу Fox News. Вони знають, що це — найкращий спосіб вплинути на Дональда Трампа, який дивиться цю програму. Точно ефективніший за особисту зустріч.
Співавтор телеграм-каналу The Old York Times Антон Процюк розповідає про зрощення американського уряду з найпопулярнішим новинним каналом країни, яке посилює поляризацію суспільства. І може допомогти Трампові залишитись президентом.

Чому Олімпійські ігри змушують японців задуматися про свою національну ідентичність

Наступного року Японія прийматиме Олімпійські ігри — подію, що приверне увагу мільйонів туристів та десятків мільйонів телеглядачів. Японці хочуть використати їх, щоб показати світу оновлену країну, яка вибралася з недавньої економічної стагнації і впевнено вступає в нове десятиліття. З іншого боку, така незвична увага викликає серед японців складні дебати навколо їхньої ідентичності.

Розповідаємо про те, як Олімпійські ігри піднімають на поверхню незвичні проблеми самосприйняття японців.

⏱Час на прочитання — 5 хвилин

https://telegra.ph/Japanese-identity-11-19

Захар

​​Old York Times знову виходить в офлайн

В суботу 30 листопада ми виступимо на історичному фестивалі Legio Historica, який пройде в КНУ імені Шевченка.

Цього разу у нас буде дві події:

1️⃣ Лекція «Де гроші? Як змінилася бізнес-модель медіа за останніх 300 років»

Ми — гіки медіа, а ще нам подобаються гроші. Тому ми пильно спостерігаємо за тим, як медіа заробляють і не заробляють гроші зараз. На лекції поговоримо про те, як медіавидання заробляли гроші за останні 300 років і що змінюється зараз (спойлер: змінюється багато всього).

🕰 Час і місце: 13:30, 9 аудиторія бібліотеки Максимовича (Володимирська, 58)

2️⃣ Презентація Old York Times

Якщо ви підписані на цей канал уже 1 рік, 2 місяці і 17 днів та все про нас знаєте, можете не приходити. Але якщо ні, приходьте — ми розповімо про те, що робимо, чому це важливо і як з нами можна співпрацювати.

🕰 Час і місце: 15:30, 351 аудиторія Червоного корпусу КНУ (Володимирська, 60)

Вхід на обидві події безкоштовний, без реєстрації і без смс.

На фестиваль варто прийти не тільки заради нас, там буде багато цікавих подій Він триватиме із 10:00 до кінця дня; повна програма — на каналі Legio Historica.

Якщо ви загубитесь на місці чи просто захочете в нас щось запитати, пишіть @protanton або @zakharprotsiuk.

Як створити хіт: Шість правил популярності

Чому картини Моне, “Зоряні війни”, і “50 відтінків сірого” є такими популярними? Чому деякі пісні, книжки чи пости в Фейсбуці стають хітами, а інші, не менш вартісні, проходять непоміченими?

Чесна відповідь — ніхто не знає точно. Однак ми все ж можемо спробувати сформулювати загальні принципи популярності. Відповісти на запитання, звідки береться популярність і як створювати хіти, намагається американський журналіст Дерек Томпсон у своїй книзі “Хітмейкери”. Ми вибрали з його книги шість порад, як створити хіт.

1️⃣ Ключ до популярності — це баланс між знайомим і новим

2️⃣ Яким би якісним не був продукт, дистрибуція важливіша (або принаймні дуже важлива)

3️⃣ Віральність — це міф

4️⃣ Красива історія сильніша за правду

5️⃣ Великі хіти — необов’язково для масової аудиторії

6️⃣Люди хочуть не того, що їм потрібно. І самі не знають, чого вони хочуть

Детальніше читайте у повному огляді.

⏱Час на прочитання — 5 хвилин

https://telegra.ph/Hitmakers-12-05

Антон

За даними щорічного індексу сприйняття корупції Transparency International, 80 відсотків усього населення світу живе у “корупційних” країнах. Україна — в другій половині списку цих країн на 120-му місці із 180. Це велика проблема, до якої потрібно ставитися серйозно.

Однак про корупцію не обов’язково говорити з кислою міною на обличчі. Канал “Young&Uncorrupt” старається це показати на практиці. На ньому щотижня виходять лонгріди, експлейнери та новини про (анти)корупцію. Без зайвого пафосу та драматичності. Підписуйтеся на @YoungUncorrupt та перевірте самі.

✒️Сьогодні розпочинається тиждень боротьби з корупцією. Разом з @YoungUncorrupt та проектом USAID_ВзаємоДія ми випустимо два дописи, які допоможуть краще розібратися в корупції (і при цьому не заснути).

#реклама

Як корупція шкодить особисто вам: Три прояви

Історично корупція вважалася неминучою ціною ведення бізнесу. Від Стародавньої Персії до Радянського Союзу, система хабарництва була чимось настільки міцно вкоренілим, що викривати її і боротися з нею не було сенсу.

Це поступово змінюється, але й сьогодні багато людей вважають корупцію необхідним злом — або й не злом узагалі. Однак корупція не є якимось ефемерним злом з теоретичними наслідками для глобального розвитку. Вона має реальні негативні наслідки для життя людей — і вас особисто.

Разом із Телеграм-каналом @YoungUncorrupt та проектом USAID_ВзаємоДія пишемо про три приклади, як корупція може зашкодити особисто вам.

1️⃣ Корупція поширює хвороби

2️⃣ Корупція посилює кліматичну кризу

3️⃣ Корупція підвищує шанси потрапити в аварію

⏱Час на прочитання — 4 хвилини

https://telegra.ph/Why-Corruption-Matters-12-12

Антон
#партнерський_матеріал

#дайджест

5 корупційних скандалів останніх десятиліть

Найкращий спосіб зрозуміти масштаб та наслідки корупції — подивитися на найбільші корупційні скандали останніх десятиліть. Разом з @YoungUncorrupt та проектом USAID_ВзаємоДія ми підготували дайджест статей про п’ять великих сучасних корупційних кейсів та що вони можуть розповісти про суспільство.

1️⃣ Як ресурс Football Leaks викриває корупцію серед найвідоміших світових команд та гравців, The New Yorker
http://bit.ly/38Id5qp

Найбільші корупційні скандали за останні 10-15 років пов’язані з футболом. В європейському футболі крутяться величезні гроші — а тому й багато можливостей для корупції. Чи не найбільше до її викриття доклався сайт Football Leaks — ресурс, який опублікував найбільший витік даних в історії спорту. Стаття Сема Найта для The New Yorker у найкращих традиціях сторітелінгу журналу розповідає історію Football Leaks та його засновника Руї Пінто.

2️⃣ Токсичні стосунки між Британією та Росією повинні бути викриті, The Guardian
http://bit.ly/34syyA3

Британія — це рай для російських бізнесменів та топ-корупціонерів. Багато років вони використовували на свою користь ліберальне фінансове регулювання та розміщували свої фінанси в Лондоні. The Guardian аналізує, чому Лондон переповнений російським капіталом і як це пов’язано з російським впливом на британську політику.

3️⃣ Що вібулося після Панамського скандалу, ICIJ
http://bit.ly/2S3sls6

Розслідування Панамських паперів 2016 року було, мабуть, найгучнішим викриттям корупційних схем у 21 столітті. Результати розслідування також вражають: у 82-х країнах пройшли рослідування на основі документів, багато топ-посадовців з різних країн пішли у відставку. Через три роки з початку скандалу антикорупційна організація ICIJ розповідає про його головні наслідки.

4️⃣ Найбільший скандал в історії Латинської Америки, Vox
http://bit.ly/2Eu58Hr

Скандал навколо нафтовидобувної компанії Petrobras буквально змінив долю Бразилії. Кілька колишніх президентів були звинувачені в корупційних схемах, зникло 500 тисяч робочих місць і поглибилася економічна криза. Масштаби корупції також вражають: були відмиті мільярди доларів, а в схему залучені політики й держслужбовці найвищого рівня. Vox зробило відео-експлейнер про найбільший корупційний скандал в історії Латинської Америки.

5️⃣ Як Янукович і його оточення викрали з України 40 мільярдів доларів, Buzzfeed News
http://bit.ly/2M5YgnH

Коли в лютому 2014 року відкрився доступ до резиденції Януковича у Межигір’ї, вона відразу стала символом корупції в Україні. Однак на фоні ейфорії від перемоги Революції Гідності — й усіх проблем, які спіткали Україну в 2014 році — було нескладно не звернути увагу на те, що Україна так і не повернула більшість грошей, украдених Януковичем та його урядом. Українська журналістка-розслідувачка Тетяна Козирєва і автор BuzzFeed Джейсон Леопольд розбираються, як Україна дозволила режиму Януковича прихопити з собою золотий батон і ще 40 мільярдів доларів.

Захар і Антон

Зміст тексту є відповідальністю Телеграм-каналу “The Old York Times” і необов’язково відображає погляди проекту USAID_ВзаємоДія, USAID чи уряду Сполучених Штатів Америки.
#партнерський_матеріал