В реальному бою на межі життя та смерті ви будете робити тільки те, до чого звикли чи до чого підштовхують ваші інстинкти. Тому «Виговці» весь вільний час відпрацьовують шаблони правильної поведінки в тих чи інших стресових ситуаціях бойового зіткнення.

Під керівництвом своїх командирів та сержантів піхотинці 58 мотопіхотної бригади перетворюються на бойові машини, які діють за вірними алгоритмами автоматично та злагоджено між собою. Тренування проводяться в умовах максимально наближених до аналогічних «на нулі». Це дає суттєву перевагу над ворогом і дозволяє збільшити шанси на виживання наших героїв.

58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського

Сьогодні Всеукраїнський день психолога

З початком російсько-української війни роль психолога у війську і мирному житті набуло зовсім іншого значення. Ця професія стала важливою частиною суспільства, яке з усіх сил намагається триматись купи, щоб зберегти своє ментальне здоров'я.

Не так просто говорити про всі свої страхи та біль, який пережив на війні сам або відчули на собі твої рідні. І не так вже й легко чути все це і знайти спосіб, слова, аби допомогти пережити це. Аби не впасти в прірву відчаю. Аби витримати весь цей тиск зсередини та ззовні.

Ми вдячні за їхню щоденну роботу. За терпіння. За те, що поряд коли стає нестерпно важко.

72 ОМБр ім. Чорних Запорожців

🤝 Всеукраїнський день психолога: українські військові переймають іноземний досвід

🇺🇦🇬🇧 Військові психологи 242 Центру підготовки підрозділів ОК "Північ" спільно з колегами з інших з'єднань ЗСУ навчаються у Великій Британії, щоб перейняти досвід роботи з психологічною травмою, отриманою після бойових дій. Говорять, це допоможе військовим долати наслідки війни та повертатися до цивільного життя.

✍ 242 Навчальний центр підготовки підрозділів

"Піти на захист держави вирішив наступного дня, 25 лютого. Дружині сказав 26-го. Попросив підвезти до військкомату (ТЦК та СП – ред.). Це дійсно було обов’язком і честю, - згадує оборонець Чернігова, а нині військовослужбовець міського ТЦК та СП Андрій. – Спочатку організовували оборону в центральній частині Чернігова. Потім перемістилися на інші точки".

Андрій каже, що під час оборони міста зневіри не було жодної. У своєму підрозділі намагався знаходити спільну мову з кожним, підтримувати кожного, аби не занепасти духом, бо тоді, справді, ситуація була напруженою і неоднозначною. Віри їм додавало те, що вони стояли за рідне місто.

- Упевнений: якби пав Чернігів – пав би і Київ, - переконаний чоловік.

Про тих, хто ховається від служби і захисту країни, Андрій, який нині служить в ТЦК та СП Чернігова, говорить з нерозумінням. Шо саме - за посиланням

📸 Чернігівський обласний ТЦК та СП