✍️Командувач Сухопутних військ ЗС України - AFU Land Forces Commander:
У межах відрядження до Німеччини взяв участь у Конференції командувачів Сухопутних військ держав Європи "Розбудова боєготовності військ шляхом трансформації" (СЕА 2024).

Заходи за участі 35-ти командувачів пройшли напередодні під головуванням начальника штабу Сухопутних військ США генерала Ренді Джорджа та командувача Сухопутних військ США в Європі та Африці генерала Дерріла Вільямса.

Як доповідач, повідомив колег про загальну воєнно-політичну обстановку довкола російсько-української війни, залучені сили і засоби противника, а також про плани ворога з огляду на наявну інформацію.

Поділився досвідом, якого набули Сухопутні війська ЗСУ під час відбиття широкомасштабної агресії росії проти нашої держави. Зокрема, щодо питань здійснення індивідуальної та колективної підготовки, відновлення боєздатності підрозділів та штабів, роботи з мобілізованим особовим складом.

Ознайомив командувачів з нашим стратегічним баченням розвитку Сухопутних військ на наступну декаду. Пріоритети: формування резервів та підготовка, забезпечення наших підрозділів новими зразками озброєння власного виробництва, а також перехід на озброєння держав НАТО.

Особливу увагу приділив впровадженню безпілотних систем, роботизованих платформ та розвитку засобів РЕБ, які надалі набуватимуть більшого значення для стримування та ведення бойових дій.

Надав колегам вичерпну інформацію щодо потреб наших підрозділів. Від бойових броньованих машин, засобів ППО, спроможностей армійської авіації, й до підсилення наших зусиль в питаннях підготовки.

Відзначу, що лідерство, яке демонструють партнери, посилює стійкість українського народу, наших Збройних Сил та підтримує прагнення України стати невіддільною частиною вільного, сильного та безпечного Євроатлантичного простору.

Від воїнів Сухопутних військ ЗСУ, які нині мужньо боронять східні рубежі Європи, подякував за допомогу та підтримку партнерам. Окремо відзначив підтримку України у підготовці наших воїнів на полігонах в різних країнах Європи.

Разом до Перемоги!

«Ми почали стріляти так що аж гайки з машини летіли!»

Сержант Ярослав Дондик командир бойової машини в 72-й ОМБр ім. Чорних Запорожців. Коли хлопцю було 19 він обрав для себе військову кар’єру. На той момент був 2017 рік, розпал АТО. Та це не налякало юнака, він сам попрямував до Сосницького ТЦК на рідній Чернігівщині, і одразу пішов служити на контракт:

«- Контракт підписав у Десні. Я противник строкової служби. За півтора року не кожен строковик стає гарним військовим, та й ставлення до них інше. А от за три роки контракту вже можна щось навчитися. Командири розуміють що ти їхня поміч і потенційна заміна, тому треба, щоб знав і вмів, тому вчать всього завзятіше.»

Після навчань в Десні молодий перспективний контрактник потрапив до 72-ї бригади, і йому одразу дали в розпорядження БМП-2. Щоб теоретичні знання стали практичними довелося чимало часу провести на полігонах. І вже незабаром сталася перша ротація в АТО.

У 2022-му коли Ярослав повернувся після чергової ротації з Авдіївки, він ледве встиг відгуляти відпустку. Почалося повномасштабне. Його екіпаж вже знав точку де вони мали тримати оборону, це було біля Броварів. Ще в лютому їм на підмогу прийшли мобілізовані добровольці, які також попали в підпорядкування до сержанта Додника - командира позиції.

«- Коли був відомий бій на Броварській трасі, наші побратими вже здобували бойову славу. А до нас ворог не дійшов. Згодом дали вказівку що ми поїдемо на зачистку села Димерка. Коли ми в село заїхали, ворогів там вже не було.
Нас послали навздогін за москалями в Ніжин. Наказали готуватися, бо побачили що в наш бік йде ворожа колона. Щойно зайняли оборонні рубежі, нам доповіли що ту колону вже знищила інша бригада. Кілька годин перепочили й надійшла нова вказівка – Гостомель, Буча.

Ми прибули, нам вказали район відповідальності, і пояснили задачу. Але вже ввечері доповіли що ворог покинув Київщину.
Далі була Бородянка де ми більше займалися тренуваннями. І нарешті наш шанс на здобуття бойової слави – Бахмут.

В Бахмуті було складно. Постійні обстріли. І, як на зло на першому ж відпрацюванні в мене зламалася гармата на машині. Більшість часу мій екіпаж займався евакуацією поранених й підвозом провізії та БК.

Після Бахмату наш батальйон перемістили на Вугледарський напрямок. Тут склалося як треба - машину полагодили, БК вистачало, ворог не рахував втрати. Ми почали стріляти так що аж гайки з машини летіли!»

Екіпаж Ярослава, під час боїв за населений пункт Павлівка, знищив значну кількість піхоти ворога. А також прицільним вогнем знищили БМП-3 противника.

Чорні Запорожці вже понад 800 днів тримають місто Вугледар. БМП-2 сержанта Додника зробила значний вклад в цей здобуток. На їх рахунку незлічена кількість ворожої піхоти, схованки та дрібна техніка ворога, і склади з БК, нищити які особливо полюбляє Ярослав.

За зразкову службу та досягнення в ній сержант Дондик Ярослав був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест». Відзнаку йому вручав особисто Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський.

72 ОМБр ім. Чорних Запорожців

Головнокомандувач Олександр Сирський нагородив бійців 110 ОМБр.

Кожен з цих воїнів пройшов звитяжний бойовий шлях.
Кожен своєю витримкою, хоробрістю і вміннями заслужив нагороду.
Кожен б’ється як лев на шляху до нашої Перемоги.

110 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка