На годиннику було біля першої ночі, коли зенітно-артилерійське відділення ЗРАбатру отримало сигнал про масований наліт безпілотників-камікадзе «Шахед-136». Цей підрозділ ППО бригади саме перебував на бойовому чергуванні за декілька кілометрів від міста Суми.

- За тривогою миттєво вигнали свого «бойового коня» (так зенітники називають автомобіль, на якому встановлена їхня ЗУ 23-2) і помчали на визначену висоту, – емоційно згадує ту ніч майстер-номер обслуги Роман, який і збив ворожий БПЛА.
- Середня швидкість «Шахеда» – 150 кілометрів на годину. Летить низько, шумний. Насправді як ціль для нас дуже простий. Після боїв під Куп’янськом, де ми збивали ворожі розвідувальні безпілотники «Орлан», «Зала», ударні «Ланцети», було б ганебно не впоратися з «Шахедом». Зорієнтуватися у темряві нам допоміг прожектор суміжних підрозділів, який спрямував промінь на цілі. Але сусідам вдалося вразити лише одного «Шахеда». З кулеметів, якими працювали, не могли влучити у другий БПЛА. Стріляли трасуючими кулями, що полегшує роботу вночі, – просто стояли далеко. Наша зенітна установка калібру 23 мм впоралася швидко. За 10 хвилин ми вже поверталися на базу. «Шахед» несе до 50 кілограм бойової частини. «Не цього разу точно, сволото», – лише думаєш, коли розносиш на друзки ворога. Завжди приємно усвідомлювати, що своєю працею ти рятуєш чиїсь життя.

Крім херсонця Романа, тієї ночі небо Сумщини захищали хлопці з Київщини, Донеччини, Черкащини, Житомирщини – командир відділення Сергій, номер обслуги Євген, водій-номер обслуги Василь, навідник Анатолій.

Коли такі вправні зенітники на бойовому чергуванні, можна спати спокійно.

32 окрема механізована бригада

#32ОМБр #32OMBr #Бийся_і_перемагай

Вечірня робота наших танкістів. Вражає і надихає.

72 ОМБр ім. Чорних Запорожців

#72_бригада #Чорні_Запорожці #на_захисті_України #вір_у_ЗСУ #ОК_Північ

У лавах 58 бригади воюють люди з різних регіонів, різних професій. Наприклад, Олександр працював заступником начальника виробництва. Але вторгнення орди змусило його полишити мирну та перспективну роботу, надягнути однострій та взяти до рук кулемета.

«Так сталося, що цю новітню зброю ніхто не хотів брати, тож довелося мені, - розповідає воїн. – І я не прогадав: кулемет надійний і потужний, а його габарити і вага дозволяють використовувати під час штурмових дій. Я проходив підготовку прямо в батальйоні 58-ї бригади під керівництвом тих, хто з нами йде у бій. Брав участь у кількох штурмах. Успішно. Це надзвичайне відчуття: управляти власним життям, володіти ініціативою в бою, усвідомлення, що ти вижив і переміг, а ворог – ні. А ще відчуття бойового братства, бути поруч з людьми, які довіряють тобі життя, а ти, відповідно, довіряєш їм своє».

Коли війна мине, Олександр хоче здійснити свою давню мрію – поїхати на Кубу, відпочивати на пляжі й пити ром.

58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського