Якщо опустити все пропагандистське лушпиння, то перемир'я не дотримувався і не дотримується ніхто. І не буде дотримуватися. Занадто високий рівень недовіри між сторонами. Не зупиняться завтра в один момент гармати і не заграють фанфари за помахом диригентів зверху. Дуже це тривалий процес почати довіряти один одному о 12.00, коли об 11.59 ви ще вбивали один одного. Причому за бойовим розпорядженням згори. Так не буває.
Навіть у Першу Світову війну мирилися окопи, а не імператори.

"Війну починають кадрові військові, а закінчують вчителі, бухгалтери, інженери"

В.Залужний

«Поки на Банковій п'ють каву, у Покровську копають окопи»

Почули після наради в ОТУ.

«Політика - це мистецтво змусити інших померти за слова, які ти сам не готовий вимовити в окопі»

Джордж Оруелл

Ситуація між Мирноградом і Костянтинівкою нагадує травневий сценарій 2024 року в районі Очеретине

Ситуація, що складається на фронті між Мирноградом і Костянтинівкою на Донеччині, все більше нагадує події травня 2024 року в районі н.п. Очеретине. Тоді, рік тому, вс рф змогли організувати тактичний прорив, на основі якого розгорнули наступ углиб оборони Сил оборони України за дирекцією Очеретино-Гродівка-Покровськ.

І зараз армія росіян використовує схожу тактику: зосередження ударних угруповань на одній зі слабко прикритих ділянок лінії фронту (8 армія), щільна артпідготовка, удари авіацією, швидкі штурмові дії із залученням мотопіхоти й бронетехніки та взяття БПЛА під контроль магістральних маршрутів - усе це дає змогу противнику вклинюватися в оборонні порядки й поступово розширювати зону контролю.

Як показав досвід Очеретине, «оперативне вікно», що відкрилося в травні 2024-го, дозволило рф до вересня захопити значну частину Покровського району. Серед іншого були зайняті стратегічно важливі населені пункти (Новогродівка, Селидове), а лінія фронту відсунулася на десятки кілометрів західніше.

Порив між Мирноградом і Костянтинівкою викликає обґрунтовану тривогу. У разі втрати контролю над цим напрямком може бути створено ще одне оперативне "вікно", що загрожує тилам українських підрозділів, які утримують більш південні (Покровськ) і північно-східні (Костянтинівка) рубежі.

Повторення сценарію Очеретинського прориву - не просто аналогія, а потенційна реальність. Уже зараз для військ у "торецькій кишені" ситуація складається загрозливою. Від своєчасних рішень командування і стійкості оборони на цій ділянці залежить, чи переросте локальний прорив у чергову фазу глибокого наступу.

До вчорашньої публікації.

Запитують у бот, що можна протиставити прориву між Мирноградом і Костянтинівкою?

Так, можна: Успішний удар у фланг наступаючого угруповання з рішучими цілями.

У ЗСУ прикладів таких наступальних операцій поки що немає (тактичні удари на південь від Покровська біля Котлиного і Шевченка так і залишилися тактичними, а «Слобожанський контрнаступ 2022 року» - це фланговий прорив по супротивнику, що обороняється, а не наступає).

Але Є історичні аналогії.
Олною з показовою залишається Харків-1942 року, він же «Фредерікус».
Контекст:
Навесні 1942 року Червона армія зробила великий наступ на Харків, намагаючись розвинути успіх після зимового контрнаступу під москвою. На південь від міста, в районі Ізюма, був створений великий виступ (Ізюмо-Барвінківський плацдарм), з якого і почався наступ.

Як діяв Вермахт:
Група армій «Південь» під командуванням фон Бока, незважаючи на наступальний тиск, утримала фронт у центрі.
Водночас німецькі сили (у т.ч. танкові дивізії) завдали два потужні удари по флангах виступу - з півночі від Харкова і з півдня від Слов'янська.
Радянські війська опинилися в оточенні. До 29 травня значну частину Південного фронту і військ Південно-Західного фронту було знищено або вони потрапили в полон (близько 200 тис. осіб).

Висновок:
Німці не намагалися утримати кожен метр лінії - натомість вони заманили наступаюче угруповання в пастку і вдарили по флангах і тилах, де Червона армія була вразливою.

Новопавлівський напрямок: тиск зберігається.

На низці ділянок ворог намагається розвинути наступ - особливо між Богатирем, Одрадне і Комаром.

🔺 Противник атакує малими штурмовими групами, використовує спецназ. Є ознаки поспіху - на напрямку відзначені нові підрозділи, що може свідчити про введення в бій резервів або ротацію.
🔺Активно застосовує FPV-дрони (особливо з районів Улакли). Зазначено зміщення ударів БПЛА по логістичних маршрутах і евакуації - ворог шукає способи дестабілізувати постачання.
🔺 У районі Одрадне формується нова ударна група. Ворог шукає слабке місце для заходу з півдня.
🔺 Федорівка - під щільним артогнем. Можлива спроба прориву.
🔺 У Бурлацькому - нестабільний рубіж: ідуть маневрені бої, позиції переходять із рук у руки.
🔺 На підступах до Дніпроенергії - спроба обходу зі сходу, але наші сили тримають фланг і контратакують у районі Скудного.

Обстановка важка. Працюємо точно, не даємо втягнутися вглиб.

Північ Сумщини: «буферна зона» - фронт, а не загроза

На півночі Сумської області росія вже зайняла низку прикордонних населених пунктів - створення так званої «буферної зони» фактично почалося. Але йдеться не просто про захоплення кількох сіл. Це планомірна військова операція, що маскується політичними гаслами.
👉 За риторикою про «захист кордонів» стоїть класична військова логіка:
- вийти на панівні висоти навколо Сум,
- взяти під вогневий контроль під'їзди до міста,
- максимально ускладнити логістику та оборону ЗСУ.

📍 На поточний момент головний напрямок - район Юнаківки, «сіра зона» вже наблизилася до міста. Для цього вс рф видавили ЗСУ з Локні і розвивають наступ.
📍Хотинь - перспективна мета противника, для цього взято під контроль Володимирівку та Костянтинівку. Поки що прямих атак на Хотинь немає, але вийти туди в середньостроковій перспективі - значить отримати можливість вогневого контролю над частиною Сум і трасами постачання Суми-Білопілля.
📍Угроїди можуть стати наступним кроком, оскільки дають можливість контролю над трасою Суми - Краснопілля. Зараз же основний фокус - тиск з півночі та північного заходу.

📌 Суми розташовані в низині, а це означає, що втрата висот навколо міста дасть ворогові:
можливість завдавати ударів по самому місту,
перекривати підвезення підкріплень,
створювати ефект оперативного «видавлювання» оборони.

Для ЗСУ критично важливо утримувати панівні висоти та логістичні маршрути. Тому що це вже не розвідка боєм - це формування нового фронту на півночі Сумської області.

Якби сьогодні Малюк пішов на вибори - він би став Президентом України.

Малюк вирішив стати не тільки Президентом, а й Диверсантом №1 всіх часів і народів😁

https://t.me/oaembr46zsu/513

Малюк до вечора стане Імператором України.

Малюк - не просто очільник СБУ. Це - символ.

Операція «Павутина», яку провела СБУ під його керівництвом, стала не просто спецоперацією - це вже частина національного наративу. Те, як Малюк і його команда вміють воювати в тіні, в кіберпросторі, в головах ворогів, - викликає не тільки повагу, а й захоплення. У цьому і криється причина шаленої популярності Малюка.

Він став одним із символів українця XXI століття:
- Розумний. Противник його боїться, союзники - поважають.
- Нешаблонний. У ньому немає армійської зашореності, він діє гнучко, креативно, несподівано.
- Вільний. Жодна публічна промова Малюка не звучить як мантра чиновника. У ньому відчувається людина, яка вірить у те, що говорить - і робить.

Він не грає роль - він нею став. І сьогодні, у країні, де у кожного другого - погони, бронежилет або закордонний паспорт, саме такі постаті викликають відгук: не ті, хто говорить гаслами, а ті, хто діє, хто тягне мережу в глибину і не боїться темряви.

Малюк - це не просто шеф спецслужби. Це можливий майбутній лідер нації. Без надриву, без популізму, без культу особистості - але з ясною головою, упевненістю в діях і внутрішнім почуттям свободи, яке не купиш і не призначиш.

Підбиваємо підсумки.

❗️Вражаючий результат.
Якби вибори відбулися просто зараз, то Президентом України з результатом 52 % гарантовано став би голова СБУ В.Малюк. Випередження від чинного Президента на 4%.

З урахуванням того, що в березні його рейтинг був 1% - результат просто вражаючий.
Можна впевнено говорити, що у внутрішньополітичному електоральному дискурсі з'явилася ще одна дуже популярна фігура - голова найефективнішої спецслужби України В.Малюк.
Характерною рисою якого стає конкретний результат без медійного щоденного миготіння у власному телеграм-каналі. Сказала-зробив, пішов працювати далі. Без телемарафонних гасел і без шоу.
Людина справи.

Пишуть усе таки Драпатій залишається і командувачем Сухопутних військ. Дуже хороша новина.