🕯️ Сьодні четверта субота листопада, день памʼяті жертв Голодомору.

В слідстві зробленого кремлем скуственого геноциду українців голодом, по разних оцінках загинуло од 2.5 до 10 мільйонів українців як на території України, так і других совітських регіонів.

Степові і Слобідські області, особенно Харківська, Луганська, Запорозька, Дніпропетровська і Кіровоградська входять в число самих більш постраждалих в слідстві цього нелюдського дійства.

Сталінський Голодомор став вирішальною та безповоротньою точкою в припиненні односно лояльної совітської політики до українців як народу і хвундаментом подальшої тотальної русихвікації України, особенно її столиці, півдня та сходу.

Всігда помнім за це, шоб знать хто ми, які ми, чому ми такі, і шо роби́ть, шоб не допустить цьому повторитись, шоб сохранить себе і як лічність, і як народ.

Де серп і молот – там смерть і голод

#ЛНУ #Філологічний

Всим привіт. Зара, хоть і виходе мало постів, за лаштунками стараємсь скласти самий повний словарик степових і слобідських говорів по адміністративних областях. Робота не йде так активно, як хотілось би, бо всі так чи інак заняті. Но якісь успіхи вже єсть. Шоб канал не простоював, постим поточну версію словарика по Донецькій області. В якості жерел слів спользуються і собственні іслідування і спостереження, аудіо та текстові записи мовлення а також усі возможні наукові жерела, словарики, розвідки і статті які можна найти в доступі. Пізніш на каналі буде опублікований словарик Харківської області.

І просим вільно писать у коментарі свої зауваження, пропозиції і доповнення

А‌їст – лелека
Асвальт – асфальт
Асхвальт – асфальт
Бадилля – стебло рослини
Бадилина – стеблина рослини
Баклажа‌н – помідор
Башка‌ – голова
Би‌стро – швидко
Бома‌га – папір
Брьо‌хать – блукати; хлюпати
Бу‌дуще – майбутнє
Бути‌лка – пляшка
Верьо‌вка – мотузка
Вку‌сно – смачно
Власть – влада
Вмі‌сто – замість
Во‌лоси – волосся
Во‌мна – вовна
Воспи‌тувать – виховувати
Востанови‌ть – відновити
Война‌ - війна
Вре‌м’я – час
Врони‌ти – впустити
Всих – всіх
Всігда‌ – завжди
Втори‌й – другий
Ву‌гіль – вугілля
Ву‌гол – кут
Ву‌лік – вулик
Вум – розум
Вумний – розумний
Вута‌к – качур
Ву‌тка – качка
Вха‌жувать – доглядати за людиною
Вча‌ствувать – брати участь
Год – рік
Гото‌виться – готуватися
Глушпе‌т – глуха людина
Гущина – чагарник
Да – так
Да‌же – навіть
Дари‌ть – дарувати
Дво‌йка – двійка
Доба‌вить – додати
Договори‌тись – домовитися
Доде‌ржуватись – дотримуватися
Други‌й – інший
Дура‌к – дурень
Електрові‌ник (жарт.) – пилосос
Є‌сть – є
Жабури‌ння – водорості в стоячій воді в вигляді зелених ниток
Жалі‌ть – жалкувати, шкодувати
Женщина – жінка
Жизнь – життя
Жилі‌зний – залізний
Жилі‌зо – залізо
Жлукті‌ти – швидко неохайно їсти
Забо‌р – паркан
Зави‌дувать – заздрити
За‌ра – зараз
Звиня‌ти - вибачати
Зро‌слий – дорослий
Зутра‌ – зранку
Йо‌лка – ялинка
Калідо‌р – коридор
Ка‌мінний – кам’яний
Картохля – картопля
Карто‌шка – картопля
Касмана‌т - космонавт
Кирпи‌ч – цегла
Кирпичи‌на – цеглина
Кісто – тісто
Клубні‌ка - полуниця
Кобеня‌к – відлога
Конхве‌та – цукерка
Конча‌ти – закінчувати, завершувати
Кончити – кінчити
Кото‌рий – котрий, який
Ко‌хта – кофта
Кре‌сло – крісло
Крова‌ть – ліжко
Кро‌ме – крім
Кропова – кропива
Кружо‌к – гурток
Куда‌ – куди
Куме‌дія – комедія
Куря‌ – курчатко
Ку‌холь – велика чашка
Ла‌йба – велосипед
Лу‌чче – краще
Люби‌й – будь-який
Магазі‌н – магазин
Макі‌тра – голова
Мі‌жду – між
Мі‌сто – місце; замість
Мня‌со – м’ясо
Мняч – м’яч
Мо‌цик – мотоцикл
Мука‌ – борошно
Мущина – чоловік
На‌да – треба
Нара‌виться – подобатися
Настоя‌щий – справжній
Начина‌ть – починати
Нащо‌т – щодо, стосовно чогось
Неді‌ля – тиждень
Ниде‌ – ніде
Нічо‌ – нічого
Но – але
О‌був – взуття
Обу‌вка – взуття
О‌бчество/о‌пшество – спільнота
Об’ясни‌ть – пояснити
Огуре‌ць – огірок
Одві‌т – відповідь
Одвіча‌ть – відповідати
О‌ддих – відпочинок
Оддиха‌ть - відпочивати
Оде‌жа – одяг
Одіва‌чка – одяг
Оп’є‌ть – знову
Оп’я‌ть – знову
О‌пит – досвід
Опше‌ – взагалі, загалом
Опща‌тись – спілкуватися
О‌пщий – спільний, загальний
Осо‌бенно – особливо
Остановка – зупинка
Остановить – зупинити
Оста‌тись – залишитися
Охо‌та – полювання; бажання
Ошиба‌ться - помилятися
Оши‌пка – помилка
Патьо‌кать – ворнякати, патякати
Піту‌х – півень
Пла‌ття – сукня
Пли‌гать – стрибати
По‌гріб – льох
Получа‌ть – отримувати
Помага‌ть - допомагати
По‌мнить – пам'ятати
По‌моч - допомога
Поперва‌х – спершу, перший час
Посища‌ть – відвідувати
Послі‌дній – останній
Похо‌жий – схожий
Пра‌зник – свято
Придлага‌ть – пропонувати
Примі‌р – приклад
Прию‌т – притулок
Про‌шлий – минулий
Пуговиця – ґудзик
Пчола‌ – бджола
Ра‌зниця – різниця
Рисува‌ть – малювати
Рису‌нок - малюнок
Ро‌за - троянда
Розріши‌ть - дозволити
Са‌мий – най-
Са‌хар - цукор
Сва‌йба – весілля
Сине‌нькі – баклажани
Скі‌ки – скільки
Слу‌чай – випадок
Случи‌тись – статися
Сові‌т – порада
Со‌яшник – соняшник
Сперва‌ – спершу
Спо‌мнить – згадати
Сре‌дство – засіб; кошт
Станови‌ть – встановити
Стид – сором
Сті‌ки – стільки
Сто‌їть - коштувати
Стро‌їть - будувати
Сьодні – сьогодні
Телехво‌н – телефон
То‌ єсть – тобто
То‌же – теж
Ток – електрострум
Тре‌мпель – вішалка
Уважа‌ть – поважати, шанувати
У‌тро - ранок
Хвамі‌лія - прізвище
Хва‌ртух – фартук
Хвата‌ть – вистачати
Хрон – хрін
Ху‌же – гірше
Цебе‌рка – металеве відро
Цементо‌вий – цементний
Ці‌вка – тонкий/маленький струмінь
Ціх – цих
Час – година
Четирі - чотири
Шулі‌ка – яструб
Щот – рахунок, лічба
Щита‌ть – рахувати; вважати
Ю‌пка – спідниця
Язи‌к – мова

Етнічні українці в приграничних територіях нинішньої росії. Дані взяті з атласу діаспори 1992 года

Бот для звʼязку | Підписаться

#слово #вираз #степ #кубань

Гладке лице, як куряче яйце.

Підписаться | Бот для зв'язку

регулярного контенту немає, ну хоч від мемів раз на год кайхвуйте

Товаришi. Дні так скоро проходять, уже й ноябр місяць. Перéд нами стоїт велике завдання, це зустрiть весну в повній готовності, за це должен подумать кожний член правління, бригадіри, кожний колгоспник. Шо нада нам у першу чергу зробить? Отремóнтувать інвентар, довести до повної кондіції наш посівний матеріал. А це все ще в нас не в порядку. Пагано роблять наші мастерські, кузня, якось слабо проходить, очистка зерна. Нам усім нада разом узятись. Я пропóную бригадірам, виділити постійних людей, які будуть кожного дня, очищать посівний матеріал. Нада поставить туди найкращих людей, комсомольців. А в нас такі люди є. Агротехніку і бригадірам, частіш навідуваться до їх. Звернуть увагу нада на роботу кузні. Дать їй усі умови. Якщо нада туди ще люди. Значить бригадіри повинні виділить. Кожного вечора бригадіри будуть давать сводку, що зроблено за день. Заразом я скажу за мельницю. Вже її справили. Тепер нада добре узятись, шоб забезпечить ферму фуражом. Бригадірам виділить нада людей, шоб мельниця робила круглі сутки.

С. Шевченкове, Херсонська область, 1949 г.

Жителі села Оленівка, переселенці харківскої губернії. Переселення було дуже важким, переїжали коровами, або самотужки. Зразу переїхала одна вдова Олена, коровою із багатьма дітьми, поселилась вона біля болота, на балці, устороні від теперішньої Оленівки, зробила там курінь, і жила. Сюди почали переселяться і другí люди. А на болоті було страшно, водились вовки. Часто крали в людей послідню худобу, і Олена рішила перебраться на бугор. Переїхала сама з дітьми, а потім і другí переселенці, почали переїжать, до Олени на бугор, бо тут було не так страшно. Зразу це був хутір Оленівка, від Олени, а потім стало село Оленівка. Недалеко від Оленівки такі села: Олександринівка, Любовка.

С. Оленівка, Донецька область, 1948 г.

#степ #жива_мова

Забутий син Словʼянщини

Семен Котляревський, уродженець го́рода Словʼянська, бунчужний Вільного Козацтва времені Української революції. За його в інтернеті ви не знайдете пошти́ нічого. На хвото вище ви можете побачить тіки маленький уривок його мемуарів, які досі неопубліковані (біля 40 сторінок!). В їх міститься купа унікальної інхвормації за жизнь Словʼянська і Донеччини загалом сто год тому. Надіємсь, шо колись широкий загал зможе ознайомиться з цим скарбом.

#степ #донеччина #історія

Напоминаєм, шо в нас єсть бот для звʼязку, якшо в вас єсть якийсь лінгвістичний, історичний чи культурно-етнограхвічний контент, який би ви хотіли побачить на каналі

Чужий серед всих.

•Грицько Кернеренко (1863-1941)  - видатний український поет Запорізького краю, був євреєм з заможної родини. Тому він був чужим як для євреїв із-за своїх українофільських поглядів, так і серед русихвікованої інтелігенції з тих самих причин. Українські поети-земляки тоже не понімали й не вірили в щирість єврея, шо пише українською. Оставсь він чужим і після еміграції за кордон, де проживав без ніякого громадянства

•Настояще йм'я - Гірш Кернер. У Гуляйполі занімавсь театром, у якому грав і Нестор Махно.

•Попри те, шо Тараса Шевченка й понині дехто звинуватює в антисемітизмі, Кернеренко (не одмовляючись од свого єврейства - активно перекладав єврейську класику українською і допомагав єврейським громадам) вважав його "українським месією".

•Анархістський рух Нестора Махна начинавсь із по-суті одбирання грошей в Кернеренка - за їхній щот Махно друкував свою першу агітацію. Попри це сам Кернеренко з ним не ворогував навіть по еміграції.

•Хоть сьодні про його й знають дуже мало, у своє врем'я він не був непомічений - про його знали як мінімум Хранко і Грушевський. Друкувавсь він также при жизні, як вірші так і п'єси.

Наводим вашій увагі один з його віршів.
(Тут подана версія желехівкою, але, скоріш за все, це передрук - всі оригінали, які нам попадалися в мережі, були писані ярижкою)

***

Я знову побачив степи України,

Я знову зелений гай темний уздрів,

Гай темний, де лучші й щасливі хвилини,

Найкращії лїта свої я прожив.

‍

Де щастю гряницї не знав я нїколи,

Співав свої піснї й слїзми обливав,

Ще першими, серце; і жив я на волї:

Нїякого горя тодї я не знав.

‍

Я плакав, кажу я, та радісні сльози

Лилися і чисті мов перли були.

Ті сльози — то перші були мої рози:

Вони вже нїколи так більш не цвили!

‍

І лекшало серцю було, як заплачу,

І пісня поллється, і славно менї…

Тепер же немає тих слїз, і неначе

Роса та на сонцї, так висхли вони.

‍

Співав я в гайочку, співав у оселї —

Бо, звісно, в менї молода грала кров,

І все, що я бачив, здавалось веселим…

Я думав, що в сьвітї є щира любов…

‍

Я думав, кажу я.. Чому-ж я не маю

Тепер більш тих думок і слїз тих сьвятих?

А серце із жалю все більш замирає,

І ментів щасливих немає вже тих!...

‍

І знову тепер я, сьвята Україно,

На землю приїхав сьвятую твою;

Прийми мене, ненько, твоя я дитина,

Для тебе і пісню співаю свою!

Так звучить українська Луганщина!
Село Новочервоне Троїцького району Луганської області.
Запис 2008 року.
Співають Білоцерківські Григорій Тимофійович та Віра Василівна.
Більше цих виконавців дивіться на каналі експедиційних відео ансамблю "Божичі" в YouTube bozhychi_archive2022.
Публікація здійснюється в рамках проекту Heritage. Return громадської організації "Алєм" за підтримки Швейцарії.