Украинский Обозреватель
1.15K subscribers
2.12K photos
702 videos
17 files
1.72K links
Война с москалями и краткая аналитика. Связь: ordcom@gmail.com
Download Telegram
Адвокат Татьяна Гавриш в последние годы канула в безвестность – обычная юридическая деятельность, потихоньку идущая на спад. Но внезапно ее имя возникло в связке с другим юристом, гораздо более одиозным – Александром Кифаком.
Причем возникло оно не в судебном процессе, как следовало бы ожидать, исходя из профессии обеих. Нет, оно возникло рядом с фамилией Александра Кифака под жалобой в ГУГЛ на целый ряд публикаций, где имя последнего связывается с экс-депутатом от Партии Регионов, соратником Януковича, уголовным авторитетом Юрием Иванющенко.
Знает ли Татьяна Гавриш такое понятие, как «эффект Стрейзанд» - неизвестно. Но своей жалобой она именно под этот эффект и попала. Потому что, если с Кифаком все ясно – он действительно является одним из подручных Юрия Иванющенко и, как минимум, причастен к выводу в так называемую «ЛНР» 23,5 миллиона гривен в декабре 2014 года, то о Татьяне Гавриш этого сказать нельзя. По крайней мере – нет достоверных сведений о том, что она брала участие в этих действиях своего коллеги. Но почему-то поставила свою подпись под требованием исключить из выдачи ГУГЛа все материалы, в которых описывается роль Александра Кифака в этих и других деяниях.

Но обвинять адвоката в исполнении его профессиональных обязательств вроде бы никто не собирался. Зачем же ворошить старую историю? Или же на самом деле Татьяна Гавриш была у Юрия Иванющенко не просто адвокатом? А кем тогда? Какую роль она исполняла?

Может, все дело в ее партнере по юридической фирме Михаиле Подоляке (да, том самом), который тоже принимал участие в защите Иванющенко? Но о его связях с уголовным авторитетом всем давно известно, об этом даже пишет «Википедия» и скрывать этот факт просто глупо.

Что тогда? Ответа на этот вопрос нет, но в связи с такими активными попытками вычистить из доступа все статьи, в которых упоминается Юрий Иванющенко, возникает вполне обоснованное предположение – Татьяне Гавриш есть что скрывать.

Кто же такая Татьяна Степановна Гавриш, чья юридическая звезда после ухода из активной политики ее отца, небезызвестного активного участника Блока «Не так!», соратника Виктора Медведчука по СДПУ(о) и экс-вице-спикера ВР Степана Гавриша явно пошла на спад? Ответ проистекает из самого вопроса. Татьяна Гавриш – адвокат, владелец двух юридических фирм, почетный консул Германии в Харьковской области, которая и является ее базовым регионом.
 

Кроме давно забытой пресс-конференции по защите Юрия Иванющенко, фамилия Татьяны Гавриш всплывала в нескольких скандалах, связанных уже напрямую с ее юридической деятельностью. Репутацию скандалы Татьяне Степановне подпортили. Причем о конфликте интересов писала не какая-нибудь бульварная пресса, а уважаемое в юридических кругах издание – «Судебно-юридическая газета»:
 


Кому интересно – может прочитать сам, перейдя по ссылке, но суть нарушения Татьяны Гавриш сводилась к тому, что она одновременно представляла интересы противоборствующих сторон вокруг конфликта за харьковский ТРЦ «Французский бульвар». И пользовалась конфиденциальной информацией в пользу одной из сторон.

Причем речь шла о, как минимум, недобросовестности и нарушении адвокатской этики. Что для адвоката чревато потерей права заниматься профессиональной деятельностью, но для Татьяны Гавриш все закончилось благополучно. Помог ли папа, до сих пор сохраняющий авторитет в юридических кругах, или же его старший коллега Виктор Медведчук, который до своего неудачного бегства практически контролировал правовую систему Украины – не известно. Может, подсуетился Михаил Подоляк, пользуясь своим положением в ОПУ.

Из более свежих скандалов – публикация о сотруднике АО «Юридическая фирма Ай Эл Эф» Романе Трофименко, который тоже является адвокатом с весьма сомнительной репутацией. Его, в частности, обвиняют в причастности к невозврату нескольких кредитов «Мегабанку» на общую сумму в десять миллиардов гривен, где фирма Романа Трофименко «Оникс-Ко» выступала гарантом по кредитам, предоставляемых банком.
Причастна ли Татьяна Гавриш к этой деятельности своего сотрудника – неизвестно, но, как пишет издание «Аргумент», «для того, аби почати вже самому приймати та заносити гроші, а не лише отримувати копійки, перебуваючи на дні корупційної харчової ланки Роман Трофименко почав співробітництво з відомою в Харкові юридичною фірмою «Ай Ел Еф» (ЄДРПОУ 41345111) Тетяни Степанівни Гавриш (так-так, донька “того самого” екс-нардепа Степана Гавриша). За останні роки Тетяна Степанівна відчутно розгубила як ділову репутацію, так і респектабельних клієнтів, тож більше не гербує мати справи з такими відверто сумнівними «партнерами», як Трофименко і йому подібними. Трофименко став отримувати на «ауторсинг» відверто брудні справи клієнтів Гавриш та працювати у тандемі з криміналітетом із її найближчого оточення. Відтоді вся подальша практика адвоката Р. Трофименка неподільно пов’язана з корупцією в судах, ошукуванням клієнтів, неетичними та протизаконними методами роботи».

Какую роль на самом деле исполняет Роман Трофименко в фирме Татьяны Гавриш – неизвестно, но в своей публикации журналисты «Аргумента» весьма точно подметили один неоспоримый факт: «Татьяна Гавриш растеряла как деловую репутацию, так и респектабельных клиентов». Было ли это следствием сотрудничества с Юрием Иванющенко – неизвестно. Но факт остается фактом – дела у АО «Юридическая фирма Ай Эл Эф» идут не очень. Держится фирма фактически на обслуживании государственных структур:
 
Еще одна юридическая фирма Татьяны Гавриш – «Инюрполис» - вообще в убытках, здесь не спасают даже государственные тендеры:
 
Так что, судя по всему, дела у Татьяны Степановны Гавриш после заката звезды ее отца действительно идут не очень. Правда, это не объясняет ее подписи под письмом Александра Кифака в ГУГЛ, но можно предположить, что давние связи с Юрием Иванющенко таки аукнулись дочери соратника Виктора Медведчука, который после победы «Оранжевой революции» откровенно играл на поле «донецких». Скорее всего, корни уходят туда. Но это уже давняя история и восстановить что-то достоверно вряд ли удастся.

А пока же Татьяна Гавриш получила очередную минутку славы. Правда, вряд ли она на нее рассчитывала, подписывая письмо Александра Кифака. А, может, и рассчитывала, да деваться было некуда – несмотря на хорошую мину, которую Татьяна Степановна Гавриш пытается держать на лице, игра (точнее – профессиональная деятельность) у нее в последнее время все хуже и хуже.
Деркач баллотируется в Астрахани, а дела ведет в Украине

Экс-нардеп Андрей Деркач, подозреваемый в Украине в госизмене и объявленный в розыск, стал кандидатом в Совет Федерации РФ от Астраханской области.

Его кандидатуру предложил губернатор Астраханской области Игорь Бабушкин в случае своей победы на предстоящих выборах главы региона.

Соответствующий документ размещен на сайте избирательной комиссии Астраханской области.

В нем сказано, что у Деркача российское гражданство и он проживает в Астрахани. В принципе – ничего удивительного, если не считать того, что семья Деркача живет в США. А ближайшие друзья и соратники до сих пор занимают значительные посты в Украине. Среди друзей – Петр Порошенко, Юрий Луценко. Последнего Деркач много лет прикармливал. Да и «лужниковские» прикармливали. Рангом поменьше – зато действующие – Элла Слепян в Запорожье. Врио главы Запорожской областной администрации. Все деньги области – под ее присмотром. Учитывая давний интерес Деркача к ядерной энергетике, возможно и не только деньги. Говорят, представляет финансовые интересы еще и Ивана Баканова. Еще один «смотрящий» от Деркача – нардеп Владимир Бандуров. Был в свое время «на кассе» у Деркача. А может и сейчас.

В налоговой у Деркача тоже есть свои люди. К примеру, Абрамович и Вязьмикин – теневые «решалы», через Гетьманцева рулят в налоговой. Будет не удивительно, если через какое-то время мы узнаем, что Деркач преспокойно вел «бизнес» в Украине, одновременно баллотируясь от Астрахани.

«ОРД»

В тему:

Монако за счет краж на оборонных сооружениях на границе с РФ: при чем тут экс-депутат из партии Медведчука Игорь Абрамович
Весной 2024 года громко звучали заявления о провале строительства фортификационных сооружений на граничащей с РФ Харьковщине. Тогда президенту Украины Владимиру Зеленскому пришлось ехать в область и своими глазами смотреть, что происходит на границе со страной-агрессором. Глава Харьковской области Олег Синегубов оправдывался фактической невозможностью строить укрепления на первых линиях из-за постоянных обстрелов и опасности для жизни. Впрочем, журналисты нашли того, кому может быть действительно выгоден срыв строительства оборонительных сооружений, и им оказался бывший депутат от ОПЗЖ Игорь Абрамович.

С января по май 2024 Харьковская областная военная администрация заключила около 220 договоров на строительство фортификационных сооружений. Общая сумма – 51 млрд гривен. Такие данные содержатся в системе закупок Prozorro. Договоры проводились на безальтернативной основе и подписывались напрямую с компаниями.

Из них 81 договор на сумму в 687,4 млн. гривен по состоянию на май 2024 года был подписан с ООО «Проектный альянс». Примечательно, что в июне этого года компания не подписала ни одного нового договора на строительство защитных сооружений на Харьковщине. Зато в июле 2024 она получила заказы по этому направлению аж на 126 млн гривен.

ООО «Проектный альянс» было создано в июне 2021 года. Его основателем был Игорь Рожков. Его родной брат Никита Рожков – бывший депутат Харьковского районного совета, и он же — соучредитель фирмы «СПБ-1», которая также подписала немало договоров с властями Харьковщины на строительство защитных сооружений за последнее время.

По данным Харьковского антрикоррупционного центра, Игорь Рожков, как и его родственница Светлана Рожкова, которая была соучредителем фирмы, отстраивающей разрушенный российской ракетой жилой дом, — граждане Российской Федерации.

И это не единственный российский след по этой фирме. Еще одним соучредителем ООО «Проектный альянс» является Александр Сорочинский. Его бизнес-партнером по компаниям «Годсенд» и «Хартпластмасс» является гражданин России Олег Лукин. Об этом сообщается в том числе и в украинских реестрах.

Хотя первая фирма сейчас находится в процессе прекращения деятельности, но россиянин Лукин продолжал ею руководить вплоть до мая 2022 года, когда РФ уже полгода проводила полномасштабное вторжение на территорию Украины. ООО «Хартпластмасс», основателем которого Лукин был с 2012 по 2016 год, продолжает работать по сей день.
Восток сливается каждый день. Как будто по графику. По результатам каких то договоренностей
Forwarded from Записки пасквілянта (Volodymyr Boiko)
Українські ЗМІ масово поширюють інформацію з посиланням на канадське видання Daily Guardian про те, що канадські журналісти і правоохоронці зацікавились персоною українського прокурора Офісу генпрокурора Ігоря Стадника після того, як НАЗК розпочало моніторити спосіб життя одіозного прокурора.

Це той самий Ігор Стадник, який разом із начальником управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ Офісу Генерального прокурора Олександром Тарканом неодноразово потрапляв у скандали із продажем кримінальних проваджень щодо російського бізнесу, а також займався вимаганням грошей з усіляких онлайн-казино. Вказана новина спричинила бурхливе обговорення серед шановних читачів, які цікавляться яким чином цей прокурорський достойник виїхав з України під час заборони на виїзд для чоловіків? При тому, що військовозобо’язаний Стадник перебуває на обліку в Подільському в м.Києві РТЦК та СП і після звільнення з прокуратури втратив бронювання.

Для читацької громадськості хочу повідомити, що ухилянту від мобілізації Стаднику допомогав втікти до Канади його співпродавець кримінальних проваджень Олександр Таркан. Звісно, якби Таркан мав хоча б трохи розуму, він би, відправляючи ухилянта Стадника за тисячі кілометрів від Неньки, замислився над тим, що може в майбутньому наговорити канадським правоохоронцям цей посуй-втікач. А саме цікаве, що Стадник разом із Тарканом у серпні минулого року фальсифікували кримінальне провадження відносно Ігоря Коломойського, ховаючи скандального олігарха в ізоляторі СБУ від детективів НАБУ, які на вимогу західних партнерів повинні були затримати Коломойського в іншому кримінальному провадженні за розкрадання коштів ПриватБанку. Агентам ФБР, у яких також є питання до Коломойського, нічого не завадить поспілкуватись (а, може, і вже поспілкувались) із Стадником в Канаді та дізнатись у нього пікантні подробиці цієї історії. І я дуже сумніваюсь, що прокурорському втікачу вдасться «порішати», як з канадськими так і з американськими правоохоронцями.

А, головне, тільки уявіть, який скандал спричинила ця новина на Банковій, коли там дізнались про те, що носій такої болючої для Одного з найвеличніших лідерів світу (с) та глави держави Андрія Борисовича Єрмака (нехай святиться імʼя Його!) інформації, втік до Канади, де потрапив під пильне око тамтешніх правоохоронців. І це все відбулось з відома та за сприяння начальника управління нагляду за додержанням законів БЕБ Офісу Генпрокурора Олександра Таркана.

Звільнитись по-тихому з прокуратури для Таркана було найвигіднішим виходом з цієї ситуації, але він дібілом народився, дебілом і помре, не дійшовши до цієї думки власним розумом. І тому тепер нехай боягузливо ходить і озирається в очікуванні коли орли Сухачова та правнуки Дзержинського постукають у двері та повідомлять про його затримання. А підстав є і дуже багато. Не кажучи про детективів НАБУ, які ретельно документують діяльність цього хабарника.
Forwarded from Записки пасквілянта (Volodymyr Boiko)
Я діка ізвіняюсь, але хотілося б узнати – а на якій ділянці фронту воює найвідоміший український лейтенант Баканов?

Іванушка Баканов, як ми знаємо, був звільнений з посади голови СБУ, але ж ніяк не з військової служби. Як так трапилось, що офіцер під час війни… перепрошую, Україна ні з ким не воює… під час воєнного стану та загальної мобілізації працює помічником адвоката, проходить стажування, складає адвокатський іспит? Це йому командир військової частини таке дозволив, чи Баканов самовільно залишив розташування підрозділу?

Я так думаю, що якщо Баканов, який ані дня не служив, у 2019 році, вже після того, як йому виповнилось 44 роки, став ахвіцером, то нехай тепер і служить, як ахвіцер.
Forwarded from Наші Гроші
Біда. Президент Зеленський не помічає, як стає смішним. Його виправдання щодо залишення при собі корумпанта Татарова породили купу мемів. Люди реально ржуть над тим, як Татаров бігав по Києву стріляв чеченців. Бо мало хто може собі уявити це десь окрім як у "всєлєнній зе Марвел", надихнутій синтетичними речовинами. ⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️
Forwarded from Наші Гроші
Біда і в тому, що сам Зеленський це спровокував. Цю відмазку він раніше розказував на офреках журналістам і міжнародникам. І це не потрапляло на загал. Ну максимум хтось міг знизати плечима і зробити загадочні глазки. А тут він сам взяв і вивалив на загал пояснення, яке намякше можна назвати "фантазією". Або конспірологією. Бо жодних доказів Зеленський не надасть ніколи, бо у нього є відмазка - це секретні дані))))

У Зеленського здали нерви не на рівному місці. Втеча православного нардепа Дмитрука пройшла через кордон, який контролюється силовиками Татарова. І відбулась до того як інші правоохоронці Татарова прийшли за Дмитруком у справі про побиття військового ЗСУ (да-да, московопатріарший "слуга урода" побив військового). Це на вихідних прям сколихнуло соцмережі. І Зеленський призначив на понеділок розборки з правоохоронцями. Типу Верховний головнокомандуючий відволічеться від фронтових справ, і дасть піздов своїм тиловим пацюкам, які геть схуїли відпускать за кордон таких зашкварків як Дмитрук, Портнов, Боголюбов і прочіх.

Десь в новинах мелькнуло фото з тієї зустрічі Зеленського з правоохоронцями. І знаєте кого не було на тій зустрічі? Правильно - Татарова)) Того самого Татарова, який іменем і словом Зеленського тримає в узді репресивну державну машину. Того самого Татарова, якого публічно захищав від НАБУ саме той втікач Дмитрук.

Тобто цілком очевидно, що Зеленський просто вирішив спустити пар в свисток. А журналістам підсунуто стару туфту. І люди почали ржать.

Біда.
За запитом ДБР Інтерпол оголосив у міжнародний розшук колишнього генерала СБУ Андрій #Наумов

26 серпня 2024 року червоне оповіщення опубліковане в обліках Генерального секретаріату Інтерполу. ДБР підозрює колишнього посадовця у шахрайському заволодінні понад 3,2 млн грн під час перебування на посаді керівника державного підприємства протягом 2019-2021.

💵 Ексгенерала СБУ затримали 7 червня 2022 року під час спроби потрапити із Сербії до Північної Македонії у транспортному засобі, у якому було €592 000, $120 000 та два дорогоцінні камені.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 Підписатись на канал
📩 info@absolutionlab.com
Следственный судья ВАКСа Владимир Воронько снял электронный браслет с мэра Мукачево Андрея Балоги (на фото), который попался на схеме продажи городской земли с плюсом для себя и Михаила Ланьо в 75 млн грн. Воронько внял просьбам Балоги-младшего, которого замучил браслет, не работающий во время экстренных отключений электричества. Также добрый судья расширил ареал поездок Балоги с Мукачево на всю Закарпатскую область, которая граничит с Польшей, Словакией, Венгрией и Румынией.

Ранее Воронько осчастливил смотрящего за судами времен Петра Порошенко Александра Грановского, отменив подозрение НАБУ в разворовывании 93,5 млн грн на ОПЗ.
Forwarded from Записки пасквілянта (Volodymyr Boiko)
У зв’язку з призначенням Ольги Стефанішиної міністром юстиції, нагадую, що 3 жовтня 2024 року о 08:30 у Вищому антикорупційному суді відбудеться наступне засідання в кримінальному провадженні по обвинуваченню, зокрема, Стефанішиної в розкраданні коштів державного бюджету шляхом зловживання службовим становищем. Згідно з фабулою справи, Стефанішина за часи президента Януковича, працюючи в Міністерстві юстиції України під орудою Олени Лукаш, була причетна до організації тендеру на проведення трьох порівняльних «досліджень» українського законодавства з європейським. Вартість однієї сторінки «дослідження» коштувала від 1400 до 4500 грн. (у цінах 2010 року), а якість була приблизно такою ж, як дисертація нинішнього міністра освіти Лісового. У зв’язку з цим Ользі Стефанішіній ще в 2019 році було повідомлено про підозру, торік справа направлена до суду.

Також нагадую, що, окрім Стефанішиної, міністром був призначений ще один кримінальник – Матвій Бідний, який у бутність директором департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту Міністерства молоді та спорту України обклав спортсменів грошовими поборами, знищив військово-прикладні види спорту, заборонив заходи з підготовки молоді до служби в Збройних Силах України та влаштував розкрадання коштів державного бюджету через фірму, що належала брату тодішнього першого заступника міністра Гоцула. У Бідного були проведені обшуки, у ході яких вилучені документи, які свідчили про масштаб розкрадань (я, до речі, неодноразово коментував цю справу по телебаченню). Від тюремної камери нинішнього міністра молоді та спорту врятували прокурор міста Києва Говда та керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Калужинський.

До речі, у червні 2023 року був арештований тесть Бідного – колишній народний депутат від Партії Регіонів Григорій Дашутін, який співпрацював з військово-промисловим комплексом Росії. Наразі тестю міністра оголошено про підозру в створенні злочинної організації та пособництві державі-агерсору.

Разом до перемоги!
Прокурор Офиса генпрокурора Артем Бояренко разместил колонку в западном СМИ. Из нее следует, что ВСУ финасируются за счет лудоманов, а игорный бизнес платит миллиардные налоги, поэтому закрывать его нельзя

По мнению господина Бояренко, наиболее развитая отрасль экономики, которая дает больше всего прибыли в Украине - это игорная сфера. Соответственно, люди, зависимые от азартных игр, наполняют украинский бюджет, из которого потом обеспечивается армия. Получается, лудоманы кормят украинское войско. Объясняется поведение Бояренко, который "топит" за "игорку", просто - в офисе генпрокурора он известен как то ли "смотрящий", то ли "куратор" именно за этой сферой.
В чем "кринж"?

Мысль Бояренко о том, что ВСУ держится на лудоманах, подхватили российские СМИ. И разносят эту "дичь" на своих просторах. Но и это не все, чем отличился прокурор. Бояренко "засветился" в сотрудничестве с российским Проминвестбанком - в 2017 году в качестве следователя помогал за долги отобрать Изюмский тепловозоремонтный завод. В материалах суда множество фактов о том, что он приложил немало усилий, чтобы этот завод не вернулся в Украину, а остался у российской "Укрпроминвест-групп". А это, между прочим, стратегическое предприятие, которое бы точно не помешало воюющей стране.

Подписаться на Инсайдер | Прислать контент
Forwarded from Монополіст
​​Негативний кадровий відбір в державній енергетичній сфері і суцільна монополія

В своєму крайньому інтерв’ю ексголова НЕК Укренерго Володимир Кудрицький заявив про очевидну але важливу річ:
Можна констатувати, що тепер залишився лише один центр відповідальності в енергетиці. Це Міненерго.

Що мається на увазі?
Тепер міністр енергетики Герман Галущенко формально або понятійно контролює майже всі ключові держоргани і підприємства в електроенергетичній сфері. Включаючи ті, які в законі декларуються як незалежні.

Цікаве спостереження зі спілкування з учасниками енергетичної сфери: більшість підлеглих міністра є фігурантами досудових розслідувань.
Навіть, якби вони в якісь момент і хотіли б прийняти рішення за власним розумінням, а не за вказівкою, спущеною по вертикалі ОП – Міненерго, відразу б отримали підозру.

Знаючи це, люди зі своїм стратегічним баченням не хочуть докладати зусиль для того, щоб обійняти ключові посади в енергетиці. Все одно будеш виконувати, що скажуть.
Лояльність важливіша за компетентність.

Що контролює Міненерго?

Енергетичний регулятор. Нацкомісію з регулювання енергетики (НКРЕКП) з початку серпня очолює Юрій Власенко, який до того був заступником міністра.
З 6 наявних членів НКРЕКП четверо орієнтуються на Міненерго.
НКРЕКП – це правила ринку, тарифи для енергокомпаній і споживачів.

Найбільша генкомпанія Енергоатом, де Галущенко працював до призначення міністром.
Компанія забезпечує більше половини споживання е/е в країні.
В 2023 році мала виторг 150 млрд грн. Потенційно буде мати великий прибуток і шукає як його витратити на будівництво нових блоків АЕС.
Також є ідея передати Енергоатому постачальників е/е для населення в тих областях, де вони належать державі.

Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯР), яка видає дозволи на реалізацію проектів Енергоатому.
Її очолює Олег Коріков, якому в червні міністр матом вказував що робити на засіданні профільного комітету Ради.
Зручно, коли і оператор проєктів і контролер підпорядковані одному центру.

Державна біржа Оператор ринку, яка адмініструє найважливіші сегменти електроенергетичного ринку – РДН і ВДР.
Компанію очолює Олександр Гавва – ексрадник міністра і колишній підлеглий Юрія Власенка.

Адміністратор розрахунків по «зеленому» тарифу – Гарантований покупець. Його очолює Артем Некрасов.
В серпні 2023 року, коли вийшло розслідування про виплату зеленого тарифу станціям брата Ростислава Шурми, які знаходились в окупації, Некрасов медійно прикривав імідж заступника голови ОП.

Держінспекція енергетичного нагляду (Держенергонагляд). Донедавна її очолював Руслан Слободян, який наприкінці липня був обраний членом НКРЕКП в пулі «міністерських».

Державний вугільний трейдер Укрвугілля. Компанія купує вугілля держшахт для постачання на ТЕС і ТЕЦ. В ідеалі – державних.
З початку вторгнення всі її керівники є фігурантами досудових розслідувань, а деякі вже мають підозру.

Державний трейдер е/е – Енергетична компанія України (ЕКУ).
Її очолює ексменеджер ДТЕК Віталій Бутенко, який до війни брав участь у мутній схемі імпорту електроенергії з Білорусі.

Українські розподільні мережі (УРМ) – держхолдинг, в який зібрані державні пакети акцій в обленерго.
Компанію очолює Артем Мартинюк. Її акції на 100% належать Міненрго.

Таким чином Міненерго виробляє, транспортує, постачає, продає електроенергію. Для всього цього створює правила і за всім цим здійснює контроль.
За всю цю монополізацію рішень рано чи пізно заплатить споживач е/е – і промисловість, і населення.
ДБР перерахувало до державного бюджету 104 млн гривень, вилучені у депутата Рівненської обласної ради, який був заступником голови Поліського лісового офісу ДСГП «Ліси України», Віталій #Сухович.

У листопаді 2023 у депутата знайшлы незадекларовані статки на мільйони доларів. У межах відкритого кримінального провадження було проведено обшуки у тому числі в його помешканні та робочому місці депутата та членів його сім’ї. Під час слідчих дій виявлено та вилучено тільки готівкою понад 4 млн доларів у різній валюті.

Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі Audi Q8, Mercedes-Benz GLE 350 e, BMW X5, коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Рatek philippe. Виявлено золоті монети, злитки золота, 2 пістолети, автомат Калашникова з 16 магазинами до нього із патронами.

Депутат володів чотирма земельними ділянками у Рівному, на яких здійснював будівництво котеджів. Ділянки зареєстровані на номінальних осіб, підконтрольних «обранцю».

Прокурори САП на початку травня уклали угоду про визнання винуватості з підозрюваним. ВАКС затвердив угоду та визначив покарання з випробуванням у 3 роки та визначив розмір коштів, що підлягають спеціальній конфіскації: 1 340 087,97 доларів, 1 034 615 Євро та 1 561 800 грн, що по курсу Нацбанку становить 104 мільйони 311 тис. 474 гривень.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 Підписатись на канал
📩 info@absolutionlab.com
Forwarded from ВИЙ.Ukraine
#ДПС #Сокур
Національне агентство з питань запобігання корупції підтвердило, що проводить моніторинг способу життя виконуючого обовʼязки заступника голови Державної податкової служби України Євгенія Сокура, який ймовірно роками декларував недостовірні дані.

В.о. заступника голови Державної податкової служби Євгеній Сокур вніс в декларацію за 2023 рік ймовірно недостовірні дані. Зокрема, він не вказав, в документі дані про свою співмешканку.
Сокур в ході слідства по справі про нібито замах на нього, сам розповів правоохоронцям, що із 2016 року проживає разом із дівчиною на імʼя Аліна у квартирі на проспекті Лобановського, 6-Д. Проте у своїх деклараціях Сокур жодного разу не згадав про свою співмешканку.

Після депутатського звернення члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної НАЗК розпочало перевірку щодо Євгенія Сокура.

Голова Громадської ради при НАЗК Катерина Бутко зазначила, що Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряє чи був спільний побут у Сокура з його співмешканкою Аліною.

Сокур у 2022 році скористався механізмом так званої нульової декларації, який був запроваджений для легалізації активів. Цей механізм дозволив йому легалізувати 2,5 млн грн, походження яких він не міг пояснити. 
Forwarded from Адольфыч Adolfych
Ви будете смияться, но похоже наши только что сбили белорусский штурмовик, к нам залетевший по дури (которой привез в мешочке приятель из Амстердама...)
Forwarded from БЕССМЕРТНЫЙ (Бессмертный)
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Павел Поляруш .
Говорит что нац. банку Украины можно все и все вопросы он со всеми порешит, сразу после того, как прострелит мне ноги со своего «наградняка».
Явно выпивший или под наркотиками чуть не снес меня на дороге, затем перекрыл проезжую часть и продолжал сидеть с девушкой в авто.
Посмотрим, что будет дальше.
Всех ли купит.

Б Е С С М Е Р Т Н Ы Й