РУСЛАН ПРУС
24 лютого 2024 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові старшому лейтенанту Руслану Прусу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Її з рук Президента України Володимира Зеленського отримала дружина воїна Тетяна.
👉Історія Героя
#Незабутні
24 лютого 2024 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові старшому лейтенанту Руслану Прусу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Її з рук Президента України Володимира Зеленського отримала дружина воїна Тетяна.
👉Історія Героя
#Незабутні
ОЛЕКСАНДР КОМАРИЦЯ
«Я не йду на війну вбивати… Я йду, щоб рятувати, захищати і вберегти молодих захисників».
Старший сержант Олександр Петрович Комариця, позивний «Саша медик», загинув 29 квітня 2022 року, рятуючи побратимів. Він перебував на одній із найнебезпечніших позицій Донецького напрямку та потрапив під ворожий мінометний обстріл. Часто Олександр не тільки надавав медичну допомогу, а й морально підтримував поранених бійців. З честю і до кінця виконував свій воєнний обов’язок. До останнього тримав бойовий настрій і був напрочуд сміливим.
Про Героя 👈
#Незабутні
«Я не йду на війну вбивати… Я йду, щоб рятувати, захищати і вберегти молодих захисників».
Старший сержант Олександр Петрович Комариця, позивний «Саша медик», загинув 29 квітня 2022 року, рятуючи побратимів. Він перебував на одній із найнебезпечніших позицій Донецького напрямку та потрапив під ворожий мінометний обстріл. Часто Олександр не тільки надавав медичну допомогу, а й морально підтримував поранених бійців. З честю і до кінця виконував свій воєнний обов’язок. До останнього тримав бойовий настрій і був напрочуд сміливим.
Про Героя 👈
#Незабутні
ВАДИМ КОРОСТЮК
Він спішив якомога швидше зупинити ворога, вигнати з рідної землі, щоб життя у його дітей було світлим і щасливим. Вадим Коростюк із перших днів повномасштабного вторгнення брав участь у важких боях. На жаль, життя захисника обірвала трагедія. Йому назавжди 44 роки.
#незабутні
Докладніше 👈
Він спішив якомога швидше зупинити ворога, вигнати з рідної землі, щоб життя у його дітей було світлим і щасливим. Вадим Коростюк із перших днів повномасштабного вторгнення брав участь у важких боях. На жаль, життя захисника обірвала трагедія. Йому назавжди 44 роки.
#незабутні
Докладніше 👈
Сержант Борис Гріга боронив рідну землю у складі 108 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Він був бойовим медиком. Щоразу, виїжджаючи на завдання, казав, що воює з окупантами, аби у його дітей було мирне та світле майбутнє. Своїм побратимам радив завжди тренуватися та зберігати спокій у душі, хай би яка важка ситуація не спіткала. Він умів не лише надати медичну допомогу, але й розрадити друзів у критичній ситуації, яких на фронті чимало.
Загинув відважний захисник 8 червня 2022 року поблизу селища Врубівка на Донеччині.
Про Героя 👈
#Незабутні
Загинув відважний захисник 8 червня 2022 року поблизу селища Врубівка на Донеччині.
Про Героя 👈
#Незабутні
ОЛЕКСАНДР ПЕТРИЩУК
Народився 27 лютого 1987 року в Чернівцях. Ще навчаючись у молодшій школі казав, що його покликання – захищати Батьківщину.
Наприкінці червня 2014 року він виконував завдання в районі гори Карачун біля Слов’янська. Після виконання робіт гелікоптер із групою вирушив до місця постійної дислокації, але через дві хвилини був збитий бойовиками з переносного зенітно-ракетного комплексу. Вертоліт вибухнув у повітрі і впав, палаючий, на землю. Усі дев’ятеро фахівців, які перебували на борту, загинули.
Про Героя 👈
#Незабутні
Народився 27 лютого 1987 року в Чернівцях. Ще навчаючись у молодшій школі казав, що його покликання – захищати Батьківщину.
Наприкінці червня 2014 року він виконував завдання в районі гори Карачун біля Слов’янська. Після виконання робіт гелікоптер із групою вирушив до місця постійної дислокації, але через дві хвилини був збитий бойовиками з переносного зенітно-ракетного комплексу. Вертоліт вибухнув у повітрі і впав, палаючий, на землю. Усі дев’ятеро фахівців, які перебували на борту, загинули.
Про Героя 👈
#Незабутні
ВІТАЛІЙ НІКІФОРОВ, ПСЕВДО «РИБАК»
Сьогодні, 14 травня 2024 року, воїнові мало б виповнитися 36 років. Віталій був опорою для матері та сестри, кохав дружину та обожнював маленьку донечку. З дитинства він зачаровано дивився на світ і захоплено вбирав його красу, цінуючи та вирізняючи важливе у дрібницях. Завжди поспішав на допомогу іншим, надзвичайно любив риболовлю і виїзди на річку. Дякував Богу за донечку та мріяв про сина, якого вчитиме робити перші кроки й розповідатиме, як правильно тримати вудку. Однак мрія воїна з Чернівців обірвалася разом із його життям. 15 липня 2023 року Віталій загинув під Бахмутом.
Про Героя 👈
#Незабутні
Сьогодні, 14 травня 2024 року, воїнові мало б виповнитися 36 років. Віталій був опорою для матері та сестри, кохав дружину та обожнював маленьку донечку. З дитинства він зачаровано дивився на світ і захоплено вбирав його красу, цінуючи та вирізняючи важливе у дрібницях. Завжди поспішав на допомогу іншим, надзвичайно любив риболовлю і виїзди на річку. Дякував Богу за донечку та мріяв про сина, якого вчитиме робити перші кроки й розповідатиме, як правильно тримати вудку. Однак мрія воїна з Чернівців обірвалася разом із його життям. 15 липня 2023 року Віталій загинув під Бахмутом.
Про Героя 👈
#Незабутні
ВАСИЛЬ СТЕЦ
Загинув захисник 11 березня 2023 року під час авіанальоту противника в населеному пункті Людвинівка Київської області. Поховали на Садгірському кладовищі у Чернівцях.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
👉Історія Героя
#Незабутні
Загинув захисник 11 березня 2023 року під час авіанальоту противника в населеному пункті Людвинівка Київської області. Поховали на Садгірському кладовищі у Чернівцях.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
👉Історія Героя
#Незабутні
ОЛЕКСАНДР КУШНІР
Він із дитинства був патріотом. Тож не дивно, що улюбленим предметом у школі стала українська мова. Говорив нею чисто, без помилок і суржику. Олександр Кушнір був надією батьків на спокійну старість, їхньою підтримкою та опорою. Але, отримавши повістку на початку повномасштабного вторгнення російських окупантів, не задумуючись, покинув рідну домівку і пішов на фронт. Обіцяв рідним повернутися з перемогою, та, на жаль, повернувся на щиті...
Докладніше 👈
#незабутні
Він із дитинства був патріотом. Тож не дивно, що улюбленим предметом у школі стала українська мова. Говорив нею чисто, без помилок і суржику. Олександр Кушнір був надією батьків на спокійну старість, їхньою підтримкою та опорою. Але, отримавши повістку на початку повномасштабного вторгнення російських окупантів, не задумуючись, покинув рідну домівку і пішов на фронт. Обіцяв рідним повернутися з перемогою, та, на жаль, повернувся на щиті...
Докладніше 👈
#незабутні
ОЛЕКСІЙ МАМЧІЙ
Першим у родині повістку отримав середній син, Станіслав. У 2015 році він пішов служити у 81-шу десанту бригаду. За деякий час контракт підписав найменший, Женя.
Станіслав Мамчій загинув у 2016 році на блокпосту під Авдіївкою під час мінометного обстрілу. Йому було 33 роки.
Попри страшну втрату, Олексій Мамчій також пішов на фронт. 2018 року він розпочав службу в 10-й гірсько-штурмовій бригаді. Був старшим водієм зенітно-ракетного відділення.
👉Історія Героя
#Незабутні
Першим у родині повістку отримав середній син, Станіслав. У 2015 році він пішов служити у 81-шу десанту бригаду. За деякий час контракт підписав найменший, Женя.
Станіслав Мамчій загинув у 2016 році на блокпосту під Авдіївкою під час мінометного обстрілу. Йому було 33 роки.
Попри страшну втрату, Олексій Мамчій також пішов на фронт. 2018 року він розпочав службу в 10-й гірсько-штурмовій бригаді. Був старшим водієм зенітно-ракетного відділення.
👉Історія Героя
#Незабутні
ІВАН ПІДГУРСЬКИЙ
За кілька днів до повномасштабного вторгнення Іван Підгурський записався добровольцем до лав територіальної оборони, тож 24 лютого йому зателефонували з військкомату. «Хто, якщо не я?», – сказав він родині, і вирушив до війська. Служив кулеметником у 92-му батальйоні 107-ї окремої бригади сил ТрО. Разом зі своїм підрозділом обороняв Харківщину. Навіть у зоні бойових дій знаходив час, щоб тренуватися. Він тим жив.
👉Історія Героя
#Незабутні
За кілька днів до повномасштабного вторгнення Іван Підгурський записався добровольцем до лав територіальної оборони, тож 24 лютого йому зателефонували з військкомату. «Хто, якщо не я?», – сказав він родині, і вирушив до війська. Служив кулеметником у 92-му батальйоні 107-ї окремої бригади сил ТрО. Разом зі своїм підрозділом обороняв Харківщину. Навіть у зоні бойових дій знаходив час, щоб тренуватися. Він тим жив.
👉Історія Героя
#Незабутні
ПЕТРО ЗАЯЦЬ
Коли Росія окупувала Крим, а опісля розпочала військову агресію на Сході, Петрові Заяцю прийшла повістка. «Хто ж піде, як не я?, – сказав він родині. – Ви хочете, щоб «сепари» прилізли аж сюди? Їх треба зупинити!».
Служив у 54-й окремій механізованій бригаді, був командиром БМП. Виконував завдання в зоні бойових дій, на блокпостах. 31 березня 2016 року Петро з побратимами підірвалися на міні поблизу міста Бахмут; вибуховою хвилею його викинуло з бойової машини. Помер захисник 8 травня в Харкові – під час лікування у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону. Йому було 43 роки.
👉Історія Героя
#Незабутні
Коли Росія окупувала Крим, а опісля розпочала військову агресію на Сході, Петрові Заяцю прийшла повістка. «Хто ж піде, як не я?, – сказав він родині. – Ви хочете, щоб «сепари» прилізли аж сюди? Їх треба зупинити!».
Служив у 54-й окремій механізованій бригаді, був командиром БМП. Виконував завдання в зоні бойових дій, на блокпостах. 31 березня 2016 року Петро з побратимами підірвалися на міні поблизу міста Бахмут; вибуховою хвилею його викинуло з бойової машини. Помер захисник 8 травня в Харкові – під час лікування у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону. Йому було 43 роки.
👉Історія Героя
#Незабутні
МАКСИМ МУЗИКА
Максима Музику мобілізували 8 квітня 2022 року. Він вирішив, що докладе всіх зусиль, щоб захистити Батьківщину. Служив стрільцем-оператором в/ч А4069. Спершу разом із своїм підрозділом перебував на Сумщині, а опісля потрапив на гарячий Донецький напрямок.
Старший солдат Максим Музика загинув під час виконання бойового завдання 19 березня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу та штурмових дій противника поблизу села Терни Краматорського району Донецької області. Йому було 37 років. Захисник навіки залишиться символом мужності, відваги та самопожертви для своїх рідних та побратимів.
👉Історія Героя
#Незабутні
Максима Музику мобілізували 8 квітня 2022 року. Він вирішив, що докладе всіх зусиль, щоб захистити Батьківщину. Служив стрільцем-оператором в/ч А4069. Спершу разом із своїм підрозділом перебував на Сумщині, а опісля потрапив на гарячий Донецький напрямок.
Старший солдат Максим Музика загинув під час виконання бойового завдання 19 березня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу та штурмових дій противника поблизу села Терни Краматорського району Донецької області. Йому було 37 років. Захисник навіки залишиться символом мужності, відваги та самопожертви для своїх рідних та побратимів.
👉Історія Героя
#Незабутні
АНДРІЙ КОЦИК
У жовтні 2022 року Андрій Коцик у складі штурмової групи знищив чотири ворожих БМП та 20 піхотинців. Врятував життя п’ятьом пораненим побратимам. Сам зазнав вогнепального поранення, але, попри це, знищив чотирьох російських окупантів і не допустив прориву українських позицій.
У січні 2023 року захисник розповідав в інтерв’ю, як командував штурмовою групою, яка успішно і без втрат захопила позицію ворога, знищила чотирьох і взяла в полон 10 окупантів. При цьому українські воїни забрали у росіян три кулемети, снайперську гвинтівку, гранатомети, нічні приціли. А наступного місяця мужній боєць загинув.
👉Історія Героя
#Незабутні
У жовтні 2022 року Андрій Коцик у складі штурмової групи знищив чотири ворожих БМП та 20 піхотинців. Врятував життя п’ятьом пораненим побратимам. Сам зазнав вогнепального поранення, але, попри це, знищив чотирьох російських окупантів і не допустив прориву українських позицій.
У січні 2023 року захисник розповідав в інтерв’ю, як командував штурмовою групою, яка успішно і без втрат захопила позицію ворога, знищила чотирьох і взяла в полон 10 окупантів. При цьому українські воїни забрали у росіян три кулемети, снайперську гвинтівку, гранатомети, нічні приціли. А наступного місяця мужній боєць загинув.
👉Історія Героя
#Незабутні
ЄВГЕН ПРОНІН
Солдат Євген Пронін, позивний Лєший, загинув 20 березня 2022 року, обороняючи від окупантів Київщину. Біля селища Бородянка воїн прийняв свій останній бій. Захиснику було 47 років.
Посмертно солдат Пронін нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Героя в селі Рідківці Чернівецької області. Вдома на Євгена чекали дружина, донька і син.
👉Історія Героя
#Незабутні
Солдат Євген Пронін, позивний Лєший, загинув 20 березня 2022 року, обороняючи від окупантів Київщину. Біля селища Бородянка воїн прийняв свій останній бій. Захиснику було 47 років.
Посмертно солдат Пронін нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Героя в селі Рідківці Чернівецької області. Вдома на Євгена чекали дружина, донька і син.
👉Історія Героя
#Незабутні
ДМИТРО ІГНАТЕСКО
Коли Дмитру виповнилось 23, виїхав до Італії. Там 18 років пропрацював садівником.
Про повномасштабне вторгнення Дмитро Ігнатеско дізнався 24 лютого 2022 року з італійського радіо. Одразу ж вирішив, що захищатиме Батьківщину від російської орди. Їхав 26 годин власним авто, перемотуючи в голові як плівку своє життя. Він розривався, бо одні рідні в Італії, інші – в Україні. Вперше за 15 років Дмитро запалив цигарку.
👉Історія Героя
#Незабутні
Коли Дмитру виповнилось 23, виїхав до Італії. Там 18 років пропрацював садівником.
Про повномасштабне вторгнення Дмитро Ігнатеско дізнався 24 лютого 2022 року з італійського радіо. Одразу ж вирішив, що захищатиме Батьківщину від російської орди. Їхав 26 годин власним авто, перемотуючи в голові як плівку своє життя. Він розривався, бо одні рідні в Італії, інші – в Україні. Вперше за 15 років Дмитро запалив цигарку.
👉Історія Героя
#Незабутні
СЕРГІЙ КОЧЕДЖІЄВ
Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт. Пройшов спеціальну підготовку у військовій академій Одеси та отримав звання молодший лейтенант. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс».
Загинув Сергій Кочеджієв 17 червня 2023 року в районі населеного пункту Веселе Бахмутського району Донецької області. Він отримав несумісні з життям поранення під час артилерійського обстрілу. Захиснику було 43 роки. Вдома на нього чекали дружина, донька та старенькі батьки.
👉Історія Героя
#Незабутні
Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт. Пройшов спеціальну підготовку у військовій академій Одеси та отримав звання молодший лейтенант. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс».
Загинув Сергій Кочеджієв 17 червня 2023 року в районі населеного пункту Веселе Бахмутського району Донецької області. Він отримав несумісні з життям поранення під час артилерійського обстрілу. Захиснику було 43 роки. Вдома на нього чекали дружина, донька та старенькі батьки.
👉Історія Героя
#Незабутні
ОЛЕКСАНДР МАЛАНЧУК
Лейтенант Олександр Маланчук отримав смертельне поранення у голову 31 березня 2020 року поблизу села Гнутове Донецької області. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
👉Історія Героя
#Незабутні
Лейтенант Олександр Маланчук отримав смертельне поранення у голову 31 березня 2020 року поблизу села Гнутове Донецької області. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
👉Історія Героя
#Незабутні
ПАВЛО ЧЕБОТАР
У серпні 2023 року був мобілізований та проходив навчання у Кам’янець-Подільському центрі за спеціальністю «сапер». Захищав Україну на Авдіївському напрямку.
Загинув Павло Чеботар 7 червня 2024 року в районі населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області. Він отримав мінно-вибухову травму, несумісну з життям.
У захисника залишилися дружина Олена, сини Микола, Андрій, Ростислав, Олександр, Дмитро та Ілля, мама Марія Францівна, сестра Надія, брати Євген та Іван.
👉Історія Героя
#Незабутні
У серпні 2023 року був мобілізований та проходив навчання у Кам’янець-Подільському центрі за спеціальністю «сапер». Захищав Україну на Авдіївському напрямку.
Загинув Павло Чеботар 7 червня 2024 року в районі населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області. Він отримав мінно-вибухову травму, несумісну з життям.
У захисника залишилися дружина Олена, сини Микола, Андрій, Ростислав, Олександр, Дмитро та Ілля, мама Марія Францівна, сестра Надія, брати Євген та Іван.
👉Історія Героя
#Незабутні
РУСЛАН ДОНЕЦЬ
40-річний солдат Руслан Донець загинув 6 травня 2022 року біля міста Рубіжне на Луганщині. Захисник отримав смертельне кульове поранення.
Руслана Донця за самовіддане виконання військового обов’язку посмертно відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нагороду вручили синові полеглого захисника Даниїлу.
👉Історія Героя
#Незабутні
40-річний солдат Руслан Донець загинув 6 травня 2022 року біля міста Рубіжне на Луганщині. Захисник отримав смертельне кульове поранення.
Руслана Донця за самовіддане виконання військового обов’язку посмертно відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нагороду вручили синові полеглого захисника Даниїлу.
👉Історія Героя
#Незабутні
МАКСИМ КИРИЛЕНКО
Спершу Максим проходив навчання в Україні та за кордоном. Потім захищав Роботине Запорізької області, недалеко від села Пологи, де народився і яке в той час було окуповане. Мріяв про звільнення рідних місць від ворога. Та з серпня 2023 року на зв’язок уже не виходив.
Рідні до останнього сподівались, що живий. На жаль, дива не сталось. Головний сержант 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону (В/ч А4722) Максим Кириленко загинув, виконуючи бойове завдання. Ідентифікувати тіло полеглого захисника вдалося лише після тривалих пошуків за допомогою ДНК-експертизи.
👉Історія Героя
#Незабутні
Спершу Максим проходив навчання в Україні та за кордоном. Потім захищав Роботине Запорізької області, недалеко від села Пологи, де народився і яке в той час було окуповане. Мріяв про звільнення рідних місць від ворога. Та з серпня 2023 року на зв’язок уже не виходив.
Рідні до останнього сподівались, що живий. На жаль, дива не сталось. Головний сержант 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону (В/ч А4722) Максим Кириленко загинув, виконуючи бойове завдання. Ідентифікувати тіло полеглого захисника вдалося лише після тривалих пошуків за допомогою ДНК-експертизи.
👉Історія Героя
#Незабутні