ІВАН ПІДГУРСЬКИЙ
За кілька днів до повномасштабного вторгнення Іван Підгурський записався добровольцем до лав територіальної оборони, тож 24 лютого йому зателефонували з військкомату. «Хто, якщо не я?», – сказав він родині, і вирушив до війська. Служив кулеметником у 92-му батальйоні 107-ї окремої бригади сил ТрО. Разом зі своїм підрозділом обороняв Харківщину. Навіть у зоні бойових дій знаходив час, щоб тренуватися. Він тим жив.
👉Історія Героя
#Незабутні
За кілька днів до повномасштабного вторгнення Іван Підгурський записався добровольцем до лав територіальної оборони, тож 24 лютого йому зателефонували з військкомату. «Хто, якщо не я?», – сказав він родині, і вирушив до війська. Служив кулеметником у 92-му батальйоні 107-ї окремої бригади сил ТрО. Разом зі своїм підрозділом обороняв Харківщину. Навіть у зоні бойових дій знаходив час, щоб тренуватися. Він тим жив.
👉Історія Героя
#Незабутні
ПЕТРО ЗАЯЦЬ
Коли Росія окупувала Крим, а опісля розпочала військову агресію на Сході, Петрові Заяцю прийшла повістка. «Хто ж піде, як не я?, – сказав він родині. – Ви хочете, щоб «сепари» прилізли аж сюди? Їх треба зупинити!».
Служив у 54-й окремій механізованій бригаді, був командиром БМП. Виконував завдання в зоні бойових дій, на блокпостах. 31 березня 2016 року Петро з побратимами підірвалися на міні поблизу міста Бахмут; вибуховою хвилею його викинуло з бойової машини. Помер захисник 8 травня в Харкові – під час лікування у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону. Йому було 43 роки.
👉Історія Героя
#Незабутні
Коли Росія окупувала Крим, а опісля розпочала військову агресію на Сході, Петрові Заяцю прийшла повістка. «Хто ж піде, як не я?, – сказав він родині. – Ви хочете, щоб «сепари» прилізли аж сюди? Їх треба зупинити!».
Служив у 54-й окремій механізованій бригаді, був командиром БМП. Виконував завдання в зоні бойових дій, на блокпостах. 31 березня 2016 року Петро з побратимами підірвалися на міні поблизу міста Бахмут; вибуховою хвилею його викинуло з бойової машини. Помер захисник 8 травня в Харкові – під час лікування у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону. Йому було 43 роки.
👉Історія Героя
#Незабутні
МАКСИМ МУЗИКА
Максима Музику мобілізували 8 квітня 2022 року. Він вирішив, що докладе всіх зусиль, щоб захистити Батьківщину. Служив стрільцем-оператором в/ч А4069. Спершу разом із своїм підрозділом перебував на Сумщині, а опісля потрапив на гарячий Донецький напрямок.
Старший солдат Максим Музика загинув під час виконання бойового завдання 19 березня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу та штурмових дій противника поблизу села Терни Краматорського району Донецької області. Йому було 37 років. Захисник навіки залишиться символом мужності, відваги та самопожертви для своїх рідних та побратимів.
👉Історія Героя
#Незабутні
Максима Музику мобілізували 8 квітня 2022 року. Він вирішив, що докладе всіх зусиль, щоб захистити Батьківщину. Служив стрільцем-оператором в/ч А4069. Спершу разом із своїм підрозділом перебував на Сумщині, а опісля потрапив на гарячий Донецький напрямок.
Старший солдат Максим Музика загинув під час виконання бойового завдання 19 березня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу та штурмових дій противника поблизу села Терни Краматорського району Донецької області. Йому було 37 років. Захисник навіки залишиться символом мужності, відваги та самопожертви для своїх рідних та побратимів.
👉Історія Героя
#Незабутні
АНДРІЙ КОЦИК
У жовтні 2022 року Андрій Коцик у складі штурмової групи знищив чотири ворожих БМП та 20 піхотинців. Врятував життя п’ятьом пораненим побратимам. Сам зазнав вогнепального поранення, але, попри це, знищив чотирьох російських окупантів і не допустив прориву українських позицій.
У січні 2023 року захисник розповідав в інтерв’ю, як командував штурмовою групою, яка успішно і без втрат захопила позицію ворога, знищила чотирьох і взяла в полон 10 окупантів. При цьому українські воїни забрали у росіян три кулемети, снайперську гвинтівку, гранатомети, нічні приціли. А наступного місяця мужній боєць загинув.
👉Історія Героя
#Незабутні
У жовтні 2022 року Андрій Коцик у складі штурмової групи знищив чотири ворожих БМП та 20 піхотинців. Врятував життя п’ятьом пораненим побратимам. Сам зазнав вогнепального поранення, але, попри це, знищив чотирьох російських окупантів і не допустив прориву українських позицій.
У січні 2023 року захисник розповідав в інтерв’ю, як командував штурмовою групою, яка успішно і без втрат захопила позицію ворога, знищила чотирьох і взяла в полон 10 окупантів. При цьому українські воїни забрали у росіян три кулемети, снайперську гвинтівку, гранатомети, нічні приціли. А наступного місяця мужній боєць загинув.
👉Історія Героя
#Незабутні
ЄВГЕН ПРОНІН
Солдат Євген Пронін, позивний Лєший, загинув 20 березня 2022 року, обороняючи від окупантів Київщину. Біля селища Бородянка воїн прийняв свій останній бій. Захиснику було 47 років.
Посмертно солдат Пронін нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Героя в селі Рідківці Чернівецької області. Вдома на Євгена чекали дружина, донька і син.
👉Історія Героя
#Незабутні
Солдат Євген Пронін, позивний Лєший, загинув 20 березня 2022 року, обороняючи від окупантів Київщину. Біля селища Бородянка воїн прийняв свій останній бій. Захиснику було 47 років.
Посмертно солдат Пронін нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Героя в селі Рідківці Чернівецької області. Вдома на Євгена чекали дружина, донька і син.
👉Історія Героя
#Незабутні
ДМИТРО ІГНАТЕСКО
Коли Дмитру виповнилось 23, виїхав до Італії. Там 18 років пропрацював садівником.
Про повномасштабне вторгнення Дмитро Ігнатеско дізнався 24 лютого 2022 року з італійського радіо. Одразу ж вирішив, що захищатиме Батьківщину від російської орди. Їхав 26 годин власним авто, перемотуючи в голові як плівку своє життя. Він розривався, бо одні рідні в Італії, інші – в Україні. Вперше за 15 років Дмитро запалив цигарку.
👉Історія Героя
#Незабутні
Коли Дмитру виповнилось 23, виїхав до Італії. Там 18 років пропрацював садівником.
Про повномасштабне вторгнення Дмитро Ігнатеско дізнався 24 лютого 2022 року з італійського радіо. Одразу ж вирішив, що захищатиме Батьківщину від російської орди. Їхав 26 годин власним авто, перемотуючи в голові як плівку своє життя. Він розривався, бо одні рідні в Італії, інші – в Україні. Вперше за 15 років Дмитро запалив цигарку.
👉Історія Героя
#Незабутні
СЕРГІЙ КОЧЕДЖІЄВ
Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт. Пройшов спеціальну підготовку у військовій академій Одеси та отримав звання молодший лейтенант. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс».
Загинув Сергій Кочеджієв 17 червня 2023 року в районі населеного пункту Веселе Бахмутського району Донецької області. Він отримав несумісні з життям поранення під час артилерійського обстрілу. Захиснику було 43 роки. Вдома на нього чекали дружина, донька та старенькі батьки.
👉Історія Героя
#Незабутні
Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт. Пройшов спеціальну підготовку у військовій академій Одеси та отримав звання молодший лейтенант. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс».
Загинув Сергій Кочеджієв 17 червня 2023 року в районі населеного пункту Веселе Бахмутського району Донецької області. Він отримав несумісні з життям поранення під час артилерійського обстрілу. Захиснику було 43 роки. Вдома на нього чекали дружина, донька та старенькі батьки.
👉Історія Героя
#Незабутні
ОЛЕКСАНДР МАЛАНЧУК
Лейтенант Олександр Маланчук отримав смертельне поранення у голову 31 березня 2020 року поблизу села Гнутове Донецької області. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
👉Історія Героя
#Незабутні
Лейтенант Олександр Маланчук отримав смертельне поранення у голову 31 березня 2020 року поблизу села Гнутове Донецької області. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
👉Історія Героя
#Незабутні
ПАВЛО ЧЕБОТАР
У серпні 2023 року був мобілізований та проходив навчання у Кам’янець-Подільському центрі за спеціальністю «сапер». Захищав Україну на Авдіївському напрямку.
Загинув Павло Чеботар 7 червня 2024 року в районі населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області. Він отримав мінно-вибухову травму, несумісну з життям.
У захисника залишилися дружина Олена, сини Микола, Андрій, Ростислав, Олександр, Дмитро та Ілля, мама Марія Францівна, сестра Надія, брати Євген та Іван.
👉Історія Героя
#Незабутні
У серпні 2023 року був мобілізований та проходив навчання у Кам’янець-Подільському центрі за спеціальністю «сапер». Захищав Україну на Авдіївському напрямку.
Загинув Павло Чеботар 7 червня 2024 року в районі населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області. Він отримав мінно-вибухову травму, несумісну з життям.
У захисника залишилися дружина Олена, сини Микола, Андрій, Ростислав, Олександр, Дмитро та Ілля, мама Марія Францівна, сестра Надія, брати Євген та Іван.
👉Історія Героя
#Незабутні
РУСЛАН ДОНЕЦЬ
40-річний солдат Руслан Донець загинув 6 травня 2022 року біля міста Рубіжне на Луганщині. Захисник отримав смертельне кульове поранення.
Руслана Донця за самовіддане виконання військового обов’язку посмертно відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нагороду вручили синові полеглого захисника Даниїлу.
👉Історія Героя
#Незабутні
40-річний солдат Руслан Донець загинув 6 травня 2022 року біля міста Рубіжне на Луганщині. Захисник отримав смертельне кульове поранення.
Руслана Донця за самовіддане виконання військового обов’язку посмертно відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нагороду вручили синові полеглого захисника Даниїлу.
👉Історія Героя
#Незабутні