Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 Розпочинаємо цей тиждень з прекрасного рубрикою #ТалантиХарківщини
🔸 Ілюстрація Максима Стремоусова, селище Солоницівка
#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#ілюстрації
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#ukrainianart #art #painting #culture #kharkivart #ukrainianartist #illustrations #ukrainianillustrators #digitalart
🔸 Ілюстрація Максима Стремоусова, селище Солоницівка
#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#ілюстрації
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#ukrainianart #art #painting #culture #kharkivart #ukrainianartist #illustrations #ukrainianillustrators #digitalart
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 Ми продовжуємо серію публікацій про дні тижня в українській традиційній культурі. Сьогодні розкажемо про вівторок ⤵️
🔶 «У вівторок початків сорок»
У першій нашій публікації про дні тижня в українській традиційній культурі (https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid035ucMDddAzHXM6d2BJbMdUTqZzGxQeN4P854Fv6x7vWmsTGFBuh67V9YWmqw9xioNl ) ми розповідали про те, що дні тижня українці, як і інші словʼяни, поділяють на «чоловічі» та «жіночі». Певні справи треба робити у «чоловічий» день — понеділок, вівторок, четвер, певні — у «жіночий — середу, пʼятницю, суботу, і тоді, за народними віруваннями, все буде гаразд. Особливо це стосується садіння городини: цибулю, моркву, картоплю, петрушку варто починати садити у «жіночий» день, а горох, буряк, гарбуз — у «чоловічий».
Безумовним наслідком патріархату є те, що найсприятливішими для початку чогось важливого днями вважаються «чоловічі» дні. Дехто любить починати серйозні справи у понеділок — оскільки це перший день тижня, і є повірʼя, що тоді все у тебе буде першим (наприклад, найкращий і найранніший врожай). Однак репутація понеділка як «дня важкого» змушує багатьох звернути увагу на інші «чоловічі» дні.
Незаперечним фаворитом усіляких початків є вівторок, оскільки він є і «чоловічим» і стоїть на початку тижня. Тому він вважається легким і сприятливим для початку будь-яких робіт, а також для старту подорожей. Недарма кажуть: «У вівторок початків сорок».
Слобожани обирали днем початку будівництва хати переважно вівторок. Однак Петро Іванов, який записував етнографічні матеріали на Купʼянщині наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття, зауважував, що й не кожен вівторок підходив до цієї справи: «… избирают преимущественно те из вторников, когда церковь вспоминает преподобных, а не мучеников, так как начинать дело в день, посвященный памяти мученика, вообще не следует: будешь только мучиться с ним, а толку никакого не будет».
Весняну оранку теж починали у вівторок, аби був гарний врожай. У вівторок робили й зажинки, звозили з поля снопи, починали обмолот зернових. Косовицю починали у перший вівторок Петрівки, аби легко йшла робота і була гарна сонячна погода.
Михайло Красиков, провідний методист ХООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#вівторок
🔶 «У вівторок початків сорок»
У першій нашій публікації про дні тижня в українській традиційній культурі (https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid035ucMDddAzHXM6d2BJbMdUTqZzGxQeN4P854Fv6x7vWmsTGFBuh67V9YWmqw9xioNl ) ми розповідали про те, що дні тижня українці, як і інші словʼяни, поділяють на «чоловічі» та «жіночі». Певні справи треба робити у «чоловічий» день — понеділок, вівторок, четвер, певні — у «жіночий — середу, пʼятницю, суботу, і тоді, за народними віруваннями, все буде гаразд. Особливо це стосується садіння городини: цибулю, моркву, картоплю, петрушку варто починати садити у «жіночий» день, а горох, буряк, гарбуз — у «чоловічий».
Безумовним наслідком патріархату є те, що найсприятливішими для початку чогось важливого днями вважаються «чоловічі» дні. Дехто любить починати серйозні справи у понеділок — оскільки це перший день тижня, і є повірʼя, що тоді все у тебе буде першим (наприклад, найкращий і найранніший врожай). Однак репутація понеділка як «дня важкого» змушує багатьох звернути увагу на інші «чоловічі» дні.
Незаперечним фаворитом усіляких початків є вівторок, оскільки він є і «чоловічим» і стоїть на початку тижня. Тому він вважається легким і сприятливим для початку будь-яких робіт, а також для старту подорожей. Недарма кажуть: «У вівторок початків сорок».
Слобожани обирали днем початку будівництва хати переважно вівторок. Однак Петро Іванов, який записував етнографічні матеріали на Купʼянщині наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття, зауважував, що й не кожен вівторок підходив до цієї справи: «… избирают преимущественно те из вторников, когда церковь вспоминает преподобных, а не мучеников, так как начинать дело в день, посвященный памяти мученика, вообще не следует: будешь только мучиться с ним, а толку никакого не будет».
Весняну оранку теж починали у вівторок, аби був гарний врожай. У вівторок робили й зажинки, звозили з поля снопи, починали обмолот зернових. Косовицю починали у перший вівторок Петрівки, аби легко йшла робота і була гарна сонячна погода.
Михайло Красиков, провідний методист ХООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#вівторок
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
📸 Фотозвіт з екскурсії виставкою Інни Максименко «Що у твоїй голові?
🔸17 березня о 15:00 в галереї "Мистецтво Слобожанщини" КЗ "ООМЦКМ" відбулась екскурсія від співробітників галереї «Мистецтво Слобожанщини» виставкою фотографки Інни Максименко «Що у твоїй голові?».
🔸 На екскурсії глядачі змогли дізнатись про історію створення проєкту, почути розповідь про естетичні особливості робіт, творчі орієнтири та джерела натхнення авторів, та поближче познайомились основними ідеями та образами, які були закладені у фотографіях.
🔸 Проєкт «Що у твоїй голові?» покликаний закарбувати спогади та образи, що супроводжують людей під час російсько-української війни. Фотографії створені у листопаді 2022 року у Харкові, основні локації: район Північна Салтівка, центр міста та спорткомплекс «Уніфехт», що належить Університету ім. В. Н. Каразіна. Фотографії створені у листопаді 2022 року у Харкові. Співавторами виставками є ілюстратори Андрій Ган і Катя Швець, фотограф та екоактивіст Андрій Малуша, автор ідеї й фотограф Максим Шевченко. Проєкт має на меті спонукати глядачів роздумувати над жахливими наслідками війни й важливістю співчуття до думок і емоцій тих людей, чиїх помешкань, близьких та звичного життя вже немає.
🔸 Переглянути виставку можна до 25 березня у галереї «Мистецтво Слобожанщини».
Чекаємо вас за адресою: м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності)
🕛 Графік роботи: ВТ-СБ з 11.00 до 16.00
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #війна #мистецтвовійни #фото #фотографія #ілюстрації #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #photoart
🔸17 березня о 15:00 в галереї "Мистецтво Слобожанщини" КЗ "ООМЦКМ" відбулась екскурсія від співробітників галереї «Мистецтво Слобожанщини» виставкою фотографки Інни Максименко «Що у твоїй голові?».
🔸 На екскурсії глядачі змогли дізнатись про історію створення проєкту, почути розповідь про естетичні особливості робіт, творчі орієнтири та джерела натхнення авторів, та поближче познайомились основними ідеями та образами, які були закладені у фотографіях.
🔸 Проєкт «Що у твоїй голові?» покликаний закарбувати спогади та образи, що супроводжують людей під час російсько-української війни. Фотографії створені у листопаді 2022 року у Харкові, основні локації: район Північна Салтівка, центр міста та спорткомплекс «Уніфехт», що належить Університету ім. В. Н. Каразіна. Фотографії створені у листопаді 2022 року у Харкові. Співавторами виставками є ілюстратори Андрій Ган і Катя Швець, фотограф та екоактивіст Андрій Малуша, автор ідеї й фотограф Максим Шевченко. Проєкт має на меті спонукати глядачів роздумувати над жахливими наслідками війни й важливістю співчуття до думок і емоцій тих людей, чиїх помешкань, близьких та звичного життя вже немає.
🔸 Переглянути виставку можна до 25 березня у галереї «Мистецтво Слобожанщини».
Чекаємо вас за адресою: м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності)
🕛 Графік роботи: ВТ-СБ з 11.00 до 16.00
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #війна #мистецтвовійни #фото #фотографія #ілюстрації #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #photoart
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 Більш ніж 2,5 роки минуло відтоді, як нематеріальна культурна спадщина Харківської області вперше потрапила до Національного переліку елементів НКС України. З 2020 року під реєстраційним номером «020.нкс» елемент «Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик» розпочало свій шлях у новому статусі. І хоча багато хто звик називати все, що стосується елементу коротко – валківський свищик, та слід наголосити, що це словосполучення означає тільки конкретний матеріальний предмет. А складова елементу НКС – це знання та навички, що передаються від людини до людини, і в процесі свого застосування на практиці дають той матеріальний результат, що зветься «валківський свищик».
І не можна не погодитись з директоркою КЗСМО «Валківська школа мистецтв» Ольгою Тимошенко, що «елемент – то насамперед люди, що володіють тими знаннями та передають їх». Носії елементу. До речі, колектив школи, у складі викладачів та учнів образотворчого відділення є основними носіями, що постійно практикують виготовлення валківського свищика та опікуються збереженням навичок ремесла. Багато змін за три роки було в колективі: завершували навчання і ставали майстрами одні вихованці, на їх місце приходили інші; за життєвими обставинами змінювався склад викладачів… Та ремесло міцно тримається у школі на плечах «трьох китів»: Ольги Тимошенко, Людмили Ніколаєнко та Олени Коваль. Вони підвищують свою майстерність ліплення, чим надихають багаточисельних учнів; пишуть нові навчальні програми для освоєння елементу у школах мистецтв; рекламують елемент беручі участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах.
За їх участю відбулися й три найважливіші події в житті елементу після включення його до Національного переліку:
- 23-25 серпня 2021 року «Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик» було представлено виставкою та майстер-класами у Національному музеї народної архітектури та побуту України у Пирогові на святкуванні з нагоди 30-річчя незалежності України;
- 16 вересня 2021 року учні і викладачі КЗСМО «Валківська школа мистецтв» виготовили майже 400 свищиків для встановлення Національного рекорду України з «Наймасовішого пересвисту на глиняних звукових іграшках», присвяченого 375-річчю міста Валки (до речі, спонсором інформаційної підтримки організації Рекорду - видання буклету - стала онука відомого валківського гончара Федора Гнідого Маріна Бачіашвілі, вона ж фінансувала й наступний проект);
- восени 2021 було здійснене оцифрування альбому-альманаху про творчість заслуженого майстра народної творчості УРСР Федора Івановича Гнідого.
Цікава історія, пов`язана з конкурсною роботою Ольги Тимошенко «Керамічна композиція з валківськими свищиками «На ярмарок». Цей твір ще до повномасштабного вторгнення російської федерації не раз виставлявся. Багато хто хотів його купити, та авторка не продавала. У січні 2023 р. композиція одержала першу премію Міжнародного конкурсу мистецтв «STAR MARKET». Одразу одна з колекціонерок запропонувала майстрині виготовити для неї авторську копію. «Та в нас іде війна… І повторити той стан і настрій, що був раніше, вже ніколи не можливо, - говорить Ольга Тимошенко. - Ми всі стали інші. Кожен з нас ладен віддати багато чого заради миру і збереження життя наших Захисників. Тому домовились, що продам оригінал, а сума, яку заплате колекціонер піде для потреби ПЕРЕМОГИ».
Провідний методист КЗ “ООМЦКМ»
Ірина Шегда
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#ДеньТрадиційноїКультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#валківськийсвищик
#Валки
#валківськашколамистецтв
#виготовленнясвищика
#НаціональнийрекордУкраїни
#ФедірГнідий
І не можна не погодитись з директоркою КЗСМО «Валківська школа мистецтв» Ольгою Тимошенко, що «елемент – то насамперед люди, що володіють тими знаннями та передають їх». Носії елементу. До речі, колектив школи, у складі викладачів та учнів образотворчого відділення є основними носіями, що постійно практикують виготовлення валківського свищика та опікуються збереженням навичок ремесла. Багато змін за три роки було в колективі: завершували навчання і ставали майстрами одні вихованці, на їх місце приходили інші; за життєвими обставинами змінювався склад викладачів… Та ремесло міцно тримається у школі на плечах «трьох китів»: Ольги Тимошенко, Людмили Ніколаєнко та Олени Коваль. Вони підвищують свою майстерність ліплення, чим надихають багаточисельних учнів; пишуть нові навчальні програми для освоєння елементу у школах мистецтв; рекламують елемент беручі участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах.
За їх участю відбулися й три найважливіші події в житті елементу після включення його до Національного переліку:
- 23-25 серпня 2021 року «Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик» було представлено виставкою та майстер-класами у Національному музеї народної архітектури та побуту України у Пирогові на святкуванні з нагоди 30-річчя незалежності України;
- 16 вересня 2021 року учні і викладачі КЗСМО «Валківська школа мистецтв» виготовили майже 400 свищиків для встановлення Національного рекорду України з «Наймасовішого пересвисту на глиняних звукових іграшках», присвяченого 375-річчю міста Валки (до речі, спонсором інформаційної підтримки організації Рекорду - видання буклету - стала онука відомого валківського гончара Федора Гнідого Маріна Бачіашвілі, вона ж фінансувала й наступний проект);
- восени 2021 було здійснене оцифрування альбому-альманаху про творчість заслуженого майстра народної творчості УРСР Федора Івановича Гнідого.
Цікава історія, пов`язана з конкурсною роботою Ольги Тимошенко «Керамічна композиція з валківськими свищиками «На ярмарок». Цей твір ще до повномасштабного вторгнення російської федерації не раз виставлявся. Багато хто хотів його купити, та авторка не продавала. У січні 2023 р. композиція одержала першу премію Міжнародного конкурсу мистецтв «STAR MARKET». Одразу одна з колекціонерок запропонувала майстрині виготовити для неї авторську копію. «Та в нас іде війна… І повторити той стан і настрій, що був раніше, вже ніколи не можливо, - говорить Ольга Тимошенко. - Ми всі стали інші. Кожен з нас ладен віддати багато чого заради миру і збереження життя наших Захисників. Тому домовились, що продам оригінал, а сума, яку заплате колекціонер піде для потреби ПЕРЕМОГИ».
Провідний методист КЗ “ООМЦКМ»
Ірина Шегда
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#ДеньТрадиційноїКультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#валківськийсвищик
#Валки
#валківськашколамистецтв
#виготовленнясвищика
#НаціональнийрекордУкраїни
#ФедірГнідий
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 Шановні колеги! Шановні учасники Відкритого онлайн-конкурсу читців-аматорів та авторів «Вічне слово Кобзаря - 2023»!
Вже завершився конкурс, оголошено переможців! Участь в нашому заході брали понад 200 учасників з м. Харкова та Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Сумської, Рівненської та Донецької областей. 24 з них посіли призові місця.
Наразі наша команда готує дипломи у цифровому форматі для кожного учасника, тож слідкуйте за інформацією на офіційних сторінках центру.
🔸Сьогодні ж ми ділимося з вами збіркою творів переможців та учасників Відкритого онлайн конкурсу читців-аматорів та авторів «Вічне слово Кобзаря – 2023».
Головний редактор Олександр Савенко.⤵️
https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/ZB%D0%86RKA-V%D1%96chne%20slovo%20Kobzaria-20232021.pdf
Вдячні кожному, хто взяв участь у Конкурсі
Все буде Культура
Все буде Україна
#ООМЦКМ
#ВічнеСловоКобзаря
Вже завершився конкурс, оголошено переможців! Участь в нашому заході брали понад 200 учасників з м. Харкова та Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Сумської, Рівненської та Донецької областей. 24 з них посіли призові місця.
Наразі наша команда готує дипломи у цифровому форматі для кожного учасника, тож слідкуйте за інформацією на офіційних сторінках центру.
🔸Сьогодні ж ми ділимося з вами збіркою творів переможців та учасників Відкритого онлайн конкурсу читців-аматорів та авторів «Вічне слово Кобзаря – 2023».
Головний редактор Олександр Савенко.⤵️
https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/ZB%D0%86RKA-V%D1%96chne%20slovo%20Kobzaria-20232021.pdf
Вдячні кожному, хто взяв участь у Конкурсі
Все буде Культура
Все буде Україна
#ООМЦКМ
#ВічнеСловоКобзаря