Мистецтво Слобожанщини
176 subscribers
3.86K photos
52 videos
476 links
Художественная галерея. Адрес: Украина, г. Харьков, пл. Свободы 5, 4 подъезд, 1 этаж. Тел: 0577051550; 0577171040.
Download Telegram
🔸️ Сьогодні у рубриці #МайстриХарківщини розповідаємо вам про творчість майстрині Димитрів Ольги.

🔸️ Димитрів Ольга Григорівна – майстер декоративного розпису. Народилась і проживає у смт Нова Водолага.

🔸️ На початку творчої кар'єри майстрині переважали образи традиційних для петриківського розпису квітів, ягід і птахів, які вона наносила на папір, а згодом й на тканину та кераміку. Приблизно з 2014 року головними сюжетами робіт майстрині стали образи українських берегинь, яких авторка наносила на всі свої вироби. До цього пані Ольга йшла давно: шляхом постійних практик під час занять петриківським розписом їй хотілось створювати нові образні композиції, які при цьому зображували б героїв саме української культури. Таким чином, сформувалась власна сюжетна лінія робіт майстрині: її берегині, які є втіленням захисту роду та любові до рідної оселі, візуально поєднували у собі ще й образи української народної ляльки й зображення елементів української вишивки.

🔸️ Всі роботи Ольги Димитрів можна умовно розподілити на декоративну пластику (розписні тарелі, вазочки, ялинкові прикраси) і дизайнерські речі (розписні сукні, торбинки, панно). Кожну роботу мисткині супроводжують її упізнавані розмальовані образи берегинь.

🔸️ Майстриня зізнається, що для неї «декоративний розпис це можливість прикрасити світ, зробити буденні речі яскравішими, цікавими та нетривіальними». За допомогою розписування пані Ольга отримує особисте задоволення, адже прості побутові речі помахом її пензлика перетворюються на твори мистецтва, які приносять радість та користь людям.

🔸️ Пані Ольга мріє про те, щоб про українське народне мистецтво ширилося не лише в Україні, але й далеко за її межами, адже часто мистецтво може сказати набагато більше про націю.

🔸️ Творче кредо: «Прикрашай світ. Неси радість. Люби людей».

Більше про творчість авторки читайте за посиланням: https://www.cultura.kh.ua/uk/masters-groups/masters-arts-crafts/7234-dimitriv-olga-dekorativnij-rozpis

Нижче можна переглянути роботи пані Ольги з виставок у віртуальній галереї Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва:

Виставка декоративного розпису митців Харківщини "Пірну у поле розписне" (2020 р.): https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/406-vistavka-dekorativnogo-rozpisu-mittsiv-harkivschini-pirnu-u-pole-rozpisne

Виставка декоративного розпису Димитрів Ольги "Берегиня України" (2023 р.): https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/582-vistavka-dekorativnogo-rozpisu-dimitriv-olgi-bereginja-ukrayini

Матеріал підготувала провідний методист
КЗ «ООМЦКМ» Бондарчук Олена
🔶 Ми продовжуємо серію публікацій про дні тижня в українській традиційній культурі. Сьогодні розкажемо про вівторок ⤵️

🔶 «У вівторок початків сорок»
 У першій нашій публікації про дні тижня в українській традиційній культурі (https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid035ucMDddAzHXM6d2BJbMdUTqZzGxQeN4P854Fv6x7vWmsTGFBuh67V9YWmqw9xioNl ) ми розповідали про те, що дні тижня українці, як і інші словʼяни, поділяють на «чоловічі» та «жіночі». Певні справи треба робити у «чоловічий» день — понеділок, вівторок, четвер, певні — у «жіночий — середу, пʼятницю, суботу, і тоді, за народними віруваннями, все буде гаразд. Особливо це стосується садіння городини: цибулю, моркву, картоплю, петрушку варто починати садити у «жіночий» день, а горох, буряк, гарбуз — у «чоловічий».
Безумовним наслідком патріархату є те, що найсприятливішими для початку чогось важливого днями вважаються «чоловічі» дні. Дехто любить починати серйозні справи у понеділок — оскільки це перший день тижня, і є повірʼя, що тоді все у тебе буде першим (наприклад, найкращий і найранніший врожай). Однак репутація понеділка як «дня важкого» змушує багатьох звернути увагу на інші «чоловічі» дні.
Незаперечним фаворитом усіляких початків є вівторок, оскільки він є і «чоловічим» і стоїть на початку тижня. Тому він вважається легким і сприятливим для початку будь-яких робіт, а також для старту подорожей. Недарма кажуть: «У вівторок початків сорок».
Слобожани обирали днем початку будівництва хати переважно вівторок. Однак Петро Іванов, який  записував етнографічні матеріали на Купʼянщині наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття, зауважував, що й не кожен вівторок підходив до цієї справи: «… избирают преимущественно те из вторников, когда церковь вспоминает преподобных, а не мучеников, так как начинать дело в день, посвященный памяти мученика, вообще не следует: будешь только мучиться с ним, а толку никакого не будет».
Весняну оранку теж починали у вівторок, аби був гарний врожай. У вівторок робили й зажинки, звозили з поля снопи, починали обмолот зернових. Косовицю починали у перший вівторок Петрівки, аби легко йшла робота і була гарна сонячна погода.
                                                                                Михайло Красиков, провідний методист ХООМЦКМ




#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#вівторок
📸 Фотозвіт з екскурсії виставкою Інни Максименко «Що у твоїй голові?

🔸17 березня о 15:00 в галереї "Мистецтво Слобожанщини" КЗ "ООМЦКМ" відбулась екскурсія від співробітників галереї «Мистецтво Слобожанщини» виставкою фотографки Інни Максименко «Що у твоїй голові?».

🔸 На екскурсії глядачі змогли дізнатись про історію створення проєкту, почути розповідь про естетичні особливості робіт, творчі орієнтири та джерела натхнення авторів, та поближче познайомились основними ідеями та образами, які були закладені у фотографіях.

🔸 Проєкт «Що у твоїй голові?» покликаний закарбувати спогади та образи, що супроводжують людей під час російсько-української війни. Фотографії створені у листопаді 2022 року у Харкові, основні локації: район Північна Салтівка, центр міста та спорткомплекс «Уніфехт», що належить Університету ім. В. Н. Каразіна. Фотографії створені у листопаді 2022 року у Харкові. Співавторами виставками є ілюстратори Андрій Ган і Катя Швець, фотограф та екоактивіст Андрій Малуша, автор ідеї й фотограф Максим Шевченко. Проєкт має на меті спонукати глядачів роздумувати над жахливими наслідками війни й важливістю співчуття до думок і емоцій тих людей, чиїх помешкань, близьких та звичного життя вже немає.

🔸 Переглянути виставку можна до 25 березня у галереї «Мистецтво Слобожанщини».

Чекаємо вас за адресою: м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності)

🕛 Графік роботи: ВТ-СБ з 11.00 до 16.00

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #війна #мистецтвовійни #фото #фотографія #ілюстрації #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #photoart
🔶 Більш ніж 2,5 роки минуло відтоді, як нематеріальна культурна спадщина Харківської області вперше потрапила до Національного переліку елементів НКС України. З 2020 року під реєстраційним номером «020.нкс» елемент «Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик» розпочало свій шлях у новому статусі. І хоча багато хто звик називати все, що стосується елементу коротко – валківський свищик, та слід наголосити, що це словосполучення означає тільки конкретний матеріальний предмет. А складова елементу НКС – це знання та навички, що передаються від людини до людини, і в процесі свого застосування на практиці дають той матеріальний результат, що зветься «валківський свищик».
І не можна не погодитись з директоркою КЗСМО «Валківська школа мистецтв» Ольгою Тимошенко, що «елемент – то насамперед люди, що володіють тими знаннями та передають їх». Носії елементу. До речі, колектив школи, у складі викладачів та учнів образотворчого відділення є основними носіями, що постійно практикують виготовлення валківського свищика та опікуються збереженням навичок ремесла. Багато змін за три роки було в колективі: завершували навчання і ставали майстрами одні вихованці, на їх місце приходили інші; за життєвими обставинами змінювався склад викладачів… Та ремесло міцно тримається у школі на плечах «трьох китів»: Ольги Тимошенко, Людмили Ніколаєнко та Олени Коваль. Вони підвищують свою майстерність ліплення, чим надихають багаточисельних учнів; пишуть нові навчальні програми для освоєння елементу у школах мистецтв; рекламують елемент беручі участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах.
За їх участю відбулися й три найважливіші події в житті елементу після включення його до Національного переліку:
- 23-25 серпня 2021 року «Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик» було представлено виставкою  та майстер-класами у Національному музеї народної архітектури та побуту України у Пирогові на святкуванні з нагоди 30-річчя незалежності України;
- 16 вересня 2021 року учні і викладачі  КЗСМО «Валківська школа мистецтв» виготовили майже 400 свищиків для встановлення Національного рекорду України з «Наймасовішого пересвисту на глиняних звукових іграшках», присвяченого 375-річчю міста Валки (до речі, спонсором інформаційної підтримки організації Рекорду - видання буклету - стала онука відомого валківського гончара Федора Гнідого Маріна Бачіашвілі, вона ж фінансувала й наступний проект);
- восени 2021 було здійснене оцифрування альбому-альманаху про творчість заслуженого майстра народної творчості УРСР Федора Івановича Гнідого.
Цікава історія, пов`язана з конкурсною роботою Ольги Тимошенко «Керамічна композиція з валківськими свищиками «На ярмарок». Цей твір ще до повномасштабного вторгнення російської федерації не раз виставлявся. Багато хто хотів його купити, та авторка не продавала. У січні 2023 р. композиція одержала першу премію Міжнародного конкурсу мистецтв «STAR  MARKET». Одразу одна з колекціонерок запропонувала майстрині виготовити для неї авторську копію. «Та в нас іде війна… І повторити той стан і настрій, що був раніше,  вже ніколи не можливо, - говорить Ольга Тимошенко. - Ми всі стали інші. Кожен з нас ладен віддати багато чого заради миру і збереження життя наших Захисників. Тому домовились, що продам оригінал, а сума, яку заплате колекціонер піде для потреби ПЕРЕМОГИ».

Провідний методист КЗ “ООМЦКМ»
Ірина Шегда
 
 
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#ДеньТрадиційноїКультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#валківськийсвищик
#Валки
#валківськашколамистецтв
#виготовленнясвищика
#НаціональнийрекордУкраїни
#ФедірГнідий