🔶 Сьогодні у нашій рубриці #МитціХарківщини розповідаємо про харківську художницю Євгенію Моторну.
🔸 Свою любов і особливу прихильність до мистецтва графіки художниця проявила у своєму рідному місті Дніпро ще під час навчання у Дніпровській дитячій художній школі №1 та у Дніпровському театрально-художньому коледжі, де її випускними дипломними роботами були серії ілюстрацій та станкової графіки. Вже в той період у творчості Євгенії почали проявлятися два паралельних напрямки: філософський (фантасмагоричний) та дещо казковий, метафоричний. Як каже художниця, іноді її творчий доробок може сприйматися наче творіння різних за характером людей, але це є подвійністю її власного творчого «Я».
🔸 Саме з Харківщиною Євгенія пов’язує свою професійну і творчу діяльність, адже після завершення Харківської державної академії дизайну і мистецтв (спеціальність «Графіка») почала працювати викладачем у мистецьких школах Харкова і Харківської області. З 2019 року працює викладачем у Харківській дитячій школі №1 ім. І. Ю. Рєпіна.
🔸 Активну виставкову діяльність веде з 2011 року, коли стала членом молодіжного відділення Харківського відділу Національної спілки художників України. Регулярно бере участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставках.
🔸 З моменту початку війни в Україні стала активно приймати участь в різноманітних онлайн-проектах та аукціонах, присвячених популяризації української історії та культури.
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини
#мистецтвоукраїни
#художникиукраїни #сучаснемистецтво
#українськемистецтво #художникихаркова #харків #харківщина #живопис #графіка #малюнок #виставки #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #ukrainianpainting #painting
🔸 Свою любов і особливу прихильність до мистецтва графіки художниця проявила у своєму рідному місті Дніпро ще під час навчання у Дніпровській дитячій художній школі №1 та у Дніпровському театрально-художньому коледжі, де її випускними дипломними роботами були серії ілюстрацій та станкової графіки. Вже в той період у творчості Євгенії почали проявлятися два паралельних напрямки: філософський (фантасмагоричний) та дещо казковий, метафоричний. Як каже художниця, іноді її творчий доробок може сприйматися наче творіння різних за характером людей, але це є подвійністю її власного творчого «Я».
🔸 Саме з Харківщиною Євгенія пов’язує свою професійну і творчу діяльність, адже після завершення Харківської державної академії дизайну і мистецтв (спеціальність «Графіка») почала працювати викладачем у мистецьких школах Харкова і Харківської області. З 2019 року працює викладачем у Харківській дитячій школі №1 ім. І. Ю. Рєпіна.
🔸 Активну виставкову діяльність веде з 2011 року, коли стала членом молодіжного відділення Харківського відділу Національної спілки художників України. Регулярно бере участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставках.
🔸 З моменту початку війни в Україні стала активно приймати участь в різноманітних онлайн-проектах та аукціонах, присвячених популяризації української історії та культури.
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини
#мистецтвоукраїни
#художникиукраїни #сучаснемистецтво
#українськемистецтво #художникихаркова #харків #харківщина #живопис #графіка #малюнок #виставки #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #ukrainianpainting #painting
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 Розпочинаємо тиждень рубрикою #ТалантиХарківщини
🔸 «Як вам наші квіти або 300-30-3» Ольга Костіна-Кассанеллі, місто Харків
#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#живопис
#цифровийживопис
#графіка
#ілюстрації
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#ukrainianart #art #culture #kharkivart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting #digitalart
🔸 «Як вам наші квіти або 300-30-3» Ольга Костіна-Кассанеллі, місто Харків
#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#живопис
#цифровийживопис
#графіка
#ілюстрації
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#ukrainianart #art #culture #kharkivart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting #digitalart
Forwarded from МКСК - Міністерство культури та стратегічних комунікацій
🇺🇦 «Люди витримали — не витримав бетон»
242 важких днів українські кіборги тримали оборону Донецького аеропорту. Незламні та стійкі. Справжні символи мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів аеропорту. В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики.
Сьогодні ми дякуємо тим, хто «на щиті» і тим, хто зумів вижити, за невтомну боротьбу та подвиг. Слава героям!
242 важких днів українські кіборги тримали оборону Донецького аеропорту. Незламні та стійкі. Справжні символи мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів аеропорту. В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики.
Сьогодні ми дякуємо тим, хто «на щиті» і тим, хто зумів вижити, за невтомну боротьбу та подвиг. Слава героям!
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 Сьогодні середа а отже час рубрики #ДеньТрадиційноїКультури
🔸 Шість нових елементів додано до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України!
23 грудня 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики України включило до Національного переліку такі елементи:
✅ Традиційний обрядовий хліб Вінниччини (Вінницька область);
✅ Кобзарство (Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Львівська, Рівненська, Херсонська, Харківська, Полтавська та Черкаська області);
✅ Випікання весільних утят у селі Річки (Сумська область);
✅ Обряд приготування страви «Зелеківська зливанка» (Луганська область);
✅ Надсянська говірка на теренах Мостищини (Львівська область);
✅ Гуцульська боднарка (Чернівецька та Івано-Франківська області).
🔸Нагадаємо, що від Харківської області до Національного переліку включено три елементи:
✅ Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик»;
✅ Знання і практики приготування сахновщинського короваю;
✅ Традиційне харківське коцарство.
Наразі в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України вже 57 елементів.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
🔸 Шість нових елементів додано до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України!
23 грудня 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики України включило до Національного переліку такі елементи:
✅ Традиційний обрядовий хліб Вінниччини (Вінницька область);
✅ Кобзарство (Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Львівська, Рівненська, Херсонська, Харківська, Полтавська та Черкаська області);
✅ Випікання весільних утят у селі Річки (Сумська область);
✅ Обряд приготування страви «Зелеківська зливанка» (Луганська область);
✅ Надсянська говірка на теренах Мостищини (Львівська область);
✅ Гуцульська боднарка (Чернівецька та Івано-Франківська області).
🔸Нагадаємо, що від Харківської області до Національного переліку включено три елементи:
✅ Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик»;
✅ Знання і практики приготування сахновщинського короваю;
✅ Традиційне харківське коцарство.
Наразі в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України вже 57 елементів.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
Forwarded from 🔶 Центр культури і мистецтва
🔶 Продовжуємо розповідать про коноплі в традиційній культурі українців у рубриці #ДеньТрадиційноїКультури ⤵️
🌾«Андрію, Андрію, Конопельку сію...»
🔸 У східних слов'ян молода, яка бажала бути, як кажуть зараз, «чайлд-фрі», тихенько брала з собою на вінчання шматок плоскінні. А в ХVІІ столітті мандрівник Олеарій бачив, як на князівських та боярських весіллях молодих обсипали насінням конопель та льону — з протилежною метою, аби родина мала нащадків. Ця традиція фіксувалася і в пізніші часи, але витоки її — в Київській Русі.
Оскільки матірка була символом плодовитості (зерняток було багато на кожній рослині), вона фігурувала іноді в обряді «розмивання рук», який здійснювався для очищення породіллі та повитухи, коли жінки почергово зливали воду на руки одна одній. Вочевидь, коноплі були також символом міцності, стійкості, витривалості, здоров'я, оскільки їм в процесі обробки доводилося терпіти такі «смертні муки», які випадали на долю ще тільки льону.
13 грудня, на свято Андрія, дівчата «сіяли коноплі»: опівночі виходили на подвір'я, тричі обходили хату і розсівали по снігу насіння конопель, примовляючи:
Андрію, Андрію,
Конопельку сію,
Спідницею волочу,
Заміж вийти хочу.
Дай, Боже, знати,
З ким весілля грати.
Потім «боронували» спідницею, загрібаючи насіння в сніг, брали в жменю суміш, несли до хати й рахували зернинки: якщо буде парна кількість, то невдовзі вийдеш заміж. Було також андріївське ворожіння з коноплями біля криниці: теж опівночі дівчина йшла до криниці, розсипала насіння конопель, задавала питання й прислухалася до перших звуків, які потім тлумачилися певним чином.
Конопляне поле навіть вдень, особливо опівдні, вважалося небезпечним місцем: в цей час там начебто бачили русалок, особливо на Зеленому тижні. Вочевидь, стеблини конопель нагадували русалчине волосся. Тому не тільки на березі річки, а й біля конопляника могли залишити на «Русалчин Великдень» шмат тканини або сорочку для русалки, особливо матері, у яких утонули діти. Чоловічі рослини конопель (плоскінь) росли вище людського зросту, і такі зарості трохи лякали селян, щось там ввижалося… Коли наприкінці серпня — на початку вересня їх вибирали, в тих хащах хтось завжди копирсався і міг несподівано для випадкового перехожого з них вийти — звідси й вираз про чиюсь раптову появу: «вискочив, як Пилип з конопель». Пізніше так стали говорити про людину, яка робить якісь дурниці, недоречно у щось втручається і взагалі несповна розуму. До речі, в Україні є люди на прізвище Конопля — походить воно від прізвиська, яким нагороджували високу на зріст людину — таку, як плоскінь, яка могла досягати 6 метрів.
Далі буде…
Матеріал підготовано провідним методистом ХООМЦКМ Михайлом Красиков.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#коноплі
#використанняконопель
#матірка
🌾«Андрію, Андрію, Конопельку сію...»
🔸 У східних слов'ян молода, яка бажала бути, як кажуть зараз, «чайлд-фрі», тихенько брала з собою на вінчання шматок плоскінні. А в ХVІІ столітті мандрівник Олеарій бачив, як на князівських та боярських весіллях молодих обсипали насінням конопель та льону — з протилежною метою, аби родина мала нащадків. Ця традиція фіксувалася і в пізніші часи, але витоки її — в Київській Русі.
Оскільки матірка була символом плодовитості (зерняток було багато на кожній рослині), вона фігурувала іноді в обряді «розмивання рук», який здійснювався для очищення породіллі та повитухи, коли жінки почергово зливали воду на руки одна одній. Вочевидь, коноплі були також символом міцності, стійкості, витривалості, здоров'я, оскільки їм в процесі обробки доводилося терпіти такі «смертні муки», які випадали на долю ще тільки льону.
13 грудня, на свято Андрія, дівчата «сіяли коноплі»: опівночі виходили на подвір'я, тричі обходили хату і розсівали по снігу насіння конопель, примовляючи:
Андрію, Андрію,
Конопельку сію,
Спідницею волочу,
Заміж вийти хочу.
Дай, Боже, знати,
З ким весілля грати.
Потім «боронували» спідницею, загрібаючи насіння в сніг, брали в жменю суміш, несли до хати й рахували зернинки: якщо буде парна кількість, то невдовзі вийдеш заміж. Було також андріївське ворожіння з коноплями біля криниці: теж опівночі дівчина йшла до криниці, розсипала насіння конопель, задавала питання й прислухалася до перших звуків, які потім тлумачилися певним чином.
Конопляне поле навіть вдень, особливо опівдні, вважалося небезпечним місцем: в цей час там начебто бачили русалок, особливо на Зеленому тижні. Вочевидь, стеблини конопель нагадували русалчине волосся. Тому не тільки на березі річки, а й біля конопляника могли залишити на «Русалчин Великдень» шмат тканини або сорочку для русалки, особливо матері, у яких утонули діти. Чоловічі рослини конопель (плоскінь) росли вище людського зросту, і такі зарості трохи лякали селян, щось там ввижалося… Коли наприкінці серпня — на початку вересня їх вибирали, в тих хащах хтось завжди копирсався і міг несподівано для випадкового перехожого з них вийти — звідси й вираз про чиюсь раптову появу: «вискочив, як Пилип з конопель». Пізніше так стали говорити про людину, яка робить якісь дурниці, недоречно у щось втручається і взагалі несповна розуму. До речі, в Україні є люди на прізвище Конопля — походить воно від прізвиська, яким нагороджували високу на зріст людину — таку, як плоскінь, яка могла досягати 6 метрів.
Далі буде…
Матеріал підготовано провідним методистом ХООМЦКМ Михайлом Красиков.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#коноплі
#використанняконопель
#матірка