🔶 17 грудня в Харківському Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва психологи Бєляєва Юлія та Ширяєва Євгенія
з Благодійного фонду «Центр соціального розвитку «Міст» провели майстер-клас «Новорічна іграшка» для людей із Територіального центру надання соціальних послуг Київського району міста Харків та інших бажаючих, які зараз особливо потребують соціального захисту.

🔸 Майстер-клас було присвячено новорічним святам, де кожен присутній мав змогу створити свою неповторну новорічну іграшку.

💫 Підтримуємо та допомагаємо один одному, зігріваючи серця інших добрими справами і наповнюючи теплом свої💙💛

🔶 Друзі! В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури ми розповідали про нематеріальну культурну спадщину Харківської області.
Але в кожному куточку нашої країни ще стільки всього цікавого!
Тож пропонуємо разом з нами поринути в різноманіття Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

🔸 В передчутті Різдвяних свят запрошуємо у віртуальну подорож до Одеської області, де в селі Орлівка Ренійської міської громади Ізмаїльського району, населення якого складають етнічні молдовани, побутує елемент «Різдвяний обряд «Мошу» (обряд чоловічої коляди)».
Різдвяний обряд «Мошу», «Мошул» (Дід) проводиться 24 та 25 грудня, адже Орлівка – єдине бессарабське село, мешканці якого відзначають Різдво 25 грудня.
Образ «Мошу» – центральна фігура свята: маска схожа на вбрання шамана первісного племені. На шкіряному поясі головного персонажу закріплюють чотири великих дзвони, які зазвичай вдягають на шиї биків. Коли Мошу біжить або пританцьовує, лунає характерний дзвін. Вага дзвонів близько 6 кг.
За декілька тижнів до проведення дійства місцеві майстри виготовляють маску Мошу з кролячих та козячих шкір, прикрашаючи шкіряними ремінцями, кінським волосом, вовняними нитками, бобами та німбом з квітів і різнокольорових стрічок. А мечуке – півметрові дубини з рогози, з великою ручкою, туго стягнуті проволокою, виготовляють самі хлопці.
24 грудня жителі села не їдуть з дому, а чекають рідних, готують традиційні святкові страви та не вимикають світло надворі, бо чекають колядників.
Село умовно ділиться на дві частини і ввечері 24 грудня на кожній половині села збираються неодружені хлопці, які відслужили в армії. Вони вдягаються у військову форму таким чином, щоб дві команди, дві «армії», на чолі яких стоїть свій Мошу, можна було легко розрізнити. Кожна з двох «армій» ділиться на дві групи: чата марє (велика група) і чата Мошулуй (група Мошу). За ніч вони повинні обійти усі двори.
Завітавши на подвір’я до господарів, хлопці співають старовинні колядки молдовською мовою, а господарі пригощають колядників. Господарі, у яких є незаміжні дівчата, дають колядникам калач, який символізує здійснення бажання дівчини вийти заміж наступного року. Барабанний бій та звуки кларнета постійно супроводжують діючих осіб.
Зранку 25 грудня всі збираються в центрі села, куди сходяться й Мошули зі своїми «арміями». Громада колядників підіймає свого Мошу на руках і головні герої мають перемогти один одного у двобої. Переможці отримують винагороду і старшинство впродовж року.
Звичайно, краще все побачити на власні очі, впевнені, що так і буде після Перемоги! А наразі ознайомитись з детальним яскравим описом обряду, переглянути фото та відео можна на сайті Одеського обласного центру української культури http://oocuk.com.ua/nks/
Інформацію та фотографії взято з метою ознайомлення та поширення. Авторство належить Одеському обласному центру української культури.

Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан.

#ООМЦКМ
#ООЦУК
#ЛабораторіядослідженьНКС
#деньтрадиційноїкультури
#традиційнакультура
#НКС#ICHUkraine
#Одещина #різдвянийобрядМошу

🔶 15 грудня 2022 року фахівці Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва взяли участь у конференції «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи», яку вшосте проводив Український центр культурних досліджень.

🔸Після 24 лютого життя українців змінилося, змінилась і робота культурних установ. Необхідно було випрацьовувати нові алгоритми дій, налагоджувати комунікацію та дізнатися стан носіїв елементів НКС. Про цей досвід і свої напрацювання говорили організатори та учасники з багатьох областей України.

🔸Директор Українського центру культурних досліджень (УЦКД) Ірина Френкель розповіла про те, які заходи та проєкти в умовах воєнного стану вдалося реалізувати. Зокрема, було проведено низку заходів з питань нематеріальної культурної спадщини, здійснено моніторинг діяльності установ культури в умовах війни та взято участь у підготовці номінаційного досьє елементу НКС «Культура приготування українського борщу» до міжнародної організації ЮНЕСКО.

🔸Олена Іщенко, заступник директора УЦКД, представила аналіз плідної співпраці з керівними підрозділами сфери культури обласних військових адміністрацій впродовж року.
За словами голови експертної ради, заступника директора громадської організації «Демократія через культуру» Валентини Дем’ян, експертній раді з питань нематеріальної культурної спадщини у 2022 році довелося застосовувати нові підходи в роботі.

🔸Як нематеріальна культурна спадщина сприяє зближенню та взаєморозумінню людей розповідала Валентина Вітос, директор Обласного центру української культури. Вона поділилась досвідом, який сприяв реінтеграції внутрішньо переміщених осіб в соціальне життя нових громад.

🔸Наталія Морозова, начальник відділу нематеріальної культурної спадщини зазначила, що руйнування колективної пам’яті, порушення комунікації, міграція, депортація, екоцид – ті виклики, які постали перед сферою нематеріальної культурної спадщини під час війни та на які потрібно реагувати невідкладними охоронними заходами.

🔸Про гіркий досвід необхідності вже вдруге переміщати культурні установи, але й водночас налагоджувати активну роботу розповіла Аліна Адамчук, начальниця управління культури, національностей та релігій Луганської ОДА.

🔸Сумський обласний науково-методичний центр культури та мистецтв не припиняв роботу навіть в умовах бойових дій та під загрозою окупації, як зазначила директор центру Євгенія Бистрицька. Рятувалися документи та напрацьовані матеріали, а згодом продовжилася робота онлайн, було реалізовано проєкт «Давня казка» та визнано кращою практикою з охорони НКС у Сумській області «Заходи з охорони нематеріальної культурної спадщини на базі «Музею горюнської культури».

🔸Проєкт «Етноосвіта» став культурно-соціальною платформою для роботи з внутрішньо переміщеними особами в Рівненській області. Директор Рівненського обласного центру народної творчості Ірина Баковецька-Рачковська говорила про те, як на майстер-класах знайомили з українськими музичними інструментами, опановували роботу на бердечку та багато іншого.
 
🔸В часи війни всі культурні установи України спільно і кожен на своєму місці працювали плідно, щоб нематеріальна спадщина, яка є нашим фундаментом, яка зараз розповідає про нас усьому світу, не зникла, щоб ми змогли продовжувати гордо говорити, що ми українці.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан.
 
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#НКС
#конференціяУЦКД
#конференціязохорониНКС

🔶 Впродовж декількох тижнів ми публікували невеличкі анімаційні відео за мотивами збірки «Байки Харківські» у рамках мистецького проєкту «Стежками Сковороди» до 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди.

🔸Наразі ділимося добіркою анімаційних мультиків створених Ориною Павленко, озвучених Вікторією Мєдвєдєвою та Альоною Якутіною⤵️
https://youtube.com/playlist?list=PLokVJX4oq1_nWLNCum51LWHkvnBPUDRtL

✒️Сковорода великий та неосяжний і ми на вічному шляху до нього💫

#ООМЦКМ #МистецькийПроєктСтежкамиСковороди #СтежкамиСковороди
#ГригорійСковорода #байки #ГригорійСковородаБайки #БайкиХарківські #ГригорійСковорода300

Сьогодні у рубриці #лекційнийклуб представляємо до вашої уваги бесіду Андрія Корнєва «За волю!» з циклу мистецтвознавчих бесід Андрія Корнєва «Героїчна історія України в образотворчому мистецтві».

Тема фінальної зустрічі в цьому році з кандидатом мистецтвознавства Андрієм Корнєвим – «За волю!». Героїка минувщини в образотворчому мистецтві у поступається сьогоденню даній бесіді, у якій підіймаються наступні питання: як сучасне мистецтво реагує на війну, як виникає український «мистецький фронт», які героїчні теми знаходять своє відображення у сучасних художників?

https://youtu.be/nCyfyhTdtWU

#ООМЦКМ #мистецтвослобожанщини #лекційнийклуб #мистецтво #мистецтвовійни #історіямистецтва #сучаснемисткутво #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни
#українськемистецтво #культурологія #культура #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #arthistory