Звичка спати до дванадцятої колись зіграє зі мною злий жарт. Так прокинешся - а вже все і закінчилося :)
Яке сьогодні число? 31е? Тобто вони хочуть сказати, що запобігли 5-тисячному мітингу з бутафорською кров'ю, перевдягненими медиками,шинами і поваленням Зе,
який мав відбутися сьогодні, і про який ми нич не чули?
Могло бути. Якщо учасники мітингу дали підписку про нерозголошення у відповідних структурах.
Тільки тоді я взагалі нічого не розумію, чому поліція і сбушники самі себе ловлять.

​​Огидно, смішно, соромно, незручно – це почуття одного порядку. І те що ми всіма силами намагаємося дистанціюватися від Зеленського і подаємо сигнали світу – «Зеленський це не Україна!» - це зрозуміло, нормально і правильно. Це реакція здорової людини, з якою, тим не менше, можна жити. Якби йшлося тільки про сором чи огиду, то затиснувши носа ми б два роки потерпіли.

Але біда прийшла, звідки не чекали. Ми то може б терпіли, але з того боку Банкової терпіти не можуть. Видно, тиск такий, що різьбу зірвало остаточно.

П’ятнична конференція Зеленського для іноземних ЗМІ позначила собою остаточний підрив консерви. Особа, яка обіймає посаду Президента України, відкрито стала на бік росії у війні, протиставивши себе цивілізованому світу, нашим союзникам і українцям.

Світ почув, побачив і правильно оцінив побачене. Сьогоднішня преса – тому свідчення. Сьогоднішнє термінове засідання Радбезу ООН, скликане за ініціативою США, на якому росіяни цитують виступ Зеленського на свій захист – тому свідчення.

Поза сумнівом, публічна позиція Зеленського вплине на обсяги і масштаб воєнної допомоги, яка надається Україні. При поганому сценарії, це буде та сама соломинка, яка переломить хребта бику, і підштовхне шальки вірогідності не на нашу користь.

Коли ми з вами читаємо в історії України про «зрадливу старшину», яка поховала перспективи незалежності на сотню років – ось саме про це і йдеться. Саме так виглядає зрада на найвищому державному рівні.

Що робити?

Я впевнена, над цим питанням зараз б’ються найкращі світлі голови країни. Я сподіваюся, рішення буде знайдене.

Зі свого боку, я б хотіла бачити у Верховні Раді збір підписів під письмовим поданням про ініціювання процедури імпічменту.

Незалежно від того, скільки депутатів підпише. Незалежно від того, чи набереться у Раді більшість голосів від конституційного складу для включення у порядок денний. Все одно потрібно ініціювати процес; це наша сигнальна ракета, це наш SOS світові - #Ukraine_is_not_zelensky

Автор: Тамара Горіха Зерня

Я щиро вітаю Марину Анатоліївну Порошенко з днем народження. Головне моє побажання - це відновлення справедливості по відношенню до Вас і Вашої родини.

Я бажаю, щоб якомога більше українців дізналися правду і стали на Ваш захист від несправедливих і неправедних звинувачень. Щоб гідно оцінили Вашу величезну роботу, яку Ви вели і ведете на благо України.

Особисто я захоплююся глибиною і масштабом цієї людини. Марина Порошенко показала приклад і підняла високу планку для цілого покоління жінок. Ідеться не лише про роботу на посаді Першої Леді. А про те, як жінка може досягати власних цілей і реалізувати власні проекти, не ховаючись у тіні чоловіка. Бути справжнім партнером, рівною і сильною.

Дуже хочу побачити подружжя Порошенків знову на Банковій. Це власне егоїстичне бажання; я знаю, що тоді зможу видихнути і спокійно зайнятися своїми милими серцю справами, не переживаючи за країну.

#ПаніМаринаПорошенко

Друзі запрошую вас на зустріч, яка відбудеться у Броварах, у приміщенні Броварської міської публічної бібліотеки (вул. Ярослава Мудрого, 36) 3 лютого о 15.00.

Буду рада зустрітися і поговорити про книги і про життя.

Слухайте, ви як маленькі.
Звідки він візьме 100 тисяч нових військових?
А жінки навіщо? Мобілізуватимуть парами.
Далі, "довгі контракти". Ну так існуючі і продовжать, у кого був на 3 роки, стане на 30.
Щодо збільшення зарплати я ще не знаю, але вони щось придумають. Наприклад, платитимуть кожному другому, як от зараз лікарям (тобто з переведенням усіх на 0.5 ставки). Заплатять через е-підтримку. Зроблять харчування платним, якраз на половину зарплати.
Та боже мій, маса варіантів.

Взагалі то, я фанатка Джонсона з того моменту, коли він у відповідь на бу-бу-бу Лаврова про погіршення двосторонніх відносин відповів: попри очевидні складнощі, на які вказав друг СєрГєй, у нас є серйозний прогрес. Так, ми збільшили експорт британських чіпсів до росії...

​​Скільки там стадій прийняття існує, п’ять? Гнів, торг, заперечення, що там іще …

Так от, зелена влада працює за єдиним алгоритмом, який складається з чотирьох стадій. Називається: «бум – бздинь – пшик – це не ми». Я легко доведу це на прикладі своєї професійної сфери, тобто перекладу. Ви так само легко зробите це для своєї роботи, де б ви не працювали – у школі, медицині, бізнесі, на державній служби чи в армії.

Дивіться.

Бум! - 20 січня Голова ВРУ Руслан Стефанчук на особистій ФБ сторінці оголошує результати Великого Перекладівництва. На сайті Верховної Ради України викладено офіційні переклади на англійську мову 181 законодавчого акта, включаючи Кодекси. За його словами, «інвестори, що планують «заходити» до України, відтепер зможуть ознайомитися з українським законодавством, зважити для себе всі плюси та мінуси, а також усвідомити можливі ризики».

В принципі, Стефанчук не збрехав – тільки відкривши ці документи, інвестори як на долоні бачать, з ким вони мало не зв’язалися. Так, Цивільний кодекс перетворився на мішанину з українського / британського англійського / американського англійського текстів. Окремі речення та абзаци так і лишилися українською, термінологія виглядає так, ніби над нею попрацювала божевільна Попелюшка: на один термін може бути до п’яти різних варіантів перекладу в одному і тому ж абзаці. 

Першими на сполох забили перекладачі, яким тепер доведеться свої власні переклади звіряти з «офіційним», а це фізіологічно неможливо. Далі захвилювалися юристи, які приймають на себе удар збентежених клієнтів.

«Судово-юридична газета» звернулася до голови ВР із запитом WTF? Тобто хто це зробив, скільки це коштувало і головне – навіщо???

Відповідь Апарату ВРУ покриває відразу три наступних етапи. Бздинь – так, вказаний переклад слід вважати офіційним. (А що вони тепер можуть сказати після Стефанчука? Варіантів не так багато).

Пшик – ні, законом не визначається державний орган, який відповідає за офіційні переклади текстів законів іноземною мовою. Вказаний переклад виконало київське бюро перекладів KLS (але це не точно).

Це не ми – Апарат не знає, скільки коштував переклад одного аркушу. І головне: «Переклад текстів законів України англійською мовою виконано не за кошти Державного бюджету України, а в рамках міжнародної технічної допомоги».

Ви розумієте, так? На сайті Ради у нас тепер висить 181 текст, перекладений невідомо ким і невідомо як, з грубими – катастрофічними – помилками, які роблять неможливими читання цих текстів та роботу з ними. У такому вигляді ці закони не можна цитувати у судових позовах, не можна включати до аналітичних довідок, за формою і виконанням – це пряма мова Зеленського, от один в один. Щось рване, алогічне, ошелешуюче.

Хотілося б запитати у Стефанчука, хто ж нам підкинув таку «міжнародну допомогу»? Я вже не говорю про те, що Апарат ВРУ свого часу був дуже компетентним, сильним і ефективним органом. Невже «слуги» за два роки примудрилися вигнати звідти усіх, хто володіє англійською і міг би попередньо переглянути цю ганьбу?

© Тамара Горіха Зерня

У вчорашньому конфлікті Шкарлета і Могилянки я взагалі не переживала за Могилянку. Настільки не переживала, що навіть поста на підтримку не встигла написати, закрутилася.

Як там зрозумілими Шкарлету словами? "Как школьніку драцца с атборной шпаной", здається.

Доля будь-якого зе-діяча, який заїсться із дітьми Могилянки, передбачувана і зрозуміла. Доля будь-якого зе-чуда, яке сунеться до батьків дітей Могилянки, взагалі незавидна.

Дивуюсь тільки, що відбувся скасуванням наказу, а не скасуванням посади. З другого боку, іще ж не кінець, він там почуття отців-засновників Могилянки зачепив, то може живим не вийде.

Я пам'ятаю часи, коли ми серйозно і з хвилюванням обговорювали форму російських спортсменів на Олімпіаді. Знали, хто у них там дизайнер... І не вважали це дивним чи ненормальним.
Яке щастя, яке полегшення що їх нема у моїй голові взагалі. Таке враження, ніби тумблер вимкнули.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=4972677386109228&id=100001010474079

Харків, Марш єдності сьогодні.
Одна, єдина, соборна Україна!

Марш, який місцева влада намагалася до останнього заборонити, навіть через суд.

"Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Україна не воюватиме з Білоруссю, бо така війна тривала б максимум 3-4 дні."

Ну, 3-4 дні - це комплімент білорусам. Наші впораються і за два, скільки там до того Мінська їхати :)

Складно сказати, які процеси бродіння відбуваються у голові Лукашенка. Співчуваю Білорусі, звичайно, але цю бульбу ви самі виростили, вам і назад закопувати.

"Я дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя".

Це універсальна формула українського екзорцизму. От трапляється вам на очі щось на зразок «Я тебе… ми їх… Ик… Ти панімаш…», то ви трусите головою, так щоб ось це тик-мик не причепилося, читаєте Отче наш і Декалог.
І моментально заспокоюєтеся.

Зеленські перехідні, а Україна вічна. І це ми з вами переживемо, і зовсім скоро уже перегорнемо сторінку. Невже не бачите? Ми заходимо у весну, у новий цикл, у переродження. Іще трошки – і вибори, на яких визначатимуть силу копняка під зад усій Зе-команді.

Повернулася в сльозах і соплях з вистави "Кураж" у Театрі юного глядача на Липках. Буквально.
Востаннє я так вила у кулак у глядацькій залі на церемонії нагородження Народних героїв у Сумах влітку минулого року.

Отже, Кураж. Це хореографічна вистава, актори не говорять, тільки танцюють. І ще кричать тілами, матюкаються тілами, вбивають і вбиваються на сцені. Вистава триває годину і сорок хвилин, і весь цей час неможливо відвести погляд.

Про що вона? Про війну. Про всепроникну, огульну війну, від якої неможливо заховатися і пересидіти. Про відсутність вибору у "мирного населення". Про різні стратегії виживання і пристосування, кожна з яких все одно закінчується Смертю. Про ганьбу, яку час від часу обирають замість поразки, і що з того виходить.

Гімн пластиці і пластичності, який стає протилежністю собі, тому що жодної фальшивої ноти. І тому що все одно обертається на гімн твердрсті, гімн прямій спині. Відчайдушна присвята Хребту, Який Не Зламався.

Раджу від щирого серця, побачите афішу - сходіть, не пошкодуєте. І навіть не знаю, чи потрібно читати "Матінку Кураж" перед переглядом. Скоріше за все, ні.
Якщо ви читали бойові зведення з Дебальцевого, вам цього буде достатньо.

Пластична драма на 1 дію
Режисер-постановник Олексій Скляренко,
хореографія Олексій Скляренко, сценографія та костюми Тарас Ткаченко, композитор Андрій Шусть.

​​Що там? ДБР переглянуло записи відеокамер за останні тридцять років на ділянці Пекін – Париж, щоб довести непричетність депутата Трухіна до аварії. Тихо прийшов, тихо пішов від Зе: він взагалі у машині не сидів, просто випадково з лісу вибився і так само хотів піти, але патрульний вчепився до мирного лісоруба.

Життя треба прожити так, щоб у твої неповні сорок тебе відмазувала вся владна вертикаль, з Вовою на чолі.

Складно сказати, чому Зе-команда поводиться так, ніби кожен день у них останній. Ніби хочуть «випробувати все у своєму житті» саме до завершення Вовиної каденції. Куди вони так поспішають? Для чого така концентрація зашкварів? Альо, гонщики, а чим ви після сорока будете займатися, ви ж усі дебільні вчинки свого життя втиснули у якусь нещасну п’ятирічку. 

А тим часом країни НАТО встановлюють «повітряний міст» для передачі озброєння та боєприпасів в Україну. Міністри закордонних справ Австрії, Чехії і Словаччини їдуть у зону ООС у правильно надітих броніках.

Харків виводить на вулиці тисячі людей під жовто-блакитними прапорами, затикаючи рота панікерам, які вже здали місто росіянам у своїй голові. ЗСУ просто працюють, приймають нові боєприпаси і думають, як би ті трубки навчитися повторно використовувати, щоб добро не пропадало.

Наша країна була тяжко поранена у 2019му, коли до влади обманом та шахрайством дорвалася зелена команда. Ми два роки прожили у передчутті катастрофи. Зараз, на третьому році, ми розуміємо, що поранення не стало смертельним.

Так, Україна після Вови буде сильно ослаблена, обікрадена, зруйнована репутаційно. Але головне, що «після Вови» буде. І хай не розраховують зелені організми, що «патріотичний табір» вчергове розсвариться, розпадеться на сектори і програє.

Розумієте, ми абсолютно точно посваримося. Ми будемо сваритися до, у процесі та після виборів. Але це не завадить нам злагоджено і з великим задоволенням прихлопнути зелених мух, які обсіли Банкову. Так, будуть сварки: одні хотітимуть просто розплющити, а інші перед тим крильця повиривати, але владі дрібних шахраїв це жодним чином не допоможе.

©Тамара Горіха Зерня

на фото: в очікуванні весни

Я дійсно вдячна Інституту книги, видавцям і мережам, які пролобіювали можливість витрачати "ковідну тисячу" на книги. Можу уявити, яких зусиль це коштувало і які важелі довелося задіяти.

Поки що не уявляю, як бути зі смартфонами. Але сподіваюся, письменники щось придумають...

А загалом, зверніть увагу: вже на середині каденції Вова вдається до безпрецедентного підкупу виборців. Під кінець терміну він їм золоті гори малюватиме - і все одно це не допоможе.

​​Я чесно прослухала брифінг Володимира Зеленського і Еммануеля Макрона. Ну що ж.

Там де Вова говорить по листочку – цілком терпимо. Я б хтіла, щоб во ім’я України та збереження наших нервових клітин йому взагалі заборонили виступати без папірця. Якийсь блок на шию повісити чи нашийник, який битиметься струмом при кожній спробі експромту.

Ех, мрії, мрії… З другого боку, потрібно розуміти, що Зе живе у своїй паралельній реальності, і те що нам видається диким і явно патологічним, для нього навпаки виглядає природнім. Ну якось так, бо іншого пояснення, як йому вдається щоразу дивувати аудиторію і щоразу по-іншому – у мене нема.

Так, він взявся прокоментувати фразу путіна про «нравится – не нравится». Хто не знає (я, наприклад, не знала і навіть не підозрювала про існування такого людожерського фольклору на росії) – погугліть. Це цитата з пісні, у якій ідеться про канібалізм та некрофілію.

Якою могла б бути реакція здорової людини на цей треш? Варіантів не так багато. І тим не менше, Вова обрав свій. Він сказав, що Україна дійсно «красавіца», а терпіння – це наша велика чеснота.

Я думала, у журналіста інфаркт буде прямо у прямому ефірі, він мало маску не проковтнув. А Вова тут же додає: я взагалі прес-конференцію путіна не дивився, я був зайнятий.

От на цьому місці я почала іржати; якщо раніше я вважала, що зустрічі Зеленського із путіним не можна допустити за жодних обставин, це буде геополітична катастрофа… То зараз вже не впевнена. А хай зустрінуться, правда. Один старий маразматик, а другий молодий, гм, оригінал. Хай поговорять між собою, хай Вова до Володі полізе цілуватися, обслинить усього. Хай пожартує про путіна у присутності путіна у своєму фірмовому стилі. Слухайте, може моль параліч розіб’є? Може Зе – це наша секретна зброя?

Ну і другий важливий момент, відповідь Зеленського Лукашенку. Якщо я правильно зрозуміла (знову ж таки, з поправкою на вітер), Зе пригрозив вусатому фюреру торговельними санкціями у випадку ескалації. Враховуючи структуру торговельного балансу між нашими країнами, це дійсно серйозний і дієвий важіль впливу. Звичайно, фраза Зеленського «я ВЧОРА попросив показати мені статистику…» трохи напружує, бо глава держави мав би знати цю «статистику» назубок, так щоб серед ночі розбудили і розказав, і далеко не на вчора… Але знову ж, мрії, мрії мої.

Лишається молитися, щоб у тій богадільні хоч хтось адекватний знайшовся. Пише ж Вові хтось публічні виступи на листочку? От хай тримаються за цього копірайтера, доки серйозні люди все розрулюють.

© Тамара Горіха Зерня

Друзі,хороша новина
За ковідну тисячу вже можна купувати книги на сайті видавництва "Білка"
У наявності і мої книги, і книги інших "білчанських" авторів. Сучасна українська проза, ветеранська проза, поезія, науково-популярна література - Білка творить найповніші та найцікавіші літописи української сучасності.
https://www.belkabook.com/

З того позитивного що бачу зараз - зустріч фракції ЄС із Стефанчуком. І очі у голови ВР такі сумні-сумні.
На першу буде погоджувальна рада, потім дасть бог позачергове засідання Ради.
Пам'ятаєте, як ми на парламентських просили голосувати з ЄС? І як нам усі говорили, щонемає смислу, що треба скласти лапки і запокоїтися. Нас мало і взагалі...
Я тоді язика стерла доводити, що нас достатньо. Навіть один наш на своєму місці -вже достатньо.
Як і зараз, до речі.