А ще Фукуяма трохи упереджено ставиться до націоналізму.
Наче й нічого конкретного, але його дратує те, що націоналізм "виграв" у лібералізму в ХІХ столітті.

Фукуяма натякає, хоч прямо й не говорить, що дві світові війни - через націоналізм.

Тут він вступає в суперечку з Газоні ("Чеснота націоналізму") та Скрутоном (Консерватизм:вступ до великої традиції).

У тих працях автори говорять, що світові війни - це спадок імперіалізму (в контексті другої світової -німецького, який аж ніяк не був національним за суттю (хоча міг прикриватись формою націоналізму)

На болотах скандал - пам'ятник Лєніну "апгрейдили" під місце для скейтерів.
Креативно і духовно, але я не про це.

Пам'ятаєте, в часи декомунізації, коли Комсомольськ перейменували на Горішні Плавні, всілякі кацапи та прикацапчені сміялись "ха-ха, Ґарішніє Плавні? Ґдє оні ґарєлі? Ха-ха! Понапрідумивалі! Звучіт как сєло!"

Але чим більше я вивчаю російський простір (з дослідницько-антропологічною метою), тим більше офігіваю з російської ксенофобії та шовінізму.

Знаєте, як називається місто, де зробили такий креатив з Леніном?
Увага: "Вєрхняя Пышма"
Ще раз: "ВЕРХНЯЯ ПЫШМА"

Я не знаю, навіщо вам ця інформація. Але я мав це сказати.

Лібералізм був свідком того, як його ключові цінності (автономність індивіда, приватна власність, терпимість до інших) доводили до крайнощів прибічники і лівого, і правого крила, аж поки не підірвали самі цінності.

Однією з головних ідей лібералізму є цінність особистої автономності та її захист.

Але ця базова цінність може зайти надто далеко.

Для правих автономність передусім означала право вільно, без втручання держави, купувати й продавати.
Наприкінці ХХ століття, довівши це уявлення до крайності, економічний лібералізм перетворився на «неолібералізм» і призвів до химерної соціальної нерівності.

Для лівих автономність означала особисту автономію в контексті обрання способу життя та цінностей, а також опору соціальним нормам, які навязало оточення.

Змушений іти цим шляхом, лібералізм став руйнувати власну настанову щодо терпимості, перетворившись на сучасну політику ідентичності.

Тому ці крайні версії лібералізму викликали негативну реакцію, яка стала джерелом правого популізму й лівого прогресистського руху, які сьогодні загрожують лібералізму.

(с) Френсіс Фукуяма "Лібералізм і його протиріччя"

Виявляється, Винниченко збирався виступати на суді проти Петлюри з позиції обвинувачення.
Цей особистий конфлікт дійшов дуже далеко і тривав навіть після вбивства Петлюри.

Ніколи не чув про це і не знаю, чи таки виступив, але автор книги "Винниченко з бромом і без" Олександр Кучерук пише, що планував.

Сподіваюсь, ще знайду ще інформацію про цю подію.