💳 На соцвиплати в поточному році уряд виділяє менше коштів, ніж торік.
На сайті Мінфіну повідомили, що в січні – березні 2024 року із держбюджету на соцвиплати було спрямовано 112,7 млрд грн, зокрема у березні – 37,4 млрд грн.
✅ Констатація факту, без порівняння, наскільки це більше/менше до аналогічного періоду минулого року.
А знаєте чому❓
Тому що менше: на 4.6 млрд грн з початку року, на 3,3 млрд грн – березень до березня.
Зокрема, в січні – березні 2024 року на соцвиплати спрямовано:
🔹 66,0 млрд грн – на пенсійні виплати (-2 млрд грн порівняно з січнем – березнем 2023 року);
🔹 21,5 млрд грн – на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини (-4,3 млрд грн);
🔹 18,7 млрд грн – на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам (+1,5 млрд грн);
🔹 5,9 млрд грн – на соціальний захист дітей та сім’ї(-0,1 млрд грн);
🔹 0,6 млрд грн – на соціальний захист осіб з інвалідністю (+0,3 млрд грн).
Щоб не бути голослівною, даю посилання на обидва повідомлення – поточне і минулорічне.
Сподіваюся, урядовці нададуть пояснення такій тенденції.
На сайті Мінфіну повідомили, що в січні – березні 2024 року із держбюджету на соцвиплати було спрямовано 112,7 млрд грн, зокрема у березні – 37,4 млрд грн.
✅ Констатація факту, без порівняння, наскільки це більше/менше до аналогічного періоду минулого року.
А знаєте чому❓
Тому що менше: на 4.6 млрд грн з початку року, на 3,3 млрд грн – березень до березня.
Зокрема, в січні – березні 2024 року на соцвиплати спрямовано:
🔹 66,0 млрд грн – на пенсійні виплати (-2 млрд грн порівняно з січнем – березнем 2023 року);
🔹 21,5 млрд грн – на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини (-4,3 млрд грн);
🔹 18,7 млрд грн – на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам (+1,5 млрд грн);
🔹 5,9 млрд грн – на соціальний захист дітей та сім’ї(-0,1 млрд грн);
🔹 0,6 млрд грн – на соціальний захист осіб з інвалідністю (+0,3 млрд грн).
Щоб не бути голослівною, даю посилання на обидва повідомлення – поточне і минулорічне.
Сподіваюся, урядовці нададуть пояснення такій тенденції.
💵 Зовнішній товарообіг України за І квартал 2024 року склав $26 млрд, повідомили в Держмитслужбі.
Протягом січня – березня в Україну ІМПОРТУВАЛИ товарів на суму $16 млрд, а ЕКСПОРТУВАЛИ – на суму $10 млрд.
Оподаткований імпорт склав $13,8 млрд, що становить 86% загальних обсягів імпортованих товарів.
Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України:
🔸 Китай — $3 млрд,
🔸 Польща — $1,6 млн,
🔸 Німеччина — $1,3 млрд.
Експортували з України найбільше до:
🔸 Польщі — на $992 млн,
🔸 Іспанії — на $813 млн,
🔸 Китаю — на $789 млн.
Нагадаю, що зовнішній товарообіг України за І квартал 2023 року був практично на тому ж рівні —$25,8 млрд.
Протягом січня – березня в Україну ІМПОРТУВАЛИ товарів на суму $16 млрд, а ЕКСПОРТУВАЛИ – на суму $10 млрд.
Оподаткований імпорт склав $13,8 млрд, що становить 86% загальних обсягів імпортованих товарів.
Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України:
🔸 Китай — $3 млрд,
🔸 Польща — $1,6 млн,
🔸 Німеччина — $1,3 млрд.
Експортували з України найбільше до:
🔸 Польщі — на $992 млн,
🔸 Іспанії — на $813 млн,
🔸 Китаю — на $789 млн.
Нагадаю, що зовнішній товарообіг України за І квартал 2023 року був практично на тому ж рівні —$25,8 млрд.
💳 Середній розмір пенсії станом на 1 квітня 2024 року становив 5 743,27 гривень.
📈 За квартал він зріс на 505,02 гривень, або на 9,6%.
Розмір пенсій розподіляється так:
🔹 до 3 000 грн – 2 725 285 пенсіонерів (26,8%);
🔹 від 3 001 до 4 000 грн – 1 754 068 осіб (17,3%);
🔹 від 4 001 до 5 000 грн – 1 889 222 особи (18,6%);
🔹 від 5 001 до 10 000 грн – 2 561 420 осіб (25,2%);
🔹 понад 10 000 грн – 1 224 71пенсіонерів (12,1%).
Пенсій до 2000 гривень уже немає (після березневої індексації), статистика щодо їх розміру також покращилася.
📊 Якщо раніше більше половини українців отримували пенсії до 4 тисяч гривень (писала про це тут), то тепер — 44,1%.
А до 5 тисяч гривень — 62,7%.
І вже традиційно трохи зростає кількість осіб, що отримують пенсії понад 10 тисяч гривень.
📈 За квартал він зріс на 505,02 гривень, або на 9,6%.
Розмір пенсій розподіляється так:
🔹 до 3 000 грн – 2 725 285 пенсіонерів (26,8%);
🔹 від 3 001 до 4 000 грн – 1 754 068 осіб (17,3%);
🔹 від 4 001 до 5 000 грн – 1 889 222 особи (18,6%);
🔹 від 5 001 до 10 000 грн – 2 561 420 осіб (25,2%);
🔹 понад 10 000 грн – 1 224 71пенсіонерів (12,1%).
Пенсій до 2000 гривень уже немає (після березневої індексації), статистика щодо їх розміру також покращилася.
📊 Якщо раніше більше половини українців отримували пенсії до 4 тисяч гривень (писала про це тут), то тепер — 44,1%.
А до 5 тисяч гривень — 62,7%.
І вже традиційно трохи зростає кількість осіб, що отримують пенсії понад 10 тисяч гривень.
Для збереження хоч якоїсь економічної активності бізнесу на таких територіях військові адміністрації, які виконують функції органів місцевого самоврядування, мали би приймати певні податкові послаблення (їм надані такі повноваження), але не хочуть цього робити. 🙅♀️
У зв'язку з цим до Податкового кодексу були внесені зміни щодо надання податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, плати за землю та єдиного податку на територіях активних бойових дій, перелік яких визначається Мінреінтеграції.
💸 Покриття фінансових втрат доходів місцевих бюджетів від надання податкових пільг зі сплати місцевих податків має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.
Але це відбувається не завжди та залежить від рішень уряду. ⤵️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
За повідомленням Мінфіну, загальний обсяг додаткової дотації на 2024 рік складає 33,4 млрд грн, з яких 19,3 млрд грн вже розподілено між місцевими бюджетами (решта буде розподілена за щоквартальними розрахунками).
🙌 У поточному році розрахунок додаткової дотації місцевим бюджетам з державного бюджету зазнав змін.
Якщо зазвичай її розмір базувався на розмірі доходів місцевих бюджетів від ПДФО, то у 2024 році для бюджетів територіальних громад, що розташовані на територіях активних та можливих бойових дій, додаткова дотація буде залежати від сплати податку на нерухомість, плати за землю та єдиного податку (це передбачено Постановою уряду від 12 квітня 2024 р. №425).
Розрахунок додаткової дотації у 2024 році проводитиметься щоквартально та враховуватиме доходи місцевих бюджетів у відповідному періоді минулого року.
☝️Найголовніше: компенсація поширюватиметься і на суму несплачених місцевих податків, пільги щодо яких надаватимуться органами місцевого самоврядування на територіях активних чи можливих бойових дій, – особливо це актуально для громад, на територіях яких прийнято рішення про обов'язкову евакуацію населення.
Чи буде порядок компенсації працювати так справно, як про нього заявляють урядовці❓ –
Час покаже, особливо у світлі того, як минулого року заднім числом вже забирали кошти від ПДФО з місцевих бюджетів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🫰 Більш ніж третина підприємців закладають витрати на супровід перевірок у бюджет своїх компаній.
Із них понад половина закладають ці витрати в ціну продукту.
Бізнес України ставиться до податкових перевірок як до додаткового адміністративного та фінансового навантаження, зазначають у Раді бізнес-омбудсмена (РБО).
Донарахування та штрафи вже майже стали синоніми податкових перевірок.
🔸 35,6% опитаних РБО стверджують, що за останні сім років стикалися із ситуаціями, коли податковий інспектор, не виявивши порушень під час перевірки, просив самостійно на них вказати, щоб здійснити донарахування.
🔸 А в середньому протягом 2017–2021 років у 74% випадків перевірки завершувалися складанням актів про порушення, а в 2022–2023 роках цей показник зріс до 85%.
Втім, донарахування – не єдина проблема, з якою стикаються підприємці після проведення перевірки, застерігають в РБО.
❌ Ще один із наслідків – відмова у відшкодуванні ПДВ, коли суми платника можуть «зависнути» в бюджеті на роки.
Дуже промовиста статистика.
Із них понад половина закладають ці витрати в ціну продукту.
Бізнес України ставиться до податкових перевірок як до додаткового адміністративного та фінансового навантаження, зазначають у Раді бізнес-омбудсмена (РБО).
Донарахування та штрафи вже майже стали синоніми податкових перевірок.
🔸 35,6% опитаних РБО стверджують, що за останні сім років стикалися із ситуаціями, коли податковий інспектор, не виявивши порушень під час перевірки, просив самостійно на них вказати, щоб здійснити донарахування.
🔸 А в середньому протягом 2017–2021 років у 74% випадків перевірки завершувалися складанням актів про порушення, а в 2022–2023 роках цей показник зріс до 85%.
Втім, донарахування – не єдина проблема, з якою стикаються підприємці після проведення перевірки, застерігають в РБО.
❌ Ще один із наслідків – відмова у відшкодуванні ПДВ, коли суми платника можуть «зависнути» в бюджеті на роки.
Дуже промовиста статистика.
💳 Виплати пенсіонерам від ООН продовжили на три місяці.
Йдеться про програму додаткової грошової допомоги для пенсіонерів від ООН, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, а саме: пенсіонерів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях.
Вони отримуватимуть виплати від Всесвітньої продовольчої програми ООН впродовж квітня, травня і червня.
☝️Право на отримання додаткової грошової допомоги в межах реалізації проєкту мають пенсіонери, які відповідають таким умовам:
🔸 отримують пенсію в розмірі меншому за 3250 грн;
🔸 проживають на територіях активних або можливих бойових дій (за переліком, визначеним Мінреінтеграції);
🔸 не отримували додаткових грошових виплат від міжнародних організацій та / або допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Виплата додаткової грошової допомоги припиняється у разі, якщо пенсіонер перестає відповідати хоча б одній із зазначених умов.
🤝 Грошова допомога надаватиметься як доплата до державної соціальної допомоги на суму, якої не вистачає до 3250 грн (але не менше 100 грн).
Тобто, якщо допомога від держави становить, приміром, – 2 361 грн, ВПП ООН спрямує особі додатково ще 889 грн.
Йдеться про програму додаткової грошової допомоги для пенсіонерів від ООН, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, а саме: пенсіонерів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях.
Вони отримуватимуть виплати від Всесвітньої продовольчої програми ООН впродовж квітня, травня і червня.
☝️Право на отримання додаткової грошової допомоги в межах реалізації проєкту мають пенсіонери, які відповідають таким умовам:
🔸 отримують пенсію в розмірі меншому за 3250 грн;
🔸 проживають на територіях активних або можливих бойових дій (за переліком, визначеним Мінреінтеграції);
🔸 не отримували додаткових грошових виплат від міжнародних організацій та / або допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Виплата додаткової грошової допомоги припиняється у разі, якщо пенсіонер перестає відповідати хоча б одній із зазначених умов.
🤝 Грошова допомога надаватиметься як доплата до державної соціальної допомоги на суму, якої не вистачає до 3250 грн (але не менше 100 грн).
Тобто, якщо допомога від держави становить, приміром, – 2 361 грн, ВПП ООН спрямує особі додатково ще 889 грн.
Бізнес погіршив очікування щодо курсу гривні, повідомляється у звіті НБУ «Ділові очікування підприємств України» за І квартал 2024 року.
💵 Середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують через 12 місяців, становить 40.44 грн/дол. США (у попередньому кварталі – 40.06 грн/дол. США).
📉 Частка респондентів, які прогнозують, що обмінний курс гривні в наступні 12 місяців не перевищить 40.00 грн/дол. США, скоротилася за квартал з 55.4% до 46.0%.
🛒 Щодо інфляції, то керівники українських підприємств прогнозують зростання споживчих цін у наступні 12 місяців на рівні 11,0% (в IV кварталі 2023 року бізнес очікував на інфляцію в 11,3%, у III кварталі — 14,8%).
Найсуттєвішим чинником зростання споживчих цін залишаються:
▪️ воєнні дії (82,8% респондентів);
▪️ витрати за виробництво (65,8%);
▪️ курсовий фактор (59,5%);
Податкові зміни в цих очікуваннях — поки що на рівні 15,4%.
Як буде далі — побачимо, зважаючи на наміри Кабміну підвищити акцизи на пальне.
📑 А крім того, в пресу вже просочилася інформація про те, що уряд готує податкові «сюрпризи», хоч раніше й обіцяв у 2024 році обійтися без них.
💵 Середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують через 12 місяців, становить 40.44 грн/дол. США (у попередньому кварталі – 40.06 грн/дол. США).
📉 Частка респондентів, які прогнозують, що обмінний курс гривні в наступні 12 місяців не перевищить 40.00 грн/дол. США, скоротилася за квартал з 55.4% до 46.0%.
🛒 Щодо інфляції, то керівники українських підприємств прогнозують зростання споживчих цін у наступні 12 місяців на рівні 11,0% (в IV кварталі 2023 року бізнес очікував на інфляцію в 11,3%, у III кварталі — 14,8%).
Найсуттєвішим чинником зростання споживчих цін залишаються:
▪️ воєнні дії (82,8% респондентів);
▪️ витрати за виробництво (65,8%);
▪️ курсовий фактор (59,5%);
Податкові зміни в цих очікуваннях — поки що на рівні 15,4%.
Як буде далі — побачимо, зважаючи на наміри Кабміну підвищити акцизи на пальне.
📑 А крім того, в пресу вже просочилася інформація про те, що уряд готує податкові «сюрпризи», хоч раніше й обіцяв у 2024 році обійтися без них.
У Міжнародному валютному також не надто оптимістичні щодо стабільності курсу нашої національної валюти.
Там припускають, що за 5 років долар може коштувати 54 гривні 😮
(World Economic Outlook, квітень 2024 року).
За даними МВФ, середньорічний курс гривні до долара становитиме:
🔹2024 рік — 41,0 грн/долар;
🔹2025 рік — 45,8 грн/долар;
🔹2026 рік — 48,6 грн/долар;
🔹2027 рік — 50,4 грн/долар;
🔹2028 рік — 52,1 грн/долар;
🔹2029 рік — 54,1 грн/долар.
Нагадаю: у бюджеті на 2024 рік закладено прогнозний курс у 40,7 грн/дол.
☝️ Протягом січня – березня курс долара щодо гривні зріс у середньому на 2,6% (з 38 грн станом на 1 січня до 38,99 грн на 1 квітня), що вже становить майже третину від запланованої річної девальвації.
Там припускають, що за 5 років долар може коштувати 54 гривні 😮
(World Economic Outlook, квітень 2024 року).
За даними МВФ, середньорічний курс гривні до долара становитиме:
🔹2024 рік — 41,0 грн/долар;
🔹2025 рік — 45,8 грн/долар;
🔹2026 рік — 48,6 грн/долар;
🔹2027 рік — 50,4 грн/долар;
🔹2028 рік — 52,1 грн/долар;
🔹2029 рік — 54,1 грн/долар.
Нагадаю: у бюджеті на 2024 рік закладено прогнозний курс у 40,7 грн/дол.
☝️ Протягом січня – березня курс долара щодо гривні зріс у середньому на 2,6% (з 38 грн станом на 1 січня до 38,99 грн на 1 квітня), що вже становить майже третину від запланованої річної девальвації.
✍️ На запит до Мінфіну про те, чи розподілені кошти спецфонду, джерелом яких є 10% ПДФО військових, скільки і які військові частини вже їх отримали, надійшла відповідь.
У ній не вказано про розподіл у розрізі військових частин, проте зазначається, що в січні – березні 2024 року п’ятьом головним розпорядникам спрямовано 2 млрд 273 млн грн.
☝️Військові ж констатують: після того, як розподіл військового ПДФО став централізованим, можливостей терміново придбати необхідне (матеріально-технічні речі) стало значно менше.
Проаналізувавши ситуацію (з врахуванням виявлених протягом останніх пів року численних корупційних правопорушень, що мали місце під час закупівель спеціальної техніки та обладнання Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (через які керівництво Держспецзв'язку було звільнено), вирішили терміново реєструвати проєкт закону зі зміною пропорції спрямування коштів спецфонду, який формується за рахунок ПДФО від оподаткування грошового забезпечення військових:
➕ збільшити до 20 відсотків (замість 10) для військових частин;
➖ зменшити до 35 відсотків (замість 45) для Держспецзвязку.
Наразі проєкт Закону (в СЕДО №1542196 — ЗП "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" щодо підвищення матеріально-технічного забезпечення військових частин Збройних Сил України") відкритий для підписання всім депутатам парламенту.
У ній не вказано про розподіл у розрізі військових частин, проте зазначається, що в січні – березні 2024 року п’ятьом головним розпорядникам спрямовано 2 млрд 273 млн грн.
☝️Військові ж констатують: після того, як розподіл військового ПДФО став централізованим, можливостей терміново придбати необхідне (матеріально-технічні речі) стало значно менше.
Проаналізувавши ситуацію (з врахуванням виявлених протягом останніх пів року численних корупційних правопорушень, що мали місце під час закупівель спеціальної техніки та обладнання Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (через які керівництво Держспецзв'язку було звільнено), вирішили терміново реєструвати проєкт закону зі зміною пропорції спрямування коштів спецфонду, який формується за рахунок ПДФО від оподаткування грошового забезпечення військових:
➕ збільшити до 20 відсотків (замість 10) для військових частин;
➖ зменшити до 35 відсотків (замість 45) для Держспецзвязку.
Наразі проєкт Закону (в СЕДО №1542196 — ЗП "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" щодо підвищення матеріально-технічного забезпечення військових частин Збройних Сил України") відкритий для підписання всім депутатам парламенту.
Як відомо, в прийнятому законі про мобілізацію відсутня норма про доплату військовим +70 тисяч.
🤔 Чому влада вирішила реалізовувати такі зміни (запроваджуються з 1 квітня 2024 року) не через закон, а шляхом прийняття постанови Кабміну, здається, вже всім зрозуміло.
Фінансові ресурси в державному бюджеті на 2024 рік для цього не передбачені.
🔬 Уряд зараз шукає джерела, що можуть забезпечити фінансування таких виплат у 2024 році, розглядаючи різноманітні комбінації підвищення податків – акцизу на пальне, тютюнові вироби та алкогольні напої, військового збору тощо.
Остаточного рішення ще немає.
📑 Проте вже зареєстрований урядом проєкт 11090 про підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби та 4 альтернативних проєкти до нього (серед яких і мій 11090-4) вже два тижні НЕ розглядаються податковим комітетом ВРУ.
🚬 Запланована на 22 квітня 2024 року у податковому комітеті робоча група з акцизів на тютюнові вироби знову перенесена на невизначених термін.
Від цього бюджет щомісяця втрачає понад 1 мільярд гривень.
Яка країна може собі це дозволити⁉️
🤔 Чому влада вирішила реалізовувати такі зміни (запроваджуються з 1 квітня 2024 року) не через закон, а шляхом прийняття постанови Кабміну, здається, вже всім зрозуміло.
Фінансові ресурси в державному бюджеті на 2024 рік для цього не передбачені.
🔬 Уряд зараз шукає джерела, що можуть забезпечити фінансування таких виплат у 2024 році, розглядаючи різноманітні комбінації підвищення податків – акцизу на пальне, тютюнові вироби та алкогольні напої, військового збору тощо.
Остаточного рішення ще немає.
📑 Проте вже зареєстрований урядом проєкт 11090 про підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби та 4 альтернативних проєкти до нього (серед яких і мій 11090-4) вже два тижні НЕ розглядаються податковим комітетом ВРУ.
🚬 Запланована на 22 квітня 2024 року у податковому комітеті робоча група з акцизів на тютюнові вироби знову перенесена на невизначених термін.
Від цього бюджет щомісяця втрачає понад 1 мільярд гривень.
Яка країна може собі це дозволити⁉️
НІНА ЮЖАНІНА
🎲 Натомість законопроєкт №9256-д, схвалений податковим комітетом до першого читання, спрямований на подолання ігрової залежності (лудоманії) лише відсотків на 10 (про це писала тут).
📛 Варіантів обмеження роботи онлайн-казино може бути багато, але для того, щоб вони спрацювали, необхідний дієвий нагляд як за організацією азартних ігор (в тому числі нелегальних), так і за діяльністю фінансових та платіжних установ у частині виконання вимог щодо перерахування коштів.
От цього якраз і немає.
Владі не слід прикриватися надходженнями від азартних ігор, які зростають, адже вони могли би бути в рази більшими.
І чи варто аж так опікуватися гральним бізнесом, неконтрольована робота якого призводить до трагічних наслідків в окремих родинах і завдає значної шкоди суспільству загалом❓
Відповідь очевидна.
📛 Варіантів обмеження роботи онлайн-казино може бути багато, але для того, щоб вони спрацювали, необхідний дієвий нагляд як за організацією азартних ігор (в тому числі нелегальних), так і за діяльністю фінансових та платіжних установ у частині виконання вимог щодо перерахування коштів.
От цього якраз і немає.
Владі не слід прикриватися надходженнями від азартних ігор, які зростають, адже вони могли би бути в рази більшими.
І чи варто аж так опікуватися гральним бізнесом, неконтрольована робота якого призводить до трагічних наслідків в окремих родинах і завдає значної шкоди суспільству загалом❓
Відповідь очевидна.
Сьогодні взяла участь у круглому столі "Бізнес Донеччини під час війни: можливості, проблеми, виклики та перспективи розвитку", що відбувся у місті Краматорську Донецької області.
😳 Шокована, що керівництво Донецької обласної військової адміністрації та Краматорської військової адміністрації, які були особисто запрошені на зустріч із бізнесом, проігнорували участь у заході.
❎ Влада продовжує руйнувати децентралізацію.
Призначені у Києві місцеві керівники не розуміють наявної проблематики прифронтових територій та недооцінюють жертовність людей і бізнесу, що продовжують працювати під постійними обстрілами.
⛔️ Блокування податкових накладних стали страшнішими за російські ракети.
І це — не єдине питання, що турбує підприємства Донецької області.
Бізнес скаржиться на перетворення регіону в оплот тіньової торгівлі підакцизною продукцією з одночасним знищенням легальних підприємств.
💰 А кошти місцевих бюджетів, які наповнюються за рахунок податків місцевого бізнесу, витрачаються дуже неефективно.
☀️ "Сонце в Україні встає на Донбасі" – бізнес східних регіонів потребує особливого захисту та підтримки.
😳 Шокована, що керівництво Донецької обласної військової адміністрації та Краматорської військової адміністрації, які були особисто запрошені на зустріч із бізнесом, проігнорували участь у заході.
❎ Влада продовжує руйнувати децентралізацію.
Призначені у Києві місцеві керівники не розуміють наявної проблематики прифронтових територій та недооцінюють жертовність людей і бізнесу, що продовжують працювати під постійними обстрілами.
⛔️ Блокування податкових накладних стали страшнішими за російські ракети.
І це — не єдине питання, що турбує підприємства Донецької області.
Бізнес скаржиться на перетворення регіону в оплот тіньової торгівлі підакцизною продукцією з одночасним знищенням легальних підприємств.
💰 А кошти місцевих бюджетів, які наповнюються за рахунок податків місцевого бізнесу, витрачаються дуже неефективно.
☀️ "Сонце в Україні встає на Донбасі" – бізнес східних регіонів потребує особливого захисту та підтримки.