У березні 2024 року інфляція в Україні в річному вимірі знизилася до 3,2%, 📉 повідомили в Держстаті.
За березень ціни зросли на 0,5%, з початку року – на 1,2%.
При цьому серед продуктів найбільше порівняно з лютим подорожчали:
🍏 фрукти – на 4,1%,
🧈 масло – на 0,8%,
🍞 хліб – на 0,4%,
🍝 макаронні вироби – на 0,3%,
🐟 риба та продукти з риби – на 0,2%;
🧀 сир і м’який сир – на 0,2%.
Нагадаю, що в Нацбанку очікують прискорення, хоч і не дуже суттєвого, інфляції в другій половині поточного року.
Якщо чесно, кожного місяця статистика дивує, бо, крім початку сезонного зниження цін на городину, чи не щодня ми бачимо, як у магазинах переписують цінники в бік збільшення.
За березень ціни зросли на 0,5%, з початку року – на 1,2%.
При цьому серед продуктів найбільше порівняно з лютим подорожчали:
🍏 фрукти – на 4,1%,
🧈 масло – на 0,8%,
🍞 хліб – на 0,4%,
🍝 макаронні вироби – на 0,3%,
🐟 риба та продукти з риби – на 0,2%;
🧀 сир і м’який сир – на 0,2%.
Нагадаю, що в Нацбанку очікують прискорення, хоч і не дуже суттєвого, інфляції в другій половині поточного року.
Якщо чесно, кожного місяця статистика дивує, бо, крім початку сезонного зниження цін на городину, чи не щодня ми бачимо, як у магазинах переписують цінники в бік збільшення.
Протягом січня – березня 2024 року митницями Держмитслужби виявлено 2356 порушень митних правил із вартістю предметів правопорушень на суму понад 4,8 млрд грн, що майже в 4 рази більше, ніж торік.
Як повідомляється, вилучено предметів правопорушень на суму майже 86 млн грн, з яких:
🔸 промислових товарів – майже на 39 млн грн;
🔸 продовольчих товарів – на понад 22 млн грн;
🔸 транспортних засобів – на 23 млн грн.
На розгляд до суду митницями передано 1116 справ про порушення митних правил на суму 1 млрд грн.
⚖️ За результатами розгляду справ судами заявлено стягнення (конфіскація товарів та штрафи) на суму понад 363 млн грн (конфіскація – 146 млн грн, штрафи – 217 млн грн).
Як повідомляється, вилучено предметів правопорушень на суму майже 86 млн грн, з яких:
🔸 промислових товарів – майже на 39 млн грн;
🔸 продовольчих товарів – на понад 22 млн грн;
🔸 транспортних засобів – на 23 млн грн.
На розгляд до суду митницями передано 1116 справ про порушення митних правил на суму 1 млрд грн.
⚖️ За результатами розгляду справ судами заявлено стягнення (конфіскація товарів та штрафи) на суму понад 363 млн грн (конфіскація – 146 млн грн, штрафи – 217 млн грн).
🔈 Державна податкова служба України повідомила про підключення до Єдиного порталу повідомлень викривачів.
Через нього громадяни можуть повідомляти про факти корупції в апараті ДПС та її територіальних органах, свідками яких вони стали.
📝 Тих, кому відомі факти таких правопорушень, просять повідомляти про них на Єдиному порталі повідомлень викривачів за посиланням.
Крім того, податківці нагадують, що повідомити про корупцію в органах ДПС можливо через сервіс «Пульс»:
📧 електронна скринька: idd@tax.gov.ua;
☎️ багатоканальний номер телефону 0 800 501 007 (обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі: фізичним особам напрям «5», працівникам органів ДПС напрям «7»).
Про дослідження НАЗК щодо корупції, зокрема в ДПС, писала тут.
Показники явно занижені, про що свідчать кричущі факти блокування податковою діяльності компаній на підставі надання їм статусу «ризикових».
Та й якби ж тільки це❗️
☝️До речі, мало хто пам’ятає, що «Пульс» зродився за правління Клименка-Азарова.
Ті часи вже давно в минулому, а їхня справа живе, як і невмируща корупція в податковій. ☹️
Через нього громадяни можуть повідомляти про факти корупції в апараті ДПС та її територіальних органах, свідками яких вони стали.
📝 Тих, кому відомі факти таких правопорушень, просять повідомляти про них на Єдиному порталі повідомлень викривачів за посиланням.
Крім того, податківці нагадують, що повідомити про корупцію в органах ДПС можливо через сервіс «Пульс»:
📧 електронна скринька: idd@tax.gov.ua;
☎️ багатоканальний номер телефону 0 800 501 007 (обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі: фізичним особам напрям «5», працівникам органів ДПС напрям «7»).
Про дослідження НАЗК щодо корупції, зокрема в ДПС, писала тут.
Показники явно занижені, про що свідчать кричущі факти блокування податковою діяльності компаній на підставі надання їм статусу «ризикових».
Та й якби ж тільки це
☝️До речі, мало хто пам’ятає, що «Пульс» зродився за правління Клименка-Азарова.
Ті часи вже давно в минулому, а їхня справа живе, як і невмируща корупція в податковій. ☹️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🪖 Експортно-кредитне агентство (ЕКА) розпочне страхування інвестиційних кредитів та прямих інвестицій в Україну від воєнних та політичних ризиків.
📜 9 квітня 2024 р. уряд затвердив перелік таких воєнних та політичних ризиків, а також умови й порядок їх страхування (перестрахування), про що я повідомила ⤴️
І якщо з воєнними ризиками все більш-менш ясно (це збройна агресія, терористичні акти, окупація, анексія), то до переліку політичних ризиків маю низку зауважень.
☝️По-перше, до політичних ризиків віднесено невиконання державою зобов'язань за інвестиційними договорами (це стосується державної підтримки ІнвестНЯНЬ) – тобто якщо в бюджеті коштів на компенсацію інвестору частини витрат на інфраструктуру не вистачить, їх все одно заплатить ЕКА.
☝️По-друге, політичним ризиком стала неможливість конвертації валюти або переказу валюти за кордон – сьогодні на період воєнного стану більшість транскордонних переказів і так заборонені НБУ, тому не здивуюся, що це буде найпопулярніше страхування.
☝️По-третє, віднесено до страхового випадку понесення інвестором збитків внаслідок часткової або повної неможливості отримання дивідендів – і це уряд робить у той час, коли більшість бізнесу в Україні майже не отримує прибутку та не виплачує дивідендів, а для обраних осіб їх збитки покриватиме держава через ЕКА.
🧩 Як результат: ПАЗЛ склався – закон приймали для своїх, порядок писали для своїх, застрахують своїх, кошти отримають свої.
📜 9 квітня 2024 р. уряд затвердив перелік таких воєнних та політичних ризиків, а також умови й порядок їх страхування (перестрахування), про що я повідомила ⤴️
І якщо з воєнними ризиками все більш-менш ясно (це збройна агресія, терористичні акти, окупація, анексія), то до переліку політичних ризиків маю низку зауважень.
☝️По-перше, до політичних ризиків віднесено невиконання державою зобов'язань за інвестиційними договорами (це стосується державної підтримки ІнвестНЯНЬ) – тобто якщо в бюджеті коштів на компенсацію інвестору частини витрат на інфраструктуру не вистачить, їх все одно заплатить ЕКА.
☝️По-друге, політичним ризиком стала неможливість конвертації валюти або переказу валюти за кордон – сьогодні на період воєнного стану більшість транскордонних переказів і так заборонені НБУ, тому не здивуюся, що це буде найпопулярніше страхування.
☝️По-третє, віднесено до страхового випадку понесення інвестором збитків внаслідок часткової або повної неможливості отримання дивідендів – і це уряд робить у той час, коли більшість бізнесу в Україні майже не отримує прибутку та не виплачує дивідендів, а для обраних осіб їх збитки покриватиме держава через ЕКА.
🧩 Як результат: ПАЗЛ склався – закон приймали для своїх, порядок писали для своїх, застрахують своїх, кошти отримають свої.
Українці мають досить песимістичні очікування щодо зміни курсу гривні до кінця 2024 року.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження "Соціополіс".
☹️ На думку майже половини (48,9%) респондентів, до кінця поточного року гривня послабиться. 31,7% респондентів вважають, що курс гривні протягом 2024 року буде зберігатися приблизно на теперішньому рівні.
🙂 І лише 10,0% респондентів очікують, що до кінця поточного року гривня зміцниться.
Що, за оцінкою опитаних, впливає на відносну стабільність гривні попри гнучкість курсу з жовтня 2023 року❓
🔸 61,6% вважають, що це – результатом значної зовнішньої фінансової допомоги, яку отримала Україна;
🔸 26,8% пояснюють таку тенденцію однаковою мірою результатом і значної зовнішньої фінансової допомоги, і професійних дій Національного банку України;
🔸 5,7% респондентів вважають, що підтримка стабільності гривні є більшою мірою результатом професійних дій Нацбанку.
Є про що замислитися, чи не так❓🤔
Про це свідчать дані соціологічного дослідження "Соціополіс".
☹️ На думку майже половини (48,9%) респондентів, до кінця поточного року гривня послабиться. 31,7% респондентів вважають, що курс гривні протягом 2024 року буде зберігатися приблизно на теперішньому рівні.
🙂 І лише 10,0% респондентів очікують, що до кінця поточного року гривня зміцниться.
Що, за оцінкою опитаних, впливає на відносну стабільність гривні попри гнучкість курсу з жовтня 2023 року❓
🔸 61,6% вважають, що це – результатом значної зовнішньої фінансової допомоги, яку отримала Україна;
🔸 26,8% пояснюють таку тенденцію однаковою мірою результатом і значної зовнішньої фінансової допомоги, і професійних дій Національного банку України;
🔸 5,7% респондентів вважають, що підтримка стабільності гривні є більшою мірою результатом професійних дій Нацбанку.
Є про що замислитися, чи не так❓🤔
Цікаво, чи були хоч якісь консультації
І чи будуть при визначенні архітектури враховані також і проблеми, з якими стикаються розробники ПРРО?
Бо хоча відповідно до рішення МРГ її робота мала публічно висвітлюватись, інформації про її роботу (крім першого засідання) немає.
🗣Чи планує влада якесь публічне обговорення?
Чекаємо результатів засідання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🫂 Біда має обʼєднувати.
Так могло би бути і в НАС щодо знищеної Трипільської ТЕС клятими рашистами.
✳️ Подумалось, що за майже 9 млрд грн, витрачених на фізичний захист ТЕС (який по факту не допоміг зупинити ракети), можна було придбати (не отримати) два комплекси ППО.
✳️ А за несплачені податки від ігорки в 30 млрд грн — захистити 6 ТЕС.
‼️ Вважаю, що Агенція імені Наєма зобов’язана негайно оприлюднити в парламенті інформацію про витрачання бюджетних коштів на захист енергетичних обʼєктів — інакше країна ніколи не буде готова до свого захисту.
P.S. Оприлюднити — хоча б у формі звіту у ВР, якщо ця інформація, можливо, має бути закритою.
Так могло би бути і в НАС щодо знищеної Трипільської ТЕС клятими рашистами.
✳️ Подумалось, що за майже 9 млрд грн, витрачених на фізичний захист ТЕС (який по факту не допоміг зупинити ракети), можна було придбати (не отримати) два комплекси ППО.
✳️ А за несплачені податки від ігорки в 30 млрд грн — захистити 6 ТЕС.
P.S. Оприлюднити — хоча б у формі звіту у ВР, якщо ця інформація, можливо, має бути закритою.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡️ На Конференції з відновлення України, яка відбудеться в червні 2024 року в Берліні, буде започатковано Консультативну раду бізнесу.
Її діяльність буде спрямовано на надання необхідних консультацій Платформі донорів та обмін досвідом 🔄 для підтримки покращення інвестиційного клімату в Україні, залучення інвестицій приватного сектору тазміцнення українського малого і середнього бізнесу.
📜 Про це йдеться у спільному комюніке за підсумками засідання Керівного комітету міжвідомчої Координаційної Платформи Донорів України 10 квітня 2024 року.
Постійними членами Платформи є Італія, Канада, Європейська комісія, Франція, Німеччина, Японія, Україна, Велика Британія та США. Тимчасовими членами є Республіка Корея, Нідерланди, Норвегія та Швеція.
Є і конкретні цілі Платформи на 2024 рік.
Про них можете почитати за посиланням.
🤯 Якщо відверто, я вже заплуталась у документах, укладених в рамках відновлення України.
Добре, що вони створюються, та важливіше зараз — зосередитись на збереженні країни, давайте всі ресурси спрямовувати на допомогу ЗСУ, бо вже навіть зараз не розуміємо, що з НАМИ.
Її діяльність буде спрямовано на надання необхідних консультацій Платформі донорів та обмін досвідом 🔄 для підтримки покращення інвестиційного клімату в Україні, залучення інвестицій приватного сектору тазміцнення українського малого і середнього бізнесу.
📜 Про це йдеться у спільному комюніке за підсумками засідання Керівного комітету міжвідомчої Координаційної Платформи Донорів України 10 квітня 2024 року.
Постійними членами Платформи є Італія, Канада, Європейська комісія, Франція, Німеччина, Японія, Україна, Велика Британія та США. Тимчасовими членами є Республіка Корея, Нідерланди, Норвегія та Швеція.
Є і конкретні цілі Платформи на 2024 рік.
Про них можете почитати за посиланням.
🤯 Якщо відверто, я вже заплуталась у документах, укладених в рамках відновлення України.
Добре, що вони створюються, та важливіше зараз — зосередитись на збереженні країни, давайте всі ресурси спрямовувати на допомогу ЗСУ, бо вже навіть зараз не розуміємо, що з НАМИ.
За останній тиждень:
🗓 4 квітня в МВФ ще раз наголосив, що борг України був визнаний стійким на перспективній основі за трьох умов:
▪️ реструктуризація боргу (йдеться про офіційний двосторонній борг та зовнішній комерційний борг).
https://www.imf.org/en/News/Articles/2024/04/04/tr040424-transcript-of-imf-press-briefing?cid=em-COM-123-4816
🗓 8 квітня на Bloomberg вийшла стаття, в якій зазначено, що великі власники облігацій можуть прискорити переговори про створення комітету кредиторів після весняних зборів Міжнародного валютного фонду, які мають розпочатися 17 квітня.
https://www.bloomberg.com/news/articles/2024-04-08/ukraine-debt-holders-explore-forming-restructuring-committee
⤵️
🗓 4 квітня в МВФ ще раз наголосив, що борг України був визнаний стійким на перспективній основі за трьох умов:
▪️
▪️▪️ реструктуризація боргу (йдеться про офіційний двосторонній борг та зовнішній комерційний борг).
https://www.imf.org/en/News/Articles/2024/04/04/tr040424-transcript-of-imf-press-briefing?cid=em-COM-123-4816
🗓 8 квітня на Bloomberg вийшла стаття, в якій зазначено, що великі власники облігацій можуть прискорити переговори про створення комітету кредиторів після весняних зборів Міжнародного валютного фонду, які мають розпочатися 17 квітня.
https://www.bloomberg.com/news/articles/2024-04-08/ukraine-debt-holders-explore-forming-restructuring-committee
⤵️
IMF
Transcript of IMF Press Briefing
Good morning, everyone, both to those of you here with us in person and to those joining us online. Welcome to the IMF press briefing. I am Julie Kozak, Director of the Communications Department. As usual, this briefing will be embargoed until 11:00 a.m.…
💰 За прогнозом МВФ, без реструктуризації зовнішній борг України в 2028 дорівнюватиме 91,2% від ВВП.
Проте МВФ вважатиме зовнішній борг перспективно стійким за умов, що до 2028 року зовнішній борг дорівнюватиме 82% від ВВП.
🤏 Таким чином, протягом ближчих років Україні необхідно скоротити зовнішній борг на 9,2% (на 21 млрд доларів).
При цьому комерційний борг України складає наразі 21,2 млрд доларів, перші виплати мають розпочатися у вересні.
❎ Якщо в 2015 було списано 20% комерційного боргу, то наразі очікується, що буде списано від 40 до 70% боргу, також називають цифру в 15 млрд доларів (https://open4business.com.ua/en/restructuring-of-ukraines-eurobonds-may-include-provision-for-partial-debt-relief-experts/)
⤵️
Проте МВФ вважатиме зовнішній борг перспективно стійким за умов, що до 2028 року зовнішній борг дорівнюватиме 82% від ВВП.
🤏 Таким чином, протягом ближчих років Україні необхідно скоротити зовнішній борг на 9,2% (на 21 млрд доларів).
При цьому комерційний борг України складає наразі 21,2 млрд доларів, перші виплати мають розпочатися у вересні.
❎ Якщо в 2015 було списано 20% комерційного боргу, то наразі очікується, що буде списано від 40 до 70% боргу, також називають цифру в 15 млрд доларів (https://open4business.com.ua/en/restructuring-of-ukraines-eurobonds-may-include-provision-for-partial-debt-relief-experts/)
⤵️
Ukraine open for business
Restructuring of Ukraine's Eurobonds may include provision for partial debt relief - experts
Ukraine's Debt Sustainability Analysis (DSA), conducted by the International Monetary Fund (IMF) as part of the third review of the EFF Extended Fund
Відповідно до Програми управління державним боргом на 2024 рік
пікові платежі за зовнішнім боргом припадають на:
✔️квітень – погашення позики ЄС;
✔️вересень – погашення та сплата відстрочених у 2022 році відсотків за ОЗДП.
Тож про те, кому і скільки винна Україна, та питання реструктиризації зовнішнього боргу (Яресько-2015 / Марченко-2024) — далі. ⤵️
пікові платежі за зовнішнім боргом припадають на:
✔️квітень – погашення позики ЄС;
✔️вересень – погашення та сплата відстрочених у 2022 році відсотків за ОЗДП.
Тож про те, кому і скільки винна Україна, та питання реструктиризації зовнішнього боргу (Яресько-2015 / Марченко-2024) — далі. ⤵️
Як побачили 👆у 2014-15 роках Україна мала рекордно низькі ЗВР та надзвичайно високий дефіцит бюджету.
📉 ВВП зменшився на 7%, економічний шок спричинив суттєву девальвацію національної валюти.
☝️Проте МВФ поставив умову: уряд має зберегти фінансову ліквідність, зменшити заборгованість і суттєво скоротити борг (співвідношення якого до ВВП зросло з 41% до 73%, що є критичним показником для України).
💸 Тільки після цього МВФ погодиться надати додаткові кошти, якими можна буде покрити обслуговування інших боргів.
В підсумку довгих перемовин домовилися з найбільшими власниками євробондів (BTG Pactual, Franklin Templeton, TCW і T Rowe Price) про списання 20% номінальної вартості боргу в обмін на запровадження ВВП-варантів, або ж VRI.
VRI - Інструменти відновлення вартості, в нашому випадку те саме, що ВВП-варанти.
Попереджувальна реструктуризація боргу в 2015 році дозволила списати 20% основи боргу та передбачала впровадження інструментів відновлення вартості (VRI) з такими умовами.
Виплати за цим інструментом залежать від зростання реального ВВП України, вираженого в доларах США, а саме:
🔸 0–3% приросту ВВП – Україна не здійснює жодних виплат;
🔸 3–4% приросту ВВП – 15% від перевищення;
🔸 4% приросту ВВП – 40% від перевищення.
Також було передбачено, що такі виплати мають початися не раніше 2021 року.
📉 ВВП зменшився на 7%, економічний шок спричинив суттєву девальвацію національної валюти.
☝️Проте МВФ поставив умову: уряд має зберегти фінансову ліквідність, зменшити заборгованість і суттєво скоротити борг (співвідношення якого до ВВП зросло з 41% до 73%, що є критичним показником для України).
💸 Тільки після цього МВФ погодиться надати додаткові кошти, якими можна буде покрити обслуговування інших боргів.
В підсумку довгих перемовин домовилися з найбільшими власниками євробондів (BTG Pactual, Franklin Templeton, TCW і T Rowe Price) про списання 20% номінальної вартості боргу в обмін на запровадження ВВП-варантів, або ж VRI.
VRI - Інструменти відновлення вартості, в нашому випадку те саме, що ВВП-варанти.
Попереджувальна реструктуризація боргу в 2015 році дозволила списати 20% основи боргу та передбачала впровадження інструментів відновлення вартості (VRI) з такими умовами.
Виплати за цим інструментом залежать від зростання реального ВВП України, вираженого в доларах США, а саме:
🔸 0–3% приросту ВВП – Україна не здійснює жодних виплат;
🔸 3–4% приросту ВВП – 15% від перевищення;
🔸 4% приросту ВВП – 40% від перевищення.
Також було передбачено, що такі виплати мають початися не раніше 2021 року.