У рамках релокації станом на кінець вересня 840 підприємств переїхали у безпечніші регіони України з прифронтових територій, повідомляє «Опедатабот».
667 з них відновили роботу на нових місцях.
За державною програмою релокації підприємства можуть перевозити потужності у 16 безпечніших регіонів.
При цьому західна Україна стала лідером за кількість релокантів:
🔹 Закарпатська область — 199 бізнесів;
🔹 Львівська область — 120 бізнесів;
🔹 Чернівецька область — 78 бізнесів;
🔹 Івано-Франківська область — 70 бізнесів.
Найменше підприємств зафіксовано в таких регіонах:
🔸 Кіровоградська область — 17 бізнесів;
🔸 Житомирська область — 6 бізнесів;
🔸 Одеська область — 3 бізнеси.
Ці дані ще раз підтверджують раніше оприлюднену інформацію про те, що більшість бізнесу все ж таки залишається працювати на місцях (про що я писала тут).
‼️ Очевидно, програма релокації як опція була необхідною, але покладатись на неї владі було не варто.
667 з них відновили роботу на нових місцях.
За державною програмою релокації підприємства можуть перевозити потужності у 16 безпечніших регіонів.
При цьому західна Україна стала лідером за кількість релокантів:
🔹 Закарпатська область — 199 бізнесів;
🔹 Львівська область — 120 бізнесів;
🔹 Чернівецька область — 78 бізнесів;
🔹 Івано-Франківська область — 70 бізнесів.
Найменше підприємств зафіксовано в таких регіонах:
🔸 Кіровоградська область — 17 бізнесів;
🔸 Житомирська область — 6 бізнесів;
🔸 Одеська область — 3 бізнеси.
Ці дані ще раз підтверджують раніше оприлюднену інформацію про те, що більшість бізнесу все ж таки залишається працювати на місцях (про що я писала тут).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) схвалила п’ять нових проєктів в Україні загальною вартістю понад $380 млн.
Вони спрямовані на підтримку продовольчої безпеки, малого бізнесу, системи охорони здоров’я та міжнародної торгівлі.
Зокрема, DFC виділила:
🔸 $250 млн – для підтримки зусиль українських птахівників і виробників зерна;
🔸 $60 млн – дві окремі угоди з українськими банками для сталої підтримки малого та середнього бізнесу шляхом полегшення їх доступу до фінансування в Україні;
🔸 $50 млн – для Глобальної програми фінансування торгівлі Міжнародної фінансової корпорації (IFC), яка розширила доступ українських банків до фінансування міжнародної торгівлі;
🔸 $25 млн – страхування від політичних ризиків для Superhumans Center, некомерційного центру, який працює у сфері протезування та реабілітації людей, поранених під час війни в Україні.
DFC є урядовою установою фінансування розвитку США.
Організація співпрацює з приватним сектором для фінансування вирішення найбільш критичних проблем, з якими сьогодні стикається світ.
На моєму каналі триває опитування (закріплене вгорі повідомлення) на тему: «Чи отримували ВИ кошти за програмами фінансової підтримки бізнесу протягом останніх років (2022 - 2023)❓»
Звісно, воно навряд чи є репрезентативним, але результати, які видно станом на тепер, свідчать про те, що більшість респондентів (56%) навіть не знали про можливість залучення такої підтримки.
Тому періодично повідомляю про це і раджу користуватися, якщо у ВАШОГО бізнесу є така потреба.
Вони спрямовані на підтримку продовольчої безпеки, малого бізнесу, системи охорони здоров’я та міжнародної торгівлі.
Зокрема, DFC виділила:
🔸 $250 млн – для підтримки зусиль українських птахівників і виробників зерна;
🔸 $60 млн – дві окремі угоди з українськими банками для сталої підтримки малого та середнього бізнесу шляхом полегшення їх доступу до фінансування в Україні;
🔸 $50 млн – для Глобальної програми фінансування торгівлі Міжнародної фінансової корпорації (IFC), яка розширила доступ українських банків до фінансування міжнародної торгівлі;
🔸 $25 млн – страхування від політичних ризиків для Superhumans Center, некомерційного центру, який працює у сфері протезування та реабілітації людей, поранених під час війни в Україні.
DFC є урядовою установою фінансування розвитку США.
Організація співпрацює з приватним сектором для фінансування вирішення найбільш критичних проблем, з якими сьогодні стикається світ.
На моєму каналі триває опитування (закріплене вгорі повідомлення) на тему: «Чи отримували ВИ кошти за програмами фінансової підтримки бізнесу протягом останніх років (2022 - 2023)❓»
Звісно, воно навряд чи є репрезентативним, але результати, які видно станом на тепер, свідчать про те, що більшість респондентів (56%) навіть не знали про можливість залучення такої підтримки.
Тому періодично повідомляю про це і раджу користуватися, якщо у ВАШОГО бізнесу є така потреба.
Держфінмоніторинг України як підрозділ фінансової розвідки України на своєму сайті опублікував результати діяльності за 9 місяців 2023 року, зокрема :
✔️ до правоохоронних органів направлено 870 матеріалів (477 узагальнених матеріалів та 393 додаткових узагальнених матеріали), у яких сума фінансових операцій, що може бути пов’язана з легалізацією коштів, та із вчиненням кримінального правопорушення, становить 85,3 млрд гривень; 🙆♀️
✔️сума зупинених Держфінмоніторингом фінансових операцій та заблокованих коштів становить у еквіваленті 3,6 млрд гривень;
✔️ від суб’єктів первинного фінансового моніторингу Держфінмоніторингом взято на облік 1 млн 026 тис. повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
✔️ до правоохоронних органів направлено 207 матеріалів, пов’язаних з фінансуванням тероризму/сепаратизму та військовою агресією з боку рф та рб проти України;
✔️ направлено 66 запитів до 32 підрозділів фінансових розвідок іноземних держав щодо виявлення та замороження активів, що належать особам, які організовують проведення агресивної війни рф проти України; 🧐
✔️ виявлено інформацію про наявність у осіб, які організовують проведення агресивної війни рф проти України, 20 об’єктів нерухомості (2 квартир, 1 кондомініуму, 3 вілл, 1 маєтку та 13 інших об’єктів нерухомості), 2 яхт, 163 компаній та 52 рахунків. Щодо вартості окремих активів, по яких відома відповідна інформація, вона становить еквівалентно близько 148,78 млн дол. США;
✔️ направлено до правоохоронних органів 185 матеріалів (61 узагальнений матеріал та 124 додаткових узагальнених матеріали), які пов’язані з підозрою у корупційних діяннях, на суму фінансових операцій 11,9 млрд гривень.
Масштаби злочинів з легалізацією коштів, вчиненням кримінальних правопорушень та корупції вражають.
Майже 100 млрд грн – і це під час війни❗️😡
✔️ до правоохоронних органів направлено 870 матеріалів (477 узагальнених матеріалів та 393 додаткових узагальнених матеріали), у яких сума фінансових операцій, що може бути пов’язана з легалізацією коштів, та із вчиненням кримінального правопорушення, становить 85,3 млрд гривень; 🙆♀️
✔️сума зупинених Держфінмоніторингом фінансових операцій та заблокованих коштів становить у еквіваленті 3,6 млрд гривень;
✔️ від суб’єктів первинного фінансового моніторингу Держфінмоніторингом взято на облік 1 млн 026 тис. повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
✔️ до правоохоронних органів направлено 207 матеріалів, пов’язаних з фінансуванням тероризму/сепаратизму та військовою агресією з боку рф та рб проти України;
✔️ направлено 66 запитів до 32 підрозділів фінансових розвідок іноземних держав щодо виявлення та замороження активів, що належать особам, які організовують проведення агресивної війни рф проти України; 🧐
✔️ виявлено інформацію про наявність у осіб, які організовують проведення агресивної війни рф проти України, 20 об’єктів нерухомості (2 квартир, 1 кондомініуму, 3 вілл, 1 маєтку та 13 інших об’єктів нерухомості), 2 яхт, 163 компаній та 52 рахунків. Щодо вартості окремих активів, по яких відома відповідна інформація, вона становить еквівалентно близько 148,78 млн дол. США;
✔️ направлено до правоохоронних органів 185 матеріалів (61 узагальнений матеріал та 124 додаткових узагальнених матеріали), які пов’язані з підозрою у корупційних діяннях, на суму фінансових операцій 11,9 млрд гривень.
Масштаби злочинів з легалізацією коштів, вчиненням кримінальних правопорушень та корупції вражають.
Майже 100 млрд грн – і це під час війни❗️😡
Щойно спілкувалися з місцевими депутатами всіх рівнів прифронтових областей: Сумської, Чернігівської, Харківської, Донецької, Луганської, — щодо найрезонанснішого питання — військового ПДФО і можливостей будівництва споруд оборони та інших першочергових потреб.
Думка одна: всі кошти (ПДФО військових, поліцейських) мають залишатися на місцях, бо «буде пізно», бо рішення центральної влади проходять дооовгий коридор погоджень і, як оце, наприклад, у «свинячі голоси».
(Уряд видав розпорядження від 23 жовтня 2023 р. № 970-р, яким з метою зміцнення обороноздатності держави виділив Сумській обласній державній адміністрації (для Сумської обласної військової адміністрації) на безповоротній основі за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету 108 млн 183 тис. гривень для будівництва фортифікаційних споруд .
А ще дав тиждень строку на погодження переліку витрат, а ще, а ще...)
Прикро, що не всі у країні ставляться до війни і дій під час війни, як дії/дій єдиного механізму.
Думка одна: всі кошти (ПДФО військових, поліцейських) мають залишатися на місцях, бо «буде пізно», бо рішення центральної влади проходять дооовгий коридор погоджень і, як оце, наприклад, у «свинячі голоси».
(Уряд видав розпорядження від 23 жовтня 2023 р. № 970-р, яким з метою зміцнення обороноздатності держави виділив Сумській обласній державній адміністрації (для Сумської обласної військової адміністрації) на безповоротній основі за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету 108 млн 183 тис. гривень для будівництва фортифікаційних споруд .
А ще дав тиждень строку на погодження переліку витрат, а ще, а ще...)
Прикро, що не всі у країні ставляться до війни і дій під час війни, як дії/дій єдиного механізму.
Українські банки в ІІІ кварталі 2023 року зафіксували зростання попиту на кредити за результатами щоквартального опитування банків про умови кредитування.
Попит зріс як на корпоративні гривневі кредити, так і нас кредити населенню.
Найбільше зростання попиту в корпоративному сегменті спостерігається з боку великих підприємств, у роздрібному – на іпотеку.
Рівень схвалених заявок на кредити для бізнесу у ІІІ кварталі підвищився, передусім на кредити малих та середніх підприємств, 🤔 короткострокові та валютні позики.
Зростає рівень схвалених заявок на роздрібні кредити, більшою мірою на споживчі.
Надалі банки планують пом’якшувати кредитні стандарти для бізнесу й домогосподарств, водночас умови іпотечних кредитів залишать незмінними.
Крім того, протягом ІІІ кварталу відбулося незначне зростання кредитного ризику.
І можна було б далі цитувати (коротко: все добре і буде ще краще), якби не реальність із «землі».
Щойно говорили з бізнесом зі східних регіонів.
По-перше, на багатьох територіях (приблизно від 40 км від лінії бойових дій) люди працюють. 🙏
Можливо, це дивина для влади, але вони також потребують кредитування, вони також себе вважають (бо насправді такими і є) повноправними суб’єктами господарювання.
І прикро, що для них не існує жодних особливостей по кредитуванню — натомість ВИСОКІ КРЕДИТНІ РИЗИКИ.
По-друге, вони мають купу проблем із підходами до РИЗИКОВОСТІ в податковій.
Але це — окрема історія.
Попит зріс як на корпоративні гривневі кредити, так і нас кредити населенню.
Найбільше зростання попиту в корпоративному сегменті спостерігається з боку великих підприємств, у роздрібному – на іпотеку.
Рівень схвалених заявок на кредити для бізнесу у ІІІ кварталі підвищився, передусім на кредити малих та середніх підприємств, 🤔 короткострокові та валютні позики.
Зростає рівень схвалених заявок на роздрібні кредити, більшою мірою на споживчі.
Надалі банки планують пом’якшувати кредитні стандарти для бізнесу й домогосподарств, водночас умови іпотечних кредитів залишать незмінними.
Крім того, протягом ІІІ кварталу відбулося незначне зростання кредитного ризику.
І можна було б далі цитувати (коротко: все добре і буде ще краще), якби не реальність із «землі».
Щойно говорили з бізнесом зі східних регіонів.
По-перше, на багатьох територіях (приблизно від 40 км від лінії бойових дій) люди працюють. 🙏
Можливо, це дивина для влади, але вони також потребують кредитування, вони також себе вважають (бо насправді такими і є) повноправними суб’єктами господарювання.
І прикро, що для них не існує жодних особливостей по кредитуванню — натомість ВИСОКІ КРЕДИТНІ РИЗИКИ.
По-друге, вони мають купу проблем із підходами до РИЗИКОВОСТІ в податковій.
Але це — окрема історія.
Шириться інформація про те, що знайшли нове джерело для Фонду майбутніх поколінь (інша назва, яка обговорюється, — Фонд національного благополуччя).
Про скандал навколо вилучених у державну власність земель Академії аграрних наук я вже писала.
Так от, варіант накопичення коштів у підконтрольних посередників – державних підприємств, яким збиралися надати право здавати в суборенду землі, не проходить.
Напевно, тому, що намір влади роздерибанити чи то сільгоспземлі, чи то гроші (від суборенди понад 12% від НГО) набув великого розголосу.
Тому й вигадали іншу схему з фондом, який спочатку мав наповнюватися доходами від рентних платежів по нафті і газу (І ТУТ ПОВНЕ ФІАСКО), то ж тепер — і доходами від оренди землі.
Колега Олексій Гончаренко пише, що цю ідею наш Президент взяв на Аравійському півострові.
А мене пошук у «гуглі» відразу вивів на аналог такого фонду… в рф.
Ніяк в ОП не втомляться приміряти лекала ворожої країни до наших реалій, і це ж не вперше.
І це ще більше обурює, особливо після 20 місяців повномасштабної війни❗️❗️❗️
ПРО ЩО ВИ ДУМАЄТЕ ТАМ⁉️😡
Про скандал навколо вилучених у державну власність земель Академії аграрних наук я вже писала.
Так от, варіант накопичення коштів у підконтрольних посередників – державних підприємств, яким збиралися надати право здавати в суборенду землі, не проходить.
Напевно, тому, що намір влади роздерибанити чи то сільгоспземлі, чи то гроші (від суборенди понад 12% від НГО) набув великого розголосу.
Тому й вигадали іншу схему з фондом, який спочатку мав наповнюватися доходами від рентних платежів по нафті і газу (І ТУТ ПОВНЕ ФІАСКО), то ж тепер — і доходами від оренди землі.
Колега Олексій Гончаренко пише, що цю ідею наш Президент взяв на Аравійському півострові.
А мене пошук у «гуглі» відразу вивів на аналог такого фонду… в рф.
Ніяк в ОП не втомляться приміряти лекала ворожої країни до наших реалій, і це ж не вперше.
І це ще більше обурює, особливо після 20 місяців повномасштабної війни❗️❗️❗️
ПРО ЩО ВИ ДУМАЄТЕ ТАМ⁉️😡
У вересні споживчі настрої українців погіршилися.
Індекс споживчих настроїв склав 82,8 пункта, що на 2,1 пункта нижче за показник серпня.
Про це свідчать дані щомісячного дослідження "Споживчі настрої в Україні" від Info Sapiens.
Зокрема, зменшилися:
✔️ індекс очікуваних змін особистого матеріального становища – 96,3 пункта, що на 4,2 пункта нижче за рівень цього показника у серпні;
✔️ індекс очікуваного розвитку економіки впродовж п’яти років – 116,6 пункта (на 5,6 пункта менше);
✔️ індекс доцільності великих покупок – 56,9 пункта (на 6,4 пункта менше).
Погіршилися також девальваційні очікування українців, а от індекс інфляційних очікувань залишився на рівні попереднього місяця.
З позитивного: у вересні зменшився показник індексу очікуваної динаміки безробіття – до 122,3 пункта (на 2 пункта менше).
На цьому позитив закінчується.
‼️ Очевидно, що стабільно негативні прогнози людей – це і є адаптація економіки до воєнних умов в очах влади.
Але навряд чи вона (влада) про це скаже.
Індекс споживчих настроїв склав 82,8 пункта, що на 2,1 пункта нижче за показник серпня.
Про це свідчать дані щомісячного дослідження "Споживчі настрої в Україні" від Info Sapiens.
Зокрема, зменшилися:
✔️ індекс очікуваних змін особистого матеріального становища – 96,3 пункта, що на 4,2 пункта нижче за рівень цього показника у серпні;
✔️ індекс очікуваного розвитку економіки впродовж п’яти років – 116,6 пункта (на 5,6 пункта менше);
✔️ індекс доцільності великих покупок – 56,9 пункта (на 6,4 пункта менше).
Погіршилися також девальваційні очікування українців, а от індекс інфляційних очікувань залишився на рівні попереднього місяця.
З позитивного: у вересні зменшився показник індексу очікуваної динаміки безробіття – до 122,3 пункта (на 2 пункта менше).
На цьому позитив закінчується.
Але навряд чи вона (влада) про це скаже.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Здавалось би, навіщо всі ці рейтинги/оцінки/прогнози щодо економіки, адже у нас війна і безпекова ситуація, як і нові руйнування, ніким не можуть бути спрогнозовані/прораховані❓
Тому прогнози коригуються, як ось і Dragon Capital погіршив прогноз для української економіки.
Аналітики інвесткомпанії Dragon Capital переглянули свій макроекономічний прогноз на 2024 рік (раніше очікувалося зростання ВВП України наступного року на 8%).
Однак за новим прогнозом економіка зросте приблизно на 2−3%.
Якщо й більше, то не перевищить 5%.
Девальвацію на 2024 рік Dragon Capital прогнозує помірну — середньорічний курс 41 грн/дол.
Інфляція — менш ніж 10%.
Нагадаю, що в проєкті держбюджету закладено зростання ВВП у 2024 році на рівні 4%.
Тому прогнози коригуються, як ось і Dragon Capital погіршив прогноз для української економіки.
Аналітики інвесткомпанії Dragon Capital переглянули свій макроекономічний прогноз на 2024 рік (раніше очікувалося зростання ВВП України наступного року на 8%).
Однак за новим прогнозом економіка зросте приблизно на 2−3%.
Якщо й більше, то не перевищить 5%.
Девальвацію на 2024 рік Dragon Capital прогнозує помірну — середньорічний курс 41 грн/дол.
Інфляція — менш ніж 10%.
Нагадаю, що в проєкті держбюджету закладено зростання ВВП у 2024 році на рівні 4%.
Вчора у фейсбуці написала про те, що Україна потрапила до списку країн з найбільш пекельними, токсичними податковими системами.
Відповідний рейтинг під назвою Tax Hells Index 2023 («Податкове пекло-2023») склав американський фонд «1841».
Україна – на четвертому місці.
Наші сусіди – Венесуела, Аргентина, Бразилія та Мексика.
Дані для рейтингу бралися за підсумками 2021 року, тобто до широкомасштабного вторгнення.
Але, зважаючи на дії влади з податками у вже воєнний період, навряд чи в України є шанси залишити «податкове пекло» в найближчі роки.
Що є, то є, і дякувати за це маємо не тільки владі, а й тим, хто її обирав.
Таке переконання висловила.
І тут понеслося:
▪️рейтинг не такий, компанія безграмотна;
▪️це брехня;
▪️це вас хлібом не корми - дай «мокнути в гівно країну».
Але були й цілком слушні коментарі, які полягали в тому, що українське податкове законодавство містить багато неоднозначних норм, які треба переписувати, що складність передусім – в адмініструванні податків.
І загальнофілософське «були всі шанси це змінити»…
Ой, а як же це зачепило декого зі «знавців» технологій і «захисників» не країни, а податкової системи❗️🙆♀️
Тому ще раз про критерії рейтингу.
Кількісні індикатори становлять 60% значення індексу, оцінюються такі фактори:
✔️ фіскальний тиск як сукупне податкове навантаження до ВВП;
✔️ боргове навантаження, як сукупний держборг до ВВП, інфляційне податкове, що вимірюється, як індекс інфляції;
✔️ потенційний фіскальний тиск як різниця між держвидатками та доходами (у % до ВВП).
Серед якісних параметрів (40% індексу) вимірюються такі:
✔️ голос та підзвітність,
✔️ верховенство права,
✔️ регуляторна якість,
✔️ політична стабільність,
✔️ ефективність держави,
✔️ контроль за корупцією.
Зазначу: я вперше побачила таку сукупність критеріїв.
І саме в такому широкому поєднанні вони можуть дати правильну оцінку.
Нарешті, добре знаючи суть проблем, я б і без рейтингу назвала: ПЕКЕЛЬНА, ТОКСИЧНА ПОДАТКОВА СИСТЕМА в Україні.
Скажу більше: шанси виправляти систему досі є, але ж мають це розуміти щонайменше в профільному комітеті головного законодавчого органу країни - ВР.
Відповідний рейтинг під назвою Tax Hells Index 2023 («Податкове пекло-2023») склав американський фонд «1841».
Україна – на четвертому місці.
Наші сусіди – Венесуела, Аргентина, Бразилія та Мексика.
Дані для рейтингу бралися за підсумками 2021 року, тобто до широкомасштабного вторгнення.
Але, зважаючи на дії влади з податками у вже воєнний період, навряд чи в України є шанси залишити «податкове пекло» в найближчі роки.
Що є, то є, і дякувати за це маємо не тільки владі, а й тим, хто її обирав.
Таке переконання висловила.
І тут понеслося:
▪️рейтинг не такий, компанія безграмотна;
▪️це брехня;
▪️це вас хлібом не корми - дай «мокнути в гівно країну».
Але були й цілком слушні коментарі, які полягали в тому, що українське податкове законодавство містить багато неоднозначних норм, які треба переписувати, що складність передусім – в адмініструванні податків.
І загальнофілософське «були всі шанси це змінити»…
Ой, а як же це зачепило декого зі «знавців» технологій і «захисників» не країни, а податкової системи❗️🙆♀️
Тому ще раз про критерії рейтингу.
Кількісні індикатори становлять 60% значення індексу, оцінюються такі фактори:
✔️ фіскальний тиск як сукупне податкове навантаження до ВВП;
✔️ боргове навантаження, як сукупний держборг до ВВП, інфляційне податкове, що вимірюється, як індекс інфляції;
✔️ потенційний фіскальний тиск як різниця між держвидатками та доходами (у % до ВВП).
Серед якісних параметрів (40% індексу) вимірюються такі:
✔️ голос та підзвітність,
✔️ верховенство права,
✔️ регуляторна якість,
✔️ політична стабільність,
✔️ ефективність держави,
✔️ контроль за корупцією.
Зазначу: я вперше побачила таку сукупність критеріїв.
І саме в такому широкому поєднанні вони можуть дати правильну оцінку.
Нарешті, добре знаючи суть проблем, я б і без рейтингу назвала: ПЕКЕЛЬНА, ТОКСИЧНА ПОДАТКОВА СИСТЕМА в Україні.
Скажу більше: шанси виправляти систему досі є, але ж мають це розуміти щонайменше в профільному комітеті головного законодавчого органу країни - ВР.
Звісно, критична, неординарна оцінка стану в економіці важко сприймається (дивіться попередній допис), а ще важче — соціологічні опитування не на користь владі (особливо про стан корупції і відповідальних за неї), тому далі про те, ЯК МИ САМЕ СЕБЕ ОЦІНЮЄМО.
Мінекономіки оцінило зростання ВВП за січень – вересень 2023 року на рівні 5,3% порівняно з відповідним періодом минулого року.
А у вересні-2023 до вересня-2022 – взагалі близько 9,1% .
Похвалили у міністерстві виробничу сферу, сферу послуг, харчову промисловість, машинобудування і будівництво.
Не забули і про себе: «Завдяки урядовим програмам стимулювання розвитку бізнесу відбувається відновлення економічної активності підприємств у багатьох секторах переробної промисловості».
Цинізм❗️
Що ж сприяло такому зростанню, на думку чиновників❓
«Окрім низької статистичної бази порівняння, це пояснюється ще й високою здатністю бізнесу пристосовуватись до нових викликів, а також допомогою з боку держави та міжнародних партнерів».
Ну, звісно, похвалили себе ще раз❗️
Насправді ж головний секрет так званого успіху криється саме в низькій статистичній базі порівняння.
На цьому часто наголошують, зокрема, в НБУ, тоді як у Мінекономіки більше зосереджуються на урядових програмах, якими змогла скористатися лише незначна частка бізнесу (про що свідчить опитування, яке триває на моєму каналі).
Мінекономіки оцінило зростання ВВП за січень – вересень 2023 року на рівні 5,3% порівняно з відповідним періодом минулого року.
А у вересні-2023 до вересня-2022 – взагалі близько 9,1% .
Похвалили у міністерстві виробничу сферу, сферу послуг, харчову промисловість, машинобудування і будівництво.
Не забули і про себе: «Завдяки урядовим програмам стимулювання розвитку бізнесу відбувається відновлення економічної активності підприємств у багатьох секторах переробної промисловості».
Цинізм❗️
Що ж сприяло такому зростанню, на думку чиновників❓
«Окрім низької статистичної бази порівняння, це пояснюється ще й високою здатністю бізнесу пристосовуватись до нових викликів, а також допомогою з боку держави та міжнародних партнерів».
Ну, звісно, похвалили себе ще раз❗️
Насправді ж головний секрет так званого успіху криється саме в низькій статистичній базі порівняння.
На цьому часто наголошують, зокрема, в НБУ, тоді як у Мінекономіки більше зосереджуються на урядових програмах, якими змогла скористатися лише незначна частка бізнесу (про що свідчить опитування, яке триває на моєму каналі).
Влада висунула бізнесу ультиматум: скасування мораторію на проведення податкових перевірок відбудеться за будь-яких умов, бо це вимога МВФ.
Для мінімізації для бізнесу негативних наслідків раптового відновлення податкових перевірок разом зі своїми колегами подала до податкового комітету ВРУ ряд поправок до проєкту №10016-д щодо:
✔️ відновлення документальних перевірок з 1 січня 2024 року (проєкт передбачає з 1 листопада 2023 року);
✔️ збереження мораторію на документальні перевірки до звершення воєнного стану для платників єдиного податку 1 та 2 груп (проєкт передбачає до 1 серпня 2024 року);
✔️ відновлення для податкової довоєнного порядку внесення змін до плану-графіка проведення планових документальних перевірок (по 1 разу у першому та другому кварталі, а не щомісяця, як у проєкті);
✔️ непоширення критерію щодо рівня сплати податку на прибуток (при складанні плану-графіка) на платників єдиного податку та платників податків, які звільнені від сплати податку на прибуток, – бо включать безпідставно всіх;
✔️ чіткого визначення підприємств відповідної галузі (на рівні коду економічної діяльності) та підприємств відповідного регіону (на рівні району) при формування плану-графіка перевірок;
✔️ інформування в електронному кабінеті кожного платника податків, що відповідає критеріям для включення до плану-графіка, про відповідність таким критеріям
(якщо таке повідомлення не буде направлене протягом 30 днів з дня набрання чинності цим законом, податковій заборонено включати платника до плану-графіка перевірок);
✔️ надання права платникам податків бути присутніми під час розгляду скарги на рішення податкових органів (закріплення на рівні ПКУ) з одночасним поширенням цього порядку на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних (сьогодні ця норма відсутня);
✔️ збільшення до 2 млн гривень порогу для обов'язкової реєстрації платником ПДВ (сьогодні поріг — 1 млн гривень);
✔️ продовження до завершення воєнного стану звільнення від ПДВ при ввезенні безпілотників, тепловізорів, антидронових рушниць, рацій та прицілів (пільга діє до 1 січня 2024 року).
Тож попереду важкі дискусії в податковому комітеті і в залі.
Далі — детальніше по суті окремих пропозицій.
Для мінімізації для бізнесу негативних наслідків раптового відновлення податкових перевірок разом зі своїми колегами подала до податкового комітету ВРУ ряд поправок до проєкту №10016-д щодо:
✔️ відновлення документальних перевірок з 1 січня 2024 року (проєкт передбачає з 1 листопада 2023 року);
✔️ збереження мораторію на документальні перевірки до звершення воєнного стану для платників єдиного податку 1 та 2 груп (проєкт передбачає до 1 серпня 2024 року);
✔️ відновлення для податкової довоєнного порядку внесення змін до плану-графіка проведення планових документальних перевірок (по 1 разу у першому та другому кварталі, а не щомісяця, як у проєкті);
✔️ непоширення критерію щодо рівня сплати податку на прибуток (при складанні плану-графіка) на платників єдиного податку та платників податків, які звільнені від сплати податку на прибуток, – бо включать безпідставно всіх;
✔️ чіткого визначення підприємств відповідної галузі (на рівні коду економічної діяльності) та підприємств відповідного регіону (на рівні району) при формування плану-графіка перевірок;
✔️ інформування в електронному кабінеті кожного платника податків, що відповідає критеріям для включення до плану-графіка, про відповідність таким критеріям
(якщо таке повідомлення не буде направлене протягом 30 днів з дня набрання чинності цим законом, податковій заборонено включати платника до плану-графіка перевірок);
✔️ надання права платникам податків бути присутніми під час розгляду скарги на рішення податкових органів (закріплення на рівні ПКУ) з одночасним поширенням цього порядку на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних (сьогодні ця норма відсутня);
✔️ збільшення до 2 млн гривень порогу для обов'язкової реєстрації платником ПДВ (сьогодні поріг — 1 млн гривень);
✔️ продовження до завершення воєнного стану звільнення від ПДВ при ввезенні безпілотників, тепловізорів, антидронових рушниць, рацій та прицілів (пільга діє до 1 січня 2024 року).
Тож попереду важкі дискусії в податковому комітеті і в залі.
Далі — детальніше по суті окремих пропозицій.
До речі, поки думала, як допомогти бізнесу підготуватися до перевірок і проходити їх, натрапило на очі чергове інтерв’ю голови комітету.
Виявляється, в законопроєкті 8401 була «дуже класна система, прозора, і ми її погодили на той час».
Погодили з МВФ, напевно.
Аж раптом…
«Однак там з’явились певні політичні течії, певні люди, які взяли на себе зобов’язання перепогодити з МВФ взагалі відмову від перевірок і продовження мораторію».
🔥 А можна без чвар між вами, хто при владі⁉️
Адже в суспільстві переконані, що рішення про продовження мораторію на податкові перевірки було прийнято за наслідками зустрічі Президента з бізнесом у червні, і в бізнес-колах можуть підтвердити цю інформацію. 🤔
Чи це знов бажання позмагатися за таке собі лідерство між "слугами"❓👊
Так чи інакше, а законопроєкт 10016-д (про який, знову ж таки, нібито є домовленість з МВФ, але який чомусь підготовлений з таким текстом не Мінфіном, а комітетом — знову ж про змагальність 💪між ними) рекомендували ухвалити відразу за основу і в цілому.
Добре, що хоча б цього не сталося, хоча дуже жалкують❗️ з цього приводу і голова комітету, і його заступник.
Зрештою, як завжди.
Наступні кілька повідомлень буде присвячено змісту моїх із колегами поправок до законопроєкту про відновлення податкових перевірок.
Виявляється, в законопроєкті 8401 була «дуже класна система, прозора, і ми її погодили на той час».
Погодили з МВФ, напевно.
Аж раптом…
«Однак там з’явились певні політичні течії, певні люди, які взяли на себе зобов’язання перепогодити з МВФ взагалі відмову від перевірок і продовження мораторію».
🔥 А можна без чвар між вами, хто при владі⁉️
Адже в суспільстві переконані, що рішення про продовження мораторію на податкові перевірки було прийнято за наслідками зустрічі Президента з бізнесом у червні, і в бізнес-колах можуть підтвердити цю інформацію. 🤔
Чи це знов бажання позмагатися за таке собі лідерство між "слугами"❓👊
Так чи інакше, а законопроєкт 10016-д (про який, знову ж таки, нібито є домовленість з МВФ, але який чомусь підготовлений з таким текстом не Мінфіном, а комітетом — знову ж про змагальність 💪між ними) рекомендували ухвалити відразу за основу і в цілому.
Добре, що хоча б цього не сталося, хоча дуже жалкують
Зрештою, як завжди.
Наступні кілька повідомлень буде присвячено змісту моїх із колегами поправок до законопроєкту про відновлення податкових перевірок.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡️Чому відновлення документальних перевірок не бажане, посудіть самі, навіть ті, хто не володіє бізнесом❗️❗️❗️
Згідно з даними ДПС 🥁 протягом січня – серпня 2023 року до ДПС надійшло 72 572 скарги на 75 774 💬 рішення контролюючих органів (податкових повідомлень-рішень, рішень про нарахування пені та накладення штрафу та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, вимог, постанов та інших рішень).
І це майже у 14 разів більше, ніж за весь 2022 рік❗️😱
Можна сказати, що ДПС у 2023 році вже вийшла на довоєнний рівень, коли станом на 01.01.2022 року оскаржувалось в адміністративному порядку майже 80 тис. рішень, 🥊 при цьому 40% рішень податкової були повністю скасовані. 🌞
Тож процедури адміністративного оскарження дуже важливі для платників.
1/2 ⤵️
Згідно з даними ДПС 🥁 протягом січня – серпня 2023 року до ДПС надійшло 72 572 скарги на 75 774 💬 рішення контролюючих органів (податкових повідомлень-рішень, рішень про нарахування пені та накладення штрафу та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, вимог, постанов та інших рішень).
І це майже у 14 разів більше, ніж за весь 2022 рік❗️😱
Можна сказати, що ДПС у 2023 році вже вийшла на довоєнний рівень, коли станом на 01.01.2022 року оскаржувалось в адміністративному порядку майже 80 тис. рішень, 🥊 при цьому 40% рішень податкової були повністю скасовані. 🌞
Тож процедури адміністративного оскарження дуже важливі для платників.
1/2 ⤵️
Ще з мирного життя ми пам’ятаємо, що значна кількість рішень податкової про донарахування завжди оскаржувалась платниками 🥊 в адміністративному та/або судовому порядку.
Зараз у ПКУ не закріплено право платника податків брати участь у розгляді податковою його скарги, така можливість згадується лише у підзаконному акті (наказ Мінфіну 21.10.2015 № 916). 😏
Крім того, як нещодавно з’ясувалось і сам голова податкового комітету ВРУ був здивований 🤷🏻♂️ тим, що платники податків не можуть брати участь і фізично бути присутніми 👓 при розгляді податківцями скарг щодо блокування ПН/РК.
Тому нами було подано правку до ПКУ про
2/2
Зараз у ПКУ не закріплено право платника податків брати участь у розгляді податковою його скарги, така можливість згадується лише у підзаконному акті (наказ Мінфіну 21.10.2015 № 916). 😏
Крім того, як нещодавно з’ясувалось і сам голова податкового комітету ВРУ був здивований 🤷🏻♂️ тим, що платники податків не можуть брати участь і фізично бути присутніми 👓 при розгляді податківцями скарг щодо блокування ПН/РК.
Тому нами було подано правку до ПКУ про
✔️закріплення на законодавчому рівні права платника податків брати участь у розгляді його скарги на будь-яке рішення ДПС, у тому числі щодо блокування ПН/РК.2/2
Яких платників податків будуть включати до плану-графіка 🗓 документальних перевірок на 2024 рік❓
Традиційно тих, які здійснюють діяльність із підакцизною продукцією, у сфері грального бізнесу та які надають фінансові, платіжні послуги.
Додатково за проєктом №10016-д до плану-графіка потрапляють платники, які за підсумками 2021 року відповідають хоча б одному з критеріїв:
🔸за рівнем сплати податку на прибуток або ПДВ,
🔸показником середньої заробітної плати порівняно з відповідними показниками по галузі та у відповідному регіоні.
ДПС протягом 🔟 днів після набрання чинності проєктом №10016-д зобов'язана опублікувати на своєму сайті рівні 📈 сплати відповідного податку по галузях та показники 📊 середньої заробітної плати за 2021 рік.
Ну, і… 🙄
1/2 ⤵️
Традиційно тих, які здійснюють діяльність із підакцизною продукцією, у сфері грального бізнесу та які надають фінансові, платіжні послуги.
Додатково за проєктом №10016-д до плану-графіка потрапляють платники, які за підсумками 2021 року відповідають хоча б одному з критеріїв:
🔸за рівнем сплати податку на прибуток або ПДВ,
🔸показником середньої заробітної плати порівняно з відповідними показниками по галузі та у відповідному регіоні.
ДПС протягом 🔟 днів після набрання чинності проєктом №10016-д зобов'язана опублікувати на своєму сайті рівні 📈 сплати відповідного податку по галузях та показники 📊 середньої заробітної плати за 2021 рік.
Ну, і… 🙄
1/2 ⤵️
Але ж як зрозуміти 🧐 кожному платнику податків (і чому думаю про це я, а не податкова і голова комітету❓):
📌Чи підпадає він під такі критерії❓
📌Чи може він бути включений до плану-графіка документальних перевірок❓
Відповіді на ці запитання у проєкті №10016-д, звісно, немає.
Тому ми запропонували норму, яка
✔️ зобов'язує ДПС направити в електронний кабінет 🖥 кожному платнику податків повідомлення ✉️ у разі, якщо такий платник податків відповідає хоча б одному з критеріїв 🚧 за 2021 рік для включення до плану-графіка документальних перевірок 🔬 на 2024 рік.
У повідомленні буде зазначена інформація про рівні сплати відповідного податку 📈 таким платником та показник його середньої заробітної плати, а також інформація про відповідність/не відповідність критеріям, опублікованим на сайті ДПС.
Якщо таке повідомлення не буде направлене 📨 протягом 30 днів з дня набрання чинності цим законом, податковій заборонено ⛔️ включати такого платника до плану-графіка перевірок на 2024 рік .
Прозорість – запорука довіри. 🤝
2/2
📌Чи підпадає він під такі критерії❓
📌Чи може він бути включений до плану-графіка документальних перевірок❓
Відповіді на ці запитання у проєкті №10016-д, звісно, немає.
Тому ми запропонували норму, яка
✔️ зобов'язує ДПС направити в електронний кабінет 🖥 кожному платнику податків повідомлення ✉️ у разі, якщо такий платник податків відповідає хоча б одному з критеріїв 🚧 за 2021 рік для включення до плану-графіка документальних перевірок 🔬 на 2024 рік.
У повідомленні буде зазначена інформація про рівні сплати відповідного податку 📈 таким платником та показник його середньої заробітної плати, а також інформація про відповідність/не відповідність критеріям, опублікованим на сайті ДПС.
Якщо таке повідомлення не буде направлене 📨 протягом 30 днів з дня набрання чинності цим законом, податковій заборонено ⛔️ включати такого платника до плану-графіка перевірок на 2024 рік .
Прозорість – запорука довіри. 🤝
2/2
В продовження теми і питання «ТАК А ЯК ЖЕ ВСЕ-ТАКИ податкова сформує перелік компаній з метою перевірок у 2024❓»
Перевірці підлягатимуть платники податків, які відповідають хоча б одному з критеріїв (показників) за галузями та у відповідному регіоні.
Але як ДПС буде визначати:
🔸що таке галузь❓
🔸що таке регіон❓
Відповіді на ці запитання у проєкті №10016-д немає.
Тому я з колегами запропонувала норму, що відносить до підприємств однієї галузі платників податків, основний вид економічної діяльності яких визначений на рівні КЛАСУ згідно з КВЕД 009:2010, а до підприємств одного регіону — платників податків, місцезнаходження (податкова адреса) яких знаходиться в одному РАЙОНІ згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).
Наприклад, згідно з КВЕД "Сільське господарство" 🥕класифікується за Розділом 01 та поділяється, зокрема, на "Вирощування однорічних культур" (Група 01.1) та "Тваринництво" (Група 01.4).
В свою чергу, "Тваринництво" 🐃 поділяється, зокрема, на "Розведення великої рогатої худоби" (КЛАС 01.41) та "Розведення свійської птиці" (КЛАС 01.47).
Тому порівнювати економічні показники діяльності підприємств рослинництва і тваринництва або розведення корів і птиці є невіглаством. 👆
Аналогічна ситуація і щодо економічних показників діяльності підприємств у різних РАЙОНАХ навіть однієї області.
Запропонований нами підхід унеможливить необґрунтовані судження ДПС при формуванні плану-графіка перевірок.
Перевірці підлягатимуть платники податків, які відповідають хоча б одному з критеріїв (показників) за галузями та у відповідному регіоні.
Але як ДПС буде визначати:
🔸що таке галузь❓
🔸що таке регіон❓
Відповіді на ці запитання у проєкті №10016-д немає.
Тому я з колегами запропонувала норму, що відносить до підприємств однієї галузі платників податків, основний вид економічної діяльності яких визначений на рівні КЛАСУ згідно з КВЕД 009:2010, а до підприємств одного регіону — платників податків, місцезнаходження (податкова адреса) яких знаходиться в одному РАЙОНІ згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).
Наприклад, згідно з КВЕД "Сільське господарство" 🥕класифікується за Розділом 01 та поділяється, зокрема, на "Вирощування однорічних культур" (Група 01.1) та "Тваринництво" (Група 01.4).
В свою чергу, "Тваринництво" 🐃 поділяється, зокрема, на "Розведення великої рогатої худоби" (КЛАС 01.41) та "Розведення свійської птиці" (КЛАС 01.47).
Тому порівнювати економічні показники діяльності підприємств рослинництва і тваринництва або розведення корів і птиці є невіглаством. 👆
Аналогічна ситуація і щодо економічних показників діяльності підприємств у різних РАЙОНАХ навіть однієї області.
Запропонований нами підхід унеможливить необґрунтовані судження ДПС при формуванні плану-графіка перевірок.
Уряд підвищив оплату праці за виконання суспільно корисних робіт в рамках проєкту “Армія відновлення” в півтора рази: з 1 січня 2024 року замість 6700 грн вона становитиме 10 050 грн.
А з 1 квітня 2024 року – 12 000 грн.
Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Кабінету Міністрів 27 жовтня.
За майже рік дії цього проєкту до таких робіт було залучено понад 62 тисячі безробітних в 19 регіонах, такі маємо «досягнення». 🏅
При цьому уряд вперто продовжує називати «Армію відновлення» своїм проєктом, спрямованим на фінансову підтримку людей, які тимчасово втратили роботу, хоча з власне урядової ініціативи – лише назва.
Про це я вже писала, і не раз, як і про те, що в умовах воєнного стану строк надання допомоги з безробіття скорочено в 4 рази, а допомогу – до розміру однієї мінімальної зарплати.
А «вивільнені» кошти 💸 (близько 10 млрд грн) вже ділять між собою міністерства і на цілі, зовсім не повʼязані з підтримкою безробітних.
Тому на кого розраховано всі ці меседжі про фінансову підтримку людей❓🤔
А з 1 квітня 2024 року – 12 000 грн.
Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Кабінету Міністрів 27 жовтня.
За майже рік дії цього проєкту до таких робіт було залучено понад 62 тисячі безробітних в 19 регіонах, такі маємо «досягнення». 🏅
При цьому уряд вперто продовжує називати «Армію відновлення» своїм проєктом, спрямованим на фінансову підтримку людей, які тимчасово втратили роботу, хоча з власне урядової ініціативи – лише назва.
Про це я вже писала, і не раз, як і про те, що в умовах воєнного стану строк надання допомоги з безробіття скорочено в 4 рази, а допомогу – до розміру однієї мінімальної зарплати.
А «вивільнені» кошти 💸 (близько 10 млрд грн) вже ділять між собою міністерства і на цілі, зовсім не повʼязані з підтримкою безробітних.
Тому на кого розраховано всі ці меседжі про фінансову підтримку людей❓🤔
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Ось що пише моя колега Іванна Климпуш-Цинцадзе, перебуваючи в Брюселі:
«50 млрд євро для Українського фонду протягом наступних 4 років – це частина суттєвого перегляду бюджету ЄС, і навколо цих змін фінансових планів тривають палкі дискусії.
До того ж партнери хочуть знати, куди підуть ці гроші.
Вони спантеличені папірцями незрозумілого змісту та походження, на кшталт Концепту стійкості, презентованого урядом.
ЄС чекає від нас чіткого плану, який містить конкретні вимірювані завдання.
Ігри скінчилися. На кону довіра друзів, від якої буквально залежить наше фізичне виживання».
А в цей час майже в усіх ЗМІ продовжують подавати лише позитивну інформацію щодо найближчого майбутнього.
Навіщо❓
Давайте говорити як є. Тоді будемо готові до всього.
«50 млрд євро для Українського фонду протягом наступних 4 років – це частина суттєвого перегляду бюджету ЄС, і навколо цих змін фінансових планів тривають палкі дискусії.
До того ж партнери хочуть знати, куди підуть ці гроші.
Вони спантеличені папірцями незрозумілого змісту та походження, на кшталт Концепту стійкості, презентованого урядом.
ЄС чекає від нас чіткого плану, який містить конкретні вимірювані завдання.
Ігри скінчилися. На кону довіра друзів, від якої буквально залежить наше фізичне виживання».
А в цей час майже в усіх ЗМІ продовжують подавати лише позитивну інформацію щодо найближчого майбутнього.
Навіщо❓
Давайте говорити як є. Тоді будемо готові до всього.
Бачу, непокоять представників влади і наближених до неї різного роду рейтинги.
Тож іще про один, який має їм сподобатися. 😀
Як свідчать дані дослідження КМІС, 49% респондентів зараховують себе до родин із низьким достатком.
Чому цей рейтинг повинен сподобатися владі❓
Тому, що порівняно з 2021 роком самооцінка родинами свого достатку практично не змінилася.
Зокрема, у 2021 році 17% респондентів відповіли, що їх родини змушені навіть економити на харчуванні, а зараз показник залишився таким же.
Що ж❓
У питанні збідніння людей стабільності дійсно досягнуто.
Насправді сумно. 😞
Подробиці – на слайді.
P.S. Не поспішайте робити висновки, бо наступні опитування розвінчують перше враження.
Тож іще про один, який має їм сподобатися. 😀
Як свідчать дані дослідження КМІС, 49% респондентів зараховують себе до родин із низьким достатком.
Чому цей рейтинг повинен сподобатися владі❓
Тому, що порівняно з 2021 роком самооцінка родинами свого достатку практично не змінилася.
Зокрема, у 2021 році 17% респондентів відповіли, що їх родини змушені навіть економити на харчуванні, а зараз показник залишився таким же.
Що ж❓
У питанні збідніння людей стабільності дійсно досягнуто.
Насправді сумно. 😞
Подробиці – на слайді.
P.S. Не поспішайте робити висновки, бо наступні опитування розвінчують перше враження.
В Україні працює 51% населення.
Про це свідчать результати нового опитування групи "Рейтинг" на замовлення Міжнародного республіканського інституту.
За віком респонденти, що працюють, розподілилися так:
🔸 18-35 років – 63%;
🔸 36-50 років – 67%;
🔸 51+ років – 32%.
Про те, що втратили роботу і не працюють, повідомили 8% опитаних, найбільше – у віці 36-50 років (12%).
Не працюють і не працювали до війни лише 3% українців.
Що ще важливо❓
34% опитаних зазначили: «Я студент/домогосподарка/пенсіонер/людина з інвалідністю».
Потенціал для роботи цієї категорії населення теж дуже величезний, адже ми знаємо, що, зокрема, кожен четвертий пенсіонер в Україні працює (про це писала тут).
Не кажучи вже про домогосподарок і студентів.
Тобто проблема зайнятості населення є надвеликою і надскладною.
І її точно не можна вирішити через роздачу грантів урядом.
Потрібен комплексний підхід до цього питання від влади, на що вона, на жаль, за 20 місяців війни виявилася неспроможною.
Про це свідчать результати нового опитування групи "Рейтинг" на замовлення Міжнародного республіканського інституту.
За віком респонденти, що працюють, розподілилися так:
🔸 18-35 років – 63%;
🔸 36-50 років – 67%;
🔸 51+ років – 32%.
Про те, що втратили роботу і не працюють, повідомили 8% опитаних, найбільше – у віці 36-50 років (12%).
Не працюють і не працювали до війни лише 3% українців.
Що ще важливо❓
34% опитаних зазначили: «Я студент/домогосподарка/пенсіонер/людина з інвалідністю».
Потенціал для роботи цієї категорії населення теж дуже величезний, адже ми знаємо, що, зокрема, кожен четвертий пенсіонер в Україні працює (про це писала тут).
Не кажучи вже про домогосподарок і студентів.
Тобто проблема зайнятості населення є надвеликою і надскладною.
І її точно не можна вирішити через роздачу грантів урядом.
Потрібен комплексний підхід до цього питання від влади, на що вона, на жаль, за 20 місяців війни виявилася неспроможною.