Із цікавістю прочитала інтерв’ю міністра фінансів Марченка «Укрінформу».
На запитання, які додаткові резерви Україна може долучити, щоби зменшити дефіцит бюджету, відповідь була такою:
«Ми маємо досить обмежені фіскальні маневри ... ми в сьогоднішніх умовах не можемо собі дозволити змінювати податкову політику».
Заходи щодо оподаткування надмірних прибутків банків міністр назвав тимчасовими і не визначальними.
Інші напрями, над якими працюють в уряді, — «акциз і боротьба з нелегальним ігровим бізнесом та його легалізація».
Але ці заходи також не перекриють потреб у зовнішньому фінансуванні.
Водночас збільшення обсягу внутрішнього ринку і, відповідно, зростання бази, з якої збираються податки, є питанням довгострокової перспективи.
А що далі❓
Адже абсолютно очевидно, і про це говорить і пан Марченко, що після перемоги наша країна матиме багато важливих нерозв’язаних проблем. І це проблеми десятиліть.
Проте я не погоджусь, що немає варіантів мінімізувати навантаження на бюджет.
До виважених рішень влада ще не готова❗️
А без цього — не буде, не вдасться покладатися на «якось буде».
На запитання, які додаткові резерви Україна може долучити, щоби зменшити дефіцит бюджету, відповідь була такою:
«Ми маємо досить обмежені фіскальні маневри ... ми в сьогоднішніх умовах не можемо собі дозволити змінювати податкову політику».
Заходи щодо оподаткування надмірних прибутків банків міністр назвав тимчасовими і не визначальними.
Інші напрями, над якими працюють в уряді, — «акциз і боротьба з нелегальним ігровим бізнесом та його легалізація».
Але ці заходи також не перекриють потреб у зовнішньому фінансуванні.
Водночас збільшення обсягу внутрішнього ринку і, відповідно, зростання бази, з якої збираються податки, є питанням довгострокової перспективи.
А що далі❓
Адже абсолютно очевидно, і про це говорить і пан Марченко, що після перемоги наша країна матиме багато важливих нерозв’язаних проблем. І це проблеми десятиліть.
Проте я не погоджусь, що немає варіантів мінімізувати навантаження на бюджет.
До виважених рішень влада ще не готова❗️
А без цього — не буде, не вдасться покладатися на «якось буде».
Оце так новина❗️
Ділять 10 мільярдів, які належать платникам ЄСВ.
Уряд вже на «подачки» за лояльність народних обранців їх спланував, а тут міністерка соцполітики Жолнович виступила із заявою про те, що ці кошти буде використано під час впровадження накопичувальної пенсійної системи.
Бо в Фонді загальнообовʼязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття утворився профіцит у 10 млрд грн.
Вибачте, але «місце зайняте»❗️
Уряд, членом якого є пані Жолнович, у проєкті держбюджету-2024 вирішив спрямувати 10 млрд грн ЄСВ з Фонду безробіття як нерозподілений залишок, що утвориться на 1 січня 2024 року, на різні програми Мінекономіки (всілякі «інвестняні»).
А утворився так званий профіцит тому, що період і суми виплат безробітним суттєво скоротили (писала про це тут).
На підтримку людей під час війни у держави грошей немає, на інвестнянь є❗️😡
Ділять 10 мільярдів, які належать платникам ЄСВ.
Уряд вже на «подачки» за лояльність народних обранців їх спланував, а тут міністерка соцполітики Жолнович виступила із заявою про те, що ці кошти буде використано під час впровадження накопичувальної пенсійної системи.
Бо в Фонді загальнообовʼязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття утворився профіцит у 10 млрд грн.
Вибачте, але «місце зайняте»❗️
Уряд, членом якого є пані Жолнович, у проєкті держбюджету-2024 вирішив спрямувати 10 млрд грн ЄСВ з Фонду безробіття як нерозподілений залишок, що утвориться на 1 січня 2024 року, на різні програми Мінекономіки (всілякі «інвестняні»).
А утворився так званий профіцит тому, що період і суми виплат безробітним суттєво скоротили (писала про це тут).
На підтримку людей під час війни у держави грошей немає, на інвестнянь є❗️😡
Уряд видав постанову від 13 жовтня 2023 р. №1078, відповідно до якої постановив:
1️⃣. Погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства і Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру стосовно реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель (далі –– пілотний проект) протягом 11 місяців з дня набрання чинності цією постановою.
2️⃣. Затвердити Порядок реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель, що додається.
3️⃣. Мінагрополітики разом з Мінюстом та Держгеокадастром забезпечити електронну інформаційну взаємодію інформаційних систем Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в обсязі, необхідному для реалізації пілотного проекту.
4️⃣. Міністерству аграрної політики та продовольства подати протягом місяця з дня завершення реалізації пілотного проекту Кабінетові Міністрів України остаточний звіт про результати його реалізації та поінформувати про законодавчі акти, до яких необхідно внести зміни за результатами реалізації пілотного проекту.
Основне з Порядку реалізації пілотного проекту щодо проведення
масової оцінки земель.
1. Терміни:
масова оцінка земель — вид оцінки земель, який проводиться на всій території України (з періодичним оновленням), базується на відомостях про ціну (вартість) земельних ділянок та іншого нерухомого майна, що на них розташоване, ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за користування чужими земельними ділянками та іншим нерухомим майном, що на них розташоване, відомостях про зареєстровані речові права на земельні ділянки та їх обтяження, та призначений, зокрема, для використання як база оподаткування плати за землю;
геоінформаційна система масової оцінки земель — система, яка функціонує у складі програмного забезпечення Державного земельного кадастру, забезпечує автоматизацію проведення та оновлення масової оцінки земель, а також оприлюднення її результатів у відкритому доступі.
2. Мета, зокрема:
створення передумов запровадження в Україні масової оцінки земель, зокрема підготовка проектів актів щодо внесення змін до законодавчих актів у частині використання результатів масової оцінки земель для цілей оподаткування платою за землю.
3. Вихідні дані для забезпечення реалізації пілотного проекту щодо масової оцінки земель:
відомості про ціну (вартість) земельних ділянок та іншого нерухомого майна, що на них розміщене, ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за користування чужими земельними ділянками та іншим нерухомим майном, що на них розміщене, відомості про зареєстровані речові права на земельні ділянки та їх обтяження.
4. Фінансування створення геоінформаційної системи масової оцінки земель:
функціонування геоінформаційної системи масової оцінки земель здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
5. Оприлюднення результатів масової оцінки земель:
результати масової оцінки земель мають бути цілодобово доступні безоплатно необмеженому колу осіб для перегляду, копіювання та роздрукування на офіційному веб-сайті Держгеокадастру через електронний кабінет.
1️⃣. Погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства і Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру стосовно реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель (далі –– пілотний проект) протягом 11 місяців з дня набрання чинності цією постановою.
2️⃣. Затвердити Порядок реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель, що додається.
3️⃣. Мінагрополітики разом з Мінюстом та Держгеокадастром забезпечити електронну інформаційну взаємодію інформаційних систем Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в обсязі, необхідному для реалізації пілотного проекту.
4️⃣. Міністерству аграрної політики та продовольства подати протягом місяця з дня завершення реалізації пілотного проекту Кабінетові Міністрів України остаточний звіт про результати його реалізації та поінформувати про законодавчі акти, до яких необхідно внести зміни за результатами реалізації пілотного проекту.
Основне з Порядку реалізації пілотного проекту щодо проведення
масової оцінки земель.
1. Терміни:
масова оцінка земель — вид оцінки земель, який проводиться на всій території України (з періодичним оновленням), базується на відомостях про ціну (вартість) земельних ділянок та іншого нерухомого майна, що на них розташоване, ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за користування чужими земельними ділянками та іншим нерухомим майном, що на них розташоване, відомостях про зареєстровані речові права на земельні ділянки та їх обтяження, та призначений, зокрема, для використання як база оподаткування плати за землю;
геоінформаційна система масової оцінки земель — система, яка функціонує у складі програмного забезпечення Державного земельного кадастру, забезпечує автоматизацію проведення та оновлення масової оцінки земель, а також оприлюднення її результатів у відкритому доступі.
2. Мета, зокрема:
створення передумов запровадження в Україні масової оцінки земель, зокрема підготовка проектів актів щодо внесення змін до законодавчих актів у частині використання результатів масової оцінки земель для цілей оподаткування платою за землю.
3. Вихідні дані для забезпечення реалізації пілотного проекту щодо масової оцінки земель:
відомості про ціну (вартість) земельних ділянок та іншого нерухомого майна, що на них розміщене, ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за користування чужими земельними ділянками та іншим нерухомим майном, що на них розміщене, відомості про зареєстровані речові права на земельні ділянки та їх обтяження.
4. Фінансування створення геоінформаційної системи масової оцінки земель:
функціонування геоінформаційної системи масової оцінки земель здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
5. Оприлюднення результатів масової оцінки земель:
результати масової оцінки земель мають бути цілодобово доступні безоплатно необмеженому колу осіб для перегляду, копіювання та роздрукування на офіційному веб-сайті Держгеокадастру через електронний кабінет.
Більшість підприємців відчувають проблему перевірок бізнесу.
Такими є результати дослідження «Барометр бізнесу», проведеного Торгово-промисловою палатою України за підтримки ПРООН в Україні та GIZ Ukraine.
Підприємців, зокрема запитали про наслідки скасування мораторію на перевірки бізнесу:
❌ 43% підприємців, які взяли участь у дослідженні, гостро відчувають проблему перевірок бізнесу;
✅ 40% платників взагалі не відчувають проблеми перевірки бізнесу;
❌ 17% опитаних підприємців зазначили, що перевірки заважають їм вести бізнес;
✅ 4% сказали, що перевірки навіть допомагають покращити бізнес-процеси.
Тобто більшість бізнесменів уже відчувають пересторогу відносно скасування мораторію на податкові перевірки, а з 1 листопада, коли згідно з планами влади ця норма набере чинності (відповідний законопроєкт 10016-д днями ВР прийняла за основу), статистика може змінитися далеко не в кращий бік.
Тож чи на часі таке нововведення, і де та підтримка бізнесу, про яку заявляв представник "Голосу" у ВР❓ – відповідь очевидна, ситуація скочується в найгірше.
Такими є результати дослідження «Барометр бізнесу», проведеного Торгово-промисловою палатою України за підтримки ПРООН в Україні та GIZ Ukraine.
Підприємців, зокрема запитали про наслідки скасування мораторію на перевірки бізнесу:
❌ 43% підприємців, які взяли участь у дослідженні, гостро відчувають проблему перевірок бізнесу;
✅ 40% платників взагалі не відчувають проблеми перевірки бізнесу;
❌ 17% опитаних підприємців зазначили, що перевірки заважають їм вести бізнес;
✅ 4% сказали, що перевірки навіть допомагають покращити бізнес-процеси.
Тобто більшість бізнесменів уже відчувають пересторогу відносно скасування мораторію на податкові перевірки, а з 1 листопада, коли згідно з планами влади ця норма набере чинності (відповідний законопроєкт 10016-д днями ВР прийняла за основу), статистика може змінитися далеко не в кращий бік.
Тож чи на часі таке нововведення, і де та підтримка бізнесу, про яку заявляв представник "Голосу" у ВР❓ – відповідь очевидна, ситуація скочується в найгірше.
Петиція на сайті Кабінету Міністрів із закликом відтермінувати внесення змін щодо ввезення гумдопомоги, які наберуть чинності вже 1 грудня, набрала необхідну кількість голосів (25 тисяч)❗️
Те, що це відбулося за три дні, свідчить про масштабність проблем, які уряд створить для волонтерів і благодійників своєю постановою №953 від 05.09.2023 р.
Тепер чекаємо на реакцію уряду.
Сподіваюся, є ще шанс розробити більш дієвий порядок ввезення гуманітарної допомоги за участі Мінсоцполітики, громадських діячів, представників волонтерського руху в Україні та іноземних фондів.
UPD. Перша реакція від Мінсоцполітики: «Створюємо робочу групу для напрацювання змін щодо ввезення та обліку гуманітарної допомоги».
Те, що це відбулося за три дні, свідчить про масштабність проблем, які уряд створить для волонтерів і благодійників своєю постановою №953 від 05.09.2023 р.
Тепер чекаємо на реакцію уряду.
Сподіваюся, є ще шанс розробити більш дієвий порядок ввезення гуманітарної допомоги за участі Мінсоцполітики, громадських діячів, представників волонтерського руху в Україні та іноземних фондів.
UPD. Перша реакція від Мінсоцполітики: «Створюємо робочу групу для напрацювання змін щодо ввезення та обліку гуманітарної допомоги».
Сьогодні третій день роботи парламенту.
Після прийняття в першому читанні державного бюджету на 2024 рік 285 голосами розумію, що влада обрала для себе таку поведінку:
1️⃣. Процедуру розгляду питань проходити відповідно до Регламенту.
2️⃣. Враховувати лише пропозиції провладних депутатів (це і «слуг народу», й інших, які за близькість до влади готові на все).
Неодноразово наголошувала, що цей бюджет не містить нічого спільного з воєнним бюджетом чи бюджетом оборонного розвитку.
Одні слова.
Але ж на ці слова купляються насправді чи вдають це більшість народних обранців (а саме – 285).
Видатки розвитку (це капітальні вкладення) так і залишились майже для всіх міністерств.
Збільшені видатки на оплату праці бюджетним працівникам теж закладено.
А ще, виявляється, дороги і в 2024 році планують будувати (❗️❗️❗️), ніхто не збирається зупинятися.
Якраз залишки коштів дорожнього фонду (сформованого в попередні роки) будуть використані в наступному році.
А це десятки мільярдів гривень❗️
ВІД ЗАКОЧУВАННЯ ГРОШЕЙ В АСФАЛЬТ НЕ ВІДМОВЛЯТЬСЯ НІКОЛИ – така реальність.
Вперше бачу таку кількість норм/змін, які проводять через закон про державний бюджет, а не через спеціальне законодавство.
«А КАКАЯ РАЗНІЦА❓» – можете сказати.
Для мене велика – НАМ ЗАЛИШАТИСЯ ЖИТИ В НАШІЙ УКРАЇНІ.
Після прийняття в першому читанні державного бюджету на 2024 рік 285 голосами розумію, що влада обрала для себе таку поведінку:
1️⃣. Процедуру розгляду питань проходити відповідно до Регламенту.
2️⃣. Враховувати лише пропозиції провладних депутатів (це і «слуг народу», й інших, які за близькість до влади готові на все).
Неодноразово наголошувала, що цей бюджет не містить нічого спільного з воєнним бюджетом чи бюджетом оборонного розвитку.
Одні слова.
Але ж на ці слова купляються насправді чи вдають це більшість народних обранців (а саме – 285).
Видатки розвитку (це капітальні вкладення) так і залишились майже для всіх міністерств.
Збільшені видатки на оплату праці бюджетним працівникам теж закладено.
А ще, виявляється, дороги і в 2024 році планують будувати (❗️❗️❗️), ніхто не збирається зупинятися.
Якраз залишки коштів дорожнього фонду (сформованого в попередні роки) будуть використані в наступному році.
А це десятки мільярдів гривень❗️
ВІД ЗАКОЧУВАННЯ ГРОШЕЙ В АСФАЛЬТ НЕ ВІДМОВЛЯТЬСЯ НІКОЛИ – така реальність.
Вперше бачу таку кількість норм/змін, які проводять через закон про державний бюджет, а не через спеціальне законодавство.
«А КАКАЯ РАЗНІЦА❓» – можете сказати.
Для мене велика – НАМ ЗАЛИШАТИСЯ ЖИТИ В НАШІЙ УКРАЇНІ.
Telegraph
фото
Українські біженці допомогли зменшити дефіцит робочої сили у ЄС.
Про це сказав Єврокомісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміт в інтерв’ю «Радіо Свобода».
За його словами, в країнах центральної та східної Європи знайшли роботу понад 60% українців працездатного віку, які були зареєстровані як шукачі роботи.
«Це мало певний вплив на покращення ситуації з дефіцитом робочої сили на багатьох європейських ринках праці», – зауважив Ніколя Шміт.
Він послався на дані державних служб зайнятості у 19 країнах ЄС, згідно з якими станом на квітень 2023 року втікачі від війни в Україні підписали понад 1,5 мільйона контрактів у цих країнах.
Станом на жовтень 2023 року ця цифра зросла до 1,87 мільйона.
Якими будуть умови і права українців на європейському ринку праці після березня 2025 року, в Єврокомісії поки що не готові відповісти, оскільки сподіваються на завершення війни в Україні.
Максимальний термін дії Директиви ЄС про тимчасовий захист – три роки.
Натомість в Україні про безробітних піклуються дедалі менше, про що я писала в одному з попередніх повідомлень.
А на загал заявляють протилежне, та ще й про намір повернути українців в Україну шляхом, у тому числі, створення нових робочих місць.
Влада існує ніби в паралельній реальності від громадян. 🤷♀️
Про це сказав Єврокомісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміт в інтерв’ю «Радіо Свобода».
За його словами, в країнах центральної та східної Європи знайшли роботу понад 60% українців працездатного віку, які були зареєстровані як шукачі роботи.
«Це мало певний вплив на покращення ситуації з дефіцитом робочої сили на багатьох європейських ринках праці», – зауважив Ніколя Шміт.
Він послався на дані державних служб зайнятості у 19 країнах ЄС, згідно з якими станом на квітень 2023 року втікачі від війни в Україні підписали понад 1,5 мільйона контрактів у цих країнах.
Станом на жовтень 2023 року ця цифра зросла до 1,87 мільйона.
Якими будуть умови і права українців на європейському ринку праці після березня 2025 року, в Єврокомісії поки що не готові відповісти, оскільки сподіваються на завершення війни в Україні.
Максимальний термін дії Директиви ЄС про тимчасовий захист – три роки.
Натомість в Україні про безробітних піклуються дедалі менше, про що я писала в одному з попередніх повідомлень.
А на загал заявляють протилежне, та ще й про намір повернути українців в Україну шляхом, у тому числі, створення нових робочих місць.
Влада існує ніби в паралельній реальності від громадян. 🤷♀️
В Україні за останній рік (з жовтня по жовтень) різко збільшилась кількість боржників, повідомляє Opendatabot.
Згідно з цими даними за рік у Єдиному реєстрі боржників кількість зросла майже на 1,2 мільйона людей.
Найбільше зростання упродовж року відбулося в категорії «Стягнення судового збору» — більше 618 тисяч людей. 🙆♀️
І це після відновлення арештів банківських рахунків, накладених виконавчою службою через борги, від якого українці потерпають з квітня поточного року❗️
Нарощують українці борги і за комунальні послуги: за рік кількість таких боржників зросла на 73 тисячі.
При цьому три чверті із них— під час минулого опалювального сезону, ще 9 тисяч боргів з'явилися в реєстрі у серпні-вересні цього року.
Що робити❓
Це ж величезна кількість громадян, які не можуть розрахуватися вчасно❗️
Очевидно, відповіддю є урядовий законопроєкт 9363, яким влада пропонує заборонити боржникам здійснювати великі покупки, а також арештовувати їхні депозити в банках (про це писала тут).
Тобто у владі вирішили боротися з цією проблемою людей по-своєму, мабуть, так, як обіцяли під час виборів, чи не так❓
Згідно з цими даними за рік у Єдиному реєстрі боржників кількість зросла майже на 1,2 мільйона людей.
Найбільше зростання упродовж року відбулося в категорії «Стягнення судового збору» — більше 618 тисяч людей. 🙆♀️
І це після відновлення арештів банківських рахунків, накладених виконавчою службою через борги, від якого українці потерпають з квітня поточного року❗️
Нарощують українці борги і за комунальні послуги: за рік кількість таких боржників зросла на 73 тисячі.
При цьому три чверті із них— під час минулого опалювального сезону, ще 9 тисяч боргів з'явилися в реєстрі у серпні-вересні цього року.
Що робити❓
Це ж величезна кількість громадян, які не можуть розрахуватися вчасно❗️
Очевидно, відповіддю є урядовий законопроєкт 9363, яким влада пропонує заборонити боржникам здійснювати великі покупки, а також арештовувати їхні депозити в банках (про це писала тут).
Тобто у владі вирішили боротися з цією проблемою людей по-своєму, мабуть, так, як обіцяли під час виборів, чи не так❓
Європарламент схвалив пропозицію про новий фонд для України (Ukraine Facility) на 50 млрд євро на 2024 – 2027 роки, повідомляє пресслужба інституції.
Зазначається, що Європарламент «посилив положення щодо боротьби з шахрайством, корупцією, конфліктами інтересів та порушеннями у використанні коштів ЄС в Україні».
Депутати Європарламенту також внесли поправки до пропозиції, щоб зробити Фонд прозорішим, створивши веб-портал про фінансові операції щодо України та їх цілі, а також про «віхи», які країна пройшла для отримання допомоги.
Вони також хочуть, щоб внески, отримані від третіх країн та міжнародних організацій, були оприлюднені.
План, у якому Україна докладно викладатиме реформи та інвестиції, які будуть підтримуватись ЄС, має бути розроблений за участю Європарламенту (за допомогою делегованих актів) та ефективних консультацій з Верховною Радою, зазначили у євроінституції.
Одна з ключових вимог депутатів Європарламенту полягає в тому, щоб активи російської федерації чи інших юридичних чи фізичних осіб, які безпосередньо пов'язані з агресивною війною рф, використовувалися для відновлення України.
Наступний крок - переговори щодо фонду для України плану з країнами-членами, які можуть розпочатися, як тільки Рада ЄС виробить спільну позицію.
Зазначається, що Європарламент «посилив положення щодо боротьби з шахрайством, корупцією, конфліктами інтересів та порушеннями у використанні коштів ЄС в Україні».
Депутати Європарламенту також внесли поправки до пропозиції, щоб зробити Фонд прозорішим, створивши веб-портал про фінансові операції щодо України та їх цілі, а також про «віхи», які країна пройшла для отримання допомоги.
Вони також хочуть, щоб внески, отримані від третіх країн та міжнародних організацій, були оприлюднені.
План, у якому Україна докладно викладатиме реформи та інвестиції, які будуть підтримуватись ЄС, має бути розроблений за участю Європарламенту (за допомогою делегованих актів) та ефективних консультацій з Верховною Радою, зазначили у євроінституції.
Одна з ключових вимог депутатів Європарламенту полягає в тому, щоб активи російської федерації чи інших юридичних чи фізичних осіб, які безпосередньо пов'язані з агресивною війною рф, використовувалися для відновлення України.
Наступний крок - переговори щодо фонду для України плану з країнами-членами, які можуть розпочатися, як тільки Рада ЄС виробить спільну позицію.
Міжнародні фінансові організації планують використовувати цифрову екосистему DREAM для забезпечення прозорості та підзвітності відбудови.
Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Банк розвитку Ради Європи (CEB) домовилися про спільний підхід до закупівель в Україні.
Відповідний Меморандум про наміри керівники чотирьох фінансових організацій підписали на полях Щорічних зборів Групи Світового банку та Міжнародного валютного фонду 2023 року в Марокко.
У документі затвердили використання Prozorro в проєктах, які фінансують організації – учасниці Меморандуму, для малих тендерів, що не перевищують порогових значень у 130 000 євро для товарів та 5 мільйонів євро — для робіт.
Впровадження DREAM зробить процес відбудови повністю підзвітним та покращить взаємодію з міжнародними донорами.
Очікується, що всі донорські організації в узгоджений спосіб надаватимуть широкий спектр інформації до DREAM.
Це дозволить здійснювати спільний нагляд за проєктами відновлення.
Тобто DREAM слугуватиме запобіжником до зловживань з проєктами відбудови.
‼️ Дедалі частіше прозорість і підзвітність витрачання коштів допомоги турбує наших партнерів, зокрема міжнародні фінансові організації, Європарламент, США.
З одного боку, це добре.
З іншого – прикро, що українська влада дає численні приводи не довіряти своїм діям і продовжує публічно не визнавати це, чим ще більше занурює країну в марнотратство і корупцію.
Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Банк розвитку Ради Європи (CEB) домовилися про спільний підхід до закупівель в Україні.
Відповідний Меморандум про наміри керівники чотирьох фінансових організацій підписали на полях Щорічних зборів Групи Світового банку та Міжнародного валютного фонду 2023 року в Марокко.
У документі затвердили використання Prozorro в проєктах, які фінансують організації – учасниці Меморандуму, для малих тендерів, що не перевищують порогових значень у 130 000 євро для товарів та 5 мільйонів євро — для робіт.
Впровадження DREAM зробить процес відбудови повністю підзвітним та покращить взаємодію з міжнародними донорами.
Очікується, що всі донорські організації в узгоджений спосіб надаватимуть широкий спектр інформації до DREAM.
Це дозволить здійснювати спільний нагляд за проєктами відновлення.
Тобто DREAM слугуватиме запобіжником до зловживань з проєктами відбудови.
З одного боку, це добре.
З іншого – прикро, що українська влада дає численні приводи не довіряти своїм діям і продовжує публічно не визнавати це, чим ще більше занурює країну в марнотратство і корупцію.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Український бізнес отримав від міжнародних партнерів понад 4 млрд євро підтримки, програми якої затверджені впродовж останніх років та є діючими на сьогодні.
Про це повідомляється на сайті Мінекономіки.
Майже 60% підтримки - пряме фінансування через банківську систему та напряму компаніям реального сектору економіки.
Зокрема, приватний сектор отримав від міжнародних фінансових організацій, агенцій розвитку та донорів:
✔️ 2,4 млрд євро – прямого фінансування;
✔️ 1,3 млрд євро – для розподілу кредитних ризиків та гарантій;
✔️ 272,8 млн євро – у вигляді грантів;
✔️ 126,8 млн євро – в якості донорської підтримки;
✔️ 110 млн євро – у формі страхування воєнних ризиків.
З них у процесі реалізації перебувають проєкти на 2,7 млрд євро, затверджені та підписані ліміти – ще на 1,5 млрд євро.
Найбільшу підтримку українському бізнесу надали:
✔️ Європейський банк реконструкції і розвитку – 1,7 млрд євро,
✔️ Європейський інвестиційний банк – 1,2 млрд євро,
✔️ Міжнародна фінансова корпорація (IFC) – 397,9 млн євро,
✔️ Кредитна установа для відбудови (KfW - державний банк Уряду Німеччини) – 214,6 млн євро,
✔️ Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) – 182 млн євро.
З інформацією про програми державної і міжнародної підтримки бізнесу станом на жовтень 2023 року можна ознайомитися на моєму сайті за посиланням.
Про це повідомляється на сайті Мінекономіки.
Майже 60% підтримки - пряме фінансування через банківську систему та напряму компаніям реального сектору економіки.
Зокрема, приватний сектор отримав від міжнародних фінансових організацій, агенцій розвитку та донорів:
✔️ 2,4 млрд євро – прямого фінансування;
✔️ 1,3 млрд євро – для розподілу кредитних ризиків та гарантій;
✔️ 272,8 млн євро – у вигляді грантів;
✔️ 126,8 млн євро – в якості донорської підтримки;
✔️ 110 млн євро – у формі страхування воєнних ризиків.
З них у процесі реалізації перебувають проєкти на 2,7 млрд євро, затверджені та підписані ліміти – ще на 1,5 млрд євро.
Найбільшу підтримку українському бізнесу надали:
✔️ Європейський банк реконструкції і розвитку – 1,7 млрд євро,
✔️ Європейський інвестиційний банк – 1,2 млрд євро,
✔️ Міжнародна фінансова корпорація (IFC) – 397,9 млн євро,
✔️ Кредитна установа для відбудови (KfW - державний банк Уряду Німеччини) – 214,6 млн євро,
✔️ Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) – 182 млн євро.
З інформацією про програми державної і міжнародної підтримки бізнесу станом на жовтень 2023 року можна ознайомитися на моєму сайті за посиланням.
yuzhanina.in.ua
Програми державної і міжнародної підтримки бізнесу станом на жовтень 2023 року
Доступні кредити «5-7-9%» Український бізнес протягом дії воєнного стану та місяця після його завершення може отримати кредит до 60 млн грн. з компенсацією Урядом процентних ставок до
Чи отримували ВИ кошти за програмами фінансової підтримки бізнесу протягом останніх років (2022 - 2023)❓
Anonymous Poll
5%
так, від міжнародної організації
3%
так, від українського уряду
11%
звертався, але не отримав
24%
не отримував і не потребую
56%
не знав про таку можливість
На сайті Мінфіну оприлюднено інформацію про касові видатки загального фонду державного бюджету за січень – вересень 2023 року.
Вони становили 2118,6 млрд грн, в тому числі у вересні 248,млрд грн.
Традиційно пропоную відстежити структуру видатків у динаміці.
На оплату праці в січні – вересні 2023 року спрямовано 880,5 млрд грн (41,6% від загального обсягу видатків).
На оплату використання товарів і послуг – 511,8 млрд грн (24,2% від загального обсягу видатків).
На соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) – 386,4 млрд грн (18,2% від загального обсягу видатків).
У структурі витрат на оплату праці на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 681,5 млрд грн:
▪️71,8 млрд грн – в січні;
▪️76,9 млрд грн – у лютому;
▪️67,3 млрд грн – у березні;
▪️73,7 млрд грн – у квітні;
▪️76,6 млрд грн – у травні;
▪️75,5 млрд грн – у червні;
▪️76,9 млрд грн – у липні;
▪️75,7 млрд грн – у серпні;
▪️87 млрд грн – у вересні.
‼️ Як бачимо, нарешті збільшення виплат нашим військовим відбулося по факту, хоча це мало бути зроблено починаючи з липня поточного року.
Як я вже писала, у Міноборони запевнили, що в жовтні, крім основних виплат, буде здійснено перерахунок і доплату коштів військовослужбовцям починаючи з 1 червня поточного року.
Тож наступного місяця ця стаття видатків має зрости.
1/2 ⤵️
Вони становили 2118,6 млрд грн, в тому числі у вересні 248,млрд грн.
Традиційно пропоную відстежити структуру видатків у динаміці.
На оплату праці в січні – вересні 2023 року спрямовано 880,5 млрд грн (41,6% від загального обсягу видатків).
На оплату використання товарів і послуг – 511,8 млрд грн (24,2% від загального обсягу видатків).
На соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) – 386,4 млрд грн (18,2% від загального обсягу видатків).
У структурі витрат на оплату праці на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 681,5 млрд грн:
▪️71,8 млрд грн – в січні;
▪️76,9 млрд грн – у лютому;
▪️67,3 млрд грн – у березні;
▪️73,7 млрд грн – у квітні;
▪️76,6 млрд грн – у травні;
▪️75,5 млрд грн – у червні;
▪️76,9 млрд грн – у липні;
▪️75,7 млрд грн – у серпні;
▪️87 млрд грн – у вересні.
Як я вже писала, у Міноборони запевнили, що в жовтні, крім основних виплат, буде здійснено перерахунок і доплату коштів військовослужбовцям починаючи з 1 червня поточного року.
Тож наступного місяця ця стаття видатків має зрости.
1/2 ⤵️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Водночас суттєво зменшилися видатки для підтримки Збройних Сил України (придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту), спрямовано 343,8 млрд грн:
▪️28,7 млрд грн – в січні;
▪️41,9 млрд грн – у лютому;
▪️34,4 млрд грн – у березні;
▪️42,5 млрд грн – у квітні;
▪️43,4 млрд грн – у травні;
▪️39,4 млрд грн – у червні;
▪️46,6 млрд грн – у липні;
▪️39,9 млрд грн – у серпні;
▪️27 млрд грн – у вересні.
Залишається сподіватися, що після набрання чинності законопроєктом 10038 про збільшення воєнного бюджету на 2023 рік (підписаний Президентом 19.10.2023 р.) ситуація щодо цих видатків виправиться.
Дещо покращився стан справ із видатками на трансферти місцевим бюджетам – 112,4 млрд грн (5,3% від загального обсягу):
▪️9,5 млрд грн – в січні;
▪️15 млрд грн – у травні;
▪️22,4 млрд грн – у червні;
▪️7,8 млрд грн – у липні;
▪️8,1 млрд грн – у серпні;
▪️12,1 млрд грн – у вересні.
А от видатки на обслуговування державного боргу зменшилися – 172,2 млрд грн (8,1% від загального обсягу):
▪️0,6 млрд грн – в січні;
▪️45,7 млрд грн – у травні;
▪️33 млрд грн – у червні;
▪️11,3 млрд грн – у липні;
▪️31,6 млрд грн – у серпні;
▪️12,5 млрд грн – у вересні.
2/2
▪️28,7 млрд грн – в січні;
▪️41,9 млрд грн – у лютому;
▪️34,4 млрд грн – у березні;
▪️42,5 млрд грн – у квітні;
▪️43,4 млрд грн – у травні;
▪️39,4 млрд грн – у червні;
▪️46,6 млрд грн – у липні;
▪️39,9 млрд грн – у серпні;
▪️27 млрд грн – у вересні.
Залишається сподіватися, що після набрання чинності законопроєктом 10038 про збільшення воєнного бюджету на 2023 рік (підписаний Президентом 19.10.2023 р.) ситуація щодо цих видатків виправиться.
Дещо покращився стан справ із видатками на трансферти місцевим бюджетам – 112,4 млрд грн (5,3% від загального обсягу):
▪️9,5 млрд грн – в січні;
▪️15 млрд грн – у травні;
▪️22,4 млрд грн – у червні;
▪️7,8 млрд грн – у липні;
▪️8,1 млрд грн – у серпні;
▪️12,1 млрд грн – у вересні.
А от видатки на обслуговування державного боргу зменшилися – 172,2 млрд грн (8,1% від загального обсягу):
▪️0,6 млрд грн – в січні;
▪️45,7 млрд грн – у травні;
▪️33 млрд грн – у червні;
▪️11,3 млрд грн – у липні;
▪️31,6 млрд грн – у серпні;
▪️12,5 млрд грн – у вересні.
2/2
росію відсторонили від участі в Егмонтській групі підрозділів фінансової розвідки, повідомляється в заяві Egmont Group.
Група об’єднує понад 160 розвідувальних підрозділів з усього світу, включаючи Мережу боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США, для співпраці та обміну інформацією про відмивання грошей, фінансування тероризму та інші пов’язані злочини.
За словами людей, обізнаних із цим питанням, призупинення членства означає, що доступ росії до цієї інформації буде обмежено.
Як пише Bloomberg, кремль активно лобіював збереження свого членства в Егмонтській групі та блокування спроб застосувати подальші санкції проти росії у FATF.
Від FATF держава-терористка була відсторонена після її вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Перемовини української влади щодо включення росії до «чорного списку» FATF тривають.
Також нагадаю, що з червня поточного року росія та білорусь більше не члени Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій (ІОТА).
‼️ Отже, нецивілізовану ворожу нам країну дедалі більше усувають від участі в організаціях цивілізованого світу.
Група об’єднує понад 160 розвідувальних підрозділів з усього світу, включаючи Мережу боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США, для співпраці та обміну інформацією про відмивання грошей, фінансування тероризму та інші пов’язані злочини.
За словами людей, обізнаних із цим питанням, призупинення членства означає, що доступ росії до цієї інформації буде обмежено.
Як пише Bloomberg, кремль активно лобіював збереження свого членства в Егмонтській групі та блокування спроб застосувати подальші санкції проти росії у FATF.
Від FATF держава-терористка була відсторонена після її вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Перемовини української влади щодо включення росії до «чорного списку» FATF тривають.
Також нагадаю, що з червня поточного року росія та білорусь більше не члени Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій (ІОТА).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
За І півріччя 2023 року «швидкими грошима» скористалися 4 мільйони українців.
Дискусію щодо захисту споживача і щодо коректності роботи небанківських фінансових установ вже розпочато.
Зміни до відповідного Положення щодо надання послуг споживчого кредитування внесено постановою Правління Національного банку від 18 жовтня 2023 року №130.
Передбачено, що для ефективного інформування споживача на переддоговірному етапі істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту мають розкриватися разом з іншими умовами кредиту, а не приховуватися на вебсторінках та в розділах, не пов’язаних із послугою.
Така ж умова стосується й попереджень споживача про можливі для нього наслідки в разі користування такою фінансовою послугою або невиконання споживачем обов’язків згідно з договором про споживчий кредит.
Також небанківські фінансові установи, які до теперішнього часу не реалізували функціонал калькуляторів загальних витрат за послугою з надання споживчого кредиту на власних вебсайтах, зобов’язуються забезпечити розміщення та функціонування таких калькуляторів з 01 січня 2024 року.
Зміни набирають чинності з 21 жовтня 2023 року.
Постановою передбачено перехідний період 1 місяць на приведення діяльності небанківських фінансових установ у відповідність до затверджених змін.
Питання виникло: А ХТО РАНІШЕ ЗАБОРОНЯВ РЕГУЛЯТОРУ ВНЕСТИ ТАКІ ЗМІНИ ДО НОРМАТИВНОГО ДОКУМЕНТУ❓😮
Дискусію щодо захисту споживача і щодо коректності роботи небанківських фінансових установ вже розпочато.
Зміни до відповідного Положення щодо надання послуг споживчого кредитування внесено постановою Правління Національного банку від 18 жовтня 2023 року №130.
Передбачено, що для ефективного інформування споживача на переддоговірному етапі істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту мають розкриватися разом з іншими умовами кредиту, а не приховуватися на вебсторінках та в розділах, не пов’язаних із послугою.
Така ж умова стосується й попереджень споживача про можливі для нього наслідки в разі користування такою фінансовою послугою або невиконання споживачем обов’язків згідно з договором про споживчий кредит.
Також небанківські фінансові установи, які до теперішнього часу не реалізували функціонал калькуляторів загальних витрат за послугою з надання споживчого кредиту на власних вебсайтах, зобов’язуються забезпечити розміщення та функціонування таких калькуляторів з 01 січня 2024 року.
Зміни набирають чинності з 21 жовтня 2023 року.
Постановою передбачено перехідний період 1 місяць на приведення діяльності небанківських фінансових установ у відповідність до затверджених змін.
Питання виникло: А ХТО РАНІШЕ ЗАБОРОНЯВ РЕГУЛЯТОРУ ВНЕСТИ ТАКІ ЗМІНИ ДО НОРМАТИВНОГО ДОКУМЕНТУ❓😮
Сьогодні з колегами працювали над поправками до проєкту закону про військовий ПДФО (законопроєкт 10037, відправлений на повторне друге читання).
Насправді дуже потрібен діалог з владою.
Його за ці 5 днів (скорочений термін подання поправок до повторного другого) не було.
Тому вимушені запропонувати ще один варіант вирішення проблеми.
Що пропонуємо:
1️⃣. Щодо вільних залишків місцевих бюджетів (вони будуть на кінець року):
🔸кошти з усіх традиційних джерел (місцеві податки: ЄП, земля, нерухомість, звичайний ПДФО) дозволити використовувати без обмеження напрямів використання;
🔸кошти військового ПДФО дозволити використовувати за напрямами (від влади були виписані, ми додали ще деякі).
2️⃣. Безпосередньо щодо ПДФО військових запропонували таке спрямування коштів:
🔸10% – до місцевих бюджетів зі спрямуванням на цивільну безпеку, фортифікаційні споруди, інше за напрямами;
🔸90% – до спецфонду державного бюджету з розподілом:
▪️30% – військовим частинам пропорційно до сплаченого ПДФО;
▪️35% – Мінстратегпрому;
▪️35% – ДССЗІ (Держспецзв’язку).
По кожній пропозиції маємо обґрунтування. ☝️
Насправді дуже потрібен діалог з владою.
Його за ці 5 днів (скорочений термін подання поправок до повторного другого) не було.
Тому вимушені запропонувати ще один варіант вирішення проблеми.
Що пропонуємо:
1️⃣. Щодо вільних залишків місцевих бюджетів (вони будуть на кінець року):
🔸кошти з усіх традиційних джерел (місцеві податки: ЄП, земля, нерухомість, звичайний ПДФО) дозволити використовувати без обмеження напрямів використання;
🔸кошти військового ПДФО дозволити використовувати за напрямами (від влади були виписані, ми додали ще деякі).
2️⃣. Безпосередньо щодо ПДФО військових запропонували таке спрямування коштів:
🔸10% – до місцевих бюджетів зі спрямуванням на цивільну безпеку, фортифікаційні споруди, інше за напрямами;
🔸90% – до спецфонду державного бюджету з розподілом:
▪️30% – військовим частинам пропорційно до сплаченого ПДФО;
▪️35% – Мінстратегпрому;
▪️35% – ДССЗІ (Держспецзв’язку).
По кожній пропозиції маємо обґрунтування. ☝️
Держмитслужба повідомила про результати спільних заходів Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби і Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України протягом 9 місяців 2023 року:
у взаємодії з Міноборони виявила понад 3 тис. випадків неотримання гуманітарної допомоги військовими частинами.
Загалом перевірено понад 9 тис. фактів переміщення товарів гуманітарної допомоги на адресу 200 військових частин.
Встановлено більш ніж 3 тис. випадків непідтвердження її надходження до військових частин.
Це просто збіг чи задля підготовки, знову ж таки, суспільної думки – побачимо.
Бо все ж таки нові правила ввезення гуманітарної допомоги від влади якось треба виправдовувати. 🤔
Про вжиті заходи — далі. ⤵️
у взаємодії з Міноборони виявила понад 3 тис. випадків неотримання гуманітарної допомоги військовими частинами.
Загалом перевірено понад 9 тис. фактів переміщення товарів гуманітарної допомоги на адресу 200 військових частин.
Встановлено більш ніж 3 тис. випадків непідтвердження її надходження до військових частин.
Це просто збіг чи задля підготовки, знову ж таки, суспільної думки – побачимо.
Бо все ж таки нові правила ввезення гуманітарної допомоги від влади якось треба виправдовувати. 🤔
Про вжиті заходи — далі. ⤵️
Задля припинення виявлених порушень митного законодавства та притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності митники направили 387 повідомлень про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ст. ст. 190, 358, 201-2 Кримінального кодексу України,
а також склали 320 протоколів про порушення митних правил, де предметами правопорушень є товари гуманітарної допомоги.
Крім того, спільно з Міноборони створено механізм контролю за надходженням до військових частин гуманітарних вантажів.
Він надає можливість оперативного обміну інформацією щодо підтвердження отримання військовими формуваннями таких товарів і виявлення ризикових митних оформлень.
Ніхто не виключає випадків, коли під виглядом гуманітарки ввозяться товари, які потім можна побачити на прилавках магазинів.
Шахраї були і є, на жаль, війна не зупинила їх.
Як не зупинила контрабанду — набагато глобальніше явище.
Проте... щоб з водою дитину не виплеснули. 🤔
а також склали 320 протоколів про порушення митних правил, де предметами правопорушень є товари гуманітарної допомоги.
Крім того, спільно з Міноборони створено механізм контролю за надходженням до військових частин гуманітарних вантажів.
Він надає можливість оперативного обміну інформацією щодо підтвердження отримання військовими формуваннями таких товарів і виявлення ризикових митних оформлень.
Ніхто не виключає випадків, коли під виглядом гуманітарки ввозяться товари, які потім можна побачити на прилавках магазинів.
Шахраї були і є, на жаль, війна не зупинила їх.
Як не зупинила контрабанду — набагато глобальніше явище.
Проте... щоб з водою дитину не виплеснули. 🤔
Держмитслужба дозволила авторизованим компаніям самостійно здійснювати частину митних формальностей.
Йдеться про підприємства, які отримали авторизацію на застосування спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням», вони можуть здійснювати частину митних формальностей самостійно.
Реалізація такого європейського підходу до ведення митної справи можлива завдяки Автоматизованій системі митного оформлення (АСМО), яка розроблена та впроваджується Держмитслужбою, повідомили у відомстві.
Крім того, Держмитслужба розробляє можливість:
🔹інтеграції системи спрощень з телеграм-ботом «Єдиного вікна», щоб підприємства могли оперативніше дізнаватися про прийняті митницею рішення;
🔹інтеграції з системою сповіщень про повітряні тривоги з метою виключення винесення автоматичних рішень під час повітряних тривог у відповідному регіоні.
Як відбувається на практиці — читайте за посиланням.
Йдеться про підприємства, які отримали авторизацію на застосування спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням», вони можуть здійснювати частину митних формальностей самостійно.
Реалізація такого європейського підходу до ведення митної справи можлива завдяки Автоматизованій системі митного оформлення (АСМО), яка розроблена та впроваджується Держмитслужбою, повідомили у відомстві.
Крім того, Держмитслужба розробляє можливість:
🔹інтеграції системи спрощень з телеграм-ботом «Єдиного вікна», щоб підприємства могли оперативніше дізнаватися про прийняті митницею рішення;
🔹інтеграції з системою сповіщень про повітряні тривоги з метою виключення винесення автоматичних рішень під час повітряних тривог у відповідному регіоні.
Як відбувається на практиці — читайте за посиланням.