Хочу поділитися з вами тим, як змінилося моє робоче місце за цей час.
Мій шлях починався з ноутбука на пустому столі, фото в мене не залишилося, тому просто констатую факт.
Далі буду відмічати пункти по номеру фотографії, а якщо вам сподобалась якась з цих штук, то я вставила посилання на товар в кожен з пунктів:
1. Я вкрала компʼютер, але монітор до нього був старий і маленький, тому ми купили новий і великий))
Він має круту передачу кольору, не має відблисків, і сам по собі гарненький. Він топ 10\10, мінусів не помічено.
На цьому етапі в мене дротова незручна мишка, маленький килим, і зовсім пусто.
2. Я замовила собі здоровезний килим для мишки. Я обирала його два дні та псіхувала, бо не можу знайти ідеальний. І от мій ідеальний вже тут✨
Насправді вже як місяць він пахне гумою (вже на 90% менше), тому якщо будете колись замовляти килим на аліку, то готуйтеся до штурму вашого нюху.
Але він дуууже мені подобається візуально, він нормально обшитий по краях, в нього чіткий принт та зручна поверхня під мишку. 8/10
Також на цьому фото видно, що мишка теж оновлена, і теж з аліка. Вважаю її мега зручною та оптимальною для мене по вазі.
Я замовляла ту, яка не світиться, бо я б того не витримала.
9/10, зняла бал, бо в додатку налаштована швидкість постійно збивається, тому я користуюсь стандартними варіантами.
3-4. В юсці я купила собі маленьку ваааазочку. Вона дешева і дуже мила. Тепер я можу прикрашати свій стіл квіточками❤️
100/10, та як могло бути інакше ви подивіться на ту красу!!!
5. От цій покупці я неймовірна рада, бо це ж мега про 3000 лампа на монітор v.2.0
В мене достатньо темний шматок кімнати, тому мені завжди приходилося включати верхнє світло. Да, з самого ранку.
А воно не дуже приємне, та й блін, інша половина кімнати освітлена вікном, і тільки мій маленький острів в темряві. Було не круто.
А тепер в мене зʼявилась мега про 3000 лампа v.2.0 і вона зробила моє робоче місце в десятки разів комфортніше.
Лампа має пульт управління (кнопка яка крутиться), де ти можеш швидко налаштувати яскравість, теплоту, та вимкнути/увімкнути освітлення.
Саму лампу можна трошки покрутити, щоб більше освітлювало стіл, або не хуярило тобі в очі👀
Конкретно на моєму моніторі жодних відблисків.
11/10, цю річ рекомендую кожному, хто ніяк не наважиться купити освітлення для свого робочого місця✨
Але попереджаю, що пил буде видно втричі більше))
6-8. І ми дійшли до покупки, яку я забрала тільки сьогодні. І це портативна безпровідна трансформер зарядка💪
Вона мило складається і не заважає на столі, коли тобі не потрібна.
На ній можна одночасно заряджати телефон, часи та навушники. Мої навушники, правда, не мають такої функції, але не біда.
Взагалі я завжди хотіла собі підставку для телефона. І вирішила, що от така штука буде ідеальною для мене.
Я не знаю наскільки швидко повинна заряджати бездротова зарядка, але конкретно ця пасує перед фаст чардж дротом. Але не критично, тому мене вона більш ніж влаштовує. 9/10, знятий бал за не найшвидкішу зарядку в світі.
Ще до мене їде підставка для книг і планшету, але не знаю коли вона буде.
І колись може я куплю собі іншу клавіатуру. А поки на цьому все, дякую за увагу☺️
мені ніхто не платив за рекламу, але мені було б впадлу запитувати в когось посилання, тому я вставила їх одразу для зручності
Мій шлях починався з ноутбука на пустому столі, фото в мене не залишилося, тому просто констатую факт.
Далі буду відмічати пункти по номеру фотографії, а якщо вам сподобалась якась з цих штук, то я вставила посилання на товар в кожен з пунктів:
1. Я вкрала компʼютер, але монітор до нього був старий і маленький, тому ми купили новий і великий))
Він має круту передачу кольору, не має відблисків, і сам по собі гарненький. Він топ 10\10, мінусів не помічено.
На цьому етапі в мене дротова незручна мишка, маленький килим, і зовсім пусто.
2. Я замовила собі здоровезний килим для мишки. Я обирала його два дні та псіхувала, бо не можу знайти ідеальний. І от мій ідеальний вже тут
Насправді вже як місяць він пахне гумою (вже на 90% менше), тому якщо будете колись замовляти килим на аліку, то готуйтеся до штурму вашого нюху.
Але він дуууже мені подобається візуально, він нормально обшитий по краях, в нього чіткий принт та зручна поверхня під мишку. 8/10
Також на цьому фото видно, що мишка теж оновлена, і теж з аліка. Вважаю її мега зручною та оптимальною для мене по вазі.
Я замовляла ту, яка не світиться, бо я б того не витримала.
9/10, зняла бал, бо в додатку налаштована швидкість постійно збивається, тому я користуюсь стандартними варіантами.
3-4. В юсці я купила собі маленьку ваааазочку. Вона дешева і дуже мила. Тепер я можу прикрашати свій стіл квіточками
100/10, та як могло бути інакше ви подивіться на ту красу!!!
5. От цій покупці я неймовірна рада, бо це ж мега про 3000 лампа на монітор v.2.0
В мене достатньо темний шматок кімнати, тому мені завжди приходилося включати верхнє світло. Да, з самого ранку.
А воно не дуже приємне, та й блін, інша половина кімнати освітлена вікном, і тільки мій маленький острів в темряві. Було не круто.
А тепер в мене зʼявилась мега про 3000 лампа v.2.0 і вона зробила моє робоче місце в десятки разів комфортніше.
Лампа має пульт управління (кнопка яка крутиться), де ти можеш швидко налаштувати яскравість, теплоту, та вимкнути/увімкнути освітлення.
Саму лампу можна трошки покрутити, щоб більше освітлювало стіл, або не хуярило тобі в очі
Конкретно на моєму моніторі жодних відблисків.
11/10, цю річ рекомендую кожному, хто ніяк не наважиться купити освітлення для свого робочого місця
Але попереджаю, що пил буде видно втричі більше))
6-8. І ми дійшли до покупки, яку я забрала тільки сьогодні. І це портативна безпровідна трансформер зарядка
Вона мило складається і не заважає на столі, коли тобі не потрібна.
На ній можна одночасно заряджати телефон, часи та навушники. Мої навушники, правда, не мають такої функції, але не біда.
Взагалі я завжди хотіла собі підставку для телефона. І вирішила, що от така штука буде ідеальною для мене.
Я не знаю наскільки швидко повинна заряджати бездротова зарядка, але конкретно ця пасує перед фаст чардж дротом. Але не критично, тому мене вона більш ніж влаштовує. 9/10, знятий бал за не найшвидкішу зарядку в світі.
Ще до мене їде підставка для книг і планшету, але не знаю коли вона буде.
І колись може я куплю собі іншу клавіатуру. А поки на цьому все, дякую за увагу
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤16
Мій терапевт прислав мені картину по номерам.
Чим би дитя не тішилось, аби тільки не нило йому годину☺️
Чим би дитя не тішилось, аби тільки не нило йому годину
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯5🦄4❤3😁2🌭1
Залишу тут цей шедеврокомікс, який відправився до серйозних людей в монобанку 👀
Монобанк проводить зараз конкурс малюнків (до 03.06, ви ще встигаєте). Треба намалювати свою мрію і 5 самих смішних вони виконають.
Навряд чи я виграю, бо впевнена в нас є багато клоунів і без мене, але отримати новий фон в монобанку теж приємно🫡
Якщо ви теж хочете приймати участь і вам треба більше інформації, то напишіть, я скину в коментарі їх умови та посилання на бота.
Монобанк проводить зараз конкурс малюнків (до 03.06, ви ще встигаєте). Треба намалювати свою мрію і 5 самих смішних вони виконають.
Навряд чи я виграю, бо впевнена в нас є багато клоунів і без мене, але отримати новий фон в монобанку теж приємно
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥8❤2
Я сходила на гастроскопію. Якщо хто не знає, то це та процедура, де тобі шланг через горло в шлунок засовують.
Так от це був піздец, беріть попкорн.
В тексті нижче може бути багато орфографічних помилок, русизмів або не круто сформульованих речень. Не кажіть мені про це, мені погано і так треба.
Да там дуже багато тексту бо це був дуже стресовий день всім дякую🥳
Так от це був піздец, беріть попкорн.
В тексті нижче може бути багато орфографічних помилок, русизмів або не круто сформульованих речень. Не кажіть мені про це, мені погано і так треба.
Да там дуже багато тексту бо це був дуже стресовий день всім дякую
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Акт І
Я прокинулась о 7:30.
Це вже максимально відтягнуте пробудження, бо запис на 08:30, а до лікарні ще треба якось зібратися і доїхати.
Першою моєю думкою було: «а до процедури взагалі треба було якось готуватися чи ні?». Це була ніхера не вчасна думка, тому що я тиждень чекала на запис і можна було якось тудим-сюдим ПОДУМАТИ РАНІШЕ.
Виявилось, що да, треба було не їсти минулого дня після 18 і є цілий ряд продуктів які не можна, наприклад, жирного та горіхи. Вгадайте що я їла о десятій вечора?
Я подумала це все, кінець, мене розвернуть назад або я буду лежати там годину, бо лікарю нічого не буде видно.
Тут я зробила спробу додзвонитися, але вони не взяли трубку і я пішла викликати таксі.
Маленьке уточнення: при записі вони казали тільки те, що процедура робиться на голодний шлунок і все, без конкретних годин.
Акт ІІ
Я живу не в місті. Раніше з викликом таксі ніяких проблем не було, але наразі всі водії зникли, тому я постійно дуже нервую що не зможу викликати машину. Не дарма. Поки я стояла холодним ранком і нервово оновлювала додатки, машин або не було взагалі (болт, привіт). Або коштували вони 600 грн за 10 км (уклон, я все розумію, але???).
Нарешті один чоловік люб'язно вирішив прийняти замовлення і забрав мене (реклама уберу)
Проїхавши половину дороги ми звичайно ж встали на переїзді. Один потяг, другий потяг…
— Знаєте, я колись тут нарахував десять.
— Знаєте, а я напевно пішки піду…
Водій побажав мені удачі, а я підло залишила його стояти в тому заторі.
Гугл карта показувала 18 хвилин, але в мене їх не було і я побігла.
Перед дверима клініки мені вже телефонували і запитували де я, але я думаю що могли б і почекати вже хвилинку, бо я відкрила двері рівно в 08:30. Встигла.
Акт ІІІ
Я заходжу в кабінет лікаря. Мене трясе, бо зараз мені будуть засовувати шланг в шлунок.
Я кажу, що їла вчора після 18. Лікарю похуй. Це добрий знак чи поганий? Але додому не відправили.
Він повільно робить свої лікарські справи і готує апарат. Мене просять покласти дупу на кушетку. Мені страшно.
Він запитує чи взяла я направлення. Я не взяла направлення. Він каже, що тоді він може зробити мені неправильну біопсію і він не знає що мені треба. Справедливо, але я теж не знаю що мені треба. Він сказав: “ну може вам Ольга треба, я звідки знаю??”. А я згадала, що це саме та дивна назва з папірця, який якогось хуя вдома, а не зі мною. Ольга мені і треба, дякую. (OLGA)
Я запитую скільки часу це буде займати. Він каже «скільки треба стільки і буде».
Чел. Блять. БЛЯТЬ.
Десь тут шланг в мене вже в шлунку. Мені хуйово. Він навіть не побризгав хуйнею, яка заморожує горло і мені його роздерло. Ай.
Проходить 10 хвилин. Після огляду та взяття шматків мого шлунку для біопсії, він нарешті мене відпустив.
Все закінчилось, в мене трясуться руки, я відчуваю себе морально і фізично виснаженою. Я хочу додому.
Акт IV
Я пішла пішки, такса мене вже не приваблювала та й спішити було нікуди.
Як тільки я прийшла додому я одразу поїла. Десь через годинку я відчула біль. Я не могла її описати. Печія? Нудить? Я не знаю, мені погано. В мене викручує шлунок. Але в мене такого ніколи не було після гастроскопії, втф
Я загуглила як почувають себе люди після біопсії. І ого вау як несподівано: ЇМ ХУЙОВО. ХУЙОВО ДЕСЬ ПРИБЛИЗНО 3-7 ДНІВ.
Чи сказав мені про це лікар? Ні.
Чи сказав, що після біопсії неможна одразу їсти? Ні.
Чи взяла я вихідний на роботі? Ні, я не знала що мені він буде треба.
Чи прийшлось мені відмінити інші свої плани? Да.
Чи відчуваю я вже другий день себе так, наче в мене там язва і чи погано моєму шлунку від будь якої їжі? Да, однозначно да.
Мій шлунок трошечки не вивіз, але це звучить логічно, все ж таки в мене спиздили шматочки м'якої тканини. Але я правда думаю, що обов'язок лікаря ПОПЕРЕДИТИ ПРО ЦЕЙ СТАН.
Попередити, що неможна їсти. Що буде погано. Що це окей і не треба переживати (або треба я хз, він же не сказав). Чому я про це дізнаюсь з гугла?
Я прокинулась о 7:30.
Це вже максимально відтягнуте пробудження, бо запис на 08:30, а до лікарні ще треба якось зібратися і доїхати.
Першою моєю думкою було: «а до процедури взагалі треба було якось готуватися чи ні?». Це була ніхера не вчасна думка, тому що я тиждень чекала на запис і можна було якось тудим-сюдим ПОДУМАТИ РАНІШЕ.
Виявилось, що да, треба було не їсти минулого дня після 18 і є цілий ряд продуктів які не можна, наприклад, жирного та горіхи. Вгадайте що я їла о десятій вечора?
Я подумала це все, кінець, мене розвернуть назад або я буду лежати там годину, бо лікарю нічого не буде видно.
Тут я зробила спробу додзвонитися, але вони не взяли трубку і я пішла викликати таксі.
Маленьке уточнення: при записі вони казали тільки те, що процедура робиться на голодний шлунок і все, без конкретних годин.
Акт ІІ
Я живу не в місті. Раніше з викликом таксі ніяких проблем не було, але наразі всі водії зникли, тому я постійно дуже нервую що не зможу викликати машину. Не дарма. Поки я стояла холодним ранком і нервово оновлювала додатки, машин або не було взагалі (болт, привіт). Або коштували вони 600 грн за 10 км (уклон, я все розумію, але???).
Нарешті один чоловік люб'язно вирішив прийняти замовлення і забрав мене (реклама уберу)
Проїхавши половину дороги ми звичайно ж встали на переїзді. Один потяг, другий потяг…
— Знаєте, я колись тут нарахував десять.
— Знаєте, а я напевно пішки піду…
Водій побажав мені удачі, а я підло залишила його стояти в тому заторі.
Гугл карта показувала 18 хвилин, але в мене їх не було і я побігла.
Перед дверима клініки мені вже телефонували і запитували де я, але я думаю що могли б і почекати вже хвилинку, бо я відкрила двері рівно в 08:30. Встигла.
Акт ІІІ
Я заходжу в кабінет лікаря. Мене трясе, бо зараз мені будуть засовувати шланг в шлунок.
Я кажу, що їла вчора після 18. Лікарю похуй. Це добрий знак чи поганий? Але додому не відправили.
Він повільно робить свої лікарські справи і готує апарат. Мене просять покласти дупу на кушетку. Мені страшно.
Він запитує чи взяла я направлення. Я не взяла направлення. Він каже, що тоді він може зробити мені неправильну біопсію і він не знає що мені треба. Справедливо, але я теж не знаю що мені треба. Він сказав: “ну може вам Ольга треба, я звідки знаю??”. А я згадала, що це саме та дивна назва з папірця, який якогось хуя вдома, а не зі мною. Ольга мені і треба, дякую. (OLGA)
Я запитую скільки часу це буде займати. Він каже «скільки треба стільки і буде».
Чел. Блять. БЛЯТЬ.
Десь тут шланг в мене вже в шлунку. Мені хуйово. Він навіть не побризгав хуйнею, яка заморожує горло і мені його роздерло. Ай.
Проходить 10 хвилин. Після огляду та взяття шматків мого шлунку для біопсії, він нарешті мене відпустив.
Все закінчилось, в мене трясуться руки, я відчуваю себе морально і фізично виснаженою. Я хочу додому.
Акт IV
Я пішла пішки, такса мене вже не приваблювала та й спішити було нікуди.
Як тільки я прийшла додому я одразу поїла. Десь через годинку я відчула біль. Я не могла її описати. Печія? Нудить? Я не знаю, мені погано. В мене викручує шлунок. Але в мене такого ніколи не було після гастроскопії, втф
Я загуглила як почувають себе люди після біопсії. І ого вау як несподівано: ЇМ ХУЙОВО. ХУЙОВО ДЕСЬ ПРИБЛИЗНО 3-7 ДНІВ.
Чи сказав мені про це лікар? Ні.
Чи сказав, що після біопсії неможна одразу їсти? Ні.
Чи взяла я вихідний на роботі? Ні, я не знала що мені він буде треба.
Чи прийшлось мені відмінити інші свої плани? Да.
Чи відчуваю я вже другий день себе так, наче в мене там язва і чи погано моєму шлунку від будь якої їжі? Да, однозначно да.
Мій шлунок трошечки не вивіз, але це звучить логічно, все ж таки в мене спиздили шматочки м'якої тканини. Але я правда думаю, що обов'язок лікаря ПОПЕРЕДИТИ ПРО ЦЕЙ СТАН.
Попередити, що неможна їсти. Що буде погано. Що це окей і не треба переживати (або треба я хз, він же не сказав). Чому я про це дізнаюсь з гугла?
😢6😱2
Епілог
❌ Мінус нерви зранку, бо мені не сказали тих правил підготовки, які написані в інтернеті, а я чомусь забула, що люди можуть попереджати не про все.
❌ Мінус нерви коли я викликала таксі, бо машин не було.
❌ Мінус легені і нерви, бо через переїзд мені прийшлось вийти з таксі і бігти до лікарні, щоб встигнути.
❌ Мінус дуже багато грошей за те, щоб я 10 хвилин відчувала як сорок демонів роздирають мій стравохід.
❌ Мінус горло, бо магія холоду в країні заборонена.
❌ Мінус час і згорівша дупа, бо лікарю було похуй і він не сказав, що після біопсії я буду лежати з болями в шлунку. Я може дуже багато хочу, але в мене правда горить, що мене не попередили про це. Я не кожного дня роблю біопсію щоб про це здогадуватися. Треш, безвідповідальність.
P.S. Я знаю, що біопсія звучить страшно. Але це не щось про онкологію, мені її зробилиЩОБ МЕНІ БУЛО ХУЙОВО щоб дізнатися природу моєї болі в шлунку. Результати будуть через 10 днів, тому лежимо страждаємо далі.
P.S. Я знаю, що біопсія звучить страшно. Але це не щось про онкологію, мені її зробили
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢5🫡4
Коротко про історію колоди Вейта-Сміт.
Хто не знає як вона виглядає, то це та сама, карти якої ви бачите на обкладинці на фото. Це найвідоміша і найпопулярніша колода для віщунів по таро.
Вейт — літератор, який розробив символічну частину карт. Спочатку таро було видом гральної колоди з додаванням філософських картинок, а Вейт взяв це за основу та додав НАБАГАТО БІЛЬШЕ філософії, символізму і ще більше зображень (малі Аркани раніше позначалися просто мастями).
Віщувати по таро, якщо що, почали задовго до його колоди і до Вейта були люди, які намагались щось там придумати прикольне, але ви їх знаєте? Отож-бо й воно.
Сміт — ілюстратор, яка взялась намалювати цю колоду. Вона зробила свій внесок і в містичні пасхалки також. А ще ви тільки гляньте яка вона гарна жесть...
Як ви вже здогадались, колода названа на їх честь.
Якщо ви десь почуєте, що цю колоду називають «Таро Райдера», то це повʼязано з тим видавництвом, яке ту колоду випускало, і зараз це вже не актуально.
Так от до цікавого.
Вейт вважав що таро це якась хуйня.
Точніше, йому дуже подобалось копатися в містичній частині, в астрології, в символізмі тощо. А от до віщунства в нього якось душа і не лежала.
Він навіть був почесним членом таро-клубу, але гадання то якось вже, вибачте, не до нього.
Вейт просто хотів створити прикольну колоду з картинками в яких буде багато пасхалок та написати до них книгу. А видавництво хотіло йому заплатити за це гроші.
Win-win?
Та як би не так.
Видавництво йому таке: «чел блять, містицизм круто, але додай типу щось про те, як їх читати віщунам, ото буде розйоб (або не заплатимо гроші)».
І чел такий: «да бляяяяяяяять ну ок» і написав цю частину на відʼєбісь))))))))
Саме тому класичне таро Вейта-Сміт не читають по оригінальній книзі Вейта.
Пам-пам👀
Не дуже його парило те, що сучасні блогери будуть казати на прямих трансляціях, проводячи онлайн-гадання?
Ну то й нічого, дуже скоро знайшлись люди які написали адекватні значення за нього))
Насправді, про їх колоду можна дуже багато чого розповісти. Творці дійсно постаралися над сенсом кожної карти і я вважаю, що це дуже цікава і важлива історична памʼятка.
Робота цих класних тіпів дійсно заслуговує на детальне вивчення кожної символіки, яку вони туди засунули. Моя їм повага🫡
Хто не знає як вона виглядає, то це та сама, карти якої ви бачите на обкладинці на фото. Це найвідоміша і найпопулярніша колода для віщунів по таро.
Вейт — літератор, який розробив символічну частину карт. Спочатку таро було видом гральної колоди з додаванням філософських картинок, а Вейт взяв це за основу та додав НАБАГАТО БІЛЬШЕ філософії, символізму і ще більше зображень (малі Аркани раніше позначалися просто мастями).
Віщувати по таро, якщо що, почали задовго до його колоди і до Вейта були люди, які намагались щось там придумати прикольне, але ви їх знаєте? Отож-бо й воно.
Сміт — ілюстратор, яка взялась намалювати цю колоду. Вона зробила свій внесок і в містичні пасхалки також. А ще ви тільки гляньте яка вона гарна жесть...
Як ви вже здогадались, колода названа на їх честь.
Якщо ви десь почуєте, що цю колоду називають «Таро Райдера», то це повʼязано з тим видавництвом, яке ту колоду випускало, і зараз це вже не актуально.
Так от до цікавого.
Вейт вважав що таро це якась хуйня.
Точніше, йому дуже подобалось копатися в містичній частині, в астрології, в символізмі тощо. А от до віщунства в нього якось душа і не лежала.
Він навіть був почесним членом таро-клубу, але гадання то якось вже, вибачте, не до нього.
Вейт просто хотів створити прикольну колоду з картинками в яких буде багато пасхалок та написати до них книгу. А видавництво хотіло йому заплатити за це гроші.
Win-win?
Та як би не так.
Видавництво йому таке: «чел блять, містицизм круто, але додай типу щось про те, як їх читати віщунам, ото буде розйоб (або не заплатимо гроші)».
І чел такий: «да бляяяяяяяять ну ок» і написав цю частину на відʼєбісь))))))))
Саме тому класичне таро Вейта-Сміт не читають по оригінальній книзі Вейта.
Пам-пам
Не дуже його парило те, що сучасні блогери будуть казати на прямих трансляціях, проводячи онлайн-гадання?
Ну то й нічого, дуже скоро знайшлись люди які написали адекватні значення за нього))
Насправді, про їх колоду можна дуже багато чого розповісти. Творці дійсно постаралися над сенсом кожної карти і я вважаю, що це дуже цікава і важлива історична памʼятка.
Робота цих класних тіпів дійсно заслуговує на детальне вивчення кожної символіки, яку вони туди засунули. Моя їм повага
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤8
Колись давно я була активним користувачем твітера. Але щось якось потім пішло не так, як це часто буває в мене з соц мережами.
Зараз я створила новий аккаунт і мені щось навіть сподобалось там тусити.
Довго думала чи постити посилання сюди, бо не памʼятаю щоб з моєї бульбашки там хтось сидів.
Але, якщо все таки хтось там є, то го в підписники.
Мене можете знайти ось так: @tretia_dumka
Чому не тредси? Чи як воно там.
Всесвіт meta не толерую, інстаграм стала сприймати тільки як маркет плейс. Їх рілси і тредс це взагалі якесь позорисько👀
Про фейсбук навіть не хочу починати.
Висновку або довгих роздумів тут не буде, це реклама твітера і короткий хейт в сторону meta(сперечатися на цю тему не буду) 🫡
Зараз я створила новий аккаунт і мені щось навіть сподобалось там тусити.
Довго думала чи постити посилання сюди, бо не памʼятаю щоб з моєї бульбашки там хтось сидів.
Але, якщо все таки хтось там є, то го в підписники.
Мене можете знайти ось так: @tretia_dumka
Чому не тредси? Чи як воно там.
Всесвіт meta не толерую, інстаграм стала сприймати тільки як маркет плейс. Їх рілси і тредс це взагалі якесь позорисько
Про фейсбук навіть не хочу починати.
Висновку або довгих роздумів тут не буде, це реклама твітера і короткий хейт в сторону meta
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤3
YouTube
Насіння, яке нагадує мені дім | АРТЕФАКТУМ Марина
Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси:
https://www.youtube.com/channel/UCcU-160KSgmr1pC5QNhhpSQ/join
Артефактум — проект Свої.City, у якому ми розповідаємо про особливі речі, які українці забрали з собою, евакуюючись з рідної домівки. Про…
https://www.youtube.com/channel/UCcU-160KSgmr1pC5QNhhpSQ/join
Артефактум — проект Свої.City, у якому ми розповідаємо про особливі речі, які українці забрали з собою, евакуюючись з рідної домівки. Про…
Трошки рефлексії про рідне місто навіяної от цим відео 🐈
Я пам’ятаю пані Марину ще зі школи. Це от та сама ситуація, коли ти, бувши дуже малим, заглядаєшся на крутих і дорослих старшокласників і думаєш: «Хочу бути таким же!». Але ось ти вже в десятому класі, а магії не стається - ти все така ж дитина, тільки тепер уже молодші дивляться на тебе з тим самим захопленням.
Я пам’ятаю і завод, і той смак насіння, про який пані Марина розповідає у відео. І так, це справді найсмачніше насіння, яке я коли-небудь їла. Я не знаю, це через «смак дитинства» чи через той факт, що насіння вироблялось за кілометр від магазину.
Фан фект: в місті частенько можна було відчути запах насіння в повітрі. Тоді це здавалося звичним, а тепер здається цікавою особливістю ахах
Якщо від того заводу пройтись трошки вглиб міста, то можна було побачити площу, де щороку встановлювали новорічну ялинку. На неї виходили вікна Народного дому, де я виступала п’ять років свого життя. Це було особливе місце для мене, майже магічне. Сцена, переодягальні, веселощі за кулісами, заповнена зала, хвилювання, нескінченні репетиції. Я відчувала себе справжньою зіркою і щиро обожнювала цю частину шкільного життя.
За цією будівлею є ще одна сцена, на відкритому просторі. Це місце для великих концертів і святкувань.
Пам’ятаєте, були такі анкети, де ти писав своє ім’я, хобі та ще купу різних дрібниць, а потім передавав наступному? «Улюблене свято: день міста» - ось це була моя відповідь із року в рік. Не день народження, не Новий рік. А день мого міста.
Це дуже легко пояснити: на мій день народження та на Новий рік в центрі не було такого масштабного свята.
Для мене воно починалось ще вдома. Якщо вийти в наш огород, то можна було почути музику вдалечині – це були звуки свята і я обожнювала це.
Хм, зараз подумалось, що сьогодні з мого огороду чутно тільки звуки вибухів, мінливе життя.
Моя мати гарно одягалась і йшла в центр раніше, бо вона була з міської ради і їх зобов’язували допомагати в організації. А я, нарешті одягаючи щось, що не схоже на класичну шкільну форму, вибігала за нею та йшла зустрічатися з друзями.
У маленьких містах центр часто називають «город», так було і в нас. І коли всі друзі збирались, то ми прямували в город.
Мені здавалось, наче в тому місці збирались взагалі всі жителі, як у Stardew Valley. Я знаю, що це не так, але та кількість людей завжди мене вражала.
Під концерт з українськими піснями, де співали «Червону Руту», «Луганщина, пісня моя», танцювали в вінках та звучали урочисті промови, ти…відпочиваєш? Солодка вата, кульки, намети з їжею, купа твоїх друзів, річка поряд, салюти (хоча я їх і боялась). Чорт, це було неймовірно весело.
Так, звісно, це можна зрівняти з фестивалями а-ля Куража в Києві, тільки без барахолки та де всі один одного знають. Але, не знаю, моя дитина всередині вважає, що таких свят ніде більше нема і для мене це правда.
Коли зі сцени звучать прощальні слова, люди, мов кров по венах, розтікалися вузенькими вуличками до своїх домівок. В цей час вже було видно на небі зірки, а дорогу, деінде недуже яскраво, освітлювали ліхтарі. Навколо лунав сміх та було чутно розмови невеличких компаній. В цьому всьому була своя, особлива атмосфера.
Я люблю день цього міста. Мого українського міста - Сватове.
Я пам’ятаю пані Марину ще зі школи. Це от та сама ситуація, коли ти, бувши дуже малим, заглядаєшся на крутих і дорослих старшокласників і думаєш: «Хочу бути таким же!». Але ось ти вже в десятому класі, а магії не стається - ти все така ж дитина, тільки тепер уже молодші дивляться на тебе з тим самим захопленням.
Я пам’ятаю і завод, і той смак насіння, про який пані Марина розповідає у відео. І так, це справді найсмачніше насіння, яке я коли-небудь їла. Я не знаю, це через «смак дитинства» чи через той факт, що насіння вироблялось за кілометр від магазину.
Фан фект: в місті частенько можна було відчути запах насіння в повітрі. Тоді це здавалося звичним, а тепер здається цікавою особливістю ахах
Якщо від того заводу пройтись трошки вглиб міста, то можна було побачити площу, де щороку встановлювали новорічну ялинку. На неї виходили вікна Народного дому, де я виступала п’ять років свого життя. Це було особливе місце для мене, майже магічне. Сцена, переодягальні, веселощі за кулісами, заповнена зала, хвилювання, нескінченні репетиції. Я відчувала себе справжньою зіркою і щиро обожнювала цю частину шкільного життя.
За цією будівлею є ще одна сцена, на відкритому просторі. Це місце для великих концертів і святкувань.
Пам’ятаєте, були такі анкети, де ти писав своє ім’я, хобі та ще купу різних дрібниць, а потім передавав наступному? «Улюблене свято: день міста» - ось це була моя відповідь із року в рік. Не день народження, не Новий рік. А день мого міста.
Це дуже легко пояснити: на мій день народження та на Новий рік в центрі не було такого масштабного свята.
Для мене воно починалось ще вдома. Якщо вийти в наш огород, то можна було почути музику вдалечині – це були звуки свята і я обожнювала це.
Хм, зараз подумалось, що сьогодні з мого огороду чутно тільки звуки вибухів, мінливе життя.
Моя мати гарно одягалась і йшла в центр раніше, бо вона була з міської ради і їх зобов’язували допомагати в організації. А я, нарешті одягаючи щось, що не схоже на класичну шкільну форму, вибігала за нею та йшла зустрічатися з друзями.
У маленьких містах центр часто називають «город», так було і в нас. І коли всі друзі збирались, то ми прямували в город.
Мені здавалось, наче в тому місці збирались взагалі всі жителі, як у Stardew Valley. Я знаю, що це не так, але та кількість людей завжди мене вражала.
Під концерт з українськими піснями, де співали «Червону Руту», «Луганщина, пісня моя», танцювали в вінках та звучали урочисті промови, ти…відпочиваєш? Солодка вата, кульки, намети з їжею, купа твоїх друзів, річка поряд, салюти (хоча я їх і боялась). Чорт, це було неймовірно весело.
Так, звісно, це можна зрівняти з фестивалями а-ля Куража в Києві, тільки без барахолки та де всі один одного знають. Але, не знаю, моя дитина всередині вважає, що таких свят ніде більше нема і для мене це правда.
Коли зі сцени звучать прощальні слова, люди, мов кров по венах, розтікалися вузенькими вуличками до своїх домівок. В цей час вже було видно на небі зірки, а дорогу, деінде недуже яскраво, освітлювали ліхтарі. Навколо лунав сміх та було чутно розмови невеличких компаній. В цьому всьому була своя, особлива атмосфера.
Я люблю день цього міста. Мого українського міста - Сватове.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤12🔥1🥰1
На правах реклами себе!
Сьогодні я виклала перше своє відео в новий аккаунт в тт і збираюсь радувати вас контентом👀
Підтримайте коментарями, збереженням відео (да, для тт це важливо), та пересилайте його хз, мені наприклад на старий акк ахахаха
Буду дуже вдячна за підтримку, ви котики!!!
тег: @maiorin_queen
Або от посилання на моє перше відео: https://vm.tiktok.com/ZMhuSAF96/
Сьогодні я виклала перше своє відео в новий аккаунт в тт і збираюсь радувати вас контентом
Підтримайте коментарями, збереженням відео (да, для тт це важливо), та пересилайте його хз, мені наприклад на старий акк ахахаха
Буду дуже вдячна за підтримку, ви котики!!!
тег: @maiorin_queen
Або от посилання на моє перше відео: https://vm.tiktok.com/ZMhuSAF96/
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤5💅3🫡2
АХАХАХ це випадково, але шо вже. Знайомтесь, це У Шик.
Він грав в таких відомих дорамах як Паразит та Потяг до Пусана.
Так же з ним було два крутих бойовика, одне з них Відьма, а інший Час полювання.
І якщо вже на то пішло, то раджу серіал Парадокс вбивці - це відносно нова дорама і знята вона просто неймовірно.
Якщо ви любите романтику, то в дорамі Наше улюблене літо він зіграв головну роль з актрисою, з якою грав у фільмі Відьма. Це цікаве поєднання акторів, бо в них зовсім різна хімія в цих двох шедеврах.
Ну і в фільмі Окча, з Джилленголом, У Шік зʼявився на три хвилинки ахахах
Ну от такий раптовий пост з дорамами, бо я дебіл і скинула фото не в той чат👀
Він грав в таких відомих дорамах як Паразит та Потяг до Пусана.
Так же з ним було два крутих бойовика, одне з них Відьма, а інший Час полювання.
І якщо вже на то пішло, то раджу серіал Парадокс вбивці - це відносно нова дорама і знята вона просто неймовірно.
Якщо ви любите романтику, то в дорамі Наше улюблене літо він зіграв головну роль з актрисою, з якою грав у фільмі Відьма. Це цікаве поєднання акторів, бо в них зовсім різна хімія в цих двох шедеврах.
Ну і в фільмі Окча, з Джилленголом, У Шік зʼявився на три хвилинки ахахах
Ну от такий раптовий пост з дорамами, бо я дебіл і скинула фото не в той чат
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤3😁3