ПАВОЛОЦЬКИЙ ПОЛК
(1648-1649; 1651-1674).
Утворився у липні 1648 року з центром у полковому місті Поволоч (тепер село Попільнянського району Житомирської області). Сотенними центрами стали: Антонів, Дзюньків, Сквира, Погребище, Ружин. За Зборівською угодою 1649 р. полк ліквідовано і об'єднано з Білоцерківським. Але во- сени 1651 року, після Білоцерківського миру, відновлено. Із Білоцерківського полку до нього відійшли Антонів, Володарка, Паволоч, П'ятигори, Сквира, Торчиця. Із Кальниць- кого полку Борщагівка, Погребище, Тетіїв. Власне вже Паволоцькими стали сотні у містах Дзюньків, Івниця, Кошів, Лобачів, Ружин, Стрижавка, Чуднів та Шамраївка. Згідно при- сяжного реєстру 1654 року у полку нарахову- валося 14 міст та містечок, які можемо вважа ти сотнями. Сусідніми з полком стали сотні Білоцерківського, Кальницького (з 1653 р. - Вінницького) та Уманського полків. Полк зайняв територію Житомирського повіту Київського воєводства і частково північно- східні окраїни Брацлавського воєводства.
(1648-1649; 1651-1674).
Утворився у липні 1648 року з центром у полковому місті Поволоч (тепер село Попільнянського району Житомирської області). Сотенними центрами стали: Антонів, Дзюньків, Сквира, Погребище, Ружин. За Зборівською угодою 1649 р. полк ліквідовано і об'єднано з Білоцерківським. Але во- сени 1651 року, після Білоцерківського миру, відновлено. Із Білоцерківського полку до нього відійшли Антонів, Володарка, Паволоч, П'ятигори, Сквира, Торчиця. Із Кальниць- кого полку Борщагівка, Погребище, Тетіїв. Власне вже Паволоцькими стали сотні у містах Дзюньків, Івниця, Кошів, Лобачів, Ружин, Стрижавка, Чуднів та Шамраївка. Згідно при- сяжного реєстру 1654 року у полку нарахову- валося 14 міст та містечок, які можемо вважа ти сотнями. Сусідніми з полком стали сотні Білоцерківського, Кальницького (з 1653 р. - Вінницького) та Уманського полків. Полк зайняв територію Житомирського повіту Київського воєводства і частково північно- східні окраїни Брацлавського воєводства.
👍2
Протягом років Руїни полк зазнав іс- тотних територіальних змін та руху кількості особового складу. У 1666 р. він підпорядку- вався гетьманату П. Дорошенка. Але у зв'язку з польсько-турецькою війною 1672-1676 рр. почав занепадати. На Переяславській раді 17 березня 1674 р. старшина Паволоцько- го полку підписала договірні статті, за яки- ми визнала І. Самойловича гетьманом обох сторін Дніпра. Під час походу на Правобере- жжя в кінці 1674 року І. Самойлович пересе- лив (зігнав) населення полку на лівий берег, а поляки, котрі окупували цей край, ліквідува- ли Паволоцький полк як військовий підроз- діл і адміністративну одиницю. У 1685 р. його територія практично повністю увійшла до складу Фастівського полку, створеного Семеном Палієм .
За період існування Паволоцького полку його полковниками були: Куцевич [Минь- ківський) Іван (1648-1649). Хмелецький Адам (1648, н.). Кривоносенко (1651, н.). Хмелець- кий Степан (1651, п.). Куцевич (Миньківсь-кий) Іван (1651-1652). Хмелецький Степан (1652-1653). Суличич Михайло (1653-1654). Богаченко Михайло (1654-1655). Суличич Михайло (1655-1657). Богун Іван (1657- 1660). Попович Іван (1660-1663). Петровсь кий Василь (1663). Богун Іван (1663-1664). Грицина Ярош (1664-1670). Кутенко Степан (1670-1671). Гамалія Григорій Михайлович (1671-1673). Дорошенко Андрій Дорофійо вич (1673-1674). Гамалія Яків Михайлович (1674). Мигалевський Костянтин (1674). Низькогляд Павло (1674).
#історія
За період існування Паволоцького полку його полковниками були: Куцевич [Минь- ківський) Іван (1648-1649). Хмелецький Адам (1648, н.). Кривоносенко (1651, н.). Хмелець- кий Степан (1651, п.). Куцевич (Миньківсь-кий) Іван (1651-1652). Хмелецький Степан (1652-1653). Суличич Михайло (1653-1654). Богаченко Михайло (1654-1655). Суличич Михайло (1655-1657). Богун Іван (1657- 1660). Попович Іван (1660-1663). Петровсь кий Василь (1663). Богун Іван (1663-1664). Грицина Ярош (1664-1670). Кутенко Степан (1670-1671). Гамалія Григорій Михайлович (1671-1673). Дорошенко Андрій Дорофійо вич (1673-1674). Гамалія Яків Михайлович (1674). Мигалевський Костянтин (1674). Низькогляд Павло (1674).
#історія
👍5❤2🔥2
Untitled301_20241014163351.png
96.9 KB
Козацькі сотні Рокитянщини
На території Білоцерківського району не було так багато козацьких сотень, але найближче до Білої Церкви знаходились рокитянські сотні, про які мало хто знає.
Про них не так багато інформації, тому я розповім усе, що знаю.
ОЛЬШАНСЬКА СОТНЯ (1654 - ? pp.).
Військовий та адміністративний підрозділ Білоцерківського полку. Уперше згадана у присяжних списках 1654 р. з такими старшинами: сотник Клим Андрійович; осавул Яким Меншов; хорунжий Данилович, отаман Дмитро Кіндратович. Сотенний центр: містечко Ольшанка, нині Ольшаниця.
На території Білоцерківського району не було так багато козацьких сотень, але найближче до Білої Церкви знаходились рокитянські сотні, про які мало хто знає.
Про них не так багато інформації, тому я розповім усе, що знаю.
ОЛЬШАНСЬКА СОТНЯ (1654 - ? pp.).
Військовий та адміністративний підрозділ Білоцерківського полку. Уперше згадана у присяжних списках 1654 р. з такими старшинами: сотник Клим Андрійович; осавул Яким Меншов; хорунжий Данилович, отаман Дмитро Кіндратович. Сотенний центр: містечко Ольшанка, нині Ольшаниця.
❤3👍2🥰2
СИНЯВСЬКА СОТНЯ (1654-1674 pp.).
Військовий та адміністративний підрозділ Білоцерківського полку. Уперше згадана у списках 1654 р. з такою старшиною: осавули Андрій Федоров, Мухомор Дем'ян; писар Данило Андрійович; хорунжий Лукаш. Сотники: Красовський Прокіп (1654). Корицький Михайло (1670-1674). До сотні належало містечко Рокитне. Сотня скасована після окупації Білоцерківщини поляками у 1674 р. Останній раз згадується в документах між 1711-1713 рр. .Сотенний центр: містечко Синявка, нині Синява.
НАСТАШСЬКА СОТНЯ (1654-1672 рр.).
Військово-адміністративний підрозділ Білоцерківського полку. Уперше згадана як сотня у присяжних списках 1654 року. Старшина сотні: отамани Трохим Герасим (1654), Савченко Лесько (1672); сотники Сулима Іван Іванович (1654), Рудика Андрій (1654-1659); осавул Стеблинський Кость (1654); писар Грищенко Іван (1654); хорунжий Пилипів Григорій (1654). Сотенний центр: містечко Насташка, нині село.
РОКИТИНСТКА СОТНЯ (1654-? рр.).
Про неї я майже не знайшов інформації окрім того що вона існувала як окрема одиниця так і знаходилась під контролем Синявської сотні. Сотенний центр: село Рокитне, нині СМТ. .
Автор карти (Я)
#історія
Військовий та адміністративний підрозділ Білоцерківського полку. Уперше згадана у списках 1654 р. з такою старшиною: осавули Андрій Федоров, Мухомор Дем'ян; писар Данило Андрійович; хорунжий Лукаш. Сотники: Красовський Прокіп (1654). Корицький Михайло (1670-1674). До сотні належало містечко Рокитне. Сотня скасована після окупації Білоцерківщини поляками у 1674 р. Останній раз згадується в документах між 1711-1713 рр. .Сотенний центр: містечко Синявка, нині Синява.
НАСТАШСЬКА СОТНЯ (1654-1672 рр.).
Військово-адміністративний підрозділ Білоцерківського полку. Уперше згадана як сотня у присяжних списках 1654 року. Старшина сотні: отамани Трохим Герасим (1654), Савченко Лесько (1672); сотники Сулима Іван Іванович (1654), Рудика Андрій (1654-1659); осавул Стеблинський Кость (1654); писар Грищенко Іван (1654); хорунжий Пилипів Григорій (1654). Сотенний центр: містечко Насташка, нині село.
РОКИТИНСТКА СОТНЯ (1654-? рр.).
Про неї я майже не знайшов інформації окрім того що вона існувала як окрема одиниця так і знаходилась під контролем Синявської сотні. Сотенний центр: село Рокитне, нині СМТ. .
Автор карти (Я)
#історія
❤2🥰2💘2
завантаження.gif
7.2 KB
Я вирішив трішки оновити герб Білої церкви зразка 1982 року
Опис герба
Герб Білої Церкви радянського періоду
щит перетятий, у верхньому червоному полі лук із одною стрілою і дата "1032", у нижньому синьому полі - колонада "Луна", пшеничний колосок, півшестерні та половина автомобільної шини.
Цей герб використовувався до 3 жовтня 1998 року
#історія
Опис герба
Герб Білої Церкви радянського періоду
щит перетятий, у верхньому червоному полі лук із одною стрілою і дата "1032", у нижньому синьому полі - колонада "Луна", пшеничний колосок, півшестерні та половина автомобільної шини.
Цей герб використовувався до 3 жовтня 1998 року
#історія
👍6❤3🔥3
Йосип Белліброф із Богуслава під час Першої світової війни.
Автор фото: Джек Белл.
Біографія:
Про нього майже нічого невідомо окрім того що він єврей за походженням народився в місті Богуслав (дата невідома) також він ветеран першої світової війни.
Єврейське населення Богуслава порокам:
1765 – 574
1847 — 5294
1897 — 7445 (65,5%)
1910 — 14 236 (72%)
1926 — 6432 (53%)
1939 — 2230
1989 — 179
2004 – 50
#історія
Автор фото: Джек Белл.
Біографія:
Про нього майже нічого невідомо окрім того що він єврей за походженням народився в місті Богуслав (дата невідома) також він ветеран першої світової війни.
Єврейське населення Богуслава порокам:
1765 – 574
1847 — 5294
1897 — 7445 (65,5%)
1910 — 14 236 (72%)
1926 — 6432 (53%)
1939 — 2230
1989 — 179
2004 – 50
#історія
👍3❤2👏2
Хочемо подякувати адміну телеграм-каналу "Журнал Поділля" за те, що він зробив для нас нову аватарку.
Посилання на канал
https://t.me/podilianposibnik
Посилання на канал
https://t.me/podilianposibnik
❤3🥰3👏3
План міста Тараща. 1913 рік.
В Таращі тоді була подоба ринкової площі, як у західноукраїнських містах
#історія #адміністративнийподіл
В Таращі тоді була подоба ринкової площі, як у західноукраїнських містах
#історія #адміністративнийподіл
❤5👍2👏2