Немного пасхальных картинок из Brasserie Prins

Ланч - фасоль, чоризо, улитки, молодой одуванчик

Телячьи мозги прямиком из Франции, в Дании их продажа запрещена

Турнедо Россини

Пасхальный кекс в традиционных формочках из Эльзаса

Дуже дякую всім хто залишився зі мною. Я майже готова повернутися в цей канал з новою енергією та ідеями. Всім доброго вечора, окрім русні

Повернення трохі затримується, але я хочу привітати та ще раз подякувати всім, хто зі мною. Бажаю смачного та гарячего в новому році, а також ігристого, витриманого, натурального, сухого чи якого ви самі полюбляєте. Якшо ви сумуєте за моїм контентом, то нагадаю про свій персональний інстаграм, де я останнім часом підвела підсумки року їжею (ну як могу що ж). Наприклад, 2022 рік у борщі https://www.instagram.com/p/CmzDCzNNK77/?igshid=YmMyMTA2M2Y=

Окей моіх сил нема терпіти цей плач ереміі по Номі і по тому який Рене провідец і тому подібне. В рамках мого тріумфального повернення в топ рейтингу всіх ваших улюблених тг каналів про їжу я готую довгий пост, де я поясню чому позіхання за ному і мішлени - це шкідливо, токсічно і цьому немає бути місця ніде в 2023 і майбутньому. А зара як тізер просто дізнайтеся чому міг навчитися інтерн за три місяця безкоштовної праці в номі. Дісклеймер: так, я була в номі, минулого року на овочевому сезоні.

Ще в лютому перед війною я написала розлогий рецепт (сподіваюся, що так) класичного датського житнего хліба з насінням. Знаєте, того самого, без якого неможливо уявити смерреброда. Я ділюся ним зараз, тому що відчуваю, що випічка завжди об’єднує нас, де б ми не були. Patreons ONLY https://www.patreon.com/posts/datskii-khlib-na-77044295

Як і обіцяла великий текст про кінець Нома, готовий. Цього разу він тільки для патреонів, оскільки містить дуже особисті для мене речі, які я поки що не готова викласти в найширший доступ, та й з огляду на температуру теми, не хочу ризикувати елементарною крадіжкою тексту. Текст містить лише мої особисті думки та досліди та проілюстрований моїми фотографіями з ресторану Аmass (лол) 2019 року https://www.patreon.com/posts/77382271

Ось невеличкий уривок з тексту

Нома закривається тому, що, як каже Рене, не можливо підтримувати стандарти (фізичні та емоційні) і при цьому постійно винаходити щось нове, а тепер ще й платити зарплату тим, хто до цього працював безкоштовно. Дивовижний факт, королівські палаци зараз теж зараз не будують (ну хіба що в Катарі і вони там називаються стадіони), бо в сучасному світі начебто рабство скасували років сто тому чи я помиляюся?



До речі, чому розквіт епохи файндайнінгу та культури їжі припав саме на наш час, як, наприклад, розквіт сучасного живопису припав на п'ятдесяті, а розквіт кінематографа на сімдесяті? Швидше за все, виною тому знову ж таки соціальні медіа, тому що вся культура сучасної сучасної їжі побудована на індивідуальному споживанні індивідуума, для якого їжа є джерелом розваги, у той час як ми всі виросли в суспільстві, де їжа об'єднувала людей після довгого та важкого трудового дня і не було чимось елітарним та недоступним. Свою лепту приніс і винахід заново локальних продуктів, ферментації та інших новомодних трендів, які для яких для нашого суспільства були абсолютно звичайними, оскільки ми довгий час були позбавлені благ глобалізації.

Всім доброго ранку! Щоб вам було шо почитати та поміркувати на вихідних, пост про токсичну Ному зараз в відкритому доступі. Ну і всям гарних вихідних від мене та хачапурі в берлінському Schwiliko

Окей, ще один лонгрід на вихідні, який звісно доповнює мою реторику, а також на поважному The Atlantic. Для тих, хто вважає що мій досвід не має значення та тощо https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2023/01/noma-copenhagen-fine-dining-unsustainable/672738/

В лютому нажаль закрився мій колишній Brasserie Prins, дуже прикро, але іноді з ресторанами трапляються зовсім несподівані інвестори та власники. Цей невеличкий (який вже власне номер?) тізер, але цього разу я обіцяю повернутися фул тайм. Мій час в готелі Scandic Kødbyen, де я працювала з вересня закінчився і починається нова сторінка мого ненордік життя, все ж таки гастрономічна, але сподіваюсь більше культурна. Ерік та я кажемо залишайтеся з нами, буде багато цікавого.

Минулого року я пасок не пекла, тому що в мене гостювала мама і вона напекла невеличку партію з домашними апельсиновими цукатами. Одну пасочку я, звісно, віднесла на роботу в ресторан скуштувати. Два роки тому пекла просто для розваги, бо була корона і це був єдиний спосіб якось зустрітися з друзями. Тоді ж винайшла, що банки з під пива Туборг чи Карлсберг прекрасно підходять як форми для випікання, їх потім ще і зручно розрізати та дістати вже холодну паску.



Тому зараз даю свій перевірений, абсолютно фулпруф рецепт паски, яка завжди вийде. Він зовсім не складний та не мудрований, ну і звісно я була б не Віка Ненордік якби ще і не підказала вам професійних порад. Тож, рецепт на патреоні, фоточки звісно мої, печіть не лякайтеся!

https://www.patreon.com/posts/81038639?pr=true