​​Інформація для українців, які перебувають у Латвії!

З 5 вересня починає працювати програма обміну готівкової гривні на євро у визначених відділеннях AS Industra Bank та AS Rietumu banka в шести містах Латвії.

Програма реалізується в межах угоди Національного банку України та Банку Латвії.
Скористатися обміном можуть громадяни України, зареєстровані в Латвії як українські біженці.

Про умови обміну:
▪️ліміт на одну особу становить 10 тисяч гривень;
▪️інформація про встановлений курс щотижня публікуватиметься на офіційних сайтах Банку Латвії, AS "Industra Bank" та AS "Rietumu banka".

​​Бізнес продовжує адаптуватися до воєнних умов і в серпні дещо послабив негативні оцінки перспектив своєї економічної діяльності.

📋 Про це свідчать результати щомісячного опитування щодо індексу очікувань ділової активності (ІОДА).

Так, у серпні ІОДА зріс до 44.1 порівняно з 43.6 у липні.

Водночас респонденти наголосили, що подальше відновлення їх економічної активності стримують:

🔹 невизначеність із тривалістю війни та пов’язане з цим погіршення інфляційних очікувань;
🔹подальше руйнування виробничих потужностей та інфраструктури;
🔹 значна вимушена міграція населення всередині країни.

⬆️ Підприємства всіх секторів економіки і надалі очікують здорожчання власної продукції/послуг на тлі зростання цін на сировину та товари постачальників.

Також залишаються стриманими оцінки щодо зайнятості. Представники всіх секторів не очікують збільшення загальної чисельності працівників.

Водночас підприємства промисловості та будівництва відзначили деяке підвищення попиту на персонал.

📊 Детально про секторальні індекси оцінки ділової активності у сфері послуг, торгівлі, будівництві та промисловості розповідає Юрій Половньов, директор Департаменту статистики та звітності НБУ.

👉 Звіт за результатами опитування тут: https://cutt.ly/XCurs0b

​​​​Гривня – іменинниця! 🥳

Сьогодні свій 26-й рік життя святкує національна грошова одиниця незалежної України!

Гривня має потужну давню історію, супроводжує країну в найвідповідальніші моменти боротьби за незалежність та самоідентичність, трансформується та осучаснюється разом з Україною.

Це вже не просто гроші, втілені в металі чи папері. Це важливий символ української державності, який за своїм історичним та емоційним наповненням стовідсотково відповідає духу нашої країни.

Саме 26 років тому, 2 вересня 1996 року, в незалежній Україні розпочалася грошова реформа й упродовж двох тижнів у кожному місті, містечку, селі нашої країни на заміну українському карбованцю прийшла гривня.
Насправді цю подію можна назвати її відродженням та поверненням на своє законне місце. Адже гривня з'явились ще у другій половині ХІІ століття в Київській Русі.

Щоб ви могли оцінити увесь масштаб "особистості" нашої гривні, поділимося цікавими фактами з її біографії на нашій фейсбук-сторінці.

Привітаймо гривню з днем народження!

Запрошуємо приєднатися до заходів Національного банку з нагоди свята. Програма заходів за посиланням: https://cutt.ly/YCoXJGD

​​😉 Цікавий факт про сьогоднішню іменинницю – українську гривню, що цього року набув нових сенсів.

Банкнотний папір, з якого виготовляють сучасні українські гроші, майже на 100% складається з … бавовни!

Бажаєте перетворити гривневу бавовну в "бавовну" для ворога? Приєднуйтеся до нашого благодійного збору "Монета за донат для ЗСУ"!

Нагадуємо, що серед учасників збору розіграємо 10 ексклюзивних пам’ятних монет "Ой у лузі червона калина" з власноручними підписами Голови НБУ Кирило Шевченко та Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine Валерія Залужного.

⏰ Не зволікайте, маєте час сьогодні до 23:59!

Умови участі такі.

🔘 Щоб отримати шанс на виграш монети зі срібла, необхідно переказати 1000 гривень на спецрахунок за відповідним QR-кодом (на картинці) або за цим посиланням:

Більше донатів – більше шансів на перемогу: 2000 грн – два шанси, 3000 грн – три шанси тощо.

🔘 Щоб отримати шанс на виграш монети з нейзильберу, необхідно переказати 100 гривень на спецрахунок за відповідним QR-кодом (на картинці) або за цим посиланням.

Кількість донатів від однієї людини не обмежена, головне, щоб вони були кратними стартовій сумі.

Серед учасників кожного з цих стрімів ми рандомно визначимо четвірку переможців, які отримають по монеті з відповідного металу.
Ще по одній монеті ми вручимо двом учасникам (по одному в кожному зі стрімів), які зроблять найбільший внесок однією сумою.

📑 Офіційні правила благодійного збору: https://newpromos.privatbank.ua/moneta_za_donat_dlya_ZSU .

📍 Правила передбачають, що працівники НБУ та ПриватБанку, які долучаться до збору коштів, не будуть брати участь у розіграші монет.

🔥 Розіграш проведемо 5 вересня у прямому ефірі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=NG1tYo6kqAU

​​Понад тиждень тривав наш благодійний збір "Монета за донат для ЗСУ".

Тисячі українців долучилися до нього, й сьогодні ми з радістю оголосимо, яку ж суму вдалося зібрати для наших захисників та захисниць!

А другим етапом (який є не менш хвилюючим) визначимо, хто ж стане власниками 10-ти ексклюзивних пам’ятних монет «Ой у лузі червона калина» з підписами Голови НБУ Кирила Шевченка та Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

Оголошення результатів збору та визначення переможців відбуватиметься у прямому ефірі на ютуб-каналі НБУ.

⏰ Приєднуйтеся об 11:00 за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=NG1tYo6kqAU

​​Національний банк України оновлює та уточнює валютні обмеження, необхідні для забезпечення макроекономічної стійкості України.

Зміни стосуються збільшення пропозиції готівкової валюти, урегулювання бізнесом зовнішньої заборгованості та захисту міжнародних резервів.

Окреслимо основне 👇👇👇

1️⃣ Готівковий сегмент валютного ринку.

Тепер до обсягу готівкової валюти, який банк може продавати населенню, включатиметься весь обсяг безготівкової валюти, придбаної ним у громадян із 13 квітня, а не половина від нього.

Це рішення сприятиме стабілізації ситуації в готівковому сегменті валютного ринку та не матиме суттєвого впливу на міжнародні резерви України.

2️⃣ Реструктуризація зовнішньої заборгованості клієнтів банків.

Ураховуючи нагальну необхідність урегулювання зовнішньої заборгованості бізнесу, Національний банк визначив, що відтепер банки мають рекомендувати клієнтам із наявною заборгованістю перед нерезидентами звернутися до кредиторів із пропозицією її реструктурувати на умовах, не гірших за реструктуризацію зовнішньої заборгованості Уряду України.

Щоб створити сприятливі умови для досягнення домовленостей між українськими позичальниками та зовнішніми кредиторами, НБУ дозволив переказувати іноземну валюту для сплати процентних платежів за відповідними кредитами за одночасного дотримання кількох умов.

Очікуємо, що відповідне рішення дасть змогу поліпшити умови ведення бізнесу, що важливо для відновлення економіки України, та матиме контрольований вплив на міжнародні резерви.

3️⃣ Купівля валюти бізнесом для розрахунків в іноземній валюті.

Визначено, що для здійснення розрахунків у іноземній валюті підприємство має спочатку використовувати наявну в нього іноземну валюту, а далі, за необхідності, купувати валюту в банків.

Це дасть змогу захистити обмежені в умовах війни міжнародні резерви України, які є важливими для забезпечення оборонних потреб, стабільної роботи економіки та фінансової системи країни.

4️⃣ Валютний нагляд банків.

Визначено, що банки не мають права припинити валютний нагляд за дотриманням українським бізнесом граничних строків розрахунків за операцією з експорту або імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань шляхом взаємозаліку.

Це сприятиме збільшенню прозорості грошових потоків за експортно-імпортними операціями.

🗓️ Зазначені зміни набирають чинності з 6 вересня.

​​🔥🔥🔥 8 595 317 гривень задонатили учасники благодійного збору "Монета за донат для ЗСУ".

Результат, який перевершив наші сподівання, та підтвердив впевненість у тому, що українці згуртовані, відповідальні та непереможні!

Ми дякуємо тисячам учасників за внески. Чи 100 гривень, чи 100 000 гривень – кожен донат – це зброя, що наближує нашу Перемогу!

Зібрані в межах акції кошти відразу перераховувалися на спецрахунок Національного банку, відкритий для потреб Збройних Сил України.

Сьогодні, крім фінальної суми, ми дізналися й імена учасників, яким збір приніс дуже символічний та емоційний подарунок – "воєнну" пам’ятну монету Національного банку "Ой у лузі червона калина" з підписами Голови НБУ Кирила Шевченка та Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

У прямому ефірі ми визначили переможців, які стали власниками таких монет.

Так, пам’ятні монети за найбільший донат однією сумою отримають:
▪️срібну – Хуторний Валентин Петрович (сума доната становила 100 тисяч грн);
▪️із нейзильберу – Рубець Сергій Іванович (сума доната становила 100 тисяч грн).

Крім того, по одній пам’ятній монеті отримають учасники, визначені за допомогою сервісу рандомайзингу:
▪️срібній – Левченко Михайло Борисович; Торосян Тігран; Карпань Марія Сергіївна; Шудря Денис Валентинович;
▪️із нейзельберу – Кушнір Андрій Васильович; Ожиганов Андрій Володимирович; Феоктістов Іван Юрійович; Ільницький Ілля.

​​📣 Інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 5 вересня 2022 року.

✅ Спецрахунок для допомоги Армії

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить 1,26 млрд грн.

За минулий тиждень на нього надійшло понад 119 млн грн.

Загалом на потреби військових вже перераховано майже 19,6 млрд грн.

➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces.

✅ Рахунок для гуманітарних потреб

Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 133 млн грн.

За минулий тиждень на нього надійшло більше 9,4 млн грн, перераховано – понад 15,59 млн грн.

Загалом для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф вже перераховано більше 624 млн грн.

➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine.

📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/dCk41c1

​​📊 Вашій увазі чергове оновлення статистики від депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.

Упродовж повномасштабної війни росії проти України обсяг сплачених урядом коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 55,1 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.

Так, у період із 24 лютого до 4 вересня 2022 року:
▪️ сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становила 147,5 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
▪️ сума, що надійшла до державного бюджету від розміщення нових боргових інструментів на внутрішньому ринку, – 99,3 млрд грн, 1 млрд дол. США та 0,4 млрд євро.

Починаючи з квітня, обсяг отриманих урядом коштів на аукціонах із продажу ОВДП був нижчим за суму погашень за відповідними інструментами.

Останній раз Міністерство фінансів підвищувало дохідність за ОВДП, що розміщуються на аукціонах, 9 серпня.

🪖 Статистика щодо військових ОВДП станом на 5 вересня 2022 року є такою.

Найбільший за обсягом портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.

На другому місці – портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️14 млрд грн (15,5% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️0,2 млрд дол. США (22,4% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️0,1 млрд євро (51,6% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).

У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,4 млрд грн та 2 млн дол. США.

​​Станом на 1 вересня 2022 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 25 436,0 млн дол. США.

⬆️ У серпні вони збільшилися на 13,6% насамперед завдяки надходженню значного обсягу міжнародної допомоги, яке відбулося на тлі помірних боргових виплат країни в іноземній валюті та менших інтервенцій Національного банку з продажу валюти.

4 788,4 млн дол. США – такою є сума валютних надходжень на рахунки Уряду України в Національному банку упродовж місяця.

🌍 З них 3 030,9 млн дол. США надійшли від Сполучених Штатів Америки (через механізм Світового банку), 1 015,6 млн дол. США – від ЄС, 349,3 млн дол. США – від Уряду Канади, 205,6 млн дол. США – від Уряду Італії, 99,6 млн дол. США – від розміщення внутрішніх державних облігацій (ОВДП) та 87,4 млн дол. США – від інших кредиторів.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4 місяців майбутнього імпорту. Цього достатньо для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й НБУ.

​​🚩 Страховому ринку презентовано законодавчі пропозиції до нової редакції ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Їх головна мета – підвищити рівень захищеності постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах та привести механізм захисту громадян у відповідність до вимог законодавства ЄС, зокрема Директиви Motor Insurance 2009/103/ЄС.

❓Що пропонує НБУ?

1⃣ Поступове збільшення страхових сум.

Упродовж наступних шести-семи років пропонується поступово збільшити страхову суму за шкоду, завдану майну потерпілих, до 1,3 млн євро (зі 160 тис. грн) та до 6,45 млн євро (з 320 тис. грн) – за шкоду, завдану життю та здоров'ю потерпілих.

2⃣ Удосконалення системи відшкодування збитків, завданих потерпілим.

Пропонується обов'язкове пряме врегулювання страхових випадків для всіх страховиків (зараз добровільно). Страхувальник-постраждалий матиме змогу напряму звертатися до страхової компанії.

3⃣ Вільне ціноутворення для страховиків.

Планується запровадити ринкові механізми визначення цінової політики страховиками. Страхові компанії самостійно визначатимуть ціни залежно від ризиків, що забезпечить чесну конкуренцію на ринку.

4⃣ Суттєве оновлення підходів до розрахунку виплат у разі втрати життя та здоров'я.

НБУ пропонує запровадити ануїтетні виплати потерпілим (зараз одноразові).

5⃣ Посилення гарантійних та інформаційних функцій Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Пропонується упорядкувати систему корпоративного управління МТСБУ відповідно до стандартів транспарентності, передбачуваності, збалансованості та відповідальності за ухвалені рішення, а також посилити державний нагляд за його діяльністю з боку НБУ.

📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/kCxKRgZ

​​Які зміни відбулися в секторі небанківських фінансових установ упродовж IІ кварталу 2022 року?

Головне з огляду НБУ 👇

1️⃣ Активність надавачів небанківських фінпослуг скорочувалася, обсяг цих послуг знизився. Частка небанківського сектору в загальних активах фінсектору, нагляд за яким здійснює НБУ, скоротилася на 0.4 в.п. до 11.8%.

2️⃣ Страховики – збільшили активи, хоча їхня кількість на ринку зменшилася. Обсяги страхових премій та виплат із ризикових видів страхування скоротилися порівняно з І кварталом на 10% та 14% відповідно. Страховики продемонстрували високу прибутковість у першому півріччі. Значну роль в цьому зіграло помітне скорочення інших, ніж операційних, витрат.

3️⃣ Кредитні спілки – обсяг активів та кількість установ, що звітують, скорочувалися. Обсяг кредитного портфеля у ІІ кварталі зменшився на 6%. Прибутковість кредитних спілок дещо зросла через значне скорочення витрат на резервування. Водночас тривало скорочення обсягів депозитів та додаткових пайових внесків на 7% та 1% за квартал відповідно.

4️⃣ Фінансові компанії та ломбарди – близько чверті фінансових компаній та ломбардів не прозвітували про свою діяльність у ІІ кварталі. У сегменті відбулося різке скорочення обсягів усіх фінансових послуг: кредитування (фінансовими компаніями – на 57%, ломбардами – на третину), лізингу, факторингу. Гарантії практично не надавалися від початку повномасштабного вторгнення. Сектор фінансових компаній зафіксував мінімальний прибуток за перше півріччя 2022 року, однак переважна більшість компаній залишалася збитковою. Ломбардна діяльність у ІІ кварталі була збитковою.

5️⃣ Для налагодження ринкової дисципліни та захисту прав споживачів відновлено застосування заходів впливу до учасників ринку за неподання ними звітності, порушення окремих фінансових нормативів та здійснення ризикової діяльності. Також упроваджено низку вимог до небанківських установ, що здійснюють торгівлю готівковою валютою.

🗃️ Повний огляд: https://cutt.ly/LCcugqD

​​9 вересня 2022 року – останній день, коли українці в Польщі мають змогу обміняти готівкові гривні на злоті.

10 вересня завершується дія угоди між Національним банком Польщі та PKO Bank Polski, у межах якої з кінця березня була реалізована програма обміну. Вона допомогла багатьом українцям, які в перші місяці повномасштабної війни виїхали на територію Польщі та переважно мали з собою тільки готівкові гривні.

За понад п’ять місяців дії програми українці обміняли близько 680 млн грн на злоті в Польщі. Упродовж останніх місяців попит на такі операції постійно знижується: якщо у квітні 2022 року українці обміняли 382 млн грн, то в серпні – лише 30 млн грн.

Програма обміну стала можливою завдяки угоді між Національним банком України та Національним банком Польщі.

Ми вдячні колегам за допомогу українцям!

​​✊ 🇺🇦 Друзі, продовжуємо підтримувати Сили оборони України!

Вчора, 5 вересня, на потреби Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України зі спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки ЗСУ, було перераховано понад 650 млн грн.

Загалом на потреби військових від початку війни вже перераховано понад 20,2 млрд грн.

На сьогодні залишок коштів на спецрахунку для допомоги Українській Армії становить понад 625 млн грн.

👉Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces.

👉Допомогти громадянам, які постраждали від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine.

📌 Детальніше про надходження та стан спецрахунку за минулий тиждень – за посиланням: https://cutt.ly/DCc9qhj

​​НБУ вживає заходів для вирішення питання з тимчасовою нестачею готівкової іноземної валюти в касах окремих банків, яка виникла через ситуативні логістичні труднощі з доставкою валюти з-за кордону.

🔘 Що робитиме Національний банк?

Здійснюватиме операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення кас банківських установ. Це дасть змогу задовольнити потреби населення в готівковій іноземній валюті та забезпечити й надалі безперебійну роботу банківської системи в умовах війни.

"Поточна нестача готівкової валюти в окремих банках є тимчасовою. Національний банк уважно стежить за ситуацією та має достатньо готівкової валюти, щоб підтримувати готівкову валютну ліквідність банківської системи на належному рівні для задоволення потреб українців", – підкреслив заступник Голови Національного банку Юрій Гелетій.

🔘 Коли НБУ розпочне підкріплювати каси банків іноземною валютою?

Перша операція з обміну готівкової валюти на безготівкову відбудеться вже завтра, 7 вересня 2022 року. Національний банк проводитиме такі операції доки це буде необхідно.

Результати відповідних операцій публікуватимуться в день їх проведення на фейсбук-сторінці НБУ та тут у телеграм-каналі НБУ|Знати. Розуміти.

🔘 Чи матимуть такі операції вплив на міжнародні резерви?

Ні, операції з обміну готівкової валюти на безготівкову між Національним банком та банками України жодним чином не впливатимуть на обсяг міжнародних резервів України.

Національний банк також рекомендує банкам збільшити обсяги завезення готівкової валюти, щоб унеможливити виникнення відповідних труднощів у майбутньому.

​​❓Як змінився склад учасників фінансового ринку в серпні?

Розповідаємо 👇👇👇

🔹Небанківський ринок залишило 35 учасників, натомість зареєстровано одного нового учасника;
🔹кількість банків – 68 (0).

Загалом станом на 31 серпня 2022 року у складі небанківського ринку відбулися такі зміни:

127 страховиків non-life (було 129) та 13 life-страховиків (без змін);
192 ломбарди (було 195);
185 кредитних спілок (було 187);
108 лізингових компаній (без змін);
860 фінансових компаній (було 887);
62 страхові брокери (без змін);
67 колекторських компаній (без змін).

☝Крім того, на ринку визнано:

▪️24 банківські групи (без змін);
▪️23 небанківські фінансові групи (без змін).

На платіжному ринку діє 38 національних платіжних систем, ураховуючи державні (без змін).

А також 16 міжнародних платіжних систем (без змін).

ℹ️ Детальніше про результати реєстрації та ліцензування в серпні за посиланням: https://cutt.ly/7Cb1Dlj

Кілька тижнів тому в готівковому обігу стали з’являтися банкноти гривні з трьома-чотирма просвердленими отворами.

Коли почалися активні бойові дії і банки не могли вивезти готівку з "гарячих" точок, за дозволом НБУ вони навмисно пошкоджували банкноти гривні, аби не дати ворогу скористатися українськими грошима.

☝️ Ймовірно, пошкоджену готівку було викрадено мародерами та окупантами із захоплених відділень банків на територіях, які перебувають в тимчасовій окупації.

Зловмисники частково розповсюдили її через термінали самообслуговування в Одеській області.

Незважаючи на те, що кількість таких банкнот, які потрапили в обіг, є незначною, варто бути дуже уважними.

➡️ Із нашого відео ви дізнаєтеся:
▪️які існують варіанти навмисного пошкодження банкнот та як визначити, що це саме навмисно пошкоджена банкнота?
▪️що робити, щоб у вашому гаманці не з’явилася така банкнота?

​​Національний банк вітає ухвалення в першому читанні законопроєкту "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі" (№7655).

❓Що він передбачає?

Для небанківських фінустанов, які здійснюють торгівлю готівковою валютою, має бути запроваджена обов’язкова сплата фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток підприємств.

☝Цей внесок здійснюватиметься щомісяця за кожний структурний підрозділ фінустанови, який має право на обмін валют.

Його сума – трикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року.

❓Чому це необхідно?

За оцінками НБУ, за 2021 рік податок на прибуток підприємств, сплачений "обмінниками", становив близько 7 млн грн за рік на весь ринок.

Водночас загальний обсяг валюти, проданої торік у межах небанківського сегменту готівкового валютного ринку, становив понад 384 143 млн грн.

‼️Це вдвічі більше, ніж обсяг валютно-обмінних операцій, здійснених через банки.

Середня сума податку на прибуток, сплачена одним підрозділом відповідних небанківських установ (яких на кінець 2021 року налічувалося близько чотирьох тисяч), становила близько 145 гривень на місяць.

У першому півріччі 2022 року – в середньому 165 гривень на місяць.

✅ Запровадження авансових внесків покращить податкову дисципліну в цьому сегменті ринку та зміцнить оборонні можливості нашої держави.

➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/eCmOSNO

​​Хороша новина для готівкового сегменту валютного ринку.

💵 Як і було анонсовано, сьогодні Національний банк провів першу операцію з обміну готівкового долара на безготівковий. НБУ запропонував 100 млн дол. США готівкою й фактично вся сума була вибрана банками.

В операції взяли участь 12 із 14 системно важливих банків. Вже найближчим часом вони зможуть поповнити свої каси валютною готівкою і задовольнити попит клієнтів!

🔄 Наступна операція обміну готівкової валюти на безготівкову відбудеться в понеділок, 12 вересня. Цього разу банкам буде запропоновано до обміну готівковий євро. Про результати цієї операції у той же день повідомимо на фейсбук-сторінці НБУ та в нашому телеграм-каналі.

☝️ Звертаємо увагу, що проблема з нестачею готівкової валюти в касах окремих банків є тимчасовою. Вона виникла через ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівкових доларів США з-за кордону та має вирішитися найближчим часом.

Національний банк України проводитиме операції з обміну готівкової валюти на безготівкову, доки це буде необхідно, а також рекомендує банкам збільшити обсяги завезення готівкової валюти, щоб унеможливити виникнення подібних труднощів у майбутньому.

Операції з обміну готівкової валюти на безготівкову між Національним банком та банками жодним чином не впливатимуть на обсяг міжнародних резервів України.

ℹ️ Детальніше про операції з обміну готівкової валюти на безготівкову: https://cutt.ly/fCmKz2H

​​#анонс

Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.

Захід проходитиме онлайн.

Приєднуйтеся до трансляції на ютуб-каналі Національного банку: https://www.youtube.com/watch?v=yazS2H9K3ac