НБУ | Знати. Розуміти
4.45K subscribers
97 photos
25 videos
798 links
Це офіційний Telegram-канал Національного банку України 🇺🇦

Всі наші новини – одразу тут☝️
А ще простими словами розповідаємо про роботу НБУ та процеси, які роблять економіку такою яка вона є сьогодні.

Читайте нас, щоб ЗНАТИ та РОЗУМІТИ!
Download Telegram
​​Цього тижня Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт закону № 7418 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування.

Ці зміни створюють:
1) підстави для скасування переліку товарів критичного імпорту, який діє з початку російського вторгнення;

2) передумови для скасування обмежень на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту товарів з боку НБУ, які були введенні для балансування відпливу та припливу валюти до держави.

Відновлення мит та податків на імпорту товарів та послуг є важливим кроком на шляху до повернення здатності валютного ринку до самобалансування. Як зазначають в уряді, закон дає змогу застосувати альтернативний механізм балансування відпливу та припливу валюти до держави за рахунок стягнення мит і податків під час імпорту. Йдеться про відновлення оподаткування для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп, для підприємств, що не сплачують ввізного мита, а також для автомобілів, що ввозяться громадянами.

Також, за оцінками Міністерства економіки, очікується збільшення щомісячних надходжень до дохідної частини державного бюджету на 3,5 млрд грн. Це дуже важливо, оскільки сприятиме зменшенню обсягів фінансування дефіциту бюджету з боку Національного банку та відповідно зниженню девальваційного тиску.

ℹ️ Детальніше: https://cutt.ly/7KW1dzu
​​Європротокол, вклад, Facebook. Що об’єднує ці слова?

👉 Кожне з них фігурує у нашій п’ятничній добірці корисного контенту від фейсбук-сторінки Financial Literacy Ukraine.

Тримайте рекомендації цього тижня:

▪️Що таке європротокол та як ним скористатися?
🔗 https://cutt.ly/mKEn1Lm

▪️Що робити, якщо вашу сторінку у Facebook зламали?
🔗 https://cutt.ly/2KEmUYK

▪️Як отримати відшкодування вкладникам банків, які визнано неплатоспроможними?
🔗 https://cutt.ly/jKEm1Tv

ℹ️ Більше інформації про фінансові послуги під час війни ви також знайдете на спеціальному порталі НБУ – "Фінансова оборона України"
​​⚠️ Увага!

Національний банк пропонує для обговорення вимоги до організації систем управління ризиками та внутрішнього контролю, а також рекомендації щодо організації корпоративного управління в надавачах фінансових послуг та небанківських фінансових групах.

Установлення цих вимог є насамперед актуальним під час війни, коли необхідно посилити стійкість учасників ринку.

Досвід банківської системи України, яка сьогодні є досить стійкою, показує, наскільки важливими є заходи, що вживалися в межах розбудованих систем управління ризиками та внутрішнього контролю.

До високого рівня стійкості мають прагнути й надавачі фінансових послуг та небанківські фінансові групи.

Зауваження та пропозиції приймаються до 31 серпня 2022 року.

➡️ Всі деталі за посиланням: https://cutt.ly/ZKAyudd
​​📣 Інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 27 червня 2022 року.

Спецрахунок для допомоги Армії

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, перевищує 207 млн грн.

На потреби військових перераховано понад 17,3 млрд грн.

➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces

Рахунок для гуманітарних потреб

Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 98 млн грн.

Близько 500 млн грн перераховано для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.

➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine.

📌 Деталі: https://cutt.ly/QKAaQ80
​​​​​​Звіт про фінансову стабільність: коротко про головне

Друзі, стартуємо із серією матеріалів-висновків зі Звіту про фінансову стабільність, презентованого 21 червня.

Насправді Звіт – це 54 сторінки дуже важливої та корисної інформації, проте, якщо маєте обмаль часу, але прагнете орієнтуватися в ситуації, запрошуємо до нас 🙂

Для вашої зручності дописи поділено за темами.

🟢 Сьогодні говоримо про те, як загалом війна вплинула на економіку України.

Війна – це складне випробування для економіки країни, втрати неминучі. Станом на середину червня активні бойові дії чи окупація охоплюють території, які торік генерували близько п’ятої частини ВВП.

Після надпотужного шоку у березні економічна активність поволі відновлюється, скорочується кількість підприємств, що призупинили або значно скоротили діяльність.

Однак ключові проблеми зберігаються: заблоковано морські порти, порушено логістику, зберігається дефіцит пального, пригнічено внутрішній попит.

📊 За оцінками НБУ, ВВП України може знизитися більш як на третину, інфляція за підсумком року прискориться до понад 20%.

Скорочення обсягів виробництва відповідно вплинуло й на надходження до державного бюджету. Водночас потреби держави зросли, зокрема для фінансування оборони. В підсумку маємо значний дефіцит державного бюджету. Тож постало питання пошуку джерел його фінансування.

🌍 Значну роль у цьому відіграє міжнародна допомога. Україна отримує та очікує вагомі надходження від міжнародних партнерів. Ми вже отримали понад 7 млрд дол. США фінансової допомоги (і це без врахування військової та гуманітарної допомоги), а сумарно надана і оголошена фінансова допомога вже сягнула близько 30 млрд дол. США.

В очікуванні міжнародної фінансової допомоги Міністерство фінансів частково покриває дефіцит бюджету продаючи ОВДП Національному банку. Такий підхід є тимчасовим. Поступово обсяги монетизації Національним банком дефіциту бюджету мають бути мінімізовані та заміщені ринковими залученнями.

🇺🇦 Готується план відновлення України. Робота над ним вже розпочалася. За оцінками Єврокомісії, на відбудову може знадобитися понад 500 млрд євро. Запропоновано створити новий механізм під назвою "Відбудувати Україну" (Rebuild Ukraine) як основний інструмент підтримки відновлення країни після війни. До реалізації цього проєкту можуть залучатися країни G7 та G20, МФО. Україна та деякі партнери закликають фінансувати відбудову за рахунок арештованих активів росії.

Чи було цікаво?
▪️👍
▪️👎

Наостанок ще цікавий факт. У звіті є показник – Індекс фінансового стресу, який демонструє поточний рівень напруги у фінансовому секторі.

На початку війни він сягнув пікового значення майже 0,75, а зараз перебуває на рівні близько 0,3, покращилися значення майже всіх складових. До прикладу, під час попередньої кризи, у квітні 2015 року, ІФС становив 0,9.

Наступного разу поговоримо про банківський сектор.
​​23 червня відбулося засідання Ради з фінансової стабільності.

ℹ️ Рада є форумом для фахового обговорення системних ризиків, що загрожують фінансовій стабільності держави. Участь у засіданні взяли представники НБУ, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

🟢 Що обговорювали?

Фінансування дефіциту державного бюджету з боку НБУ та його наслідки для фінансової стабільності.

▪️За підсумками січня – травня 2022 року дефіцит держбюджету був більшим, ніж за цілий рік у 2021 та 2020 роках. Доходи бюджету скоротилися (у тому числі через пільгове оподаткування імпорту), видатки суттєво зросли, насамперед на військові потреби та соціальні програми.

▪️Від початку повномасштабної війни підтримка уряду з боку Національного банку стала превалюючою. Водночас вона не може бути альтернативою фінансуванню дефіциту бюджету з інших джерел, таких як міжнародна фінансова допомога та залучення з внутрішнього ринку.

▪️Надмірне фінансування бюджету з боку НБУ негативно впливає на макроекономічну стабільність. Погляньмо на валютний ринок. Випущені в обіг гривні потрапляють на нього і тиснуть на обмінний курс. НБУ для задоволення попиту на валюту постійно проводить інтервенції, що виснажує міжнародні резерви.

▪️Таке скорочення міжнародних резервів наразі не компенсується міжнародною допомогою. Якщо через емісійне фінансування бюджету міжнародні резерви НБУ вичерпаються, це створить загрозу значної девальвації валюти та стрімкого прискорення інфляції. Ризики для фінансової стабільності відчутно зростуть.

🟢 Про що домовилися?

Погодили чотири ключові напрями дій, щоб звузити дефіцит Держбюджету та знизити обсяги його фінансування Національним банком. Також обговорювалася можливість започаткування нової програми співпраці з МВФ.
​​‼️Національний банк удосконалив порядок видачі ліцензій на здійснення валютних операцій учасникам небанківського фінансового ринку.

Зокрема, регулятор запровадив можливість отримання ліцензії НБУ професійними учасниками ринків капіталу, що провадять клірингову діяльність центрального контрагента.

🟢 Центральний контрагент може отримати ліцензію на здійснення розрахунків за валютними операціями на умовах “своп” та розрахунків у іноземній валюті за правочинами щодо облігацій внутрішньої державної позики України, номінованими в іноземній валюті.

Це дасть змогу збільшити обсяг операцій з облігаціями внутрішньої державної позики, номінованими в іноземній валюті.

Отримання ліцензії здійснюватиметься за спрощеною процедурою.

➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/OKA3q9Z
​​📊 Уже майже чотири місяці ми публікуємо щотижневу статистику продажів військових ОВДП, яку надає Депозитарій НБУ.

Сьогодні поділимося більш деталізованими даними за цей період.

Загальний обсяг залучених коштів за підсумком 54 аукціонів Міністерства фінансів за період воєнного стану становить понад 81,2 млрд грн, 436,6 млн дол. США та 283,4 млн євро.

Такий результат є нижчим за потреби бюджету для обслуговування вже існуючого боргу. Так, витрати на погашення внутрішніх державних облігацій за відповідний період становили 89,1 млрд грн, 920,8 млн дол. США та 168 млн євро, а сума виплачених відсотків за ними – 44,1 млрд грн, близько 25,5 млн дол. США та 8,1 млн євро.

Ставки за військовими облігаціями упродовж цього часу не змінювалися:
▪️у гривні – 9,5%, 10% і 11% та 11,5% річних (термін погашення – 3 місяці, 6 місяців і 1 рік та 1,5 року відповідно);
▪️у доларах США – 3,5% та 3,7% річних (термін погашення – 6 місяців та 1 рік відповідно);
▪️у євро – 2,5% річних (термін погашення – 3 місяці, 9 місяців та 1 рік).

🗓️ Станом на 27 червня, як і раніше, найбільший обсяг військових облігацій сконцентрований серед банків – первинних дилерів.

Другий за обсягами портфель – у громадян України та бізнесу:
▪️10,9 млрд грн (13,2% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️75,1 млн дол. США (17,2% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️34,9 млн євро (12,8 % від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).

У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на суму понад 1 млрд грн.

Отже, банки, бізнес та населення й надалі купують військові ОВДП, але виплати за внутрішніми борговими інструментами перевищують обсяги ринкових залучень.
Вітаємо з Днем Конституції України!

Військова агресія росії проти України показала, наскільки важливим і фундаментальним для народу є дотримання прав і свобод, закріплених у головному законі держави.

Ми, українці, цінуємо наше право бути вільними і незалежними, жити в правовій, демократичній країні. І не дозволимо жодному чужинцеві зі зброєю позбавити нас цього.

Тож бережімо, захищаймо нашу країну, нашу Конституцію! Разом до перемоги!

Слава Україні! 🇺🇦
​​🚩 Залишок коштів на спецрахунку для допомоги Армії 28 червня перевищує 224 млн грн.

На рахунку для гуманітарних потреб - більше 99 млн грн.

👉 Деталі: https://cutt.ly/MKFDzp6
​​Звіт про фінансову стабільність: коротко про головне

📑 Другий матеріал із серії, присвяченій висновкам Звіту про фінансову стабільність.

Говоримо про банківський сектор під час війни.

Якщо згадати тижні перед вторгненням, то емоційна реакція деяких українців – зняти гроші з карток, бо так надійніше, – виявилася безпідставною.

Банківська система не зупинилася, працювала без перебоїв, забезпечувала усі платежі та доступ громадян до їх грошей (за винятком територій інтенсивних бойових дій, а також тих, які тимчасово не контролюються українською владою). У цьому міг переконатися кожен особисто. Все завдяки введенню в дію планів безперебійної роботи банків, які готували ще з 2015 року.

🟢 Як почувається банківський сектор через чотири місяці війни?

Наші фахівці "розклали усе по поличках". Наводимо висновки:

1️⃣ Банківська система залишається високоліквідною й має достатній запас стійкості. Запорукою ліквідності є довіра українців, які готові зберігати гроші в банках навіть від час війни. Щоб підвищити привабливість строкових гривневих заощаджень, банки надалі підвищуватимуть депозитні ставки. Національний банк створив для цього передумови, підвищивши облікову ставку з 10 до 25%.

2️⃣ Банки впоралися з операційними викликами перших місяців повномасштабної війни: робота відділень відновлюється, критичні процеси підтримуються, дані збережено. Водночас вперше з 2017 року фінустанови фіксують чистий збиток (сукупно 1,3 млрд грн за січень–травень 2022 року). Основна причина – зростання кредитного ризику. Значна частка підприємств досі не відновили роботу, тож матимуть складнощі з обслуговуванням боргів. Через це банки мають відраховувати більше коштів у резерви під кредитні збитки.

Втрати банків від кредитного ризику за поточних макроекономічних умов можуть перевищувати 20% вартості портфеля. НБУ очікує, що банки вчасно оцінюватимуть та визнаватимуть реальну якість кредитних портфелів, особливо з огляду на те, що регулятор не карає за недотримання нормативів капіталу впродовж дії воєнного стану.

👉 Ще одна гарна новина: банки мають значний запас капіталу, щоб поглинути навіть суттєві збитки від кредитного ризику. За результатами експрес стрес-тестування, яке провів НБУ, в середньому банки здатні покрити основним капіталом та прибутками попередніх років втрати до 25% працюючого кредитного портфеля, зберігаючи додатний основний капітал. Навіть із такими втратами портфеля і відповідних кредитів понад половина з двадцяти найбільших банків залишатимуться операційно прибутковими. Збереження операційної ефективності дасть змогу банкам надалі відновити капітал.

3️⃣ Що з кредитуванням? Воно продовжується, але має певні особливості. З початку повномасштабної війни чисті гривневі корпоративні кредити зросли на близько 8% переважно завдяки державній підтримці. НБУ розраховує, що ця підтримка зростатиме під час воєнного стану. Роздрібне кредитування скоротилося, іпотечне – зупинилося.

Зважаючи на невизначеність макроекономічних умов та фінансового стану позичальників, масове кредитування бізнесу зараз можливе лише в разі розширення програм державної підтримки. Для відновлення незабезпеченого споживчого кредитування необхідне пожвавлення економічної активності та стабілізація доходів населення.

Незабаром чекайте на наступний матеріал.

☝️Нагадаємо, що у першій частині ми говорили про те, як війна вплинула на економіку.
🪖 На спецрахунку для допомоги Армії залишок коштів 29 червня перевищує 265 млн грн.

❤️ На рахунку для гуманітарних потреб - більше 94 млн грн.

ℹ️ Деталі: https://cutt.ly/OKKsNqX
Звіт про фінансову стабільність: коротко про головне

📑 Третій матеріал із серії, присвяченій висновкам Звіту про фінансову стабільність.

Говоримо про зв’язок між обліковою ставкою НБУ і ставками банків за депозитами й кредитами.

У червні НБУ суттєво підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних. Наші фахівці пояснюють у Звіті, чому вслід за нею поступово зростуть ставки за депозитами, а вплив на кредитні ставки не буде критичним для позичальників.

Ставки за депозитами зростуть (уже зростають)

Для банків підвищення облікової ставки означає й вищі ставки за депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування НБУ. Дорожчі кредити рефінансування – стимул розпочати їх заміщення депозитами. Водночас зростає і конкуренція, що спонукатиме банки пропонувати дорожчі депозити вкладникам.

Підвищення облікової ставки обмежено вплине на вартість кредитів.

У поточних умовах не варто очікувати суттєвого зростання кредитних ставок для клієнтів.
👇👇👇

По-перше, банки визначають вартість кредитів, орієнтуючись на фактичну вартість фондування, яка є значно нижчою, ніж облікова ставка. Середня вартість гривневих ресурсів у великих банках наразі становить близько 4% річних у гривні. І навіть, якщо банки поступово піднімуть ставки за новими депозитами, а ми бачимо, що цей процес вже розпочався, це вплине на загальну вартість фондування досить помірно.

По-друге, з початком війни бізнес-кредитування розвивається переважно завдяки державній підтримці. Згідно з умовами державних програм, наприклад "Дешеві кредити 5-7-9%", ставки є фіксованими для клієнтів. Тож позичальники, як і раніше, матимуть доступ до дешевих кредитів. Щодо споживчого кредитування, то ставки в цьому сегменті визначаються не обліковою ставкою, а співвідношенням пропозиції та попиту, який наразі є досить обмеженим.

По-третє, конкуренція банків за якісних позичальників також стримуватиме зростання ставок за кредитами.

Отже, внаслідок підвищення НБУ облікової ставки депозити в гривні стануть привабливішим інструментом заощаджень для громадян, а кредитування розвиватиметься й надалі, але з урахуванням реалій воєнного часу.

🙂 Пропонуємо також почитати інші матеріали із серії, присвяченій висновкам Звіту про фінансову стабільність:
▪️Як війна вплинула на економіку?
▪️Що змінилося в банківському секторі за чотири місяці війни?
​​🪖 На спецрахунку для допомоги Армії 30 червня залишок коштів перевищує 292 млн грн.

На рахунку для гуманітарних потреб - більше 95 млн грн.

➡️ Деталі: https://cutt.ly/ZKXbn3l
#NPL

⬆️ Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 червня становила 27,6% порівняно з 27,4% на 1 травня.

Обсяг непрацюючих кредитів у травні зріс на 7,8 млрд грн.

Загалом з початку року обсяг непрацюючих кредитів зменшився на 27,7 млрд грн, частка NPL скоротилася на 2,4 в.п. з 30%.

ℹ️ Дані про обсяги активних операцій та частку непрацюючих активів за посиланням: https://cutt.ly/UKXRHHp
​​Як бізнес оцінив перспективи своєї економічної діяльності?

Національний банк після вимушеної тримісячної паузи повернуся до щомісячних опитувань підприємств про їхні ділові очікування.

У червні підприємства всіх секторів надали песимістичні оцінки економічних результатів своєї діяльності в найближчій перспективі.

Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) становив 41.3 на противагу рівноважного значення 50.0.

Причини: продовження інтенсивних бойових дій у війні з росією, зруйновані потужності та ланцюги постачання, блокування портів та пошкодження транспортної інфраструктури, здорожчання енергоносіїв та зростання виробничих витрат підприємств, погіршення інфляційних очікувань.

Оцінки щодо зайнятості також були песимістичними. Респонденти всіх секторів очікували скорочення чисельності працівників унаслідок мобілізації та міграції персоналу.

Проте, незважаючи на війну, економіка України продовжує працювати. Оцінка її падіння в червні поточного року – значення індексу ІОДА, зіставне зі значенням індексу в березні 2020 року, місяці початку пандемії Covid-19.
​​🪖 1 липня залишок коштів на спецрахунку для допомоги Армії перевищує 385 млн грн.

На рахунку для гуманітарних цілей - більше 96 млн грн.

👉 Деталі: https://cutt.ly/cKNZynJ
​​📋⬆️ Національний банк переглянув список банків-дистриб’юторів і збільшив їм розмір партій пам’ятних монет України та сувенірної продукції для продажу в умовах воєнного стану.

Банки-дистриб’ютори, які наразі залишаються провідними каналами реалізації нумізматичної продукції НБУ, отримуватимуть до 70% від обсягів тиражу цієї продукції для продажу через власну мережу філій та відділень.

Відтепер нумізматичну продукцію можна придбати в:

▪️ АБ “УКРГАЗБАНК”;
▪️ АТ “АБ “РАДАБАНК”;
▪️ АТ “ТАСКОМБАНК”;
▪️АТ КБ “ПриватБанк”.

Також з 1 липня 2022 року до прийняття окремого рішення замовлення через офіційне Інтернет-представництво НБУ не прийматимуться.

Це пов’язано з погіршенням логістичної інфраструктури в умовах воєнного стану та неможливістю банками якісно обслуговувати клієнтів через сервіс “Онлайн-замовлення”.

Розмір партій нумізматичної продукції, який виділявся для сервісу “Онлайн-замовлення”, додатково перерозподілятиметься серед банків-дистриб’юторів.

⚠️ АТ “Ощадбанк” з 1 липня за власною ініціативою припиняє продаж пам’ятних монет і сувенірної продукції НБУ та обслуговування нових клієнтів через сервіс “Онлайн-замовлення”.

📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/zKMuAFm
​​Звіт про фінансову стабільність: коротко про головне

📑 Четвертий матеріал із серії, присвяченої висновкам Звіту про фінансову стабільність.

Ми вже розповіли про ситуацію в банківському секторі. Банки зустріли кризу зі значним запасом капіталу та ліквідності, операційно стійкими та ефективними. Водночас наслідки широкомасштабної війни призвели до різкого посилення ризиків банківського сектору, насамперед – кредитного. Його реалізація становить найбільшу загрозу для сектору.

Про мінімізацію цієї загрози поговоримо сьогодні.

Фінустанови почали поступово визнавати вже понесені та очікувані збитки. Банківський сектор вперше за п’ять років став збитковим через різке зростання відрахувань до резервів під кредитні збитки.

За очікуваннями НБУ, банки втратять щонайменше 20% кредитного портфеля внаслідок війни та економічної кризи. Такі втрати матимуть значний вплив на достатність капіталу банків.

З огляду на природу поточної кризи НБУ дотримуватиметься політики регуляторних послаблень. Наприклад, за порушення вимог до капіталу або ліквідності до банків тимчасово не застосовуватимуться заходи впливу.

З кінця липня НБУ знижує ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами зі 150% до 100%. Підвищення ваг ризику у 2021 році упередило накопичення надмірних кредитних ризиків та надмірне послаблення кредитних стандартів банками.

☝️Зараз банки зможуть використати накопичений запас капіталу, щоб покрити кредитні втрати.

🚩 НБУ очікує, що збереження операційної прибутковості дасть змогу більшості банків самостійно відновити капітал після проходження глибокої фази поточної кризи. Решті може знадобитися докапіталізація від акціонерів.

НБУ за стабілізації економічної ситуації проведе аналіз якості активів банків. За його результатами визначить строк відновлення банками капіталу, а банки розроблять та виконуватимуть плани капіталізації та/або реструктуризації. На це буде надано достатньо часу.

Після відновлення капіталу банками НБУ повернеться до гармонізації регуляторних вимог з європейським законодавством.

👉 Читайте також наші попередні матеріали:
▪️Як війна вплинула на економіку?
▪️Що змінилося в банківському секторі за чотири місяці війни?
▪️Як підвищення облікової ставки НБУ впливає на ставки банків за депозитами та кредитами?

👍 - якщо було корисно!
​​Поради від сторінки Financial Literacy Ukraine допомагають вправно користуватися усіма фінансовими послугами та захистити свої гроші.

Тримайте рекомендації цього тижня:

▪️Який порядок дій при настанні ДТП за кордоном?
🔗 https://cutt.ly/2KMUFV8

▪️Як діють шахраї? Наприклад, телефонують та представляються співробітниками НБУ. Що робити?
🔗 https://cutt.ly/mKMU8RO

▪️Як оформити автоцивілку?
🔗 https://cutt.ly/2KMIp0r

ℹ️ Більше інформації про фінансові послуги під час війни ви також знайдете на спеціальному порталі НБУ – "Фінансова оборона України"