#корисне
Рівно тиждень тому стартувала наша Всеукраїнська інформаційна кампанія #АнатоміяГривні. 📢Ділимося черговою порцією корисної інформації.
🔸 Близько 600-700 млн штук банкнот на рік вилучається з обігу через зношення.
🔸 1-2 роки триває життя банкнот низьких номіналів.
🔸 Банкноти великих номіналів живуть довше – 8 і більше років.
☝✅ Що робити, якщо й у вашому гаманці знайшлася зношена банкнота гривні?
У магазині чи в аптеці зобов’язані приймати в сплату зношені банкноти та монети, але не видавати решту такими грошима.
Для обміну зношених банкнот гривні необхідно звернутися до будь-якого банку України. Банк безкоштовно та без обмежень повинен обміняти зношені гроші на нові банкноти чи монети.
Більше інформації про готівкові розрахунки читайте на сайті "Анатомія Гривні" за посиланням: https://promo.bank.gov.ua/hryvnia/
Рівно тиждень тому стартувала наша Всеукраїнська інформаційна кампанія #АнатоміяГривні. 📢Ділимося черговою порцією корисної інформації.
🔸 Близько 600-700 млн штук банкнот на рік вилучається з обігу через зношення.
🔸 1-2 роки триває життя банкнот низьких номіналів.
🔸 Банкноти великих номіналів живуть довше – 8 і більше років.
☝✅ Що робити, якщо й у вашому гаманці знайшлася зношена банкнота гривні?
У магазині чи в аптеці зобов’язані приймати в сплату зношені банкноти та монети, але не видавати решту такими грошима.
Для обміну зношених банкнот гривні необхідно звернутися до будь-якого банку України. Банк безкоштовно та без обмежень повинен обміняти зношені гроші на нові банкноти чи монети.
Більше інформації про готівкові розрахунки читайте на сайті "Анатомія Гривні" за посиланням: https://promo.bank.gov.ua/hryvnia/
#новиниНБУ
⬆️ Український бізнес знову покращив оцінки власного розвитку та економічного зростання країни.
👉 Результати опитування керівників компаній, яке Національний банк України провів у II кварталі 2021 року, свідчать, що у наступні 12 місяців респонденти очікують уповільнення інфляції та послаблення девальвації національної валюти.
📍 Індекс ділових очікувань підприємств зріс до 112,3% проти 108,4% в І кварталі.
☝️ Відзначимо, що поліпшення оцінок та очікувань стосується як макроекономічної ситуації в Україні, так і фінансово-економічного стану власних підприємств.
Деталі: https://cutt.ly/HmG24qf
⬆️ Український бізнес знову покращив оцінки власного розвитку та економічного зростання країни.
👉 Результати опитування керівників компаній, яке Національний банк України провів у II кварталі 2021 року, свідчать, що у наступні 12 місяців респонденти очікують уповільнення інфляції та послаблення девальвації національної валюти.
📍 Індекс ділових очікувань підприємств зріс до 112,3% проти 108,4% в І кварталі.
☝️ Відзначимо, що поліпшення оцінок та очікувань стосується як макроекономічної ситуації в Україні, так і фінансово-економічного стану власних підприємств.
Деталі: https://cutt.ly/HmG24qf
#новиниНБУ
585,2 млрд грн – стільки готівки перебувало в обігу в Україні на 1 липня 2021 року.
Зокрема: 2,9 млрд шт. банкнот на загальну суму 581,1 млрд грн, а також 13,7 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) – на 3,9 млрд грн.
⬆️ Це на 26,7 млрд грн або на 4,8% більше, ніж на початок цього року (на 01.01.2021 – 558,5 млрд грн).
🦠 Під час пандемії кількість готівки у обігу зросла у світі загалом і в Україні зокрема. Зараз темпи зростання готівки у обігу поступово зменшуються. На думку Національного банку, у подальшому – в міру зменшення невизначеності через коронавірус та карантинні обмеження – попит на готівку і далі слабшатиме.
📊 Отже, ділимося цікавими фактами та оновленою статистикою готівкового обігу на 01 липня 2021 року у нашій інфографіці нижче.
✅ На одного українця припадало 71 банкнота та 156 розмінних і платіжних обігових монет (пів року тому, на 01 січня 2021 року – 72 та 149 шт. відповідно).
✅ Яких банкнот та монет найбільше в обігу? Серед банкнот – номіналом 200 гривень, а серед монет – номіналом 10 копійок (24,4% та 29% від загальної кількості в обігу відповідно).
✅ А яких – найменше? Найменше у готівковому обігу банкнот номіналом 1000 гривень (73,8 млн шт. або 2,5% від загальної кількості банкнот в обігу), а монет – номіналом 10 гривень (48,2 млн шт. або 0,4% від загальної кількості монет в обігу).
✅ У обігу залишається 452,1 млн шт. "золотистих" одногривненвих монет. Вони поки що є дійсним платіжним засобом, ними можна вільно розрахуватися, але поступово НБУ виводить їх з обігу. Тобто ті "золотисті" одногривневі монети, що під час інкасації потраплятимуть у банки, не повертатимуться назад в обіг. Поступово у обігу їх ставатиме дедалі менше. Натомість їхнє місце займатимуть відповідні "сріблясті" обігові монети.
585,2 млрд грн – стільки готівки перебувало в обігу в Україні на 1 липня 2021 року.
Зокрема: 2,9 млрд шт. банкнот на загальну суму 581,1 млрд грн, а також 13,7 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) – на 3,9 млрд грн.
⬆️ Це на 26,7 млрд грн або на 4,8% більше, ніж на початок цього року (на 01.01.2021 – 558,5 млрд грн).
🦠 Під час пандемії кількість готівки у обігу зросла у світі загалом і в Україні зокрема. Зараз темпи зростання готівки у обігу поступово зменшуються. На думку Національного банку, у подальшому – в міру зменшення невизначеності через коронавірус та карантинні обмеження – попит на готівку і далі слабшатиме.
📊 Отже, ділимося цікавими фактами та оновленою статистикою готівкового обігу на 01 липня 2021 року у нашій інфографіці нижче.
✅ На одного українця припадало 71 банкнота та 156 розмінних і платіжних обігових монет (пів року тому, на 01 січня 2021 року – 72 та 149 шт. відповідно).
✅ Яких банкнот та монет найбільше в обігу? Серед банкнот – номіналом 200 гривень, а серед монет – номіналом 10 копійок (24,4% та 29% від загальної кількості в обігу відповідно).
✅ А яких – найменше? Найменше у готівковому обігу банкнот номіналом 1000 гривень (73,8 млн шт. або 2,5% від загальної кількості банкнот в обігу), а монет – номіналом 10 гривень (48,2 млн шт. або 0,4% від загальної кількості монет в обігу).
✅ У обігу залишається 452,1 млн шт. "золотистих" одногривненвих монет. Вони поки що є дійсним платіжним засобом, ними можна вільно розрахуватися, але поступово НБУ виводить їх з обігу. Тобто ті "золотисті" одногривневі монети, що під час інкасації потраплятимуть у банки, не повертатимуться назад в обіг. Поступово у обігу їх ставатиме дедалі менше. Натомість їхнє місце займатимуть відповідні "сріблясті" обігові монети.
#АнатоміяГривні #корисне
🤔 Як кожен із нас може відрізнити справжню банкноту від підробки?
👉 Відповідь "підкажуть" захисні елементи, які легко запам’ятати.
👀Як така перевірка виглядає наживо демонструє Віталій Ковтонюк, старший фахівець відділу дослідження та захисту грошей Департаменту грошового обігу НБУ.
На відео ви побачите різницю між справжньою та фальшивою банкнотою на прикладі 200 гривень.
1️⃣ Перевірте банкноту на дотик.
У справжньої банкноти ви відчуєте банкнотний папір, який тактильно відрізняється від звичайного паперу, та рельєфність зображень з лицьового боку.
2️⃣ Подивіться на банкноту проти світла та перевірте:
🔸 водяні знаки ̶ на відео видно, що в справжній банкноті водяний знак (зображення портрета Лесі Українки) має напівтони, у підробці ̶ імітований водяний знак контрастний, напівтонів немає. Також у підробки немає світлого елемента водяного знака – зображення графічного знака гривні;
🔸 наскрізний елемент ̶ у справжньої банкноти всі елементи цифрового позначення 200 збігаються, доповнюють один одного, цифра 200 без розривів та зсувів. У підробки такого ефекту не спостерігається;
🔸 мікротекст зануреної в товщу паперу захисної стрічки. Порівнюючи справжню банкноту та підробку, ми бачимо, що в справжній банкноті мікротекст захисної стрічки чіткий, якість цифр і літер висока, водночас у підробці цифри й літери нечіткі, погано читаються.
3️⃣ Змініть кута нахилу.
Видно, як елемент змінює колір. У справжньої банкноти 200 гривень колір змінюється з малиново-фіолетового на оливково-зелений, натомість у підробки такого ефекту немає.
☝️ Якщо раптом до вас потрапила банкнота, в справжності якої ви не впевнені, зверніться до будь-якого банку для надсилання такої готівки на дослідження до Національного банку. Ця процедура безкоштовна.
Більше інформації про нашу Всеукраїнську інформаційну кампанію та готівкові розрахунки читайте на сайті "Анатомія Гривні" за посиланням: https://promo.bank.gov.ua/hryvnia/
🤔 Як кожен із нас може відрізнити справжню банкноту від підробки?
👉 Відповідь "підкажуть" захисні елементи, які легко запам’ятати.
👀Як така перевірка виглядає наживо демонструє Віталій Ковтонюк, старший фахівець відділу дослідження та захисту грошей Департаменту грошового обігу НБУ.
На відео ви побачите різницю між справжньою та фальшивою банкнотою на прикладі 200 гривень.
1️⃣ Перевірте банкноту на дотик.
У справжньої банкноти ви відчуєте банкнотний папір, який тактильно відрізняється від звичайного паперу, та рельєфність зображень з лицьового боку.
2️⃣ Подивіться на банкноту проти світла та перевірте:
🔸 водяні знаки ̶ на відео видно, що в справжній банкноті водяний знак (зображення портрета Лесі Українки) має напівтони, у підробці ̶ імітований водяний знак контрастний, напівтонів немає. Також у підробки немає світлого елемента водяного знака – зображення графічного знака гривні;
🔸 наскрізний елемент ̶ у справжньої банкноти всі елементи цифрового позначення 200 збігаються, доповнюють один одного, цифра 200 без розривів та зсувів. У підробки такого ефекту не спостерігається;
🔸 мікротекст зануреної в товщу паперу захисної стрічки. Порівнюючи справжню банкноту та підробку, ми бачимо, що в справжній банкноті мікротекст захисної стрічки чіткий, якість цифр і літер висока, водночас у підробці цифри й літери нечіткі, погано читаються.
3️⃣ Змініть кута нахилу.
Видно, як елемент змінює колір. У справжньої банкноти 200 гривень колір змінюється з малиново-фіолетового на оливково-зелений, натомість у підробки такого ефекту немає.
☝️ Якщо раптом до вас потрапила банкнота, в справжності якої ви не впевнені, зверніться до будь-якого банку для надсилання такої готівки на дослідження до Національного банку. Ця процедура безкоштовна.
Більше інформації про нашу Всеукраїнську інформаційну кампанію та готівкові розрахунки читайте на сайті "Анатомія Гривні" за посиланням: https://promo.bank.gov.ua/hryvnia/
promo.bank.gov.ua
#АнатоміяГривні
#АнатоміяГривні – це Всеукраїнська інформаційна кампанія із безпеки готівкових розрахунків.
#корисне #новиниНБУ
Інфраструктура для здійснення переказів з використанням карток НПС "Простір"
розширилася та стала ще зручнішою – відтепер переказати кошти з картки на картку можна на сайті головної пошти країни – Укрпошта 🙂
💳 Які перекази доступні?
▪️ картка ПРОСТІР – картка ПРОСТІР,
▪️ картка ПРОСТІР – картка міжнародної платіжної системи,
▪️ картка міжнародної платіжної системи – картка ПРОСТІР.
🚀 Що важливо?
▪️ максимальна сума переказу за одну трансакцію – 14 999 грн з урахуванням комісії;
▪️ максимальна кількість трансакцій за добу – 5 трансакцій на загальну суму 65 тис. грн;
▪️ кількість переказів за місяць з однієї картки – 50 на загальну суму 150 тис. грн.
🖥 Посилання на сервіс: https://ukrposhta.ukrcard.com.ua/
👉 Більше деталей у новині: https://cutt.ly/Em3APIY
Інфраструктура для здійснення переказів з використанням карток НПС "Простір"
розширилася та стала ще зручнішою – відтепер переказати кошти з картки на картку можна на сайті головної пошти країни – Укрпошта 🙂
💳 Які перекази доступні?
▪️ картка ПРОСТІР – картка ПРОСТІР,
▪️ картка ПРОСТІР – картка міжнародної платіжної системи,
▪️ картка міжнародної платіжної системи – картка ПРОСТІР.
🚀 Що важливо?
▪️ максимальна сума переказу за одну трансакцію – 14 999 грн з урахуванням комісії;
▪️ максимальна кількість трансакцій за добу – 5 трансакцій на загальну суму 65 тис. грн;
▪️ кількість переказів за місяць з однієї картки – 50 на загальну суму 150 тис. грн.
🖥 Посилання на сервіс: https://ukrposhta.ukrcard.com.ua/
👉 Більше деталей у новині: https://cutt.ly/Em3APIY
📢 Облікова ставка буде оголошена сьогодні о 14:00!
Пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики відбудеться онлайн.
👀 Стежте за подією у прямому ефірі!
👉 Посилання на трансляцію: https://www.youtube.com/watch?v=XQ4w_Kh-3iE
Пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики відбудеться онлайн.
👀 Стежте за подією у прямому ефірі!
👉 Посилання на трансляцію: https://www.youtube.com/watch?v=XQ4w_Kh-3iE
YouTube
Пресбрифінг щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики - липень 2021
⚡️ Національний банк України підвищив облікову ставку до 8%.
В умовах суттєвішого посилення фундаментального інфляційного тиску це є необхідним для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році та утримання під контролем інфляційних очікувань.
☝️ Також було вирішено посилити монетарну політику низкою додаткових заходів.
Так:
▪ планове згортання антикризових заходів буде продовжене;
▪ з 23 липня вартість кредитів рефінансування буде підвищена до рівня "облікова ставка + 1 в. п." за умови проведення кількісного тендера та не нижче цього рівня – за умови проведення процентного тендера;
▪ з 1 серпня планові обсяги щоденних інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку знизяться з 20 млн дол. США до 5 млн дол. США.
🎯 Прогноз Національного банку передбачає подальше підвищення облікової ставки до 8,5% та збереження її на цьому рівні до ІІ кварталу 2022 року для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році та утримання під контролем інфляційних очікувань.
У разі реалізації додаткових проінфляційних ризиків центробанк готовий і надалі застосовувати монетарні інструменти для повернення інфляції до цілі 5%.
👉 Детальніше про рішення Правління НБУ читайте за посиланням: https://cutt.ly/Dm33UpH
👀 Відео пресбрифінгу: https://cutt.ly/tm3FNfh
В умовах суттєвішого посилення фундаментального інфляційного тиску це є необхідним для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році та утримання під контролем інфляційних очікувань.
☝️ Також було вирішено посилити монетарну політику низкою додаткових заходів.
Так:
▪ планове згортання антикризових заходів буде продовжене;
▪ з 23 липня вартість кредитів рефінансування буде підвищена до рівня "облікова ставка + 1 в. п." за умови проведення кількісного тендера та не нижче цього рівня – за умови проведення процентного тендера;
▪ з 1 серпня планові обсяги щоденних інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку знизяться з 20 млн дол. США до 5 млн дол. США.
🎯 Прогноз Національного банку передбачає подальше підвищення облікової ставки до 8,5% та збереження її на цьому рівні до ІІ кварталу 2022 року для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році та утримання під контролем інфляційних очікувань.
У разі реалізації додаткових проінфляційних ризиків центробанк готовий і надалі застосовувати монетарні інструменти для повернення інфляції до цілі 5%.
👉 Детальніше про рішення Правління НБУ читайте за посиланням: https://cutt.ly/Dm33UpH
👀 Відео пресбрифінгу: https://cutt.ly/tm3FNfh
#новиниНБУ
🟢 Кредитній спілці анульовано ліцензії через відмову в проведенні перевірки.
Деталі: https://cutt.ly/jm4BRth
🟢 Кредитній спілці анульовано ліцензії через відмову в проведенні перевірки.
Деталі: https://cutt.ly/jm4BRth
Національний банк України
Кредитній спілці анульовано ліцензії через відмову в проведенні перевірки
Національний банк України за результатами позапланової інспекційної перевірки ухвалив рішення застосувати до Кредитної спілки "ГРОМАДА" (ЄДРПОУ 24108251) захід впливу у вигляді відкликання (...
#знати_розуміти
Інформаційний простір цього тижня був чітко розділений на періоди "до" оголошення монетарних рішень Правління НБУ, який супроводжувався "битвою" прогнозів експертів, та "після" – коли почали обговорюватися конкретні дії регулятора.
📍 🎙 Детальну позицію центробанку в ефірі ранкових економічних новин KSE live ще раз озвучив заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук, а також відповів на додаткові запитання від слухачів.
☝️ Якщо ви пропустили цей ефір, читайте наш допис, у ньому – найголовніше.
🚩 Що було ухвалено?
22 липня Правління НБУ затвердило низку рішень, націлених на посилення монетарної політики центробанку, зокрема:
▪ підняти ключову ставку з 7,5% до 8% та озвучити прогнози про її подальше підвищення у вересні до 8,5%;
▪ продовжити згортання антикризових монетарних заходів;
▪ змінити операційний дизайн монетарної політики, підвищивши додатково на 1 в.п. ставки за кредитами рефінансування, що надаються на тендерах;
▪ зменшити планові обсяги інтервенцій з купівлі валюти на міжбанку до 5 млн дол. США.
👉Про всі зміни тут: https://cutt.ly/tm45oXB
🚩 Чому ці рішення були ухвалені та який вони матимуть вплив?
Не секрет, що в Україні останніми місяцями зростає інфляція. Якщо на початку року вважалося, що більшість проінфляційних факторів тимчасові, то зараз є очевидні ознаки того, що інфляційний тиск стає все більш фундаментальним. Це демонструє як прискорення базової інфляції, яку публікує Держстат, так і низка інших індикаторів, що свідчать про стійке відновлення споживчого попиту. Відповідно рішення Правління НБУ спрямовані на те, щоб розвернути цей інфляційний тренд, і врешті забезпечити повернення інфляції до цілі 5%.
💬 "Водночас НБУ продовжує балансувати між своєю метою повернути інфляцію до 5% і необхідністю підтримати економіку на шляху її виходу з кризи, спричиненою пандемією. Тому приведення інфляції до цілі буде поступовим. Сьогодні центробанк бачить, що інфляція має повернутися до цілі у другому півріччі 2022 року", — зазначив Сергій Ніколайчук.
🚩 Чи доцільно боротися з інфляцією монетарними методами, якщо фактори, що впливають на поточне її прискорення, є імпортованими та мають немонетарний характер?
💬 "Інфляція, що спостерігалася в Україні в перші місяці поточного року була викликана насамперед імпортом інфляції та факторами зі сторони пропозиції, які можна було розглядати як тимчасові. Мова йде зокрема про різке зростання цін на певні продукти харчування у світі (соняшникову олію, цукор, зерно тощо) і перенесення їх подорожчання на внутрішні ціни в Україні. І цей тиск виявився не настільки тимчасовим, як очікували і Національний банк, і більшість аналітиків спочатку.
Крім того, коли економіка почала позбуватися карантинних обмежень, ми побачили дуже високі темпи відновлення споживчого попиту. Це демонструють зростання роздрібної торгівлі, високі обсяги імпорту автомобілів, досить стрімке підвищення попиту на закордонний туризм… І ще є низка сигналів, які свідчать про те, що споживчий попит є стійким і він суттєво впливає на ціни в Україні. На всі ці фактори Національний банк повинен реагувати", — підкреслив Сергій Ніколайчук.
Інформаційний простір цього тижня був чітко розділений на періоди "до" оголошення монетарних рішень Правління НБУ, який супроводжувався "битвою" прогнозів експертів, та "після" – коли почали обговорюватися конкретні дії регулятора.
📍 🎙 Детальну позицію центробанку в ефірі ранкових економічних новин KSE live ще раз озвучив заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук, а також відповів на додаткові запитання від слухачів.
☝️ Якщо ви пропустили цей ефір, читайте наш допис, у ньому – найголовніше.
🚩 Що було ухвалено?
22 липня Правління НБУ затвердило низку рішень, націлених на посилення монетарної політики центробанку, зокрема:
▪ підняти ключову ставку з 7,5% до 8% та озвучити прогнози про її подальше підвищення у вересні до 8,5%;
▪ продовжити згортання антикризових монетарних заходів;
▪ змінити операційний дизайн монетарної політики, підвищивши додатково на 1 в.п. ставки за кредитами рефінансування, що надаються на тендерах;
▪ зменшити планові обсяги інтервенцій з купівлі валюти на міжбанку до 5 млн дол. США.
👉Про всі зміни тут: https://cutt.ly/tm45oXB
🚩 Чому ці рішення були ухвалені та який вони матимуть вплив?
Не секрет, що в Україні останніми місяцями зростає інфляція. Якщо на початку року вважалося, що більшість проінфляційних факторів тимчасові, то зараз є очевидні ознаки того, що інфляційний тиск стає все більш фундаментальним. Це демонструє як прискорення базової інфляції, яку публікує Держстат, так і низка інших індикаторів, що свідчать про стійке відновлення споживчого попиту. Відповідно рішення Правління НБУ спрямовані на те, щоб розвернути цей інфляційний тренд, і врешті забезпечити повернення інфляції до цілі 5%.
💬 "Водночас НБУ продовжує балансувати між своєю метою повернути інфляцію до 5% і необхідністю підтримати економіку на шляху її виходу з кризи, спричиненою пандемією. Тому приведення інфляції до цілі буде поступовим. Сьогодні центробанк бачить, що інфляція має повернутися до цілі у другому півріччі 2022 року", — зазначив Сергій Ніколайчук.
🚩 Чи доцільно боротися з інфляцією монетарними методами, якщо фактори, що впливають на поточне її прискорення, є імпортованими та мають немонетарний характер?
💬 "Інфляція, що спостерігалася в Україні в перші місяці поточного року була викликана насамперед імпортом інфляції та факторами зі сторони пропозиції, які можна було розглядати як тимчасові. Мова йде зокрема про різке зростання цін на певні продукти харчування у світі (соняшникову олію, цукор, зерно тощо) і перенесення їх подорожчання на внутрішні ціни в Україні. І цей тиск виявився не настільки тимчасовим, як очікували і Національний банк, і більшість аналітиків спочатку.
Крім того, коли економіка почала позбуватися карантинних обмежень, ми побачили дуже високі темпи відновлення споживчого попиту. Це демонструють зростання роздрібної торгівлі, високі обсяги імпорту автомобілів, досить стрімке підвищення попиту на закордонний туризм… І ще є низка сигналів, які свідчать про те, що споживчий попит є стійким і він суттєво впливає на ціни в Україні. На всі ці фактори Національний банк повинен реагувати", — підкреслив Сергій Ніколайчук.
#АнатоміяГривні #корисне
🧐 Що робити, якщо банкноти гривні пошкодили вогонь чи вода?
☝ Банкноти гривні, що постраждали через побутове пошкодження, пожежу, інший нещасний випадок, можна віддати на дослідження для відшкодування збитків.
🚩 Куди звертатися?
✅ До регіональних підрозділів грошового обігу Національного банку України. Сьогодні такі підрозділи є у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Хмельницькому та Львові.
Якщо у вашому регіоні немає підрозділу грошового обігу НБУ, звертайтеся до уповноважених банків (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен банк, ПУМБ, Укрсиббанк). Їхні контакти знайдете тут 👉 https://cutt.ly/8QrowIu
Також разом з пошкодженими банкнотами (за можливості) надайте довідку про пожежу, катастрофу, виникнення іншої ситуації.
⛔️ Не рекомендується!
Самостійно порушувати цілісність банкнот, якщо пошкодження двох або більшої кількості банкнот призвело до їхнього склеювання (спікання) 👇
Уповноважені банки не обстежують значно пошкоджені банкноти, а пакують їх з максимальним збереженням цілісності та передають як сумнівні для проведення досліджень до Національного банку України разом із заявою пред’явника, довідкою про вилучення (прийняття) банкнот для дослідження та іншими документами щодо ситуації, унаслідок якої виникло пошкодження банкнот (довідка про пожежу, катастрофу, виникнення іншої ситуації).
🚩 Яку суму відшкодують?
✅ За результатами досліджень, що проводяться Національним банком України безкоштовно, клієнтам відшкодовується відповідна сума грошових знаків національної валюти, визнаних справжніми і платіжними. Неплатіжні банкноти Національний банк не відшкодовує.
👀 Більше інформації про готівкові розрахунки читайте на сайті "Анатомія Гривні" за посиланням: https://cutt.ly/3Qroj7Q
🧐 Що робити, якщо банкноти гривні пошкодили вогонь чи вода?
☝ Банкноти гривні, що постраждали через побутове пошкодження, пожежу, інший нещасний випадок, можна віддати на дослідження для відшкодування збитків.
🚩 Куди звертатися?
✅ До регіональних підрозділів грошового обігу Національного банку України. Сьогодні такі підрозділи є у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Хмельницькому та Львові.
Якщо у вашому регіоні немає підрозділу грошового обігу НБУ, звертайтеся до уповноважених банків (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен банк, ПУМБ, Укрсиббанк). Їхні контакти знайдете тут 👉 https://cutt.ly/8QrowIu
Також разом з пошкодженими банкнотами (за можливості) надайте довідку про пожежу, катастрофу, виникнення іншої ситуації.
⛔️ Не рекомендується!
Самостійно порушувати цілісність банкнот, якщо пошкодження двох або більшої кількості банкнот призвело до їхнього склеювання (спікання) 👇
Уповноважені банки не обстежують значно пошкоджені банкноти, а пакують їх з максимальним збереженням цілісності та передають як сумнівні для проведення досліджень до Національного банку України разом із заявою пред’явника, довідкою про вилучення (прийняття) банкнот для дослідження та іншими документами щодо ситуації, унаслідок якої виникло пошкодження банкнот (довідка про пожежу, катастрофу, виникнення іншої ситуації).
🚩 Яку суму відшкодують?
✅ За результатами досліджень, що проводяться Національним банком України безкоштовно, клієнтам відшкодовується відповідна сума грошових знаків національної валюти, визнаних справжніми і платіжними. Неплатіжні банкноти Національний банк не відшкодовує.
👀 Більше інформації про готівкові розрахунки читайте на сайті "Анатомія Гривні" за посиланням: https://cutt.ly/3Qroj7Q
📢 Національний банк попереджає про можливі випадки створення шахрайських сайтів, що намагаються видати себе за Систему BankID НБУ.
☝️ Так, уже маємо факт виявлення подібного шахрайського сайту, де зловмисники пропонували користувачам залишити на сайті інформацію про платіжні карки та фінансовий номер телефону.
🔺 Наразі цей сайт заблоковано.
📍 Як розпізнати шахрайство?
▪️ Система BankID НБУ та її сайт не вимагають збору будь-якої інформації від користувачів. Національний банк не збирає і не зберігає персональні данні громадян, зокрема номери телефонів і тим більше – платіжних карток.
▪️Система лише забезпечує передавання персональних даних користувача в зашифрованому вигляді від його банку до надавача послуги.
▪️ Окремо звертаємо увагу, що взаємодія відбувається виключно між тими порталами послуг, які належать учасникам системи. Докладний перелік учасників системи міститься тут: https://bit.ly/3i71Sqb
☝️ Водночас для упередження ризиків шахрайства Національний банк просить користувачів бути обачними та ретельно перевіряти інформацію.
Зокрема, сторінки в мережі Інтернет, які належать Національному банку України, розміщуються виключно на державному домені gov.ua.
👀 Як користуватися Системою BankID НБУ – дивіться за посиланням: https://youtu.be/npCBq_bltbo
☝️ Так, уже маємо факт виявлення подібного шахрайського сайту, де зловмисники пропонували користувачам залишити на сайті інформацію про платіжні карки та фінансовий номер телефону.
🔺 Наразі цей сайт заблоковано.
📍 Як розпізнати шахрайство?
▪️ Система BankID НБУ та її сайт не вимагають збору будь-якої інформації від користувачів. Національний банк не збирає і не зберігає персональні данні громадян, зокрема номери телефонів і тим більше – платіжних карток.
▪️Система лише забезпечує передавання персональних даних користувача в зашифрованому вигляді від його банку до надавача послуги.
▪️ Окремо звертаємо увагу, що взаємодія відбувається виключно між тими порталами послуг, які належать учасникам системи. Докладний перелік учасників системи міститься тут: https://bit.ly/3i71Sqb
☝️ Водночас для упередження ризиків шахрайства Національний банк просить користувачів бути обачними та ретельно перевіряти інформацію.
Зокрема, сторінки в мережі Інтернет, які належать Національному банку України, розміщуються виключно на державному домені gov.ua.
👀 Як користуватися Системою BankID НБУ – дивіться за посиланням: https://youtu.be/npCBq_bltbo
#новиниНБУ #опитування
Наш перелік банківських опитувань розширено!
🚩 Публікуємо результати першого опитування банків щодо фондування за II квартал 2021 року.
🗣 Респонденти – 24 банківські менеджери, відповідальні за управління пасивами. Частка опитаних фінустанов становить 91% у загальному обсязі пасивів банківської системи.
✅ 5 ключових висновків опитування:
1️⃣ Банки оптимістично оцінили динаміку банківського фондування: 73% респондентів відзначили збільшення його загальних обсягів. Обсяги коштів бізнесу зросли у 62% банків, коштів домогосподарств – у 89%.
2️⃣ Обсяги оптового фондування – випуск облігацій, залучення кредитів міжнародних фінансових організацій чи материнських банків, довгострокового рефінансування тощо – збільшилися лише у 18% фінустанов. У найближчі 12 місяців 38% банків планують залучати оптове фондування з метою узгодження строковості активів і зобов’язань, збільшення обсягу балансу та необхідності дотримуватися регуляторних вимог.
3️⃣ Середня вартість залучень за квартал несуттєво знизилася, переважно від домогосподарств. У ІІІ кварталі банки прогнозують збереження цієї тенденції. Водночас ціна оптового фондування не зміниться.
4️⃣ Майже дві третини банків вказали на зменшення частки фондування в іноземній валюті за останні три місяці. Строковість залучених коштів також скоротилася.
5️⃣ У наступні 12 місяців усі респонденти очікують на нарощення обсягу капіталу. Основним фактором, що сприятиме цьому, є прибутковість, для окремих банків – це також стратегічні плани зростання.
👉 Дізнатися усі подробиці результатів опитування ви можете за посиланням: https://cutt.ly/jQuNWx3
Наш перелік банківських опитувань розширено!
🚩 Публікуємо результати першого опитування банків щодо фондування за II квартал 2021 року.
🗣 Респонденти – 24 банківські менеджери, відповідальні за управління пасивами. Частка опитаних фінустанов становить 91% у загальному обсязі пасивів банківської системи.
✅ 5 ключових висновків опитування:
1️⃣ Банки оптимістично оцінили динаміку банківського фондування: 73% респондентів відзначили збільшення його загальних обсягів. Обсяги коштів бізнесу зросли у 62% банків, коштів домогосподарств – у 89%.
2️⃣ Обсяги оптового фондування – випуск облігацій, залучення кредитів міжнародних фінансових організацій чи материнських банків, довгострокового рефінансування тощо – збільшилися лише у 18% фінустанов. У найближчі 12 місяців 38% банків планують залучати оптове фондування з метою узгодження строковості активів і зобов’язань, збільшення обсягу балансу та необхідності дотримуватися регуляторних вимог.
3️⃣ Середня вартість залучень за квартал несуттєво знизилася, переважно від домогосподарств. У ІІІ кварталі банки прогнозують збереження цієї тенденції. Водночас ціна оптового фондування не зміниться.
4️⃣ Майже дві третини банків вказали на зменшення частки фондування в іноземній валюті за останні три місяці. Строковість залучених коштів також скоротилася.
5️⃣ У наступні 12 місяців усі респонденти очікують на нарощення обсягу капіталу. Основним фактором, що сприятиме цьому, є прибутковість, для окремих банків – це також стратегічні плани зростання.
👉 Дізнатися усі подробиці результатів опитування ви можете за посиланням: https://cutt.ly/jQuNWx3
Національний банк України
Банки оптимістично оцінюють динаміку фондування та планують нарощувати обсяг капіталу – результати першого Опитування про банківське…
Національний банк розпочав оприлюднення результатів щоквартальних опитувань банків про фондування. Мета опитування – поглибити розуміння регулятором і учасниками ринку динаміки обсягів, структур...
#відповідаєНБУ
🟢 Які перспективи відкриває перед учасниками фінринку ухвалення закону про платіжні послуги?
👉 На це запитання під час TechFin Expert Summit-2021 відповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін
📍 З ключового:
✅ Відбудеться реформування платіжного ринку.
На ринку платіжних послуг будуть визначені дев’ять категорій надавачів платіжних послуг, серед них поштові оператори і навіть органи державної влади (за певних умов). Існуватиме дев'ять платіжних послуг, із них сім фінансових, дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей щодо рахунків).
На ринку з’являться нові учасники, які зможуть вибрати одну платіжну послугу й сконцентруватися на розробленні зручних сервісів саме для неї. Небанківські надавачі платіжних послуг зможуть відкривати платіжні рахунки, здійснювати емісію електронних платіжних засобів (зокрема, платіжних карток) та електронних грошей (зараз такі можливості є лише в банків).
✅ Буде реалізована концепція відкритого банкінгу (Open banking).
Надавачі платіжних послуг (зокрема банки) отримають доступ у режимі реального часу до рахунків користувачів, відкритих у інших надавачів платіжних послуг. Новий закон передбачає для цього достатній перехідний період – три роки з дня набрання чинності законом. Зі свого боку, Національний банк разом із бізнес-спільнотою вже ініціював розроблення єдиних стандартів відкритих АРІ. Це допоможе учасникам ринку уникнути зайвої конкуренції (зокрема за форматами надання послуг), натомість дозволить їм зосередитися на підвищенні якості платіжних послуг для користувачів.
✅ Розпочне роботу Регуляторна пісочниця.
Учасники платіжного ринку отримають майданчик для тестування послуг та інструментів, заснованих на інноваційних технологіях. Повноцінний її запуск очікується вже у другій половині наступного року.
✅ Стане можливою поява цифрових грошей НБУ – нової форми фіатних грошей у цифровому вигляді.
✅ Підвищиться прозорість інформації про комісії інтерчейндж та за еквайринг.
Національний банк отримуватиме та публікуватиме актуальну інформацію про розмір ефективних ставок інтерчейндж та комісії еквайрингу.
✅ В Україні запрацює система миттєвих платежів.
Це посилить конкуренцію, зменшить вартість послуг та сприятиме розвитку платіжного ринку.
🟢 Які перспективи відкриває перед учасниками фінринку ухвалення закону про платіжні послуги?
👉 На це запитання під час TechFin Expert Summit-2021 відповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін
📍 З ключового:
✅ Відбудеться реформування платіжного ринку.
На ринку платіжних послуг будуть визначені дев’ять категорій надавачів платіжних послуг, серед них поштові оператори і навіть органи державної влади (за певних умов). Існуватиме дев'ять платіжних послуг, із них сім фінансових, дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей щодо рахунків).
На ринку з’являться нові учасники, які зможуть вибрати одну платіжну послугу й сконцентруватися на розробленні зручних сервісів саме для неї. Небанківські надавачі платіжних послуг зможуть відкривати платіжні рахунки, здійснювати емісію електронних платіжних засобів (зокрема, платіжних карток) та електронних грошей (зараз такі можливості є лише в банків).
✅ Буде реалізована концепція відкритого банкінгу (Open banking).
Надавачі платіжних послуг (зокрема банки) отримають доступ у режимі реального часу до рахунків користувачів, відкритих у інших надавачів платіжних послуг. Новий закон передбачає для цього достатній перехідний період – три роки з дня набрання чинності законом. Зі свого боку, Національний банк разом із бізнес-спільнотою вже ініціював розроблення єдиних стандартів відкритих АРІ. Це допоможе учасникам ринку уникнути зайвої конкуренції (зокрема за форматами надання послуг), натомість дозволить їм зосередитися на підвищенні якості платіжних послуг для користувачів.
✅ Розпочне роботу Регуляторна пісочниця.
Учасники платіжного ринку отримають майданчик для тестування послуг та інструментів, заснованих на інноваційних технологіях. Повноцінний її запуск очікується вже у другій половині наступного року.
✅ Стане можливою поява цифрових грошей НБУ – нової форми фіатних грошей у цифровому вигляді.
✅ Підвищиться прозорість інформації про комісії інтерчейндж та за еквайринг.
Національний банк отримуватиме та публікуватиме актуальну інформацію про розмір ефективних ставок інтерчейндж та комісії еквайрингу.
✅ В Україні запрацює система миттєвих платежів.
Це посилить конкуренцію, зменшить вартість послуг та сприятиме розвитку платіжного ринку.
#статистика
🟢 Ділимося даними про обсяги касових оборотів банків у першому півріччі 2021 року
☝️ Усі цифри – у нашій свіжій інфографіці.
🚩 З ключового:
✅ У січні – червні 2021 року оборот готівки у касах банків збільшився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
▪️ 1151,6 млрд грн – обсяг надходжень готівки до кас банків: в 1,9 раза більше у порівнянні з аналогічним періодом торік;
▪️ 1177,0 млрд грн – обсяг видачі готівки із кас банків: в 1,5 раза більше, ніж за перше півріччя 2020 року.
✅ У топ-3 касових операцій з видачі готівки потрапили (% від загального обсягу видатків):
▪️ за операціями клієнтів з використанням платіжних карток – 74,6%;
▪️ для придбання іноземної валюти у клієнтів – 8,3%;
▪️ для підкріплення операторів поштового зв’язку – 5,7%.
✅ Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків стали (% від загального обсягу надходжень):
▪️ операції клієнтів з використанням платіжних карток – 34%;
▪️ торговельна виручка – 32,2%;
▪️ виручка від усіх видів послуг – 12,4%.
🟢 Ділимося даними про обсяги касових оборотів банків у першому півріччі 2021 року
☝️ Усі цифри – у нашій свіжій інфографіці.
🚩 З ключового:
✅ У січні – червні 2021 року оборот готівки у касах банків збільшився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
▪️ 1151,6 млрд грн – обсяг надходжень готівки до кас банків: в 1,9 раза більше у порівнянні з аналогічним періодом торік;
▪️ 1177,0 млрд грн – обсяг видачі готівки із кас банків: в 1,5 раза більше, ніж за перше півріччя 2020 року.
✅ У топ-3 касових операцій з видачі готівки потрапили (% від загального обсягу видатків):
▪️ за операціями клієнтів з використанням платіжних карток – 74,6%;
▪️ для придбання іноземної валюти у клієнтів – 8,3%;
▪️ для підкріплення операторів поштового зв’язку – 5,7%.
✅ Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків стали (% від загального обсягу надходжень):
▪️ операції клієнтів з використанням платіжних карток – 34%;
▪️ торговельна виручка – 32,2%;
▪️ виручка від усіх видів послуг – 12,4%.
📍 25-й за рахунком Інфляційний звіт уже опублікований на сайті Національного банку.
Ділимося важливими висновками та нагадуємо, що незабаром про кожен із них детальніше поговоримо в нашій рубриці "Просто про економіку":
🟢 Інфляція почне знижуватися вже наприкінці цього року і повернеться до цілі 5% у другому півріччі 2022 року.
Національний банк, як і раніше, очікує, що інфляція сягне піку восени через високі світові ціни, подальше зростання споживчого попиту та низьку базу порівняння, але вже у ІV кварталі почне сповільнюватися й повернеться до цілі в наступному році.
⬇️ Що тягнутиме ціни вниз? Посилення монетарної політики Національного банку, зокрема вплив від попередніх підвищень облікової ставки, високі врожаї, корекція світових цін на сировинні товари та вичерпання ефектів низької бази порівняння минулого року.
🟢 Економіка відновлюватиметься і вже в цьому році перевищить докризовий рівень.
За прогнозами НБУ, в поточному році ВВП України зросте на 3,8%. Приватне споживання та сприятливі умови зовнішньої торгівлі компенсують втрати економіки через посилення карантину взимку та навесні та дію інших тимчасових факторів.
У 2022-2023 роках очікується зростання ВВП на 4% щороку. До драйверів, що підживлюють економіку у цьому році, приєднаються значний попит на товари українського експорту та пожвавлення інвестиційної діяльності підприємств.
🟢 Безробіття у 2021 році повільно знижуватиметься, а доходи громадян стрімко зростатимуть.
За прогнозами НБУ, у поточному році безробіття в середньому у 2021 році знизиться до 9,1%, а у 2022 році – наблизиться до природного рівня (8,5%). Доходи українців продовжать підвищуватися через зростання економіки та соціальних стандартів.
Очікується, що реальна, тобто з вирахуванням інфляції, зарплата цього року збільшиться на 8,7%, у наступному році – на 3,9%.
👉 Короткий опис основних макроекономічних тенденцій та спеціальних тем шукайте в нашому релізі: https://cutt.ly/jQseTvM
🚩 Детальній та ґрунтовний – у липневому Інфляційному звіті: https://cutt.ly/nQsrkaA
Ділимося важливими висновками та нагадуємо, що незабаром про кожен із них детальніше поговоримо в нашій рубриці "Просто про економіку":
🟢 Інфляція почне знижуватися вже наприкінці цього року і повернеться до цілі 5% у другому півріччі 2022 року.
Національний банк, як і раніше, очікує, що інфляція сягне піку восени через високі світові ціни, подальше зростання споживчого попиту та низьку базу порівняння, але вже у ІV кварталі почне сповільнюватися й повернеться до цілі в наступному році.
⬇️ Що тягнутиме ціни вниз? Посилення монетарної політики Національного банку, зокрема вплив від попередніх підвищень облікової ставки, високі врожаї, корекція світових цін на сировинні товари та вичерпання ефектів низької бази порівняння минулого року.
🟢 Економіка відновлюватиметься і вже в цьому році перевищить докризовий рівень.
За прогнозами НБУ, в поточному році ВВП України зросте на 3,8%. Приватне споживання та сприятливі умови зовнішньої торгівлі компенсують втрати економіки через посилення карантину взимку та навесні та дію інших тимчасових факторів.
У 2022-2023 роках очікується зростання ВВП на 4% щороку. До драйверів, що підживлюють економіку у цьому році, приєднаються значний попит на товари українського експорту та пожвавлення інвестиційної діяльності підприємств.
🟢 Безробіття у 2021 році повільно знижуватиметься, а доходи громадян стрімко зростатимуть.
За прогнозами НБУ, у поточному році безробіття в середньому у 2021 році знизиться до 9,1%, а у 2022 році – наблизиться до природного рівня (8,5%). Доходи українців продовжать підвищуватися через зростання економіки та соціальних стандартів.
Очікується, що реальна, тобто з вирахуванням інфляції, зарплата цього року збільшиться на 8,7%, у наступному році – на 3,9%.
👉 Короткий опис основних макроекономічних тенденцій та спеціальних тем шукайте в нашому релізі: https://cutt.ly/jQseTvM
🚩 Детальній та ґрунтовний – у липневому Інфляційному звіті: https://cutt.ly/nQsrkaA
Національний банк України
Економіка зростатиме сталими темпами близько 4% на рік, а інфляція почне сповільнюватися наприкінці 2021 року – Інфляційний звіт
Споживча інфляція у 2021 році складе 9,6% та повернеться до цілі 5% у другому півріччі 2022 року. Економіка України за підсумками поточного року зросте на 3,8%. Про це йдеться у щоквартальному Інфляці...
#новиниНБУ
✅ Поліпшення якості кредитних портфелів українських банків триває. Про це свідчить свіжа квартальна NPL-статистика 👉 https://cutt.ly/HQkRvL2
🚩 Стисло про головне:
▪️ Обсяг проблемних кредитів в українських банках зменшився за січень̶ червень 2021 року на 25 млрд грн.
▪️ Частка непрацюючих кредитів (NPL) скоротилася за півріччя на 3.8 в. п., із 41.0% до 37.2%. Це є найкращим результатом із початку 2017 року, відколи обсяг NPL визначається за оновленою методологією.
▪️ Якість кредитних портфелів покращилася в банках усіх груп. Найкраща динаміка спостерігається в банків із іноземним капіталом. Частка NPL у банків із приватним українським капіталом вперше скоротилася до рівня нижче 12% і є найкращою серед усіх груп.
▪️ Державні банки з початку року скоротили обсяг непрацюючих кредитів на майже 15 млрд грн, проте вони досі акумулюють понад 70% NPL-портфеля банківського сектору.
🟢 Державні банки продовжують реалізацію планів зі зниження NPL, ухвалених Радою з фінансової стабільності. Це є необхідною передумовою для підвищення їх інвестиційної привабливості та одним із структурних маяків програми співпраці України з МВФ.
✅ Поліпшення якості кредитних портфелів українських банків триває. Про це свідчить свіжа квартальна NPL-статистика 👉 https://cutt.ly/HQkRvL2
🚩 Стисло про головне:
▪️ Обсяг проблемних кредитів в українських банках зменшився за січень̶ червень 2021 року на 25 млрд грн.
▪️ Частка непрацюючих кредитів (NPL) скоротилася за півріччя на 3.8 в. п., із 41.0% до 37.2%. Це є найкращим результатом із початку 2017 року, відколи обсяг NPL визначається за оновленою методологією.
▪️ Якість кредитних портфелів покращилася в банках усіх груп. Найкраща динаміка спостерігається в банків із іноземним капіталом. Частка NPL у банків із приватним українським капіталом вперше скоротилася до рівня нижче 12% і є найкращою серед усіх груп.
▪️ Державні банки з початку року скоротили обсяг непрацюючих кредитів на майже 15 млрд грн, проте вони досі акумулюють понад 70% NPL-портфеля банківського сектору.
🟢 Державні банки продовжують реалізацію планів зі зниження NPL, ухвалених Радою з фінансової стабільності. Це є необхідною передумовою для підвищення їх інвестиційної привабливості та одним із структурних маяків програми співпраці України з МВФ.
#новиниНБУ
🟢 У I півріччі 2021 року банки отримали 30,1 млрд грн чистого прибутку, що на 26% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Нагадаємо, що сьогодні в Україні працює 73 банки, 63 з них є прибутковими.
Детальніше читайте за посиланням: https://cutt.ly/SQk1Xkg
🟢 У I півріччі 2021 року банки отримали 30,1 млрд грн чистого прибутку, що на 26% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Нагадаємо, що сьогодні в Україні працює 73 банки, 63 з них є прибутковими.
Детальніше читайте за посиланням: https://cutt.ly/SQk1Xkg
🤝 Рада керуючих Міжнародного валютного фонду затвердила розподіл спеціальних прав запозичень (СПЗ) на суму 650 млрд дол. США.
🇺🇦 Як і прогнозувалося раніше, близько 2,7 млрд дол. США з цієї суми отримає Україна.
Зарахування коштів в Україну має відбутися вже до кінця серпня.
🚩 Нагадаємо, що мета розподілу СПЗ – задовольнити глобальну потребу в підвищенні ліквідності та рівня резервів 190 країн-членів МВФ, а також забезпечити стабільність світової економіки загалом. Крім того, відповідний розподіл націлений на зниження ризиків економічної стагнації та дефляції, надмірного попиту та інфляції у світі.
➡️ Ці кошти надійдуть на рахунок в НБУ. Згідно з чинним законодавством, фінансовим агентом щодо СПЗ, тобто органом, що ухвалюватиме рішення про їхнє використання, є Міністерство фінансів України.
Національний банк надасть свої пропозиції щодо використання відповідних коштів.
💬 "Ми цінуємо партнерські стосунки з МВФ. Національний банк незмінно дотримується позиції про необхідність продовження співпраці з Фондом, зокрема у межах чинної програми, та виконання Україною всіх взятих на себе зобов'язань", – зазначив заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук.
👀 Більше можна дізнатися за посиланнями:
▪️ Рішення МВФ про розподіл СПЗ: https://cutt.ly/3QzvxKy
▪️ Закон України про вступ до МВФ: https://cutt.ly/nQzcSvF
▪️ Статті Угоди МВФ: https://cutt.ly/1Qzc7qL
☝️ До речі, особливості розподілу емісії СПЗ були однією зі спецтем квітневого Інфляційного звіту. Її можна знайти за посиланням: https://cutt.ly/nQlcd4a
🇺🇦 Як і прогнозувалося раніше, близько 2,7 млрд дол. США з цієї суми отримає Україна.
Зарахування коштів в Україну має відбутися вже до кінця серпня.
🚩 Нагадаємо, що мета розподілу СПЗ – задовольнити глобальну потребу в підвищенні ліквідності та рівня резервів 190 країн-членів МВФ, а також забезпечити стабільність світової економіки загалом. Крім того, відповідний розподіл націлений на зниження ризиків економічної стагнації та дефляції, надмірного попиту та інфляції у світі.
➡️ Ці кошти надійдуть на рахунок в НБУ. Згідно з чинним законодавством, фінансовим агентом щодо СПЗ, тобто органом, що ухвалюватиме рішення про їхнє використання, є Міністерство фінансів України.
Національний банк надасть свої пропозиції щодо використання відповідних коштів.
💬 "Ми цінуємо партнерські стосунки з МВФ. Національний банк незмінно дотримується позиції про необхідність продовження співпраці з Фондом, зокрема у межах чинної програми, та виконання Україною всіх взятих на себе зобов'язань", – зазначив заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук.
👀 Більше можна дізнатися за посиланнями:
▪️ Рішення МВФ про розподіл СПЗ: https://cutt.ly/3QzvxKy
▪️ Закон України про вступ до МВФ: https://cutt.ly/nQzcSvF
▪️ Статті Угоди МВФ: https://cutt.ly/1Qzc7qL
☝️ До речі, особливості розподілу емісії СПЗ були однією зі спецтем квітневого Інфляційного звіту. Її можна знайти за посиланням: https://cutt.ly/nQlcd4a
#новиниНБУ #статистика
🟢 Оновлення у розділі статистики на сайті НБУ.
📊 Розпочали щоквартальну публікацію основних показників діяльності небанківських фінустанов, окремо по кожній з них.
Звітність формується з даних, які страхові компанії, кредитні спілки, фінансові компанії, ломбарди подають до НБУ.
🚩 Зокрема представлені такі показники:
▪️ обсяг наданих фінансових послуг,
▪️ зобов’язання,
▪️ активи,
▪️ капітал,
▪️ дані про фінансові результати діяльності,
▪️ інші показники звітності.
🔍 Дані за 2020 рік та за I квартал 2021 року вже розміщено на сторінці "Статистика. Наглядова статистика. Показники діяльності учасників ринку небанківських фінансових послуг".
👉 Переходьте за посиланням: https://cutt.ly/iQcAGYK
🟢 Оновлення у розділі статистики на сайті НБУ.
📊 Розпочали щоквартальну публікацію основних показників діяльності небанківських фінустанов, окремо по кожній з них.
Звітність формується з даних, які страхові компанії, кредитні спілки, фінансові компанії, ломбарди подають до НБУ.
🚩 Зокрема представлені такі показники:
▪️ обсяг наданих фінансових послуг,
▪️ зобов’язання,
▪️ активи,
▪️ капітал,
▪️ дані про фінансові результати діяльності,
▪️ інші показники звітності.
🔍 Дані за 2020 рік та за I квартал 2021 року вже розміщено на сторінці "Статистика. Наглядова статистика. Показники діяльності учасників ринку небанківських фінансових послуг".
👉 Переходьте за посиланням: https://cutt.ly/iQcAGYK
