📣 Інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб станом на 18 липня.
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить 1,98 млрд грн.
За минулий тиждень на спецрахунок надійшло понад 86 млн грн.
Загалом на потреби військових перераховано понад 17,7 млрд грн.
👉 Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 94 млн грн.
За минулий тиждень на рахунок для гуманітарних потреб надійшло понад 2,8 млн грн.
Понад 517 млн грн перераховано для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
👉 Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📌 Деталі: https://cutt.ly/NLJgjQs
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить 1,98 млрд грн.
За минулий тиждень на спецрахунок надійшло понад 86 млн грн.
Загалом на потреби військових перераховано понад 17,7 млрд грн.
👉 Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 94 млн грн.
За минулий тиждень на рахунок для гуманітарних потреб надійшло понад 2,8 млн грн.
Понад 517 млн грн перераховано для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
👉 Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📌 Деталі: https://cutt.ly/NLJgjQs
☝ Продовжуємо інформувати про зміни, що відбулися на ринку ОВДП упродовж тижня.
Вашій увазі оновлена статистика депозитарію НБУ.
📊 За останніми даними, з початку повномасштабної війни росії проти нашої країни обсяг сплачених Урядом України коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 21,9 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
✅ Так, із 24 лютого до 18 липня 2022 року:
▪️сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становить 90,5 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
▪️ сума, яку отримав уряд завдяки продажу ОВДП на аукціонах, – 85,8 млрд грн, 0,8 млрд дол. США та 0,3 млрд євро.
⬆️ Минулого тижня Міністерство фінансів вперше упродовж дії воєнного стану підвищило ставки за доларовими ОВДП, що розміщувалися на аукціонах.
⏸ Проте ставки за ОВДП, номінованими у гривні та євро, залишилися без змін.
Розподіл портфеля військових облігацій, придбаних на аукціонах, між учасниками ринку фактично не змінився.
🏦 Найбільший портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
🚩 Другим за обсягом є портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️11,8 млрд грн (14,1% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️ 0,1 млрд дол. США (16,0% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️0,1 млрд євро (48,6% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,4 млрд грн.
ℹ️ Детальна статистика щодо ОВДП: https://cutt.ly/zLKYIhI
Вашій увазі оновлена статистика депозитарію НБУ.
📊 За останніми даними, з початку повномасштабної війни росії проти нашої країни обсяг сплачених Урядом України коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 21,9 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
✅ Так, із 24 лютого до 18 липня 2022 року:
▪️сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становить 90,5 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
▪️ сума, яку отримав уряд завдяки продажу ОВДП на аукціонах, – 85,8 млрд грн, 0,8 млрд дол. США та 0,3 млрд євро.
⬆️ Минулого тижня Міністерство фінансів вперше упродовж дії воєнного стану підвищило ставки за доларовими ОВДП, що розміщувалися на аукціонах.
⏸ Проте ставки за ОВДП, номінованими у гривні та євро, залишилися без змін.
Розподіл портфеля військових облігацій, придбаних на аукціонах, між учасниками ринку фактично не змінився.
🏦 Найбільший портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
🚩 Другим за обсягом є портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️11,8 млрд грн (14,1% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️ 0,1 млрд дол. США (16,0% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️0,1 млрд євро (48,6% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,4 млрд грн.
ℹ️ Детальна статистика щодо ОВДП: https://cutt.ly/zLKYIhI
🚩 Національний банк продовжує на один рік термін обміну розмінних монет номіналами 1, 2 та 5 копійок.
⏰ Громадяни зможуть їх обміняти до 30 вересня 2023 року включно без обмежень та безкоштовно на монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, у сумах, кратних 10 копійкам.
Зробити це можна в підрозділах Національного банку та в низці відділень уповноважених банків - АТ "Ощадбанк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "ПУМБ" (адреси тут).
☝ Таке рішення Національного банку пов’язане з продовженням дії воєнного стану в Україні.
Завдяки продовженню терміну на один рік українці матимуть більше часу для обміну монет номіналами 1, 2 та 5 копійок, зокрема ті, які були вимушені залишити свої домівки через бойові дії.
❗Після закінчення терміну обміну монет номіналами 1, 2 та 5 копійок їх можна буде лише колекціонувати.
Нагадуємо, що з 1 жовтня 2019 року в Україні монети 1, 2 та 5 копійок не використовуються для готівкових розрахунків. Це пов’язано з планом НБУ щодо оптимізації номінального ряду банкнот і монет для забезпечення зручніших і простіших розрахунків.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/pLXl7Yt
⏰ Громадяни зможуть їх обміняти до 30 вересня 2023 року включно без обмежень та безкоштовно на монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, у сумах, кратних 10 копійкам.
Зробити це можна в підрозділах Національного банку та в низці відділень уповноважених банків - АТ "Ощадбанк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "ПУМБ" (адреси тут).
☝ Таке рішення Національного банку пов’язане з продовженням дії воєнного стану в Україні.
Завдяки продовженню терміну на один рік українці матимуть більше часу для обміну монет номіналами 1, 2 та 5 копійок, зокрема ті, які були вимушені залишити свої домівки через бойові дії.
❗Після закінчення терміну обміну монет номіналами 1, 2 та 5 копійок їх можна буде лише колекціонувати.
Нагадуємо, що з 1 жовтня 2019 року в Україні монети 1, 2 та 5 копійок не використовуються для готівкових розрахунків. Це пов’язано з планом НБУ щодо оптимізації номінального ряду банкнот і монет для забезпечення зручніших і простіших розрахунків.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/pLXl7Yt
🪖 Друзі, на спеціальний рахунок для допомоги Українській Армії продовжують надходити кошти.
Ми повністю розділяємо думку, що кожна сума – важлива, тому навіть незначні на перший погляд донати перетворюються у велику перемогу в майбутньому.
❗Всі надходження Національний банк перераховує на запити військових.
Так, 19 липня було перераховано 34,4 млн грн для Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Загалом на потреби військових вже перераховано понад 17,7 млрд грн.
➡️ Якщо ви бажаєте долучитися до допомоги Українській Армії, зробити це можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
🟢 Також нагадуємо про рахунок Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей.
Із нього вже перераховано понад 529 млн грн для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
Підтримуймо одне одного й Збройні Сили України, адже в єдності – сила! ✊
Слава Україні! 🇺🇦
Ми повністю розділяємо думку, що кожна сума – важлива, тому навіть незначні на перший погляд донати перетворюються у велику перемогу в майбутньому.
❗Всі надходження Національний банк перераховує на запити військових.
Так, 19 липня було перераховано 34,4 млн грн для Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Загалом на потреби військових вже перераховано понад 17,7 млрд грн.
➡️ Якщо ви бажаєте долучитися до допомоги Українській Армії, зробити це можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
🟢 Також нагадуємо про рахунок Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей.
Із нього вже перераховано понад 529 млн грн для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
Підтримуймо одне одного й Збройні Сили України, адже в єдності – сила! ✊
Слава Україні! 🇺🇦
18 липня 2022 року Рада Національного банку затвердила Консолідований звіт про управління та Консолідовану фінансову звітність НБУ за 2021 рік.
Наводимо основні дані 👇
Станом на 31 грудня 2021 року валюта балансу Національного банку становила 1 376,9 млрд грн (у 2020 році – 1 331,6 млрд грн).
✅ Активи НБУ змінилися так:
▪️міжнародні резерви за рік збільшилися на 6% – з 29,1 млрд дол. США до 30,9 млрд дол. США;
▪️кредитний портфель збільшився на 33 млрд грн до 99,9 млрд грн.
✅ Зобов’язання НБУ змінилися так:
▪️обсяг банкнот та монет в обігу збільшився на 12,4% до 627,8 млрд грн;
▪️обсяг депозитних сертифікатів, емітованих Національним банком, збільшився на 30,2% та становив 212,9 млрд грн;
▪️зобов’язання перед МВФ зменшилися на 15,3%.
За підсумками 2021 року прибуток до розподілу Національного банку становив 31,6 млрд грн.
➡️ У зв’язку зі збройною агресією рф проти України НБУ 24 лютого перерахував до Державного бюджету частину прибутку до розподілу в сумі 18,8 млрд грн.
➡️ 12,8 млрд грн згідно з вимогами Закону України "Про Національний банк України" було спрямовано на збільшення загальних резервів НБУ.
📌 Усі деталі щодо звітності можна дізнатися за посиланням: https://cutt.ly/FLMt0ot
Наводимо основні дані 👇
Станом на 31 грудня 2021 року валюта балансу Національного банку становила 1 376,9 млрд грн (у 2020 році – 1 331,6 млрд грн).
✅ Активи НБУ змінилися так:
▪️міжнародні резерви за рік збільшилися на 6% – з 29,1 млрд дол. США до 30,9 млрд дол. США;
▪️кредитний портфель збільшився на 33 млрд грн до 99,9 млрд грн.
✅ Зобов’язання НБУ змінилися так:
▪️обсяг банкнот та монет в обігу збільшився на 12,4% до 627,8 млрд грн;
▪️обсяг депозитних сертифікатів, емітованих Національним банком, збільшився на 30,2% та становив 212,9 млрд грн;
▪️зобов’язання перед МВФ зменшилися на 15,3%.
За підсумками 2021 року прибуток до розподілу Національного банку становив 31,6 млрд грн.
➡️ У зв’язку зі збройною агресією рф проти України НБУ 24 лютого перерахував до Державного бюджету частину прибутку до розподілу в сумі 18,8 млрд грн.
➡️ 12,8 млрд грн згідно з вимогами Закону України "Про Національний банк України" було спрямовано на збільшення загальних резервів НБУ.
📌 Усі деталі щодо звітності можна дізнатися за посиланням: https://cutt.ly/FLMt0ot
Сьогодні о 9:00 Національний банк України скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25% до 36,5686 грн/дол. США для збалансування валютного ринку та підтримання стійкості економіки в умовах війни.
Фіксація курсу з перших годин повномасштабної війни на рівні 29,25 грн/дол. США допомогла забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Механізм фіксації курсу й сьогодні залишається стабілізатором економіки. Проте, враховуючи суттєві зміни економік України та світу, що відбулися за п’ять місяців війни, рівень фіксованого курсу вимагав корегування.
💬 "Новий рівень курсу стане якорем для економіки та додасть їй стійкості в умовах невизначеності. Продовження політики фіксованого курсу дасть змогу Національному банку зберегти контроль за динамікою інфляції, а також підтримувати безперебійну роботу фінансової системи. Це ключова передумова стабільного функціонування економіки, що є життєво необхідним в умовах війни", – наголосив Голова НБУ Кирило Шевченко.
Корегування курсу допоможе:
1️⃣ підвищити конкурентоспроможність українських виробників, збільшити приплив і відповідно продаж валютної виручки експортерами;
2️⃣ зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення;
3️⃣ мінімізувати спекулятивну складову поведінки учасників ринку та стабілізувати очікування;
4️⃣ підтримати стійкість економіки в умовах війни.
☝️Корекція офіційного курсу гривні матиме обмежений вплив на прискорення темпів зростання цін. Натомість фіксація офіційного курсу на новому стійкішому рівні дасть змогу НБУ зберегти контроль над ціновою динамікою в Україні.
🔺 Важливо! Умови встановлення курсу продажу та купівлі валюти в готівковому й безготівковому сегментах ринку залишаються незмінними:
▪️продаж та купівля валюти банками під заявки клієнтів у безготівковому сегменті валютного ринку й надалі здійснюватиметься за курсом, який не може більш як на 1% відхилятися від офіційного;
▪️курс продажу валюти в готівковому сегменті валютного ринку як і раніше визначатиметься попитом та пропозицією на ньому.
Національний банк також ухвалив рішення про додаткові заходи для збалансування попиту та пропозиції на валютному ринку. Вони стосуються:
1️⃣ дозволу банкам продавати безготівкову валюту громадянам із подальшим розміщенням її на депозит на строк від трьох календарних місяців у межах щомісячного ліміту 50 тис. грн (в еквіваленті) без права дострокового розірвання;
2️⃣ окремих заходів для мінімізації витрачання міжнародних резервів на непріоритетні у воєнний час напрямки;
3️⃣ зміни алгоритму розрахунку лімітів відкритої валютної позиції банками для зменшення потенційного попиту на іноземну валюту.
ℹ️ Детально про оновлення валютного регулювання читайте за посиланням:
https://cutt.ly/SL0dnbe
🔔 Нагадуємо, що сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
❗Під час заходу також будуть обговорюватися останні зміни щодо валютного регулювання.
Приєднуйтеся до трансляції на ютуб-каналі НБУ: https://youtu.be/bvCuXwQKQVU
Фіксація курсу з перших годин повномасштабної війни на рівні 29,25 грн/дол. США допомогла забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Механізм фіксації курсу й сьогодні залишається стабілізатором економіки. Проте, враховуючи суттєві зміни економік України та світу, що відбулися за п’ять місяців війни, рівень фіксованого курсу вимагав корегування.
💬 "Новий рівень курсу стане якорем для економіки та додасть їй стійкості в умовах невизначеності. Продовження політики фіксованого курсу дасть змогу Національному банку зберегти контроль за динамікою інфляції, а також підтримувати безперебійну роботу фінансової системи. Це ключова передумова стабільного функціонування економіки, що є життєво необхідним в умовах війни", – наголосив Голова НБУ Кирило Шевченко.
Корегування курсу допоможе:
1️⃣ підвищити конкурентоспроможність українських виробників, збільшити приплив і відповідно продаж валютної виручки експортерами;
2️⃣ зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення;
3️⃣ мінімізувати спекулятивну складову поведінки учасників ринку та стабілізувати очікування;
4️⃣ підтримати стійкість економіки в умовах війни.
☝️Корекція офіційного курсу гривні матиме обмежений вплив на прискорення темпів зростання цін. Натомість фіксація офіційного курсу на новому стійкішому рівні дасть змогу НБУ зберегти контроль над ціновою динамікою в Україні.
🔺 Важливо! Умови встановлення курсу продажу та купівлі валюти в готівковому й безготівковому сегментах ринку залишаються незмінними:
▪️продаж та купівля валюти банками під заявки клієнтів у безготівковому сегменті валютного ринку й надалі здійснюватиметься за курсом, який не може більш як на 1% відхилятися від офіційного;
▪️курс продажу валюти в готівковому сегменті валютного ринку як і раніше визначатиметься попитом та пропозицією на ньому.
Національний банк також ухвалив рішення про додаткові заходи для збалансування попиту та пропозиції на валютному ринку. Вони стосуються:
1️⃣ дозволу банкам продавати безготівкову валюту громадянам із подальшим розміщенням її на депозит на строк від трьох календарних місяців у межах щомісячного ліміту 50 тис. грн (в еквіваленті) без права дострокового розірвання;
2️⃣ окремих заходів для мінімізації витрачання міжнародних резервів на непріоритетні у воєнний час напрямки;
3️⃣ зміни алгоритму розрахунку лімітів відкритої валютної позиції банками для зменшення потенційного попиту на іноземну валюту.
ℹ️ Детально про оновлення валютного регулювання читайте за посиланням:
https://cutt.ly/SL0dnbe
🔔 Нагадуємо, що сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
❗Під час заходу також будуть обговорюватися останні зміни щодо валютного регулювання.
Приєднуйтеся до трансляції на ютуб-каналі НБУ: https://youtu.be/bvCuXwQKQVU
⚡ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
Захід проходитиме онлайн.
❗Під час пресбрифінгу також будуть обговорюватися останні зміни щодо валютного регулювання.
🖥️ Приєднуйтеся до трансляції на ютуб-каналі НБУ: https://youtu.be/bvCuXwQKQVU
Захід проходитиме онлайн.
❗Під час пресбрифінгу також будуть обговорюватися останні зміни щодо валютного регулювання.
🖥️ Приєднуйтеся до трансляції на ютуб-каналі НБУ: https://youtu.be/bvCuXwQKQVU
Національний банк України змінив рівень фіксованого офіційного курсу гривні до долара США.
🤔 Що це означає?
Офіційний курс гривні до долара США і надалі лишатиметься фіксованим. Змінено тільки його рівень – до 36,57 грн/дол. США. Це необхідно, щоб підтримати стійкість економіки під час війни.
❓ Як саме цей крок зробить економіку стійкішою та яким буде його вплив на ціни?
Розповідаємо 👇👇👇
🟢 Чому НБУ змінює офіційний курс?
З 24 лютого 2022 року та до сьогодні офіційний курс гривні був зафіксований на рівні 29,25 грн/дол. США. Він фактично став якорем для фінансової системи, який допоміг запобігти паніці у перші дні нападу та зберегти її стабільну роботу.
Минуло вже майже п'ять місяців з моменту фіксації курсу. За цей період змінилася економічна ситуація всередині країни та зовнішні умови, зокрема у світі значно змінився офіційний курс долара США до багатьох іноземних валют. Так, з початку року долар зміцнився на понад 11% до провідних валют.
По-іншому діють і громадяни та бізнес, ухвалюючи свої економічні рішення. Якщо на початку війни у найбільш шоковий період вони витрачали кошти лише на найнеобхідніше для життя, то зараз керуються іншими мотивами. Бізнес шукає шляхи отримати максимальний прибуток в поточних умовах, а громадяни – заощадити та захистити свої доходи та заощадження від інфляції.
👉 Унаслідок цього курс на рівні 29,25 грн/дол. США втратив свою актуальність. Водночас економіка й надалі працює в умовах високої невизначеності, викликаних війною. Разове підвищення Національним банком офіційного курсу і його подальша фіксація на новому рівні знову виконає роль якоря чи опори для цінових очікувань. Це важливо, аби і бізнес, і громадяни мали змогу опиратися на нього, ухвалюючи свої економічні рішення.
🟢 Що зміниться на валютному ринку?
➡️ Для бізнесу
Це рішення прямо вплине на курс операцій для експортерів та імпортерів. Вони купують валюту у безготівковому сегменті валютного ринку. Сьогодні на ньому діють такі умови: курс продажу та купівлі валюти не може відхилятися більш як на 1% від офіційного.
Така зміна у безготівковому сегменті валютного ринку є очікуваною. Вона збільшить притік і відповідно продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дасть змогу стабілізувати курсові очікування.
➡️ Для населення
Курс продажу валюти банками у готівковому сегменті валютного ринку, на якому продають та купують валюту громадяни, не має прямої прив'язки до офіційного курсу. Відповідно прямого впливу від підвищення офіційного курсу у цьому випадку немає.
🟢 Чи вплине встановлення нового рівню офіційного курсу на ціни?
Таке рішення матиме обмежений вплив на ціни. Основні чинники прискорення інфляції на сьогодні – наслідки війни для пропозиції товарів і послуг та вартості логістики, а також зростання цін на світових товарних ринках, зокрема на нафту та газ.
🔺 Водночас фіксація офіційного курсу гривні до долара на стійкішому рівні дасть змогу Національному банк утримувати курсову стабільність та зберегти контроль над ціновою динамікою в Україні.
🤔 Що це означає?
Офіційний курс гривні до долара США і надалі лишатиметься фіксованим. Змінено тільки його рівень – до 36,57 грн/дол. США. Це необхідно, щоб підтримати стійкість економіки під час війни.
❓ Як саме цей крок зробить економіку стійкішою та яким буде його вплив на ціни?
Розповідаємо 👇👇👇
🟢 Чому НБУ змінює офіційний курс?
З 24 лютого 2022 року та до сьогодні офіційний курс гривні був зафіксований на рівні 29,25 грн/дол. США. Він фактично став якорем для фінансової системи, який допоміг запобігти паніці у перші дні нападу та зберегти її стабільну роботу.
Минуло вже майже п'ять місяців з моменту фіксації курсу. За цей період змінилася економічна ситуація всередині країни та зовнішні умови, зокрема у світі значно змінився офіційний курс долара США до багатьох іноземних валют. Так, з початку року долар зміцнився на понад 11% до провідних валют.
По-іншому діють і громадяни та бізнес, ухвалюючи свої економічні рішення. Якщо на початку війни у найбільш шоковий період вони витрачали кошти лише на найнеобхідніше для життя, то зараз керуються іншими мотивами. Бізнес шукає шляхи отримати максимальний прибуток в поточних умовах, а громадяни – заощадити та захистити свої доходи та заощадження від інфляції.
👉 Унаслідок цього курс на рівні 29,25 грн/дол. США втратив свою актуальність. Водночас економіка й надалі працює в умовах високої невизначеності, викликаних війною. Разове підвищення Національним банком офіційного курсу і його подальша фіксація на новому рівні знову виконає роль якоря чи опори для цінових очікувань. Це важливо, аби і бізнес, і громадяни мали змогу опиратися на нього, ухвалюючи свої економічні рішення.
🟢 Що зміниться на валютному ринку?
➡️ Для бізнесу
Це рішення прямо вплине на курс операцій для експортерів та імпортерів. Вони купують валюту у безготівковому сегменті валютного ринку. Сьогодні на ньому діють такі умови: курс продажу та купівлі валюти не може відхилятися більш як на 1% від офіційного.
Така зміна у безготівковому сегменті валютного ринку є очікуваною. Вона збільшить притік і відповідно продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дасть змогу стабілізувати курсові очікування.
➡️ Для населення
Курс продажу валюти банками у готівковому сегменті валютного ринку, на якому продають та купують валюту громадяни, не має прямої прив'язки до офіційного курсу. Відповідно прямого впливу від підвищення офіційного курсу у цьому випадку немає.
🟢 Чи вплине встановлення нового рівню офіційного курсу на ціни?
Таке рішення матиме обмежений вплив на ціни. Основні чинники прискорення інфляції на сьогодні – наслідки війни для пропозиції товарів і послуг та вартості логістики, а також зростання цін на світових товарних ринках, зокрема на нафту та газ.
🔺 Водночас фіксація офіційного курсу гривні до долара на стійкішому рівні дасть змогу Національному банк утримувати курсову стабільність та зберегти контроль над ціновою динамікою в Україні.
‼️Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 25%.
Такий рівень ставки дасть змогу збільшити привабливість гривневих активів, завдяки її подальшому впливу на зростання ринкових ставок.
🔃 Збільшення привабливості гривневих активів разом із корегуванням офіційного обмінного курсу до 36,57 грн /дол. США та додатковими заходами з економічної політики знизять попит на валютному ринку.
З урахуванням запланованих надходжень офіційного фінансування це допоможе підтримувати достатній рівень міжнародних резервів, і відповідно, забезпечувати курсову та макрофінансову стабільність.
☝Під час пресбрифінгу також були оголошені основні показники макроекономічного прогнозу НБУ.
❓Що відбувалося в економіці з часу попередніх монетарних рішень НБУ?
Інфляція стрімко зростала та сягнула 21,5% р/р у червні. Основні причини – наслідки повномасштабної війни та вплив високих світових цін. Через війну Україна зазнає величезних втрат – руйнуються виробничі потужності, інфраструктура, порушується логістика, пропозиція за окремим товарами відчутно скорочується. Це позначається на цінах.
Також впливають висока вартість енергоносіїв та рекордні рівні інфляції в країнах - партнерах. Суттєво зросли й інфляційні очікування бізнесу та домогосподарств, що призводить до погіршення строкової структури депозитів у банківській системі та збільшення витрат на окремі товари довгострокового користування, переважно імпортні.
Як результат – інфляція зростала високими темпами. Її відчутніше прискорення найбільше стримували адміністративні заходи НБУ та уряду, передусім фіксація курсу гривні та тарифів на газ і тепло.
❓Яким наразі є прогноз НБУ?
Очікується, що інфляція за підсумками 2022 року перевищить 30% р/р. У наступні роки вона суттєво сповільниться. Базовий прогноз Національного банку містить низку припущень зокрема про те, що у 2023 році відновиться логістика, знизяться ризики для бізнесу, поступово зростатимуть врожаї.
Надалі зниженню інфляції сприятимуть і вщухання світової інфляції, а також жорстка монетарна політика НБУ. У 2023 році інфляція складе 20,7%, а в 2024 – 9,4%. Її повернення до цілі 5% передбачається в 2025 році.
ВВП унаслідок війни відчутно знизився – мінус 15,1% р/р за підсумками І кварталу (оцінка ДССУ), насамперед через падіння у березні. Втім, вже з квітня економічна активність почала пожвавлюватися, бізнес та населення поволі адаптуються до нових умов діяльності. Цьому сприяло також звільнення північних областей України та зменшення кількості регіонів з активними бойовими діями.
За прогнозами НБУ у 2022 році ВВП скоротиться на третину. Темпи відновлення економіки України у 2023–2024 роках становитимуть близько 5–6% на рік.
Подальша військова та фінансова допомога країн-міжнародних партнерів дасть змогу підтримувати обороноздатність держави та закривати значну частку бюджетних потреб у 2022 році. У 2023-2024 роках очікується подальша активна робота з міжнародними фінансовими організаціями, у тому числі запуск нової програми МВФ для підтримання платіжного балансу та макроекономічної стабільності.
📌 Детальніше про рішення Правління НБУ та макроекономічний прогноз читайте за посиланням: https://cutt.ly/AL02tfQ
Такий рівень ставки дасть змогу збільшити привабливість гривневих активів, завдяки її подальшому впливу на зростання ринкових ставок.
🔃 Збільшення привабливості гривневих активів разом із корегуванням офіційного обмінного курсу до 36,57 грн /дол. США та додатковими заходами з економічної політики знизять попит на валютному ринку.
З урахуванням запланованих надходжень офіційного фінансування це допоможе підтримувати достатній рівень міжнародних резервів, і відповідно, забезпечувати курсову та макрофінансову стабільність.
☝Під час пресбрифінгу також були оголошені основні показники макроекономічного прогнозу НБУ.
❓Що відбувалося в економіці з часу попередніх монетарних рішень НБУ?
Інфляція стрімко зростала та сягнула 21,5% р/р у червні. Основні причини – наслідки повномасштабної війни та вплив високих світових цін. Через війну Україна зазнає величезних втрат – руйнуються виробничі потужності, інфраструктура, порушується логістика, пропозиція за окремим товарами відчутно скорочується. Це позначається на цінах.
Також впливають висока вартість енергоносіїв та рекордні рівні інфляції в країнах - партнерах. Суттєво зросли й інфляційні очікування бізнесу та домогосподарств, що призводить до погіршення строкової структури депозитів у банківській системі та збільшення витрат на окремі товари довгострокового користування, переважно імпортні.
Як результат – інфляція зростала високими темпами. Її відчутніше прискорення найбільше стримували адміністративні заходи НБУ та уряду, передусім фіксація курсу гривні та тарифів на газ і тепло.
❓Яким наразі є прогноз НБУ?
Очікується, що інфляція за підсумками 2022 року перевищить 30% р/р. У наступні роки вона суттєво сповільниться. Базовий прогноз Національного банку містить низку припущень зокрема про те, що у 2023 році відновиться логістика, знизяться ризики для бізнесу, поступово зростатимуть врожаї.
Надалі зниженню інфляції сприятимуть і вщухання світової інфляції, а також жорстка монетарна політика НБУ. У 2023 році інфляція складе 20,7%, а в 2024 – 9,4%. Її повернення до цілі 5% передбачається в 2025 році.
ВВП унаслідок війни відчутно знизився – мінус 15,1% р/р за підсумками І кварталу (оцінка ДССУ), насамперед через падіння у березні. Втім, вже з квітня економічна активність почала пожвавлюватися, бізнес та населення поволі адаптуються до нових умов діяльності. Цьому сприяло також звільнення північних областей України та зменшення кількості регіонів з активними бойовими діями.
За прогнозами НБУ у 2022 році ВВП скоротиться на третину. Темпи відновлення економіки України у 2023–2024 роках становитимуть близько 5–6% на рік.
Подальша військова та фінансова допомога країн-міжнародних партнерів дасть змогу підтримувати обороноздатність держави та закривати значну частку бюджетних потреб у 2022 році. У 2023-2024 роках очікується подальша активна робота з міжнародними фінансовими організаціями, у тому числі запуск нової програми МВФ для підтримання платіжного балансу та макроекономічної стабільності.
📌 Детальніше про рішення Правління НБУ та макроекономічний прогноз читайте за посиланням: https://cutt.ly/AL02tfQ
Друзі, в понеділок Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "Ой у лузі червона калина".
☝ Це – друга монета в серії "Безсмертна моя Україно", започаткована під час повномасштабної війни рф проти України.
Багато запитань від вас стосувалося умов реалізації. Відповідаємо 👇👇👇
❓Який тираж цих монет надійде у продаж?
Загалом НБУ планує відкарбувати протягом 2022-2023 років до 5 тис. срібних та до 250 тис. нейзильберових пам’ятних монет "Ой у лузі червона калина".
Це досить значний тираж, тож з часом придбати ці монети зможуть багато українців та людей, які підтримують Україну.
У 2022 році буде відкарбовано 2,5 тис. срібних монет. Також спочатку цьогоріч ми планували відкарбувати 75 тис. монет із нейзильберу (в сувенірній упаковці), проте зараз разом із Банкнотно-монетним двором НБУ ми вирішуємо питання збільшення цьогорічного тиражу та плануємо якомога швидше розпочати його карбування!
✅ Перша частина монет – 25 тис. шт. із нейзильберу – вже виготовлена.
❓Коли і де можна буде їх придбати?
Реалізацію здійснюватимуть банки-дистриб’ютори Національного банку:
🔹УКРГАЗБАНК;
🔹РАДАБАНК;
🔹ТАСКОМБАНК;
🔹ПриватБанк.
Відвантаження монет банкам-дистриб’юторам відбуватиметься кількома етапами.
❗РАДАБАНК та ТАСКОМБАНК вже отримали належні їм партії монет, УКРГАЗБАНК та ПриватБанк отримають їх сьогодні.
☝Друзі, через дію воєнного стану банкам потрібен буде певний час для перевезення нумізматичної продукції до регіонів України, бо, на жаль, логістика під час війни є складною й тривалою в часі.
Водночас, як проінформували нас банки-дистриб’ютори, детальна інформація про продаж монет постійно оновлюватиметься на їхніх інформаційних майданчиках – сайтах або в соцмережах.
Отже, наразі маємо таку інформацію:
🟢 РАДАБАНК – вже наприкінці тижня монети можна буде придбати у відділеннях цього банку в Києві: https://cutt.ly/7L0AMd5
Орієнтовно з 22 до 25 липня монета з’явиться у відділеннях банку в Тернополі й Хмельницькому; наприкінці липня – на початку серпня – у Дніпрі, Львові, Запоріжжі, Одесі, Кривому Розі, Вінниці, Черкасах.
🟢 ТАСКОМБАНК – із 21 липня монети можна буде придбати в чотирьох відділеннях цього банку в Києві, а також у Дніпрі та Запоріжжі:
https://cutt.ly/gL0A4hz
Орієнтовно з 25 липня монета також з’явиться у відділеннях банку в Умані, Білій Церкві, Львові, Житомирі; з 26 липня – у Вінниці; наприкінці липня – на початку серпня – у Полтаві, Харкові, Хмельницькому, Чернівцях.
🟢 УКРГАЗБАНК – із 21 липня монети можна буде придбати в чотирьох відділеннях цього банку в Києві.
🟢 ПриватБанк – повідомлятиме про графік продажів після отримання монет.
☝ Важливо також розуміти, що в умовах війни пам’ятні монети карбуватимуться поступово. Хто не встигне придбати їх зараз, обов’язково зможе зробити це трішки пізніше – в міру надходжень монет до банків-дистриб’юторів.
❓Коли запрацює інтернет-магазин?
Наразі для НБУ мережа банків-дистриб’юторів – це єдиний канал реалізації нумізматичної продукції НБУ. Але ми не залишаємо осторонь жодного вашого клопотання та докладаємо максимум зусиль, щоб активізувати роботу і щодо інших каналів.
Водночас ми не відкидаємо завдання якнайшвидше запустити наш е-канал із продажу монет, бо розуміємо, що багато нумізматів у віддалених куточках України чекають на відновлення роботи інтернет-магазину.
З початком повномасштабної війни ми були вимушені тимчасово призупинити роботу над цим проєктом, але наразі ця робота вже відновлена.
🚀 Крім того, маємо гарну новину – банки-дистриб’ютори розглядають питання щодо можливості створення власних е-каналів із реалізації нумізматичної продукції, про що також будемо вас інформувати.
☝ Це – друга монета в серії "Безсмертна моя Україно", започаткована під час повномасштабної війни рф проти України.
Багато запитань від вас стосувалося умов реалізації. Відповідаємо 👇👇👇
❓Який тираж цих монет надійде у продаж?
Загалом НБУ планує відкарбувати протягом 2022-2023 років до 5 тис. срібних та до 250 тис. нейзильберових пам’ятних монет "Ой у лузі червона калина".
Це досить значний тираж, тож з часом придбати ці монети зможуть багато українців та людей, які підтримують Україну.
У 2022 році буде відкарбовано 2,5 тис. срібних монет. Також спочатку цьогоріч ми планували відкарбувати 75 тис. монет із нейзильберу (в сувенірній упаковці), проте зараз разом із Банкнотно-монетним двором НБУ ми вирішуємо питання збільшення цьогорічного тиражу та плануємо якомога швидше розпочати його карбування!
✅ Перша частина монет – 25 тис. шт. із нейзильберу – вже виготовлена.
❓Коли і де можна буде їх придбати?
Реалізацію здійснюватимуть банки-дистриб’ютори Національного банку:
🔹УКРГАЗБАНК;
🔹РАДАБАНК;
🔹ТАСКОМБАНК;
🔹ПриватБанк.
Відвантаження монет банкам-дистриб’юторам відбуватиметься кількома етапами.
❗РАДАБАНК та ТАСКОМБАНК вже отримали належні їм партії монет, УКРГАЗБАНК та ПриватБанк отримають їх сьогодні.
☝Друзі, через дію воєнного стану банкам потрібен буде певний час для перевезення нумізматичної продукції до регіонів України, бо, на жаль, логістика під час війни є складною й тривалою в часі.
Водночас, як проінформували нас банки-дистриб’ютори, детальна інформація про продаж монет постійно оновлюватиметься на їхніх інформаційних майданчиках – сайтах або в соцмережах.
Отже, наразі маємо таку інформацію:
🟢 РАДАБАНК – вже наприкінці тижня монети можна буде придбати у відділеннях цього банку в Києві: https://cutt.ly/7L0AMd5
Орієнтовно з 22 до 25 липня монета з’явиться у відділеннях банку в Тернополі й Хмельницькому; наприкінці липня – на початку серпня – у Дніпрі, Львові, Запоріжжі, Одесі, Кривому Розі, Вінниці, Черкасах.
🟢 ТАСКОМБАНК – із 21 липня монети можна буде придбати в чотирьох відділеннях цього банку в Києві, а також у Дніпрі та Запоріжжі:
https://cutt.ly/gL0A4hz
Орієнтовно з 25 липня монета також з’явиться у відділеннях банку в Умані, Білій Церкві, Львові, Житомирі; з 26 липня – у Вінниці; наприкінці липня – на початку серпня – у Полтаві, Харкові, Хмельницькому, Чернівцях.
🟢 УКРГАЗБАНК – із 21 липня монети можна буде придбати в чотирьох відділеннях цього банку в Києві.
🟢 ПриватБанк – повідомлятиме про графік продажів після отримання монет.
☝ Важливо також розуміти, що в умовах війни пам’ятні монети карбуватимуться поступово. Хто не встигне придбати їх зараз, обов’язково зможе зробити це трішки пізніше – в міру надходжень монет до банків-дистриб’юторів.
❓Коли запрацює інтернет-магазин?
Наразі для НБУ мережа банків-дистриб’юторів – це єдиний канал реалізації нумізматичної продукції НБУ. Але ми не залишаємо осторонь жодного вашого клопотання та докладаємо максимум зусиль, щоб активізувати роботу і щодо інших каналів.
Водночас ми не відкидаємо завдання якнайшвидше запустити наш е-канал із продажу монет, бо розуміємо, що багато нумізматів у віддалених куточках України чекають на відновлення роботи інтернет-магазину.
З початком повномасштабної війни ми були вимушені тимчасово призупинити роботу над цим проєктом, але наразі ця робота вже відновлена.
🚀 Крім того, маємо гарну новину – банки-дистриб’ютори розглядають питання щодо можливості створення власних е-каналів із реалізації нумізматичної продукції, про що також будемо вас інформувати.
⚡⚡ Друзі, знову маємо гарну новину для нумізматів.
Сьогодні, 22 липня, Національний банк вводить в обіг нову пам’ятну монету спецвипуску "Сили спеціальних операцій Збройних Сил України". Вона продовжує серію "Збройні Сили України".
Гаслом Сил спеціальних операцій ЗСУ, яким присвячена монета, є бойове гасло київського князя Святослава Хороброго: “Іду на ви!”. У сучасних реаліях воно стало символом звитяги, мужності та шляхетності воїнів, готових боронити Батьківщину.
☝Розповідаємо про п’ять цікавих фактів про Сили спецоперацій ЗСУ та присвячену їм монету:
1⃣ Сили спеціальних операцій 一наймолодша та найсучасніша складова Збройних Сил України, кредо якої перевага якості над кількістю;
2⃣ ця пам’ятна монета – 14-та в серії "Збройні Сили України";
3⃣ у конкурсі ескізів для монети взяли участь п’ять авторів. Перемогли ескізи авторів – Андрія Єрмоленка та Ольги Коваленко. Андрій гарно зобразив емблему Сил спецоперацій для аверсу, а Ольга вдало використала в дизайні реверсу образ Святослава Хороброго, легендарний вислів якого нині є гаслом цих воїнів;
4⃣ дизайн монети було створено ще до початку війни, а карбувалася вона вже під звуки сирен повітряної тривоги;
5⃣ робота над дизайном монети здійснювалася у співпраці з представниками Сил спецоперацій.
❓Як виглядає пам’ятна монета?
На аверсі монети зображена емблема Сил спеціальних операцій ЗСУ, а на реверсі – символічна композиція: на тлі абрису образу Святослава Хороброго з мечем та щитом зображено бійця Сил спецоперацій ЗСУ.
🟡 Монета має номінал 10 гривень. Виготовлена зі сплаву на основі цинку з покривом нікелем.
Її тираж – 1 000 000 штук (у тому числі 500 000 штук – у 2022 році).
Сьогодні, 22 липня, Національний банк вводить в обіг нову пам’ятну монету спецвипуску "Сили спеціальних операцій Збройних Сил України". Вона продовжує серію "Збройні Сили України".
Гаслом Сил спеціальних операцій ЗСУ, яким присвячена монета, є бойове гасло київського князя Святослава Хороброго: “Іду на ви!”. У сучасних реаліях воно стало символом звитяги, мужності та шляхетності воїнів, готових боронити Батьківщину.
☝Розповідаємо про п’ять цікавих фактів про Сили спецоперацій ЗСУ та присвячену їм монету:
1⃣ Сили спеціальних операцій 一наймолодша та найсучасніша складова Збройних Сил України, кредо якої перевага якості над кількістю;
2⃣ ця пам’ятна монета – 14-та в серії "Збройні Сили України";
3⃣ у конкурсі ескізів для монети взяли участь п’ять авторів. Перемогли ескізи авторів – Андрія Єрмоленка та Ольги Коваленко. Андрій гарно зобразив емблему Сил спецоперацій для аверсу, а Ольга вдало використала в дизайні реверсу образ Святослава Хороброго, легендарний вислів якого нині є гаслом цих воїнів;
4⃣ дизайн монети було створено ще до початку війни, а карбувалася вона вже під звуки сирен повітряної тривоги;
5⃣ робота над дизайном монети здійснювалася у співпраці з представниками Сил спецоперацій.
❓Як виглядає пам’ятна монета?
На аверсі монети зображена емблема Сил спеціальних операцій ЗСУ, а на реверсі – символічна композиція: на тлі абрису образу Святослава Хороброго з мечем та щитом зображено бійця Сил спецоперацій ЗСУ.
🟡 Монета має номінал 10 гривень. Виготовлена зі сплаву на основі цинку з покривом нікелем.
Її тираж – 1 000 000 штук (у тому числі 500 000 штук – у 2022 році).
Чи можуть загрожувати нові ліміти на валютні операції за кордоном діяльності волонтерського руху в Україні?
☝️ Питання, яке виникло після оголошення рішення НБУ встановити ліміт у розмірі 100 тис. грн на місяць для розрахунків із гривневих карток за кордоном.
Коротка відповідь – ні.
Детальніше 👇👇👇
Почнемо з початку: як саме змінився ліміт на розрахунки за кордоном з гривневих платіжних карток?
З 21 липня 2022 року Національний банк України установив щомісячний ліміт для розрахунків за кордоном з усіх гривневих карток клієнта, відкритих в одному банку, в розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті).
🟢 Чому це було потрібно?
Коли громадяни витрачають кошти за кордоном із гривневих карток, то валюта для цих розрахунків здебільшого витрачається з валютних резервів країни, оскільки де-факто громадяни розраховуються гривнею, яку необхідно конвертувати у валюту.
Це пов'язано з тим, що надходження валюти в країну від експорту товарів та завдяки переказам з-за кордону значно нижчі за потреби країни у валюті. Ці потреби формуються через необхідність забезпечити валютою імпорт товарів і послуг, у тому числі товарів для оборони країни, а також розрахунки громадян за кордоном.
➡️ Якщо відплив валюти через цей канал здійснюватиметься неконтрольовано, це загрожуватиме стійкості економіки. Натомість встановлення ліміту – це один із дієвих способів зберегти валютні резерви нашої країни, які є необхідним підґрунтям, щоб вистояти в цій війні, ураховуючи значні потреби країни у валюті, та відновитися після Перемоги.
🟢 Чи справді волонтери – фізичні особи втратять можливість купувати товари за кордоном вартістю більше 100 тис. грн?
Ні.
Національний банк, ураховуючи запити волонтерів, ще на початку квітня запровадив послаблення для волонтерів. Так, фізичні особи можуть купувати та перераховувати іноземну валюту для купівлі товарів оборонного призначення за кордоном у межах щомісячного ліміту в розмірі 400 тис. грн в еквіваленті.
До таких товарів належать більшість з тих, що постачаються волонтерами: бронежилети, каски, шоломи, прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги тощо.
‼️ Також НБУ не встановлював жодних обмежень на перерахування валюти з рахунків благодійних фондів або будь-яких інших юридичних осіб з метою закупівлі будь-яких товарів волонтерської допомоги.
💬 "Національний банк України завжди підтримував волонтерський рух і готовий до діалогу. Якщо волонтерські організації потребують підтримки у вирішенні будь-яких питань, ми ретельно вивчаємо ці пропозиції", – наголосив Кирило Шевченко під час сьогоднішнього пресбрифінгу НБУ.
☝️ Питання, яке виникло після оголошення рішення НБУ встановити ліміт у розмірі 100 тис. грн на місяць для розрахунків із гривневих карток за кордоном.
Коротка відповідь – ні.
Детальніше 👇👇👇
Почнемо з початку: як саме змінився ліміт на розрахунки за кордоном з гривневих платіжних карток?
З 21 липня 2022 року Національний банк України установив щомісячний ліміт для розрахунків за кордоном з усіх гривневих карток клієнта, відкритих в одному банку, в розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті).
🟢 Чому це було потрібно?
Коли громадяни витрачають кошти за кордоном із гривневих карток, то валюта для цих розрахунків здебільшого витрачається з валютних резервів країни, оскільки де-факто громадяни розраховуються гривнею, яку необхідно конвертувати у валюту.
Це пов'язано з тим, що надходження валюти в країну від експорту товарів та завдяки переказам з-за кордону значно нижчі за потреби країни у валюті. Ці потреби формуються через необхідність забезпечити валютою імпорт товарів і послуг, у тому числі товарів для оборони країни, а також розрахунки громадян за кордоном.
➡️ Якщо відплив валюти через цей канал здійснюватиметься неконтрольовано, це загрожуватиме стійкості економіки. Натомість встановлення ліміту – це один із дієвих способів зберегти валютні резерви нашої країни, які є необхідним підґрунтям, щоб вистояти в цій війні, ураховуючи значні потреби країни у валюті, та відновитися після Перемоги.
🟢 Чи справді волонтери – фізичні особи втратять можливість купувати товари за кордоном вартістю більше 100 тис. грн?
Ні.
Національний банк, ураховуючи запити волонтерів, ще на початку квітня запровадив послаблення для волонтерів. Так, фізичні особи можуть купувати та перераховувати іноземну валюту для купівлі товарів оборонного призначення за кордоном у межах щомісячного ліміту в розмірі 400 тис. грн в еквіваленті.
До таких товарів належать більшість з тих, що постачаються волонтерами: бронежилети, каски, шоломи, прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги тощо.
‼️ Також НБУ не встановлював жодних обмежень на перерахування валюти з рахунків благодійних фондів або будь-яких інших юридичних осіб з метою закупівлі будь-яких товарів волонтерської допомоги.
💬 "Національний банк України завжди підтримував волонтерський рух і готовий до діалогу. Якщо волонтерські організації потребують підтримки у вирішенні будь-яких питань, ми ретельно вивчаємо ці пропозиції", – наголосив Кирило Шевченко під час сьогоднішнього пресбрифінгу НБУ.
Чому рішення НБУ зафіксувати офіційний курс гривні не матиме значного впливу на ціни?
☝️ Важливе питання, яке потребує роз'яснення.
Нагадаємо, що вчора Національний банк України скоригував офіційний курс гривні до долара США на 25% до 36,57 грн/дол. США. Війна триває вже майже п'ять місяців і за цей період змінилася ситуація як в Україні, так і в світі. Для стабільного відновлення економіки курс має відповідати новим умовам.
➡️ Це рішення матиме лише обмежений вплив на інфляцію – близько 2-3 відсоткових пунктів (в.п.) до річних темпів зростання цін, ураховуючи, що 0,6-0,8 в. п. із них становитимуть прямі та вторинні ефекти від підвищення цін на пальне. Вплив зміни рівня фіксації курсу на інфляцію вже враховано у новому прогнозі Національного банку.
‼️ Коригування фіксованого курсу на 25% не означає рівнозначного зростання цін.
👇👇👇
🟢 По-перше, в основі цьогорічного зростання споживчих цін насамперед лежить не курсовий фактор, а інші причини. Це високі світові ціни, рекордна інфляція в світі та наслідки війни. Серед них: порушення ланцюгів постачання, менша пропозиція окремих товарів, більші виробничі витрати бізнесу, фізичне руйнування виробничих потужностей та інфраструктури та тимчасова окупація окремих територій нашої країни.
🟢 По-друге, курс на рівні 29,25 грн за 1 долар США через зміну внутрішньої та зовнішньої ситуації з часу його запровадження поступово втрачав роль якоря в економіці. Це означає, що в ціну імпортованих товарів ще до зміни рівня фіксації офіційного курсу вже закладався вищий курс гривні до долара США. Крім того, частина імпорту закуповувалася за рахунок готівкової валюти, курс на яку також був вищим за офіційний.
🟢 По-третє, в умовах низького споживчого попиту через спричинене війною падіння доходів населення імпортери та торговці лише частково можуть перенести на ціни зростання собівартості імпортованих товарів. Натомість вони будуть змушені коригувати свою власну маржу.
🟢 І, по-четверте, в споживчому наборі українців, на основі якого розраховується інфляція, вага товарів, що переважно імпортуються, становить близько третини. Навіть для цих товарів, як уже було зазначено вище, ціноутворення не повністю обумовлюється обмінним курсом. Водночас ціноутворення товарів і послуг вітчизняного виробництва значно менше залежить від курсового чинника.
👉 Саме тому перенесення коригування офіційного курсу на інфляцію не буде повним: +25% до офіційного курсу не означає рівнозначного зростання інфляції.
Натомість фіксація офіційного курсу гривні на новому стійкішому рівні дасть змогу Національному банку й надалі утримувати контроль над розвитком динаміки цін. Якщо простіше, це збереже економіку від неконтрольованого подорожчання товарів та послуг у середньостроковій перспективі.
Крім того, за нового фіксованого курсу внутрішні виробники та експортери матимуть конкурентніші умови на ринку. Часткове заміщення імпортованих товарів продукцією внутрішніх виробників сприятиме відновленню економіки та її більшій спроможності протистояти викликам воєнного часу.
☝️ Важливе питання, яке потребує роз'яснення.
Нагадаємо, що вчора Національний банк України скоригував офіційний курс гривні до долара США на 25% до 36,57 грн/дол. США. Війна триває вже майже п'ять місяців і за цей період змінилася ситуація як в Україні, так і в світі. Для стабільного відновлення економіки курс має відповідати новим умовам.
➡️ Це рішення матиме лише обмежений вплив на інфляцію – близько 2-3 відсоткових пунктів (в.п.) до річних темпів зростання цін, ураховуючи, що 0,6-0,8 в. п. із них становитимуть прямі та вторинні ефекти від підвищення цін на пальне. Вплив зміни рівня фіксації курсу на інфляцію вже враховано у новому прогнозі Національного банку.
‼️ Коригування фіксованого курсу на 25% не означає рівнозначного зростання цін.
👇👇👇
🟢 По-перше, в основі цьогорічного зростання споживчих цін насамперед лежить не курсовий фактор, а інші причини. Це високі світові ціни, рекордна інфляція в світі та наслідки війни. Серед них: порушення ланцюгів постачання, менша пропозиція окремих товарів, більші виробничі витрати бізнесу, фізичне руйнування виробничих потужностей та інфраструктури та тимчасова окупація окремих територій нашої країни.
🟢 По-друге, курс на рівні 29,25 грн за 1 долар США через зміну внутрішньої та зовнішньої ситуації з часу його запровадження поступово втрачав роль якоря в економіці. Це означає, що в ціну імпортованих товарів ще до зміни рівня фіксації офіційного курсу вже закладався вищий курс гривні до долара США. Крім того, частина імпорту закуповувалася за рахунок готівкової валюти, курс на яку також був вищим за офіційний.
🟢 По-третє, в умовах низького споживчого попиту через спричинене війною падіння доходів населення імпортери та торговці лише частково можуть перенести на ціни зростання собівартості імпортованих товарів. Натомість вони будуть змушені коригувати свою власну маржу.
🟢 І, по-четверте, в споживчому наборі українців, на основі якого розраховується інфляція, вага товарів, що переважно імпортуються, становить близько третини. Навіть для цих товарів, як уже було зазначено вище, ціноутворення не повністю обумовлюється обмінним курсом. Водночас ціноутворення товарів і послуг вітчизняного виробництва значно менше залежить від курсового чинника.
👉 Саме тому перенесення коригування офіційного курсу на інфляцію не буде повним: +25% до офіційного курсу не означає рівнозначного зростання інфляції.
Натомість фіксація офіційного курсу гривні на новому стійкішому рівні дасть змогу Національному банку й надалі утримувати контроль над розвитком динаміки цін. Якщо простіше, це збереже економіку від неконтрольованого подорожчання товарів та послуг у середньостроковій перспективі.
Крім того, за нового фіксованого курсу внутрішні виробники та експортери матимуть конкурентніші умови на ринку. Часткове заміщення імпортованих товарів продукцією внутрішніх виробників сприятиме відновленню економіки та її більшій спроможності протистояти викликам воєнного часу.
Національний банк ухвалив рішення відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ "МЕГАБАНК".
🚩 Друзі, тепер пам’ятні монети спецвипусків серії “Збройні Сили Україниˮ номіналом 10 гривень можна буде використовувати під час готівкових розрахунків як обігові монети.
Це рішення Національний банк ухвалив, ураховуючи численні побажання громадян щодо вільного обігу та підвищення доступності таких монет, а також щоб підкреслити ключову роль ЗСУ в захисті незалежності нашої держави.
💬 “Обігові пам’ятні монети із зображенням військової символіки та воїнів Збройних Сил України щодня нагадуватимуть мільйонам українців про українських військових, які зараз на полі бою відстоюють право України на свободуˮ, – сказав заступник Голови Національного банку Олексій Шабан.
Отже, обіговими стануть такі пам’ятні монети:
▪️Сили спеціальних операцій Збройних Сил України;
▪️Військово-морські Сили Збройних Сил України;
▪️Сухопутні війська Збройних Сил України;
▪️Збройні Сили України;
▪️ Десантно-штурмові війська Збройних Сил України;
▪️Державна прикордонна служба України;
▪️ День пам’яті полеглих захисників України;
▪️Повітряні Сили Збройних Сил України;
▪️Учасникам бойових дій на території інших держав;
▪️КрАЗ-6322 “Солдатˮ;
▪️На варті життя (присвячується військовим медикам);
▪️100-річчя створення Українського військово-морського флоту;
▪️День українського добровольця;
▪️Захисникам Донецького аеропорту.
❌ Банки-дистриб’ютори більше не здійснюватимуть реалізацію цих монет як нумізматичної продукції.
Наразі НБУ має близько 5,5 млн штук монет для підкріплення банків та СІТ-компаній для касового обслуговування ними клієнтів.
☝ У майбутньому планується розширювати тиражі та кількість серій обігових пам’ятних монет і випускати їх у обіг кілька разів на рік відповідно до міжнародної практики.
Так, у обігу буде більше обігових монет для готівкових операцій (зокрема приймання платежів, розрахунків у торговельній мережі), а українці зможуть розраховуватися новими цікавими та символічними монетами або поповнювати ними свої колекції.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/iZr8nnC
Це рішення Національний банк ухвалив, ураховуючи численні побажання громадян щодо вільного обігу та підвищення доступності таких монет, а також щоб підкреслити ключову роль ЗСУ в захисті незалежності нашої держави.
💬 “Обігові пам’ятні монети із зображенням військової символіки та воїнів Збройних Сил України щодня нагадуватимуть мільйонам українців про українських військових, які зараз на полі бою відстоюють право України на свободуˮ, – сказав заступник Голови Національного банку Олексій Шабан.
Отже, обіговими стануть такі пам’ятні монети:
▪️Сили спеціальних операцій Збройних Сил України;
▪️Військово-морські Сили Збройних Сил України;
▪️Сухопутні війська Збройних Сил України;
▪️Збройні Сили України;
▪️ Десантно-штурмові війська Збройних Сил України;
▪️Державна прикордонна служба України;
▪️ День пам’яті полеглих захисників України;
▪️Повітряні Сили Збройних Сил України;
▪️Учасникам бойових дій на території інших держав;
▪️КрАЗ-6322 “Солдатˮ;
▪️На варті життя (присвячується військовим медикам);
▪️100-річчя створення Українського військово-морського флоту;
▪️День українського добровольця;
▪️Захисникам Донецького аеропорту.
❌ Банки-дистриб’ютори більше не здійснюватимуть реалізацію цих монет як нумізматичної продукції.
Наразі НБУ має близько 5,5 млн штук монет для підкріплення банків та СІТ-компаній для касового обслуговування ними клієнтів.
☝ У майбутньому планується розширювати тиражі та кількість серій обігових пам’ятних монет і випускати їх у обіг кілька разів на рік відповідно до міжнародної практики.
Так, у обігу буде більше обігових монет для готівкових операцій (зокрема приймання платежів, розрахунків у торговельній мережі), а українці зможуть розраховуватися новими цікавими та символічними монетами або поповнювати ними свої колекції.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/iZr8nnC
📊 Як банки оцінюють динаміку й перспективи кредитування?
Фахівці НБУ провели чергове щоквартальне опитування про умови банківського кредитування. І вже маємо його результати.
Отже, головні висновки опитування
👇👇👇
🔹 у ІІ кварталі попит на корпоративні кредити фактично не змінився, а попит на кредити домогосподарствам скорочувався. Зокрема, попит на іпотеку знизився та вдруге поспіль досяг найнижчого рівня за всю історію опитувань;
🔹 за оцінками банків, кредитні стандарти стали жорсткішими як для бізнесу, так і для населення другий квартал поспіль. У ІІІ кварталі очікується посилення кредитних стандартів для всіх клієнтів;
🔹 рівень схвалення заявок на корпоративні та роздрібні кредити скорочувався другий квартал поспіль;
🔹 опитування зафіксувало зростання боргового навантаження бізнесу, зокрема великих підприємств, проте воно залишається на середньому рівні. Закредитованість населення дещо зменшилася та, на думку банків, є нижчою за середню;
🔹 респонденти повідомили про зростання всіх видів ризиків, меншою мірою – ризику ліквідності. Очікується, що ризики зростатимуть упродовж ІІІ кварталу;
🔹 у наступні 12 місяців банки очікують скорочення кредитного портфеля домогосподарств, погіршення якості позик та зменшення обсягів фондування.
📌 Детальніше про результати опитування за посиланням: https://cutt.ly/3ZtJp4Z
Фахівці НБУ провели чергове щоквартальне опитування про умови банківського кредитування. І вже маємо його результати.
Отже, головні висновки опитування
👇👇👇
🔹 у ІІ кварталі попит на корпоративні кредити фактично не змінився, а попит на кредити домогосподарствам скорочувався. Зокрема, попит на іпотеку знизився та вдруге поспіль досяг найнижчого рівня за всю історію опитувань;
🔹 за оцінками банків, кредитні стандарти стали жорсткішими як для бізнесу, так і для населення другий квартал поспіль. У ІІІ кварталі очікується посилення кредитних стандартів для всіх клієнтів;
🔹 рівень схвалення заявок на корпоративні та роздрібні кредити скорочувався другий квартал поспіль;
🔹 опитування зафіксувало зростання боргового навантаження бізнесу, зокрема великих підприємств, проте воно залишається на середньому рівні. Закредитованість населення дещо зменшилася та, на думку банків, є нижчою за середню;
🔹 респонденти повідомили про зростання всіх видів ризиків, меншою мірою – ризику ліквідності. Очікується, що ризики зростатимуть упродовж ІІІ кварталу;
🔹 у наступні 12 місяців банки очікують скорочення кредитного портфеля домогосподарств, погіршення якості позик та зменшення обсягів фондування.
📌 Детальніше про результати опитування за посиланням: https://cutt.ly/3ZtJp4Z
☝ Традиційно щопонеділка інформуємо про зміни, що відбулися на ринку ОВДП упродовж тижня.
Вашій увазі оновлена статистика депозитарію НБУ.
📊 За останніми даними, з початку повномасштабної війни росії проти нашої країни обсяг сплачених урядом коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 34,1 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
✅ Так, упродовж п'яти місяців війни:
🔸сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становить 105,8 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
🔸сума, яку отримав уряд завдяки продажу ОВДП на аукціонах, – 87,8 млрд грн, 0,9 млрд дол. США та 0,3 млрд євро.
Розподіл портфеля військових облігацій, придбаних на аукціонах, упродовж минулого тижня між учасниками ринку фактично не змінився.
🏦 Найбільший портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
🚩 Другим за обсягом є портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️12,1 млрд грн (14,1% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️ 0,2 млрд дол. США (19,4% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️0,1 млрд євро (48,6% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,4 млрд грн.
ℹ️ Детальна статистика щодо ОВДП: https://cutt.ly/yZyT3sM
Вашій увазі оновлена статистика депозитарію НБУ.
📊 За останніми даними, з початку повномасштабної війни росії проти нашої країни обсяг сплачених урядом коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 34,1 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
✅ Так, упродовж п'яти місяців війни:
🔸сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становить 105,8 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
🔸сума, яку отримав уряд завдяки продажу ОВДП на аукціонах, – 87,8 млрд грн, 0,9 млрд дол. США та 0,3 млрд євро.
Розподіл портфеля військових облігацій, придбаних на аукціонах, упродовж минулого тижня між учасниками ринку фактично не змінився.
🏦 Найбільший портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
🚩 Другим за обсягом є портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️12,1 млрд грн (14,1% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️ 0,2 млрд дол. США (19,4% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️0,1 млрд євро (48,6% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,4 млрд грн.
ℹ️ Детальна статистика щодо ОВДП: https://cutt.ly/yZyT3sM
🎉 Друзі, маємо новину про переможця конкурсу "Краща монета" 2021 року!
За результатами відкритого голосування за кращу монету 2021 року в усіх трьох номінаціях – “Краще розкриття теми”, “Краще художнє рішення”, “Найпопулярніша монета” – перемогла пам’ятна монета з нейзильберу номіналом 5 гривень – “До 30-річчя незалежності України”.
☝ Символічно, що в час, коли наша країна кров’ю на полі бою відстоює своє право на свободу і незалежність, саме ця монета знайшла найбільший відгук серед українців.
Композиція на монеті зображує Україну: безкрайні мальовничі поля у вигляді стилізованих орнаментів, над якими летять лелеки, та зображення кольорової вишиваної стрічки, що символізує код нації і нагадує ДНК.
🟢 Автором ескізу став відомий художник Олег Шупляк, а над втіленням монети у життя працювали Володимир Атаманчук та Віталій Андріянов.
👉 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/7ZidwfL
За результатами відкритого голосування за кращу монету 2021 року в усіх трьох номінаціях – “Краще розкриття теми”, “Краще художнє рішення”, “Найпопулярніша монета” – перемогла пам’ятна монета з нейзильберу номіналом 5 гривень – “До 30-річчя незалежності України”.
☝ Символічно, що в час, коли наша країна кров’ю на полі бою відстоює своє право на свободу і незалежність, саме ця монета знайшла найбільший відгук серед українців.
Композиція на монеті зображує Україну: безкрайні мальовничі поля у вигляді стилізованих орнаментів, над якими летять лелеки, та зображення кольорової вишиваної стрічки, що символізує код нації і нагадує ДНК.
🟢 Автором ескізу став відомий художник Олег Шупляк, а над втіленням монети у життя працювали Володимир Атаманчук та Віталій Андріянов.
👉 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/7ZidwfL
#призначенняНБУ
🚩 За результатами відкритого конкурсного відбору на посаду директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Національного банку України з 26 липня 2022 року призначений Сергій Савчук.
Департамент методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ належить до вертикалі підпорядкування "Монетарна стабільність", куратором якого є заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук.
➡️ Детальніше про призначення: https://cutt.ly/wZiEhnb
🚩 За результатами відкритого конкурсного відбору на посаду директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Національного банку України з 26 липня 2022 року призначений Сергій Савчук.
Департамент методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ належить до вертикалі підпорядкування "Монетарна стабільність", куратором якого є заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук.
➡️ Детальніше про призначення: https://cutt.ly/wZiEhnb
✊🇺🇦 Друзі, усі ми продовжуємо підтримувати Збройні Сили України!
Вчора, 25 липня, на потреби Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України було перераховано зі спеціального рахунку 137,8 млн грн.
🪖 Загалом на потреби військових від початку війни вже перераховано майже 18 млрд грн.
На сьогодні залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 2,3 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
☝Водночас залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 130 млн грн.
Загалом для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф перераховано понад 569 млн грн.
➡️ Допомогти громадянам, які постраждали від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📌 Детальніше про надходження та стан спецрахунку за минулий тиждень – за посиланням: https://cutt.ly/JZizSKB
Вчора, 25 липня, на потреби Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України було перераховано зі спеціального рахунку 137,8 млн грн.
🪖 Загалом на потреби військових від початку війни вже перераховано майже 18 млрд грн.
На сьогодні залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 2,3 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
☝Водночас залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 130 млн грн.
Загалом для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф перераховано понад 569 млн грн.
➡️ Допомогти громадянам, які постраждали від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📌 Детальніше про надходження та стан спецрахунку за минулий тиждень – за посиланням: https://cutt.ly/JZizSKB
Знання своїх прав та розуміння обов’язків – шлях до зважених фінансових рішень.
☝ Тому Національний банк продовжує Всеукраїнську інформаційну кампанію із захисту прав споживачів.
Наразі стартує один із її етапів, присвячений кредитним послугам.
⏰ Інформаційна кампанія "Знай свої права: кредити" триватиме до жовтня 2022 року в усіх регіонах України.
⚠️ Особливу увагу буде приділено таким питанням:
▪️На що звертати увагу під час оформлення кредиту?
▪️Що таке кредитні канікули та реструктуризація, які їхні умови та порядок оформлення?
▪️Як перевірити кредитну історію?
▪️Що робити в разі порушення кредитором чи колектором вимог до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем?
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/bZiFi7W
☝ Тому Національний банк продовжує Всеукраїнську інформаційну кампанію із захисту прав споживачів.
Наразі стартує один із її етапів, присвячений кредитним послугам.
⏰ Інформаційна кампанія "Знай свої права: кредити" триватиме до жовтня 2022 року в усіх регіонах України.
⚠️ Особливу увагу буде приділено таким питанням:
▪️На що звертати увагу під час оформлення кредиту?
▪️Що таке кредитні канікули та реструктуризація, які їхні умови та порядок оформлення?
▪️Як перевірити кредитну історію?
▪️Що робити в разі порушення кредитором чи колектором вимог до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем?
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/bZiFi7W