📰 Колонка Голови НБУ Кирила Шевченка для Економічної правди присвячена монетизації державного бюджету та ризикам, які несе збереження цього підходу.

На початку широкомасштабної війни монетизація дала змогу виграти час та забезпечити критичні потреби держави, але вирішити проблеми економіки й державного бюджету такий підхід не здатен.

▪️Який саме вплив має монетизація бюджету?

Зараз "емісійна" гривня дедалі більше потрапляє на валютний ринок, що тисне на обмінний курс. Національний банк частково стримує тиск за рахунок валютних інтервенцій, тобто витрачає обмежені міжнародні резерви. Їх зниження призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний виток попиту на валюту й імпортні товари.

Тож варіант залишити усе як є обернеться більшим тиском на курс та міжнародні резерви, втратою довіри до національної валюти, уряду та НБУ. Що більшими будуть масштаби поширення негативних очікувань, то швидшими темпами зростатимуть ціни.

▪️Як мінімізувати ризики для України?

Наразі перед економічною політикою держави стоїть важливе завдання: перерозподілити фінансові ресурси на пріоритетні для воюючої країни завдання.

Дієвими буде, з одного боку, зменшити видатки бюджету шляхом проведення секвестру бюджету та скорочення некритичних видатків. З іншого – збільшити доходи бюджету. Це дасть змогу зменшити емісійне фінансування.

Зрозуміло, що збільшення податкового тягаря на бізнес та працівників не на часі, оскільки бізнесу потрібно відновлюватися. Тому податки повинні бути стимулом обмежити некритичне витрачання ресурсів, необхідних для продовження оборони. Зробити це можна шляхом підвищення податків на споживання, імпорт, активи, ренту.

Крім того, надважливо зараз активізувати внутрішні ринкові запозичення за рахунок підвищення ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня.

Окремим блоком роботи всіх представників влади є збільшення обсягів міжнародної допомоги.

​​Як змінився склад учасників фінансового ринку упродовж червня?
👇👇👇

🔹небанківський ринок залишили 6 учасників;
🔹кількість банків – 69 (без змін).

Загалом станом на 30 червня 2022 року відбулися такі оновлення у складі небанківського ринку:

129 страховики non-life (без змін) та 13 life-страховиків (без змін);
195 ломбардів (було 197);
187 кредитних спілок (без змін);
108 лізингових компаній (було 110);
892 фінансові компанії (було 893);
62 страхові брокери (було 63);
67 колекторських компаній (без змін).

☝ Крім того, на ринку визнано:

24 банківські групи (без змін)
23 небанківські фінансові групи (без змін).

На платіжному ринку діє 16 міжнародних платіжних систем та 37 національних, ураховуючи державні.

📌 Детальніше про результати реєстрації та ліцензування у червні за посиланням: https://cutt.ly/lLyhEKH

​​Станом на 1 липня міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 22 756,9 млн дол. США.

Упродовж червня вони скоротилися на 9%.

👉 Така зміна пов’язана насамперед із продажем валюти на міжбанківському валютному ринку. Водночас активізація надходження офіційної міжнародної допомоги в Україну частково компенсувала цей продаж.

▪️Чому НБУ вимушений був продати значний обсяг валюти з резервів на ринку?

Через перевищення попиту на валюту над її пропозицією. Так, надходження від експорту товарів та послуг і від трудових мігрантів були нижчими за витрати на оборону, імпорт та розрахунки із міжнародними платіжними системами. Останні здійснюються з огляду на витрати громадян із гривневих платіжних карток за кордоном.

Крім того, збільшення різниці між попитом та пропозицією на ринку зумовила монетизація дефіциту бюджету з боку НБУ.

Переважна частина отриманого урядом фінансування у гривні поступово потрапляла на валютний ринок й це посилювало попит на іноземну валюту.

Як результат, чистий продаж валюти Національним банком у червні становив 3 956,3 млн дол. США.

▪️Скільки ж отримано міжнародного фінансування на рахунки уряду в Національному банку?

У червні на відповідні рахунки надійшло 967,4 млн дол. США від Світового банку, 779,0 млн дол. США – від Уряду Канади та ще 479,4 млн дол. США – від Агенції з міжнародного співробітництва Японії.

Загалом валютні надходження на рахунки уряду в НБУ за підсумками минулого місяця становили 2 763,0 млн дол. США.

​​Маємо приємну новину про поповнення нашого спеціального рахунку для допомоги Армії.

Учора благодійники задонатили українським захисникам суму в іноземній валюті, яка в еквіваленті становить майже 1,7 млрд грн!

🔥 Завдяки їхній небайдужості залишок на рахунку станом на 7 липня перевищує 1,9 млрд грн!

Усього з дня відкриття спецрахунку на нього надійшло понад 19,6 млрд грн в еквіваленті, з них понад 17,6 млрд грн Національний банк вже перерахував на потреби військових.

❤️ Продовжують надходили донати й на рахунок для гуманітарних потреб. На сьогодні залишок на ньому становить понад 99 млн грн.

Загалом Міністерство соціальної політики України, що є отримувачем та розпорядником коштів рахунку, вже перерахувало з нього понад 511 млн грн для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф.

ℹ️ Детальну інформацію про стан рахунків знайдете тут: https://cutt.ly/dLoagUp

💙💛 Будемо вдячні за поширення інформації про рахунки.
▪️Допомогти ЗСУ: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
▪️Допомогти громадянам, які потерпають від війни: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine

​​Ухвалено важливі зміни для бізнесу!

▪️По-перше, з 9 липня 2022 року бізнес матиме змогу купувати валюту та переказувати кошти за операціями з імпорту будь-якої товарної продукції.

❗ВАЖЛИВО: Для імпорту послуг обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази зберігатимуться. Бізнес зможе імпортувати лише ті послуги, що входять до переліку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 7 липня 2022 року № 761.

За оцінками НБУ, послаблення обмежень для імпорту продукції не створить суттєвого додаткового тиску на валютний ринок. Адже на початок липня перелік товарів критичного імпорту вже містив близько 90% товарів, що імпортувалися до війни.

☝️Натомість поліпшаться умови ведення підприємницької діяльності в Україні, оскільки бізнес отримає можливість купувати всю необхідну продукцію для виробничого процесу.

Сповільнення швидкості зростання імпорту у перспективі через повернення мит та податків на імпорт та відновлення виробництва в Україні сприятимуть зменшенню різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку.

Необхідною передумовою для цього послаблення стало набрання 1 липня чинності законом № 2325-IX, яким відновлюються мита та податки на імпорт товарів та послуг.

▪️По-друге, з 9 липня 2022 року розширюються строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 120 до 180 днів. Це збільшить можливості українських підприємств під час експорту та імпорту в умовах логістичних проблем, що виникли через війну.

▪️По-третє, для зниження тиску на валютному ринку зменшується з 10 до 2 робочих днів строк використання купленої для розрахунків валюти резидентами з 11 липня 2022 року.

​​Незважаючи на війну, ринок страхування життя продовжує працювати. Компаній, що надають такі послуги, сьогодні є 13. Стільки ж їх було і до війни.

Страховики сегменту life наразі зіткнулися з такими викликами:
▪️падіння платежів;
▪️зростання виплат;
▪️відмова деяких компаній – нерезидентів із перестрахування в наданні перестрахового покриття.

⬇️ Компанії зі страхування життя в перші два місяці війни в середньому не отримали більше 50% страхових платежів порівняно з аналогічним періодом 2021 року.

✅ Сьогодні спостерігається поступове відновлення обсягів страхових надходжень: на початок липня цей показник становить 74% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ринок страхування життя гідно витримує випробування війною.

☝️Однак основою проблемою на ринку лишається те, що ризики, викликані війною, у більшості випадків не покриваються або ж таке покриття коштує дуже дорого. Можливості страхових компаній обмежені, оскільки ринок дуже залежний від перестраховиків на міжнародних ринках.

Міжнародний страховий ринок уже зафіксував до 30 млрд доларів прямих збитків від війни, однак залишається стриманим щодо страхування ризиків, які походять з України.

Очевидно, необхідне запровадження дієвого механізму відшкодування збитків, завданих воєнними діями та їх наслідками.

Національний банк України розглядає можливості здійснення перестрахування таких ризиків на міжнародних ринках через залучення донорів, які надаватимуть цільову допомогу – компенсуватимуть частину премії, братимуть участь у відшкодуванні збитків тощо. Утім, на розроблення такого механізму потрібен час.

Крім того, Національний банк пропонує створити податкові стимули та врегулювати норми, що стримують розвиток ринку страхування. Так, регулятор спільно з учасниками страхового ринку розробив та у травні подав до Міністерства фінансів України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики пропозиції змін до Податкового кодексу України.

Уведення в 2024 році в дію нового Закону України "Про страхування" стимулюватиме розвиток ринку. Зокрема, life-страховики зможуть розширити свої продуктові лінійки, включивши у свої ліцензії нові для них класи, а після прийняття спеціальних законів, над якими працює НБУ, також з’явиться можливість інвестиційного страхування та безперервного страхування здоров’я.

Новий закон для life-страховиків відкриє ринок медичного страхування та створить передумови для розвитку недержавного пенсійного страхування.

​​Цього тижня на сторінці наших колег Financial Literacy Ukraine поради з захисту особистих даних та нагадування українським автомобілістам за кордоном.

Корисно прочитати:
▪️Страхування КАСКО: на що звернути увагу під час оформлення і чи діє цей поліс за кордоном?
🔗 https://cutt.ly/pLaD4kR

▪️Як розпізнати, що комп’ютер або смартфон зламали?
🔗 https://cutt.ly/cLaFjh7

▪️З 1 липня українські водії, які перебувають у Словаччині, мають оформити “Зелену карткуˮ.
🔗 https://cutt.ly/wLaG4gA

ℹ️ Більше інформації про фінансові послуги під час війни ви також знайдете на спеціальному порталі НБУ – "Фінансова оборона України"

​​Сьогодні о 12:00 відбудеться презентація пам’ятних монет "В єдності – сила".

Це – перші монети, які Національний банк вводить у обіг з початку війни.

Презентація монет відбудеться під час зустрічі заступника Голови Національного банку Олексія Шабана з першою заступницею Міністра закордонних справ України Еміне Джапаровою та представниками посольств Японії, Нідерландів, Великої Британії, Канади, Німеччини, Естонії, Латвії, Швеції, Сполучених Штатів Америки, Чехії, Польщі, Франції

Захід транслюватиметься на ютуб-каналі НБУ.

🖥️ Приєднуйтеся до прямого ефіру за посиланням: https://youtu.be/56He3wTY5Qk

​​В ЄДНОСТІ – СИЛА/IN UNITY STRENGTH

Сьогодні презентовані перші воєнні монети НБУ "В єдності – сила", що започатковують нову серію "Безсмертна моя Україно".

Від ідеї до випуску вони створені в умовах воєнного часу. Це присвята всенародному єднанню українського народу в боротьбі проти російського агресора та міжнародній підтримці, яку нашій країні надає весь світ.

Презентація монет відбулася під час зустрічі заступника Голови НБУ Олексія Шабана з першою заступницею Міністра закордонних справ України Еміне Джапаровою та представниками посольств 12 країн світу: Японії, Нідерландів, Великої Британії, Канади, Німеччини, Естонії, Латвії, Швеції, Сполучених Штатів Америки, Чехії, Польщі, Франції.

Прапори, зокрема цих країн, які надають Україні всебічну допомогу: гуманітарну, економічну, безпекову та військову, зображені на реверсі нових монет.

​​​​🪖 Залишок коштів на спецрахунку для допомоги Армії 11 липня становить близько 1,9 млрд грн.

❤ На рахунку для гуманітарних цілей - більше 99 млн грн.

➡️ Деталі: https://cutt.ly/8Lxjcei

​​Оновлена статистика щодо ринку ОВДП.👇


📊 За даними Депозитарію НБУ, з початку повномасштабної війни росії проти нашої країни обсяг сплачених Урядом України коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 13,5 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.

Так, із 24 лютого до 10 липня 2022 року:
▪️сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становить 90,3 млрд грн, 920,8 млн дол. США та 168 млн євро;
▪️сума, яку отримав уряд завдяки продажу ОВДП на аукціонах, – близько 85,7 млрд грн, 496,1 млн дол. США та 283,4 млн євро.

🚩 Ставки за ОВДП, що розміщувалися на аукціонах, упродовж дії військового часу не змінювалися і становлять:
▪️у гривні – 9,5%, 10% і 11% та 11,5% річних (термін погашення – 3 місяці, 6 місяців і 1 рік та 1,5 року відповідно);
▪️у доларах США – 3,5% та 3,7% річних (термін погашення – 6 місяців та 1 рік відповідно);
▪️у євро – 2,5% річних (термін погашення – 3 місяці, 9 місяців та 1 рік).

На ринку військових ОВДП відсутні кардинальні зміни. Упродовж минулого тижня розподіл портфеля військових облігацій, придбаних на аукціонах, між учасниками майже не змінився.

Найбільший портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.

Другим – є обсяг військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️11,5 млрд грн (13,9% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️118,6 млн дол. США (23,9% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️136,4 млн євро (48,5% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).

У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на понад 1,4 млрд грн.

​​⬆️ У червні 2022 року споживча інфляція у річному вимірі пришвидшилася до 21,5%, – підрахував Держстат.

▪️Що впливало на темпи зростання цін?

Насамперед наслідки повномасштабної війни: порушення ланцюгів постачання, скорочення пропозиції окремих товарів, збільшення витрат бізнесу, фізичне руйнування потужностей та інфраструктури внаслідок терористичних дій росії та окупації окремих територій.

Погіршення інфляційних очікувань також тиснуло на ціни, зокрема через зростання попиту на товари довгострокового використання.

Натомість фіксація офіційного курсу гривні до долара США та тарифів на газ і тепло, а також часткове налагодження поставок продукції стримували інфляцію.

▪️Як змінювалися ціни на окремі товари?

Суттєво подорожчало пальне через дефіцит на внутрішньому ринку та високу вартість на світових ринках.

Через здорожчання енергоносіїв та порушення ланцюгів поставок прискорилося зростання цін на м’ясні та рибні продукти, масло, маргарин, борошняні вироби та безалкогольні напої.

Швидшими темпами зростали ціни на товари для дому, електроніку, автомобілі, фармацевтичні товари та товари для особистого догляду. Це, зокрема, пов’язано з поступовим поверненням громадян до своїх місць проживання та обмеженою пропозицією товарів через логістичні проблеми. Під впливом високого попиту у відносно безпечних регіонах надалі дорожчала оренда житла.

Натомість зростання цін на соняшникову олію сповільнилося через більшу пропозицію внаслідок обмежених можливостей експорту. Вартість послуг готелів та пансіонатів також зростала нижчими темпами, враховуючи складнощі туристичного сезону.

ℹ️ Детальніше – у коментарі за посиланням: https://cutt.ly/qLvntwx

Якщо розглядати банківську систему з позиції окремого банку, то може скластися враження, що кошти, які вкладаються в депозитні сертифікати (це майже 200 млрд грн), відволікаються від кредитування або купівлі банками ОВДП для фінансування дефіциту.

У цьому випадку виникає просте рішення: скасувати депозитні сертифікати/обмежити їх обсяг/знизити процентні ставки за ними до непривабливих рівнів.

👉 Але рішення, ухвалені на хибних уявленнях про функціонування будь-якого явища, ніколи не працюють.

☝️Чому насправді надлишкова ліквідність банків, вкладена у депозитні сертифікати НБУ, не впливає на обсяги їхніх операцій з кредитування або купівлі державних цінних паперів, - пояснює Володимир Лепушинський, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу, у колонці для Економічної правди.

​​Як придбати монету "В єдності – сила"?

Учора Національний банк України ввів у обіг першу пам’ятну монету, відкарбовану Банкнотно-монетним двором НБУ з початку повномасштабної війни проти України, "В єдності – сила".

З уведенням в обіг цієї монети ми відновлюємо й реалізацію пам’ятних монет, призупинену на кілька місяців через війну.

🟢 Отже, коли і де можна буде придбати монету "В єдності – сила"?

Реалізацію здійснюватимуть банки-дистриб’ютори Національного банку: Укргазбанк, Радабанк, Таскомбанк, ПриватБанк.

Відвантаження монет банкам-дистриб’юторам здійснюватиметься в кілька етапів. Це пов’язано з воєнним станом та щільним виробничим графіком Банкнотно-монетного двору Національного банку. У цьому році буде відкарбовано 2,5 тис. срібних монет та 75 тис. монет із нейзильберу (в сувенірній упаковці).

Так, перша частина монет – 25 тис. шт. із нейзильберу – вже виготовлена.

✅ Учора три банки (Укргазбанк, Радабанк, Таскомбанк) вже отримали належні їм партії монет, ПриватБанк отримає їх на початку наступного тижня.

Звісно, логістика продукції до регіонів України через воєнний стан – досить складний та тривалий процес. Тож банки-дистриб’ютори, які вже отримали монети, розпочнуть їх продаж спочатку в Києві та Київській області:
▪️Радабанк – із 11.07.2022: https://cutt.ly/rLb7bdV;
▪️Таскомбанк – із 12.07.2022: https://cutt.ly/lLb7QIO;
▪️Укргазбанк – із 14.07.2022: https://cutt.ly/XLb7OXw.
▪️ПриватБанк – наш новий банк-дистриб’ютор – повідомить на своєму сайті про початок реалізації пам’ятних монет "В єдності – сила" після їх отримання.

Орієнтовно наприкінці липня – на початку серпня банки-дистриб’ютори будуть готові розпочати продаж монет і в інших регіонах України. Про це вони також будуть інформувати клієнтів на своїх інформаційних майданчиках – сайтах або в соцмережах.

🟢 Який тираж надійде у продаж?

Загалом НБУ планує відкарбувати протягом 2022-2023 років до 5 тис. срібних та до 250 тис. нейзильберових пам’ятних монет "В єдності – сила". Погодьтеся, це досить великий тираж, адже ми прагнемо, щоб якомога більше українців та людей, які підтримують Україну, придбали ці монети.

🙂 Друзі, ми дійсно прагнемо зробити продаж монет простим та зручним.

Зараз ведеться дуже активна робота з нашими банками-дистриб’юторами, щоб удосконалити процес реалізації монет, почути вас, налагодити між усіма нами зворотний зв’язок, зробити нумізматичну справу цікавою та доступною.

Ще раз хочемо наголосити, що пам’ятні монети карбуватимуться поступово. Хто не встигне придбати їх зараз, обов’язково зможе зробити це трошки пізніше – в міру надходжень монет до банків-дистриб’юторів.

Що відбувається з українськими банками під час війни.

👉 Головне з колонки заступника Голови НБУ Ярослава Матузки для НВ Бізнес.


1️⃣ Операційна діяльність банків забезпечується максимально, наскільки це можливо в умовах війни. Зараз працюють понад 85% відділень великих банків (на початок березня – 55%). Підтримуються усі критичні процеси, дані збережено. Рівень цифровізації системи високий. Багато функцій банки змогли легко перевести в цифрову площину, зокрема з використанням хмарних сервісів.

2️⃣ Банківський сектор продовжує бути операційно прибутковим: чистий операційний прибуток за результатами п’яти місяців 2022 року зріс на понад 30% р/р. Водночас зрозуміло, що глибока криза, спричинена війною, матиме далекосяжні наслідки. Наразі найбільша загроза – реалізація кредитного ризику. За оцінками НБУ, буде втрачено щонайменше 20% кредитного портфеля.

3️⃣ За оцінками НБУ, більшість банків мають достатній капітал, щоб покрити втрати від кредитного ризику та достатній рівень операційної прибутковості щоб відновити капітал після проходження глибокої фази поточної кризи. Попереду важка спільна робота: чесне визнання поточного стану справ, підготовка та виконання банками планів відновлення. Національний банк дасть банкам достатньо часу для відновлення стійкості.

4️⃣ НБУ дотримується політики регуляторних послаблень, щоб допомогти банкам пройти через кризу. До банків не застосовуються заходи впливу за недотримання вимог до капіталу та ліквідності під час воєнного стану. З кінця липня буде знижено ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами зі 150% до 100%. Банки зможуть використати накопичений запас капіталу на покриття кредитних втрат.

5️⃣ Окремий виклик – протидія дезінформації. Бачимо періодичні спроби свідомої дестабілізації ситуації за допомогою розміщення негативної інформації, не підтвердженої доказами. Їх мета: спонукати клієнтів банків до емоційних та нераціональних дій, які б могли призвести до ситуативного погіршення фінансових показників окремих банківських установ та створити підґрунтя для розбалансування системи. Незалежно від конкретних замовників таких заходів, вони дестабілізують макрофінансову ситуацію. Сьогодні – це однозначно гра на користь нашого ворога.

Інформаційна війна, що точиться зараз, навчила нас орієнтуватися на критичне мислення. Національний банк регулярно оновлює на офіційному сайті дані щодо стану банківського сектору та публікує його ґрунтовний аналіз у Звіті про фінансову стабільність.

❗Звертайтеся до офіційних джерел та фахової інформації, а не до ресурсів із сумнівною репутацією.

​​Що розповів заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у інтерв’ю BBC News Україна "НБУ: війна – це об'єктивно дорого".

1️⃣ Завдяки підтримці Національним банком бюджету на початку війни вдалося уникнути колапсу державних фінансів, який би фактично означав втрату обороноздатності країни, паніку та різке погіршення макрофінансової стабільності.

2️⃣ У перші місяці війни ризики фінансування бюджету з боку НБУ вдавалося поглинати завдяки накопиченому запасу міцності – міжнародні резерви знаходилися на високих рівнях. Так, більша частина отриманого державою фінансування від НБУ потрапляла на валютний ринок, центробанк цю гривню викуповував, обмінюючи її на валюту з міжнародних резервів. Це давало змогу мінімізувати ризики для економіки та курсу гривні. Такий механізм абсорбції ризиків працював би й далі, якщо б обсяги фінансування бюджету залишалися обмеженими.

3️⃣ Емісійне фінансування бюджету – не вихід, а лише можливість виграти час, доки бізнес повернеться до роботи після першого шоку та почне надходити міжнародне фінансування. Натомість воно не вирішує проблем фіскального сектору, навпаки – в перспективі поглиблюватиме проблеми економіки, якщо його не припинити.

4️⃣ Мінімізувати фінансування бюджету з боку НБУ допоможе вирішення двох завдань. Перше – звузити дефіцит бюджету завдяки перерозподілу видатків лише на критичні потреби та збільшенню податків та мит на споживання, активи, ренту та імпорт. Друге – збільшити обсяги запозичень на внутрішньому борговому ринку. Тут допоможе підвищення ставок за гривневими ОВДП.

5️⃣ Надалі фінансування дефіциту бюджету Національним банком може призвести до вичерпання міжнародних резервів. Наслідком цього стануть неконтрольовані коливання на валютному ринку. Це, зі свого боку, призведе до прискорення темпів зростання цін і розгортання інфляційної спіралі.

6️⃣ Щоб не допустити реалізації такого сценарію, Національний банк веде активний діалог з урядом, а також продовжує роботу щодо залучення зовнішнього фінансування.
"Я впевнений, що питання з емісійним фінансуванням нам вдасться вирішити", – підкреслив Сергій Ніколайчук.

​​5 висновків опитування бізнесу у ІІ кварталі 2022 року.

НБУ провів чергове квартальне опитування керівників 592 підприємств щодо розвитку їх діяльності та економічної ситуації країни в наступні 12 місяців.

📉 Індекс ділових очікувань, що розраховується за підсумками опитування, становив 72.6% порівняно з 108.2% у І кварталі.

Чинник песимістичних прогнозів – війна рф проти України.

1️⃣ Фінансово-економічний стан підприємств. Керівники негативно оцінили його зміни в найближчі 12 місяців: баланс відповідей – "мінус" 17.1% (у І кварталі – 7.2%). Погіршення очікують респонденти всіх видів економічної діяльності, за винятком підприємств будівництва.

2️⃣ Обсяги виробництва та реалізації. Очікується скорочення обсягів виробництва товарів і послуг. Баланс відповідей становив "мінус" 48.7% порівняно з "мінус" 1.7% у І кварталі. Обсяги реалізації продукції також знизяться як в Україні, так і за її межами: баланси відповідей – "мінус" 19.0% та "мінус" 25.0% відповідно порівняно з 17.0% та 23.3% у І кварталі.

3️⃣ Макроекономічна ситуація в країні. 58.2% опитаних підприємств уважають, що інфляція в наступні 12 місяців перевищить 20.0%. Воєнні дії є найвагомішим проінфляційним чинником, на думку 93.2% респондентів. Середнє значення обмінного курсу, що респонденти очікують через 12 місяців, становить 36.06 грн/дол. США (у попередньому кварталі – 29.35 грн/дол. США).

4️⃣ Інвестиції. Підприємства всіх видів діяльності прогнозують скорочення інвестиційних видатків у наступні 12 місяців. Водночас, незважаючи на низький рівень, залишилися позитивними оцінки щодо обсягів залучення іноземних інвестицій підприємствами, які їх залучають: баланс відповідей знизився до 0.7% з 5.3% у І кварталі.

5️⃣ Працевлаштування. Підприємства прогнозують скорочення кількості працівників: баланс відповідей становив "мінус" 29.0% (у попередньому кварталі – 1.5%). Найпесимістичніші оцінки в підприємств будівництва ("мінус" 50.0%) та добувної промисловості ("мінус" 45.9%).

​​Тижнева добірка корисного контенту від сторінки Financial Literacy Ukraine.

Три матеріали до вашої уваги:

▪️Як працює сфера добровільного медичного страхування під час війни?
🔗 https://cutt.ly/0LIwvwg

▪️Як захистити смартфон та що робити у випадку його викрадення?
🔗 https://cutt.ly/XLIp4WH

▪️Важливо! Шахраї пропонують послуги з оформлення посвідки на постійне місце проживання.
🔗 https://cutt.ly/zLIaH1m

ℹ️ Більше інформації про фінансові послуги під час війни ви також знайдете на спеціальному порталі НБУ – "Фінансова оборона України"

​​🔔 Сьогодні о 12:00 відбудеться презентація пам’ятної монети “Ой у лузі червона калина“.

Це друга монета з нової серії “Безсмертна моя Україно”, започаткованої під час повномасштабної війни рф проти України.

Презентація відбудеться за участю представників Національного банку та Збройних Сил України.
Захід транслюватиметься на ютуб-каналі НБУ.

🖥️ Приєднуйтеся до прямого ефіру за посиланням: https://youtu.be/RCKxXz1stwc

​​Національний банк презентував нову пам’ятну монету – "Ой у лузі червона калина".

П’ять фактів про неї.

1️⃣ Це друга монета із серії "Безсмертна моя Україно", яка повністю створена (від задуму до його реалізації) упродовж повномасштабної війни росії проти України.

2️⃣ Монета присвячена українській пісні, яка після віроломного нападу російських військ на Україну стала сучасним символом протистояння українського народу російській навалі.

3️⃣ На аверсі розміщено стилізовану символічну композицію, на якій захисники різних поколінь: козак, січовий стрілець і сучасний воїн ЗСУ підіймають калину – опоетизований символ України, крона якої нагадує абриси кордонів нашої Батьківщини. На реверсі монет у центрі зображено гілку з листком і ягодами калини.

4️⃣ Над втіленням монети працювали: художник – Дмитро Кривонос та скульптори: Святослав Іваненко, Володимир Атаманчук.

5️⃣ Монета виготовлена у двох металах:
▪️зі срібла – номіналом 10 гривень, тираж – до 5 000 штук (у тому числі – до 2 500 шт. у 2022 році);
▪️з нейзильберу – номіналом 5 гривень, тираж – до 250 000 штук (у тому числі – до 75 000 шт. у 2022 році, в сувенірній упаковці).