Як війна вплинула на економіку України та що буде далі? 🇺🇦
👉 Відбулося планове засідання Комітету з монетарної політики, під час якого фахівці НБУ детально розглянули це питання.
⏸️ Водночас розгляд питання щодо зміни облікової ставки вирішено відкласти. За поточних умов її вплив на функціонування грошово-кредитного та валютного ринків залишається незначним. Тож облікова ставка тимчасово залишатиметься незмінною – на рівні 10%.
За нормалізації функціонування економіки та фінансової системи Національний банк України поступово повернеться до режиму інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням та відмовиться від фінансування бюджету.
❗Отже, у якому стані економіка України за підсумком майже 50-ти днів повномасштабного військового протистояння росії.
ℹ️ Основні тези 👇👇👇
1️⃣ Інфляція.
Наслідки повномасштабного нападу росії посилюватимуть інфляційний тиск. У березні споживчі ціни прискорили зростання до 13,7% (р/р). Насамперед стрімко подорожчали продукти харчування, фармацевтичні товари та пальне. За підсумками 2022 року інфляція може перевищити позначку 20%, але залишатиметься контрольованою. Заходи НБУ та уряду стримуватимуть зростання цін, серед них:
▪️тимчасова фіксація обмінного курсу гривні, яка стримуватиме ймовірне погіршення очікувань та подорожчання імпортних товарів;
▪️зниження податків;
▪️фіксація цін на житлово-комунальні послуги;
▪️адміністративне регулювання цін на низку продуктів харчування та паливо.
2️⃣ Економічна активність та ВВП.
Шок перших тижнів пройшов. Бізнес поступово відновлює свою діяльність. Опитування, що провів НБУ, свідчать: частка підприємств, що припинили діяльність, у перші тижні березня становила понад 30%, але на початок квітня зменшилася до 23%.
Проте активні бойові дії тривають. Російські загарбники продовжують чинити геноцид мирного населення, нищити інфраструктуру та виробничі потужності. Повномасштабна агресія росії проти України призводить до розриву виробничих та логістичних зв'язків між регіонами та до значного зростання вимушеної міграції. Як наслідок, втрати від війни будуть значними. За оцінками Національного банку, економіка поступово відновлюватиметься, однак реальний ВВП може скоротитися не менш ніж на третину у 2022 році.
3️⃣ Експорт та імпорт.
Зовнішня торгівля поступово відновлюватиметься після шоку в перший місяць війни. У березні експорт товарів стрімко скоротився через порушення логістики та руйнування виробничих потужностей, а імпорт – унаслідок зменшення внутрішнього попиту, складнощів із логістикою, а також обмеження критичними статтями. Однак, за очікуваннями Національного банку, завдяки частковому вирішенню проблем із логістикою обсяги експорту поступово зростуть. Зростання імпорту відбуватиметься внаслідок поступового відновлення споживчого та інвестиційного попиту.
Фінансова підтримка міжнародних партнерів України буде вагомим джерелом валютних надходжень в Україну. Іншими відносно стабільними джерелами залишатимуться перекази трудових мігрантів та доходи ІТ-індустрії.
❗Підкреслимо, що остаточна оцінка втрат економіки від повномасштабної агресії росії проти України насамперед залежатиме від тривалості воєнних дій. Запорукою швидкого відновлення України і надалі є проведення структурних реформ, залучення масштабної міжнародної підтримки та інтеграція в Європейський союз.
Таким є короткий огляд оцінки поточної економічної ситуації та сценаріїв подальшого розвитку подій. Детальніше – у розширеному коментарі на сайті НБУ: https://cutt.ly/tFAuKfX
👉 Відбулося планове засідання Комітету з монетарної політики, під час якого фахівці НБУ детально розглянули це питання.
⏸️ Водночас розгляд питання щодо зміни облікової ставки вирішено відкласти. За поточних умов її вплив на функціонування грошово-кредитного та валютного ринків залишається незначним. Тож облікова ставка тимчасово залишатиметься незмінною – на рівні 10%.
За нормалізації функціонування економіки та фінансової системи Національний банк України поступово повернеться до режиму інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням та відмовиться від фінансування бюджету.
❗Отже, у якому стані економіка України за підсумком майже 50-ти днів повномасштабного військового протистояння росії.
ℹ️ Основні тези 👇👇👇
1️⃣ Інфляція.
Наслідки повномасштабного нападу росії посилюватимуть інфляційний тиск. У березні споживчі ціни прискорили зростання до 13,7% (р/р). Насамперед стрімко подорожчали продукти харчування, фармацевтичні товари та пальне. За підсумками 2022 року інфляція може перевищити позначку 20%, але залишатиметься контрольованою. Заходи НБУ та уряду стримуватимуть зростання цін, серед них:
▪️тимчасова фіксація обмінного курсу гривні, яка стримуватиме ймовірне погіршення очікувань та подорожчання імпортних товарів;
▪️зниження податків;
▪️фіксація цін на житлово-комунальні послуги;
▪️адміністративне регулювання цін на низку продуктів харчування та паливо.
2️⃣ Економічна активність та ВВП.
Шок перших тижнів пройшов. Бізнес поступово відновлює свою діяльність. Опитування, що провів НБУ, свідчать: частка підприємств, що припинили діяльність, у перші тижні березня становила понад 30%, але на початок квітня зменшилася до 23%.
Проте активні бойові дії тривають. Російські загарбники продовжують чинити геноцид мирного населення, нищити інфраструктуру та виробничі потужності. Повномасштабна агресія росії проти України призводить до розриву виробничих та логістичних зв'язків між регіонами та до значного зростання вимушеної міграції. Як наслідок, втрати від війни будуть значними. За оцінками Національного банку, економіка поступово відновлюватиметься, однак реальний ВВП може скоротитися не менш ніж на третину у 2022 році.
3️⃣ Експорт та імпорт.
Зовнішня торгівля поступово відновлюватиметься після шоку в перший місяць війни. У березні експорт товарів стрімко скоротився через порушення логістики та руйнування виробничих потужностей, а імпорт – унаслідок зменшення внутрішнього попиту, складнощів із логістикою, а також обмеження критичними статтями. Однак, за очікуваннями Національного банку, завдяки частковому вирішенню проблем із логістикою обсяги експорту поступово зростуть. Зростання імпорту відбуватиметься внаслідок поступового відновлення споживчого та інвестиційного попиту.
Фінансова підтримка міжнародних партнерів України буде вагомим джерелом валютних надходжень в Україну. Іншими відносно стабільними джерелами залишатимуться перекази трудових мігрантів та доходи ІТ-індустрії.
❗Підкреслимо, що остаточна оцінка втрат економіки від повномасштабної агресії росії проти України насамперед залежатиме від тривалості воєнних дій. Запорукою швидкого відновлення України і надалі є проведення структурних реформ, залучення масштабної міжнародної підтримки та інтеграція в Європейський союз.
Таким є короткий огляд оцінки поточної економічної ситуації та сценаріїв подальшого розвитку подій. Детальніше – у розширеному коментарі на сайті НБУ: https://cutt.ly/tFAuKfX
👨💼👩💼 Національний банк провів зустріч із учасниками ринку страхування, під час якої сформовано найактуальніші питання страховиків під час війни та напрацьовані шляхи їх врегулювання, зокрема через удосконалення регуляторної бази.
Отже, п’ять головних пропозицій ринку 👇
1⃣ Зменшити податкове навантаження на страхові компанії.
Страховики просять про відмову від подвійного оподаткування у страхуванні. Йдеться про скасування або зниження ставки оподаткування страхових платежів до 2%. Деякі страховики зазначили, що вони готові сплачувати податок на прибуток 18%. Додатково підкреслили щодо важливості підтримки НБУ відносно цього питання та актуальності зниження податкового навантаження на клієнтів компаній зі страхування життя.
2⃣ Забезпечити можливість перерахування за кордон страхових виплат у валюті.
Це стосується оплати послуг медичних асистансів, виконання зобов’язань за договорами перестрахування іноземним ядерним пулам, за договорами перестрахування ризиків цивільної авіації, сплати перестрахових премій перестраховикам-нерезидентам. Це необхідно, щоб отримати від перестраховиків належний захист із прийнятих страховиками ризиків, а наші громадяни змогли отримати лікування під час перебування в інших країнах.
3⃣ Додатково пом’якшити регуляторні вимоги до страховиків та відтермінувати запровадження, зокрема МСФЗ 17 "Страхові контракти", на час воєнного стану.
4⃣ Продовжити терміни для імплементації частини положень законів "Про страхування" та "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
Водночас страховики просять дати більше часу на впровадження нових ліцензійних умов.
5⃣ Підвищити ліміт за європротоколом та надати можливості оформлювати страхові випадки, маючи на руках копії документів, а не лише оригінали.
❓ Які дії вживає Національний банк для вирішення цих питань?
▪️ НБУ вже ініціював необхідні комунікації з Міністерством фінансів України, що сприятиме пришвидшенню законодавчих ініціатив щодо можливості запровадження податкових стимулів для страхового ринку.
▪️Ведеться робота і в напрямі часткової лібералізації валютних обмежень за операціями страховиків, спрощення регуляторних вимог, відстрочення термінів імплементації нових вимог для страховиків тощо.
▪️Що стосується підвищення ліміту за європротоколом та можливості використовувати копії документів для оформлення страхових випадків, то ці питання опрацьовуються з іншими державними органами з метою їх найшвидшого вирішення.
Отже, п’ять головних пропозицій ринку 👇
1⃣ Зменшити податкове навантаження на страхові компанії.
Страховики просять про відмову від подвійного оподаткування у страхуванні. Йдеться про скасування або зниження ставки оподаткування страхових платежів до 2%. Деякі страховики зазначили, що вони готові сплачувати податок на прибуток 18%. Додатково підкреслили щодо важливості підтримки НБУ відносно цього питання та актуальності зниження податкового навантаження на клієнтів компаній зі страхування життя.
2⃣ Забезпечити можливість перерахування за кордон страхових виплат у валюті.
Це стосується оплати послуг медичних асистансів, виконання зобов’язань за договорами перестрахування іноземним ядерним пулам, за договорами перестрахування ризиків цивільної авіації, сплати перестрахових премій перестраховикам-нерезидентам. Це необхідно, щоб отримати від перестраховиків належний захист із прийнятих страховиками ризиків, а наші громадяни змогли отримати лікування під час перебування в інших країнах.
3⃣ Додатково пом’якшити регуляторні вимоги до страховиків та відтермінувати запровадження, зокрема МСФЗ 17 "Страхові контракти", на час воєнного стану.
4⃣ Продовжити терміни для імплементації частини положень законів "Про страхування" та "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
Водночас страховики просять дати більше часу на впровадження нових ліцензійних умов.
5⃣ Підвищити ліміт за європротоколом та надати можливості оформлювати страхові випадки, маючи на руках копії документів, а не лише оригінали.
❓ Які дії вживає Національний банк для вирішення цих питань?
▪️ НБУ вже ініціював необхідні комунікації з Міністерством фінансів України, що сприятиме пришвидшенню законодавчих ініціатив щодо можливості запровадження податкових стимулів для страхового ринку.
▪️Ведеться робота і в напрямі часткової лібералізації валютних обмежень за операціями страховиків, спрощення регуляторних вимог, відстрочення термінів імплементації нових вимог для страховиків тощо.
▪️Що стосується підвищення ліміту за європротоколом та можливості використовувати копії документів для оформлення страхових випадків, то ці питання опрацьовуються з іншими державними органами з метою їх найшвидшого вирішення.
‼️ Національний банк у зв'язку з погіршенням фінансового стану позичальників, які втратили роботу у період війни, рекомендує фінустановам активніше пропонувати своїм клієнтам реструктуризацію заборгованості за споживчим кредитом або кредитні канікули.
Такі кроки дадуть змогу громадянам, які опинилися в скрутному становищі, тимчасово не обслуговувати кредити та повернути їх тоді, коли це буде можливим.
☝ Водночас слід дотримуватися правил під час обслуговування споживчих кредитів.
А саме:
📌 під час дії воєнного стану та в 30-денний строк після дня його припинення або скасування споживач не нестиме відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом;
📌 у разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором;
📌 неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за таким договором, підлягають списанню;
📌 забороняється в разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачене кредитним договором чи договором про споживчий кредит;
📌 під часі дії кредитних канікул не передбачене скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним із боку кредитора;
📌 необхідно дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо взаємодії зі споживачами та іншими особами під час врегулювання простроченої заборгованості.
⚠️ За недотримання таких вимог можуть застосовуватися заходи впливу з боку регулятора.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/QFSzScI
Такі кроки дадуть змогу громадянам, які опинилися в скрутному становищі, тимчасово не обслуговувати кредити та повернути їх тоді, коли це буде можливим.
☝ Водночас слід дотримуватися правил під час обслуговування споживчих кредитів.
А саме:
📌 під час дії воєнного стану та в 30-денний строк після дня його припинення або скасування споживач не нестиме відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом;
📌 у разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором;
📌 неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за таким договором, підлягають списанню;
📌 забороняється в разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачене кредитним договором чи договором про споживчий кредит;
📌 під часі дії кредитних канікул не передбачене скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним із боку кредитора;
📌 необхідно дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо взаємодії зі споживачами та іншими особами під час врегулювання простроченої заборгованості.
⚠️ За недотримання таких вимог можуть застосовуватися заходи впливу з боку регулятора.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/QFSzScI
🚀 До Системи BankID НБУ підключився ще один мобільний оператор – Vodafone.
Тепер громадяни України, які мають намір здійснити перенесення мобільного номера від іншого оператора до мережі Vodafone Україна, можуть зробити це дистанційно, здійснивши ідентифікацію через Систему BankID НБУ.
☝ Для цього потрібно лише мати рахунок фізичної особи в одному із 40 банків – учасників Системи BankID НБУ.
📍 Більше деталей за посиланням: https://cutt.ly/FFSTz0y
Тепер громадяни України, які мають намір здійснити перенесення мобільного номера від іншого оператора до мережі Vodafone Україна, можуть зробити це дистанційно, здійснивши ідентифікацію через Систему BankID НБУ.
☝ Для цього потрібно лише мати рахунок фізичної особи в одному із 40 банків – учасників Системи BankID НБУ.
📍 Більше деталей за посиланням: https://cutt.ly/FFSTz0y
⚡Сьогодні Національний банк України ухвалив кілька важливих рішень, які стосуються операцій на валютному ринку.
✅ По-перше, з 14 квітня банки можуть продавати готівкову іноземну валюту населенню.
За оцінками НБУ, відновлення продажу готівкової валюти банками сприятиме зменшенню можливостей для функціонування ринку нелегальних валютообмінних операцій та відповідно зниженню ризиків для громадян.
❗Важливо! Водночас для запобігання тиску на валютний ринок НБУ передбачив, що уповноважена установа може здійснювати продаж готівкової валюти клієнтам у межах різниці між загальними обсягами купленої нею готівкової іноземної валюти та проданої. Така різниця розраховуватиметься, починаючи з 13 квітня 2022 року.
Також НБУ визначив особливості встановлення курсів готівкових валют для операцій уповноважених установ із клієнтами:
▪️ курс продажу готівкової валюти уповноваженими установами може відхилятися не більше ніж на 10% від офіційного курсу НБУ на день здійснення операції;
▪️курс купівлі готівкової валюти уповноваженими установами не має бути нижчим за офіційний курс НБУ на день здійснення операції.
❗Звертаємо вашу увагу, що продаж безготівкової валюти банками клієнтам - фізичним особам і надалі заборонений, крім винятків, визначених постановою №18 від 24 лютого 2022 року (зі змінами).
✅ По-друге, з метою недопущення неконтрольованого виведення капіталу за кордон Національний банк заборонив банкам достроково погашати кредити, отримані ними від нерезидентів.
✅ По-перше, з 14 квітня банки можуть продавати готівкову іноземну валюту населенню.
За оцінками НБУ, відновлення продажу готівкової валюти банками сприятиме зменшенню можливостей для функціонування ринку нелегальних валютообмінних операцій та відповідно зниженню ризиків для громадян.
❗Важливо! Водночас для запобігання тиску на валютний ринок НБУ передбачив, що уповноважена установа може здійснювати продаж готівкової валюти клієнтам у межах різниці між загальними обсягами купленої нею готівкової іноземної валюти та проданої. Така різниця розраховуватиметься, починаючи з 13 квітня 2022 року.
Також НБУ визначив особливості встановлення курсів готівкових валют для операцій уповноважених установ із клієнтами:
▪️ курс продажу готівкової валюти уповноваженими установами може відхилятися не більше ніж на 10% від офіційного курсу НБУ на день здійснення операції;
▪️курс купівлі готівкової валюти уповноваженими установами не має бути нижчим за офіційний курс НБУ на день здійснення операції.
❗Звертаємо вашу увагу, що продаж безготівкової валюти банками клієнтам - фізичним особам і надалі заборонений, крім винятків, визначених постановою №18 від 24 лютого 2022 року (зі змінами).
✅ По-друге, з метою недопущення неконтрольованого виведення капіталу за кордон Національний банк заборонив банкам достроково погашати кредити, отримані ними від нерезидентів.
❗685 млрд грн – така загальна сума готівки, що перебувала в обігу в Україні на 1 квітня 2022 року.
Зокрема: майже 3,1 млрд шт. банкнот на загальну суму 679,8 млрд грн, а також майже 14,1 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 5,09 млрд грн.
⬆️ Це на 57,4 млрд грн або на 9,2% більше, ніж на початку 2022 року (на 01.01.2022 – 627,6 млрд грн).
☝ Таке зростання, на думку Національного банку, пояснюється підвищеним попитом громадян на готівку, що спостерігався внаслідок невизначеності на початку війни.
Водночас, якщо на початку війни відчувався значний попит на готівку, то в другій половині березня розпочалося вилучення готівки з обігу. Загалом за березень готівка в обігу зросла лише на 2,8% (або на 18,7 млрд грн).
Далі – більше фактів про оновлену статистику готівкового обігу на 1 квітня 2022 року. 👇
✅ На одного жителя України припадало: 74 банкноти та 166 платіжних розмінних та обігових монет (на 1 січня 2022 року – 71 та 162 шт. відповідно).
✅ Яких банкнот та монет найбільше в обігу? Традиційно лідерство зберігають: серед банкнот – 200 гривень, серед монет – 10 копійок (25% та 28,5% від загальної кількості в обігу відповідно).
✅ А яких – найменше? Найменше в готівковому обігу банкнот номіналом 1000 гривень (113,1 млн шт. або 3,7% від загальної кількості банкнот в обігу), монет – номіналом 10 гривень (112,2 млн шт. або 0,8% від загальної кількості монет в обігу).
🏦 Додамо, що навіть в умовах воєнного стану банки вживають усіх заходів для забезпечення нормального готівкового обігу, зокрема підкріплюють банкомати готівкою у разі наявності безпечних під’їзних шляхів.
Національний банк зі свого боку підкріплює готівкою каси банків та підтримує ліквідність банківської системи.
Зокрема: майже 3,1 млрд шт. банкнот на загальну суму 679,8 млрд грн, а також майже 14,1 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 5,09 млрд грн.
⬆️ Це на 57,4 млрд грн або на 9,2% більше, ніж на початку 2022 року (на 01.01.2022 – 627,6 млрд грн).
☝ Таке зростання, на думку Національного банку, пояснюється підвищеним попитом громадян на готівку, що спостерігався внаслідок невизначеності на початку війни.
Водночас, якщо на початку війни відчувався значний попит на готівку, то в другій половині березня розпочалося вилучення готівки з обігу. Загалом за березень готівка в обігу зросла лише на 2,8% (або на 18,7 млрд грн).
Далі – більше фактів про оновлену статистику готівкового обігу на 1 квітня 2022 року. 👇
✅ На одного жителя України припадало: 74 банкноти та 166 платіжних розмінних та обігових монет (на 1 січня 2022 року – 71 та 162 шт. відповідно).
✅ Яких банкнот та монет найбільше в обігу? Традиційно лідерство зберігають: серед банкнот – 200 гривень, серед монет – 10 копійок (25% та 28,5% від загальної кількості в обігу відповідно).
✅ А яких – найменше? Найменше в готівковому обігу банкнот номіналом 1000 гривень (113,1 млн шт. або 3,7% від загальної кількості банкнот в обігу), монет – номіналом 10 гривень (112,2 млн шт. або 0,8% від загальної кількості монет в обігу).
🏦 Додамо, що навіть в умовах воєнного стану банки вживають усіх заходів для забезпечення нормального готівкового обігу, зокрема підкріплюють банкомати готівкою у разі наявності безпечних під’їзних шляхів.
Національний банк зі свого боку підкріплює готівкою каси банків та підтримує ліквідність банківської системи.
🚩 Друзі, інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 15 квітня 2022.
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 125 млн грн.
Загалом на потреби військових перераховано понад 14,96 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces.
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який Національний банк відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 293 млн грн.
Понад 172 млн грн перераховано для надання гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine.
📌 Деталі: https://cutt.ly/IFGqZxO
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 125 млн грн.
Загалом на потреби військових перераховано понад 14,96 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces.
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який Національний банк відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 293 млн грн.
Понад 172 млн грн перераховано для надання гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine.
📌 Деталі: https://cutt.ly/IFGqZxO
🇺🇦 За даними Агентства ООН, близько 4 млн осіб, виїхали з України через російське вторгнення, шукаючи прихисток за кордоном.
Багато українців перетинали кордони країн-сусідів на власному автомобілі.
🟢 Під час перетину кордонів Польщі, Угорщини, Словаччини та Молдови українці не потребують полісів страхування "Зелена картка". Однак, це не означає, що вони мають можливість вільного пересування автошляхами без наявності страхування цивільної відповідальності.
▪️Що таке “Зелена картка”?
▪️ У яких країнах поліс “Зелена картка” не обов’язковий для тих, хто їде за кордон на автомобілі?
▪️Як оформити поліс “Зелена картка”?
▪️Яка вартість полісу?
▪️Що відомо про дію “Зеленої картки” та поліси прикордонного страхування в інших країнах?
👉 Відповіді на всі питання ви можете знайти у дописі на сторінці у Facebook наших колег з Financial Literacy Ukraine – https://cutt.ly/GFHkhk6
📌 А ще більше інформації про фінпослуги під час війни читайте на нашому порталі "Фінансова оборона України": https://promo.bank.gov.ua/fin-defense/
Багато українців перетинали кордони країн-сусідів на власному автомобілі.
🟢 Під час перетину кордонів Польщі, Угорщини, Словаччини та Молдови українці не потребують полісів страхування "Зелена картка". Однак, це не означає, що вони мають можливість вільного пересування автошляхами без наявності страхування цивільної відповідальності.
▪️Що таке “Зелена картка”?
▪️ У яких країнах поліс “Зелена картка” не обов’язковий для тих, хто їде за кордон на автомобілі?
▪️Як оформити поліс “Зелена картка”?
▪️Яка вартість полісу?
▪️Що відомо про дію “Зеленої картки” та поліси прикордонного страхування в інших країнах?
👉 Відповіді на всі питання ви можете знайти у дописі на сторінці у Facebook наших колег з Financial Literacy Ukraine – https://cutt.ly/GFHkhk6
📌 А ще більше інформації про фінпослуги під час війни читайте на нашому порталі "Фінансова оборона України": https://promo.bank.gov.ua/fin-defense/
🇺🇦 Друзі, інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 18 квітня 2022 року.
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 176 млн грн.
Загалом на потреби військових вже перераховано понад 14,96 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який Національний банк відкрив для гуманітарних цілей, становить майже 311 млн грн.
Понад 172 млн грн перераховано для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📍 Деталі: https://cutt.ly/HFN8xcH
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 176 млн грн.
Загалом на потреби військових вже перераховано понад 14,96 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який Національний банк відкрив для гуманітарних цілей, становить майже 311 млн грн.
Понад 172 млн грн перераховано для допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📍 Деталі: https://cutt.ly/HFN8xcH
🇺🇦💵 Підтримка України завдяки військовим ОВДП зростає щотижня.
На підтвердження маємо оновлені дані від Депозитарію НБУ.
Загальний підсумок станом на 18 квітня із початку повномасштабного нападу росії на Україну:
▪️16 аукціонів проведено Міністерством фінансів України;
▪️близько 36,4 млрд грн, 12 млн дол. США та 143,4 млн євро залучено до Державного бюджету України.
Найбільший портфель військових облігацій традиційно сконцентрований серед банків – первинних дилерів. Водночас кількість власників військових ОВДП серед громадян та бізнесу також зросла.
✅ Станом на 18 квітня 2022 року майже 7,4 тис. громадян та представників бізнесу України стали власниками військових ОВДП на суму близько 5,5 млрд грн, 4,7 млн дол. США та 22 млн євро. З них 1,5 тис. – долучилися за попередній тиждень.
Обсяг вкладень нерезидентів у військові облігації перевищує 50 млн грн.
На підтвердження маємо оновлені дані від Депозитарію НБУ.
Загальний підсумок станом на 18 квітня із початку повномасштабного нападу росії на Україну:
▪️16 аукціонів проведено Міністерством фінансів України;
▪️близько 36,4 млрд грн, 12 млн дол. США та 143,4 млн євро залучено до Державного бюджету України.
Найбільший портфель військових облігацій традиційно сконцентрований серед банків – первинних дилерів. Водночас кількість власників військових ОВДП серед громадян та бізнесу також зросла.
✅ Станом на 18 квітня 2022 року майже 7,4 тис. громадян та представників бізнесу України стали власниками військових ОВДП на суму близько 5,5 млрд грн, 4,7 млн дол. США та 22 млн євро. З них 1,5 тис. – долучилися за попередній тиждень.
Обсяг вкладень нерезидентів у військові облігації перевищує 50 млн грн.
❗Друзі, відбулися невеликі зміни в реквізитах, за якими можна здійснити благодійний платіж для підтримки Збройних Сил України та для гуманітарної допомоги українцям, що постраждали від війни з рф.
💵 Йдеться про зміну номерів рахунків для зарахування коштів у доларах США (USD).
Відтепер, заповнюючи платіжку, треба вказувати такий номер рахунку (account number):
▪️для підтримки Збройних Сил України: 804790258
▪️для гуманітарної допомоги: 804790266
Решта реквізитів – залишилися незмінними.
ℹ️ Актуальна інформація розміщена на сайті НБУ за посиланнями:
▪️підтримка військових: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
▪️гуманітарна підтримка: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
💵 Йдеться про зміну номерів рахунків для зарахування коштів у доларах США (USD).
Відтепер, заповнюючи платіжку, треба вказувати такий номер рахунку (account number):
▪️для підтримки Збройних Сил України: 804790258
▪️для гуманітарної допомоги: 804790266
Решта реквізитів – залишилися незмінними.
ℹ️ Актуальна інформація розміщена на сайті НБУ за посиланнями:
▪️підтримка військових: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
▪️гуманітарна підтримка: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
Традиційно інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб.
Отже, дані станом на 19 квітня 2022 року 👇
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 6 млн грн.
Загалом на потреби військових перераховано 15,2 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить 314 млн грн.
Понад 172 млн грн перераховано для надання гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📍 Деталі: https://cutt.ly/1F2m6vF
Отже, дані станом на 19 квітня 2022 року 👇
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 6 млн грн.
Загалом на потреби військових перераховано 15,2 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить 314 млн грн.
Понад 172 млн грн перераховано для надання гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📍 Деталі: https://cutt.ly/1F2m6vF
Національний банк зустрівся з представниками кредитних спілок і обговорив можливі дії на підтримку ринку під час війни 👇
1⃣ Можливість тимчасового зупинення діяльності кредитних спілок із власної ініціативи на час дії воєнного стану.
З ініціативи регулятора обговорили можливість унесення змін до законодавства стосовно надання кредитним спілкам права ухвалити рішення про тимчасове зупинення діяльності.
☝Це дасть змогу кредитним спілкам накопичити достатній рівень ліквідності та відновити діяльність, повністю виконавши всі зобов’язання перед членами спілок.
Національний банк та учасники ринку домовилися продовжувати активну взаємодію щодо запровадження такої можливості для вітчизняних кредитних спілок.
2⃣ Продовження пом’якшення регуляторних вимог до кредитних спілок та відтермінування впровадження нових ліцензійних вимог.
Нагадаємо, регулятором не застосовуватимуться заходи впливу за порушення обов’язкових фінансових нормативів та вимог, що обмежують ризики за операціями з фінактивами, а також за порушення строків проведення чергових загальних зборів членів кредитної спілки за підсумками 2021 року.
☝Крім того, регулятор уже відтермінував до завершення воєнного стану низку вимог Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг.
Зокрема, Національний банк не застосовуватиме заходів впливу за порушення вимоги щодо наявності власного капіталу. Крім того, відтерміновано подання до Національного банку відомостей щодо зміни керівників, ключових осіб, власників істотної участі, змін у діяльності відокремлених підрозділів.
❗Наголошуємо, регулятор вже дозволив не подавати значну кількість документів відповідно до вимог вищезазначеного положення.
3⃣ Відтермінування звітування.
Національний банк не застосовуватиме заходів впливу за порушення термінів подання звітності. Проте, якщо є можливість подавати звітність, слід це робити. Ця інформація необхідна регулятору для оперативного реагування на потреби ринку.
4⃣ Відтермінування подання звітності у форматі XBRL.
До скасування воєнного стану в Україні Національний банк не застосовуватиме заходів впливу за відтермінування подання звітності у форматі XBRL.
1⃣ Можливість тимчасового зупинення діяльності кредитних спілок із власної ініціативи на час дії воєнного стану.
З ініціативи регулятора обговорили можливість унесення змін до законодавства стосовно надання кредитним спілкам права ухвалити рішення про тимчасове зупинення діяльності.
☝Це дасть змогу кредитним спілкам накопичити достатній рівень ліквідності та відновити діяльність, повністю виконавши всі зобов’язання перед членами спілок.
Національний банк та учасники ринку домовилися продовжувати активну взаємодію щодо запровадження такої можливості для вітчизняних кредитних спілок.
2⃣ Продовження пом’якшення регуляторних вимог до кредитних спілок та відтермінування впровадження нових ліцензійних вимог.
Нагадаємо, регулятором не застосовуватимуться заходи впливу за порушення обов’язкових фінансових нормативів та вимог, що обмежують ризики за операціями з фінактивами, а також за порушення строків проведення чергових загальних зборів членів кредитної спілки за підсумками 2021 року.
☝Крім того, регулятор уже відтермінував до завершення воєнного стану низку вимог Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг.
Зокрема, Національний банк не застосовуватиме заходів впливу за порушення вимоги щодо наявності власного капіталу. Крім того, відтерміновано подання до Національного банку відомостей щодо зміни керівників, ключових осіб, власників істотної участі, змін у діяльності відокремлених підрозділів.
❗Наголошуємо, регулятор вже дозволив не подавати значну кількість документів відповідно до вимог вищезазначеного положення.
3⃣ Відтермінування звітування.
Національний банк не застосовуватиме заходів впливу за порушення термінів подання звітності. Проте, якщо є можливість подавати звітність, слід це робити. Ця інформація необхідна регулятору для оперативного реагування на потреби ринку.
4⃣ Відтермінування подання звітності у форматі XBRL.
До скасування воєнного стану в Україні Національний банк не застосовуватиме заходів впливу за відтермінування подання звітності у форматі XBRL.
👩💼👨💼 Національний банк України провів зустріч з фінансовими компаніями, ломбардами та лізингодавцями, під час якої основну увагу приділили питанням звітування.
🗂 Щодо звітності за IV квартал 2021 року
З 24 лютого 2022 року НБУ подовжив на один місяць строк подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг за IV квартал 2021 року та врегулював питання щодо незастосування заходів впливу за порушення.
✅ Станом на 1 квітня 2022 року звітність за IV квартал 2021 року подали в повному обсязі:
▪️28% фінансових компаній;
▪️67% ломбардів;
▪️79% лізингодавців.
⚠️ Подали звітність частково 36% фінансових компаній.
❌ Не подали звітність взагалі:
▪️36% фінансових компаній;
▪️33% ломбардів;
▪️21% лізингодавців.
🗂 Щодо звітності за І квартал 2022 року
Звітність за І квартал 2022 року подається за новими правилами. Національний банк нагадав учасникам ринку, що змін зазнали:
▪️ вимоги до порядку формування показників звітності;
▪️ перелік, формат, періодичність та строки подання звітних файлів;
▪️ порядок накладання кваліфікованого електронного підпису на дані звітності.
❗НБУ чекає на звітність учасників ринку, підготовлену за новими правилами, до 25 квітня 2022 року.
🗂 Щодо фінансової звітності у форматі іXBRL
Національний банк нагадав про необхідність виконання вимог щодо подання до Центру збору фінансової звітності річної звітності за 2020 рік та проміжної звітності за 3, 6 та 9 місяців 2021 року.
І хоча під час дії воєнного стану НБУ не здійснюватиме будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання звітності та не застосовуватиме заходів впливу, регулятору важливо оперативно отримувати інформацію про фінансовий стан та показники діяльності ринку небанківських фінансових послуг.
☝Це дасть змогу регулятору своєчасно реагувати на проблемні аспекти діяльності учасників ринку.
🗂 Щодо звітності за IV квартал 2021 року
З 24 лютого 2022 року НБУ подовжив на один місяць строк подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг за IV квартал 2021 року та врегулював питання щодо незастосування заходів впливу за порушення.
✅ Станом на 1 квітня 2022 року звітність за IV квартал 2021 року подали в повному обсязі:
▪️28% фінансових компаній;
▪️67% ломбардів;
▪️79% лізингодавців.
⚠️ Подали звітність частково 36% фінансових компаній.
❌ Не подали звітність взагалі:
▪️36% фінансових компаній;
▪️33% ломбардів;
▪️21% лізингодавців.
🗂 Щодо звітності за І квартал 2022 року
Звітність за І квартал 2022 року подається за новими правилами. Національний банк нагадав учасникам ринку, що змін зазнали:
▪️ вимоги до порядку формування показників звітності;
▪️ перелік, формат, періодичність та строки подання звітних файлів;
▪️ порядок накладання кваліфікованого електронного підпису на дані звітності.
❗НБУ чекає на звітність учасників ринку, підготовлену за новими правилами, до 25 квітня 2022 року.
🗂 Щодо фінансової звітності у форматі іXBRL
Національний банк нагадав про необхідність виконання вимог щодо подання до Центру збору фінансової звітності річної звітності за 2020 рік та проміжної звітності за 3, 6 та 9 місяців 2021 року.
І хоча під час дії воєнного стану НБУ не здійснюватиме будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання звітності та не застосовуватиме заходів впливу, регулятору важливо оперативно отримувати інформацію про фінансовий стан та показники діяльності ринку небанківських фінансових послуг.
☝Це дасть змогу регулятору своєчасно реагувати на проблемні аспекти діяльності учасників ринку.
❓Як працюватимуть СЕП та банки 25 квітня
У період дії воєнного стану в Україні вихідний день не переноситься на наступний після святкового, якщо той припадає на суботу чи неділю.
✅ Відповідні норми містить Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.
Отже, святковий день Пасха (Великдень), що припадає на неділю 24 квітня 2022 року, не переноситься, відповідно понеділок 25 квітня 2022 року є робочим днем, зокрема для банківської системи.
🗓 Міжбанківські перекази через СЕП здійснюватимуться із 23 до 25 квітня 2022 року включно датою банківського дня 25 квітня 2022 року.
☝ Нагадаємо, що незважаючи на війну, СЕП працює у звичайному режимі та без перебоїв, як і у мирний час.
Усі банки України підключені до системи та мають можливість здійснювати платежі клієнтів майже цілодобово та без вихідних, ураховуючи власні потреби та потреби своїх клієнтів.
У період дії воєнного стану в Україні вихідний день не переноситься на наступний після святкового, якщо той припадає на суботу чи неділю.
✅ Відповідні норми містить Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.
Отже, святковий день Пасха (Великдень), що припадає на неділю 24 квітня 2022 року, не переноситься, відповідно понеділок 25 квітня 2022 року є робочим днем, зокрема для банківської системи.
🗓 Міжбанківські перекази через СЕП здійснюватимуться із 23 до 25 квітня 2022 року включно датою банківського дня 25 квітня 2022 року.
☝ Нагадаємо, що незважаючи на війну, СЕП працює у звичайному режимі та без перебоїв, як і у мирний час.
Усі банки України підключені до системи та мають можливість здійснювати платежі клієнтів майже цілодобово та без вихідних, ураховуючи власні потреби та потреби своїх клієнтів.
🇺🇦 Друзі, інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 20 квітня 2022 року.
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 41 млн грн.
На потреби військових перераховано понад 15,2 млрд грн.
📌 Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який Національний банк відкрив для гуманітарних цілей, становить майже 317 млн грн.
Понад 172 млн грн перераховано для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
📌 Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
👉 Деталі: https://cutt.ly/aF4tE2Y
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 41 млн грн.
На потреби військових перераховано понад 15,2 млрд грн.
📌 Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який Національний банк відкрив для гуманітарних цілей, становить майже 317 млн грн.
Понад 172 млн грн перераховано для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
📌 Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
👉 Деталі: https://cutt.ly/aF4tE2Y
Представники Національного банку зустрілися з учасниками ринку факторингу.
Розповідаємо про головні підсумки 👇
✅ Незважаючи на війну, ринок продовжує працювати, хоча обсяги операцій суттєво знизилися.
Регулятор та учасники ринку окреслили питання, над якими варто продовжувати роботу навіть зараз. Це:
1⃣ Відокремлення факторингу торговельних операцій від управління заборгованістю на законодавчому рівні.
2⃣ Реформування регулювання факторингу.
3⃣ Удосконалення електронного документообігу у сфері торгівлі (е-інвойсинг).
☝Учасники зустрічі також запропонували розробити правила роботи на ринку. Йдеться про:
▪️правила поведінки учасників ринку факторингу;
▪️правила вирішення спірних питань;
▪️запровадження реєстру учасників, які не дотримуються правил поведінки на ринку факторингу.
❗Регулятор проаналізує всі пропозиції та візьме в роботу ті з них, реалізація яких сприятиме подальшому розвитку ринку факторингу в Україні та активному використанню цього інструменту.
Розповідаємо про головні підсумки 👇
✅ Незважаючи на війну, ринок продовжує працювати, хоча обсяги операцій суттєво знизилися.
Регулятор та учасники ринку окреслили питання, над якими варто продовжувати роботу навіть зараз. Це:
1⃣ Відокремлення факторингу торговельних операцій від управління заборгованістю на законодавчому рівні.
2⃣ Реформування регулювання факторингу.
3⃣ Удосконалення електронного документообігу у сфері торгівлі (е-інвойсинг).
☝Учасники зустрічі також запропонували розробити правила роботи на ринку. Йдеться про:
▪️правила поведінки учасників ринку факторингу;
▪️правила вирішення спірних питань;
▪️запровадження реєстру учасників, які не дотримуються правил поведінки на ринку факторингу.
❗Регулятор проаналізує всі пропозиції та візьме в роботу ті з них, реалізація яких сприятиме подальшому розвитку ринку факторингу в Україні та активному використанню цього інструменту.
На фейсбук-сторінці Financial Literacy Ukraine наші колеги щодня публікують корисну інформацію про все, що стосується фінансових послуг та фінансових операцій під час війни.
Три рекомендації сьогодні:
1️⃣ Як замовити або перевипустити платіжну картку, якщо відділення банків не працюють?
🔗 https://cutt.ly/UFO586W
2️⃣ Кібербезпека: як захистити акаунти від шахраїв?
🔗 https://cutt.ly/rF2mzuQ
3️⃣ Як зі смартфону зробити POS-термінал?
🔗 https://cutt.ly/cF7hjLH
Більше інформації ви також знайдете на нашому спеціальному порталі "Фінансова оборона України"
Три рекомендації сьогодні:
1️⃣ Як замовити або перевипустити платіжну картку, якщо відділення банків не працюють?
🔗 https://cutt.ly/UFO586W
2️⃣ Кібербезпека: як захистити акаунти від шахраїв?
🔗 https://cutt.ly/rF2mzuQ
3️⃣ Як зі смартфону зробити POS-термінал?
🔗 https://cutt.ly/cF7hjLH
Більше інформації ви також знайдете на нашому спеціальному порталі "Фінансова оборона України"
Національний банк України уточнив обмеження на транскордонні операції громадян.
❗Мета цих оновлень – запобігти непродуктивному відтоку капіталу з країни в умовах воєнного стану.
🟢 Що змінилося?
Фізичні особи матимуть змогу купувати активи, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та належать до операцій "quasi cash", використовуючи лише власну іноземну валюту. Ліміт на такі операції – 100 тис. грн на місяць (у еквіваленті). Відповідний ліміт також поширюється на транскордонні P2P-перекази.
💳 Зазначені безготівкові операції дозволено здійснювати з використанням платіжних карток, емітованих до рахунків, що відкриті у іноземній валюті.
👉 Нагадуємо, що до операцій "quasi cash" належать: поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів тощо.
🚩 Важливо: Для підтримки вимушених переселенців із України визначено, що фізичні особи також мають змогу в межах окремого ліміту у 100 тис. грн на місяць здійснювати транскордонні Р2Р-перекази з рахунків, відкритих у банках у національній валюті.
🚫 Однак здійснення операцій "quasi cash" із відповідних рахунків тимчасово заборонено.
🟢 Чому потрібні такі зміни, зважаючи на воєнний час?
За оцінками Національного банку, відповідні зміни сприятимуть поліпшенню кон’юнктури валютного ринку, що є необхідною передумовою для послаблення обмежень і надалі, а також зменшенню тиску на міжнародні резерви України.
Починаючи з кінця березня, попит та пропозиція за експортно-імпортними операціями клієнтів на валютному ринку є загалом збалансованими. Водночас значні обсяги купівлі валюти банками для розрахунків із міжнародними платіжними системами створюють певний додатковий тиск на валютний ринок. Зокрема, у березні обсяг чистих перерахувань іноземної валюти українськими банками на користь міжнародних платіжних систем становив 1,7 млрд дол. США, а з початку квітня (станом на 18 квітня) – 0,9 млрд дол. США.
☝️ Необхідність у проведенні розрахунків із міжнародними платіжними системами виникає, зокрема, унаслідок використання платіжних карток для оплати операцій "quasi cash". Вони переважно здійснюються, щоб обійти чинні обмеження Національного банку, зокрема для інвестування за кордон, яке в умовах воєнного стану заборонено. Отже, відповідні операції варто трактувати як такі, що призводять до непродуктивного виведення капіталу з країни. Як наслідок, Національний банк тимчасово частково обмежив можливості здійснення таких операцій.
🚩 Звертаємо увагу, що впроваджені зміни не стосуються використання платіжних карток за кордоном та в Україні для розрахунків із метою оплати вартості товарів, робіт та послуг, які можуть здійснюватися без обмежень.
ℹ️ Детальніше про зміни до Постанови Правління Національного банку №18: https://cutt.ly/MF6Znaj
❗Мета цих оновлень – запобігти непродуктивному відтоку капіталу з країни в умовах воєнного стану.
🟢 Що змінилося?
Фізичні особи матимуть змогу купувати активи, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та належать до операцій "quasi cash", використовуючи лише власну іноземну валюту. Ліміт на такі операції – 100 тис. грн на місяць (у еквіваленті). Відповідний ліміт також поширюється на транскордонні P2P-перекази.
💳 Зазначені безготівкові операції дозволено здійснювати з використанням платіжних карток, емітованих до рахунків, що відкриті у іноземній валюті.
👉 Нагадуємо, що до операцій "quasi cash" належать: поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів тощо.
🚩 Важливо: Для підтримки вимушених переселенців із України визначено, що фізичні особи також мають змогу в межах окремого ліміту у 100 тис. грн на місяць здійснювати транскордонні Р2Р-перекази з рахунків, відкритих у банках у національній валюті.
🚫 Однак здійснення операцій "quasi cash" із відповідних рахунків тимчасово заборонено.
🟢 Чому потрібні такі зміни, зважаючи на воєнний час?
За оцінками Національного банку, відповідні зміни сприятимуть поліпшенню кон’юнктури валютного ринку, що є необхідною передумовою для послаблення обмежень і надалі, а також зменшенню тиску на міжнародні резерви України.
Починаючи з кінця березня, попит та пропозиція за експортно-імпортними операціями клієнтів на валютному ринку є загалом збалансованими. Водночас значні обсяги купівлі валюти банками для розрахунків із міжнародними платіжними системами створюють певний додатковий тиск на валютний ринок. Зокрема, у березні обсяг чистих перерахувань іноземної валюти українськими банками на користь міжнародних платіжних систем становив 1,7 млрд дол. США, а з початку квітня (станом на 18 квітня) – 0,9 млрд дол. США.
☝️ Необхідність у проведенні розрахунків із міжнародними платіжними системами виникає, зокрема, унаслідок використання платіжних карток для оплати операцій "quasi cash". Вони переважно здійснюються, щоб обійти чинні обмеження Національного банку, зокрема для інвестування за кордон, яке в умовах воєнного стану заборонено. Отже, відповідні операції варто трактувати як такі, що призводять до непродуктивного виведення капіталу з країни. Як наслідок, Національний банк тимчасово частково обмежив можливості здійснення таких операцій.
🚩 Звертаємо увагу, що впроваджені зміни не стосуються використання платіжних карток за кордоном та в Україні для розрахунків із метою оплати вартості товарів, робіт та послуг, які можуть здійснюватися без обмежень.
ℹ️ Детальніше про зміни до Постанови Правління Національного банку №18: https://cutt.ly/MF6Znaj
Традиційно інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб.
Дані станом на 21 квітня 2022 року 👇
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить майже 113 млн грн.
На потреби військових понад 15,2 млрд грн.
📌 Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який Національний банк відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 319 млн грн.
Понад 172 млн грн переразовано для надання гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
📌 Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
👉 Деталі: https://cutt.ly/TF65oPP
Дані станом на 21 квітня 2022 року 👇
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить майже 113 млн грн.
На потреби військових понад 15,2 млрд грн.
📌 Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який Національний банк відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 319 млн грн.
Понад 172 млн грн переразовано для надання гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
📌 Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
👉 Деталі: https://cutt.ly/TF65oPP
❓Як банки оцінюють перспективи кредитування?
📋 Маємо результати чергового опитування про умови банківського кредитування, яке щоквартально проводять фахівці НБУ.
На жаль, війна кардинально змінила настрої респондентів у І кварталі 2022 року.
Ключові висновки опитування такі 👇
1⃣ Різке зниження попиту на кредити.
Інтерес позичальників до бізнес-кредитів суттєво зменшився, найбільше – на довгострокові, кредити в іноземній валюті та позики МСП. Частково підсилювали попит у цьому сегменті потреба в оборотному капіталі, реструктуризації боргу та внутрішньому фінансуванні.
З боку населення зниження попиту зумовлене зменшенням витрат на товари тривалого вжитку і заощаджень.
Найгірший показник – у сегменті іпотеки через погіршення перспектив ринку нерухомості.
2⃣ Стандарти кредитування рекордно підвищились.
Це відбулося в обох сегментах кредитування – корпоративному та роздрібному.
Водночас учасники опитування відзначили зростання впливу всіх видів ризиків, найбільше – кредитного й операційного.
3⃣ Банки стримано оцінюють перспективи кредитування.
У наступні 12 місяців 46% респондентів прогнозують зростання обсягу корпоративного кредитування.
Натомість більшість опитуваних зазначають про очікуване падіння роздрібного кредитування та вважають, що якість кредитного портфеля погіршиться в обох сегментах.
➡️ Детальніше про результати опитування: https://cutt.ly/ZGqc2BR
📋 Маємо результати чергового опитування про умови банківського кредитування, яке щоквартально проводять фахівці НБУ.
На жаль, війна кардинально змінила настрої респондентів у І кварталі 2022 року.
Ключові висновки опитування такі 👇
1⃣ Різке зниження попиту на кредити.
Інтерес позичальників до бізнес-кредитів суттєво зменшився, найбільше – на довгострокові, кредити в іноземній валюті та позики МСП. Частково підсилювали попит у цьому сегменті потреба в оборотному капіталі, реструктуризації боргу та внутрішньому фінансуванні.
З боку населення зниження попиту зумовлене зменшенням витрат на товари тривалого вжитку і заощаджень.
Найгірший показник – у сегменті іпотеки через погіршення перспектив ринку нерухомості.
2⃣ Стандарти кредитування рекордно підвищились.
Це відбулося в обох сегментах кредитування – корпоративному та роздрібному.
Водночас учасники опитування відзначили зростання впливу всіх видів ризиків, найбільше – кредитного й операційного.
3⃣ Банки стримано оцінюють перспективи кредитування.
У наступні 12 місяців 46% респондентів прогнозують зростання обсягу корпоративного кредитування.
Натомість більшість опитуваних зазначають про очікуване падіння роздрібного кредитування та вважають, що якість кредитного портфеля погіршиться в обох сегментах.
➡️ Детальніше про результати опитування: https://cutt.ly/ZGqc2BR
