#знати_розуміти
Наприкінці 2021 року Національний банк вже традиційно презентував ключовий аналітичний документ – Звіт про фінансову стабільність – результат масштабної роботи наших фахівців із Департаменту фінансової стабільності.
Наведені в Звіті ґрунтовний аналіз та висновки допомагають економічним агентам та ЗМІ краще зрозуміти актуальні ризики, їх потенційний вплив на фінансову стабільність, а також принципи дій та наміри регулятора.
✅ Головний висновок Звіту позитивний: фінансовий сектор перебуває у відмінному стані, є стійким та прибутковим; кредитування зростає, кредитні стандарти виважені, ризики помірні.
❗Ми підготували серію роз’яснень, що деталізують ключові висновки звіту про запас міцності, з яким фінансовий сектор загалом та банківський сектор зокрема розпочинають 2022 рік.
☝️Сьогодні розглянемо карту ризиків фінансового сектору. Те, що у її правій частині зовсім немає червоного "небезпечного" кольору, свідчить про поточний помірний рівень ризиків.
Зупинимося детальніше на кожному з ризиків: що саме він відображає і як оцінюється у найближчі 12 місяців.
✅ Макроекономічний ризик – це рівень загроз, що виникають в реальній економіці або фіскальній сфері. (↓)
Фундаментально економіка України стійка до шоків, цьому сприяли помірний дефіцит бюджету, державний і зовнішній борг відносно ВВП.
✅ Кредитний ризик відображає загрозу несплати позичальниками за кредитами в портфелях банків та необхідність додаткового формування резервів під них. Кредитний ризик домогосподарств залишається помірним (≈).
Великі банки дещо погіршили очікування щодо якості кредитного портфеля, однак частка прострочених кредитів зменшилася.
✅ Кредитний ризик підприємств знизився (↓) завдяки зниженню боргового навантаження бізнесу і поліпшенню оцінок якості кредитного портфеля банками.
✅ Ризик капіталу є помірним (≈). Незначне зниження нормативів достатності капіталу компенсувалося зростанням співвідношення основного капіталу та активів банків – еквівалента коефіцієнта левериджу. Капіталу банків достатньо для покриття можливих втрат навіть за несприятливих умов.
✅ Ризик прибутковості показує спроможність банків генерувати чистий прибуток. (↓) Поліпшення операційної ефективності підвищило рентабельність банків. Разом зі зниженням відрахувань до резервів це призвело до рекордної прибутковості.
✅ Ризик ліквідності демонструє здатність банків повною мірою та вчасно виконувати свої зобов’язання перед вкладниками і кредиторами. Він дещо посилився, проте залишається помірним (↑).
Приріст вкладів населення триває, хоч і нижчими темпами; певний негативний вплив чинять погіршення очікувань банків, зниження LCR та зростання співвідношення кредитів і депозитів.
✅ Валютний ризик показує, наскільки тенденції валютного ринку можуть впливати на стійкість банків. Залишається помірним (≈). Курсові коливання помірні, рівень доларизації балансів банків знизився.
У наступних публікаціях розкажемо про:
▪️результати стрес-тестування та оновлення регуляторних вимог до банків;
▪️ динаміку ставок за депозитами та кредитами;
▪️ринок нерухомості та іпотечне кредитування;
▪️ інвестиції як чинник прискорення економічного зростання.
📍Детальніше зі Звітом про фінансову стабільність можна ознайомитися на сайті НБУ: https://cutt.ly/cUar7N4
Наприкінці 2021 року Національний банк вже традиційно презентував ключовий аналітичний документ – Звіт про фінансову стабільність – результат масштабної роботи наших фахівців із Департаменту фінансової стабільності.
Наведені в Звіті ґрунтовний аналіз та висновки допомагають економічним агентам та ЗМІ краще зрозуміти актуальні ризики, їх потенційний вплив на фінансову стабільність, а також принципи дій та наміри регулятора.
✅ Головний висновок Звіту позитивний: фінансовий сектор перебуває у відмінному стані, є стійким та прибутковим; кредитування зростає, кредитні стандарти виважені, ризики помірні.
❗Ми підготували серію роз’яснень, що деталізують ключові висновки звіту про запас міцності, з яким фінансовий сектор загалом та банківський сектор зокрема розпочинають 2022 рік.
☝️Сьогодні розглянемо карту ризиків фінансового сектору. Те, що у її правій частині зовсім немає червоного "небезпечного" кольору, свідчить про поточний помірний рівень ризиків.
Зупинимося детальніше на кожному з ризиків: що саме він відображає і як оцінюється у найближчі 12 місяців.
✅ Макроекономічний ризик – це рівень загроз, що виникають в реальній економіці або фіскальній сфері. (↓)
Фундаментально економіка України стійка до шоків, цьому сприяли помірний дефіцит бюджету, державний і зовнішній борг відносно ВВП.
✅ Кредитний ризик відображає загрозу несплати позичальниками за кредитами в портфелях банків та необхідність додаткового формування резервів під них. Кредитний ризик домогосподарств залишається помірним (≈).
Великі банки дещо погіршили очікування щодо якості кредитного портфеля, однак частка прострочених кредитів зменшилася.
✅ Кредитний ризик підприємств знизився (↓) завдяки зниженню боргового навантаження бізнесу і поліпшенню оцінок якості кредитного портфеля банками.
✅ Ризик капіталу є помірним (≈). Незначне зниження нормативів достатності капіталу компенсувалося зростанням співвідношення основного капіталу та активів банків – еквівалента коефіцієнта левериджу. Капіталу банків достатньо для покриття можливих втрат навіть за несприятливих умов.
✅ Ризик прибутковості показує спроможність банків генерувати чистий прибуток. (↓) Поліпшення операційної ефективності підвищило рентабельність банків. Разом зі зниженням відрахувань до резервів це призвело до рекордної прибутковості.
✅ Ризик ліквідності демонструє здатність банків повною мірою та вчасно виконувати свої зобов’язання перед вкладниками і кредиторами. Він дещо посилився, проте залишається помірним (↑).
Приріст вкладів населення триває, хоч і нижчими темпами; певний негативний вплив чинять погіршення очікувань банків, зниження LCR та зростання співвідношення кредитів і депозитів.
✅ Валютний ризик показує, наскільки тенденції валютного ринку можуть впливати на стійкість банків. Залишається помірним (≈). Курсові коливання помірні, рівень доларизації балансів банків знизився.
У наступних публікаціях розкажемо про:
▪️результати стрес-тестування та оновлення регуляторних вимог до банків;
▪️ динаміку ставок за депозитами та кредитами;
▪️ринок нерухомості та іпотечне кредитування;
▪️ інвестиції як чинник прискорення економічного зростання.
📍Детальніше зі Звітом про фінансову стабільність можна ознайомитися на сайті НБУ: https://cutt.ly/cUar7N4
#небанки
Безкоштовні кредити – міф
Нещодавно ми розповідали, яка загальна інформація обов’язково має бути на сайті небанківської фінансової установи, що займається кредитуванням населення.
Нагадаємо, з початку року “небанки” зобов’язані розкривати повну інформацію про послугу споживчого кредитування та повну вартість кредиту для споживача. Це стосується вебсайтів фінансових установ, поширення інформації в рекламі, інформування під час користування кредитом, а також особливостей розкриття інформації щодо мікрокредитів.
☝️ Сьогодні розкажемо, які істотні характеристики споживчого кредиту мають публікувати небанківські фінустанови на своїх вебсайтах.
Отже:
1️⃣ інформація про фінансову установу – її назва, відомості про ліцензію, адреса, контактні дані;
2️⃣ основні умови споживчого кредиту:
- мета його отримання (не застосовується для мікрокредитів);
- цільова група споживачів;
- сума/ліміт кредиту;
- строк кредитування;
- процентна ставка, відсотки річних (не застосовується для мікрокредитів);
- тип процентної ставки (не застосовується для мікрокредитів);
- реальна річна процентна ставка;
- розмір власного платежу споживача (за наявності), відсотки від суми кредиту;
- спосіб надання кредиту – готівкою чи безготівково на банківську картку;
- умови автоматичного продовження строку дії кредитного договору;
- забезпечення виконання зобов’язань порукою (не застосовується для мікрокредитів);
3️⃣ інформація про орієнтовну загальну вартість споживчого кредиту для споживача – мінімальний та максимальний розміри всіх витрат, включно з відсотками за користування кредитом, комісії та інші обов’язкові платежі за супровідні послуги;
4️⃣ вид застави (для кредитів під заставу або іпотечних кредитів);
5️⃣ порядок повернення споживчого кредиту:
- періодичність погашення суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів за користування кредитом;
- схема погашення (не застосовується для мікрокредитів);
- гіперпосилання на вебсторінку фінустанови, де зазначені способи погашення кредиту (за наявності);
6️⃣ можливі наслідки в разі невиконання споживачем обов’язків за договором;
7️⃣ право фінансової установи у визначених договором випадках вимагати дострокового погашення платежів за кредитом та відшкодування збитків, завданих йому порушенням зобов’язання.
Істотні характеристики мають бути подані в таблиці типової форми, однакової для всіх кредитних продуктів. Це потрібно для легкого порівняння пропозицій різних фінансових установ.
📍Не оформлюйте перший-ліпший кредит на сайті. Проаналізуйте кредити хоча б декількох установ та оберіть найкращий для вас варіант.
Крім того, найближчим часом на сайтах небанківських фінустанов з’являться калькулятори для онлайн-розрахунку загальної вартості кредиту з урахуванням усіх витрат. Це дасть змогу порівнювати пропозиції з кредитами від банків.
➡️ У наступній публікації ми розкажемо, якою за новими вимогами має бути реклама послуг кредитування від небанківських фінустанов.
НБУ | Знати. Розуміти. Підписуйтесь!
Безкоштовні кредити – міф
Нещодавно ми розповідали, яка загальна інформація обов’язково має бути на сайті небанківської фінансової установи, що займається кредитуванням населення.
Нагадаємо, з початку року “небанки” зобов’язані розкривати повну інформацію про послугу споживчого кредитування та повну вартість кредиту для споживача. Це стосується вебсайтів фінансових установ, поширення інформації в рекламі, інформування під час користування кредитом, а також особливостей розкриття інформації щодо мікрокредитів.
☝️ Сьогодні розкажемо, які істотні характеристики споживчого кредиту мають публікувати небанківські фінустанови на своїх вебсайтах.
Отже:
1️⃣ інформація про фінансову установу – її назва, відомості про ліцензію, адреса, контактні дані;
2️⃣ основні умови споживчого кредиту:
- мета його отримання (не застосовується для мікрокредитів);
- цільова група споживачів;
- сума/ліміт кредиту;
- строк кредитування;
- процентна ставка, відсотки річних (не застосовується для мікрокредитів);
- тип процентної ставки (не застосовується для мікрокредитів);
- реальна річна процентна ставка;
- розмір власного платежу споживача (за наявності), відсотки від суми кредиту;
- спосіб надання кредиту – готівкою чи безготівково на банківську картку;
- умови автоматичного продовження строку дії кредитного договору;
- забезпечення виконання зобов’язань порукою (не застосовується для мікрокредитів);
3️⃣ інформація про орієнтовну загальну вартість споживчого кредиту для споживача – мінімальний та максимальний розміри всіх витрат, включно з відсотками за користування кредитом, комісії та інші обов’язкові платежі за супровідні послуги;
4️⃣ вид застави (для кредитів під заставу або іпотечних кредитів);
5️⃣ порядок повернення споживчого кредиту:
- періодичність погашення суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів за користування кредитом;
- схема погашення (не застосовується для мікрокредитів);
- гіперпосилання на вебсторінку фінустанови, де зазначені способи погашення кредиту (за наявності);
6️⃣ можливі наслідки в разі невиконання споживачем обов’язків за договором;
7️⃣ право фінансової установи у визначених договором випадках вимагати дострокового погашення платежів за кредитом та відшкодування збитків, завданих йому порушенням зобов’язання.
Істотні характеристики мають бути подані в таблиці типової форми, однакової для всіх кредитних продуктів. Це потрібно для легкого порівняння пропозицій різних фінансових установ.
📍Не оформлюйте перший-ліпший кредит на сайті. Проаналізуйте кредити хоча б декількох установ та оберіть найкращий для вас варіант.
Крім того, найближчим часом на сайтах небанківських фінустанов з’являться калькулятори для онлайн-розрахунку загальної вартості кредиту з урахуванням усіх витрат. Це дасть змогу порівнювати пропозиції з кредитами від банків.
➡️ У наступній публікації ми розкажемо, якою за новими вимогами має бути реклама послуг кредитування від небанківських фінустанов.
НБУ | Знати. Розуміти. Підписуйтесь!
Завершимо тиждень коротким коментарем стосовно ситуації на валютному ринку.
⬇️ Ми бачимо, що останніми днями попит на валютному ринку знизився після сплеску, що спостерігався раніше.
Зокрема, у п'ятницю пропозиція валюти на ринку превалювала над попитом, тож для згладжування надмірних коливань Національний банк вже викуповував валюту – загалом 20 млн дол. США.
☝️Нагадаємо, що ключовою причиною сплеску попиту на валюту на початку року був саме психологічний чинник, пов'язаний з інформаційним фоном навколо геополітичного напруження та реакцією на нього з боку учасників ринку.
Додатковий чинник – сезонне та тимчасове зростання попиту на іноземну валюту через активізацію бюджетних виплат наприкінці 2021 року.
✅ Загалом чистий продаж валюти Національним банком з початку року на кінець дня 21 січня складає 731,7 млн дол. США.
☝️Для порівняння: упродовж березня 2020 року (на початку пандемії COVID-19) з метою згладжування надмірних коливань на валютному ринку, що також зумовлювалися психологічним чинником, НБУ продав понад 2 млрд дол. США.
Національний банк лишається відданим принципам гнучкого курсоутворення, за якого ми лише згладжуємо надмірні курсові коливання, тоді як курс визначається балансом попиту та пропозиції на ринку.
👉 Саме такі підходи визначені в Основних засадах грошово-кредитної політики, і Національний банк суворо їх дотримується, попри періодичні ситуативні сплески тиску на валютному ринку в той чи інший бік.
⬇️ Ми бачимо, що останніми днями попит на валютному ринку знизився після сплеску, що спостерігався раніше.
Зокрема, у п'ятницю пропозиція валюти на ринку превалювала над попитом, тож для згладжування надмірних коливань Національний банк вже викуповував валюту – загалом 20 млн дол. США.
☝️Нагадаємо, що ключовою причиною сплеску попиту на валюту на початку року був саме психологічний чинник, пов'язаний з інформаційним фоном навколо геополітичного напруження та реакцією на нього з боку учасників ринку.
Додатковий чинник – сезонне та тимчасове зростання попиту на іноземну валюту через активізацію бюджетних виплат наприкінці 2021 року.
✅ Загалом чистий продаж валюти Національним банком з початку року на кінець дня 21 січня складає 731,7 млн дол. США.
☝️Для порівняння: упродовж березня 2020 року (на початку пандемії COVID-19) з метою згладжування надмірних коливань на валютному ринку, що також зумовлювалися психологічним чинником, НБУ продав понад 2 млрд дол. США.
Національний банк лишається відданим принципам гнучкого курсоутворення, за якого ми лише згладжуємо надмірні курсові коливання, тоді як курс визначається балансом попиту та пропозиції на ринку.
👉 Саме такі підходи визначені в Основних засадах грошово-кредитної політики, і Національний банк суворо їх дотримується, попри періодичні ситуативні сплески тиску на валютному ринку в той чи інший бік.
#знати_розуміти
☝️Продовжуємо нашу серію роз’яснень, що деталізують ключові висновки Звіту про фінансову стабільність.
Перший матеріал був присвячений карті ризиків фінсектору.
👉 Сьогодні ж розповідаємо про мету та результати стрес-тестування банків Національним банком.
✅ Що таке СТ і чому воно важливе?
Капіталу банків має бути достатньо, аби покрити втрати навіть за несприятливих умов.
Дотримання мінімальних регуляторних вимог до капіталу не завжди достатньо для цього.
Стрес-тестування дає змогу оцінити спроможність банків поглинути збитки в разі настання шокових подій з огляду на їхні специфічні ризики, визначити стійкість до можливих несприятливих змін макроекономічних умов у подальшому. Простіше кажучи – з’ясувати, наскільки банк спроможний протистояти потрясінням на фінансовому ринку, виявити найуразливіші місця та знайти можливість підвищити стійкість.
✅ Кого і як стрес-тестує регулятор?
У 2021 році НБУ відновив практику стрес-тестування після торішньої вимушеної перерви, зумовленої розгортанням коронакризи. Тестувалися 30 великих банків, які мають близько 93% активів сектору.
Традиційно оцінка здійснювалася за двома сценаріями: базовим та несприятливим.
▪️Базовий сценарій відповідає макроекономічним прогнозам НБУ, несприятливий – припускає настання стресових умов, за яких реалізуються основні фінансові ризики: кредитний та ринковий, зокрема процентний.
📈 Цьогоріч уперше оцінювалися можливі втрати банків унаслідок зміни вартості державних цінних паперів.
Детальніше загальні принципи стрес-тестування описано у Звіті про фінансову стабільність|Грудень 2021 року.
✅ Про що свідчать результати СТ?
❗Головний висновок цьогорічного СТ позитивний: банки зберігають значний запас капіталу понад мінімальні вимоги, тож здебільшого готові до гіпотетичної кризи.
▪️Із 30 банків, що стрес-тестувалися, 10 підтвердили власну стійкість: вони не потребують капіталу ані за базовим, ані за кризовим сценаріями.
▪️Водночас для низки банків виявлено ризики, які не покриваються мінімальними вимогами до капіталу: за результатами СТ, для дев’яти банків установлено підвищений рівень нормативів достатності капіталу за базовим сценарієм, а для 20 – за кризовим.
Водночас загальна оцінена потреба в капіталі є суттєво меншою, ніж у докризовому 2019 році: близько 5 млрд грн (базовий сценарій) та 41,7 млрд грн (кризовий сценарій) порівняно з 35,3 млрд грн та 73,8 млрд грн відповідно.
Загалом ризики для капіталу банків знизилися впродовж двох років, значною мірою – кредитний, проте все більшу вагу набирає процентний ризик. Він став основним джерелом втрат для банків у цьогорічному стрес-тестуванні. Цей ризик реалізується через зниження спреду між ставками за кредитами та депозитами.
📍Детальніше про результати СТ в у розрізі банків – за посиланням.
🚩 Що робити далі?
Усі 20 банків, для яких встановлено підвищені нормативи достатності капіталу, мали подати НБУ програми реструктуризації або капіталізації. Заходи щодо реструктуризації, наприклад, включали поліпшення якості кредитного портфеля, оптимізацію структури активів та пасивів, коригування бізнес-моделі. Виконання цих заходів знижує ризики банків, а отже, для них знижується необхідний рівень достатності.
Деякі банки запланували збільшення обсягів капіталу, що дасть змогу досягнути встановленого рівня нормативів.
Виконуючи програми реструктуризації/капіталізації, банки досягнуть встановлених рівнів нормативів достатності капіталу, знизять ризики, забезпечать власну стійкість та сприятимуть досягненню стійкості всієї системи.
☝️Продовжуємо нашу серію роз’яснень, що деталізують ключові висновки Звіту про фінансову стабільність.
Перший матеріал був присвячений карті ризиків фінсектору.
👉 Сьогодні ж розповідаємо про мету та результати стрес-тестування банків Національним банком.
✅ Що таке СТ і чому воно важливе?
Капіталу банків має бути достатньо, аби покрити втрати навіть за несприятливих умов.
Дотримання мінімальних регуляторних вимог до капіталу не завжди достатньо для цього.
Стрес-тестування дає змогу оцінити спроможність банків поглинути збитки в разі настання шокових подій з огляду на їхні специфічні ризики, визначити стійкість до можливих несприятливих змін макроекономічних умов у подальшому. Простіше кажучи – з’ясувати, наскільки банк спроможний протистояти потрясінням на фінансовому ринку, виявити найуразливіші місця та знайти можливість підвищити стійкість.
✅ Кого і як стрес-тестує регулятор?
У 2021 році НБУ відновив практику стрес-тестування після торішньої вимушеної перерви, зумовленої розгортанням коронакризи. Тестувалися 30 великих банків, які мають близько 93% активів сектору.
Традиційно оцінка здійснювалася за двома сценаріями: базовим та несприятливим.
▪️Базовий сценарій відповідає макроекономічним прогнозам НБУ, несприятливий – припускає настання стресових умов, за яких реалізуються основні фінансові ризики: кредитний та ринковий, зокрема процентний.
📈 Цьогоріч уперше оцінювалися можливі втрати банків унаслідок зміни вартості державних цінних паперів.
Детальніше загальні принципи стрес-тестування описано у Звіті про фінансову стабільність|Грудень 2021 року.
✅ Про що свідчать результати СТ?
❗Головний висновок цьогорічного СТ позитивний: банки зберігають значний запас капіталу понад мінімальні вимоги, тож здебільшого готові до гіпотетичної кризи.
▪️Із 30 банків, що стрес-тестувалися, 10 підтвердили власну стійкість: вони не потребують капіталу ані за базовим, ані за кризовим сценаріями.
▪️Водночас для низки банків виявлено ризики, які не покриваються мінімальними вимогами до капіталу: за результатами СТ, для дев’яти банків установлено підвищений рівень нормативів достатності капіталу за базовим сценарієм, а для 20 – за кризовим.
Водночас загальна оцінена потреба в капіталі є суттєво меншою, ніж у докризовому 2019 році: близько 5 млрд грн (базовий сценарій) та 41,7 млрд грн (кризовий сценарій) порівняно з 35,3 млрд грн та 73,8 млрд грн відповідно.
Загалом ризики для капіталу банків знизилися впродовж двох років, значною мірою – кредитний, проте все більшу вагу набирає процентний ризик. Він став основним джерелом втрат для банків у цьогорічному стрес-тестуванні. Цей ризик реалізується через зниження спреду між ставками за кредитами та депозитами.
📍Детальніше про результати СТ в у розрізі банків – за посиланням.
🚩 Що робити далі?
Усі 20 банків, для яких встановлено підвищені нормативи достатності капіталу, мали подати НБУ програми реструктуризації або капіталізації. Заходи щодо реструктуризації, наприклад, включали поліпшення якості кредитного портфеля, оптимізацію структури активів та пасивів, коригування бізнес-моделі. Виконання цих заходів знижує ризики банків, а отже, для них знижується необхідний рівень достатності.
Деякі банки запланували збільшення обсягів капіталу, що дасть змогу досягнути встановленого рівня нормативів.
Виконуючи програми реструктуризації/капіталізації, банки досягнуть встановлених рівнів нормативів достатності капіталу, знизять ризики, забезпечать власну стійкість та сприятимуть досягненню стійкості всієї системи.
📣 Актуально!
Національний банк розпочинає щорічну оцінку стійкості банків у 2022 році.
Маємо детальну інформацію:
1️⃣ Затверджено технічне завдання для проведення щорічної оцінки стійкості у 2022 році.
Оцінка стійкості здійснюватиметься станом на 1 січня 2022 року. Її пройдуть усі фінустанови, що мають банківські ліцензії, – 71 банк. Увагу буде сконцентровано на оцінці якості активів (asset quality review – AQR);
2️⃣ Визначено перелік банків, які проходитимуть стрес-тестування, що є складовою оцінки стійкості.
Цьогоріч цей етап пройдуть лише 22 банки з найбільших 30-ти. Від стрес-тестування "звільнено" банки, які двічі поспіль продемонстрували свою стійкість до несприятливих подій. Натоміть регулятор стрес-тестуватиме фінустанови, які за результатами останніх двох оцінок стійкості мали підвищені необхідні рівні достатності капіталу або потрапили до списку вперше.
☝ Таке рішення відповідає принципам ризик-орієнтованого наглядового підходу.
📍 Дізнатися, хто потрапив до цього переліку, ви можете за посиланням: https://cutt.ly/BI9DnvE
Національний банк розпочинає щорічну оцінку стійкості банків у 2022 році.
Маємо детальну інформацію:
1️⃣ Затверджено технічне завдання для проведення щорічної оцінки стійкості у 2022 році.
Оцінка стійкості здійснюватиметься станом на 1 січня 2022 року. Її пройдуть усі фінустанови, що мають банківські ліцензії, – 71 банк. Увагу буде сконцентровано на оцінці якості активів (asset quality review – AQR);
2️⃣ Визначено перелік банків, які проходитимуть стрес-тестування, що є складовою оцінки стійкості.
Цьогоріч цей етап пройдуть лише 22 банки з найбільших 30-ти. Від стрес-тестування "звільнено" банки, які двічі поспіль продемонстрували свою стійкість до несприятливих подій. Натоміть регулятор стрес-тестуватиме фінустанови, які за результатами останніх двох оцінок стійкості мали підвищені необхідні рівні достатності капіталу або потрапили до списку вперше.
☝ Таке рішення відповідає принципам ризик-орієнтованого наглядового підходу.
📍 Дізнатися, хто потрапив до цього переліку, ви можете за посиланням: https://cutt.ly/BI9DnvE
#опитуванняНБУ
🚩 5 висновків опитування банків про умови кредитування в ІV кварталі 2021 року.
1⃣ Попит на кредити зростає.
У жовтні – грудні 2021 року рекордно зріс попит на бізнес-кредити, найбільше – на короткострокові гривневі кредити та позики МСП. Попит населення на кредити також підвищується вже шість кварталів поспіль.
2⃣ Стандарти кредитування суттєво пом’якшуються.
Банки повідомили про суттєвіше, ніж раніше, пом’якшення кредитних стандартів для бізнесу та рекордне зростання рівня схвалення заявок. Стандарти роздрібного кредитування пом’якшуються п’ять кварталів поспіль. Водночас боргове навантаження домогосподарств усе ще залишається нижчим за середнє.
3⃣ Банки позитивно оцінюють перспективи кредитування.
У наступні 12 місяців 92% респондентів прогнозують зростання кредитного портфеля домогосподарств, 79% – корпорацій. Банки очікують, що якість кредитного портфеля поліпшиться в обох сегментах.
4⃣ Кредитні стандарти іпотечних та споживчих кредитів будуть пом’якшуватися.
У першому кварталі 2022 року банки не планують у цілому змінювати кредитні стандарти для корпоративних клієнтів, водночас планують пом’якшувати стандарти кредитування для іпотеки і споживчих позик.
5⃣ Процентний ризик знижуватиметься.
У найближчі три місяці банки прогнозують подальше зростання кредитного, валютного та ризику ліквідності, водночас очікують, що процентний ризик надалі знижуватиметься.
📍 Детальніше: https://cutt.ly/qI3VmdO
🚩 5 висновків опитування банків про умови кредитування в ІV кварталі 2021 року.
1⃣ Попит на кредити зростає.
У жовтні – грудні 2021 року рекордно зріс попит на бізнес-кредити, найбільше – на короткострокові гривневі кредити та позики МСП. Попит населення на кредити також підвищується вже шість кварталів поспіль.
2⃣ Стандарти кредитування суттєво пом’якшуються.
Банки повідомили про суттєвіше, ніж раніше, пом’якшення кредитних стандартів для бізнесу та рекордне зростання рівня схвалення заявок. Стандарти роздрібного кредитування пом’якшуються п’ять кварталів поспіль. Водночас боргове навантаження домогосподарств усе ще залишається нижчим за середнє.
3⃣ Банки позитивно оцінюють перспективи кредитування.
У наступні 12 місяців 92% респондентів прогнозують зростання кредитного портфеля домогосподарств, 79% – корпорацій. Банки очікують, що якість кредитного портфеля поліпшиться в обох сегментах.
4⃣ Кредитні стандарти іпотечних та споживчих кредитів будуть пом’якшуватися.
У першому кварталі 2022 року банки не планують у цілому змінювати кредитні стандарти для корпоративних клієнтів, водночас планують пом’якшувати стандарти кредитування для іпотеки і споживчих позик.
5⃣ Процентний ризик знижуватиметься.
У найближчі три місяці банки прогнозують подальше зростання кредитного, валютного та ризику ліквідності, водночас очікують, що процентний ризик надалі знижуватиметься.
📍 Детальніше: https://cutt.ly/qI3VmdO
Національний банк України
Банки відзначають рекордне зростання попиту на бізнес-кредити, прогнозують збільшення обсягів та поліпшення якості кредитних портфелів…
Банки в ІV кварталі підтвердили позитивні настрої попередніх опитувань стосовно динаміки кредитування: респонденти відзначили тривале зростання попиту на позики з боку домогосподарств, рекордне з...
#опитуванняНБУ
Напередодні ми розповідали про тренди та прогнози на ринку банківського кредитування.
👉 Сьогодні поділимося результатами опитування про банківське фондування в ІV кварталі 2021 року.
Головні висновки та прогнози такі👇
1️⃣ Обсяги фондування.
Банки позитивно оцінили динаміку фондування в жовтні – грудні 2021 року: обсяги залучених коштів зросли у 72% респондентів.
Водночас оцінки приросту залучень у I кварталі 2022 року стриманіші: банки очікують припливу коштів переважно від корпоративних клієнтів, водночас не прогнозують зростання фондування від населення.
2️⃣ Вартість зобов’язань.
Середня вартість зобов’язань у IV кварталі дещо зросла, переважно за рахунок подорожчання корпоративних залучень.
Банки прогнозують збереження цієї тенденції у найближчі три місяці.
3️⃣ Валютна структура залучень.
Тренд дедоларизації залучень триває три квартали поспіль: 57% банків повідомили про зменшення частки фондування в іноземній валюті за останні три місяці порівняно із 35% у попередньому опитуванні.
Банки й надалі очікують на скорочення частки валютних коштів клієнтів.
4️⃣ Строковість залучень.
Строковість залучених коштів не змінилася.
Водночас третина респондентів вважає, що у січні – березні 2022 року строковість депозитів незначно зросте.
5️⃣ Нарощення капіталу.
За останній рік капітал зріс майже в усіх банків, його вартість у середньому дещо збільшилася.
У наступні 12 місяців респонденти очікують продовження цієї тенденції.
📍 Більше про результати тут: https://cutt.ly/DI6ijQt
Напередодні ми розповідали про тренди та прогнози на ринку банківського кредитування.
👉 Сьогодні поділимося результатами опитування про банківське фондування в ІV кварталі 2021 року.
Головні висновки та прогнози такі👇
1️⃣ Обсяги фондування.
Банки позитивно оцінили динаміку фондування в жовтні – грудні 2021 року: обсяги залучених коштів зросли у 72% респондентів.
Водночас оцінки приросту залучень у I кварталі 2022 року стриманіші: банки очікують припливу коштів переважно від корпоративних клієнтів, водночас не прогнозують зростання фондування від населення.
2️⃣ Вартість зобов’язань.
Середня вартість зобов’язань у IV кварталі дещо зросла, переважно за рахунок подорожчання корпоративних залучень.
Банки прогнозують збереження цієї тенденції у найближчі три місяці.
3️⃣ Валютна структура залучень.
Тренд дедоларизації залучень триває три квартали поспіль: 57% банків повідомили про зменшення частки фондування в іноземній валюті за останні три місяці порівняно із 35% у попередньому опитуванні.
Банки й надалі очікують на скорочення частки валютних коштів клієнтів.
4️⃣ Строковість залучень.
Строковість залучених коштів не змінилася.
Водночас третина респондентів вважає, що у січні – березні 2022 року строковість депозитів незначно зросте.
5️⃣ Нарощення капіталу.
За останній рік капітал зріс майже в усіх банків, його вартість у середньому дещо збільшилася.
У наступні 12 місяців респонденти очікують продовження цієї тенденції.
📍 Більше про результати тут: https://cutt.ly/DI6ijQt
#коментарНБУ
Сьогодні валютний ринок значно стійкіший до шоків, ніж під час попередніх криз, зокрема завдяки послідовній політиці Національного банку на валютному ринку. Стабільнішою є й банківська система.
👉 Якщо порівняти поточну ситуацію із шоком, зумовленим Covid-19 у березні 2020 року, коли тільки почали діяти карантинні обмеження, то побачимо низку відмінностей:
▪️з початку 2022 року НБУ для стабілізації ситуації продав із резервів $1 068 млн (чисте сальдо), тоді як за аналогічний період березня 2020 року – $2,2 млрд, тобто в цьому році – удвічі менше;
▪️у січні 2022 року населення купило валюти на суму $165 млн, тоді як у березні 2020 року – на $224 млн;
▪️гривня в 2022 році девальвувала на 5,1%, тоді як за таку ж кількість днів у березні 2020 року – на 14%.
Національний банк України і надалі дотримуватиметься політики гнучкого курсоутворення та готовий застосувати у разі необхідності комплекс монетарних інструментів для стабілізації ситуації на валютному ринку та мінімізації психологічного чинника послаблення гривні.
З кожним новим шоком ми стаємо сильнішими!
Сьогодні валютний ринок значно стійкіший до шоків, ніж під час попередніх криз, зокрема завдяки послідовній політиці Національного банку на валютному ринку. Стабільнішою є й банківська система.
👉 Якщо порівняти поточну ситуацію із шоком, зумовленим Covid-19 у березні 2020 року, коли тільки почали діяти карантинні обмеження, то побачимо низку відмінностей:
▪️з початку 2022 року НБУ для стабілізації ситуації продав із резервів $1 068 млн (чисте сальдо), тоді як за аналогічний період березня 2020 року – $2,2 млрд, тобто в цьому році – удвічі менше;
▪️у січні 2022 року населення купило валюти на суму $165 млн, тоді як у березні 2020 року – на $224 млн;
▪️гривня в 2022 році девальвувала на 5,1%, тоді як за таку ж кількість днів у березні 2020 року – на 14%.
Національний банк України і надалі дотримуватиметься політики гнучкого курсоутворення та готовий застосувати у разі необхідності комплекс монетарних інструментів для стабілізації ситуації на валютному ринку та мінімізації психологічного чинника послаблення гривні.
З кожним новим шоком ми стаємо сильнішими!
#небанки
Чесна реклама мікрокредитів: це як?
👉 Тепер є чітка відповідь.
Як ми уже повідомляли, у жовтні 2021 року Національний банк затвердив вимоги до розкриття небанківськими фінансовими установами повної інформації про послугу споживчого кредитування, включаючи повну вартість кредиту для споживача.
Вимоги стосуються, зокрема, того, яка інформація розміщена на сайтах фінустанов, що говорять споживачеві під час користування кредитом, а також – яка інформація має бути в рекламі споживчого кредиту.
👌Ба більше, відтепер є вимоги до способу викладення цієї реклами.
Отже, тепер:
1️⃣ Неприпустимо вказувати у рекламі споживчого кредиту небанківської фінустанови значення лише привабливої для споживача відсоткової ставки на рівні 0% чи 0,001%. Це маніпуляція!
Має бути зазначено розмір саме реальної річної процентної ставки разом зі строком і максимальною сумою/лімітом кредиту. Але ця вимога не застосовується до іміджевої реклами фінансових установ, яка не містить зазначення умов конкретних кредитних продуктів.
2️⃣ Забороняється поширювати рекламу про кредити, інформацію в якій викладено у спосіб, що ускладнює її візуальне сприйняття. Тепер є чіткі вимоги до кольору і шрифту тексту та його візуального подання.
Наприклад, забороняється робити однаковим кольором фон і текст реклами, будувати з тексту геометричні фігури, писати примітки дрібним розміром шрифту тощо.
3️⃣ За порушення вимог до реклами кредитів передбачені заходи впливу, включно з накладанням штрафів.
☝️ Якщо ви бачите рекламу споживчого кредиту, яка може суперечити цим вимогам – повідомте про неї Національний банк.
📍 Звернення громадянина можна подати через онлайн-форму.
Детальніше про те, які істотні характеристики споживчого кредиту обов’язково мають розкривати небанківські фінансові установи, дізнавайтеся тут.
Чесна реклама мікрокредитів: це як?
👉 Тепер є чітка відповідь.
Як ми уже повідомляли, у жовтні 2021 року Національний банк затвердив вимоги до розкриття небанківськими фінансовими установами повної інформації про послугу споживчого кредитування, включаючи повну вартість кредиту для споживача.
Вимоги стосуються, зокрема, того, яка інформація розміщена на сайтах фінустанов, що говорять споживачеві під час користування кредитом, а також – яка інформація має бути в рекламі споживчого кредиту.
👌Ба більше, відтепер є вимоги до способу викладення цієї реклами.
Отже, тепер:
1️⃣ Неприпустимо вказувати у рекламі споживчого кредиту небанківської фінустанови значення лише привабливої для споживача відсоткової ставки на рівні 0% чи 0,001%. Це маніпуляція!
Має бути зазначено розмір саме реальної річної процентної ставки разом зі строком і максимальною сумою/лімітом кредиту. Але ця вимога не застосовується до іміджевої реклами фінансових установ, яка не містить зазначення умов конкретних кредитних продуктів.
2️⃣ Забороняється поширювати рекламу про кредити, інформацію в якій викладено у спосіб, що ускладнює її візуальне сприйняття. Тепер є чіткі вимоги до кольору і шрифту тексту та його візуального подання.
Наприклад, забороняється робити однаковим кольором фон і текст реклами, будувати з тексту геометричні фігури, писати примітки дрібним розміром шрифту тощо.
3️⃣ За порушення вимог до реклами кредитів передбачені заходи впливу, включно з накладанням штрафів.
☝️ Якщо ви бачите рекламу споживчого кредиту, яка може суперечити цим вимогам – повідомте про неї Національний банк.
📍 Звернення громадянина можна подати через онлайн-форму.
Детальніше про те, які істотні характеристики споживчого кредиту обов’язково мають розкривати небанківські фінансові установи, дізнавайтеся тут.
#анонс
📣 У цю п’ятницю, 28 січня, з 11:00 до 14:00 Національний банк проведе круглий стіл "Валютна та монетарна політика НБУ. Підсумки та прогнози".
Учасники події – представники державних органів, міжнародної спільноти та експерти.
У межах круглого столу відбудуться дві панельні дискусії:
▪️"Підсумки монетарної політики 2021. Виклики та реакція НБУ";
▪️"Діяльність НБУ на фінансовому ринку 2021. Нові інструменти – нові можливості".
Круглий стіл транслюватиметься онлайн.
➡️ Приєднатися до перегляду можна на нашому YouTube-каналі: https://cutt.ly/5OrqoGe
📣 У цю п’ятницю, 28 січня, з 11:00 до 14:00 Національний банк проведе круглий стіл "Валютна та монетарна політика НБУ. Підсумки та прогнози".
Учасники події – представники державних органів, міжнародної спільноти та експерти.
У межах круглого столу відбудуться дві панельні дискусії:
▪️"Підсумки монетарної політики 2021. Виклики та реакція НБУ";
▪️"Діяльність НБУ на фінансовому ринку 2021. Нові інструменти – нові можливості".
Круглий стіл транслюватиметься онлайн.
➡️ Приєднатися до перегляду можна на нашому YouTube-каналі: https://cutt.ly/5OrqoGe
YouTube
Валютна та монетарна політика НБУ. Підсумки та прогнози
Організатор: Національний банк України
Учасники: представники державних органів, міжнародної спільноти та експерти.
Програма круглого столу:
11:00 – 11:10. Вступне слово. Кирило Шевченко, Голова НБУ
11:10 – 12:30. Перша дискусійна панель "Підсумки монетарної…
Учасники: представники державних органів, міжнародної спільноти та експерти.
Програма круглого столу:
11:00 – 11:10. Вступне слово. Кирило Шевченко, Голова НБУ
11:10 – 12:30. Перша дискусійна панель "Підсумки монетарної…
⏰ Важливе нагадування для компаній, що надають фінансові послуги!
Уже до 1 лютого 2022 року надавачі фінансових послуг (крім операторів поштового зв’язку) мають подати до Національного банку:
1️⃣ заповнені таблиці 1, 2 опитувальника (додаток 6 до ліцензійних умов);
2️⃣ документи, що підтверджують повноваження представника надавача фінансових послуг.
❗Крім того, до 1 липня компанії, що надають фінансові послуги, мають привести свою діяльність у відповідність до нових ліцензійних умов та подати до Національного банку письмове запевнення про це.
➡️ Ознайомитися з інформацією щодо імплементації нових ліцензійних умов можна тут: https://cutt.ly/8OrqicV
🔺 Звертаємо увагу, що обов’язок щорічного подання опитувальника, анкети юридичної та фізичної особи, документів щодо збільшення розміру статутного капіталу виникає у надавачів фінансових послуг, до яких застосовуються такі вимоги, починаючи з 2023 року.
Водночас аудиторські звіти та звіти про надання впевненості щодо річних звітних даних (даних звітності) подаються надавачами фінансових послуг не пізніше 1 червня 2022 року.
☝️☝️☝️Аби ви не пропустили, що і коли слід зробити відповідно до нових ліцензійних вимог, ми підготували для вас детальне роз’яснення.
➡️ Ознайомитися з ним можна тут: https://cutt.ly/5Oe661O
Уже до 1 лютого 2022 року надавачі фінансових послуг (крім операторів поштового зв’язку) мають подати до Національного банку:
1️⃣ заповнені таблиці 1, 2 опитувальника (додаток 6 до ліцензійних умов);
2️⃣ документи, що підтверджують повноваження представника надавача фінансових послуг.
❗Крім того, до 1 липня компанії, що надають фінансові послуги, мають привести свою діяльність у відповідність до нових ліцензійних умов та подати до Національного банку письмове запевнення про це.
➡️ Ознайомитися з інформацією щодо імплементації нових ліцензійних умов можна тут: https://cutt.ly/8OrqicV
🔺 Звертаємо увагу, що обов’язок щорічного подання опитувальника, анкети юридичної та фізичної особи, документів щодо збільшення розміру статутного капіталу виникає у надавачів фінансових послуг, до яких застосовуються такі вимоги, починаючи з 2023 року.
Водночас аудиторські звіти та звіти про надання впевненості щодо річних звітних даних (даних звітності) подаються надавачами фінансових послуг не пізніше 1 червня 2022 року.
☝️☝️☝️Аби ви не пропустили, що і коли слід зробити відповідно до нових ліцензійних вимог, ми підготували для вас детальне роз’яснення.
➡️ Ознайомитися з ним можна тут: https://cutt.ly/5Oe661O
⚡⚡⚡ Приєднуйтеся до круглого столу "Валютна та монетарна політика НБУ. Підсумки та прогнози".
📣 У розпалі перша дискусійна панель "Підсумки монетарної політики 2021. Виклики та реакція НБУ".
➡️ Трансляція за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=oiq-fM8ip1k
📣 У розпалі перша дискусійна панель "Підсумки монетарної політики 2021. Виклики та реакція НБУ".
➡️ Трансляція за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=oiq-fM8ip1k
YouTube
Валютна та монетарна політика НБУ. Підсумки та прогнози
Організатор: Національний банк України
Учасники: представники державних органів, міжнародної спільноти та експерти.
Програма круглого столу:
11:00 – 11:10. Вступне слово. Кирило Шевченко, Голова НБУ
11:10 – 12:30. Перша дискусійна панель "Підсумки монетарної…
Учасники: представники державних органів, міжнародної спільноти та експерти.
Програма круглого столу:
11:00 – 11:10. Вступне слово. Кирило Шевченко, Голова НБУ
11:10 – 12:30. Перша дискусійна панель "Підсумки монетарної…
⚡⚡⚡ Розпочалась друга дискусійна панель "Діяльність НБУ на фінансовому ринку 2021. Нові інструменти – нові можливості".
➡️ Трансляція за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=oiq-fM8ip1k
➡️ Трансляція за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=oiq-fM8ip1k
YouTube
Валютна та монетарна політика НБУ. Підсумки та прогнози
Організатор: Національний банк України
Учасники: представники державних органів, міжнародної спільноти та експерти.
Програма круглого столу:
11:00 – 11:10. Вступне слово. Кирило Шевченко, Голова НБУ
11:10 – 12:30. Перша дискусійна панель "Підсумки монетарної…
Учасники: представники державних органів, міжнародної спільноти та експерти.
Програма круглого столу:
11:00 – 11:10. Вступне слово. Кирило Шевченко, Голова НБУ
11:10 – 12:30. Перша дискусійна панель "Підсумки монетарної…
Інфляція сповільниться до 7,7%, а зростання економіки пришвидшиться до 3,4%.
☝️ Це новий прогноз НБУ на 2022 рік, опублікований в січневому Інфляційному звіті.
✅ У 2022 році інфляційна динаміка буде волатильною, але загалом упродовж року інфляція сповільниться з 10% до 7,7%. У наступному році очікуємо її зниження до цілі НБУ 5%.
Чому інфляція не повернеться до цілі швидко?
👉 Бо є потужні фактори впливу, у тому числі зовнішні. Це – перенесення вторинних ефектів від світового подорожчання енергоносіїв та продовольства, більші витрати бізнесу на оплату праці, коригування адміністративних цін та вплив від поточного посилення геополітичної напруженості.
💪 Допоможуть знизити інфляцію кілька чинників. Це – посилення монетарної політики НБУ, зниження світових цін на сировинні товари, вплив рекордних минулорічних врожаїв, вичерпання наслідків пандемії та поступове вгамування світового інфляційного сплеску.
✅ Зростання економіки України у 2022 році пришвидшиться до 3,4%, а в наступних роках – до близько 4%.
👉 Цьому сприятиме поступова стабілізація геополітичної ситуації, зростання світової економіки та збереження доволі сприятливих умов торгівлі.
Позитивний вплив матиме й поширення вакцинації, а також подальше налагодження ланцюгів постачання в світі.
Утім, високі ціни на енергоносії, негативний вплив геополітичної напруженості, дефіцит окремих видів продукції у світі та наслідки коронакризи заважатимуть відчутнішому зростанню економіки.
✅ Ситуація на ринку праці поліпшуватиметься завдяки подальшому відновленню економіки. Проте через наявні невідповідності між попитом та пропозицією робочої сили в розрізі професій та кваліфікаційних навичок, а також вплив карантинних обмежень це відбуватиметься повільно.
👉 За прогнозами НБУ, у 2022 році рівень безробіття знизиться до 9,1%, а в 2023 році – до 8,9%. Реальні заробітні плати (тобто з вирахуванням інфляції) у 2022 році зростуть на 6,1%, а в наступному – ще на 4,1%.
📑 У звіті даємо відповіді також на такі важливі питання:
▪️Що спричинило високу інфляцію в минулому році?
▪️З яким бюджетом житиме Україна в 2022 році?
▪️Як "зелена" політика в ЄС вплине на економіку України?
▪️Як монетарні рішення НБУ залежать від цін на зерно і метали?
➡️ Детальніше про все у новині: https://cutt.ly/KOi7dii
➡️ або ж в Інфляційному звіті: https://cutt.ly/yOi7cL5
🙂 Незабаром також розповімо про всі ключові цифри Інфляційного звіту простою мовою в нашій постійній рубриці "Просто про економіку".
☝️ Це новий прогноз НБУ на 2022 рік, опублікований в січневому Інфляційному звіті.
✅ У 2022 році інфляційна динаміка буде волатильною, але загалом упродовж року інфляція сповільниться з 10% до 7,7%. У наступному році очікуємо її зниження до цілі НБУ 5%.
Чому інфляція не повернеться до цілі швидко?
👉 Бо є потужні фактори впливу, у тому числі зовнішні. Це – перенесення вторинних ефектів від світового подорожчання енергоносіїв та продовольства, більші витрати бізнесу на оплату праці, коригування адміністративних цін та вплив від поточного посилення геополітичної напруженості.
💪 Допоможуть знизити інфляцію кілька чинників. Це – посилення монетарної політики НБУ, зниження світових цін на сировинні товари, вплив рекордних минулорічних врожаїв, вичерпання наслідків пандемії та поступове вгамування світового інфляційного сплеску.
✅ Зростання економіки України у 2022 році пришвидшиться до 3,4%, а в наступних роках – до близько 4%.
👉 Цьому сприятиме поступова стабілізація геополітичної ситуації, зростання світової економіки та збереження доволі сприятливих умов торгівлі.
Позитивний вплив матиме й поширення вакцинації, а також подальше налагодження ланцюгів постачання в світі.
Утім, високі ціни на енергоносії, негативний вплив геополітичної напруженості, дефіцит окремих видів продукції у світі та наслідки коронакризи заважатимуть відчутнішому зростанню економіки.
✅ Ситуація на ринку праці поліпшуватиметься завдяки подальшому відновленню економіки. Проте через наявні невідповідності між попитом та пропозицією робочої сили в розрізі професій та кваліфікаційних навичок, а також вплив карантинних обмежень це відбуватиметься повільно.
👉 За прогнозами НБУ, у 2022 році рівень безробіття знизиться до 9,1%, а в 2023 році – до 8,9%. Реальні заробітні плати (тобто з вирахуванням інфляції) у 2022 році зростуть на 6,1%, а в наступному – ще на 4,1%.
📑 У звіті даємо відповіді також на такі важливі питання:
▪️Що спричинило високу інфляцію в минулому році?
▪️З яким бюджетом житиме Україна в 2022 році?
▪️Як "зелена" політика в ЄС вплине на економіку України?
▪️Як монетарні рішення НБУ залежать від цін на зерно і метали?
➡️ Детальніше про все у новині: https://cutt.ly/KOi7dii
➡️ або ж в Інфляційному звіті: https://cutt.ly/yOi7cL5
🙂 Незабаром також розповімо про всі ключові цифри Інфляційного звіту простою мовою в нашій постійній рубриці "Просто про економіку".
#коментарНБУ
Щодо ситуації на валютному ринку упродовж минулого тижня – 24–28 січня 2022 року.
У п'ятницю, 28 січня, попит на валюту на міжбанківському валютному ринку знизився, й гривня зміцнилася до 28,68 грн/дол. США.
Національний банк в цей день не здійснював інтервенції на валютному ринку.
Загалом упродовж 24–27 січня Національний банк продав 759,5 млн дол. США з метою згладжування надмірних коливань на ринку.
☝️Ключовою причиною підвищеного попиту на валюту був саме психологічний чинник, викликаний погіршеним інформаційним середовищем на тлі геополітичного напруження.
Також впливали сезонні та тимчасові чинники – це активізація бюджетних виплат у грудні та високі ціни на енергоносії.
Ми бачимо, що ситуація на валютному ринку є контрольованою й поточний шок ринок проходить краще, ніж попередні. Попит населення на валюту лишається помірним.
Щоденна купівля бізнесом валюти без зобов'язань хоч і дещо зросла – до 15 млн дол. США з 11–12 млн дол. США минулого року – проте, враховуючи обсяги валютного ринку, не створює тиску на нього.
Національний банк України й надалі дотримуватиметься принципів гнучкого курсоутворення.
Наявний обсяг валютних резервів дозволяє нам продовжувати активно діяти на валютному ринку в послідовний та передбачуваний спосіб та нівелювати тимчасові сплески.
Щодо ситуації на валютному ринку упродовж минулого тижня – 24–28 січня 2022 року.
У п'ятницю, 28 січня, попит на валюту на міжбанківському валютному ринку знизився, й гривня зміцнилася до 28,68 грн/дол. США.
Національний банк в цей день не здійснював інтервенції на валютному ринку.
Загалом упродовж 24–27 січня Національний банк продав 759,5 млн дол. США з метою згладжування надмірних коливань на ринку.
☝️Ключовою причиною підвищеного попиту на валюту був саме психологічний чинник, викликаний погіршеним інформаційним середовищем на тлі геополітичного напруження.
Також впливали сезонні та тимчасові чинники – це активізація бюджетних виплат у грудні та високі ціни на енергоносії.
Ми бачимо, що ситуація на валютному ринку є контрольованою й поточний шок ринок проходить краще, ніж попередні. Попит населення на валюту лишається помірним.
Щоденна купівля бізнесом валюти без зобов'язань хоч і дещо зросла – до 15 млн дол. США з 11–12 млн дол. США минулого року – проте, враховуючи обсяги валютного ринку, не створює тиску на нього.
Національний банк України й надалі дотримуватиметься принципів гнучкого курсоутворення.
Наявний обсяг валютних резервів дозволяє нам продовжувати активно діяти на валютному ринку в послідовний та передбачуваний спосіб та нівелювати тимчасові сплески.
▪️Яке майбутнє у власної цифрової валюти НБУ?
▪️Чи перспективне використання QR-кодів для платежів?
▪️Як розвивається національна платіжна система "ПРОСТІР"?
▪️Коли СЕП запрацює у режимі 24/7?
▪️Чи з’явиться в Україні система миттєвих платежів?
👌 Відповіді на ці та інші актуальні запитання прозвучали під час інтерв’ю Андрія Поддєрьогіна, директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку, виданню "Український капітал".
Якщо бажаєте дізнатися більше про розвиток платіжної інфраструктури країни – переходьте за посиланням: https://cutt.ly/gOlo2Wm
▪️Чи перспективне використання QR-кодів для платежів?
▪️Як розвивається національна платіжна система "ПРОСТІР"?
▪️Коли СЕП запрацює у режимі 24/7?
▪️Чи з’явиться в Україні система миттєвих платежів?
👌 Відповіді на ці та інші актуальні запитання прозвучали під час інтерв’ю Андрія Поддєрьогіна, директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку, виданню "Український капітал".
Якщо бажаєте дізнатися більше про розвиток платіжної інфраструктури країни – переходьте за посиланням: https://cutt.ly/gOlo2Wm
#знати_розуміти
На сайті НБУ опубліковано підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, що передувала ухваленню січневого рішення щодо облікової ставки.
Січнева дискусія членів КМП була дійсно напруженою, вона відбувалася в умовах динамічної зміни ситуації та високого рівня невизначеності.
Враховуючи поточні та очікувані інфляційні тенденції, усі учасники дискусії одностайно підтримали, що посилення монетарної політики необхідне й підвищення облікової ставки на 0,5 в. п. за таких умов буде недостатнім.
Водночас далі думки розділилися – розглядалися сценарії підвищення облікової ставки на 1, 2 та навіть 3 в. п., й більшість підтримала підвищення облікової ставки з 9% до 11% річних.
Усі члени КМП також погодилися, що в найближчі місяці знадобиться додаткове посилення монетарних умов для нівелювання інфляційного тиску в 2022 році та повернення інфляції до цілі 5% у 2023 році.
👉 Жвава дискусія щодо оптимальної реакції НБУ тривала й наступного дня на засіданні Правління, де традиційно було ухвалене остаточне рішення щодо облікової ставки.
Правлінням НБУ, зокрема, була врахована динамічна зміна вартості українських активів та ознаки стабілізації на валютному ринку, які з’явилися впродовж другої половини дня 19 січня та зранку 20 січня.
☝️Члени Правління також звернули увагу на те, що за таких умов неочікувано жорстка реакція з боку НБУ може бути неправильно сприйнята учасниками ринку та спричинить небажану їхню реакцію.
З огляду на зазначені чинники окремі члени Правління змінили свою позицію порівняно з тією, за яку висловлювалися на засіданні КМП. Це й відобразилося на фінальному рішенні щодо розміру ставки – підвищити до 10%.
📣 Нагадуємо, що Комітет з монетарної політики є дискусійним майданчиком, на якому висловлюються думки щодо оптимального рішення стосовно ставки.
Водночас фактично рішення щодо облікової ставки ухвалюється на наступний день (у четвер) Правлінням НБУ з урахуванням результатів обговорення напередодні. У членів Правління завжди є опція змінити свою думку порівняно з тією, що була озвучена на КМП.
На сайті НБУ опубліковано підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, що передувала ухваленню січневого рішення щодо облікової ставки.
Січнева дискусія членів КМП була дійсно напруженою, вона відбувалася в умовах динамічної зміни ситуації та високого рівня невизначеності.
Враховуючи поточні та очікувані інфляційні тенденції, усі учасники дискусії одностайно підтримали, що посилення монетарної політики необхідне й підвищення облікової ставки на 0,5 в. п. за таких умов буде недостатнім.
Водночас далі думки розділилися – розглядалися сценарії підвищення облікової ставки на 1, 2 та навіть 3 в. п., й більшість підтримала підвищення облікової ставки з 9% до 11% річних.
Усі члени КМП також погодилися, що в найближчі місяці знадобиться додаткове посилення монетарних умов для нівелювання інфляційного тиску в 2022 році та повернення інфляції до цілі 5% у 2023 році.
👉 Жвава дискусія щодо оптимальної реакції НБУ тривала й наступного дня на засіданні Правління, де традиційно було ухвалене остаточне рішення щодо облікової ставки.
Правлінням НБУ, зокрема, була врахована динамічна зміна вартості українських активів та ознаки стабілізації на валютному ринку, які з’явилися впродовж другої половини дня 19 січня та зранку 20 січня.
☝️Члени Правління також звернули увагу на те, що за таких умов неочікувано жорстка реакція з боку НБУ може бути неправильно сприйнята учасниками ринку та спричинить небажану їхню реакцію.
З огляду на зазначені чинники окремі члени Правління змінили свою позицію порівняно з тією, за яку висловлювалися на засіданні КМП. Це й відобразилося на фінальному рішенні щодо розміру ставки – підвищити до 10%.
📣 Нагадуємо, що Комітет з монетарної політики є дискусійним майданчиком, на якому висловлюються думки щодо оптимального рішення стосовно ставки.
Водночас фактично рішення щодо облікової ставки ухвалюється на наступний день (у четвер) Правлінням НБУ з урахуванням результатів обговорення напередодні. У членів Правління завжди є опція змінити свою думку порівняно з тією, що була озвучена на КМП.
#колонка
Ринок фінлізингу трансформується.
👉 Фундамент для цього закладено в новому Законі "Про фінансовий лізинг", ухваленому рік тому.
Учасники ринку вже встигли відчути на собі зміни. Зокрема, сьогодні інші вимоги до укладання договорів, надання супровідних послуг тощо.
📣 Що вже змінилося і до чого готуватися гравцям цього ринку – у колонці для "Інтерфакс-Україна" розповіли Сергій Савчук, заступник директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ, та Анастасія Черноштан, старший фахівець Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ.
🔥 Все, що важливо знати, за посиланням: https://cutt.ly/OOlNT9y
Ринок фінлізингу трансформується.
👉 Фундамент для цього закладено в новому Законі "Про фінансовий лізинг", ухваленому рік тому.
Учасники ринку вже встигли відчути на собі зміни. Зокрема, сьогодні інші вимоги до укладання договорів, надання супровідних послуг тощо.
📣 Що вже змінилося і до чого готуватися гравцям цього ринку – у колонці для "Інтерфакс-Україна" розповіли Сергій Савчук, заступник директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ, та Анастасія Черноштан, старший фахівець Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ.
🔥 Все, що важливо знати, за посиланням: https://cutt.ly/OOlNT9y
#опитуванняНБУ
❓Як на початку року змінилися оцінки та прогнози бізнесу щодо результатів і перспектив його діяльності?
Відповідь на це питання у свіжих результатах опитування підприємств👇
Як свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісяця, у перший місяць року бізнес погіршив оцінки щодо економічної діяльності своїх підприємств.
⬇️ У січні 2022 року він становив 40,5 порівняно з 48,6 у грудні 2021 року. Це найменше значення за останні 12 місяців.
📊Учасники опитування назвали такі основні чинники погіршення своїх оцінок:
▪️сезонне послаблення ділової активності на початку року;
▪️погіршення епідемічної ситуації;
▪️підвищення цін на енергоносії у світі;
▪️зростання ймовірності воєнного конфлікту.
❓Як на початку року змінилися оцінки та прогнози бізнесу щодо результатів і перспектив його діяльності?
Відповідь на це питання у свіжих результатах опитування підприємств👇
Як свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісяця, у перший місяць року бізнес погіршив оцінки щодо економічної діяльності своїх підприємств.
⬇️ У січні 2022 року він становив 40,5 порівняно з 48,6 у грудні 2021 року. Це найменше значення за останні 12 місяців.
📊Учасники опитування назвали такі основні чинники погіршення своїх оцінок:
▪️сезонне послаблення ділової активності на початку року;
▪️погіршення епідемічної ситуації;
▪️підвищення цін на енергоносії у світі;
▪️зростання ймовірності воєнного конфлікту.
Національний банк України
Бізнес на початку року погіршив оцінки щодо діяльності своїх підприємств – дані опитування підприємств у січні
Бізнес у січні погіршив оцінки щодо економічної діяльності своїх підприємств. Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісяця. У січні 2022...
🔔 Важливе нагадування для кредитних спілок!
Уже в лютому кредитні спілки та інші учасники ринку небанківських фінпослуг мають подати перші звіти за новими правилами.
☝Поки діє адаптаційний період, подання звітності за IV квартал 2021 року та за 2021 рік здійснюватиметься за показниками, довідниками, вимогами до контролю тощо, які діяли минулого року.
✅ Проте строки звітування вже нові. Кредитні спілки мають:
▪️ подати звітність станом на 1 січня 2022 року не пізніше 28 лютого 2022 року;
▪️замість щоквартального подання звітності, починаючи зі звіту за січень 2022 року, складати та подавати файли CR2, CR3, CR4, CR5 та CR11 щомісяця (наростаючим підсумком із початку року) не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним.
❗Перше подання щомісячної звітності для кредитних спілок має бути завершено не пізніше 25 лютого 2022 року.
Національний банк рекомендує дотримуватися такої послідовності:
1⃣ скласти та подати звітність за 2021 рік;
2⃣скласти та подати звіт за січень 2022 року.
👉 Більше деталей за посиланням: https://cutt.ly/lOvV1j1
Уже в лютому кредитні спілки та інші учасники ринку небанківських фінпослуг мають подати перші звіти за новими правилами.
☝Поки діє адаптаційний період, подання звітності за IV квартал 2021 року та за 2021 рік здійснюватиметься за показниками, довідниками, вимогами до контролю тощо, які діяли минулого року.
✅ Проте строки звітування вже нові. Кредитні спілки мають:
▪️ подати звітність станом на 1 січня 2022 року не пізніше 28 лютого 2022 року;
▪️замість щоквартального подання звітності, починаючи зі звіту за січень 2022 року, складати та подавати файли CR2, CR3, CR4, CR5 та CR11 щомісяця (наростаючим підсумком із початку року) не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним.
❗Перше подання щомісячної звітності для кредитних спілок має бути завершено не пізніше 25 лютого 2022 року.
Національний банк рекомендує дотримуватися такої послідовності:
1⃣ скласти та подати звітність за 2021 рік;
2⃣скласти та подати звіт за січень 2022 року.
👉 Більше деталей за посиланням: https://cutt.ly/lOvV1j1
#гривня
627,6 млрд грн – така загальна сума готівки, що перебувала в обігу в Україні на 1 січня 2022 року.
Зокрема: 2,95 млрд шт. банкнот на загальну суму 622,6 млрд грн, а також 13,99 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 4,8 млрд грн.
⬆️ Це на 69,1 млрд грн, або на 12,4% більше, ніж на початок минулого року (на 01.01.2021 – 558,5 млрд грн).
Водночас за 2020 рік кількість готівки в обігу зросла на третину, або на 133,4 млрд грн. Тож упродовж 2021 року спостерігалося скорочення попиту на готівку.
Далі – більше цікавих фактів про оновлену статистику готівкового обігу на 01 січня 2022 року👇
✅ На одного жителя України припадали 71 банкнота та 162 платіжних розмінних й обігових монети (на 01 січня 2021 року – 72 та 149 шт. відповідно).
✅ Яких банкнот та монет найбільше в обігу? Традиційно лідерство зберігають: серед банкнот –200 гривень, а серед монет – 10 копійок (25,1% та 28,6% від загальної кількості в обігу відповідно).
✅ А яких – найменше? Найменше в готівковому обігу банкнот номіналом 1000 гривень (88,8 млн шт., або 3% від загальної кількості банкнот в обігу), а монет – номіналом 10 гривень (98,3 млн шт., або 0,7% від загальної кількості монет в обігу).
✅ В обігу ще залишається 443,5 млн шт. "золотистих" одногривневих монет (3,2 % від загальної кількості монет в обігу).
Вони поки що є дійсним платіжним засобом, ними можна вільно розрахуватися, але поступово НБУ виводить їх з обігу. Тобто ті "золотисті" одногривневі монети, що під час інкасації потрапляють у банки, не повертаються назад в обіг.
Поступово в обігу їх стає дедалі менше. Натомість їхнє місце займають відповідні "сріблясті" обігові монети.
Усі дані в інфографіці👇
627,6 млрд грн – така загальна сума готівки, що перебувала в обігу в Україні на 1 січня 2022 року.
Зокрема: 2,95 млрд шт. банкнот на загальну суму 622,6 млрд грн, а також 13,99 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 4,8 млрд грн.
⬆️ Це на 69,1 млрд грн, або на 12,4% більше, ніж на початок минулого року (на 01.01.2021 – 558,5 млрд грн).
Водночас за 2020 рік кількість готівки в обігу зросла на третину, або на 133,4 млрд грн. Тож упродовж 2021 року спостерігалося скорочення попиту на готівку.
Далі – більше цікавих фактів про оновлену статистику готівкового обігу на 01 січня 2022 року👇
✅ На одного жителя України припадали 71 банкнота та 162 платіжних розмінних й обігових монети (на 01 січня 2021 року – 72 та 149 шт. відповідно).
✅ Яких банкнот та монет найбільше в обігу? Традиційно лідерство зберігають: серед банкнот –200 гривень, а серед монет – 10 копійок (25,1% та 28,6% від загальної кількості в обігу відповідно).
✅ А яких – найменше? Найменше в готівковому обігу банкнот номіналом 1000 гривень (88,8 млн шт., або 3% від загальної кількості банкнот в обігу), а монет – номіналом 10 гривень (98,3 млн шт., або 0,7% від загальної кількості монет в обігу).
✅ В обігу ще залишається 443,5 млн шт. "золотистих" одногривневих монет (3,2 % від загальної кількості монет в обігу).
Вони поки що є дійсним платіжним засобом, ними можна вільно розрахуватися, але поступово НБУ виводить їх з обігу. Тобто ті "золотисті" одногривневі монети, що під час інкасації потрапляють у банки, не повертаються назад в обіг.
Поступово в обігу їх стає дедалі менше. Натомість їхнє місце займають відповідні "сріблясті" обігові монети.
Усі дані в інфографіці👇
