#ПростоПроЕкономіку
▪️Що буде з цінами та чи захищають депозити у гривні від інфляції?
▪️Чому економіка відновлюється, коли війна триває?
▪️Чи найматиме бізнес нових працівників та що буде з зарплатами?
➡️ Відповіді можна знайти в оновленому розділі "Просто про економіку".
Загальна картина 👇
📈 Економіка цьогоріч зросте на близько 5%. Вона відновлюється швидше, ніж очікувалося, завдяки високій адаптивності бізнесу і населення до воєнних умов та гарним врожаям. Прогнозоване середовище з помірною інфляцією та стабільною роботою банківської системи також сприяє розвитку бізнесу.
У 2024 році економіка зросте на 3,6%, а у 2025 році – на 6%. Головним припущенням прогнозу є зниження безпекових ризиків з 2025 року, що підтримає відновлення економіки.
⚙️ Економічне зростання підштовхуватиме бізнес шукати нових працівників та підвищувати зарплати. Водночас цей процес буде нерівномірним за секторами через перекоси на ринку праці: роботодавці часто не можуть знайти потрібного фахівця на відкриту вакансію.
🛒 Інфляція цьогоріч сповільниться з 26,6% до 5,8%. Цьому значною мірою посприяли гарні врожаї, заходи НБУ із забезпечення курсової стійкості, а також фіксація тарифів на окремі житлово-комунальні послуги. Інфляція залишатиметься помірною й у наступні роки.
🛡️ Українці можуть захистити свої заощадження від інфляційного знецінення завдяки гривневим депозитам та державним облігаціям (ОВДП). Ставки за депозитами від 3 місяців у середньому становлять 14% (після оподаткування – 11%), а ОВДП строком до одного року – 16-17% (дохід не оподатковується).
📑 Щоб дізнатися більше, читайте "Просто про економіку" від НБУ.
▪️Що буде з цінами та чи захищають депозити у гривні від інфляції?
▪️Чому економіка відновлюється, коли війна триває?
▪️Чи найматиме бізнес нових працівників та що буде з зарплатами?
➡️ Відповіді можна знайти в оновленому розділі "Просто про економіку".
Загальна картина 👇
📈 Економіка цьогоріч зросте на близько 5%. Вона відновлюється швидше, ніж очікувалося, завдяки високій адаптивності бізнесу і населення до воєнних умов та гарним врожаям. Прогнозоване середовище з помірною інфляцією та стабільною роботою банківської системи також сприяє розвитку бізнесу.
У 2024 році економіка зросте на 3,6%, а у 2025 році – на 6%. Головним припущенням прогнозу є зниження безпекових ризиків з 2025 року, що підтримає відновлення економіки.
⚙️ Економічне зростання підштовхуватиме бізнес шукати нових працівників та підвищувати зарплати. Водночас цей процес буде нерівномірним за секторами через перекоси на ринку праці: роботодавці часто не можуть знайти потрібного фахівця на відкриту вакансію.
🛒 Інфляція цьогоріч сповільниться з 26,6% до 5,8%. Цьому значною мірою посприяли гарні врожаї, заходи НБУ із забезпечення курсової стійкості, а також фіксація тарифів на окремі житлово-комунальні послуги. Інфляція залишатиметься помірною й у наступні роки.
🛡️ Українці можуть захистити свої заощадження від інфляційного знецінення завдяки гривневим депозитам та державним облігаціям (ОВДП). Ставки за депозитами від 3 місяців у середньому становлять 14% (після оподаткування – 11%), а ОВДП строком до одного року – 16-17% (дохід не оподатковується).
📑 Щоб дізнатися більше, читайте "Просто про економіку" від НБУ.
Національний банк України
Просто про економіку (на основі матеріалів Інфляційного звіту за жовтень 2023 року)
Щокварталу Національний банк оновлює економічний прогноз і публікує його в Інфляційному звіті. Звіт містить багато корисної інформації, але призначений він здебільшого для фахівців. Ця сторі...
Національний банк вже вп’яте провів міжнародний круглий стіл із стратегічного планування.
☝️Цьогорічна тема заходу: «Стратегічне планування фінансового сектору та визначення зон стабільності в умовах нестабільного зовнішнього середовища».
Участь у ньому взяли понад 30 центральних банків та фінансових установ з усього світу.
✅ Під час круглого столу учасники зустрічі презентували власні стратегії, розповіли про внутрішні трансформаційні процеси, ключові цілі та пріоритетні напрями роботи.
Презентовані підходи до стратегічного планування мали багато спільних рис, ключові з яких – гнучкість та готовність до змін, націленість на системний та інноваційний розвиток.
Детальніше про підсумки заходу – за посиланням.
☝️Цьогорічна тема заходу: «Стратегічне планування фінансового сектору та визначення зон стабільності в умовах нестабільного зовнішнього середовища».
Участь у ньому взяли понад 30 центральних банків та фінансових установ з усього світу.
✅ Під час круглого столу учасники зустрічі презентували власні стратегії, розповіли про внутрішні трансформаційні процеси, ключові цілі та пріоритетні напрями роботи.
Презентовані підходи до стратегічного планування мали багато спільних рис, ключові з яких – гнучкість та готовність до змін, націленість на системний та інноваційний розвиток.
Детальніше про підсумки заходу – за посиланням.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🤩 Відсьогодні пам’ятна монета «Українська мова» з нейзильберу вже в обігу!
❓ Як вона виглядає та як її можна придбати?
Монета має номінал 5 гривень.
На аверсі розміщено стилізовану літеру “Ї” із соловейком, що символізує мелодійність української мови, а також текстуру із контурів літер української абетки, що асоціативно нагадує гніздо, яке є символом дому та оберегом родини.
На реверсі – стилізована композиція з літер української абетки, в якій виділені літери Ґ, Ї, Є, І, що вирізняють українську мову фонетично і графічно серед культур, що послуговуються кирилицею.
З фактурних літер складається вислів “наша мова України”. Елементи композиції підкреслюють інтеграцію мови в сучасні гаджети, цифрові пристрої, інформаційні мережі.
Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
Продаж монет стартує з 29 листопада.
☝️Нагадуємо, що 27 жовтня презентовано пам’ятну монету «Українська мова» зі срібла.
❓ Як вона виглядає та як її можна придбати?
Монета має номінал 5 гривень.
На аверсі розміщено стилізовану літеру “Ї” із соловейком, що символізує мелодійність української мови, а також текстуру із контурів літер української абетки, що асоціативно нагадує гніздо, яке є символом дому та оберегом родини.
На реверсі – стилізована композиція з літер української абетки, в якій виділені літери Ґ, Ї, Є, І, що вирізняють українську мову фонетично і графічно серед культур, що послуговуються кирилицею.
З фактурних літер складається вислів “наша мова України”. Елементи композиції підкреслюють інтеграцію мови в сучасні гаджети, цифрові пристрої, інформаційні мережі.
Тираж – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
Продаж монет стартує з 29 листопада.
☝️Нагадуємо, що 27 жовтня презентовано пам’ятну монету «Українська мова» зі срібла.
📑 Маємо свіжий Огляд небанківського фінансового сектору за ІІІ квартал.
☝️З ключового: обсяги активів надавачів небанківських фінансових послуг збільшились на 11.9% у річному вимірі. Активи зростали в усіх сегментах цього ринку, попри скорочення кількості небанківських фінустанов.
Сектор готується до роботи відповідно до оновленого законодавства, що посилює вимоги до якості корпоративного управління, управління ризиками, платоспроможності та ринкової поведінки стосовно споживачів послуг.
💬 "Певний виклик для страховиків – нові вимоги до капіталу та розрахунку прийнятних активів, які запроваджуються з початку 2024 року, – зауважила перший заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова. – Оновлені вимоги враховують уроки минулого та норми євродиректив. У фокусі – відображення активів за справедливою реалістичною вартістю, що сприятиме поліпшенню якості та ліквідності активів страховиків, дисципліні під час виконання ними зобов’язань".
➡️ Детальніше про ситуацію в секторі читайте:
▪️в релізі,
▪️в Огляді.
☝️З ключового: обсяги активів надавачів небанківських фінансових послуг збільшились на 11.9% у річному вимірі. Активи зростали в усіх сегментах цього ринку, попри скорочення кількості небанківських фінустанов.
Сектор готується до роботи відповідно до оновленого законодавства, що посилює вимоги до якості корпоративного управління, управління ризиками, платоспроможності та ринкової поведінки стосовно споживачів послуг.
💬 "Певний виклик для страховиків – нові вимоги до капіталу та розрахунку прийнятних активів, які запроваджуються з початку 2024 року, – зауважила перший заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова. – Оновлені вимоги враховують уроки минулого та норми євродиректив. У фокусі – відображення активів за справедливою реалістичною вартістю, що сприятиме поліпшенню якості та ліквідності активів страховиків, дисципліні під час виконання ними зобов’язань".
➡️ Детальніше про ситуацію в секторі читайте:
▪️в релізі,
▪️в Огляді.
🎓 Національний банк провів п'ятий Студентський чемпіонат "Монетарна політика: виклик НБУ університетам" (NBU University Challenge).
Це змагання між командами з різних університетів України, яке НБУ проводить щорічно з 2019 року, щоб поглибити практичне розуміння студентами монетарної політики.
☝️Цього року до змагання долучилися 24 команди студентів із 22 українських університетів (понад 120 учасників із 11 областей України та міста Києва).
Фінал чемпіонату чемпіонату, до якого вийшли три команди, відбувався 24 листопада.
➡️Детальніше про підсумки NBU University Challenge-2023 та цьогорічних переможців – за посиланням.
Це змагання між командами з різних університетів України, яке НБУ проводить щорічно з 2019 року, щоб поглибити практичне розуміння студентами монетарної політики.
☝️Цього року до змагання долучилися 24 команди студентів із 22 українських університетів (понад 120 учасників із 11 областей України та міста Києва).
Фінал чемпіонату чемпіонату, до якого вийшли три команди, відбувався 24 листопада.
➡️Детальніше про підсумки NBU University Challenge-2023 та цьогорічних переможців – за посиланням.
❓Як банки та небанківські установи оцінюють стан фінсектору за минулі шість місяців та які очікування мають на наступні пів року?
📑 Ділимося ключовими висновками Опитування про системні ризики фінсектору, яке НБУ проводить двічі на рік.
1️⃣ Оцінки стійкості фінансового сектору до значних негативних подій залишалися на високому рівні впродовж року. Понад 90% респондентів оцінили стійкість сектору як середню та вище.
2️⃣ Половина учасників повідомила про поліпшення стану фінсектору за останні шість місяців.
3️⃣ Поволі поліпшуються оцінки загального рівня ризику у фінсекторі. Частка респондентів, які вважали його високим чи дуже високим, знизилася до 50% з 58%. Близько половини опитаних вважають рівень ризику середнім.
4️⃣ Попри позитивні тенденції, очікування фінустанов на наступні пів року помітно погіршилися. Частка респондентів, що очікують погіршення стану фінсектору, зросла до 32% з 3% у травні.
5️⃣ Джерелом найвищого ризику від початку повномасштабного вторгнення залишається війна з росією. До п’ятірки найвагоміших ризиків увійшли ризики припливу іноземного капіталу (вперше з травня 2022 року) та якості законодавства і податкової системи (вперше з листопада 2019 року).
📑 Ділимося ключовими висновками Опитування про системні ризики фінсектору, яке НБУ проводить двічі на рік.
1️⃣ Оцінки стійкості фінансового сектору до значних негативних подій залишалися на високому рівні впродовж року. Понад 90% респондентів оцінили стійкість сектору як середню та вище.
2️⃣ Половина учасників повідомила про поліпшення стану фінсектору за останні шість місяців.
3️⃣ Поволі поліпшуються оцінки загального рівня ризику у фінсекторі. Частка респондентів, які вважали його високим чи дуже високим, знизилася до 50% з 58%. Близько половини опитаних вважають рівень ризику середнім.
4️⃣ Попри позитивні тенденції, очікування фінустанов на наступні пів року помітно погіршилися. Частка респондентів, що очікують погіршення стану фінсектору, зросла до 32% з 3% у травні.
5️⃣ Джерелом найвищого ризику від початку повномасштабного вторгнення залишається війна з росією. До п’ятірки найвагоміших ризиків увійшли ризики припливу іноземного капіталу (вперше з травня 2022 року) та якості законодавства і податкової системи (вперше з листопада 2019 року).
📊 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі на 1 листопада 2023 року становила 37,7%, що на 0,2 в. п. нижче показника станом на 1 жовтня.
⬆️ Обсяг непрацюючих кредитів за місяць збільшився на 2,8 млрд грн, а обсяг наданих банками кредитів – на 12,3 млрд грн.
ℹ️ Нагадаємо, попередні результати оцінки стійкості Національного банку свідчать про адекватну оцінку більшістю банків кредитного ризику.
До повномасштабного вторгнення росії в Україну частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках стало скорочувалася з 2018 року (з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року), а обсяг кредитів у банках зростав.
➡️ Дані про обсяги активних операцій та частку непрацюючих активів за посиланням.
⬆️ Обсяг непрацюючих кредитів за місяць збільшився на 2,8 млрд грн, а обсяг наданих банками кредитів – на 12,3 млрд грн.
ℹ️ Нагадаємо, попередні результати оцінки стійкості Національного банку свідчать про адекватну оцінку більшістю банків кредитного ризику.
До повномасштабного вторгнення росії в Україну частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках стало скорочувалася з 2018 року (з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року), а обсяг кредитів у банках зростав.
➡️ Дані про обсяги активних операцій та частку непрацюючих активів за посиланням.
Національний банк України
Наглядова статистика
⚡НБУ й надалі пом’якшує валютні обмеження для бізнесу та громадян.
👉 Коротко про чотири зміни, які діятимуть уже з 1 грудня.
1️⃣ Скасовано усі обмеження для банків та небанківських фінансових установ на обсяги можливого продажу ними готівкової іноземної валюти населенню. Це допоможе мінімізувати різницю між готівковим та безготівковим курсами.
2️⃣ Дозволено Експортно-кредитному агентству (ЕКА) переказувати за кордон кошти для відшкодування/компенсації витрат за договорами страхування та перестрахування, укладеними з іноземними страховими (перестраховими) компаніями, а також для оплати витрат ЕКА, пов’язаних із здійсненням таких операцій.
Це зроблено, щоб забезпечити можливості страхування ризиків під час збройної агресії рф проти України з метою гарантування безпеки судноплавства, сприяння стабільності морських перевезень, забезпечення сталого експорту української продукції через порти України.
3️⃣ Розширено перелік послуг, для оплати яких дозволено здійснювати транскордонні перекази громадянам, уключаючи учасників бойових дій, які внаслідок збройної агресії росії проти України потребують лікування або відновлення здоров’я за межами України. До відповідного переліку додано супутні додаткові послуги, пов’язані з процесом лікування чи реабілітації в медичних закладах іноземних держав, які є його невід’ємною частиною.
4️⃣ Дозволено оплату послуг, що є необхідними для створення належних умов для навчання студентів за кордоном. Зокрема: оплату за проживання, отримання візи на період навчання, трансферів від гуртожитку до навчальних офісів, харчування, страхування, медичних послуг в разі необхідності надання невідкладної медичної допомоги.
📑 УСІ ДЕТАЛІ
👉 Коротко про чотири зміни, які діятимуть уже з 1 грудня.
1️⃣ Скасовано усі обмеження для банків та небанківських фінансових установ на обсяги можливого продажу ними готівкової іноземної валюти населенню. Це допоможе мінімізувати різницю між готівковим та безготівковим курсами.
2️⃣ Дозволено Експортно-кредитному агентству (ЕКА) переказувати за кордон кошти для відшкодування/компенсації витрат за договорами страхування та перестрахування, укладеними з іноземними страховими (перестраховими) компаніями, а також для оплати витрат ЕКА, пов’язаних із здійсненням таких операцій.
Це зроблено, щоб забезпечити можливості страхування ризиків під час збройної агресії рф проти України з метою гарантування безпеки судноплавства, сприяння стабільності морських перевезень, забезпечення сталого експорту української продукції через порти України.
3️⃣ Розширено перелік послуг, для оплати яких дозволено здійснювати транскордонні перекази громадянам, уключаючи учасників бойових дій, які внаслідок збройної агресії росії проти України потребують лікування або відновлення здоров’я за межами України. До відповідного переліку додано супутні додаткові послуги, пов’язані з процесом лікування чи реабілітації в медичних закладах іноземних держав, які є його невід’ємною частиною.
4️⃣ Дозволено оплату послуг, що є необхідними для створення належних умов для навчання студентів за кордоном. Зокрема: оплату за проживання, отримання візи на період навчання, трансферів від гуртожитку до навчальних офісів, харчування, страхування, медичних послуг в разі необхідності надання невідкладної медичної допомоги.
📑 УСІ ДЕТАЛІ
🟢 Другий місяць поспіль бізнес зберіг стримані оцінки результатів своєї діяльності.
Про це свідчать дані щомісячного опитування щодо індексу очікувань ділової активності.
В листопаді 2023 року ІОДА залишився нижче нейтрального рівня (50 пунктів) і становив 49.1 порівняно з 49.6 у жовтні.
☝️На очікування підприємств негативно вплинули такі чинники:
▪️воєнні дії та їх наслідки, посилення безпекових ризиків;
▪️розрив логістичних ланцюгів;
▪️певне обмеження пропозиції електроенергії та її здорожчання для бізнесу;
▪️податкові зміни;
▪️звуження інвестиційного попиту;
▪️брак кваліфікованих працівників.
Детальніше про те, як змінились очікування учасників опитування 👇
🚩 підприємства торгівлі залишаються єдиним сектором економіки, що прогнозує поліпшення результатів своєї діяльності завдяки сповільненню інфляції, сталому внутрішньому попиту та збільшенню пропозиції товарів: секторальний індекс у листопаді становив 50.9 (у жовтні – 53.0);
🚩 підприємства промисловості очікували погіршення своєї економічної діяльності через складнощі з експортом товарів, розрив логістичних ланцюгів та посилення бойових дій: секторальний індекс – 49.2 (у жовтні – 50.0);
🚩 підприємства сфери послуг дещо послабили, але зберегли песимістичні оцінки щодо результатів своєї діяльності в найближчій перспективі: секторальний індекс – 48.4 (у жовтні – 47.2);
🚩 підприємства будівництва надали найпесимістичніші оцінки, зважаючи на зростання виробничих витрат, звуження інвестиційного попиту, брак кваліфікованих кадрів, а також сезонні умови: секторальний індекс знизився до 40.6 (у жовтні – 44.8).
Більшість опитаних підприємств очікують на здорожчання власної продукції / послуг.
Оцінки щодо зайнятості стримані. Керівники усіх секторів і надалі очікують скорочення загальної чисельності працівників, найбільше – в секторі будівництва.
📌 Детальніше – за посиланням.
Про це свідчать дані щомісячного опитування щодо індексу очікувань ділової активності.
В листопаді 2023 року ІОДА залишився нижче нейтрального рівня (50 пунктів) і становив 49.1 порівняно з 49.6 у жовтні.
☝️На очікування підприємств негативно вплинули такі чинники:
▪️воєнні дії та їх наслідки, посилення безпекових ризиків;
▪️розрив логістичних ланцюгів;
▪️певне обмеження пропозиції електроенергії та її здорожчання для бізнесу;
▪️податкові зміни;
▪️звуження інвестиційного попиту;
▪️брак кваліфікованих працівників.
Детальніше про те, як змінились очікування учасників опитування 👇
🚩 підприємства торгівлі залишаються єдиним сектором економіки, що прогнозує поліпшення результатів своєї діяльності завдяки сповільненню інфляції, сталому внутрішньому попиту та збільшенню пропозиції товарів: секторальний індекс у листопаді становив 50.9 (у жовтні – 53.0);
🚩 підприємства промисловості очікували погіршення своєї економічної діяльності через складнощі з експортом товарів, розрив логістичних ланцюгів та посилення бойових дій: секторальний індекс – 49.2 (у жовтні – 50.0);
🚩 підприємства сфери послуг дещо послабили, але зберегли песимістичні оцінки щодо результатів своєї діяльності в найближчій перспективі: секторальний індекс – 48.4 (у жовтні – 47.2);
🚩 підприємства будівництва надали найпесимістичніші оцінки, зважаючи на зростання виробничих витрат, звуження інвестиційного попиту, брак кваліфікованих кадрів, а також сезонні умови: секторальний індекс знизився до 40.6 (у жовтні – 44.8).
Більшість опитаних підприємств очікують на здорожчання власної продукції / послуг.
Оцінки щодо зайнятості стримані. Керівники усіх секторів і надалі очікують скорочення загальної чисельності працівників, найбільше – в секторі будівництва.
📌 Детальніше – за посиланням.
#ГолосНБУ
💡Підбиваємо підсумки чергового насиченого подіями тижня.
У дайджесті – ключові обговорення експертів Національного банку 👇
🚩 Правління НБУ провело зустріч з керівниками 30 найбільших банків. Розмова фокусувалася на темах оподаткування прибутку банків, відновлення кредитування, оцінки стійкості банківської системи і поновлення «довоєнних» вимог, стану валютного ринку та пом'якшення обмежень, забезпечення безперебійної роботи банків, потенціалу для здешевлення безготівкових розрахунків та оновлення стратегічних планів.
🚩 Голова НБУ Андрій Пишний разом із заступником Дмитром Олійником та директором Департаменту фінансового моніторингу Анною Липською зустрілися з керівниками з питань фінансового моніторингу 30 найбільших банків. Вони обговорили розвиток системи фінмоніторингу та актуальні завдання, які стоять перед нею, а також новації у сфері законодавства та інші питання.
🚩 Перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова на щорічній конференції Profit|Risk|2023, організованій Extra Consulting, розповіла про поновлення довоєнних вимог до банків та їх спроможність виконувати нові.
🚩 Представники Національного банку та місії Міжнародної фінансової корпорації в межах зустрічі в Києві продовжили попередньо розпочату дискусію за напрямами цифрових фінансових послуг, системи кредитної інформації. Обговорено точкову підтримку Міжнародною фінансовою корпорацією проєктів зі створення умов для функціонування компаній з управління проблемними активами та безбар’єрності фінансових послуг.
🚩 НБУ провів п’ятий щорічний міжнародний круглий стіл за участю понад 30 центральних банків та фінансових установ з усього світу. Цьогорічна тема заходу: «Стратегічне планування фінансового сектору та визначення зон стабільності в умовах нестабільного зовнішнього середовища».
🚩 У межах лекторію для журналістів фахівці Національного банку провели чергову лекцію, яка була присвячена валютно-курсовій політиці. Зокрема, обговорили особливості застосування режимів фіксації, вільного ˮплаванняˮ та керованої гнучкості обмінного курсу, світовий досвід валютно-курсової політики в умовах війн та перші результати переходу НБУ до керованої гнучкості курсу та подальші плани.
💡Підбиваємо підсумки чергового насиченого подіями тижня.
У дайджесті – ключові обговорення експертів Національного банку 👇
🚩 Правління НБУ провело зустріч з керівниками 30 найбільших банків. Розмова фокусувалася на темах оподаткування прибутку банків, відновлення кредитування, оцінки стійкості банківської системи і поновлення «довоєнних» вимог, стану валютного ринку та пом'якшення обмежень, забезпечення безперебійної роботи банків, потенціалу для здешевлення безготівкових розрахунків та оновлення стратегічних планів.
🚩 Голова НБУ Андрій Пишний разом із заступником Дмитром Олійником та директором Департаменту фінансового моніторингу Анною Липською зустрілися з керівниками з питань фінансового моніторингу 30 найбільших банків. Вони обговорили розвиток системи фінмоніторингу та актуальні завдання, які стоять перед нею, а також новації у сфері законодавства та інші питання.
🚩 Перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова на щорічній конференції Profit|Risk|2023, організованій Extra Consulting, розповіла про поновлення довоєнних вимог до банків та їх спроможність виконувати нові.
🚩 Представники Національного банку та місії Міжнародної фінансової корпорації в межах зустрічі в Києві продовжили попередньо розпочату дискусію за напрямами цифрових фінансових послуг, системи кредитної інформації. Обговорено точкову підтримку Міжнародною фінансовою корпорацією проєктів зі створення умов для функціонування компаній з управління проблемними активами та безбар’єрності фінансових послуг.
🚩 НБУ провів п’ятий щорічний міжнародний круглий стіл за участю понад 30 центральних банків та фінансових установ з усього світу. Цьогорічна тема заходу: «Стратегічне планування фінансового сектору та визначення зон стабільності в умовах нестабільного зовнішнього середовища».
🚩 У межах лекторію для журналістів фахівці Національного банку провели чергову лекцію, яка була присвячена валютно-курсовій політиці. Зокрема, обговорили особливості застосування режимів фіксації, вільного ˮплаванняˮ та керованої гнучкості обмінного курсу, світовий досвід валютно-курсової політики в умовах війн та перші результати переходу НБУ до керованої гнучкості курсу та подальші плани.
📣 Інформуємо про стан спецрахунку для допомоги силам оборони станом на 1 грудня.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить майже 1,5 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло майже 254 млн грн.
Усього з початку війни на спецрахунок надійшло понад 31 млрд грн в еквіваленті. З цієї суми загалом на потреби оборони перераховано майже 30 млрд грн, у листопаді – понад 92 млн грн.
📌 Перерахувати кошти на потреби оборони.
➡️ Детальніше
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить майже 1,5 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло майже 254 млн грн.
Усього з початку війни на спецрахунок надійшло понад 31 млрд грн в еквіваленті. З цієї суми загалом на потреби оборони перераховано майже 30 млрд грн, у листопаді – понад 92 млн грн.
📌 Перерахувати кошти на потреби оборони.
➡️ Детальніше
📊 Оновлена статистика від Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.
З початку 2023 року уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах майже 521 млрд грн в еквіваленті, а загалом упродовж воєнного стану – близько 773 млрд грн в еквіваленті.
✅ Упродовж 11 місяців 2023 року уряд:
▪️залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 368 765,0 млн грн, 3 385,3 млн дол. США та 709,3 млн євро;
▪️спрямував на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 216 034,2 млн грн, 3 175,3 млн дол. США та 588,0 млн євро.
➡️ Детальна статистика щодо продажу та погашення ОВДП.
З початку 2023 року уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах майже 521 млрд грн в еквіваленті, а загалом упродовж воєнного стану – близько 773 млрд грн в еквіваленті.
✅ Упродовж 11 місяців 2023 року уряд:
▪️залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 368 765,0 млн грн, 3 385,3 млн дол. США та 709,3 млн євро;
▪️спрямував на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 216 034,2 млн грн, 3 175,3 млн дол. США та 588,0 млн євро.
➡️ Детальна статистика щодо продажу та погашення ОВДП.
Волонтери – одна з рушійних сил України. Для них не існує слова "неможливо".
Гуманітарна допомога, порятунок поранених, лікування та евакуація дітей і дорослих з найнебезпечніших куточків, допомога військовим. Їм під силу усе!
Напередодні Міжнародного дня волонтера Голова Національного банку України Андрій Пишний презентував нову пам’ятну монету “Країна супергероїв. Дякуємо волонтерам!”.
💬 “Від самого почату війни до волонтерства так чи інакше вже долучився кожен українець. Це настільки вже глибоко в нашому ДНК, що можна сміливо говорити: українці є нацією волонтерів. Тож нова пам’ятна монета – це наша вдячність волонтерам, які допомагали і продовжують допомагати військовим”, – наголосив Андрій Пишний.
Під час презентації Голова НБУ вручив пам’ятні монети волонтерці, керівниці проєкту “Птахи” Таті Кеплер, яка у 2022 році отримала відзнаку Президента України “Національна легенда України”, а по її завершенню разом із командою центробанку приєднався до роботи волонтерів у цей вечір – комплектування тактично-військових аптечок, які вже сьогодні будуть відправлені на фронт.
🟢 Як виглядає монета?
На аверсі змальовано стилізоване зображення рук під час плетіння маскувальної сітки, що символічно розкриває волонтерство як одну з багатьох форм допомоги та всебічної підтримки ЗСУ й усім, хто постраждав під час збройної агресії рф, є втіленням сили і єдності нації в часи надважких випробувань.
На реверсі – стилізована карта України у вигляді маскувальної сітки як символу об’єднаної країни, що “переплетена” та згуртована задля досягнення спільної мети.
🟢 Як придбати монету?
З 6 грудня придбати пам’ятну монету “Країна супергероїв. Дякуємо волонтерам!” можна в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Крім того, монети поступово реалізовуватимуться і банками-дистриб’юторами (АТ АБ "УКРГАЗБАНК", АТ "АБ "РАДАБАНК", АТ "ТАСКОМБАНК", АТ КБ "ПриватБанк").
🖇️ Детальніше – за посиланням.
Гуманітарна допомога, порятунок поранених, лікування та евакуація дітей і дорослих з найнебезпечніших куточків, допомога військовим. Їм під силу усе!
Напередодні Міжнародного дня волонтера Голова Національного банку України Андрій Пишний презентував нову пам’ятну монету “Країна супергероїв. Дякуємо волонтерам!”.
💬 “Від самого почату війни до волонтерства так чи інакше вже долучився кожен українець. Це настільки вже глибоко в нашому ДНК, що можна сміливо говорити: українці є нацією волонтерів. Тож нова пам’ятна монета – це наша вдячність волонтерам, які допомагали і продовжують допомагати військовим”, – наголосив Андрій Пишний.
Під час презентації Голова НБУ вручив пам’ятні монети волонтерці, керівниці проєкту “Птахи” Таті Кеплер, яка у 2022 році отримала відзнаку Президента України “Національна легенда України”, а по її завершенню разом із командою центробанку приєднався до роботи волонтерів у цей вечір – комплектування тактично-військових аптечок, які вже сьогодні будуть відправлені на фронт.
🟢 Як виглядає монета?
На аверсі змальовано стилізоване зображення рук під час плетіння маскувальної сітки, що символічно розкриває волонтерство як одну з багатьох форм допомоги та всебічної підтримки ЗСУ й усім, хто постраждав під час збройної агресії рф, є втіленням сили і єдності нації в часи надважких випробувань.
На реверсі – стилізована карта України у вигляді маскувальної сітки як символу об’єднаної країни, що “переплетена” та згуртована задля досягнення спільної мети.
🟢 Як придбати монету?
З 6 грудня придбати пам’ятну монету “Країна супергероїв. Дякуємо волонтерам!” можна в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Крім того, монети поступово реалізовуватимуться і банками-дистриб’юторами (АТ АБ "УКРГАЗБАНК", АТ "АБ "РАДАБАНК", АТ "ТАСКОМБАНК", АТ КБ "ПриватБанк").
🖇️ Детальніше – за посиланням.
