НБУ | Знати. Розуміти
10.8K subscribers
412 photos
45 videos
1.91K links
Це офіційний Telegram-канал Національного банку України 🇺🇦

Всі наші новини – одразу тут☝️

НБУ в інших соцмережах:
Facebook: https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine
Twitter: https://twitter.com/NBUkraine

Читайте нас, щоб ЗНАТИ та РОЗУМІТИ!
Download Telegram
​​#ГолосНБУ

Про що цього тижня говорили експерти НБУ?

Ключові теми – в короткому дайджесті 👇

🚩 НБУ встановив облікову ставку на рівні 16% та водночас залишив незмінними процентні ставки за своїми операціями з банками, модернізувавши операційний дизайн монетарної політики. Як ці рішення вплинуть на курс та ставки банків для населення? Як довго зберігатиметься оновлений дизайн монетарної політики? Що буде з кредитуванням? Який стан валютного ринку після переходу до керованої гнучкості курсу?
Про це розповіли Голова НБУ Андрій Пишний та його заступники Сергій Ніколайчук і Юрій Гелетій під час пресбрифінгу з монетарної політики.

🚩 Андрій Пишний та перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова зустрілися з делегацією European Bank for Reconstruction and Development (EBRD). Учасники зустрічі обговорили низку важливих питань: стан фінансового сектору України, поточні результати оцінки стійкості банківської системи, трансформація небанківського сектору, створення механізму страхування воєнно-політичних ризиків, нові напрями співпраці, зокрема з побудови інклюзивної банківської системи.

🚩 Цього тижня Андрій Пишний та Сергій Ніколайчук зустрілися з Катаріною Матерновою, яка нещодавно призначена Послом ЄС в Україні та головою Представництва ЄС в Україні. Основними темами обговорення стали черговий перегляд програми з МВФ, приєднання України до SEPA та оновлення законодавства щодо політично значущих осіб (PEP).

🚩 Про стан і перспективи світової економіки, ключові виклики на глобальному рівні та міжнародну підтримку України розповів Голова НБУ Андрій Пишний у своїй колонці для “Економічної правди”, підсумовуючи результати Щорічних зборів Світового банку та МВФ.

🚩 Під час чергової традиційної зустрічі з представниками 30 найбільших банків члени Правління НБУ розповіли про рішення щодо облікової ставки та опердизайну, перехід до керованої гнучкості курсу, очікування щодо перемовин з МВФ, забезпечення фінансової стабільноті, посилення валютного контролю та протидію платіжному шахрайству.
Керівники ключових міжнародних організацій під час Щорічних зборів Світового банку та МВФ не раз наголошували: Україна в економічному плані перевершила всі найсміливіші очікування.🇺🇦

Після 20 місяців повномасштабної війни економіка країни поступово відновлюється, інфляція знизилася майже в чотири рази (з 26,6% на початку року до 7,1% у вересні), міжнародні резерви перебувають на історично рекордному рівні. Валютний ринок без жодних потрясінь здійснив перехід від фіксованого курсу до режиму керованої гнучкості курсу, триває пом'якшення валютних обмежень, що дає змогу потроху додавати "кисню" економіці для швидшого зростання.

👉 Все це – результат злагодженої роботи фінансово-економічного блоку країни та співпраці з міжнародними партнерами. В їх основі доведена здатність України виконувати взяті на себе зобов’язання в межах таких масштабних домовленостей, як програма з МВФ – впевнений Андрій Пишний, Голова НБУ.

В ефірі Факти ICTV він розповів про те, як НБУ виконує свій мандат із забезпечення цінової та фінансової стабільності з урахуванням реалій та викликів війни.

А також про:

▪️ стан банківської системи та її спроможність підтримувати економіку кредитними ресурсами;

▪️готовність банків забезпечувати безперебійну роботу навіть у разі повторення масованих ракетних атак по енергетичній інфраструктурі, а також про оновлення в проєкті POWER BANKING. До речі, зараз НБУ працює над тим, щоб додати карту з відділеннями POWER BANKING у Дію, і вже звернувся з цим проханням до Мінцифри;

▪️результативність посилення нагляду та фінмоніторингу фінансових установ;

▪️очікування щодо другого перегляду програми з МВФ та перспективи отримання міжнародної допомоги Україною у 2024 році.
​​⬇️ Обсяг непрацюючих кредитів у банках за 9 місяців 2023 року скоротився на 9.6 млрд грн і станом на 1 жовтня становив 422.5 млрд грн.

Загалом частка непрацюючих кредитів з початку року скоротилася на 0.2 в.п. – до 37.9%.

У вересні обсяг непрацюючих кредитів у банківському секторі скоротився на 4.0 млрд грн, а частка – на 0.6 в. п. завдяки списанню непрацюючих роздрібних кредитів та кращій якості нових кредитів, що переважно надаються в межах державних програм.

Наразі триває оцінка стійкості банків та банківської системи, за попередніми результатами якої банки в цілому адекватно оцінюють кредитні ризики, проте окремим банкам, ймовірно, доведеться відобразити додаткові втрати від кредитного ризику.

👉 Детальніше.
​​📈 Обсяги касових оборотів банків зростали у січні – вересні 2023 року:

▪️1 821,9 млрд грн – обсяг надходжень готівки до кас банків. Це на 15,9% більше, ніж за відповідний період 2022 року;
▪️1 838,1 млрд грн – обсяг видачі готівки з кас банків. Це на 13,7% більше порівняно з січнем-вереснем торік.

Це, зокрема, зумовлено пожвавленням економіки, якому сприяли налагодження нових шляхів постачання, а також сталий внутрішній попит на товари та послуги з боку населення.

Наразі обсяги касових оборотів банків майже досягли рівня відповідного періоду 2021 року.

Традиційно найбільшими обсягами готівку з кас банки видавали для (% від загального обсягу видатків):

▪️операцій клієнтів з використанням платіжних карток – 83,9% (адже в умовах невизначеності, пов’язаної з воєнним станом, готівка залишається доступним та швидким платіжним інструментом для роздрібних операцій);
▪️підкріплення операторів поштового зв’язку – 4,3%;
▪️придбання іноземної валюти у клієнтів – 4,2%.

☝️Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків, як і раніше, були (% від загального обсягу надходжень):

▪️торговельна виручка – 34,2%;
▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток – 29,8%;
▪️виручка від усіх видів послуг – 16,9% (за рахунок пожвавлення попиту на будівельні послуги, а також сезонного зростання кількості працюючих закладів у сфері послуг та внутрішнього туризму).
​​🚩 Бізнес повернувся до стриманих оцінок результатів своєї діяльності.

Про це свідчать дані щомісячного опитування щодо індексу очікувань ділової активності.

Так, у жовтні ІОДА становив 49.6 порівняно з 50.1 у вересні, знизившись нижче нейтрального рівня (50 пунктів).

Стримували економічну активність підприємств та зумовили погіршення оцінок такі чинники:

▪️збереження значних безпекових ризиків;
▪️руйнування виробничих потужностей окремих підприємств;
▪️логістичні обмеження експортерів;
▪️звуження інвестиційного попиту;
▪️відновлення зростання цін на пальне;
▪️значний дефіцит кваліфікованих кадрів.

Детальніше про те, як змінились очікування учасників опитування👇

🟢 підприємства торгівлі залишаються найоптимістичнішими серед інших секторів: восьмий місяць поспіль вони позитивно оцінюють результати своєї діяльності завдяки сталому внутрішньому попиту в умовах стабільного функціонування енергосистеми та достатній пропозиції товарів: секторальний індекс у жовтні становив 53.0 (у вересні – 53.3);

🟢 підприємства промисловості не прогнозують змін своєї ділової активності, незважаючи на оптимізацію виробничих / логістичних ланцюгів і сповільнення інфляції: секторальний індекс у жовтні не змінився порівняно з вереснем і становив 50.0;

🟢 підприємства будівництва очікують погіршення результатів своєї діяльності внаслідок сезонного скорочення економічної активності, звуження інвестиційного попиту та браку кваліфікованих кадрів: секторальний індекс – 44.8 (у вересні – 50.6);

🟢 підприємства сфери послуг і надалі притримуються негативних оцінок своєї ділової активності, зважаючи на подальше здорожчання пального, проблеми з логістикою та слабкий попит: секторальний індекс – 47.2 (у вересні - 47.9).

Більшість опитаних підприємств очікують на здорожчання власної продукції / послуг.

Водночас оцінки щодо зайнятості погіршилися. Скорочення загальної чисельності працівників прогнозують респонденти всіх видів економічної діяльності.

➡️ Звіт за результатами опитування
​​☝️Інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги силам оборони станом на 1 листопада.

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить майже 1,3 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло понад 232 млн грн.

Усього з початку війни на спецрахунок надійшло понад 31 млрд грн в еквіваленті.

З цієї суми на потреби оборони перераховано майже 30 млрд грн, у жовтні – понад 19 млн грн.

➡️ Підтримати сили оборони можна тут.

➡️ ДЕТАЛІ
​​📊 Оновлена статистика від Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.

З початку 2023 року Уряд України залучив від продажу ОВДП на аукціонах більше ніж 463 млрд грн в еквіваленті, а загалом упродовж воєнного стану – понад 715 млрд грн в еквіваленті.

Упродовж десяти місяців 2023 року уряд:

▪️залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 321 908,1 млн грн, 3 098,4 млн дол. США та 709,3 млн євро;
▪️спрямував на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 183 261,9 млн грн, 3 175,3 млн дол. США та 588,0 млн євро.

📌 Детальна статистика щодо продажу та погашення ОВДП.
​​#ПрогнозНБУ

Опубліковано жовтневий Інфляційний звіт з детальним аналізом економічних подій в Україні та світі, а також оновленим макропрогнозом НБУ на 2023-2025 роки.

З нього ви дізнаєтеся:
▪️Що відбуватиметься з цінами?
▪️Як швидко відновлюватиметься економіка?
▪️Якою буде ситуація на ринку праці? Чи знизиться безробіття?
▪️Якою буде монетарна політика НБУ?

Якщо коротко: за підсумками 2023 року інфляція сповільниться до 5,8% і залишатиметься помірною на прогнозному горизонті, попри певне прискорення в наступному році. Економіка цьогоріч зросте майже на 5%, а в наступному – ще на 3,6%. Цей прогноз ґрунтується на припущенні про збереження високих безпекових ризиків щонайменше до кінця 2024 року.

📑 Крім того, бонусом традиційно додаємо кілька спеціальних тем, наприклад, про світовий досвід застосування різних режимів обмінного курсу під час війни та в післявоєнний період.

Читайте подробиці:
▪️у пресрелізі,
▪️в Інфляційному звіті.
​​#ГолосНБУ

💡Експертні обговорення НБУ цього тижня зосереджувалися довкола оцінки стану банківського сектору та економіки загалом, а також питань кредитування, адаптації валютного ринку до керованої гнучкості курсу та інших питань.

У дайджесті – ключові теми 👇

🚩 Голова НБУ Андрій Пишний в ефірі телеканалу ICTV розповів про ситуацію в банківському секторі, оновлений макропрогноз НБУ, плани забезпечувати курсову стійкість, перспективи збереження міжнародної фінансової допомоги та підтримку економіки за допомогою кредитування.

🚩 Андрій Пишний поспілкувався із представниками великого бізнесу. Зустріч була організована CEO Club Ukraine. Він окреслив стан економіки та фінансового сектору, а також здобутки за останній рік та відповів на запитання керівників підприємств.

🚩 Про стан банківської системи, кредитування бізнесу та майбутні результати стрес-тестування банків розповіла перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова під час онлайн-презентації «Монітор банківського сектору».

🚩 Які обмеження планує послаблювати НБУ? Як проходить адаптація валютного ринку до керованої гнучкості курсу? Що буде з кредитуванням? На ці питання відповів заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час Саміту СЕО від Forbes Ukraine.

🚩 Представники ринкового блоку НБУ зустрілися з найактивнішими учасниками грошового та валютного ринків. У фокусі обговорення були теми формування складу Ради оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків, а також удосконалення бенчмарків грошового і валютного ринків.
​​З 6 листопада розпочинає роботу місія Міжнародного валютного фонду з метою консультацій за Статтею IV Угод МВФ та проведення другого перегляду виконання Україною програми Механізм розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF).

Місія працюватиме в гібридному форматі – офлайн та онлайн. До складу української команди, яка долучиться до робочих зустрічей безпосередньо у Варшаві та дистанційно з Києва, увійдуть представники НБУ, Міністерства фінансів та інших державних органів та установ.

Під час другого перегляду програми EFF обговорюватиметься стан виконання Україною взятих на себе зобов’язань у межах Меморандуму про економічну та фінансову політику. Йдеться, зокрема, про заходи у сферах податково-бюджетної, монетарної та валютної політики, забезпечення фінансової стабільності, а також структурних реформ для середньо- та довгострокового економічного зростання.

У фокусі зустрічей, зокрема, буде ситуація у фінансовому секторі країни, результати оцінки стійкості банківського сектору, реалізація Стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Обговорюватимуться результати переходу до режиму керованої гнучкості курсу та впровадження ризик-орієнтованого нагляду у фінансовому секторі.

Крім того, фахівці зупиняться на питанні джерел фінансування дефіциту державного бюджету України, включаючи міжнародну фінансову допомогу та внутрішній борговий ринок.

"Ми налаштовані на конструктивний аналіз зробленої роботи та плідну дискусію щодо подальших кроків. Перегляд буде непростим, однак команда України понад 20 місяців повномасштабної війни працює злагоджено та ефективно. Ми чітко усвідомлюємо критичну необхідність збереження підтримки МВФ не лише для подальшого фінансування потреб бюджету, а й загалом для розвитку нашої країни та її європейського майбутнього",
зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
​​У жовтні Правління НБУ встановило облікову ставку на рівні 16%, зрівнявши її зі ставкою за депозитними сертифікатами овернайт.

Таким чином НБУ модернізував операційний дизайн монетарної політики за системою "нижньої межі".

Крім того, Правління вирішило зберегти незмінними ставки за операціями НБУ з банками.

Модернізацію операційного дизайну підтримали усі члени Комітету з монетарної політики, засідання якого передувало рішенню Правління.

10 з 11 членів КМП висловилися за збереження ставок за всіма операціями НБУ з банками.

➡️ Як проходило обговорення цих рішень, які аргументи звучали на користь змін та яка динаміка ставок очікується надалі – читайте у публікації "Підсумки дискусії КМП".
​​📊 Станом на 1 листопада 2023 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 38,97 млрд дол. США.

У жовтні вони знизилися на 1,9%. Така динаміка зумовлювалася інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті.

Чистий продаж валюти НБУ минулого місяця становив 3 337,5 млн дол. США порівняно із 2 691,4 млн дол. США у вересні.

Зростання інтервенцій насамперед зумовлювалося ситуативним збільшенням попиту на валюту в перші дні переходу від фіксації курсу до режиму керованої гнучкості курсу.

☝️Надалі інтервенції стабілізувалися до рівня, що спостерігався до моменту переходу до керованої гнучкості курсу.

Уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 892,5 млн дол. США, з яких 715,3 млн дол. США – за обслуговування та погашення валютних ОВДП, 135,8 млн дол. США – борг перед Світовим банком, решта – борг перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна сплатила МВФ 80,1 млн дол. США.

Водночас обидва чинники значною мірою були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.

Так, упродовж жовтня на користь уряду надійшло 3 313,1 млн дол. США. З цієї суми:

▪️1 590,4 млн дол. США – макрофінансова допомога від ЄС;
▪️1 150,0 млн дол. США – грант від Сполучених Штатів через Цільовий фонд донорів Світового банку;
▪️572,7 млн дол. США – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

➡️ Детальніше
​​Платоспроможні банки за дев’ять місяців 2023 року отримали 109,9 млрд грн чистого прибутку порівняно з 7,4 млрд грн за аналогічний період минулого року.

Головним чинником прибутковості сектору залишається зростання процентних доходів, передусім від високоліквідних активів.

Відрахування в резерви під збитки від активних операцій знизилися порівняно з показниками минулого року на 94,2%.

Рентабельність капіталу сектору на 1 жовтня 2023 року становила 56,9% порівняно з 4,3% рік тому.

Лише шість банків із 63 платоспроможних установ були збитковими із сукупним збитком 155 млн грн.

➡️ Детальніше про підсумки дев'яти місяців.
🚩 Влітку цього року Національний банк ініціював зміни до законодавства щодо роботи та регулювання ринку мікрокредитування.

Причиною такого рішення стала необхідність посилення захисту прав споживачів. Адже здебільшого фінансові компанії, які надають послугу мікрокредитування, свідомо нехтують перевіркою платоспроможності позичальників, а ризик неповернення коштів перекривають «захмарними» процентними ставками за кредитом.

У результаті тільки за останні пів року непідйомне боргове навантаження отримали 90 тисяч позичальників. Більше 200 тисяч позичальників перебувають у стані хронічної заборгованості та брали нові кредити для погашення попередньо взятих.

У вересні Верховна Рада України підтримала запровадження відповідального кредитування в Україні, ухваливши в першому читанні законопроєкт № 9422.

Водночас знайшлися і противники такого рішення, які стверджували, що не варто чіпати ринок мікрокредитування, начебто він і так добре саморегулюється, а всі ініціативи щодо змін в роботі цього ринку – лише бажання його перерозподілити.

☝️Національний банк проаналізував стан ринку споживчого кредитування в Україні за перше півріччя цього року та результати діяльності самих фінансових компаній.

Висновками з цього аналізу у колонці для Iнтерфакс-Україна ділиться начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольга Лобайчук.

Вона також окреслила три ключових висновки та відповіла на закиди опонентів. Зокрема, розповіла в цифрах:

▪️Чи справді фінансові компанії кредитують споживачів більше, ніж банки?
▪️Чи дійсно планується перерозподілити ринок мікрокредитування на користь банків?
▪️Чи здатний ринок мікрокредитування до саморегуляції?

➡️ Повний текст колонки