✅ Національний банк затвердив Концепцію відкритого банкінгу.
Документ визначає напрями розвитку, дорожню карту та ключові вимоги до впровадження в Україні відкритого банкінгу.
Відкритий банкінг передбачає структурований і безпечний обмін даними між надавачами платіжних послуг через відкриті API.
☝Це означає, що користувачі фінансових послуг отримають змогу обирати зручний та сучасний спосіб використання своїх рахунків, а бізнес – більше можливостей для розвитку своїх рішень.
Над створенням концепції НБУ працював спільно з робочими групами учасників платіжного ринку. Її ухвалення ще на один крок наближає український платіжний ринок до європейського.
📌 Дізнатись деталі.
Документ визначає напрями розвитку, дорожню карту та ключові вимоги до впровадження в Україні відкритого банкінгу.
Відкритий банкінг передбачає структурований і безпечний обмін даними між надавачами платіжних послуг через відкриті API.
☝Це означає, що користувачі фінансових послуг отримають змогу обирати зручний та сучасний спосіб використання своїх рахунків, а бізнес – більше можливостей для розвитку своїх рішень.
Над створенням концепції НБУ працював спільно з робочими групами учасників платіжного ринку. Її ухвалення ще на один крок наближає український платіжний ринок до європейського.
📌 Дізнатись деталі.
Відповідальне кредитування
#9422
❓Як ухвалення законопроєкту 9422 змусить фінустанови, в тому числі колекторські компанії, дотримуватися законодавства та поводитись етично на всі 100%?
В Україні працюють чіткі правила роботи фінансових компаній, у тому числі колекторів. Однак на практиці ми все ще стикаємося з порушенням цих правил саме з боку фінкомпаній. Від цього, насамперед, страждають споживачі.
Сьогодні особливо цинічними є випадки, коли колекторське свавілля стосується військовослужбовців.
Ось одна із історій, яку нам надіслали.
🚩 Історія третя: «Військовослужбовцю військової частини на його персональний телефон почали надходити телефонні дзвінки, де невідомі особи в грубій формі із застосуванням ненормативної лексики та погроз життю та здоров'ю вимагали погасити кредитну заборгованість у невідомій сумі, оскільки після кожного дзвінка повідомлялося про різну кредитну заборгованість.
Протягом 9 - 13 червня 2023 року телефонні дзвінки почали надходити посадовим особам військової частини та командирові військової частини, де також у грубій формі без виявлення поваги до честі та гідності людини і з застосуванням ненормативної лексики та погроз було сказано про те, щоб адресати цих телефонних дзвінків погасили кредитну заборгованість вищезазначеного військовослужбовця.
Дзвінки здійснювалися особисто співробітниками фінансової установи, які, застосовуючи погрози та залякування, вимагали погасити заборгованість та повідомляли, що дзвінки не припиняться, допоки усі кошти не будуть сплачені».
Це лише частинка великого звернення від імені усієї військової частини! І це відбувається просто зараз, під час повномасштабної війни.
‼️Проблема: неетична поведінка з боку фінансових установ та колекторських компаній щодо врегулювання проблемної заборгованості.
Попри велику роботу, проведену НБУ для того, щоб процес урегулювання простроченої заборгованості відбувався в цивілізований спосіб, все ще знаходяться компанії, які дозволяють собі подібну поведінку.
🟢 Рішення: У цьому конкретному випадку і проблема, і її вирішення лежать в одній площині – необхідності запровадження додаткових заходів впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення встановлених вимог, оскільки правила без відповідальності за їх порушення зазвичай не діють.
Такі зміни, зокрема, передбачені в законопроєкті 9422. Однак саме по собі рішення про збільшення штрафів – не може глобально змінити якість кредитування в Україні, максимально підвищити захищеність споживачів, змусить поводитися компанії етично на всі 100%.
Адже для того, щоб подібні історії не траплялися ні з військовослужбовцями, ні з цивільними громадянами – рішення про кредит має бути зваженим з боку споживача та відповідальним з боку кредитора.
Коли останній не приховує реальну ставку, не надає «швидкі гроші» людині вночі, яка не має доходу та не зможе сплатити цей кредит, а перекладає цей борг на своїх близьких, не «малює» захмарні ставки за кредитами, просто тому, що хоче отримати надприбутки.
Це потребує комплексного рішення. Воно й запропоноване в законопроєкті 9422, де збільшення штрафів - лише один із пунктів.
Решта пунктів створюють умови за якими: кредитор надає споживачеві повну прозору інформацію про кредит, оцінює кредитоспроможність клієнта та пропонує йому позику, яку клієнт здатен обслуговувати.
☝Цього тижня ми згадували ці пункти законопроєкту в окремих публікаціях:
▪️про вимоги до перевірки кредитоспроможності;
▪️про встановлення граничного розміру процентних ставок.
#9422
❓Як ухвалення законопроєкту 9422 змусить фінустанови, в тому числі колекторські компанії, дотримуватися законодавства та поводитись етично на всі 100%?
В Україні працюють чіткі правила роботи фінансових компаній, у тому числі колекторів. Однак на практиці ми все ще стикаємося з порушенням цих правил саме з боку фінкомпаній. Від цього, насамперед, страждають споживачі.
Сьогодні особливо цинічними є випадки, коли колекторське свавілля стосується військовослужбовців.
Ось одна із історій, яку нам надіслали.
🚩 Історія третя: «Військовослужбовцю військової частини на його персональний телефон почали надходити телефонні дзвінки, де невідомі особи в грубій формі із застосуванням ненормативної лексики та погроз життю та здоров'ю вимагали погасити кредитну заборгованість у невідомій сумі, оскільки після кожного дзвінка повідомлялося про різну кредитну заборгованість.
Протягом 9 - 13 червня 2023 року телефонні дзвінки почали надходити посадовим особам військової частини та командирові військової частини, де також у грубій формі без виявлення поваги до честі та гідності людини і з застосуванням ненормативної лексики та погроз було сказано про те, щоб адресати цих телефонних дзвінків погасили кредитну заборгованість вищезазначеного військовослужбовця.
Дзвінки здійснювалися особисто співробітниками фінансової установи, які, застосовуючи погрози та залякування, вимагали погасити заборгованість та повідомляли, що дзвінки не припиняться, допоки усі кошти не будуть сплачені».
Це лише частинка великого звернення від імені усієї військової частини! І це відбувається просто зараз, під час повномасштабної війни.
‼️Проблема: неетична поведінка з боку фінансових установ та колекторських компаній щодо врегулювання проблемної заборгованості.
Попри велику роботу, проведену НБУ для того, щоб процес урегулювання простроченої заборгованості відбувався в цивілізований спосіб, все ще знаходяться компанії, які дозволяють собі подібну поведінку.
🟢 Рішення: У цьому конкретному випадку і проблема, і її вирішення лежать в одній площині – необхідності запровадження додаткових заходів впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення встановлених вимог, оскільки правила без відповідальності за їх порушення зазвичай не діють.
Такі зміни, зокрема, передбачені в законопроєкті 9422. Однак саме по собі рішення про збільшення штрафів – не може глобально змінити якість кредитування в Україні, максимально підвищити захищеність споживачів, змусить поводитися компанії етично на всі 100%.
Адже для того, щоб подібні історії не траплялися ні з військовослужбовцями, ні з цивільними громадянами – рішення про кредит має бути зваженим з боку споживача та відповідальним з боку кредитора.
Коли останній не приховує реальну ставку, не надає «швидкі гроші» людині вночі, яка не має доходу та не зможе сплатити цей кредит, а перекладає цей борг на своїх близьких, не «малює» захмарні ставки за кредитами, просто тому, що хоче отримати надприбутки.
Це потребує комплексного рішення. Воно й запропоноване в законопроєкті 9422, де збільшення штрафів - лише один із пунктів.
Решта пунктів створюють умови за якими: кредитор надає споживачеві повну прозору інформацію про кредит, оцінює кредитоспроможність клієнта та пропонує йому позику, яку клієнт здатен обслуговувати.
☝Цього тижня ми згадували ці пункти законопроєкту в окремих публікаціях:
▪️про вимоги до перевірки кредитоспроможності;
▪️про встановлення граничного розміру процентних ставок.
🚩 Російська пропаганда в межах інформаційної війни поширює наратив, буцімто міжнародні партнери витрачають забагато коштів на військову підтримку України замість того, щоб спрямувати їх на стимулювання економічного зростання та приборкання інфляції.
Фахівці НБУ долучилися до дослідження щодо реальної вартості військової допомоги для країн-донорів, яке успішно спростовує цю маніпуляцію.
Ключові висновки 👇
✔️ Збільшення військових видатків внаслідок підтримки України у короткостроковій перспективі має стимулюючий вплив на ВВП країн-партнерів.
Так, один додатковий долар США, витрачений урядами донорів на військові потреби, генерує протягом одного-двох років 0,79–0,87 дол. США до ВВП цих країн через фіскальний мультиплікатор.
Загалом додатний значущий ефект зберігається протягом не менше п’яти років.
✔️ Крім фіскального стимулу, надання військової допомоги генерує для країн-донорів низку додаткових позитивних ефектів, як то:
▪️можливість обміну військовим досвідом,
▪️ефективніший розподіл ресурсів оборонної галузі,
▪️імпульс для експортерів зброї,
▪️зростання продуктивності завдяки додатковим інвестиціям у дослідження та розробки.
Загалом, військову підтримку України на шляху до перемоги можна вважати інвестицією в майбутнє всього світу, адже перемога над росією у цій війні сприятиме формуванню нової та більш стійкої архітектури європейської та глобальної безпеки й економічному зростанню в довгостроковій перспективі.
➡️ Детальніше – в Інфляційному звіті
Фахівці НБУ долучилися до дослідження щодо реальної вартості військової допомоги для країн-донорів, яке успішно спростовує цю маніпуляцію.
Ключові висновки 👇
✔️ Збільшення військових видатків внаслідок підтримки України у короткостроковій перспективі має стимулюючий вплив на ВВП країн-партнерів.
Так, один додатковий долар США, витрачений урядами донорів на військові потреби, генерує протягом одного-двох років 0,79–0,87 дол. США до ВВП цих країн через фіскальний мультиплікатор.
Загалом додатний значущий ефект зберігається протягом не менше п’яти років.
✔️ Крім фіскального стимулу, надання військової допомоги генерує для країн-донорів низку додаткових позитивних ефектів, як то:
▪️можливість обміну військовим досвідом,
▪️ефективніший розподіл ресурсів оборонної галузі,
▪️імпульс для експортерів зброї,
▪️зростання продуктивності завдяки додатковим інвестиціям у дослідження та розробки.
Загалом, військову підтримку України на шляху до перемоги можна вважати інвестицією в майбутнє всього світу, адже перемога над росією у цій війні сприятиме формуванню нової та більш стійкої архітектури європейської та глобальної безпеки й економічному зростанню в довгостроковій перспективі.
➡️ Детальніше – в Інфляційному звіті
🇺🇦 🇵🇱 “Дружба та братство – найбільше багатство”.
Саме таку промовисту назву має спільний набір пам’ятних монет, який випустять центробанки України та Польщі.
І не будь-коли, а символічно він буде введений в обіг 24 серпня – в День незалежності України.
Польща – давній партнер і друг України. І вкотре підтвердила це від початку повномасштабної загарбницької війни росії проти нашої країни. Саме польський народ одним із перших підтримав Україну, продемонструвавши гуманізм та щиросердність, солідарність та партнерство.
🤔 Як виглядатиме цей набір пам’ятних монет?
Унікальність спільного україно-польського набору полягає в тому, що він складається з двох срібних пам’ятних монет, які разом утворюють символічну фігуру у формі серця.
Їх номінал – 10 гривень та 10 злотих.
Половину тиражу монет було виготовлено Банкнотно-монетним двором НБУ, іншу половину – Польським монетним двором (Mennica Polska S.A.).
На аверсах монет зображено стрічки в кольорах стягів України та Польщі, які оздоблені гербами обох країн. У нижній частині монет – стилізовані зображення людських фігур, що символізують поточну ситуацію в обох країнах: на українській монеті – війну, її жахи та опір українського народу; на польській – допомогу, підтримку та співчуття.
На реверсах - символічні постаті українця і поляка, які сидять за одним столом, накритим скатертиною, і діляться хлібом та вином. З’єднавши дві монети разом, у нижній їх частині орнамент утворює квітку – символ надії, життя та розвитку.
Загальний тираж набору – до 10 тисяч штук (по п’ять тисяч штук для кожної країни).
Зазначимо, що свій дохід від продажу спільного набору срібних пам’ятних монет «Дружба та братство – найбільше багатство» Національний банк Польщі планує передати Україні у формі безповоротної гуманітарної фінансової допомоги.
📌 Детальніше про набір пам’ятних монет та як їх можна придбати дізнавайтеся за посиланням.
Саме таку промовисту назву має спільний набір пам’ятних монет, який випустять центробанки України та Польщі.
І не будь-коли, а символічно він буде введений в обіг 24 серпня – в День незалежності України.
Польща – давній партнер і друг України. І вкотре підтвердила це від початку повномасштабної загарбницької війни росії проти нашої країни. Саме польський народ одним із перших підтримав Україну, продемонструвавши гуманізм та щиросердність, солідарність та партнерство.
🤔 Як виглядатиме цей набір пам’ятних монет?
Унікальність спільного україно-польського набору полягає в тому, що він складається з двох срібних пам’ятних монет, які разом утворюють символічну фігуру у формі серця.
Їх номінал – 10 гривень та 10 злотих.
Половину тиражу монет було виготовлено Банкнотно-монетним двором НБУ, іншу половину – Польським монетним двором (Mennica Polska S.A.).
На аверсах монет зображено стрічки в кольорах стягів України та Польщі, які оздоблені гербами обох країн. У нижній частині монет – стилізовані зображення людських фігур, що символізують поточну ситуацію в обох країнах: на українській монеті – війну, її жахи та опір українського народу; на польській – допомогу, підтримку та співчуття.
На реверсах - символічні постаті українця і поляка, які сидять за одним столом, накритим скатертиною, і діляться хлібом та вином. З’єднавши дві монети разом, у нижній їх частині орнамент утворює квітку – символ надії, життя та розвитку.
Загальний тираж набору – до 10 тисяч штук (по п’ять тисяч штук для кожної країни).
Зазначимо, що свій дохід від продажу спільного набору срібних пам’ятних монет «Дружба та братство – найбільше багатство» Національний банк Польщі планує передати Україні у формі безповоротної гуманітарної фінансової допомоги.
📌 Детальніше про набір пам’ятних монет та як їх можна придбати дізнавайтеся за посиланням.
📉 У липні 2023 року споживча інфляція в річному вимірі і далі сповільнювалася – до 11,3% з 12,8% у червні.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактичні темпи зростання цін були нижчими за траєкторію прогнозу НБУ, опублікованого в Інфляційному звіті за липень 2023 року.
Швидше уповільнення інфляції зумовлювалося більшою пропозицією сирих продуктів, а також подальшим відображенням сприятливої ситуації на валютному ринку та поліпшенням інфляційних і курсових очікувань у цінах на окремі товари.
➡️ Детальніше – в коментарі НБУ щодо рівня інфляції.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактичні темпи зростання цін були нижчими за траєкторію прогнозу НБУ, опублікованого в Інфляційному звіті за липень 2023 року.
Швидше уповільнення інфляції зумовлювалося більшою пропозицією сирих продуктів, а також подальшим відображенням сприятливої ситуації на валютному ринку та поліпшенням інфляційних і курсових очікувань у цінах на окремі товари.
➡️ Детальніше – в коментарі НБУ щодо рівня інфляції.
‼️ Національний банк України з 12 серпня пом'якшує низку валютних обмежень з метою:
▪️активнішої участі банків-нерезидентів на ринку ОВДП;
▪️збільшення припливу іноземної валюти в країну;
▪️ підтримання соціальних ініціатив щодо захисту громадян.
Крім того, вжито додаткових заходів, щоб запобігти непродуктивному відпливу капіталу з України для збереження стійкості валютного ринку.
➡️ ДЕТАЛІ
▪️активнішої участі банків-нерезидентів на ринку ОВДП;
▪️збільшення припливу іноземної валюти в країну;
▪️ підтримання соціальних ініціатив щодо захисту громадян.
Крім того, вжито додаткових заходів, щоб запобігти непродуктивному відпливу капіталу з України для збереження стійкості валютного ринку.
➡️ ДЕТАЛІ
Обсяги українського агроекспорту у 2022/2023 маркетинговому році (МР) були вищими за результати попереднього МР.
❓Як це сталося, враховуючи всі зусилля росії з блокування морських перевезень, які є основним шляхом транспортування агропродукції, мінування шляхів, руйнування виробничої та логістичної інфраструктури?
Основна причина таких результатів – віддана та завзята робота українських аграріїв, логістів та перевізників за вагомої підтримки міжнародних партнерів.
Допомогли також значні запаси рекордного врожаю 2021 року та збільшення інтересу з боку ЄС до олійної сировини.
Крім того, в серпні 2022 року було відкрито "зерновий коридор". Також активно розбудовувалися й альтернативні логістичні шляхи поставок.
Сприятливі результати першого "воєнного" МР стали вагомою підтримкою проведення посівної та збиральної кампанії поточного МР.
☝Оновлений макроекономічний прогноз НБУ ґрунтується на консервативному припущенні про невідновлення "зернового коридору" до закінчення активної фази воєнних дій, що обмежуватиме потенціал відновлення експорту.
Водночас потужна міжнародна фінансова допомога сприятиме сталому зростанню міжнародних резервів.
📌 Детальніше з цифрами читайте в Інфляційному звіті НБУ.
❓Як це сталося, враховуючи всі зусилля росії з блокування морських перевезень, які є основним шляхом транспортування агропродукції, мінування шляхів, руйнування виробничої та логістичної інфраструктури?
Основна причина таких результатів – віддана та завзята робота українських аграріїв, логістів та перевізників за вагомої підтримки міжнародних партнерів.
Допомогли також значні запаси рекордного врожаю 2021 року та збільшення інтересу з боку ЄС до олійної сировини.
Крім того, в серпні 2022 року було відкрито "зерновий коридор". Також активно розбудовувалися й альтернативні логістичні шляхи поставок.
Сприятливі результати першого "воєнного" МР стали вагомою підтримкою проведення посівної та збиральної кампанії поточного МР.
☝Оновлений макроекономічний прогноз НБУ ґрунтується на консервативному припущенні про невідновлення "зернового коридору" до закінчення активної фази воєнних дій, що обмежуватиме потенціал відновлення експорту.
Водночас потужна міжнародна фінансова допомога сприятиме сталому зростанню міжнародних резервів.
📌 Детальніше з цифрами читайте в Інфляційному звіті НБУ.
Відповідальне кредитування
#9422
❓Як ухвалення законопроєкту 9422 вплине на врегулювання ситуацій, пов’язаних із недобросовісними практиками фінустанов?
Протягом цього тижня на прикладі реальних історій українців ми розповідали, які проблеми виникають у громадян під час отримання послуги мікрокредитування та як ухвалення законопроєкту №9422 дасть змогу забезпечити відповідальне кредитування з боку небанківських фінансових установ.
Зокрема, сприятиме вирішенню таких проблем:
1⃣ свідоме надання позик людині, яка не здатна виконувати зобов’язання;
2⃣ захмарні відсоткові ставки за кредитами та недостатньо прозоре інформування про них позичальників;
3⃣ неетична поведінка з боку фінансових установ та колекторських компаній щодо врегулювання проблемної заборгованості.
Сьогодні ж поговоримо про ще одну проблему, яка не дає змоги НБУ миттєво реагувати на порушення фінустанов та своєчасно врегульовувати ситуацію на користь клієнтів.
🚩 Приклад: ще з липня 2020 року, ставши регулятором, Національний банк виявив на ринку небанківського кредитування усталену практику введення в оману споживачів за допомогою реклами та свідомого приховування важливої інформації. У рекламі зазначалася лише приваблива для споживача відсоткова ставка на рівні 0% чи 0,01%.
Насправді реальна відсоткова ставка могла перевищувати тисячі відсотків річних і ніколи не дорівнювала такому привабливому значенню.
Також були масові випадки, коли фінансові компанії включали в договори споживчого кредитування такі умови, що ставили споживача у завчасно невигідне становище.
Тож восени 2021 року Національний банк зобов’язав небанківські фінансові установи повністю розкривати інформацію про послугу споживчого кредитування та вартість кредиту для споживача, зокрема в рекламі.
Національний банк фіксував такі відверто оманливі практики, проте через складну бюрократичну процедуру прибрати їх з ринку вдавалося лише через майже 7 місяців.
‼️Проблема №4: забюрократизована процедура ухвалення рішень, що сповільнює реакцію НБУ на порушення фінустанов.
Наявна процедура прийняття нормативно-правових актів на ринку небанківських фінансових послуг значно затягує процес прийняття таких необхідних рішень Національним банком та позбавляє регулятора можливості своєчасно реагувати на зловживання учасників ринку небанківських фінансових послуг.
🟢 Рішення: Ухвалення законопроєкту № 9422 дасть змогу значно пришвидшити процедуру прийняття рішень Національним банком та оперативно й невідкладно реагувати на недобросовісну практику учасників ринку небанківських фінансових послуг.
Раніше вирішення проблемних питань на небанківському фінансовому ринку могло займати більше 6 місяців, а подекуди – могло тривати роками. У разі підтримання законодавчої ініціативи їх вирішення зможе займати від місяця до лічених днів, залежно від предмета регулювання і необхідної швидкості реакції регулятора.
#9422
❓Як ухвалення законопроєкту 9422 вплине на врегулювання ситуацій, пов’язаних із недобросовісними практиками фінустанов?
Протягом цього тижня на прикладі реальних історій українців ми розповідали, які проблеми виникають у громадян під час отримання послуги мікрокредитування та як ухвалення законопроєкту №9422 дасть змогу забезпечити відповідальне кредитування з боку небанківських фінансових установ.
Зокрема, сприятиме вирішенню таких проблем:
1⃣ свідоме надання позик людині, яка не здатна виконувати зобов’язання;
2⃣ захмарні відсоткові ставки за кредитами та недостатньо прозоре інформування про них позичальників;
3⃣ неетична поведінка з боку фінансових установ та колекторських компаній щодо врегулювання проблемної заборгованості.
Сьогодні ж поговоримо про ще одну проблему, яка не дає змоги НБУ миттєво реагувати на порушення фінустанов та своєчасно врегульовувати ситуацію на користь клієнтів.
🚩 Приклад: ще з липня 2020 року, ставши регулятором, Національний банк виявив на ринку небанківського кредитування усталену практику введення в оману споживачів за допомогою реклами та свідомого приховування важливої інформації. У рекламі зазначалася лише приваблива для споживача відсоткова ставка на рівні 0% чи 0,01%.
Насправді реальна відсоткова ставка могла перевищувати тисячі відсотків річних і ніколи не дорівнювала такому привабливому значенню.
Також були масові випадки, коли фінансові компанії включали в договори споживчого кредитування такі умови, що ставили споживача у завчасно невигідне становище.
Тож восени 2021 року Національний банк зобов’язав небанківські фінансові установи повністю розкривати інформацію про послугу споживчого кредитування та вартість кредиту для споживача, зокрема в рекламі.
Національний банк фіксував такі відверто оманливі практики, проте через складну бюрократичну процедуру прибрати їх з ринку вдавалося лише через майже 7 місяців.
‼️Проблема №4: забюрократизована процедура ухвалення рішень, що сповільнює реакцію НБУ на порушення фінустанов.
Наявна процедура прийняття нормативно-правових актів на ринку небанківських фінансових послуг значно затягує процес прийняття таких необхідних рішень Національним банком та позбавляє регулятора можливості своєчасно реагувати на зловживання учасників ринку небанківських фінансових послуг.
🟢 Рішення: Ухвалення законопроєкту № 9422 дасть змогу значно пришвидшити процедуру прийняття рішень Національним банком та оперативно й невідкладно реагувати на недобросовісну практику учасників ринку небанківських фінансових послуг.
Раніше вирішення проблемних питань на небанківському фінансовому ринку могло займати більше 6 місяців, а подекуди – могло тривати роками. У разі підтримання законодавчої ініціативи їх вирішення зможе займати від місяця до лічених днів, залежно від предмета регулювання і необхідної швидкості реакції регулятора.
#ГолосНБУ
💡Пожвавлення економіки, контроль обміну готівкової іноземної валюти та розвиток Національної платіжної системи "Простір". Такими були у фокусі уваги експертів НБУ теми цього тижня.
Короткий дайджест 👇
🚩 Попри виклики війни економічна активність у першому півріччі відновлювалася швидше, ніж прогнозувалося. Темпи зростання споживчих цін знижуються стрімкіше, а валютний ринок залишається стійким.
Чи можна очікувати такої тенденції й надалі? Відповідь - у колонці Голови НБУ Андрія Пишного для "Економічної правди".
🚩 Національний банк і надалі тримає під особливим контролем питання обміну банкнот іноземної валюти. Про те, як вдалося досягти нормалізації ситуації та інші дотичні питання обговорили представники НБУ та учасники ринку.
🚩 Підвищення рівня національної безпеки завдяки розширенню використання карток ПРОСТІР передбачене оновленою Стратегією Національно банку.
Про розвиток НПС "Простір" та економічні переваги, які надає система для банків-емітентів, говорили під час зустрічі представники банківської спільноти та НБУ.
💡Пожвавлення економіки, контроль обміну готівкової іноземної валюти та розвиток Національної платіжної системи "Простір". Такими були у фокусі уваги експертів НБУ теми цього тижня.
Короткий дайджест 👇
🚩 Попри виклики війни економічна активність у першому півріччі відновлювалася швидше, ніж прогнозувалося. Темпи зростання споживчих цін знижуються стрімкіше, а валютний ринок залишається стійким.
Чи можна очікувати такої тенденції й надалі? Відповідь - у колонці Голови НБУ Андрія Пишного для "Економічної правди".
🚩 Національний банк і надалі тримає під особливим контролем питання обміну банкнот іноземної валюти. Про те, як вдалося досягти нормалізації ситуації та інші дотичні питання обговорили представники НБУ та учасники ринку.
🚩 Підвищення рівня національної безпеки завдяки розширенню використання карток ПРОСТІР передбачене оновленою Стратегією Національно банку.
Про розвиток НПС "Простір" та економічні переваги, які надає система для банків-емітентів, говорили під час зустрічі представники банківської спільноти та НБУ.
У липні НБУ вперше від початку повномасштабної війни знизив облікову ставку – з 25% до 22%.
❓Що ця зміна свідчить про стан економіки?
❓Чому ставка знизилася саме на 3 в. п.?
❓Як це рішення вплине на ставки за депозитами?
❓Що буде з інфляцією та яким буде курс гривні?
Відповіді на всі ці запитання надав заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук в ефірі "Українського радіо".
👉 Прослухати коментар
❓Що ця зміна свідчить про стан економіки?
❓Чому ставка знизилася саме на 3 в. п.?
❓Як це рішення вплине на ставки за депозитами?
❓Що буде з інфляцією та яким буде курс гривні?
Відповіді на всі ці запитання надав заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук в ефірі "Українського радіо".
👉 Прослухати коментар
Відповідальне кредитування
№ 9422
💬 «Національний банк намагається зробити ринок споживчого кредитування, так звані швидкі кредити, більш орієнтованим на споживача, більш захищеним для споживача, більш конкурентним. Таким, що враховував би не лише можливість фінансовим компаніям заробити, а ці заробітки насправді вражають, 1500%–1800% річних, а щоб це була чесна і справедлива ставка. Так, на «швидкі гроші», так, на доступні. Але усе ж такою, щоб вона не перетворювала позику на фінансове рабство і соціальне вбивство».
На цьому наголосив Голова Національного банку Андрій Пишний у коментарі Телеканал "Рада".
За його словами, аналіз тисяч звернень, які надходять до Національного банку, показує, що фінансові компанії, які надають послуги мікрокредитування за принципом «швидкі гроші», часто не перевіряють платоспроможність позичальників, а рівень процентної ставки за кредитом виявляється непідйомним для них.
Тож у більшості випадків такі підходи до кредитування закінчуються людськими трагедіями.
☝️ Приклади таких життєвих ситуацій ми навели в серії публікацій минулого тижня.
Також окреслили головні проблеми ринку мікрокредитування, які міг би допомогти вирішити законопроєкт № 9422, який навесні ініціював Національний банк.
✅ Загалом документ дасть змогу:
▪ обмежити максимальний рівень ставки за «швидкими кредитами» - до 1% на день (на перехідний період – до 2,5%);
▪ забезпечити прозоре інформування позичальників щодо умов кредитування та перевірку їх платоспроможності;
▪ оперативно ухвалювати рішення щодо компаній, які використовують недобросовісну практику у своїй роботі.
Як зазначив Андрій Пишний, передусім НБУ прагне забезпечити захист прав споживачів фінансових послуг, щоб їм була доступна вся інформація про взаємні зобов’язання з фінансовою компанією, аби свідомо та виважено ухвалювати рішення.
Ще однією метою змін є потреба прискорити процедуру прийняття законодавчих та нормативно-правових актів для регулювання ринку небанківських фінансових послуг.
📑 Наразі документ схвалений Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та переданий на розгляд народних депутатів.
Національний банк сподівається на його схвалення найближчим часом.
№ 9422
💬 «Національний банк намагається зробити ринок споживчого кредитування, так звані швидкі кредити, більш орієнтованим на споживача, більш захищеним для споживача, більш конкурентним. Таким, що враховував би не лише можливість фінансовим компаніям заробити, а ці заробітки насправді вражають, 1500%–1800% річних, а щоб це була чесна і справедлива ставка. Так, на «швидкі гроші», так, на доступні. Але усе ж такою, щоб вона не перетворювала позику на фінансове рабство і соціальне вбивство».
На цьому наголосив Голова Національного банку Андрій Пишний у коментарі Телеканал "Рада".
За його словами, аналіз тисяч звернень, які надходять до Національного банку, показує, що фінансові компанії, які надають послуги мікрокредитування за принципом «швидкі гроші», часто не перевіряють платоспроможність позичальників, а рівень процентної ставки за кредитом виявляється непідйомним для них.
Тож у більшості випадків такі підходи до кредитування закінчуються людськими трагедіями.
☝️ Приклади таких життєвих ситуацій ми навели в серії публікацій минулого тижня.
Також окреслили головні проблеми ринку мікрокредитування, які міг би допомогти вирішити законопроєкт № 9422, який навесні ініціював Національний банк.
✅ Загалом документ дасть змогу:
▪ обмежити максимальний рівень ставки за «швидкими кредитами» - до 1% на день (на перехідний період – до 2,5%);
▪ забезпечити прозоре інформування позичальників щодо умов кредитування та перевірку їх платоспроможності;
▪ оперативно ухвалювати рішення щодо компаній, які використовують недобросовісну практику у своїй роботі.
Як зазначив Андрій Пишний, передусім НБУ прагне забезпечити захист прав споживачів фінансових послуг, щоб їм була доступна вся інформація про взаємні зобов’язання з фінансовою компанією, аби свідомо та виважено ухвалювати рішення.
Ще однією метою змін є потреба прискорити процедуру прийняття законодавчих та нормативно-правових актів для регулювання ринку небанківських фінансових послуг.
📑 Наразі документ схвалений Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та переданий на розгляд народних депутатів.
Національний банк сподівається на його схвалення найближчим часом.
🎯 Монетарна політика НБУ зосереджена, зокрема, на створенні стимулів для банків щодо забезпечення достатньої привабливості гривневих інструментів.
Адже вона є важливим аргументом під час вибору громадянами між заощадженнями та споживанням, а також обрання валюти заощаджень.
Зміна облікової ставки першочергово впливає на вартість міжбанківських кредитних ресурсів, а з часом – і на дохідність депозитів.
Такий вплив на депозитні ставки є асиметричним: банки зазвичай охочіше йдуть на зниження ставок за депозитами, ніж на їх підвищення.
✅ На дієвість монетарної трансмісії впливає низка чинників, зокрема:
▪️економічна невизначеність – в умовах турбулентності банки менш схильні різко змінювати ставки за депозитами, а вкладники також стають обережнішими, прагнучи зберігати більшу частину коштів у найліквіднішій формі;
▪️рівень ліквідності – її значний профіцит послаблює стимули банків до конкуренції за вкладників;
▪️значна монополізація ринку депозитів – маркетмейкери визначають вигідну для себе динаміку ставок, не переймаючись реакцією конкурентів і можливою втратою клієнтів;
▪️ інфляційна динаміка – вища інфляція сприяє відчутнішому підвищенню ставок для збереження привабливості депозитів, нижча – дає змогу банкам знижувати ставки без загрози відпливу коштів.
☝НБУ в цьому році суттєво підвищив нормативи формування банками обов’язкових резервів, змінив механізм їх розрахунку, а також запровадив унікальний операційний дизайн монетарної політики.
Ці заходи сприяли суттєвому зростанню привабливості строкових гривневих депозитів.
Водночас попит на іноземну валюту скоротився. Це позитивно позначилося на очікуваннях, підтримало стійкість валютного ринку, а отже, й тенденцію до зниження інфляції.
👉 ДЕТАЛЬНІШЕ
Адже вона є важливим аргументом під час вибору громадянами між заощадженнями та споживанням, а також обрання валюти заощаджень.
Зміна облікової ставки першочергово впливає на вартість міжбанківських кредитних ресурсів, а з часом – і на дохідність депозитів.
Такий вплив на депозитні ставки є асиметричним: банки зазвичай охочіше йдуть на зниження ставок за депозитами, ніж на їх підвищення.
✅ На дієвість монетарної трансмісії впливає низка чинників, зокрема:
▪️економічна невизначеність – в умовах турбулентності банки менш схильні різко змінювати ставки за депозитами, а вкладники також стають обережнішими, прагнучи зберігати більшу частину коштів у найліквіднішій формі;
▪️рівень ліквідності – її значний профіцит послаблює стимули банків до конкуренції за вкладників;
▪️значна монополізація ринку депозитів – маркетмейкери визначають вигідну для себе динаміку ставок, не переймаючись реакцією конкурентів і можливою втратою клієнтів;
▪️ інфляційна динаміка – вища інфляція сприяє відчутнішому підвищенню ставок для збереження привабливості депозитів, нижча – дає змогу банкам знижувати ставки без загрози відпливу коштів.
☝НБУ в цьому році суттєво підвищив нормативи формування банками обов’язкових резервів, змінив механізм їх розрахунку, а також запровадив унікальний операційний дизайн монетарної політики.
Ці заходи сприяли суттєвому зростанню привабливості строкових гривневих депозитів.
Водночас попит на іноземну валюту скоротився. Це позитивно позначилося на очікуваннях, підтримало стійкість валютного ринку, а отже, й тенденцію до зниження інфляції.
👉 ДЕТАЛЬНІШЕ
✔️ Оприлюднено графік засідань НБУ з монетарної політики на 2024 рік.
Традиційно у 2024-му планується вісім засідань Правління НБУ, на яких ухвалюватиметься рішення з облікової ставки, а на чотирьох із них – ще й нові макропрогнози Національного банку.
❓Де шукати графік?
▪️Сайт Національного банку ➡️ "Монетарна політика" ➡️ "Графік проведення засідань Правління з питань монетарної політики".
▪️За цим посиланням.
Традиційно у 2024-му планується вісім засідань Правління НБУ, на яких ухвалюватиметься рішення з облікової ставки, а на чотирьох із них – ще й нові макропрогнози Національного банку.
❓Де шукати графік?
▪️Сайт Національного банку ➡️ "Монетарна політика" ➡️ "Графік проведення засідань Правління з питань монетарної політики".
▪️За цим посиланням.
Зростання обсягу кредитів, покращення їх якості та зниження ставок – такі новини свіжого Огляду банківського сектору.
☝Ключові тези Огляду:
▪️обсяги чистого роздрібного гривневого кредитного портфеля в ІІ кварталі зросли вперше від початку повномасштабного вторгнення, передусім, унаслідок відновлення карткового кредитування;
▪️чистий гривневий корпоративний кредитний портфель протягом перших двох місяців ІІ кварталу ще скорочувався, проте в червні зріс вперше за останніх 12 місяців;
▪️частка непрацюючих кредитів фізичним особам у ІІ кварталі вперше з початку введення воєнного стану знизилася, водночас за кредитами бізнесу вона зросла на 0,4 в. п.;
▪️ ставки за кредитами фізичних осіб впродовж кварталу дещо знизилися – до 28,5% річних, а за кредитами бізнесу – коливалися на рівні близько 20% річних;
▪️перші результати оцінки стійкості 20 найбільших банків оптимістичні: суттєвих недооцінок кредитного ризику НБУ не виявив.
💬 «Банки пожвавлюють кредитування, а це є важливим свідченням відновлення економіки, – зазначила перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова. – Про сталий тренд говорити зарано, але очікування економічних агентів та споживчі настрої населення поліпшуються".
➡️ Повний текст Огляду – тут.
☝Ключові тези Огляду:
▪️обсяги чистого роздрібного гривневого кредитного портфеля в ІІ кварталі зросли вперше від початку повномасштабного вторгнення, передусім, унаслідок відновлення карткового кредитування;
▪️чистий гривневий корпоративний кредитний портфель протягом перших двох місяців ІІ кварталу ще скорочувався, проте в червні зріс вперше за останніх 12 місяців;
▪️частка непрацюючих кредитів фізичним особам у ІІ кварталі вперше з початку введення воєнного стану знизилася, водночас за кредитами бізнесу вона зросла на 0,4 в. п.;
▪️ ставки за кредитами фізичних осіб впродовж кварталу дещо знизилися – до 28,5% річних, а за кредитами бізнесу – коливалися на рівні близько 20% річних;
▪️перші результати оцінки стійкості 20 найбільших банків оптимістичні: суттєвих недооцінок кредитного ризику НБУ не виявив.
💬 «Банки пожвавлюють кредитування, а це є важливим свідченням відновлення економіки, – зазначила перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова. – Про сталий тренд говорити зарано, але очікування економічних агентів та споживчі настрої населення поліпшуються".
➡️ Повний текст Огляду – тут.
З 19 серпня 2023 року НБУ оновлює порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
❓Які вносяться зміни?
1⃣ Розширюється перелік інформації, яка має бути розміщена в касі банку чи небанківської фінансової установи в доступному для огляду клієнтами місці.
Відтепер там має бути вказана ще й контактна інформація (адреса місцезнаходження, номер телефону, електронна пошта, посилання на інтернет-сторінку) банку чи небанківської установи, а також Національного банку для звернень клієнтів у разі виникнення спірних або конфліктних ситуацій й для інформування про порушення під час здійснення валютно-обмінних операцій.
2⃣ Надається можливість фізичним особам-нерезидентам отримувати на поточні рахунки в гривнях кошти, сплата яких передбачена умовами цивільно-правових договорів.
Це пов'язано з відповідними змінами в законодавстві України.
👉 ДЕТАЛІ
❓Які вносяться зміни?
1⃣ Розширюється перелік інформації, яка має бути розміщена в касі банку чи небанківської фінансової установи в доступному для огляду клієнтами місці.
Відтепер там має бути вказана ще й контактна інформація (адреса місцезнаходження, номер телефону, електронна пошта, посилання на інтернет-сторінку) банку чи небанківської установи, а також Національного банку для звернень клієнтів у разі виникнення спірних або конфліктних ситуацій й для інформування про порушення під час здійснення валютно-обмінних операцій.
2⃣ Надається можливість фізичним особам-нерезидентам отримувати на поточні рахунки в гривнях кошти, сплата яких передбачена умовами цивільно-правових договорів.
Це пов'язано з відповідними змінами в законодавстві України.
👉 ДЕТАЛІ
🟢 Банки України в червні 2023 року видали 527 іпотечних кредитів на загальну суму 754,1 млн грн.
Результати щомісячного опитування банків щодо наданих населенню іпотечних кредитів свідчать про зростання обсягу та кількості іпотечних кредитів порівняно з травнем більш ніж удвічі передусім завдяки активізації пільгового кредитування в межах програми «єОселя».
Про видачу нової іпотеки в червні поінформували п’ять банків, які кредитували придбання житла переважно на вторинному ринку нерухомості.
☝Середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами становила в червні 7,9% (у травні – 8,1%).
У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у червні видано в місті Києві та Київський області – 223 договори на загальну суму 377,9 млн грн (50,1% від загального обсягу), Львівській (25 договорів на 41,8 млн грн), Рівненській (30 на 41,6 млн грн) та Вінницькій (26 на 37,5 млн грн) областях.
Під час опитування в липні 2023 року відповіді надали 26 банків, частка яких у загальному валовому іпотечному портфелі на кінець 2021 року становила 94,9%.
Результати щомісячного опитування банків щодо наданих населенню іпотечних кредитів свідчать про зростання обсягу та кількості іпотечних кредитів порівняно з травнем більш ніж удвічі передусім завдяки активізації пільгового кредитування в межах програми «єОселя».
Про видачу нової іпотеки в червні поінформували п’ять банків, які кредитували придбання житла переважно на вторинному ринку нерухомості.
☝Середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами становила в червні 7,9% (у травні – 8,1%).
У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у червні видано в місті Києві та Київський області – 223 договори на загальну суму 377,9 млн грн (50,1% від загального обсягу), Львівській (25 договорів на 41,8 млн грн), Рівненській (30 на 41,6 млн грн) та Вінницькій (26 на 37,5 млн грн) областях.
Під час опитування в липні 2023 року відповіді надали 26 банків, частка яких у загальному валовому іпотечному портфелі на кінець 2021 року становила 94,9%.
☝Із 18 серпня 2023 року почала функціонувати Рада оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків України замість однойменного Комітету.
Ця зміна відбулася в межах реформування та оптимізації системи колегіальних органів НБУ.
Створення Ради свідчить, що вже невдовзі, після формування складу Ради, відновиться активна робота НБУ в частині вдосконалення індикаторів грошового та валютного ринків, яку було призупинено на початку повномасштабної війни.
➡️ ДЕТАЛІ
Ця зміна відбулася в межах реформування та оптимізації системи колегіальних органів НБУ.
Створення Ради свідчить, що вже невдовзі, після формування складу Ради, відновиться активна робота НБУ в частині вдосконалення індикаторів грошового та валютного ринків, яку було призупинено на початку повномасштабної війни.
➡️ ДЕТАЛІ
#ГолосНБУ
Субота, а отже, маємо для вас чергову добірку коментарів та експертних обговорень НБУ за тиждень👇
🚩 Голова НБУ Андрій Пишний у коментарі телеканалу «Рада» розповів, яких позитивних змін на ринку мікрокредитування вдасться досягти в разі ухвалення парламентом законопроєкту № 9422.
🚩 Про те, як зниження облікової ставки вплине на ставки за депозитами та динаміку інфляції, а також про валютну політику НБУ розповів заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у коментарі «Українському радіо».
🚩 Стан фінансового сектору, міжнародну підтримку України, санкційну політику відносно рф та інші теми обговорили керівники НБУ з Федеральним міністром фінансів Німеччини Крістіаном Лінднером та Надзвичайним і Повноважним Послом Німеччини в Україні Мартіном Єґером під час їх візиту до Національного банку.
🚩Як Національний банк регулюватиме діяльність бюро кредитних історій? Відповідний проєкт Положення обговорили представники НБУ з провідними гравцями цього ринку.
🚩Про ключові відмінності поточної кризи в Україні від попередніх криз з точки зору впливу на банківський сектор, перспективи відновлення та інші теми говорили експерти Національного банку під час лекторію «Літні вечори в НБУ», який стартував для журналістів, що спеціалізуються на фінансово-економічній тематиці.
Субота, а отже, маємо для вас чергову добірку коментарів та експертних обговорень НБУ за тиждень👇
🚩 Голова НБУ Андрій Пишний у коментарі телеканалу «Рада» розповів, яких позитивних змін на ринку мікрокредитування вдасться досягти в разі ухвалення парламентом законопроєкту № 9422.
🚩 Про те, як зниження облікової ставки вплине на ставки за депозитами та динаміку інфляції, а також про валютну політику НБУ розповів заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у коментарі «Українському радіо».
🚩 Стан фінансового сектору, міжнародну підтримку України, санкційну політику відносно рф та інші теми обговорили керівники НБУ з Федеральним міністром фінансів Німеччини Крістіаном Лінднером та Надзвичайним і Повноважним Послом Німеччини в Україні Мартіном Єґером під час їх візиту до Національного банку.
🚩Як Національний банк регулюватиме діяльність бюро кредитних історій? Відповідний проєкт Положення обговорили представники НБУ з провідними гравцями цього ринку.
🚩Про ключові відмінності поточної кризи в Україні від попередніх криз з точки зору впливу на банківський сектор, перспективи відновлення та інші теми говорили експерти Національного банку під час лекторію «Літні вечори в НБУ», який стартував для журналістів, що спеціалізуються на фінансово-економічній тематиці.
Під синьо-жовтими знаменами твориться історія вільної й незалежної України!
Під синьо-жовтими знаменами сьогодні змінюється світ, для якого Україна – це приклад держави, здатної на неможливе в боротьбі за людські цінності та право на власне незалежне буття.
Де майорить синьо-жовтий стяг – панує свобода та сміливість! Сьогодні це знають усі. І наші вороги теж!
🇺🇦 Піднятий над звільненим містом чи врятований від окупантів, у військовому наплічнику чи в рідному домі, у Києві чи Варшаві, Нью-Йорку чи Дубліні – він символ української держави та єдності українського народу – коли знаєш, що з тобою пліч-о-пліч стоїть твоя країна.
Шануймо державні символи, плекаймо кожен здобуток країни та пам’ятаймо кожну втрату, які назавжди увійдуть в її історію.
З Днем Державного Прапора України! 💙💛
Під синьо-жовтими знаменами сьогодні змінюється світ, для якого Україна – це приклад держави, здатної на неможливе в боротьбі за людські цінності та право на власне незалежне буття.
Де майорить синьо-жовтий стяг – панує свобода та сміливість! Сьогодні це знають усі. І наші вороги теж!
🇺🇦 Піднятий над звільненим містом чи врятований від окупантів, у військовому наплічнику чи в рідному домі, у Києві чи Варшаві, Нью-Йорку чи Дубліні – він символ української держави та єдності українського народу – коли знаєш, що з тобою пліч-о-пліч стоїть твоя країна.
Шануймо державні символи, плекаймо кожен здобуток країни та пам’ятаймо кожну втрату, які назавжди увійдуть в її історію.
З Днем Державного Прапора України! 💙💛
🇺🇦 До 32-ої річниці Незалежності України Національний банк презентував нові пам’ятні монеті “Сміливість бути. UA”, присвячені сміливості українського народу.
“Вони особливі, адже зазвичай монети присвячуються особистостям, подіям чи якимось суто матеріальним речам. Але ми спробували віднайти щось, що нас об’єднує та є вартим того, щоб бути закарбованим на монеті. І ми знайшли спільну рису, яка є очевидною для всього світу, рису, яка, по суті, стала синонімом слова “українці”. Це – сміливість! ” – сказав Андрій Пишний.
На аверсі зображено стилізовану композицію, що символізує Україну. Образ нашої Батьківщини втілено в символі тризуба, що перебуває “на вістрі” часу, сучасних трендів, суспільних процесів, уваги світу та творення нової світової історії.
“Сьогодні весь світ точно знає, що сміливість – це бути українцями. І щоб підкреслити це, ми зробили поверхню срібної монети частково дзеркальною. Піднесіть її до обличчя, побачте себе, відчуйте себе частиною незламної української нації. Це відзнака саме вам! Кожному із вас!”, – підкреслив Андрій Пишний.
На реверсі срібної монети міститься композиція, що символізує феномен сміливості та героїчного спротиву українського народу. У центрі – золотиста зірка, що засяяла новою надією, яка завдяки неймовірній відвазі та рішучості українців зруйнувала непорушний ідеологічний (міфічний) “камінь-бетон” непереможності російської армії, що протягом багатьох десятиліть навіювався російською пропагандою усьому світу.
З Днем Незалежності, Україно!
З Днем Незалежності, українці!
“Вони особливі, адже зазвичай монети присвячуються особистостям, подіям чи якимось суто матеріальним речам. Але ми спробували віднайти щось, що нас об’єднує та є вартим того, щоб бути закарбованим на монеті. І ми знайшли спільну рису, яка є очевидною для всього світу, рису, яка, по суті, стала синонімом слова “українці”. Це – сміливість! ” – сказав Андрій Пишний.
На аверсі зображено стилізовану композицію, що символізує Україну. Образ нашої Батьківщини втілено в символі тризуба, що перебуває “на вістрі” часу, сучасних трендів, суспільних процесів, уваги світу та творення нової світової історії.
“Сьогодні весь світ точно знає, що сміливість – це бути українцями. І щоб підкреслити це, ми зробили поверхню срібної монети частково дзеркальною. Піднесіть її до обличчя, побачте себе, відчуйте себе частиною незламної української нації. Це відзнака саме вам! Кожному із вас!”, – підкреслив Андрій Пишний.
На реверсі срібної монети міститься композиція, що символізує феномен сміливості та героїчного спротиву українського народу. У центрі – золотиста зірка, що засяяла новою надією, яка завдяки неймовірній відвазі та рішучості українців зруйнувала непорушний ідеологічний (міфічний) “камінь-бетон” непереможності російської армії, що протягом багатьох десятиліть навіювався російською пропагандою усьому світу.
З Днем Незалежності, Україно!
З Днем Незалежності, українці!
