​​Друзі, підбиваємо підсумки благодійної акції #лютийдонат.

☝Нагадаємо, Національний банк разом із фандрайзинговою платформою United24 та в партнерстві з ПриватБанк ініціював благодійний збір коштів для купівлі безпілотних комплексів "ЧАКЛУН" для Збройних Сил України.

За десять днів збору на "чаклуни" для наших захисників задонатили майже 30 тисяч українців.

✊🇺🇦 Загалом вдалося зібрати 11 789 100 грн. Цих коштів вистачить, щоб придбати 11 розвідувальних безпілотних комплексів "ЧАКЛУН".

✅ Більшість платежів у межах ініціативи (25,6 тисячі) – це платежі по 300 грн. Сума найбільшого донату – 100 200 грн.

Як і анонсувалося, сьогодні в прямому ефірі серед усіх учасників були визначені 24 переможці, які отримають унікальні подарунки від НБУ.

Зокрема, набори пам’ятних монет "Державні символи України" з автографами вищого керівництва України та додатковий подарунок від Голови НБУ – за найбільший донат однією сумою.

👉 Переглянути трансляцію можна тут: https://bit.ly/3YmE17K

ℹ️ Детальніше про підсумки благодійного збору #лютийдонат – за посиланням: https://bit.ly/3L75uHx

Дякуємо за підтримку наших захисників. Разом до Перемоги! 💙💛

​​❓Як змінився склад учасників фінансового ринку у лютому 2023 року?

Минулого місяця склад учасників фінринку був таким👇

🔹 небанківський ринок залишили 53 учасники, натомість додався один новий гравець;
🔹кількість банків залишилася без змін – 67.

Загалом станом на 28 лютого 2023 року у складі небанківського ринку відбулися такі зміни:

115 страховиків non-life (було 116) та 12 life-страховиків (без змін), а також додався один страховик зі спеціальним статусом;
176 ломбардів (було 179);
159 кредитних спілок (було 160);
95 лізингових компаній (було 97);
701 фінансова компанія (було 744);
58 страхових брокерів (був 61);
67 колекторських компаній (без змін).

✅ Крім того, на ринку визнано:

▪️ 25 банківських груп (без змін);
▪️ 22 небанківські фінансові групи (було 23).

На платіжному ринку діє 37 національних платіжних систем, ураховуючи державні (було 38) та 16 міжнародних платіжних систем (без змін).

Також, на ринку діють надавачі фінансових платіжних послуг, серед них 3 банки – емітенти електронних грошей (без змін). До числа інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, входять 41 комерційний агент (було 40) та 35 технологічних операторів платіжних послуг (без змін).

📌 Детальніше про результати реєстрації та ліцензування у лютому читайте за посиланням:
https://bit.ly/3ZYm3cG

​​🏦 Маємо результати щорічного перегляду переліку системно важливих банків (СВБ).

Відтепер до нього входить АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”, тож загалом категорія СВБ розширилася до 15 банків.

👉 ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК СВБ

​​🤩🎉 Маємо супер-новину!

Національний банк України визнаний центральним банком року за підсумками цьогорічної премії Central Banking Awards.

☝Це вперше НБУ переміг у номінації "Центральний банк року".

Престижну міжнародну нагороду щороку вручає профільний журнал про діяльність центральних банків та фінансових регуляторів Central Banking.

Цьогоріч міжнародні експерти високо оцінили комплексні зусилля команди НБУ, які забезпечили стабільність та безперервність роботи фінансової системи країни минулого року в безпрецедентно важких умовах повномасштабної війни.

Дякуємо журі Central Banking Awards за визнання нашої роботи та продовжуємо далі працювати задля стабільності та розвитку нашої країни! 🇺🇦

ДЕТАЛІ

​​#Paperless

Національний банк упроваджує інформаційну систему "Електронний архів НБУ".

На сьогодні завершена її дослідно-промислова експлуатація, яка тривала з грудня 2021 року.

☝Упровадження системи забезпечить автоматизацію основних функцій архіву, оцифрування архівних документів, легкість та зручність доступу до них працівників.

Надалі НБУ планує поширення цієї інформаційної системи в банках і фінансових установах з метою інтеграції й поліпшення їх взаємодії з регулятором, іншими органами державної влади.

ℹ️ Детальніше: https://bit.ly/3YOlilr

#прямамова

Інтерв'ю Голови НБУ Андрія Пишного виданню NV Бізнес про:
▪️роботу центробанку над посиленням санкційного тиску на фінансовий ринок країни-агресора;
▪️сценарії виходу міжнародних банківських груп з рф;
▪️реагування на діяльність банків, що порушують законодавство;
▪️нові ініціативи для захисту прав споживачів фінпослуг у сегменті мікрокредитування.

​​#призначенняНБУ

🟢 Новим директором Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ за результатами пошуку та співбесід кандидатів із Правлінням Національного банку з 13 березня 2023 року призначено Тетяну Мосійчук.

Департамент входить до вертикалі підпорядкування "Пруденційний нагляд", куратором якого є заступник Голови НБУ Дмитро Олійник.

ℹ️ Детальніше: https://bit.ly/3ZKlhQP

​​📑 НБУ уточнив вимоги до еквайрів під час здійснення ними платіжних операцій.

Дотримання учасниками платіжного ринку цих вимог сприятиме запобіганню здійснення ними:
▪️переказів від чи на користь суб’єктів, що, зокрема, здійснюють неліцензовану діяльність, діяльність, спрямовану на ухилення від сплати податків тощо;
▪️міскодингу (підміни коду категорії діяльності торговця) під час виконання платіжних операцій;
▪️підміни інформації, що має супроводжувати платіжну операцію відповідно до вимог законодавства.

👉ДЕТАЛЬНО про нові вимоги

​​✅ Національний банк удосконалив розрахунок пруденційних нормативів для небанківських надавачів платіжних послуг.

Зокрема, передбачено розширення складових грошових коштів, які слід враховувати під час розрахунку нормативу короткострокової ліквідності.

З метою запобігання виведення капіталу через інструменти кредитування додатково уточнено структуру основного капіталу та відрахувань для цілей розрахунку регулятивного капіталу.

​​🏠 Іпотека в січні 2023 року

Банки України в січні 2023 року видали 357 іпотечних кредитів на загальну суму 449,5 млн грн.

⬇️ Порівняно з січнем 2022 року нове іпотечне кредитування скоротилося вдвічі за кількістю договорів та на чверть у грошовому вимірі.

📑🖇️ Про це свідчать результати щомісячного опитування банків про обсяги наданих населенню іпотечних кредитів.

Про видачу нової іпотеки в січні поінформували 4 банки, які переважно кредитували в межах державних програм підтримки кредитування “Доступна іпотека” та “єОселя” виключно на вторинному ринку нерухомості.

📉Середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами становила в січні 7,5% (у грудні 2022 року – 8,3%).

🌐 У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у січні видано в Києві та Київський області – 83 договори на загальну суму 114,7 млн грн (26% від загального обсягу), у Волинській області – 42 договори на 50,8 млн грн (11%), у Рівненській області – 36 договорів на 40,1 млн грн (9%) та Львівській області – 28 договорів на 39,9 млн грн (9%).

​​🚩 У 2022 році системи переказу коштів активно використовувалися як для переказів у межах України, так і для отримання переказів з-за кордону.

Діяльність на території України у 2022 році здійснювали 37 систем переказу коштів, з яких 28 – створені резидентами та 9 – нерезидентами (чотири системи зі США, дві – з Великобританії, по одній – з Грузії та Канади).

Так, обсяг внутрішньодержавних переказів, здійснених через системи переказу коштів, становив 292,6 млрд грн (8 500,4 млн дол. США в еквіваленті) за травень – грудень 2022 року (на початку повномасштабного вторгнення, у лютому – квітні 2022 року, подання статистичної звітності щодо діяльності систем переказу коштів було призупинено).

⬆️ Це на 51,1 млрд грн, або на 21%, більше, ніж за аналогічний період 2021 року.

Лідером за сумою переказів у межах України була система переказу коштів "NovaPay" (45,0% усіх внутрішньодержавних переказів). Середня сума одного переказу в межах України становила 656 грн.

В Україну за травень – грудень 2022 року з використанням систем переказу коштів (створених як резидентами, так і нерезидентами) було переказано близько 2,15 млрд дол. США в еквіваленті. Це приблизно стільки ж, як і за аналогічний період 2021 року.

✅ Через системи переказу коштів найбільші обсяги коштів в Україну надходили з Італії (23%), Ізраїлю (18%), США (16%), Німеччини (7%) та Польщі (4%). Середня сума одного такого транскордонного переказу в Україну становила 206 дол. США.

Лідерами за сумою переказів в Україну були такі системи переказу коштів:

▪️Western Union (платіжна організація – резидент США) – 50% усіх переказів;
▪️PrivatMoney (платіжна організація – АТ КБ "ПриватБанк") – 20% усіх переказів;
▪️MoneyGram (платіжна організація – резидент США) – 17% усіх переказів.

🟢 Цінним також є те, що більшість систем переказу коштів ще на початку повномасштабної війни повністю або частково скасувала плату за перекази в Україну. Таким дієвим чином наші міжнародні партнери підтримали українців та їхні родини, які потерпають від війни. Також системи переказу коштів стали важливим каналом виплати гуманітарної допомоги українцям від низки міжнародних організацій.

Традиційно через системи переказу коштів у попередні роки надходило приблизно чверть від обсягу всіх приватних грошових переказів в Україну.

Усього у 2022 році, за попередніми даними, в Україну з усього світу було перераховано 13 млрд дол. США в еквіваленті, включаючи перекази через офіційні канали – банки, міжнародні системи грошових переказів, поштові відділення, та неофіційні – шляхом передавання грошей із рук в руки.

☝Нагадаємо, що на час дії воєнного стану здійснювати перекази з України за кордон заборонено.

​​🔍📋 За результатами моніторингу діяльності платіжних систем у 2022 році визначено перелік важливих об’єктів платіжної інфраструктури в Україні.

Єдиною системно важливою платіжною системою в Україні, як і у попередні роки, стала система електронних платежів (СЕП) Національного банку.

✅ До категорії важливих віднесено п’ять платіжних систем. А саме:

▪️ "MasterCard", MasterCard International Incorporated, США;
▪️ "Visa", Visa International Service Association, США;
▪️ "NovaPay", ТОВ "НоваПей", Україна;
▪️"Фінансовий світ", ТОВ "Українська платіжна система", Україна;
▪️ "Поштовий переказ", АТ "Укрпошта", Україна.

✅ Також були визначені три важливих оператори послуг платіжної інфраструктури: ПрАТ “Український процесінговий центр”, ТОВ “ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ” та ТОВ ”ТАС ЛІНК”.

✅ Крім того, цьогоріч вперше визначені важливі учасники платіжних систем:

▪️ АТ КБ "ПриватБанк" (СЕП НБУ, "MasterCard", "Visa");
▪️ ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" ("Фінансовий світ");
▪️ ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" ("Фінансовий світ").

☝Нагадаємо, що до важливих об’єктів платіжної інфраструктури НБУ встановлює посилені вимоги, зокрема, щодо безперервності діяльності та кіберстійкості.

​​#анонс

🔔 Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.

Захід транслюватиметься у прямому ефірі.

➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.

​​⚡ Правління НБУ ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних та запровадити додаткові заходи.

☝️Рішення НБУ спрямовані на підвищення привабливості строкових заощаджень у гривні, посилення стійкості валютного ринку та забезпечення подальшого зниження інфляції.

Які саме заходи вживатиме НБУ?

З 7 квітня 2023 року НБУ:

▪️запроваджує тримісячний депозитний сертифікат під облікову ставку з прив'язкою обсягів вкладень у цей інструмент до обсягів залучень банками гривневих депозитів населення строком від трьох місяців;

▪️знижує ставку за депозитними сертифікатами овернайт із 23% до 20%;

А з 11 травня 2023 року – пільгові нормативи резервування за строковими коштами на рахунках фізичних осіб в національній валюті (0%) та в іноземній валюті (10%) поширюватимуться лише на депозити з початковим строком від трьох місяців.

➡️ Детальніше про всі рішення

​​📉 Інфляція знижується другий місяць поспіль. У лютому – з 26,0% до 24,9% у річному вимірі.

Про це свідчать дані Держстату.

Зниження інфляції почалося раніше і відбувається швидше, ніж очікував НБУ.

✅ Зниженню інфляції сприяли:

▪️ збільшення пропозиції продовольства та пального;
▪️краща ситуація в енергетиці;
▪️поліпшення інфляційних очікувань та сприятлива ситуація на валютному ринку, зокрема завдяки заходам НБУ.

Це знівелювало ефекти від вищих витрат бізнесу, понесених для забезпечення безперервної діяльності в умовах відключень електроенергії.

☝НБУ очікує, що інфляція у 2023 році і надалі знижуватиметься.

Для забезпечення стійкого зниження інфляції Національний банк зберігає облікову ставку на рівні 25% та вживає додаткових заходів для посилення привабливості гривневих активів і підтримання курсової стабільності.

ℹ️ Детальніше про рівень інфляції в лютому в коментарі НБУ.

​​​​​​Учора Національний банк анонсував зміни до операційного дизайну монетарної політики, які почнуть діяти з 7 квітня.

Це одночасне:

1️⃣ введення нового тримісячного депозитного сертифіката під облікову ставку (зараз 25%) з прив'язкою до наявного портфеля депозитів населення від трьох місяців та обсягів залучення банками таких депозитів;

2️⃣ зниження ставки за депозитним сертифікатом овернайт до 20%.

📍Як такі зміни вплинуть на банківську систему?
📍Що зміниться для громадян
📍Чому така зміна підтримає зниження інфляції та стійкість валютного ринку?

▪️Ухвалені зміни стимулюватимуть банки активніше конкурувати за вкладників. Оскільки вищу дохідність за депозитними сертифікатами отримуватимуть лише ті банки, що активно залучали та надалі залучатимуть у громадян гривневі депозити строком від трьох місяців.

▪️Для цього банкам потрібно буде активізувати маркетингові стратегії, а також і надалі підвищувати ставки за депозитами в гривні. Збереження облікової ставки на рівні 25% даватиме банкам простір для такого підвищення.

▪️Нарощення строкових депозитів фізичних осіб у банківській системі, зі свого боку, мінімізуватиме ризики для курсової стійкості та сприятиме подальшому зниженню інфляції. Це також є необхідною передумовою для переходу НБУ до подальшого пом'якшення валютних обмежень.

▪️Водночас така зміна операційного дизайну монетарної політики не матиме негативного впливу на фінансову стабільність, адже введення нового тримісячного депсертифіката під облікову ставку значною мірою компенсує втрати банків від зниження до 20% ставки за депсертифікатом овернайт. Тим більше, що операційна прибутковість банків перебуває на високому рівні.

➡️ Під час пресбрифінгу з монетарної політики Голова НБУ Андрій Пишний підкреслив, що Національний банк і надалі буде працювати з банками, щоб вони відповідальніше ставилися до накопиченого в них обсягу коштів громадян і забезпечували привабливу пропозицію для вкладників.

💻 Переглянути запис пресбрифінгу можна тут.

​​❗Затверджено порядок надання аудиторами інформації про виявлені факти порушень надавачами фінансових послуг, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес.

Йдеться про всі банки, всі страхові компанії, а також про небанківські фінансові установи та юридичні особи, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, що є емітентами цінних паперів та/або належать до великих підприємств.

☝Це зроблено на виконання вимог ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правових засад провадження аудиторської діяльності в Україні”.

ДЕТАЛІ

​​​​#протидія_агресору

📑 Встановлено вимоги про розкриття банками інформації про зв’язки клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України.

🚫 Це допоможе виявити приховану присутність держави-агресора на українському ринку.

Постановою НБУ визначено категорії клієнтів, стосовно яких банк зобов’язаний виявляти та документувати таку інформацію, а також її обсяг за кожною категорією.

НБУ має право звернутися до банку за відповідними даними.

👉 ДЕТАЛІ

​​#офіційно

☝️ Зважаючи на суспільний інтерес до теми, НБУ коментує заяву, оприлюднену в ЗМІ Сімеоном Дянковим, довіреною особою, якій було передано право голосу за акціями підсанкційних власників істотної участі в АТ «СЕНС БАНК» (попереднє найменування – АТ «АЛЬФА-БАНК»)

1️⃣ НБУ не надавав пану Дянкову жодних доручень щодо проведення переговорів із пошуку потенційних інвесторів для Сенс Банку. У квітні 2022 року НБУ призначив Сімеона Дянкова довіреною особою, якій було передано право голосу за акціями, що опосередковано належать підсанкційним власникам істотної участі в АТ «СЕНС БАНК», а також право брати участь в управлінні банком.

Неодноразові згадки в інтерв’ю про те, що регулятор визначив для пана Дянкова певні завдання щодо «зменшення частки підсанкційних осіб серед акціонерів» та «пошуку інвестора» не відповідають дійсності і є маніпуляцією, яка може ввести в оману читачів.

2️⃣ На своє письмове звернення до НБУ пан Дянков та пан Шпек отримали відповідь по суті, у якій йшлося про те, що враховуючи накладені на М. Фрідмана та П. Авена санкції Радою ЄС, а також санкції РНБОУ, що були застосовані до М. Фрідмана, П.Авена та А. Косогова, усі зазначені особи позбавлені права розпоряджатися власними активами та відчужувати їх у будь-який спосіб до зняття санкцій.

Зазначена відповідь дає однозначне розуміння, що українське законодавство не передбачає дозвільних механізмів для того, щоб підсанкційні особи скористалися правом на відчуження акцій банку до моменту зняття таких санкцій.А отже, жодних підстав для згаданих у публікації запланованих «зустрічей в НБУ та ОП» немає.

3️⃣ НБУ підтверджує отримання листа від потенційного інвестора, на який також була надана вичерпна відповідь по суті. До того ж вкотре нагадуємо представникам банку, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон про банки) особа, яка має намір набути істотну участь у банку, зобов’язана повідомити про свої наміри і одночасно подати до Національного банку повний пакет документів.

НБУ не отримав від зацікавленої сторони пакета документів, визначених Законом про банки і нормативно-правовими актами Національного банку, для погодження набуття істотної участі. Комунікація банків із регулятором стосовно вищезазначених питань чітко визначена законодавством і не передбачає іншого формату звернень та переговорів. Як і у випадку з потенційною докапіталізацією банку на 1 млрд дол., ми констатуємо, що необхідного пакета документів не було подано на розгляд НБУ.

4️⃣ Стосовно застережень зростання частки держави в банківському секторі зазначаємо, що таке зростання зумовлено насамперед особливостями функціонування економіки під час війни, є вимушеним і тимчасовим її наслідком. Повномасштабна війна розв’язана рф в Україні є безпрецедентною та трагічною подією, виклики якої маємо долати.

Під час наших численних зустрічей та переговорів із міжнародними колегами ми неодноразово обговорювали ситуацію на банківському ринку, в тому числі й потенційні сценарії розвитку подій, з метою збереження фінансової стабільності. Можемо засвідчити повне розуміння з їхнього боку.

5️⃣ Можливість націоналізації будь-якого системно важливого банку розглядатиметься Кабінетом Міністрів України на підставі та у спосіб, визначений законом.

​​🎉Чергова перемога НБУ!

Національний банк України отримав цьогоріч ще одну престижну міжнародну нагороду Central Banking Awards.

☝Цього разу – у номінації "Ініціатива у сфері платіжної та ринкової інфраструктури" за розвиток державної системи віддаленої ідентифікації – Системи BankID НБУ.

Як зауважили міжнародні експерти, під час війни її безперервна робота набула особливої цінності, адже надала громадянам нагальну можливість продовжувати отримувати державні та фінансові послуги дистанційно.

💬 "Для команди Національного банку – висока честь отримати міжнародне визнання наших зусиль у напрямі розвитку фінансових інновацій. Ми розвиваємо Систему BankID НБУ сім років, за ці роки суттєво її модернізували та розширили коло учасників. Наразі доступ до використання системи мають понад 99% клієнтів українських банків – фізичних осіб.

Навіть в умовах війни та енергетичного терору вони впевнено можуть отримувати дистанційні послуги від майже ста порталів постачальників послуг. Ми вдячні за цю відзнаку, що мотивує та надихає нас на нові досягнення та подальший розвиток", – зазначив заступник Голови НБУ Олексій Шабан.

Минулого тижня Національний банк був визнаний центральним банком року за підсумками цьогорічної премії Central Banking Awards.

​​#прямамова

Забезпечення повноцінної безперервної роботи в умовах війни та енергетичного терору – безперечне досягнення банківської системи, проте треба рухатися далі та змінити стратегію виживання на стратегію повернення до звичайного банківського бізнесу, відновлення й розвитку.

☝️На цьому наголошує перший заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова в інтерв’ю журналу "ТОП-100. Рейтинги найбільших".

▪️Що очікує НБУ від банків у напрямах управління ліквідністю, кредитної політики, роботи з проблемними активами?

▪️Чому, попри безпрецедентне збільшення ліквідності, регулятор спонукає підвищувати ставки за депозитами, і як це відобразиться на вартості кредитів?

▪️Яке Національний банк бачить рішення проблеми щодо непрацюючих кредитів бізнесу, що блокує перезапуск "ринкового" кредитування, без участі державних грошей?

▪️Які кроки центробанк вважає доцільними для активнішого залучення банків до купівлі ОВДП?

📰 Повний текст інтерв’ю – в друкованому випуску журналу або на нашому сайті.