УНІВЕРСИТЕТСЬКА АУДИТОРІЯ ТА ГШІ
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Запровадження генеративного штучного інтелекту в університетську освіту». Вона покликана пояснити, як краще використовувати ГШІ для покращення процесу викладання та навчання, модернізації оцінювання, підготовки студентів до майбутнього працевлаштування. Представлені у добірці матеріали пояснюють можливості технологій штучного інтелекту, розкриває його можливості та виклики, які він породжує в системі вищої освіти. Автори публікацій вважають, що хоча вплив інструментів ГШІ на академічну доброчесність викликає занепокоєння, великі мовні моделі можуть бути ефективно задіяні для оптимізації адміністративних завдань, стимулювання творчого підходу, покращення оцінювання, спрямування на більш глибше навчання. Крім того, оскільки ГШІ незабаром отримає повсюдне використання на більшості робочих місць, важливо, щоб студенти розуміли, як правильно ним користуватися. Тому підвищення кваліфікації щодо навичок роботи з ШІ, переосмислення завдань і вивчення того, як ШІ перетинається з усталеними педагогічними підходами, має бути пріоритетним для викладачів університетів. Тридцять дев’ять статей, зібраних Times Higher Education, пропонують практичні ідеї щодо використання штучного інтелекту як освітнього інструменту, що допомагає як студентам, так і викладачам.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/sYuSV
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Запровадження генеративного штучного інтелекту в університетську освіту». Вона покликана пояснити, як краще використовувати ГШІ для покращення процесу викладання та навчання, модернізації оцінювання, підготовки студентів до майбутнього працевлаштування. Представлені у добірці матеріали пояснюють можливості технологій штучного інтелекту, розкриває його можливості та виклики, які він породжує в системі вищої освіти. Автори публікацій вважають, що хоча вплив інструментів ГШІ на академічну доброчесність викликає занепокоєння, великі мовні моделі можуть бути ефективно задіяні для оптимізації адміністративних завдань, стимулювання творчого підходу, покращення оцінювання, спрямування на більш глибше навчання. Крім того, оскільки ГШІ незабаром отримає повсюдне використання на більшості робочих місць, важливо, щоб студенти розуміли, як правильно ним користуватися. Тому підвищення кваліфікації щодо навичок роботи з ШІ, переосмислення завдань і вивчення того, як ШІ перетинається з усталеними педагогічними підходами, має бути пріоритетним для викладачів університетів. Тридцять дев’ять статей, зібраних Times Higher Education, пропонують практичні ідеї щодо використання штучного інтелекту як освітнього інструменту, що допомагає як студентам, так і викладачам.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/sYuSV
ОЕСР: ЕКОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА /
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Екологічна ефективність сільського господарства в країнах ОЕС: ключові тенденції та ідеї» У ньому наголошується, що за період 1990 - 2021 років, охоплений цим звітом, сільськогосподарське виробництво в країнах ОЕСР значно зросло, тоді як екологічні показники продемонстрували неоднозначні результати. З позитивного боку, в той час як сільськогосподарське виробництво зросло на 40% за цей період, сільськогосподарські площі зменшилися на 10%, а викиди парникових газів (ПГ) в сільському господарстві зросли лише на 4%, що відображає значне підвищення продуктивності в секторі та позитивний вплив на навколишнє середовище в результаті впровадження більш кліматично ефективних практик ведення сільського господарства. Однак прогрес у сфері екологічних показників сповільнився за останні 10-15 років. У звіті наводяться Агроекологічні індикатори (AEI) ОЕСР за 2025 рік та інформація про зміни тенденцій у земле- та водокористуванні, споживанні ресурсів, варіантах виробництва та методах ведення сільського господарства в країнах ОЕСР за 1990-2021 роки. Це включає інформацію про еволюцію балансу поживних речовин (азот, фосфор), викиди парникових газів (ПГ) і аміаку, а також, де доступно, різноманітність птахів на сільськогосподарських угіддях. Останні дані свідчать про зміну тенденцій екологічної ефективності сільського господарства ОЕСР з 2010 року. Хоча сільськогосподарське виробництво ОЕСР продовжує зростати, прогрес у скороченні надлишку поживних речовин зупинився, а зниження викидів аміаку навіть змінилося після 2015 року. Середня інтенсивність викидів ПГ припинила зменшуватися, а викиди ПГ у сільському господарстві почали збільшуватися після 2010 року.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/DoMwJ, https://ukrintei.ua/y/5sXVR, https://doi.org/10.1787/2679ba38-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Екологічна ефективність сільського господарства в країнах ОЕС: ключові тенденції та ідеї» У ньому наголошується, що за період 1990 - 2021 років, охоплений цим звітом, сільськогосподарське виробництво в країнах ОЕСР значно зросло, тоді як екологічні показники продемонстрували неоднозначні результати. З позитивного боку, в той час як сільськогосподарське виробництво зросло на 40% за цей період, сільськогосподарські площі зменшилися на 10%, а викиди парникових газів (ПГ) в сільському господарстві зросли лише на 4%, що відображає значне підвищення продуктивності в секторі та позитивний вплив на навколишнє середовище в результаті впровадження більш кліматично ефективних практик ведення сільського господарства. Однак прогрес у сфері екологічних показників сповільнився за останні 10-15 років. У звіті наводяться Агроекологічні індикатори (AEI) ОЕСР за 2025 рік та інформація про зміни тенденцій у земле- та водокористуванні, споживанні ресурсів, варіантах виробництва та методах ведення сільського господарства в країнах ОЕСР за 1990-2021 роки. Це включає інформацію про еволюцію балансу поживних речовин (азот, фосфор), викиди парникових газів (ПГ) і аміаку, а також, де доступно, різноманітність птахів на сільськогосподарських угіддях. Останні дані свідчать про зміну тенденцій екологічної ефективності сільського господарства ОЕСР з 2010 року. Хоча сільськогосподарське виробництво ОЕСР продовжує зростати, прогрес у скороченні надлишку поживних речовин зупинився, а зниження викидів аміаку навіть змінилося після 2015 року. Середня інтенсивність викидів ПГ припинила зменшуватися, а викиди ПГ у сільському господарстві почали збільшуватися після 2010 року.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/DoMwJ, https://ukrintei.ua/y/5sXVR, https://doi.org/10.1787/2679ba38-en
РОЗВИТОК СТРАТЕГІЧНОГО ЛІДЕРСТВА ТА УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ
5 травня 2025 року відбудеться вебінар «Програма інституційної оцінки EUA-IEP - інструмент розвитку стратегічного лідерства та здатності керувати змінами». Захід стане площадкою для обговорення ефективних інструментів управління змінами в університетах та розвитку стратегічного лідерства. EUA-IEP пропонує індивідуальні оцінки, щоб допомогти закладам вищої освіти краще орієнтуватися у сучасних викликах, підтримувати програми зростання та адаптуватися до нових тенденцій. Учасники вебінару дізнаються про те, як програма EUA-IEP підтримує ЗВО у створенні циклу безперервного удосконалення на основі багатоітераційного оцінювання; основні характеристики та додаткова цінність програми; практичний досвід двох університетів, що брали участь в оцінюванні. Організатор – Європейська асоціація університетів.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4m1QB, https://ukrintei.ua/y/Tw6TO
5 травня 2025 року відбудеться вебінар «Програма інституційної оцінки EUA-IEP - інструмент розвитку стратегічного лідерства та здатності керувати змінами». Захід стане площадкою для обговорення ефективних інструментів управління змінами в університетах та розвитку стратегічного лідерства. EUA-IEP пропонує індивідуальні оцінки, щоб допомогти закладам вищої освіти краще орієнтуватися у сучасних викликах, підтримувати програми зростання та адаптуватися до нових тенденцій. Учасники вебінару дізнаються про те, як програма EUA-IEP підтримує ЗВО у створенні циклу безперервного удосконалення на основі багатоітераційного оцінювання; основні характеристики та додаткова цінність програми; практичний досвід двох університетів, що брали участь в оцінюванні. Організатор – Європейська асоціація університетів.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4m1QB, https://ukrintei.ua/y/Tw6TO
РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ
ІТ-компанія Genesis пропонує ознайомитись з ключовими висновками звіту «Shaping the Future of Learning», підготовленого в рамках ініціативи Education 4.0 Alliance. Ця ініціатива об’єднує освітніх лідерів, політиків, експертів та представників бізнесу з усього світу. Наголошується, що 20% робочого часу викладача можна автоматизувати завдяки задіянню інструментів штучного інтелекту, розкривається потенціал застосування ШІ в освіті. При цьому підкреслюється, що штучний інтелект не стане заміною викладачів, але можу бути їхнім помічником, зменшуючи рутинне навантаження і таким чином вивільняючи ресурси щоб вони могли зосередитись на найціннішому — викладанні. Показано, які завдання можуть бути повністю або частково автоматизовані, а які залишаються виключно у зоні відповідальності викладача (наприклад, формування навчальних цілей і контроль їх досягнення). Пропонуються напрями більш повного розкриття потенціалу ШІ для освіти (наприклад, - підготовка занять, робота з емоційними та соціальними аспектами, відповідність індивідуальним потребам студентів). Генеративні моделі уже зараз допомагають формувати навчальні матеріали, тексти, візуалізації; здійснювати аналіз освітніх результатів за допомогою оцінювання; дозволяють підтримувати постійний зворотний зв'язок зі студентами, аналізувати не лише зміст їхніх відповідей, а й поведінкові паттерни, виявляти «слабкі місця» та обирати найбільш ефективні методи викладання, коригувати програму навчання. ШІ може адаптувати складність завдань, формат контенту (текст, відео, інтерактив), темп і стиль навчання під особливі запити студентів (що особливо цінно для нейровідмінних людей, хто має порушення слуху або зору), допомагає перекладати й адаптувати контент мовно та культурно, робити навчання доступним і покращувати мотивацію студентів через гейміфікацію. Разом із тим у звіті наголошується, що саме поєднання людської експертизи та можливостей ШІ має потенціал докорінно покращити якість навчального процесу, зробити освіту більш ефективною та доступною.
Детальніше: https://t.me/navchai_smilyvo/386, https://ukrintei.ua/y/UHxUk
ІТ-компанія Genesis пропонує ознайомитись з ключовими висновками звіту «Shaping the Future of Learning», підготовленого в рамках ініціативи Education 4.0 Alliance. Ця ініціатива об’єднує освітніх лідерів, політиків, експертів та представників бізнесу з усього світу. Наголошується, що 20% робочого часу викладача можна автоматизувати завдяки задіянню інструментів штучного інтелекту, розкривається потенціал застосування ШІ в освіті. При цьому підкреслюється, що штучний інтелект не стане заміною викладачів, але можу бути їхнім помічником, зменшуючи рутинне навантаження і таким чином вивільняючи ресурси щоб вони могли зосередитись на найціннішому — викладанні. Показано, які завдання можуть бути повністю або частково автоматизовані, а які залишаються виключно у зоні відповідальності викладача (наприклад, формування навчальних цілей і контроль їх досягнення). Пропонуються напрями більш повного розкриття потенціалу ШІ для освіти (наприклад, - підготовка занять, робота з емоційними та соціальними аспектами, відповідність індивідуальним потребам студентів). Генеративні моделі уже зараз допомагають формувати навчальні матеріали, тексти, візуалізації; здійснювати аналіз освітніх результатів за допомогою оцінювання; дозволяють підтримувати постійний зворотний зв'язок зі студентами, аналізувати не лише зміст їхніх відповідей, а й поведінкові паттерни, виявляти «слабкі місця» та обирати найбільш ефективні методи викладання, коригувати програму навчання. ШІ може адаптувати складність завдань, формат контенту (текст, відео, інтерактив), темп і стиль навчання під особливі запити студентів (що особливо цінно для нейровідмінних людей, хто має порушення слуху або зору), допомагає перекладати й адаптувати контент мовно та культурно, робити навчання доступним і покращувати мотивацію студентів через гейміфікацію. Разом із тим у звіті наголошується, що саме поєднання людської експертизи та можливостей ШІ має потенціал докорінно покращити якість навчального процесу, зробити освіту більш ефективною та доступною.
Детальніше: https://t.me/navchai_smilyvo/386, https://ukrintei.ua/y/UHxUk
BOOSTER ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ
З 28 квітня по 13 червня 2025 року відбудеться серія онлайн-тренінгів у рамках сьомої інкубаційної програми «Booster інноваційних проєктів – 2025». Ця програма покликана допомогти науковцям сформулювати та висвітлити технічні, маркетингові, фінансово-економічні, правові та управлінські аспекти власних інноваційних проєктів для їх належного представлення потенційним інвесторам, грантодавцям та партнерам. Учасники програми дізнаються про структуру та зміст пітч-презентацій, отримають рекомендації щодо поліпшення якості презентації своїх проєктів. Проєкт реалізується Київським академічним університетом та Національним університетом «Києво-Могилянська академія» у рамках «Стартап-школи Академ.сіті - інноваційна екосистема для розвитку академічних стартапів наукових установ НАН України».
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ttZEF, https://ukrintei.ua/y/7xGJ9, https://ukrintei.ua/y/ZlWQb
З 28 квітня по 13 червня 2025 року відбудеться серія онлайн-тренінгів у рамках сьомої інкубаційної програми «Booster інноваційних проєктів – 2025». Ця програма покликана допомогти науковцям сформулювати та висвітлити технічні, маркетингові, фінансово-економічні, правові та управлінські аспекти власних інноваційних проєктів для їх належного представлення потенційним інвесторам, грантодавцям та партнерам. Учасники програми дізнаються про структуру та зміст пітч-презентацій, отримають рекомендації щодо поліпшення якості презентації своїх проєктів. Проєкт реалізується Київським академічним університетом та Національним університетом «Києво-Могилянська академія» у рамках «Стартап-школи Академ.сіті - інноваційна екосистема для розвитку академічних стартапів наукових установ НАН України».
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ttZEF, https://ukrintei.ua/y/7xGJ9, https://ukrintei.ua/y/ZlWQb
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАЛУЧЕННЯ ДО НАУКИ ЗАРАДИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
14 квітня 2025 року Виконавча рада ЮНЕСКО на своїй 221-й сесії підтримала ініціативу України про проголошення 27 листопада Міжнародним днем залучення до науки заради сталого розвитку. Ця ініціатива спрямована на популяризацію науки та підтримку й заохочення молоді у всьому світі до участі в наукових дослідженнях. Дата 27 листопада обрана не випадково і є символічною - в цей день народився видатний науковець Бориса Патон, також це день заснування Національної академії наук України. Таким чином ЮНЕСКО підтверджує важливість зусиль з просування освіти і науки для сталого розвитку, підтримки наукової грамотності.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4Ocdc, https://ukrintei.ua/y/wPIRu
14 квітня 2025 року Виконавча рада ЮНЕСКО на своїй 221-й сесії підтримала ініціативу України про проголошення 27 листопада Міжнародним днем залучення до науки заради сталого розвитку. Ця ініціатива спрямована на популяризацію науки та підтримку й заохочення молоді у всьому світі до участі в наукових дослідженнях. Дата 27 листопада обрана не випадково і є символічною - в цей день народився видатний науковець Бориса Патон, також це день заснування Національної академії наук України. Таким чином ЮНЕСКО підтверджує важливість зусиль з просування освіти і науки для сталого розвитку, підтримки наукової грамотності.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4Ocdc, https://ukrintei.ua/y/wPIRu
ОЕСР: МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА-2024
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала повідомлення «Міжнародна допомога скоротилася у 2024 році вперше за п'ять років». У ньому наголошується, що зменшення офіційної допомоги розвитку відбулося через скорочення внесків до міжнародних організацій, загального зниження рівня гуманітарної допомоги та скорочення витрат на розміщення біженців у країнах-донорах. Офіційна допомога розвитку від країн-членів відповідного комітету ОЕСР у 2024 році склала 212,1 млрд дол. США, а та її частина, що використовується для покриття витрат на біженців у країнах-донорах, скоротилася на 17,3% і склала 27,8 млрд дол. США. Сполучені Штати залишаються найбільшим постачальником офіційної допомоги у розвитку (63,3 млрд дол. США), надаючи 30% від загальної суми, за ними йдуть Німеччина (32,4 млрд дол. США), Сполучене Королівство (18 млрд дол. США), Японія (16,8 млрд дол. США) та Франція (15,4 млрд дол. США). Лише чотири країни перевищили ціль ООН у 0,7% цієї допомоги до валового національного доходу: Данія (0,71%), Люксембург (1,00%), Норвегія (1,02%) і Швеція (0,79%). Чиста двостороння допомога розвитку для програм, проектів і технічної допомоги (за винятком витрат на біженців і безпосередньо гуманітарної допомоги), дещо знизилась. Країни Африки на південь від Сахари отримали 36 млрд дол. США або на 2% менше.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/bKYa1, https://ukrintei.ua/y/dJGpJ, https://ukrintei.ua/y/ERcym
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала повідомлення «Міжнародна допомога скоротилася у 2024 році вперше за п'ять років». У ньому наголошується, що зменшення офіційної допомоги розвитку відбулося через скорочення внесків до міжнародних організацій, загального зниження рівня гуманітарної допомоги та скорочення витрат на розміщення біженців у країнах-донорах. Офіційна допомога розвитку від країн-членів відповідного комітету ОЕСР у 2024 році склала 212,1 млрд дол. США, а та її частина, що використовується для покриття витрат на біженців у країнах-донорах, скоротилася на 17,3% і склала 27,8 млрд дол. США. Сполучені Штати залишаються найбільшим постачальником офіційної допомоги у розвитку (63,3 млрд дол. США), надаючи 30% від загальної суми, за ними йдуть Німеччина (32,4 млрд дол. США), Сполучене Королівство (18 млрд дол. США), Японія (16,8 млрд дол. США) та Франція (15,4 млрд дол. США). Лише чотири країни перевищили ціль ООН у 0,7% цієї допомоги до валового національного доходу: Данія (0,71%), Люксембург (1,00%), Норвегія (1,02%) і Швеція (0,79%). Чиста двостороння допомога розвитку для програм, проектів і технічної допомоги (за винятком витрат на біженців і безпосередньо гуманітарної допомоги), дещо знизилась. Країни Африки на південь від Сахари отримали 36 млрд дол. США або на 2% менше.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/bKYa1, https://ukrintei.ua/y/dJGpJ, https://ukrintei.ua/y/ERcym
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНОЇ ТА МАТЕМАТИЧНОЇ БІОЛОГІЇ
25 квітня 2025 року відбудеться чергове засідання міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології». Захід є площадкою для регулярного обговорення наукових доповідей з питань застосування сучасних експериментальних та теоретичних методів хімії, фізики й математики для вирішення нагальних проблем біології. Увага учасників семінару буде зосереджена на розвитку біохімії, біофізики, молекулярної та клітинної біології, молекулярної фізіології, біоенергетики, гномики, медичної біології, фармакології, нанобіотехнології, системної та синтетичної біології. Зокрема, планується заслухати доповідь щодо нефункціоналізованих наночастинок та наноструктурованих поверхонь як антивірусних/антимікробних агентів, розглянути перспективи розвитку біофізичної хімії, фізичної біохімії, хімічної біофізики, біохімічної фізики, фізико-хімічної біології, фізики живого, математичної біофізики, теоретичної біології, біоінформатики, застосування інструментів штучного інтелекту в біології та медицині. Організатор - Інститут біохімії ім.О.В. Палладіна НАН України.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Vh6Gp, https://ukrintei.ua/y/SF4lT
25 квітня 2025 року відбудеться чергове засідання міждисциплінарного загальноакадемічного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології». Захід є площадкою для регулярного обговорення наукових доповідей з питань застосування сучасних експериментальних та теоретичних методів хімії, фізики й математики для вирішення нагальних проблем біології. Увага учасників семінару буде зосереджена на розвитку біохімії, біофізики, молекулярної та клітинної біології, молекулярної фізіології, біоенергетики, гномики, медичної біології, фармакології, нанобіотехнології, системної та синтетичної біології. Зокрема, планується заслухати доповідь щодо нефункціоналізованих наночастинок та наноструктурованих поверхонь як антивірусних/антимікробних агентів, розглянути перспективи розвитку біофізичної хімії, фізичної біохімії, хімічної біофізики, біохімічної фізики, фізико-хімічної біології, фізики живого, математичної біофізики, теоретичної біології, біоінформатики, застосування інструментів штучного інтелекту в біології та медицині. Організатор - Інститут біохімії ім.О.В. Палладіна НАН України.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Vh6Gp, https://ukrintei.ua/y/SF4lT
НОВІ КОНКУРСИ ПРОГРАМИ «ЦИФРОВА ЄВРОПА»
Міністерство цифрової трансформації України інформує про початок прийому заявок на нові конкурси програми «Цифрова Європа». Ініціатива спрямована на підтримку розвитку штучного інтелекту, просування цифрових навичок, боротьбу з дезінформацією, розширення мережі Європейських цифрових інноваційних хабів. Пріоритети: високопродуктивний комп’ютинг; штучний інтелект, дані та хмарні технології; кібербезпека; цифрові навички; інформаційні технології в економіці та суспільстві; напівпровідники. Українські учасники можуть отримати фінансування у межах окремого бюджету близько 3,6 млн євро (весь бюджет програми - 140 млн євро). Претендувати на підтримку можуть об'єднання, які за результатами попереднього конкурсу отримали відзнаку Seal of Excellence. Очікується, що фінансування матимуть до чотирьох із шести українських хабів, які здобули таку відзнаку. Заявки на участь у конкурсному відборі можна подати до 2 вересня 2025 року.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/wcD95, https://ukrintei.ua/y/IlOAt, https://ukrintei.ua/y/jz4LG
Міністерство цифрової трансформації України інформує про початок прийому заявок на нові конкурси програми «Цифрова Європа». Ініціатива спрямована на підтримку розвитку штучного інтелекту, просування цифрових навичок, боротьбу з дезінформацією, розширення мережі Європейських цифрових інноваційних хабів. Пріоритети: високопродуктивний комп’ютинг; штучний інтелект, дані та хмарні технології; кібербезпека; цифрові навички; інформаційні технології в економіці та суспільстві; напівпровідники. Українські учасники можуть отримати фінансування у межах окремого бюджету близько 3,6 млн євро (весь бюджет програми - 140 млн євро). Претендувати на підтримку можуть об'єднання, які за результатами попереднього конкурсу отримали відзнаку Seal of Excellence. Очікується, що фінансування матимуть до чотирьох із шести українських хабів, які здобули таку відзнаку. Заявки на участь у конкурсному відборі можна подати до 2 вересня 2025 року.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/wcD95, https://ukrintei.ua/y/IlOAt, https://ukrintei.ua/y/jz4LG
СЕМІНАР З ВІДКРИТОЇ НАУКИ
29 квітня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться черговий семінар проєкту Open4UA щодо відкритої науки. Під час заходу відбудеться презентація інституційного інструментарію упровадження відкритої науки та розвитку оцінювання наукової діяльності. Учасники розглянуть приклади типової політики відкритої науки для закладів вищої освіти й наукових установ; обговорять підготовлені рекомендацій щодо підготовки плану управління дослідницькими даними; положення про управління дослідницькими даними у ЗВО/НУ; проаналізують доцільність внесення змін до форм звітності для упровадження нових показників оцінювання наукової діяльності; розглянуть пропозиції щодо посадової інструкції фахівця з управління науковими (дослідницькими) даними. Також буде обговорюватись проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки» і відбудеться презентація Української мережі відтворюваності (Ukrainian Reproducibility Network /UARN) – загальнонаціонального консорціуму, який має на меті покращити наукові практики. Організатор - Проєкт Open4UA.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/EPE4k, https://ukrintei.ua/y/8nES6, https://ukrintei.ua/y/6VSf6, https://ukrintei.ua/y/xVe6a
29 квітня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться черговий семінар проєкту Open4UA щодо відкритої науки. Під час заходу відбудеться презентація інституційного інструментарію упровадження відкритої науки та розвитку оцінювання наукової діяльності. Учасники розглянуть приклади типової політики відкритої науки для закладів вищої освіти й наукових установ; обговорять підготовлені рекомендацій щодо підготовки плану управління дослідницькими даними; положення про управління дослідницькими даними у ЗВО/НУ; проаналізують доцільність внесення змін до форм звітності для упровадження нових показників оцінювання наукової діяльності; розглянуть пропозиції щодо посадової інструкції фахівця з управління науковими (дослідницькими) даними. Також буде обговорюватись проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки» і відбудеться презентація Української мережі відтворюваності (Ukrainian Reproducibility Network /UARN) – загальнонаціонального консорціуму, який має на меті покращити наукові практики. Організатор - Проєкт Open4UA.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/EPE4k, https://ukrintei.ua/y/8nES6, https://ukrintei.ua/y/6VSf6, https://ukrintei.ua/y/xVe6a
ОЕСР: ПРОГНОЗ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ОЕСР НА 2025 РІК
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогноз регуляторної політики ОЕСР на 2025 рік» із однойменної серії документів. У ньому наголошується, що уряди в усьому світі стикаються з численними викликами, які вимагають ефективного регулювання. Зазвичай регулювання або сприймається як надмірно обтяжливе для громадян та бізнесу або внаслідок слабкого дотримання встановлених правил є непродуктивним з позицій дієвого захисту інтересів громадян, споживачів та навколишнього середовища. У контексті переходу на цифрові та «зелені» технології, що вимагає системних дій, не можна допускати зниження довіри до державних установ, потрібно постійно покращувати потенціал та інструменти державної політики для досягнення очікуваних результатів. Експерти ОЕСР у звіті наводять унікальні дані щодо регуляторної політики та ефективності державного управління. Вони вважають, що 82% країн ОЕСР вимагають систематичного залучення зацікавлених сторін під час прийняття нормативних актів; 41% необхідно враховувати гнучкі варіанти проектування під час створення нормативних документів; 30% повинні систематично розглядати, як їхні правила впливають на інші країни.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ckqhM, https://ukrintei.ua/y/zfoiw, https://doi.org/10.1787/56b60e39-en.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогноз регуляторної політики ОЕСР на 2025 рік» із однойменної серії документів. У ньому наголошується, що уряди в усьому світі стикаються з численними викликами, які вимагають ефективного регулювання. Зазвичай регулювання або сприймається як надмірно обтяжливе для громадян та бізнесу або внаслідок слабкого дотримання встановлених правил є непродуктивним з позицій дієвого захисту інтересів громадян, споживачів та навколишнього середовища. У контексті переходу на цифрові та «зелені» технології, що вимагає системних дій, не можна допускати зниження довіри до державних установ, потрібно постійно покращувати потенціал та інструменти державної політики для досягнення очікуваних результатів. Експерти ОЕСР у звіті наводять унікальні дані щодо регуляторної політики та ефективності державного управління. Вони вважають, що 82% країн ОЕСР вимагають систематичного залучення зацікавлених сторін під час прийняття нормативних актів; 41% необхідно враховувати гнучкі варіанти проектування під час створення нормативних документів; 30% повинні систематично розглядати, як їхні правила впливають на інші країни.
Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ckqhM, https://ukrintei.ua/y/zfoiw, https://doi.org/10.1787/56b60e39-en.