Да

Хто випив мій мишʼяк?

Ти в мережі, але пишеш не мені

З року в рік, зміна декорацій і масок. З'зійти в життя, як на сцену, де прописаний сюжет кимось не тим. Думається, за ширмою залишиться «я», якщо гра ролі настільки прижилася?

Ходою рівною, диханням спокійним, та й стукіт не чути за бурхливими оваціями. Скрізь свій, хоч ніде аж так і необхідний. Припадуть до ніг, варто лише посміхнутися, але помилятимуться не вони.

З року в рік, весна сплила, осівши холодами. Глядачів все більше, а новизна локацій вимагає розширення власних меж. Це сольний виступ, тут власною рукою стають «чужим».

У болячій задусі — облич вже не розрізнити, їх перекриє блідий силует. Хто слабкий душею, ніколи не впорається сам, але зможе з силою відштовхнути. Аби тільки не стерлася в очах тієї усмішки чистота, та тільки ось впала перед нами завіса відстані й мовчання.

Це історія про те, як –

я знову повертаюсь на троєщину

Я знову змушувала себе робити щось корисне

А я знов змушувала себе зробити щось безполєзне

Я брехав усе життя і брешу зараз.

не кажи їм, гаразд? не розмовляй з ними. заклей собі рота, зший вуста й мовчи. твої слова ніколи не приносили користі.
•

як закрити сесію за три дні на норм оцінку 😔

у кого є такі суперздібності, атдайтє

Мати компромат на кожного препода, ну або надати їм якусь унікальну послугу, врятувати простими словами, а врятувати можна від проблем які сам і створиш)

Або мати 300 євро на кожен екзамен

+++=++

Я сумую за ним.
Кожного разу я думками посилаю йому любов і щастя. Я хочу щоб в нього все було добре, бо дуже його люблю, і ціную все що він для мене зробив.
Я сама розірвала стосунки.

У своєму житті я спілкувалася з трьома людьми що планували самогубство. З однією з них зустрічалася. Вже по кілька років спілкуюся з двома людьми з донецької області, що втратили свій дім, близьких. Коли людина ділиться зі мною своїм болем я почуваюся погано, інколи навіть фізично. Я розумію що в житті не вийде це оминати і я не перерву стосунки з цими людьми. Я просто постійно намагаюся міняти теми бо я не знаю що на таке відповідати.
"Я співчуваю"

Сьогодні, під час гри у таємного санту, мені подарували кохання

Моїми супутниками стали; хуртовина та свист холодного вітру, задуваючого через щілини у вікнах. Скрипуча, мов сніг, самотність. Туга за коханням, яке я сама і злякала, сум.
Я схоже зовсім тепер не вмію розмовляти, хоча навіщо, мені нема з ким. У магазині з трудом звʼязую слова в речення, запинаюсь, і врешті вирішую нічого не казати. Ткнути пальцем туди куди потрібно й піти.

Треба раніше заснути завтра важкий день. Я не можу спати, коли я нарешті стану щасливим !!!