Forwarded from Роршах врятує нас
• «Серце шрифтом Брайля» Жоріс Шамблен, Анна-Ліз Нален •
⠀
📚 Видавництво: Nasha Idea / Dargaud
📚 Стр.: 72
Хто б міг подумати, що українською мовою ми побачимо ще якесь банд десіне Жоріса Шамблена, окрім серії «Щоденники Вишеньки». Та ще й досить свіже, адже бд «Серце шрифтом Брайля», яке малювала Анна-Ліз Нален, вийшло друком від французького видавництва Dargaud у березні 2023. Воно є графічною адаптацією оригінального однойменного французького любовного роману 2012 року Паскаля Рютера. Але це не перша адаптація цього твору, адже у 2016 році на екрани вийшла кінострічка французького режисера Мішеля Бужена. Та давайте перейдемо вже до самого альбому від видавництва Nasha Idea.
Віктор цінує старовинні машини та грає в музичному гурті, який проводить збори та тренування в його гаражі. Проте йому складно дається навчання в школі, і його постійно викликають до директора за погану поведінку. Схоже, хлопець завжди говорить і робить щось не так. Він не такий, як інші… Однак коли він знайомиться зі старшокласницею Марі-Жозе, що також вміло грає на віолончелі, вони стають друзями. Дивно, як такі різні люди можуть підтримувати дружбу, але для Віктора це стає також вигідним — його вже не лякають погані оцінки, і його не стільки докоряють за погану поведінку. Та чи можна завершити цю історію щасливим кінцем? На жаль, ні… Оскільки в Марі-Жозе є страшна таємниця, яку вона розкриває своєму новому другові. Тепер Віктор повинен допомогти їй, щоб здійснити мрії дівчини, при тому уникнути великих неприємностей.
Це банд десіне є історією несподіваної романтичної зустрічі двох особистостей, яких зближаються між собою. Сюжет є драматичним і чуттєвим, але я очікував, що в центрі уваги будуть також особисті проблеми Віктора, які відходять на другий план, коли він почав допомагати Марі. Якщо розглядати цей крок, як самопожертву, то питання до сценариста можна було упустити. Але я б оцінив більш глибоке дослідження автором перешкод і труднощів, з якими стикається Віктор і які він долає також. Це додало б оповіді більше глибини й резонансу, зробило б персонажів та їхні переживання ще більш переконливими. Але, на жаль, Жоріс Шамблен вирішив інакше.
Візуальний аспект також досить чудовий, який дійсно збагатив цю історію. Художній стиль Анни-Ліз Нален відіграв важливу роль у доповненні та посиленні загального враження від розповіді, створюючи більшу глибину та занурення для читача. Художниця зуміла добре показати емоції та почуття героїв, що є вкрай важливо в такій романтично-драматичній історії.
Незважаючи на кілька надуманих, неправдоподібних моментів і брак розкриття особистості Віктора, «Серце шрифтом Брайля» — це хороша романтична історія кохання, яка має шанс вас зачарувати та розчулити.
— Переглянути фото банд десіне —
#відгук #серцешрифтомбрайля #жорісшамблен #паскальрютер #анналізнален #драма #романтика
⠀
📚 Видавництво: Nasha Idea / Dargaud
📚 Стр.: 72
Хто б міг подумати, що українською мовою ми побачимо ще якесь банд десіне Жоріса Шамблена, окрім серії «Щоденники Вишеньки». Та ще й досить свіже, адже бд «Серце шрифтом Брайля», яке малювала Анна-Ліз Нален, вийшло друком від французького видавництва Dargaud у березні 2023. Воно є графічною адаптацією оригінального однойменного французького любовного роману 2012 року Паскаля Рютера. Але це не перша адаптація цього твору, адже у 2016 році на екрани вийшла кінострічка французького режисера Мішеля Бужена. Та давайте перейдемо вже до самого альбому від видавництва Nasha Idea.
Віктор цінує старовинні машини та грає в музичному гурті, який проводить збори та тренування в його гаражі. Проте йому складно дається навчання в школі, і його постійно викликають до директора за погану поведінку. Схоже, хлопець завжди говорить і робить щось не так. Він не такий, як інші… Однак коли він знайомиться зі старшокласницею Марі-Жозе, що також вміло грає на віолончелі, вони стають друзями. Дивно, як такі різні люди можуть підтримувати дружбу, але для Віктора це стає також вигідним — його вже не лякають погані оцінки, і його не стільки докоряють за погану поведінку. Та чи можна завершити цю історію щасливим кінцем? На жаль, ні… Оскільки в Марі-Жозе є страшна таємниця, яку вона розкриває своєму новому другові. Тепер Віктор повинен допомогти їй, щоб здійснити мрії дівчини, при тому уникнути великих неприємностей.
Це банд десіне є історією несподіваної романтичної зустрічі двох особистостей, яких зближаються між собою. Сюжет є драматичним і чуттєвим, але я очікував, що в центрі уваги будуть також особисті проблеми Віктора, які відходять на другий план, коли він почав допомагати Марі. Якщо розглядати цей крок, як самопожертву, то питання до сценариста можна було упустити. Але я б оцінив більш глибоке дослідження автором перешкод і труднощів, з якими стикається Віктор і які він долає також. Це додало б оповіді більше глибини й резонансу, зробило б персонажів та їхні переживання ще більш переконливими. Але, на жаль, Жоріс Шамблен вирішив інакше.
Візуальний аспект також досить чудовий, який дійсно збагатив цю історію. Художній стиль Анни-Ліз Нален відіграв важливу роль у доповненні та посиленні загального враження від розповіді, створюючи більшу глибину та занурення для читача. Художниця зуміла добре показати емоції та почуття героїв, що є вкрай важливо в такій романтично-драматичній історії.
Незважаючи на кілька надуманих, неправдоподібних моментів і брак розкриття особистості Віктора, «Серце шрифтом Брайля» — це хороша романтична історія кохання, яка має шанс вас зачарувати та розчулити.
— Переглянути фото банд десіне —
#відгук #серцешрифтомбрайля #жорісшамблен #паскальрютер #анналізнален #драма #романтика
Forwarded from Роршах врятує нас (Roman Zarichnyi)
📝 «Соланін, Том 1–2» Ініо Асано 📝
📚 Видавництво: NashaIdea
📚 Стр.: 208/264
До цього часу із творчістю Ініо Асано не був знайомий узагалі. Та звідусіль було чутно на скільки історії цього манґаки є драматичними, важкими для сприйняття і розтоплять, навіть найчерствіше серце. Прочитавши манґу «Соланін» розумію чому, адже історія там дійсно трагічна й сумна. Але реалії, в яких ми зараз живемо разом із вами відклали жорстокий слід на нас, тому впливає на сприйняття побаченого і прочитаного. Тому все викривлене й не сприймається так, як задумував автор.
Мейко й Танеда закінчили навчання в університеті два роки тому. Не маючи чітких цілей і визначеного шляху, вони увійшли в дорослий світ, відчуваючи себе розгубленими. Мейко влаштувалася на роботу в офісі, щоб оплачувати оренду житла, а Танеда став ілюстратором у видавничій компанії, заробляючи достатньо, щоби полегшити фінансовий тягар Мейко. Незважаючи на те, що Танеда регулярно грає в музичному гурті зі своїми старими університетськими друзями, він відчуває порожнечу у своєму житті. Але вони знають рішення: їм потрібно просувати свою музику й ділитися піснями із широкою аудиторією — мрія, яку вони плекали ще із часів університетського музичного клубу. Мейко ж відчуває порожнечу й нерозуміння для чого вона працює на роботі, яка їй не до вподоби.
Усе змінюється, коли перед героями постають два ключові рішення: Мейко вирішує звільнитися з роботи, а Танеда береться за написання своєї першої серйозної пісні. Звільнившись від колишньої рутини, вони стикаються з невизначеністю щодо того, що чекає на них на новому шляху. Поступово Мейко й Танеда починають приймати своє непередбачуване спільне майбутнє. Проте стається трагедія, яка назавжди змінює їхні життя і життя їхніх друзів.
У манзі Асано прагне створити міцний зв’язок зі своїми читачами. Щоб досягти цього, він використовує пряму і зрозумілу структуру оповіді, представляючи події із життя головних героїв у хронологічному порядку. Оповідь дає уявлення про внутрішні переживання обох героїв. Ми бачимо, як вони намагаються знайти сенс у своєму житті. Кожен із них шукає свій напрям, прагнучи зрозуміти, куди рухатися далі і як реалізувати свої мрії та амбіції. Манґака вміло прописує своїх героїв через їхні, на перший погляд, нераціональні вчинки, амбіції і нерозуміння майбутнього, додаючи цим реалістичності історії. Незалежно від того, чи йдеться про головних персонажів або другорядних, усі вони чудово пропрацьовані.
Однією з причин, чому мені сподобалася ця історія, є не трагічність, а те, що вона достовірно описує кризу в житті, з якою стикається ледь не кожна людина. І ці моменти можуть призвести до значних змін, як позитивних, так і негативних. Другою — кілька другорядних сюжетних моментів, які додають більше реалістичності манзі. Як от, що друзі Мейко ставлять під сумнів фінансову залежність Танеди від неї, чи що мати Мейко не знає про їхнє співжиття, або ж, як гурт Танеди бореться з тягарем посередності. Ці маленькі аспекти висвітлюють, що наше реальне життя далеко не просте.
Щодо малюнку Асано, то можу зауважити його увагу до деталей та емоційних моментах. І знову про реалістичність, адже вони додають її ще більше й так у край реалістичній історії. І якщо забрати «емоційне перебільшення» притаманне манзі (вибачте мене за це), то історію на папері від реальності було б важко відрізнити. А так, постійно ловиш себе на думці, що так у реальному житті не поводяться. Та такий аспект не вплинув особисто на мене аж так сильно, щоб чимось завадити сприйняттю та розумінню оповіді.
Чи рекомендував би «Соланін»? Звісно. Манґа словами автора звертається насамперед до молоді, але також може промовляти до дорослих, до всіх, хто опинився в сумнівах свого існування, хто відчуває задуху, хто нещасливий, хто хотів би змінити своє життя, але боїться це зробити. Вважаю, що це не тільки про етап дорослішання, а загалом про пошук щастя, власного щастя.
Читоглядав разом із 🤓 UAGEEK та 🌧 Мовний дощ
#відгук #соланін #ініоасано #драма
Роршах врятує нас | Канал про комікси
📚 Видавництво: NashaIdea
📚 Стр.: 208/264
До цього часу із творчістю Ініо Асано не був знайомий узагалі. Та звідусіль було чутно на скільки історії цього манґаки є драматичними, важкими для сприйняття і розтоплять, навіть найчерствіше серце. Прочитавши манґу «Соланін» розумію чому, адже історія там дійсно трагічна й сумна. Але реалії, в яких ми зараз живемо разом із вами відклали жорстокий слід на нас, тому впливає на сприйняття побаченого і прочитаного. Тому все викривлене й не сприймається так, як задумував автор.
Мейко й Танеда закінчили навчання в університеті два роки тому. Не маючи чітких цілей і визначеного шляху, вони увійшли в дорослий світ, відчуваючи себе розгубленими. Мейко влаштувалася на роботу в офісі, щоб оплачувати оренду житла, а Танеда став ілюстратором у видавничій компанії, заробляючи достатньо, щоби полегшити фінансовий тягар Мейко. Незважаючи на те, що Танеда регулярно грає в музичному гурті зі своїми старими університетськими друзями, він відчуває порожнечу у своєму житті. Але вони знають рішення: їм потрібно просувати свою музику й ділитися піснями із широкою аудиторією — мрія, яку вони плекали ще із часів університетського музичного клубу. Мейко ж відчуває порожнечу й нерозуміння для чого вона працює на роботі, яка їй не до вподоби.
Усе змінюється, коли перед героями постають два ключові рішення: Мейко вирішує звільнитися з роботи, а Танеда береться за написання своєї першої серйозної пісні. Звільнившись від колишньої рутини, вони стикаються з невизначеністю щодо того, що чекає на них на новому шляху. Поступово Мейко й Танеда починають приймати своє непередбачуване спільне майбутнє. Проте стається трагедія, яка назавжди змінює їхні життя і життя їхніх друзів.
У манзі Асано прагне створити міцний зв’язок зі своїми читачами. Щоб досягти цього, він використовує пряму і зрозумілу структуру оповіді, представляючи події із життя головних героїв у хронологічному порядку. Оповідь дає уявлення про внутрішні переживання обох героїв. Ми бачимо, як вони намагаються знайти сенс у своєму житті. Кожен із них шукає свій напрям, прагнучи зрозуміти, куди рухатися далі і як реалізувати свої мрії та амбіції. Манґака вміло прописує своїх героїв через їхні, на перший погляд, нераціональні вчинки, амбіції і нерозуміння майбутнього, додаючи цим реалістичності історії. Незалежно від того, чи йдеться про головних персонажів або другорядних, усі вони чудово пропрацьовані.
Однією з причин, чому мені сподобалася ця історія, є не трагічність, а те, що вона достовірно описує кризу в житті, з якою стикається ледь не кожна людина. І ці моменти можуть призвести до значних змін, як позитивних, так і негативних. Другою — кілька другорядних сюжетних моментів, які додають більше реалістичності манзі. Як от, що друзі Мейко ставлять під сумнів фінансову залежність Танеди від неї, чи що мати Мейко не знає про їхнє співжиття, або ж, як гурт Танеди бореться з тягарем посередності. Ці маленькі аспекти висвітлюють, що наше реальне життя далеко не просте.
Щодо малюнку Асано, то можу зауважити його увагу до деталей та емоційних моментах. І знову про реалістичність, адже вони додають її ще більше й так у край реалістичній історії. І якщо забрати «емоційне перебільшення» притаманне манзі (вибачте мене за це), то історію на папері від реальності було б важко відрізнити. А так, постійно ловиш себе на думці, що так у реальному житті не поводяться. Та такий аспект не вплинув особисто на мене аж так сильно, щоб чимось завадити сприйняттю та розумінню оповіді.
Чи рекомендував би «Соланін»? Звісно. Манґа словами автора звертається насамперед до молоді, але також може промовляти до дорослих, до всіх, хто опинився в сумнівах свого існування, хто відчуває задуху, хто нещасливий, хто хотів би змінити своє життя, але боїться це зробити. Вважаю, що це не тільки про етап дорослішання, а загалом про пошук щастя, власного щастя.
Читоглядав разом із 🤓 UAGEEK та 🌧 Мовний дощ
#відгук #соланін #ініоасано #драма
Роршах врятує нас | Канал про комікси
