Forwarded from Мирослав Білецький / Закарпатська ОВА 🇺🇦
Щирі співчуття греко- та римсько-католицькій громаді краю у зв’язку зі смертю Папи Римського Франциска.
Його Святість багато зробив для підтримки України та її громадян – добрими справами, молитвами в час найбільших викликів.
Папа Франциск був голосом сумління для всього світу, нагадуючи про гідність кожної людини, про важливість миру та милосердя.
Сумуємо разом з усією католицькою спільнотою, з усіма людьми доброї волі.
Вічна памʼять!
Його Святість багато зробив для підтримки України та її громадян – добрими справами, молитвами в час найбільших викликів.
Папа Франциск був голосом сумління для всього світу, нагадуючи про гідність кожної людини, про важливість миру та милосердя.
Сумуємо разом з усією католицькою спільнотою, з усіма людьми доброї волі.
Вічна памʼять!
Forwarded from Zelenskiy / Official
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Зараз, після Великодня, увесь світ бачить справжню проблематику – справжню причину того, чому бойові дії тривають. Саме Росія є джерелом війни. Саме з Москви має прийти реальний наказ російській армії на припинення вогню, і якщо такого жорсткого російського наказу на тишу немає – немає й тиші.
Дійсно, на Великдень не було повітряних тривог і були деякі ділянки фронту з тишею. Отже, це можливо – можливо, коли саме Росія йде на зменшення вбивств. Тим не менше, Україна зберігає свою пропозицію не завдавати ударів щонайменше по цивільній інфраструктурі. І ми очікуємо чіткої відповіді з Москви. Ми готові до будь-якої розмови, як це забезпечити.
Є очевидний, найпростіший і найбільш надійний шлях, а саме: припинити удари ракет і далекобійних дронів, і це автоматично гарантуватиме збереження всієї цивільної інфраструктури. Саме припинення вогню – реальне, тривале – має стати першим кроком до надійного й тривалого миру.
Представники України – і на зустрічах у Парижі, які були, і на зустрічах у Лондоні цього тижня – матимуть основне завдання, першочергове саме щодо безумовного припинення вогню – саме це має бути початком. Мир приходить у тиші.
Дійсно, на Великдень не було повітряних тривог і були деякі ділянки фронту з тишею. Отже, це можливо – можливо, коли саме Росія йде на зменшення вбивств. Тим не менше, Україна зберігає свою пропозицію не завдавати ударів щонайменше по цивільній інфраструктурі. І ми очікуємо чіткої відповіді з Москви. Ми готові до будь-якої розмови, як це забезпечити.
Є очевидний, найпростіший і найбільш надійний шлях, а саме: припинити удари ракет і далекобійних дронів, і це автоматично гарантуватиме збереження всієї цивільної інфраструктури. Саме припинення вогню – реальне, тривале – має стати першим кроком до надійного й тривалого миру.
Представники України – і на зустрічах у Парижі, які були, і на зустрічах у Лондоні цього тижня – матимуть основне завдання, першочергове саме щодо безумовного припинення вогню – саме це має бути початком. Мир приходить у тиші.
🕯️9:00 - Загальнонаціональна хвилина мовчання🙏
Солдат Олександр Служалюк на псевдо Смайлик загинув 20 квітня 2024 року в районі села Водяне у Покровському районі Донеччини. Він зазнав смертельних поранень унаслідок прямого влучення у бліндаж ворожого FPV-дрона. Воїну тепер назавжди 21 рік.
Олександр був родом із міста Марганець Дніпропетровської області. Закінчив Добронадіївську гімназію. Після цього став рибалкою-промисловиком, а з 2020-го працював охоронцем. Захоплювався риболовлею, любив море.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік служив за контрактом у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді ДШВ ЗСУ. Був гранатометником. Воював на Куп’янському та Донецькому напрямках.
«Саша був сміливим, добрим і позитивним. Завжди був із усмішкою, підтримував бойовий дух побратимів, за що отримав позивний Смайлик. Завжди говорив «Все буде добре». Рятуючи життя побратимів, своє не зберіг… Назавжди в серці. Слава Герою!», – написала його рідна сестра Анастасія.
Посмертно Служалюка Олександра Сергійовича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника на Алеї Слави центрального кладовища в Марганці.
У нього залишилися батьки, сестра та брат.
Низький уклін Герою!🤍
Вічна світла пам'ять та слава!🙏🇺🇦
Солдат Олександр Служалюк на псевдо Смайлик загинув 20 квітня 2024 року в районі села Водяне у Покровському районі Донеччини. Він зазнав смертельних поранень унаслідок прямого влучення у бліндаж ворожого FPV-дрона. Воїну тепер назавжди 21 рік.
Олександр був родом із міста Марганець Дніпропетровської області. Закінчив Добронадіївську гімназію. Після цього став рибалкою-промисловиком, а з 2020-го працював охоронцем. Захоплювався риболовлею, любив море.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік служив за контрактом у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді ДШВ ЗСУ. Був гранатометником. Воював на Куп’янському та Донецькому напрямках.
«Саша був сміливим, добрим і позитивним. Завжди був із усмішкою, підтримував бойовий дух побратимів, за що отримав позивний Смайлик. Завжди говорив «Все буде добре». Рятуючи життя побратимів, своє не зберіг… Назавжди в серці. Слава Герою!», – написала його рідна сестра Анастасія.
Посмертно Служалюка Олександра Сергійовича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника на Алеї Слави центрального кладовища в Марганці.
У нього залишилися батьки, сестра та брат.
Низький уклін Герою!🤍
Вічна світла пам'ять та слава!🙏🇺🇦
Їсти збалансовано, спати достатньо, проживати те, що відчуваєш, не смітити там, де живеш. Нічого складного, просто правила життя на світі.
У День Землі пропонуємо подумати разом, як кожен з нас може турбуватися не тільки про внутрішній світ, але й про планету ❓
Ти як?
У День Землі пропонуємо подумати разом, як кожен з нас може турбуватися не тільки про внутрішній світ, але й про планету ❓
Ти як?
Forwarded from Сергій Гайдай / Serhiy Hayday
📌 Яка зустріч!!!
Побачилися з Мірзоян Арсен Iurii Tyra перед їхнім закордонним туром на підтримку ЗСУ.
Діаспори, підтримайте і Ви!
Побачилися з Мірзоян Арсен Iurii Tyra перед їхнім закордонним туром на підтримку ЗСУ.
Діаспори, підтримайте і Ви!
💔Внаслідок російського удару по Запоріжжю загинула жінка, також є поранені, на даний момент відомо про 15 людей.
Шестеро з них отримали медичну допомогу на місці. Всі інші постраждалі доставлені до лікарні.
У місті пошкоджено багатоповерхівку, палали автомобілі.
Очільник ОВА повідомив, що серед поранених двоє дітей — 14-річний хлопчик у тяжкому стані, 4-річний у стані середньої тяжкості.
📷 Запорізька ОВА
Шестеро з них отримали медичну допомогу на місці. Всі інші постраждалі доставлені до лікарні.
У місті пошкоджено багатоповерхівку, палали автомобілі.
Очільник ОВА повідомив, що серед поранених двоє дітей — 14-річний хлопчик у тяжкому стані, 4-річний у стані середньої тяжкості.
📷 Запорізька ОВА
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Зустрівся з членами Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Учора ми всі дізналися сумну звістку – відійшов у вічність Папа Франциск. Мої співчуття. Ми пам’ятаємо його молитви за мир для України. Наша держава буде представлена в Римі на церемонії прощання вже цієї суботи.
Зараз – тиждень після Великодня, і кожного дня є російські обстріли, удари. Ми всі віримо, що цей Великодній час дасть змогу зробити необхідні кроки – кроки до тиші, до миру. Потрібне реальне припинення вогню, потрібен тривалий і твердий мир.
Україна потребує підтримки релігійних спільнот – духовна дипломатія, дипломатія цінностей завжди допомагає. І це – головна тема нашої зустрічі. Важливо продовжувати відповідні контакти з партнерами. Дякую церквам і релігійним організаціям за кожен результат в адвокації України, за молитви та підтримку наших людей упродовж усієї війни.
Зараз – тиждень після Великодня, і кожного дня є російські обстріли, удари. Ми всі віримо, що цей Великодній час дасть змогу зробити необхідні кроки – кроки до тиші, до миру. Потрібне реальне припинення вогню, потрібен тривалий і твердий мир.
Україна потребує підтримки релігійних спільнот – духовна дипломатія, дипломатія цінностей завжди допомагає. І це – головна тема нашої зустрічі. Важливо продовжувати відповідні контакти з партнерами. Дякую церквам і релігійним організаціям за кожен результат в адвокації України, за молитви та підтримку наших людей упродовж усієї війни.
🕯️9:00 - Загальнонаціональна хвилина мовчання 🙏
Старший солдат Микола Скиба помер 11 березня 2024 року від захворювань у СІЗО в місті Камишин Волгоградської області РФ. Йому назавжди 28 років.
Микола Скиба народився в місті Горлівка Донецької області, згодом переїхав у село Старченкове (Темрюк) біля Маріуполя. Закінчив 9 класів та зробив вибір на користь Маріупольського морського ліцею. Щойно хлопцеві виповнилося 18 років, він вирушив на строкову службу, підписавши перший контракт.
Микола починав військовий шлях із посади моториста у 23-му загоні морської охорони Державної прикордонної служби України. У 2020 році став до лав Національної гвардії України, служив у військовій частині 3057. Також обіймав посаду моториста в ремонтній роті 12-ї бригади.
А ще у 2020 році Микола одружився з коханою дівчиною Ангеліною. У вільний від служби час любив із дружиною подорожувати країною, гуляти узбережжям Азовського моря, приділяти час рідним і друзям, прогулюватися Маріуполем із собакою Лаймою.
24 лютого 2022 року о 03:39 Микола Скиба прокинувася по тривозі та поїхав до військової частини. 11 березня він зміг ненадовго заїхати додому, щоб передати продукти та обійняти дружину і батьків. Того дня Микола Скиба у своєму будинку був востаннє.
17 травня 2022 року він разом із побратимами за наказом вищого керівництва вийшов із металургійного заводу «Азовсталь» у російський полон. У своєму останньому повідомленні писав дружині, що дуже її кохає, сумує та сподівається скоро побачитися з рідними.
Тривалий час Микола Скиба перебував у СІЗО міста Камишин у Волгоградській області РФ, де бійцю не надавали медичної допомоги. У результаті – український військовополонений помер: у документах зазначено, що причиною смерті стала правобічна верхньодольова плевропневмонія, а також кахексія – це патологічний стан, який характеризується виснаженням організму та спричиняє різку втрату ваги, м'язів і жиру. Виникає через голодування, недостатню калорійність їжі, а також унаслідок різних захворювань.
«Найкращий чоловік. Надійний, сміливий, дуже добрий. Можна багато говорити гарних слів про Колю», – сказала дружина Ангеліна.
Миколу Скибу поховали 4 квітня 2025 року на Алеї слави Лісового кладовища в Києві.
Вдома на Героя чекали дружина, батьки, молодший брат і багато родичів, які його любили.
Низький уклін Герою!🤍
Вічна світла пам'ять та слава!🙏🇺🇦
Старший солдат Микола Скиба помер 11 березня 2024 року від захворювань у СІЗО в місті Камишин Волгоградської області РФ. Йому назавжди 28 років.
Микола Скиба народився в місті Горлівка Донецької області, згодом переїхав у село Старченкове (Темрюк) біля Маріуполя. Закінчив 9 класів та зробив вибір на користь Маріупольського морського ліцею. Щойно хлопцеві виповнилося 18 років, він вирушив на строкову службу, підписавши перший контракт.
Микола починав військовий шлях із посади моториста у 23-му загоні морської охорони Державної прикордонної служби України. У 2020 році став до лав Національної гвардії України, служив у військовій частині 3057. Також обіймав посаду моториста в ремонтній роті 12-ї бригади.
А ще у 2020 році Микола одружився з коханою дівчиною Ангеліною. У вільний від служби час любив із дружиною подорожувати країною, гуляти узбережжям Азовського моря, приділяти час рідним і друзям, прогулюватися Маріуполем із собакою Лаймою.
24 лютого 2022 року о 03:39 Микола Скиба прокинувася по тривозі та поїхав до військової частини. 11 березня він зміг ненадовго заїхати додому, щоб передати продукти та обійняти дружину і батьків. Того дня Микола Скиба у своєму будинку був востаннє.
17 травня 2022 року він разом із побратимами за наказом вищого керівництва вийшов із металургійного заводу «Азовсталь» у російський полон. У своєму останньому повідомленні писав дружині, що дуже її кохає, сумує та сподівається скоро побачитися з рідними.
Тривалий час Микола Скиба перебував у СІЗО міста Камишин у Волгоградській області РФ, де бійцю не надавали медичної допомоги. У результаті – український військовополонений помер: у документах зазначено, що причиною смерті стала правобічна верхньодольова плевропневмонія, а також кахексія – це патологічний стан, який характеризується виснаженням організму та спричиняє різку втрату ваги, м'язів і жиру. Виникає через голодування, недостатню калорійність їжі, а також унаслідок різних захворювань.
«Найкращий чоловік. Надійний, сміливий, дуже добрий. Можна багато говорити гарних слів про Колю», – сказала дружина Ангеліна.
Миколу Скибу поховали 4 квітня 2025 року на Алеї слави Лісового кладовища в Києві.
Вдома на Героя чекали дружина, батьки, молодший брат і багато родичів, які його любили.
Низький уклін Герою!🤍
Вічна світла пам'ять та слава!🙏🇺🇦