Відповідна пропозиція формату повного та безумовного припинення вогню терміном на 30 днів залишається без відповіді Росії вже 39 днів. Сполучені Штати зробили цю пропозицію, Україна сприйняла її позитивно, а от Росія ігнорувала.

Якщо зараз Росія раптово готова дійсно долучитися до формату повної та безумовної тиші, Україна діятиме дзеркально – так, як буде з російського боку. Тиша у відповідь на тишу, удари на захист від ударів. Якщо повна тиша дійсно запанує, Україна пропонує подовжити її і по закінченню великодньої доби 20 квітня надалі. Це й покаже справжні наміри Росії, бо 30 годин достатньо для заголовків, але не для справжніх заходів зміцнення довіри. Тридцять днів можуть дати миру шанс.

Поки що згідно з доповіддю Головкома на деяких ділянках фронту продовжуються російські штурмові дії та не стихає російська артилерія. Тому довіри словам із Москви немає. Ми надто добре знаємо, як Москва маніпулює, та завжди готові до всього. Сили оборони України діятимуть раціонально, дзеркально відповідаючи. На кожен російський удар буде достатня відповідь.

На 21:30 і на 22:00 очікую детальні доповіді Головкома Олександра Сирського після його спілкування з командирами бригад та інших підрозділів на передовій щодо ситуації на конкретних напрямках.

🕯️9:00 - Загальнонаціональна хвилина мовчання🙏

Костянтин Юзвюк на псевдо Стамбул помер у шпиталі 18 липня 2024 року внаслідок поранень, отриманих під час бойового виїзду на Запорізькому напрямку. Йому було 23 роки.

Костянтин народився в місті Рівне, закінчив місцеву школу. Коли почалася Революція Гідності, йому було 13 років, але вже тоді хлопець після занять ходив на акції протесту, а згодом – і замість уроків.

Із 2016 року навчався у Польщі. Займався громадською діяльністю, працював у таборах організації «БУР» («Будуємо Україну разом»): разом із іншими волонтерами відбудовував громадські приміщення у малих містах і селах України. Був веганом та підтримував діяльність організації «UAnimals». Поширював інформацію про права тварин, пізніше допомагав у евакуаціях. У 2021 році організував Марш за права тварин у Рівному.

Коли почалася повномасштабна війна, Костянтин одразу пішов до військкомату, проте йому відмовили. Певний час займався волонтерською діяльністю, але згодом таки потрапив до ЗСУ. Служив у 117-й окремій механізованій бригаді, був оператором БПЛА. На фронті багато фотографував, публікував світлини у своїх соцмережах і розсилав різним медіа.

Попрощалися з воїном у рідному місті. За його заповітом, тіло кремували.

У Костянтина залишилися рідні, побратими та багато друзів.

Низький уклін Герою!🤍
Вічна світла пам'ять та слава!🙏🇺🇦

🕯️9:00 - Загальнонаціональна хвилина мовчання🙏

Старший солдат Роман Сорока на псевдо Футболіст загинув 27 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на околицях села Стариця на Харківщині. Захиснику було 46 років.

Роман народився в селі Вороняки Львівської області. Опанував фах фельдшера, молодшого спеціаліста ветеринарної медицини у Золочівському коледжі Львівського національного аграрного університету. Професійно займався футболом: грав за ФК «Сокіл», ФК «Нива», ФК «Тернопіль», ФК «Говерла» (Вороняки), ФК «Буг» (Білий Камінь). Був членом мисливського Вороняцького низового колективу. Завершив спортивну кар’єру та поїхав за кордон.

Коли почалася повномасштабна війна, чоловік повернувся до України та долучився до лав захисників. Воював у складі 540-го зенітного ракетного Львівського полку імені гетьмана Івана Виговського, а згодом – у спецпідрозділі «Шаман» Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

За гідну службу Романа нагородили заохочувальною відзнакою ГУР «Україна понад усе», а посмертно – і медаллю «За мужність при виконанні спецзавдань».

«Батько був людиною, на яку завжди хотілося рівнятися. Він чітко ставив собі цілі та впевнено їх досягав. Був цивільною людиною, але з приходом повномасштабної війни без роздумів став на захист нашої країни. Зі слів побратимів, тато став справжнім професійним бійцем, який чітко виконував накази та безжально нищив ворога. Ми завжди підтримували зв'язок, він знаходив час на сім’ю та друзів, навіть перебуваючи у вкрай складних обставинах. Він – Людина з великої літери, справжній тато, люблячий дідусь. Справжній патріот своєї держави, за неї ж поклав своє життя», – розповів син захисника Степан, також військовослужбовець.

Поховали Романа у рідному селі.

У нього залишилися мама, дружина, син, невістка, донька та онук.

Низький уклін Герою!🤍
Вічна світла пам'ять та слава!🙏🇺🇦

Щирі співчуття греко- та римсько-католицькій громаді краю у зв’язку зі смертю Папи Римського Франциска.

Його Святість багато зробив для підтримки України та її громадян – добрими справами, молитвами в час найбільших викликів.

Папа Франциск був голосом сумління для всього світу, нагадуючи про гідність кожної людини, про важливість миру та милосердя.

Сумуємо разом з усією католицькою спільнотою, з усіма людьми доброї волі.

Вічна памʼять!

Зараз, після Великодня, увесь світ бачить справжню проблематику – справжню причину того, чому бойові дії тривають. Саме Росія є джерелом війни. Саме з Москви має прийти реальний наказ російській армії на припинення вогню, і якщо такого жорсткого російського наказу на тишу немає – немає й тиші.

Дійсно, на Великдень не було повітряних тривог і були деякі ділянки фронту з тишею. Отже, це можливо – можливо, коли саме Росія йде на зменшення вбивств. Тим не менше, Україна зберігає свою пропозицію не завдавати ударів щонайменше по цивільній інфраструктурі. І ми очікуємо чіткої відповіді з Москви. Ми готові до будь-якої розмови, як це забезпечити.

Є очевидний, найпростіший і найбільш надійний шлях, а саме: припинити удари ракет і далекобійних дронів, і це автоматично гарантуватиме збереження всієї цивільної інфраструктури. Саме припинення вогню – реальне, тривале – має стати першим кроком до надійного й тривалого миру.

Представники України – і на зустрічах у Парижі, які були, і на зустрічах у Лондоні цього тижня – матимуть основне завдання, першочергове саме щодо безумовного припинення вогню – саме це має бути початком. Мир приходить у тиші.