Повідомлення про начебто закриття психіатричних лікарень стабільно мандрують в інформаційному полі.
Ви могли не раз їх бачити під постами в соцмережах або ж чути на вулиці, від знайомих, родичів тощо. Але це не відповідає дійсності.
Почнемо з основного: Міністерство охорони здоров’я не ініціювало і не планує ініціювати оптимізацію, скорочення або ліквідацію психіатричних лікарень. МОЗ виступає за формування системи психіатричної допомоги, що саморегулюється. Що мається на увазі? Кількість закладів, які покликані допомогти людині із подоланням ментальних захворювань, має співвідноситись із потребами самого населення. Тобто це питання має вирішуватись на рівні громад.
Важливо зазначити, що наразі лікарні перебувають у власності місцевих територіальних громад або обласних рад, а, отже, питання про їх закриття може піднімати лише місцева чи обласна влада, а ніяк не МОЗ.
Місцева влада також може перепрофілювати лікарні на заклади соціальної підтримки. Нерідкість, що психіатричні лікарні часто надають не суто медичну, а і соціальну допомогу, опікуючись людьми, яким немає куди більше йти. Соціальні служби працюють уже понад 20 років, і фінансуються саме місцевими бюджетами. Отже, держава не повинна їх створювати.
Яку роль відіграє Міністерство?
Міністерство розробляє єдині норми із надання фахової допомоги, аби пацієнти отримали сучасне кваліфіковане лікування. Національна служба здоров’я, у свою чергу, контрактує відповідні заклади, які уповноважені давати психіатричну допомогу.
1 квітня 2020 року розпочався другий етап медичної реформи, який поширився і на психіатричну галузь. За 3 роки до цього Кабінет Міністрів схвалив Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я на період до 2030 року, яка передбачає зміщення акценту зі стаціонарного лікування у профільних лікарнях на амбулаторне. До 30% людей, яких раніше госпіталізували, взагалі не треба було класти в лікарні. Вони потребували лише адекватної медикаментозної терапії.
За рекомендаціями ВООЗ, стаціонарне лікування пацієнтів (у разі потреби) має тривати близько 30 днів. Від таких нормативів і відштовхуються в НСЗУ та МОЗ. На цей строк виділяється відповідне фінансування на лікування. Пацієнти також можуть отримувати психіатричну допомогу не лише в спеціалізованих закладах, а в багатопрофільних лікарнях, оскільки часто-густо наявні й інші захворювання, які легше лікувати в одному закладі.
Крім того, з 2021 року з’явилась можливість отримати спеціалізовану медичну допомогу за місцем проживання, яка буде надаватись мобільними мультидисциплінарними командами. Після завершення гострого перебігу хвороби пацієнти мають продовжувати лікування амбулаторно. За потреби мобільна мультидисциплінарна команда приїде до пацієнта і надасть йому допомогу вдома.
Серед людей є побоювання, що через недофінансування з боку НСЗУ пацієнти психіатричних лікарень, яких направили туди за вбивства та інші злочини, вийдуть на вулиці. Насправді НСЗУ не має жодного стосунку до лікування таких осіб. Пацієнти, які скоїли суспільно-небезпечні діяння, отримують допомогу в окремих спеціалізованих закладах, які фінансуються за медичною субвенцією. Це питання регулює постанова Кабміну №250 від 25 березня 2020 року. А коли ми кажемо про субвенцію, то вже розмір фінансування вирішує обласна чи місцева влада, а не НСЗУ.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна #міф_факт
Ви могли не раз їх бачити під постами в соцмережах або ж чути на вулиці, від знайомих, родичів тощо. Але це не відповідає дійсності.
Почнемо з основного: Міністерство охорони здоров’я не ініціювало і не планує ініціювати оптимізацію, скорочення або ліквідацію психіатричних лікарень. МОЗ виступає за формування системи психіатричної допомоги, що саморегулюється. Що мається на увазі? Кількість закладів, які покликані допомогти людині із подоланням ментальних захворювань, має співвідноситись із потребами самого населення. Тобто це питання має вирішуватись на рівні громад.
Важливо зазначити, що наразі лікарні перебувають у власності місцевих територіальних громад або обласних рад, а, отже, питання про їх закриття може піднімати лише місцева чи обласна влада, а ніяк не МОЗ.
Місцева влада також може перепрофілювати лікарні на заклади соціальної підтримки. Нерідкість, що психіатричні лікарні часто надають не суто медичну, а і соціальну допомогу, опікуючись людьми, яким немає куди більше йти. Соціальні служби працюють уже понад 20 років, і фінансуються саме місцевими бюджетами. Отже, держава не повинна їх створювати.
Яку роль відіграє Міністерство?
Міністерство розробляє єдині норми із надання фахової допомоги, аби пацієнти отримали сучасне кваліфіковане лікування. Національна служба здоров’я, у свою чергу, контрактує відповідні заклади, які уповноважені давати психіатричну допомогу.
1 квітня 2020 року розпочався другий етап медичної реформи, який поширився і на психіатричну галузь. За 3 роки до цього Кабінет Міністрів схвалив Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я на період до 2030 року, яка передбачає зміщення акценту зі стаціонарного лікування у профільних лікарнях на амбулаторне. До 30% людей, яких раніше госпіталізували, взагалі не треба було класти в лікарні. Вони потребували лише адекватної медикаментозної терапії.
За рекомендаціями ВООЗ, стаціонарне лікування пацієнтів (у разі потреби) має тривати близько 30 днів. Від таких нормативів і відштовхуються в НСЗУ та МОЗ. На цей строк виділяється відповідне фінансування на лікування. Пацієнти також можуть отримувати психіатричну допомогу не лише в спеціалізованих закладах, а в багатопрофільних лікарнях, оскільки часто-густо наявні й інші захворювання, які легше лікувати в одному закладі.
Крім того, з 2021 року з’явилась можливість отримати спеціалізовану медичну допомогу за місцем проживання, яка буде надаватись мобільними мультидисциплінарними командами. Після завершення гострого перебігу хвороби пацієнти мають продовжувати лікування амбулаторно. За потреби мобільна мультидисциплінарна команда приїде до пацієнта і надасть йому допомогу вдома.
Серед людей є побоювання, що через недофінансування з боку НСЗУ пацієнти психіатричних лікарень, яких направили туди за вбивства та інші злочини, вийдуть на вулиці. Насправді НСЗУ не має жодного стосунку до лікування таких осіб. Пацієнти, які скоїли суспільно-небезпечні діяння, отримують допомогу в окремих спеціалізованих закладах, які фінансуються за медичною субвенцією. Це питання регулює постанова Кабміну №250 від 25 березня 2020 року. А коли ми кажемо про субвенцію, то вже розмір фінансування вирішує обласна чи місцева влада, а не НСЗУ.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна #міф_факт
Меланома: фактори ризику та профілактика
Меланоцити — клітини, що міститься в зовнішньому шарі шкіри (епідермісі) та виробляють пігмент («барвник»), який і впливає на колір нашої шкіри.
Під впливом ультрафіолетового випромінювання на шкіру людини, саме завдяки меланоцитам розпочинається синтез мелатоніну, а колір шкіри змінюється і ми це бачимо, як засмагу. Однак варто пам'ятати, що здорові меланоцити можуть трансформуватись у злоякісне новоутворення — меланому.
Меланома може розвинутися зі звичайної родимки, яка вже є у людини на шкірі. Коли це стається, родимка зазнає видимих змін: зміни форми, чіткості краю, розміру, кольору та товщини. Окрім шкірних покривів, меланома може утворюватись на слизовій тканині, наприклад, у носі та горлі, також на голові та шиї, шкірі під нігтями (https://cutt.ly/oEykzMI).
Меланома може виникати не лише у місці, де є родимка, але й на шкірі, де її немає, маскуючись під новоутворену родимку, що виглядає незвично.
Фактори ризику:
✔️ Світлий фототип шкіри (світла шкіра)
✔️ Частий та тривалий вплив ультрафіолету (солярій, прихильність до загоряння)
✔️ Сонячні опіки шкіри та часта травматизація родимок
✔️ Спадковість (випадки меланоми у близьких родичів)
Першими симптомами меланоми можуть бути:
🔔 Зміна форми, розміру та кольору наявної родимки;
🔔 Розвиток нового пігментного або незвичного на вигляд наросту на шкірі
Варто пам’ятати, які зміни можуть відбуватися з родимками і як їх ідентифікувати. Правило АКОРД допоможе проконтролювати зміни на вашій шкірі:
➖ Асиметрія. Коли форма половини родимки не відповідає іншій її половині.
➖ Край. Межі родимки нерівні чи розмиті.
➖ Окрас. На родимці присутні відтінки чорного, коричневого, ділянки білого, сірого, червоного або синього кольорів.
➖ Розмір. Якщо перебільшує 6 мм або розмір різко збільшився за останні пару місяців.
➖ Динаміка. Якщо родимка змінюється за розміром, формою та кольором або вона росте на ділянці нормальної шкіри. Зміна текстури та консистенції родимки, (стає твердіша, утворення наростів). Також вас особливо повинно насторожити підкровлення (кровоточення) родимок.
Часи, коли засмага була в моді, минули. Зараз - передусім високий попит на здоров’я. Тож щоб зменшити ризик утворення меланоми, захищайте шкіру від сонячних променів, уникайте опіків і застосовуйте сонцезахисні креми щоразу, коли виходите на вулицю. Намагайтеся не травмувати шкіру в зонах, де є родимки, і уникайте їхнього контакту з хімічними подразниками.
Пам’ятайте! Будь-яка патологія шкіри, яка швидко росте або змінюється й не зникає, незалежно від того забарвлена вона чи ні, мусить бути обстежена спеціалістом. Якщо у вас на тілі з’явилася нова та незвичайна родимка, звертайтеся до лікаря!
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Меланоцити — клітини, що міститься в зовнішньому шарі шкіри (епідермісі) та виробляють пігмент («барвник»), який і впливає на колір нашої шкіри.
Під впливом ультрафіолетового випромінювання на шкіру людини, саме завдяки меланоцитам розпочинається синтез мелатоніну, а колір шкіри змінюється і ми це бачимо, як засмагу. Однак варто пам'ятати, що здорові меланоцити можуть трансформуватись у злоякісне новоутворення — меланому.
Меланома може розвинутися зі звичайної родимки, яка вже є у людини на шкірі. Коли це стається, родимка зазнає видимих змін: зміни форми, чіткості краю, розміру, кольору та товщини. Окрім шкірних покривів, меланома може утворюватись на слизовій тканині, наприклад, у носі та горлі, також на голові та шиї, шкірі під нігтями (https://cutt.ly/oEykzMI).
Меланома може виникати не лише у місці, де є родимка, але й на шкірі, де її немає, маскуючись під новоутворену родимку, що виглядає незвично.
Фактори ризику:
✔️ Світлий фототип шкіри (світла шкіра)
✔️ Частий та тривалий вплив ультрафіолету (солярій, прихильність до загоряння)
✔️ Сонячні опіки шкіри та часта травматизація родимок
✔️ Спадковість (випадки меланоми у близьких родичів)
Першими симптомами меланоми можуть бути:
🔔 Зміна форми, розміру та кольору наявної родимки;
🔔 Розвиток нового пігментного або незвичного на вигляд наросту на шкірі
Варто пам’ятати, які зміни можуть відбуватися з родимками і як їх ідентифікувати. Правило АКОРД допоможе проконтролювати зміни на вашій шкірі:
➖ Асиметрія. Коли форма половини родимки не відповідає іншій її половині.
➖ Край. Межі родимки нерівні чи розмиті.
➖ Окрас. На родимці присутні відтінки чорного, коричневого, ділянки білого, сірого, червоного або синього кольорів.
➖ Розмір. Якщо перебільшує 6 мм або розмір різко збільшився за останні пару місяців.
➖ Динаміка. Якщо родимка змінюється за розміром, формою та кольором або вона росте на ділянці нормальної шкіри. Зміна текстури та консистенції родимки, (стає твердіша, утворення наростів). Також вас особливо повинно насторожити підкровлення (кровоточення) родимок.
Часи, коли засмага була в моді, минули. Зараз - передусім високий попит на здоров’я. Тож щоб зменшити ризик утворення меланоми, захищайте шкіру від сонячних променів, уникайте опіків і застосовуйте сонцезахисні креми щоразу, коли виходите на вулицю. Намагайтеся не травмувати шкіру в зонах, де є родимки, і уникайте їхнього контакту з хімічними подразниками.
Пам’ятайте! Будь-яка патологія шкіри, яка швидко росте або змінюється й не зникає, незалежно від того забарвлена вона чи ні, мусить бути обстежена спеціалістом. Якщо у вас на тілі з’явилася нова та незвичайна родимка, звертайтеся до лікаря!
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
З якого матеріалу краще обирати захисну маску?
Про те, яка маска для щоденного захисту підійде саме вам розповідає Олександр Літус – завідувач кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної та лабораторної імунології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, заслужений лікар України.
Тканинні маски виготовляють з текстильних матеріалів, таких як бавовна, поліестер або шовк. Через такі маски легше проникає повітря і шкірі легше дихати.
➡️ Маски із шовку або з шовковою прокладкою легше переносяться особами з чутливою шкірою, шовк має більшу гігроскопічність, тобто добре поглинає вологу, яка утворюється під маскою.
➡️ Бавовняна маска краще моделей із неопрену, менше подразнює шкіру, але щільний матеріал гірше поглинає вологу, створює ефект парника.
➡️ Тонкі неопренові моделі за рахунок більш щільного прилягання до шкіри частіше викликають механічне подразнення.
🔔 При використанні багаторазової маски необхідно пам'ятати, що вона теж не вічна й ефективність її з часом зменшується, згодом її теж треба буде замінити на нову. Після кожного застосування її треба ретельно обробляти як для захисту від вірусу, так і для запобігання запаленню (шкірне сало і бруд накопичуються на масці й можуть призвести до маскне). Не обробляйте маску агресивними мийними засобами, бо їхні частки можуть залишитися на масці після обробки й призвести до розвитку контактного дерматиту. Тканинні маски необхідно прати та прасувати після кожного використання.
➡️ Якщо ж ви обираєте одноразові маски, не забувайте своєчасно їх міняти. Одну маску не носіть більш як 3-4 години.
Обирайте найкомфортніший варіант для себе і не забувайте одягати маски, оскільки вони захищають вас та ваших близьких від поширення коронавірусної інфекції.
Більше інформації за посиланням: https://cutt.ly/TW4KORh
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Про те, яка маска для щоденного захисту підійде саме вам розповідає Олександр Літус – завідувач кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної та лабораторної імунології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, заслужений лікар України.
Тканинні маски виготовляють з текстильних матеріалів, таких як бавовна, поліестер або шовк. Через такі маски легше проникає повітря і шкірі легше дихати.
➡️ Маски із шовку або з шовковою прокладкою легше переносяться особами з чутливою шкірою, шовк має більшу гігроскопічність, тобто добре поглинає вологу, яка утворюється під маскою.
➡️ Бавовняна маска краще моделей із неопрену, менше подразнює шкіру, але щільний матеріал гірше поглинає вологу, створює ефект парника.
➡️ Тонкі неопренові моделі за рахунок більш щільного прилягання до шкіри частіше викликають механічне подразнення.
🔔 При використанні багаторазової маски необхідно пам'ятати, що вона теж не вічна й ефективність її з часом зменшується, згодом її теж треба буде замінити на нову. Після кожного застосування її треба ретельно обробляти як для захисту від вірусу, так і для запобігання запаленню (шкірне сало і бруд накопичуються на масці й можуть призвести до маскне). Не обробляйте маску агресивними мийними засобами, бо їхні частки можуть залишитися на масці після обробки й призвести до розвитку контактного дерматиту. Тканинні маски необхідно прати та прасувати після кожного використання.
➡️ Якщо ж ви обираєте одноразові маски, не забувайте своєчасно їх міняти. Одну маску не носіть більш як 3-4 години.
Обирайте найкомфортніший варіант для себе і не забувайте одягати маски, оскільки вони захищають вас та ваших близьких від поширення коронавірусної інфекції.
Більше інформації за посиланням: https://cutt.ly/TW4KORh
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Чи варто приймати антибіотики при гострих вірусних інфекційних захворюваннях?
Майже 64% людей помилково вважає, що гострі вірусні інфекційні захворювання та застуду можна лікувати антибіотиками (https://cutt.ly/UElQg8l). «Я щось довго кашляю — антибіотик», «Температура три дні — антибіотик». Люди зловживають прийомом антибіотиків без звернення по медичну допомогу, не відрізняючи бактеріальну інфекцію від вірусної. Водночас призначити антибіотик може тільки лікар за результатами аналізу крові.
То що робити, якщо підхопив ГРВІ? Перше — повідомити про це свого сімейного лікаря. Друга рекомендація може звучати нудно, але вона дійсно працює, а головне — не шкодить вашому здоров’ю: найдієвіший метод лікування гострої респіраторної інфекції — симптоматичний. Він передбачає вплив на окремі симптоми захворювання (наприклад, прийом судинозвужувальних препаратів під час нежитю).
Тож у разі виникнення ГРВІ найкращими «ліками» є:
✅ Відпочинок та ліжковий режим
✅ Рясне пиття теплої рідини
✅ Провітрювання приміщення проживання
✅ Збалансоване та раціональне харчування
✅ Жарознижувальні препарати (у разі необхідності)
А як же ускладнення?
Антибіотики теж вам у цьому не допоможуть. Якщо ви маєте ризик розвитку ускладнень від грипу (а він також є вірусною інфекцією), й у вас немає щеплення, лікар може запропонувати специфічні препарати, що використовують виключно для попередження важких форм грипу.
За даними Центру громадського здоров’я, 90 % усіх антибіотиків, призначених на рівні сімейної медицини, використовують для лікування інфекцій дихальних шляхів. 90 % таких інфекцій спричинені вірусами (https://cutt.ly/WEl6UBY).
Антибіотики не діють на віруси. Тож, якщо ви приймете антибіотик, ваша вірусна інфекція нікуди не зникне, а ризик того, що антибіотик вам не допоможе в майбутньому, — сильно підвищиться.
Не займатися самолікуванням. В разі виникнення перших симптомів ГРВІ звертайтеся до свого сімейного лікаря та проконсультуйтеся з ним з приводу необхідності вживання антибіотиків.
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Майже 64% людей помилково вважає, що гострі вірусні інфекційні захворювання та застуду можна лікувати антибіотиками (https://cutt.ly/UElQg8l). «Я щось довго кашляю — антибіотик», «Температура три дні — антибіотик». Люди зловживають прийомом антибіотиків без звернення по медичну допомогу, не відрізняючи бактеріальну інфекцію від вірусної. Водночас призначити антибіотик може тільки лікар за результатами аналізу крові.
То що робити, якщо підхопив ГРВІ? Перше — повідомити про це свого сімейного лікаря. Друга рекомендація може звучати нудно, але вона дійсно працює, а головне — не шкодить вашому здоров’ю: найдієвіший метод лікування гострої респіраторної інфекції — симптоматичний. Він передбачає вплив на окремі симптоми захворювання (наприклад, прийом судинозвужувальних препаратів під час нежитю).
Тож у разі виникнення ГРВІ найкращими «ліками» є:
✅ Відпочинок та ліжковий режим
✅ Рясне пиття теплої рідини
✅ Провітрювання приміщення проживання
✅ Збалансоване та раціональне харчування
✅ Жарознижувальні препарати (у разі необхідності)
А як же ускладнення?
Антибіотики теж вам у цьому не допоможуть. Якщо ви маєте ризик розвитку ускладнень від грипу (а він також є вірусною інфекцією), й у вас немає щеплення, лікар може запропонувати специфічні препарати, що використовують виключно для попередження важких форм грипу.
За даними Центру громадського здоров’я, 90 % усіх антибіотиків, призначених на рівні сімейної медицини, використовують для лікування інфекцій дихальних шляхів. 90 % таких інфекцій спричинені вірусами (https://cutt.ly/WEl6UBY).
Антибіотики не діють на віруси. Тож, якщо ви приймете антибіотик, ваша вірусна інфекція нікуди не зникне, а ризик того, що антибіотик вам не допоможе в майбутньому, — сильно підвищиться.
Не займатися самолікуванням. В разі виникнення перших симптомів ГРВІ звертайтеся до свого сімейного лікаря та проконсультуйтеся з ним з приводу необхідності вживання антибіотиків.
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
В кожної п'ятої мами може розвинутися післяродова депресія
Жінки, які народили, можуть зазнавати різних розладів психіки та поведінки. Якщо це трапляється у післяпологовому періоді, то зазвичай вони слабо виражені та мають легкий перебіг, проте в складніших випадках може розвинутися депресія. Загалом, стан пригнічення та легкі психічні розлади переживає в середньому кожна п’ята мама. Для допомоги жінці передовсім потрібна професійна допомога та підтримка близьких.
Як розпізнати післяпологову депресію?
Симптоми, що найчастіше спостерігаються ⬇️
➖ порушення сну,
➖ відчуття байдужості, гніву,
➖ зміни апетиту,
➖ сильна втома та виснаження, відчуття, що нічого не приносить задоволення та радості,
➖ часті зміни настрою,
➖ переживання, пов’язані із смутком та страхом бути поганою мамою,
➖ відчуття нікчемності, безнадійності та безпорадності,
➖ проблеми з концентрацією уваги, прийняттям повсякденних рішень та самообслуговуванням.
Якщо ⬇️
➖ симптоми тривають довше ніж два тижні і не згасають,
➖ вам або вашій близькій людині гіршає,
➖ піклування про дитину стає майже неможливим,
➖ турбота про себе стає також надзвичайно складною, або якщо,
➖ в мами з’являються думки про те, щоби нашкодити собі або дитині,
одразу ж звертайтеся до фахівця з психічного здоров’я. Психолог, невролог або психіатр допоможуть розібратися в ситуації і визначать необхідну схему лікування.
Пам’ятайте: народження дитини — це завжди зміни і для їхнього прийняття потрібен час. Тому сумувати за старим життям і засмучуватися, коли щось іде не так, — нормально. Проте, варто ставитися до себе, свого нового тіла і своїх нових емоцій із розумінням і турботою, а в разі потреби звертатися до спеціалістів.
Також читайте поради, які допоможуть при післяродовій депресії на сайті: https://cutt.ly/REbxTQh
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Жінки, які народили, можуть зазнавати різних розладів психіки та поведінки. Якщо це трапляється у післяпологовому періоді, то зазвичай вони слабо виражені та мають легкий перебіг, проте в складніших випадках може розвинутися депресія. Загалом, стан пригнічення та легкі психічні розлади переживає в середньому кожна п’ята мама. Для допомоги жінці передовсім потрібна професійна допомога та підтримка близьких.
Як розпізнати післяпологову депресію?
Симптоми, що найчастіше спостерігаються ⬇️
➖ порушення сну,
➖ відчуття байдужості, гніву,
➖ зміни апетиту,
➖ сильна втома та виснаження, відчуття, що нічого не приносить задоволення та радості,
➖ часті зміни настрою,
➖ переживання, пов’язані із смутком та страхом бути поганою мамою,
➖ відчуття нікчемності, безнадійності та безпорадності,
➖ проблеми з концентрацією уваги, прийняттям повсякденних рішень та самообслуговуванням.
Якщо ⬇️
➖ симптоми тривають довше ніж два тижні і не згасають,
➖ вам або вашій близькій людині гіршає,
➖ піклування про дитину стає майже неможливим,
➖ турбота про себе стає також надзвичайно складною, або якщо,
➖ в мами з’являються думки про те, щоби нашкодити собі або дитині,
одразу ж звертайтеся до фахівця з психічного здоров’я. Психолог, невролог або психіатр допоможуть розібратися в ситуації і визначать необхідну схему лікування.
Пам’ятайте: народження дитини — це завжди зміни і для їхнього прийняття потрібен час. Тому сумувати за старим життям і засмучуватися, коли щось іде не так, — нормально. Проте, варто ставитися до себе, свого нового тіла і своїх нових емоцій із розумінням і турботою, а в разі потреби звертатися до спеціалістів.
Також читайте поради, які допоможуть при післяродовій депресії на сайті: https://cutt.ly/REbxTQh
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
