Чи є нежить протипоказанням для відвідування садочка чи школи?
Діти дошкільного та молодшого шкільного віку більш сприйнятливі до вірусних інфекцій та частіше хворіють на гострі респіраторні захворювання. Якщо дитина вакцинована відповідно до календаря профілактичних щеплень і навіть має додаткові щеплення, вона все одно може інфікуватися вірусами, що спричиняють нежить, біль у горлі, кашель, блювоту та діарею. Адже вакцинація не є 100% гарантією захисту від усіх можливих захворювань, проте значно полегшує їх перебіг та запобігає ускладненням.
Американська академія педіатрії зазначає, що якщо йдеться про малюків у дошкільному навчальному закладі, то вони хворіють набагато частіше ніж ті, які не відвідують садочок і не мають контактів з іншими дітьми, у т.ч. братами чи сестрами. Упродовж другого року відвідування дитячого колективу кількість захворювань на респіраторні захворювання зменшується, оскільки вплив великої кількості мікробів та вірусів формує імунітет (https://cutt.ly/6W4X3Yc).
Для того, щоби захистити дитину від інфекційних хвороб необхідно вчасно проводити вакцинацію за Національним календарем щеплень (https://cutt.ly/NW4ZTNj) та за можливості — робити додаткові щеплення. Варто також навчити дитину певних правил і заохочувати її дотримуватися етикету кашлю і чхання, викидати використані серветки до урни, а також правильно та ретельно мити руки.
У більшості випадків легкий кашель або нежить, особливо — залишкові після перенесених хвороб, не є протипоказом для відвідування закладів освіти. Утім, якщо ці симптоми супроводжуються високою температурою, або з’явилися в розпал сезону ГРВІ, краще залишитися вдома. Зважайте також на пандемію COVID-19.
Не дозволяйте дитині йти до школи чи садочка, якщо в неї є якісь з основних симптомів цього захворювання:
✔️ Висока температура
✔️ Безперервний кашель
✔️ В’ялість та загальна слабкість
✔️ Втрата або зміна нюху або смаку
У такому випадку краще залишатися вдома та звернутися по медичну допомогу.
Якщо дитина температурить, у неї з'явився висип, болі в різних частинах тіла чи ознаки інфекційних захворювань, перед поверненням до школи чи садочка її має оглянути лікар. Він і визначить, чи можна відвідувати школу чи садок. Щоби повернутися до навчання, дитина має бути активною, мати добре самопочуття і температуру нижчу за 37,2° без прийому жарознижувальних препаратів.
Пам’ятайте, що наближається сезон гострих респіраторних вірусних інфекцій. Щоби знизити ризик зараження чи розвитку ускладнень дітям, а також співробітникам освітніх закладів рекомендовано щорічно здійснювати вакцинацію від грипу.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна
Діти дошкільного та молодшого шкільного віку більш сприйнятливі до вірусних інфекцій та частіше хворіють на гострі респіраторні захворювання. Якщо дитина вакцинована відповідно до календаря профілактичних щеплень і навіть має додаткові щеплення, вона все одно може інфікуватися вірусами, що спричиняють нежить, біль у горлі, кашель, блювоту та діарею. Адже вакцинація не є 100% гарантією захисту від усіх можливих захворювань, проте значно полегшує їх перебіг та запобігає ускладненням.
Американська академія педіатрії зазначає, що якщо йдеться про малюків у дошкільному навчальному закладі, то вони хворіють набагато частіше ніж ті, які не відвідують садочок і не мають контактів з іншими дітьми, у т.ч. братами чи сестрами. Упродовж другого року відвідування дитячого колективу кількість захворювань на респіраторні захворювання зменшується, оскільки вплив великої кількості мікробів та вірусів формує імунітет (https://cutt.ly/6W4X3Yc).
Для того, щоби захистити дитину від інфекційних хвороб необхідно вчасно проводити вакцинацію за Національним календарем щеплень (https://cutt.ly/NW4ZTNj) та за можливості — робити додаткові щеплення. Варто також навчити дитину певних правил і заохочувати її дотримуватися етикету кашлю і чхання, викидати використані серветки до урни, а також правильно та ретельно мити руки.
У більшості випадків легкий кашель або нежить, особливо — залишкові після перенесених хвороб, не є протипоказом для відвідування закладів освіти. Утім, якщо ці симптоми супроводжуються високою температурою, або з’явилися в розпал сезону ГРВІ, краще залишитися вдома. Зважайте також на пандемію COVID-19.
Не дозволяйте дитині йти до школи чи садочка, якщо в неї є якісь з основних симптомів цього захворювання:
✔️ Висока температура
✔️ Безперервний кашель
✔️ В’ялість та загальна слабкість
✔️ Втрата або зміна нюху або смаку
У такому випадку краще залишатися вдома та звернутися по медичну допомогу.
Якщо дитина температурить, у неї з'явився висип, болі в різних частинах тіла чи ознаки інфекційних захворювань, перед поверненням до школи чи садочка її має оглянути лікар. Він і визначить, чи можна відвідувати школу чи садок. Щоби повернутися до навчання, дитина має бути активною, мати добре самопочуття і температуру нижчу за 37,2° без прийому жарознижувальних препаратів.
Пам’ятайте, що наближається сезон гострих респіраторних вірусних інфекцій. Щоби знизити ризик зараження чи розвитку ускладнень дітям, а також співробітникам освітніх закладів рекомендовано щорічно здійснювати вакцинацію від грипу.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна
Повідомлення про начебто закриття психіатричних лікарень стабільно мандрують в інформаційному полі.
Ви могли не раз їх бачити під постами в соцмережах або ж чути на вулиці, від знайомих, родичів тощо. Але це не відповідає дійсності.
Почнемо з основного: Міністерство охорони здоров’я не ініціювало і не планує ініціювати оптимізацію, скорочення або ліквідацію психіатричних лікарень. МОЗ виступає за формування системи психіатричної допомоги, що саморегулюється. Що мається на увазі? Кількість закладів, які покликані допомогти людині із подоланням ментальних захворювань, має співвідноситись із потребами самого населення. Тобто це питання має вирішуватись на рівні громад.
Важливо зазначити, що наразі лікарні перебувають у власності місцевих територіальних громад або обласних рад, а, отже, питання про їх закриття може піднімати лише місцева чи обласна влада, а ніяк не МОЗ.
Місцева влада також може перепрофілювати лікарні на заклади соціальної підтримки. Нерідкість, що психіатричні лікарні часто надають не суто медичну, а і соціальну допомогу, опікуючись людьми, яким немає куди більше йти. Соціальні служби працюють уже понад 20 років, і фінансуються саме місцевими бюджетами. Отже, держава не повинна їх створювати.
Яку роль відіграє Міністерство?
Міністерство розробляє єдині норми із надання фахової допомоги, аби пацієнти отримали сучасне кваліфіковане лікування. Національна служба здоров’я, у свою чергу, контрактує відповідні заклади, які уповноважені давати психіатричну допомогу.
1 квітня 2020 року розпочався другий етап медичної реформи, який поширився і на психіатричну галузь. За 3 роки до цього Кабінет Міністрів схвалив Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я на період до 2030 року, яка передбачає зміщення акценту зі стаціонарного лікування у профільних лікарнях на амбулаторне. До 30% людей, яких раніше госпіталізували, взагалі не треба було класти в лікарні. Вони потребували лише адекватної медикаментозної терапії.
За рекомендаціями ВООЗ, стаціонарне лікування пацієнтів (у разі потреби) має тривати близько 30 днів. Від таких нормативів і відштовхуються в НСЗУ та МОЗ. На цей строк виділяється відповідне фінансування на лікування. Пацієнти також можуть отримувати психіатричну допомогу не лише в спеціалізованих закладах, а в багатопрофільних лікарнях, оскільки часто-густо наявні й інші захворювання, які легше лікувати в одному закладі.
Крім того, з 2021 року з’явилась можливість отримати спеціалізовану медичну допомогу за місцем проживання, яка буде надаватись мобільними мультидисциплінарними командами. Після завершення гострого перебігу хвороби пацієнти мають продовжувати лікування амбулаторно. За потреби мобільна мультидисциплінарна команда приїде до пацієнта і надасть йому допомогу вдома.
Серед людей є побоювання, що через недофінансування з боку НСЗУ пацієнти психіатричних лікарень, яких направили туди за вбивства та інші злочини, вийдуть на вулиці. Насправді НСЗУ не має жодного стосунку до лікування таких осіб. Пацієнти, які скоїли суспільно-небезпечні діяння, отримують допомогу в окремих спеціалізованих закладах, які фінансуються за медичною субвенцією. Це питання регулює постанова Кабміну №250 від 25 березня 2020 року. А коли ми кажемо про субвенцію, то вже розмір фінансування вирішує обласна чи місцева влада, а не НСЗУ.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна #міф_факт
Ви могли не раз їх бачити під постами в соцмережах або ж чути на вулиці, від знайомих, родичів тощо. Але це не відповідає дійсності.
Почнемо з основного: Міністерство охорони здоров’я не ініціювало і не планує ініціювати оптимізацію, скорочення або ліквідацію психіатричних лікарень. МОЗ виступає за формування системи психіатричної допомоги, що саморегулюється. Що мається на увазі? Кількість закладів, які покликані допомогти людині із подоланням ментальних захворювань, має співвідноситись із потребами самого населення. Тобто це питання має вирішуватись на рівні громад.
Важливо зазначити, що наразі лікарні перебувають у власності місцевих територіальних громад або обласних рад, а, отже, питання про їх закриття може піднімати лише місцева чи обласна влада, а ніяк не МОЗ.
Місцева влада також може перепрофілювати лікарні на заклади соціальної підтримки. Нерідкість, що психіатричні лікарні часто надають не суто медичну, а і соціальну допомогу, опікуючись людьми, яким немає куди більше йти. Соціальні служби працюють уже понад 20 років, і фінансуються саме місцевими бюджетами. Отже, держава не повинна їх створювати.
Яку роль відіграє Міністерство?
Міністерство розробляє єдині норми із надання фахової допомоги, аби пацієнти отримали сучасне кваліфіковане лікування. Національна служба здоров’я, у свою чергу, контрактує відповідні заклади, які уповноважені давати психіатричну допомогу.
1 квітня 2020 року розпочався другий етап медичної реформи, який поширився і на психіатричну галузь. За 3 роки до цього Кабінет Міністрів схвалив Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я на період до 2030 року, яка передбачає зміщення акценту зі стаціонарного лікування у профільних лікарнях на амбулаторне. До 30% людей, яких раніше госпіталізували, взагалі не треба було класти в лікарні. Вони потребували лише адекватної медикаментозної терапії.
За рекомендаціями ВООЗ, стаціонарне лікування пацієнтів (у разі потреби) має тривати близько 30 днів. Від таких нормативів і відштовхуються в НСЗУ та МОЗ. На цей строк виділяється відповідне фінансування на лікування. Пацієнти також можуть отримувати психіатричну допомогу не лише в спеціалізованих закладах, а в багатопрофільних лікарнях, оскільки часто-густо наявні й інші захворювання, які легше лікувати в одному закладі.
Крім того, з 2021 року з’явилась можливість отримати спеціалізовану медичну допомогу за місцем проживання, яка буде надаватись мобільними мультидисциплінарними командами. Після завершення гострого перебігу хвороби пацієнти мають продовжувати лікування амбулаторно. За потреби мобільна мультидисциплінарна команда приїде до пацієнта і надасть йому допомогу вдома.
Серед людей є побоювання, що через недофінансування з боку НСЗУ пацієнти психіатричних лікарень, яких направили туди за вбивства та інші злочини, вийдуть на вулиці. Насправді НСЗУ не має жодного стосунку до лікування таких осіб. Пацієнти, які скоїли суспільно-небезпечні діяння, отримують допомогу в окремих спеціалізованих закладах, які фінансуються за медичною субвенцією. Це питання регулює постанова Кабміну №250 від 25 березня 2020 року. А коли ми кажемо про субвенцію, то вже розмір фінансування вирішує обласна чи місцева влада, а не НСЗУ.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна #міф_факт
Меланома: фактори ризику та профілактика
Меланоцити — клітини, що міститься в зовнішньому шарі шкіри (епідермісі) та виробляють пігмент («барвник»), який і впливає на колір нашої шкіри.
Під впливом ультрафіолетового випромінювання на шкіру людини, саме завдяки меланоцитам розпочинається синтез мелатоніну, а колір шкіри змінюється і ми це бачимо, як засмагу. Однак варто пам'ятати, що здорові меланоцити можуть трансформуватись у злоякісне новоутворення — меланому.
Меланома може розвинутися зі звичайної родимки, яка вже є у людини на шкірі. Коли це стається, родимка зазнає видимих змін: зміни форми, чіткості краю, розміру, кольору та товщини. Окрім шкірних покривів, меланома може утворюватись на слизовій тканині, наприклад, у носі та горлі, також на голові та шиї, шкірі під нігтями (https://cutt.ly/oEykzMI).
Меланома може виникати не лише у місці, де є родимка, але й на шкірі, де її немає, маскуючись під новоутворену родимку, що виглядає незвично.
Фактори ризику:
✔️ Світлий фототип шкіри (світла шкіра)
✔️ Частий та тривалий вплив ультрафіолету (солярій, прихильність до загоряння)
✔️ Сонячні опіки шкіри та часта травматизація родимок
✔️ Спадковість (випадки меланоми у близьких родичів)
Першими симптомами меланоми можуть бути:
🔔 Зміна форми, розміру та кольору наявної родимки;
🔔 Розвиток нового пігментного або незвичного на вигляд наросту на шкірі
Варто пам’ятати, які зміни можуть відбуватися з родимками і як їх ідентифікувати. Правило АКОРД допоможе проконтролювати зміни на вашій шкірі:
➖ Асиметрія. Коли форма половини родимки не відповідає іншій її половині.
➖ Край. Межі родимки нерівні чи розмиті.
➖ Окрас. На родимці присутні відтінки чорного, коричневого, ділянки білого, сірого, червоного або синього кольорів.
➖ Розмір. Якщо перебільшує 6 мм або розмір різко збільшився за останні пару місяців.
➖ Динаміка. Якщо родимка змінюється за розміром, формою та кольором або вона росте на ділянці нормальної шкіри. Зміна текстури та консистенції родимки, (стає твердіша, утворення наростів). Також вас особливо повинно насторожити підкровлення (кровоточення) родимок.
Часи, коли засмага була в моді, минули. Зараз - передусім високий попит на здоров’я. Тож щоб зменшити ризик утворення меланоми, захищайте шкіру від сонячних променів, уникайте опіків і застосовуйте сонцезахисні креми щоразу, коли виходите на вулицю. Намагайтеся не травмувати шкіру в зонах, де є родимки, і уникайте їхнього контакту з хімічними подразниками.
Пам’ятайте! Будь-яка патологія шкіри, яка швидко росте або змінюється й не зникає, незалежно від того забарвлена вона чи ні, мусить бути обстежена спеціалістом. Якщо у вас на тілі з’явилася нова та незвичайна родимка, звертайтеся до лікаря!
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Меланоцити — клітини, що міститься в зовнішньому шарі шкіри (епідермісі) та виробляють пігмент («барвник»), який і впливає на колір нашої шкіри.
Під впливом ультрафіолетового випромінювання на шкіру людини, саме завдяки меланоцитам розпочинається синтез мелатоніну, а колір шкіри змінюється і ми це бачимо, як засмагу. Однак варто пам'ятати, що здорові меланоцити можуть трансформуватись у злоякісне новоутворення — меланому.
Меланома може розвинутися зі звичайної родимки, яка вже є у людини на шкірі. Коли це стається, родимка зазнає видимих змін: зміни форми, чіткості краю, розміру, кольору та товщини. Окрім шкірних покривів, меланома може утворюватись на слизовій тканині, наприклад, у носі та горлі, також на голові та шиї, шкірі під нігтями (https://cutt.ly/oEykzMI).
Меланома може виникати не лише у місці, де є родимка, але й на шкірі, де її немає, маскуючись під новоутворену родимку, що виглядає незвично.
Фактори ризику:
✔️ Світлий фототип шкіри (світла шкіра)
✔️ Частий та тривалий вплив ультрафіолету (солярій, прихильність до загоряння)
✔️ Сонячні опіки шкіри та часта травматизація родимок
✔️ Спадковість (випадки меланоми у близьких родичів)
Першими симптомами меланоми можуть бути:
🔔 Зміна форми, розміру та кольору наявної родимки;
🔔 Розвиток нового пігментного або незвичного на вигляд наросту на шкірі
Варто пам’ятати, які зміни можуть відбуватися з родимками і як їх ідентифікувати. Правило АКОРД допоможе проконтролювати зміни на вашій шкірі:
➖ Асиметрія. Коли форма половини родимки не відповідає іншій її половині.
➖ Край. Межі родимки нерівні чи розмиті.
➖ Окрас. На родимці присутні відтінки чорного, коричневого, ділянки білого, сірого, червоного або синього кольорів.
➖ Розмір. Якщо перебільшує 6 мм або розмір різко збільшився за останні пару місяців.
➖ Динаміка. Якщо родимка змінюється за розміром, формою та кольором або вона росте на ділянці нормальної шкіри. Зміна текстури та консистенції родимки, (стає твердіша, утворення наростів). Також вас особливо повинно насторожити підкровлення (кровоточення) родимок.
Часи, коли засмага була в моді, минули. Зараз - передусім високий попит на здоров’я. Тож щоб зменшити ризик утворення меланоми, захищайте шкіру від сонячних променів, уникайте опіків і застосовуйте сонцезахисні креми щоразу, коли виходите на вулицю. Намагайтеся не травмувати шкіру в зонах, де є родимки, і уникайте їхнього контакту з хімічними подразниками.
Пам’ятайте! Будь-яка патологія шкіри, яка швидко росте або змінюється й не зникає, незалежно від того забарвлена вона чи ні, мусить бути обстежена спеціалістом. Якщо у вас на тілі з’явилася нова та незвичайна родимка, звертайтеся до лікаря!
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
З якого матеріалу краще обирати захисну маску?
Про те, яка маска для щоденного захисту підійде саме вам розповідає Олександр Літус – завідувач кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної та лабораторної імунології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, заслужений лікар України.
Тканинні маски виготовляють з текстильних матеріалів, таких як бавовна, поліестер або шовк. Через такі маски легше проникає повітря і шкірі легше дихати.
➡️ Маски із шовку або з шовковою прокладкою легше переносяться особами з чутливою шкірою, шовк має більшу гігроскопічність, тобто добре поглинає вологу, яка утворюється під маскою.
➡️ Бавовняна маска краще моделей із неопрену, менше подразнює шкіру, але щільний матеріал гірше поглинає вологу, створює ефект парника.
➡️ Тонкі неопренові моделі за рахунок більш щільного прилягання до шкіри частіше викликають механічне подразнення.
🔔 При використанні багаторазової маски необхідно пам'ятати, що вона теж не вічна й ефективність її з часом зменшується, згодом її теж треба буде замінити на нову. Після кожного застосування її треба ретельно обробляти як для захисту від вірусу, так і для запобігання запаленню (шкірне сало і бруд накопичуються на масці й можуть призвести до маскне). Не обробляйте маску агресивними мийними засобами, бо їхні частки можуть залишитися на масці після обробки й призвести до розвитку контактного дерматиту. Тканинні маски необхідно прати та прасувати після кожного використання.
➡️ Якщо ж ви обираєте одноразові маски, не забувайте своєчасно їх міняти. Одну маску не носіть більш як 3-4 години.
Обирайте найкомфортніший варіант для себе і не забувайте одягати маски, оскільки вони захищають вас та ваших близьких від поширення коронавірусної інфекції.
Більше інформації за посиланням: https://cutt.ly/TW4KORh
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Про те, яка маска для щоденного захисту підійде саме вам розповідає Олександр Літус – завідувач кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної та лабораторної імунології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, заслужений лікар України.
Тканинні маски виготовляють з текстильних матеріалів, таких як бавовна, поліестер або шовк. Через такі маски легше проникає повітря і шкірі легше дихати.
➡️ Маски із шовку або з шовковою прокладкою легше переносяться особами з чутливою шкірою, шовк має більшу гігроскопічність, тобто добре поглинає вологу, яка утворюється під маскою.
➡️ Бавовняна маска краще моделей із неопрену, менше подразнює шкіру, але щільний матеріал гірше поглинає вологу, створює ефект парника.
➡️ Тонкі неопренові моделі за рахунок більш щільного прилягання до шкіри частіше викликають механічне подразнення.
🔔 При використанні багаторазової маски необхідно пам'ятати, що вона теж не вічна й ефективність її з часом зменшується, згодом її теж треба буде замінити на нову. Після кожного застосування її треба ретельно обробляти як для захисту від вірусу, так і для запобігання запаленню (шкірне сало і бруд накопичуються на масці й можуть призвести до маскне). Не обробляйте маску агресивними мийними засобами, бо їхні частки можуть залишитися на масці після обробки й призвести до розвитку контактного дерматиту. Тканинні маски необхідно прати та прасувати після кожного використання.
➡️ Якщо ж ви обираєте одноразові маски, не забувайте своєчасно їх міняти. Одну маску не носіть більш як 3-4 години.
Обирайте найкомфортніший варіант для себе і не забувайте одягати маски, оскільки вони захищають вас та ваших близьких від поширення коронавірусної інфекції.
Більше інформації за посиланням: https://cutt.ly/TW4KORh
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Чи варто приймати антибіотики при гострих вірусних інфекційних захворюваннях?
Майже 64% людей помилково вважає, що гострі вірусні інфекційні захворювання та застуду можна лікувати антибіотиками (https://cutt.ly/UElQg8l). «Я щось довго кашляю — антибіотик», «Температура три дні — антибіотик». Люди зловживають прийомом антибіотиків без звернення по медичну допомогу, не відрізняючи бактеріальну інфекцію від вірусної. Водночас призначити антибіотик може тільки лікар за результатами аналізу крові.
То що робити, якщо підхопив ГРВІ? Перше — повідомити про це свого сімейного лікаря. Друга рекомендація може звучати нудно, але вона дійсно працює, а головне — не шкодить вашому здоров’ю: найдієвіший метод лікування гострої респіраторної інфекції — симптоматичний. Він передбачає вплив на окремі симптоми захворювання (наприклад, прийом судинозвужувальних препаратів під час нежитю).
Тож у разі виникнення ГРВІ найкращими «ліками» є:
✅ Відпочинок та ліжковий режим
✅ Рясне пиття теплої рідини
✅ Провітрювання приміщення проживання
✅ Збалансоване та раціональне харчування
✅ Жарознижувальні препарати (у разі необхідності)
А як же ускладнення?
Антибіотики теж вам у цьому не допоможуть. Якщо ви маєте ризик розвитку ускладнень від грипу (а він також є вірусною інфекцією), й у вас немає щеплення, лікар може запропонувати специфічні препарати, що використовують виключно для попередження важких форм грипу.
За даними Центру громадського здоров’я, 90 % усіх антибіотиків, призначених на рівні сімейної медицини, використовують для лікування інфекцій дихальних шляхів. 90 % таких інфекцій спричинені вірусами (https://cutt.ly/WEl6UBY).
Антибіотики не діють на віруси. Тож, якщо ви приймете антибіотик, ваша вірусна інфекція нікуди не зникне, а ризик того, що антибіотик вам не допоможе в майбутньому, — сильно підвищиться.
Не займатися самолікуванням. В разі виникнення перших симптомів ГРВІ звертайтеся до свого сімейного лікаря та проконсультуйтеся з ним з приводу необхідності вживання антибіотиків.
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Майже 64% людей помилково вважає, що гострі вірусні інфекційні захворювання та застуду можна лікувати антибіотиками (https://cutt.ly/UElQg8l). «Я щось довго кашляю — антибіотик», «Температура три дні — антибіотик». Люди зловживають прийомом антибіотиків без звернення по медичну допомогу, не відрізняючи бактеріальну інфекцію від вірусної. Водночас призначити антибіотик може тільки лікар за результатами аналізу крові.
То що робити, якщо підхопив ГРВІ? Перше — повідомити про це свого сімейного лікаря. Друга рекомендація може звучати нудно, але вона дійсно працює, а головне — не шкодить вашому здоров’ю: найдієвіший метод лікування гострої респіраторної інфекції — симптоматичний. Він передбачає вплив на окремі симптоми захворювання (наприклад, прийом судинозвужувальних препаратів під час нежитю).
Тож у разі виникнення ГРВІ найкращими «ліками» є:
✅ Відпочинок та ліжковий режим
✅ Рясне пиття теплої рідини
✅ Провітрювання приміщення проживання
✅ Збалансоване та раціональне харчування
✅ Жарознижувальні препарати (у разі необхідності)
А як же ускладнення?
Антибіотики теж вам у цьому не допоможуть. Якщо ви маєте ризик розвитку ускладнень від грипу (а він також є вірусною інфекцією), й у вас немає щеплення, лікар може запропонувати специфічні препарати, що використовують виключно для попередження важких форм грипу.
За даними Центру громадського здоров’я, 90 % усіх антибіотиків, призначених на рівні сімейної медицини, використовують для лікування інфекцій дихальних шляхів. 90 % таких інфекцій спричинені вірусами (https://cutt.ly/WEl6UBY).
Антибіотики не діють на віруси. Тож, якщо ви приймете антибіотик, ваша вірусна інфекція нікуди не зникне, а ризик того, що антибіотик вам не допоможе в майбутньому, — сильно підвищиться.
Не займатися самолікуванням. В разі виникнення перших симптомів ГРВІ звертайтеся до свого сімейного лікаря та проконсультуйтеся з ним з приводу необхідності вживання антибіотиків.
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
В кожної п'ятої мами може розвинутися післяродова депресія
Жінки, які народили, можуть зазнавати різних розладів психіки та поведінки. Якщо це трапляється у післяпологовому періоді, то зазвичай вони слабо виражені та мають легкий перебіг, проте в складніших випадках може розвинутися депресія. Загалом, стан пригнічення та легкі психічні розлади переживає в середньому кожна п’ята мама. Для допомоги жінці передовсім потрібна професійна допомога та підтримка близьких.
Як розпізнати післяпологову депресію?
Симптоми, що найчастіше спостерігаються ⬇️
➖ порушення сну,
➖ відчуття байдужості, гніву,
➖ зміни апетиту,
➖ сильна втома та виснаження, відчуття, що нічого не приносить задоволення та радості,
➖ часті зміни настрою,
➖ переживання, пов’язані із смутком та страхом бути поганою мамою,
➖ відчуття нікчемності, безнадійності та безпорадності,
➖ проблеми з концентрацією уваги, прийняттям повсякденних рішень та самообслуговуванням.
Якщо ⬇️
➖ симптоми тривають довше ніж два тижні і не згасають,
➖ вам або вашій близькій людині гіршає,
➖ піклування про дитину стає майже неможливим,
➖ турбота про себе стає також надзвичайно складною, або якщо,
➖ в мами з’являються думки про те, щоби нашкодити собі або дитині,
одразу ж звертайтеся до фахівця з психічного здоров’я. Психолог, невролог або психіатр допоможуть розібратися в ситуації і визначать необхідну схему лікування.
Пам’ятайте: народження дитини — це завжди зміни і для їхнього прийняття потрібен час. Тому сумувати за старим життям і засмучуватися, коли щось іде не так, — нормально. Проте, варто ставитися до себе, свого нового тіла і своїх нових емоцій із розумінням і турботою, а в разі потреби звертатися до спеціалістів.
Також читайте поради, які допоможуть при післяродовій депресії на сайті: https://cutt.ly/REbxTQh
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Жінки, які народили, можуть зазнавати різних розладів психіки та поведінки. Якщо це трапляється у післяпологовому періоді, то зазвичай вони слабо виражені та мають легкий перебіг, проте в складніших випадках може розвинутися депресія. Загалом, стан пригнічення та легкі психічні розлади переживає в середньому кожна п’ята мама. Для допомоги жінці передовсім потрібна професійна допомога та підтримка близьких.
Як розпізнати післяпологову депресію?
Симптоми, що найчастіше спостерігаються ⬇️
➖ порушення сну,
➖ відчуття байдужості, гніву,
➖ зміни апетиту,
➖ сильна втома та виснаження, відчуття, що нічого не приносить задоволення та радості,
➖ часті зміни настрою,
➖ переживання, пов’язані із смутком та страхом бути поганою мамою,
➖ відчуття нікчемності, безнадійності та безпорадності,
➖ проблеми з концентрацією уваги, прийняттям повсякденних рішень та самообслуговуванням.
Якщо ⬇️
➖ симптоми тривають довше ніж два тижні і не згасають,
➖ вам або вашій близькій людині гіршає,
➖ піклування про дитину стає майже неможливим,
➖ турбота про себе стає також надзвичайно складною, або якщо,
➖ в мами з’являються думки про те, щоби нашкодити собі або дитині,
одразу ж звертайтеся до фахівця з психічного здоров’я. Психолог, невролог або психіатр допоможуть розібратися в ситуації і визначать необхідну схему лікування.
Пам’ятайте: народження дитини — це завжди зміни і для їхнього прийняття потрібен час. Тому сумувати за старим життям і засмучуватися, коли щось іде не так, — нормально. Проте, варто ставитися до себе, свого нового тіла і своїх нових емоцій із розумінням і турботою, а в разі потреби звертатися до спеціалістів.
Також читайте поради, які допоможуть при післяродовій депресії на сайті: https://cutt.ly/REbxTQh
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
28 вересня відзначають Всесвітній день боротьби зі сказом.
Заразитися сказом можна від диких та свійських тварин через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри, контакт зі слизовими оболонками, ослинення хворою твариною.
Сказ — це гостре інфекційне вірусне захворювання тварин і людей. Характеризується запальними процесами (енцефаліт) та тяжким ураженням центральної нервової системи з можливою смертю. Щоб попередити летальні випадки, вкрай необхідно вчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу.
Про особливості інфікування та перебігу захворювання на сказ більш детально розповімо у сьогоднішньому дописі.
▪️ Що робити, якщо вас вкусила дика тварина?
Якщо вас вкусила чи подряпала дика або бездомна тварина, статус вакцинації якої неможливо встановити, варто негайно промити рану водою з милом та звертатися по медичну допомогу до найближчого пункту надання медичної допомоги або до вашого сімейного лікаря. Медичний працівник оцінить ситуацію та за необхідності порекомендує розпочати курс вакцинації від сказу. Навіть потрапляння слини незнайомої бездомної та/або дикої тварини на пошкоджені шкірні покрови може бути показанням до початку лікування. Вакцина від сказу (антирабічна) запобігає виникненню захворювання сказом у 96–99 % випадків.
У разі інфікування людини сказом показане негайне введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути кілька: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні.
Вакцина ефективна в разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи попадання слини на пошкодженні шкірні покриви. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту з інфікованою твариною.
У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, попадання слини на слизові оболонки, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами і гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб — це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.
➡️ Про те, як відбувається інфікування і якими є симптоми сказу у людей читайте на сайті: https://cutt.ly/kETrDrM
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Заразитися сказом можна від диких та свійських тварин через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри, контакт зі слизовими оболонками, ослинення хворою твариною.
Сказ — це гостре інфекційне вірусне захворювання тварин і людей. Характеризується запальними процесами (енцефаліт) та тяжким ураженням центральної нервової системи з можливою смертю. Щоб попередити летальні випадки, вкрай необхідно вчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу.
Про особливості інфікування та перебігу захворювання на сказ більш детально розповімо у сьогоднішньому дописі.
▪️ Що робити, якщо вас вкусила дика тварина?
Якщо вас вкусила чи подряпала дика або бездомна тварина, статус вакцинації якої неможливо встановити, варто негайно промити рану водою з милом та звертатися по медичну допомогу до найближчого пункту надання медичної допомоги або до вашого сімейного лікаря. Медичний працівник оцінить ситуацію та за необхідності порекомендує розпочати курс вакцинації від сказу. Навіть потрапляння слини незнайомої бездомної та/або дикої тварини на пошкоджені шкірні покрови може бути показанням до початку лікування. Вакцина від сказу (антирабічна) запобігає виникненню захворювання сказом у 96–99 % випадків.
У разі інфікування людини сказом показане негайне введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути кілька: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні.
Вакцина ефективна в разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи попадання слини на пошкодженні шкірні покриви. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту з інфікованою твариною.
У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, попадання слини на слизові оболонки, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами і гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб — це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.
➡️ Про те, як відбувається інфікування і якими є симптоми сказу у людей читайте на сайті: https://cutt.ly/kETrDrM
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Що робити, щоби допомогти серцю бути здоровим?
Серцево-судинні захворювання — серед основних причин смертності у світі. В Україні вони спричиняють 63 % усіх смертей. Багато з таких хвороб можна попередити, змінивши поведінку чи звички.
❤️ Вживайте «здорову» їжу
Уникайте переїдання. Дотримуйтеся раціонального й різноманітного раціону. Його основою має стати принцип «тарілки здорового харчування», де 50 % становлять овочі (крім картоплі) та фрукти, 25 % — ½ цільнозернові продукти, 25 % — білкова їжа (нежирні види м’яса, риба, бобові). Скоротіть обсяг насичених жирів та солі в раціоні. обережно ставтеся до напівфабрикатів та готових продуктів із високим вмістом солі. Уважно вивчайте пакування товарів, які купуєте, звертайте увагу на вміст солі, цукру, калорійність та жирність.
❤️ Будьте активними
Спробуйте змінити малорухливий спосіб життя. Помірна, утім регулярна, фізична активність — чудовий спосіб попередити серцево-судинні захворювання. Вона покращує настрій, знижує рівень стресу. Неважливо, що ви обираєте: біг чи ходьбу, плавання чи командні ігри — головне — витрачати на ці активності щонайменше 150 хвилин на тиждень і робити це із задоволенням.
❤️ Відмовтеся від куріння та вживання алкоголю
Безпечної дози алкоголю немає. Його вживання (як і паління цигарок) збільшує ризики серцево-судинних захворювань. Водночас відмова від куріння вже через рік дозволить удвічі знизити ймовірність виникнення серцевого нападу вдвічі проти такої ймовірності в курця.
❤️ Підтримуйте здорову вагу
Зайва вага — ворог для вашого серця, вона несе багато ризиків для здоров’я. Через неї серце має працювати сильніше. Надлишкова вага також наражає вас на ризик розвитку атеросклерозу, гіпертонії, серцевого нападу та інсульту.
Пам’ятайте, що у ваших силах підтримувати власне здоров’я та піклуватися про тіло. Зробіть вибір на користь здорового способу життя й допоможіть серцю працювати довго та без проблем!
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Серцево-судинні захворювання — серед основних причин смертності у світі. В Україні вони спричиняють 63 % усіх смертей. Багато з таких хвороб можна попередити, змінивши поведінку чи звички.
❤️ Вживайте «здорову» їжу
Уникайте переїдання. Дотримуйтеся раціонального й різноманітного раціону. Його основою має стати принцип «тарілки здорового харчування», де 50 % становлять овочі (крім картоплі) та фрукти, 25 % — ½ цільнозернові продукти, 25 % — білкова їжа (нежирні види м’яса, риба, бобові). Скоротіть обсяг насичених жирів та солі в раціоні. обережно ставтеся до напівфабрикатів та готових продуктів із високим вмістом солі. Уважно вивчайте пакування товарів, які купуєте, звертайте увагу на вміст солі, цукру, калорійність та жирність.
❤️ Будьте активними
Спробуйте змінити малорухливий спосіб життя. Помірна, утім регулярна, фізична активність — чудовий спосіб попередити серцево-судинні захворювання. Вона покращує настрій, знижує рівень стресу. Неважливо, що ви обираєте: біг чи ходьбу, плавання чи командні ігри — головне — витрачати на ці активності щонайменше 150 хвилин на тиждень і робити це із задоволенням.
❤️ Відмовтеся від куріння та вживання алкоголю
Безпечної дози алкоголю немає. Його вживання (як і паління цигарок) збільшує ризики серцево-судинних захворювань. Водночас відмова від куріння вже через рік дозволить удвічі знизити ймовірність виникнення серцевого нападу вдвічі проти такої ймовірності в курця.
❤️ Підтримуйте здорову вагу
Зайва вага — ворог для вашого серця, вона несе багато ризиків для здоров’я. Через неї серце має працювати сильніше. Надлишкова вага також наражає вас на ризик розвитку атеросклерозу, гіпертонії, серцевого нападу та інсульту.
Пам’ятайте, що у ваших силах підтримувати власне здоров’я та піклуватися про тіло. Зробіть вибір на користь здорового способу життя й допоможіть серцю працювати довго та без проблем!
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Безоплатні послуги при серцево-судинних захворюваннях
29 вересня у світі відзначають День серця. Це — чудова нагода поговорити про серцево-судинні захворювання.
Низку послуг із профілактики та лікування серцево-судинних захворювань надає лікар первинної ланки (терапевт або сімейний лікар):
✅ вимірювання артеріального тиску
✅ оцінювання загального серцево-судинного ризику за шкалою SCORE
✅ електрокардіограма (ЕКГ)
✅ аналіз крові на загальний холестерин
✅ швидкий тест на тропонін (специфічний маркер інфаркту міокарду). У поєднанні з результатами ЕКГ або методами діагностичної візуалізації він допомагає визначити гострий стан
За потреби сімейний лікар виписує направлення на проведення додаткових досліджень (наприклад, УЗД серця) або на консультацію до кардіолога. З електронним направленням ці послуги є безоплатними для пацієнта.
Сімейний лікар за потреби може виписати електронний рецепт на ліки від серцево-судинних захворювань, що входять до програми «Доступні ліки».
У медзакладі пацієнт із інфарктом чи інсультом безоплатно може отримати такі послуги:
✅ діагностика (КТ, МРТ, ангіографія, екстрені лабораторні дослідження)
✅ проведення тромболітичної терапії (при інсульті), стентування (при інфаркті)
✅ цілодобовий моніторинг стану в реанімації
✅ медична реабілітація в гострому періоді
✅ лікарські засоби з Національного переліку основних лікарських засобів та витратні матеріали
✅ ліки та медичні засоби, які закуповуються централізовано за кошти бюджету (наприклад, стенти)
✅ харчування в стаціонарних умовах
Важливо пам’ятати, що хворобам серцево-судинної системи можна запобігти, якщо обрати здоровий і активний спосіб життя, а також регулярно відвідувати сімейного лікаря з профілактичними візитами.
Як діяти у разі виникнення гострих станів читайте на сайті.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна
29 вересня у світі відзначають День серця. Це — чудова нагода поговорити про серцево-судинні захворювання.
Низку послуг із профілактики та лікування серцево-судинних захворювань надає лікар первинної ланки (терапевт або сімейний лікар):
✅ вимірювання артеріального тиску
✅ оцінювання загального серцево-судинного ризику за шкалою SCORE
✅ електрокардіограма (ЕКГ)
✅ аналіз крові на загальний холестерин
✅ швидкий тест на тропонін (специфічний маркер інфаркту міокарду). У поєднанні з результатами ЕКГ або методами діагностичної візуалізації він допомагає визначити гострий стан
За потреби сімейний лікар виписує направлення на проведення додаткових досліджень (наприклад, УЗД серця) або на консультацію до кардіолога. З електронним направленням ці послуги є безоплатними для пацієнта.
Сімейний лікар за потреби може виписати електронний рецепт на ліки від серцево-судинних захворювань, що входять до програми «Доступні ліки».
У медзакладі пацієнт із інфарктом чи інсультом безоплатно може отримати такі послуги:
✅ діагностика (КТ, МРТ, ангіографія, екстрені лабораторні дослідження)
✅ проведення тромболітичної терапії (при інсульті), стентування (при інфаркті)
✅ цілодобовий моніторинг стану в реанімації
✅ медична реабілітація в гострому періоді
✅ лікарські засоби з Національного переліку основних лікарських засобів та витратні матеріали
✅ ліки та медичні засоби, які закуповуються централізовано за кошти бюджету (наприклад, стенти)
✅ харчування в стаціонарних умовах
Важливо пам’ятати, що хворобам серцево-судинної системи можна запобігти, якщо обрати здоровий і активний спосіб життя, а також регулярно відвідувати сімейного лікаря з профілактичними візитами.
Як діяти у разі виникнення гострих станів читайте на сайті.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна
З першого жовтня пацієнти з діабетом зможуть отримати інсулін в аптеках за програмою «Доступні ліки» лише за електронними рецептами.
Для цього необхідно зробити п’ять наступних кроків:
1️⃣ Відвідати ендокринолога.
2️⃣ Мати складений індивідуальний план лікування, де ендокринолог призначає тип та дозування інсуліну і вносить ці дані в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ).
3️⃣ Отримати електронний рецепт у ендокринолога (якщо первинний рецепт, то лише у нього!) або свого сімейного лікаря. Сімейний лікар може виписати електронний рецепт лише за встановленим ендокринологом планом лікування і не може змінити призначення ендокринолога.
4️⃣ Прийти та отримати інсуліни у будь-якій аптеці, яка має договір з НСЗУ за напрямом реімбурсації інсулінів.
Впізнати таку аптеку можна буде за наліпкою “+Інсуліни”. Крім того, знайти такі аптеки допоможе оператор контакт-центру НСЗУ за безкоштовним номером 16-77. Також найближчим часом інформація з’явиться на онлайн-дашбордах НСЗУ.
5️⃣ Отримати повторний електронний рецепт у свого сімейного лікаря або ендокринолога.
Якщо тієї кількості інсулінів, які призначив ендокринолог, недостатньо, то сімейний лікар направляє пацієнта знову до ендокринолога для коригування або створення нового плану. До кого звертатися за повторним рецептом, пацієнт обирає самостійно.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна
Для цього необхідно зробити п’ять наступних кроків:
1️⃣ Відвідати ендокринолога.
2️⃣ Мати складений індивідуальний план лікування, де ендокринолог призначає тип та дозування інсуліну і вносить ці дані в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ).
3️⃣ Отримати електронний рецепт у ендокринолога (якщо первинний рецепт, то лише у нього!) або свого сімейного лікаря. Сімейний лікар може виписати електронний рецепт лише за встановленим ендокринологом планом лікування і не може змінити призначення ендокринолога.
4️⃣ Прийти та отримати інсуліни у будь-якій аптеці, яка має договір з НСЗУ за напрямом реімбурсації інсулінів.
Впізнати таку аптеку можна буде за наліпкою “+Інсуліни”. Крім того, знайти такі аптеки допоможе оператор контакт-центру НСЗУ за безкоштовним номером 16-77. Також найближчим часом інформація з’явиться на онлайн-дашбордах НСЗУ.
5️⃣ Отримати повторний електронний рецепт у свого сімейного лікаря або ендокринолога.
Якщо тієї кількості інсулінів, які призначив ендокринолог, недостатньо, то сімейний лікар направляє пацієнта знову до ендокринолога для коригування або створення нового плану. До кого звертатися за повторним рецептом, пацієнт обирає самостійно.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна
Вірус папіломи людини та способи захисту від нього
Вірус папіломи людини (ВПЛ) надзвичайно поширений. Більшість людей інфікуються ним невдовзі після початку статевого життя. Принаймні половина сексуально активних осіб у певний момент життя матиме ВПЛ — і інфікування може відбуватися повторно.
Розрізняють 100 видів ВПЛ. Багато з них не проявляються симптоматикою та минають самі без будь-яких втручань через кілька місяців після інфікування, і майже 90% - протягом 2 років. Проте, яких як мінімум 14 типів ВПЛ призводять до розвитку онкологічних захворювань (https://cutt.ly/wEFezQZ). Два типи ВПЛ (16 и 18) спричиняють 70% випадків раку і передракових уражень шийки матки. Є також фактичні дані про зв'язок ВПЛ з онкологічними захворюваннями ануса, вульви, піхви, пеніса та ротоглотки.
ВПЛ передається статевим шляхом, але для передачі вірусу не обов'язковий секс з проникненням. Шляхом передачі інфекції також є тілесний генітальний контакт. Щоб знизити ймовірність зараження ВПЛ, ви можете вдатися до кількох заходів.
✅ Проходити вакцинацію. Зупинити передачу папіломавірусу від людини до людини можна завдяки вакцинації.
Щеплення захищає дівчат від розвитку раку шийки матки, а як дівчат, так і хлопців — від раку порожнини рота й горла, статевих органів і ануса. Щеплення проти ВПЛ проводять у 84 країнах світу, наприклад, у США, Канаді та більшості країн ЄС. Близько 80 мільйонів людей у всьому світі уже вакцинувались проти папіломавірусу.
Прийнято вважати, що ця вакцина рекомендована виключно дівчатам. Їм варто щепитися двома дозами у віці 9–14 років ще до початку статевого життя. Проте в деяких країнах це щеплення вже рекомендоване також і хлопчикам, наприклад, у США, Великобританії та Ізраїлі. Адже хлопці в подальшому можуть бути носіями інфекції.
Людям, які живуть із ВІЛ, для захисту від папіломавірусної інфекції, незалежно від виробника вакцини та віку вакцинації, потрібно ввести 3 дози вакцини.
В Україні вакцина від папіломавірусу не включена до Національного календаря профілактичних щеплень, тож батькам варто самостійно потурбуватися про імунопрофілактику своїх дітей. Ця вакцина не обов’язкова, проте рекомендована.
✅ Здійснювати скринінг на рак шийки матки.
Регулярні рутинні обстеження у гінеколога для жінок у віці від 21 до 65 років може запобігти розвитку раку шийки матки.
✅ Правильно використовувати латексні презервативи кожен раз, коли ви займаєтеся сексом.
Це може знизити ймовірність зараження ВПЛ. Але ВПЛ може інфікувати ділянки, не захищені презервативом - отже, презервативи не можуть в повній мірі захистити від зараження ВПЛ.
✅ Підтримувати взаємно моногамні відносини, або мати секс тільки з одним статевим партнером, для якого ви також є єдиним партнером.
#здоровий_секс #піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Вірус папіломи людини (ВПЛ) надзвичайно поширений. Більшість людей інфікуються ним невдовзі після початку статевого життя. Принаймні половина сексуально активних осіб у певний момент життя матиме ВПЛ — і інфікування може відбуватися повторно.
Розрізняють 100 видів ВПЛ. Багато з них не проявляються симптоматикою та минають самі без будь-яких втручань через кілька місяців після інфікування, і майже 90% - протягом 2 років. Проте, яких як мінімум 14 типів ВПЛ призводять до розвитку онкологічних захворювань (https://cutt.ly/wEFezQZ). Два типи ВПЛ (16 и 18) спричиняють 70% випадків раку і передракових уражень шийки матки. Є також фактичні дані про зв'язок ВПЛ з онкологічними захворюваннями ануса, вульви, піхви, пеніса та ротоглотки.
ВПЛ передається статевим шляхом, але для передачі вірусу не обов'язковий секс з проникненням. Шляхом передачі інфекції також є тілесний генітальний контакт. Щоб знизити ймовірність зараження ВПЛ, ви можете вдатися до кількох заходів.
✅ Проходити вакцинацію. Зупинити передачу папіломавірусу від людини до людини можна завдяки вакцинації.
Щеплення захищає дівчат від розвитку раку шийки матки, а як дівчат, так і хлопців — від раку порожнини рота й горла, статевих органів і ануса. Щеплення проти ВПЛ проводять у 84 країнах світу, наприклад, у США, Канаді та більшості країн ЄС. Близько 80 мільйонів людей у всьому світі уже вакцинувались проти папіломавірусу.
Прийнято вважати, що ця вакцина рекомендована виключно дівчатам. Їм варто щепитися двома дозами у віці 9–14 років ще до початку статевого життя. Проте в деяких країнах це щеплення вже рекомендоване також і хлопчикам, наприклад, у США, Великобританії та Ізраїлі. Адже хлопці в подальшому можуть бути носіями інфекції.
Людям, які живуть із ВІЛ, для захисту від папіломавірусної інфекції, незалежно від виробника вакцини та віку вакцинації, потрібно ввести 3 дози вакцини.
В Україні вакцина від папіломавірусу не включена до Національного календаря профілактичних щеплень, тож батькам варто самостійно потурбуватися про імунопрофілактику своїх дітей. Ця вакцина не обов’язкова, проте рекомендована.
✅ Здійснювати скринінг на рак шийки матки.
Регулярні рутинні обстеження у гінеколога для жінок у віці від 21 до 65 років може запобігти розвитку раку шийки матки.
✅ Правильно використовувати латексні презервативи кожен раз, коли ви займаєтеся сексом.
Це може знизити ймовірність зараження ВПЛ. Але ВПЛ може інфікувати ділянки, не захищені презервативом - отже, презервативи не можуть в повній мірі захистити від зараження ВПЛ.
✅ Підтримувати взаємно моногамні відносини, або мати секс тільки з одним статевим партнером, для якого ви також є єдиним партнером.
#здоровий_секс #піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
До Всесвітнього дня психічного здоров’я хочемо розповісти про вплив інформаційного середовища на ментальне здоров’я та благополуччя
Постійна інформаційна напруга спричиняє порушення психологічного благополуччя, безсоння, підвищений артеріальний тиск, пригнічений стан, депресивні та тривожні розлади.
Спробуйте дотримуватися простих правил інформаційної гігієни:
✔️ Лише довірені джерела.
Через схильність беззаперечно довіряти рідним і друзям ми часто послаблюємо критичне мислення й можемо ставати жертвами дезінформації. Не втрачайте пильності тільки тому, що новина надійшла від друга. Намагайтеся перевіряти першоджерела.
✔️ Будьте критичними до новин, які швидко розлітаються
Дезінформація поширюється значно швидше ніж правда і охоплює більшу аудиторію. Це не означає, що швидко поширювана новина є дезінформацією лише тому, що вона стрімко розповсюджується, проте це, безумовно, привід двічі подумати перш ніж ділитися нею та беззаперечно повірити.
✔️ Зважайте на стилістику, написання новини
Гучні заголовки і слова, які викликають сильні емоції (такі як гнів та тривога), допомагають новинам поширюватися швидше і краще, ніж поміркований, нейтральний текст. В повідомленнях, що містять дезінформацію, часто використовуються саме такі слова, які можуть змінювати ваші емоції. Не варто емоційно сприймати та реагувати на інформаційні події
✔️ Утримайтеся від поширення інформації, якщо прочитали тільки заголовок
Одного прочитання хибного твердження достатньо, щоб пізніше сприйняти його як правдиве (ефект ілюзії правди). Старайтесь вивчити новину чи подію, що вас зацікавила з різних джерел. Поширюйте лише достовірну та доведену інформацію. Варто пам’ятати: ми не можемо повністю відгородитися від негативних новин чи спотвореної інформації, однак попередити медіанасильство, можна - споживаючи достовірну, доказову та реальну інформацію.
Дбайте про своє психічне здоров‘я, бо це важливий аспект життя, який впливає на самопочуття в цілому.
Що так медіанасильство і до чого може призвести постійний негативний вплив інформаційного середовища читайте на сайті: https://cutt.ly/UE3MTQL
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Постійна інформаційна напруга спричиняє порушення психологічного благополуччя, безсоння, підвищений артеріальний тиск, пригнічений стан, депресивні та тривожні розлади.
Спробуйте дотримуватися простих правил інформаційної гігієни:
✔️ Лише довірені джерела.
Через схильність беззаперечно довіряти рідним і друзям ми часто послаблюємо критичне мислення й можемо ставати жертвами дезінформації. Не втрачайте пильності тільки тому, що новина надійшла від друга. Намагайтеся перевіряти першоджерела.
✔️ Будьте критичними до новин, які швидко розлітаються
Дезінформація поширюється значно швидше ніж правда і охоплює більшу аудиторію. Це не означає, що швидко поширювана новина є дезінформацією лише тому, що вона стрімко розповсюджується, проте це, безумовно, привід двічі подумати перш ніж ділитися нею та беззаперечно повірити.
✔️ Зважайте на стилістику, написання новини
Гучні заголовки і слова, які викликають сильні емоції (такі як гнів та тривога), допомагають новинам поширюватися швидше і краще, ніж поміркований, нейтральний текст. В повідомленнях, що містять дезінформацію, часто використовуються саме такі слова, які можуть змінювати ваші емоції. Не варто емоційно сприймати та реагувати на інформаційні події
✔️ Утримайтеся від поширення інформації, якщо прочитали тільки заголовок
Одного прочитання хибного твердження достатньо, щоб пізніше сприйняти його як правдиве (ефект ілюзії правди). Старайтесь вивчити новину чи подію, що вас зацікавила з різних джерел. Поширюйте лише достовірну та доведену інформацію. Варто пам’ятати: ми не можемо повністю відгородитися від негативних новин чи спотвореної інформації, однак попередити медіанасильство, можна - споживаючи достовірну, доказову та реальну інформацію.
Дбайте про своє психічне здоров‘я, бо це важливий аспект життя, який впливає на самопочуття в цілому.
Що так медіанасильство і до чого може призвести постійний негативний вплив інформаційного середовища читайте на сайті: https://cutt.ly/UE3MTQL
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Рак молочної залози — одне з найпоширеніших онкологічних захворювань у світі.
У 2020 році у 2,3 мільйона жінок (https://cutt.ly/zRz0FKf) діагностували рак грудей, 685 тисяч померли. Варто розуміти від цього виду раку страждають не лише жінки, — також зустрічаються випадки раку молочної залози серед чоловіків.
За даними Національного канцер-реєстру, у 2019 році в Україні зареєстрували 14 855 випадків раку молочної залози (14 720 жінок та 135 чоловіків), а 5 472 людей померли внаслідок цієї недуги (5 427 жінок і 45 чоловіків). Тобто на кожні 10 нових випадків захворювання в Україні реєструють 3 смерті від нього (http://ncru.inf.ua).
Найчастіше першим проявом раку молочної залози є безболісна «кулька» (шишка) або ущільнення в грудях. Якщо ви виявили подібне, терміново зверніться до лікаря. Раннє виявлення новоутвореннь сприяє успішній діагностиці та вчасному медичному втручанню.
Як і коли треба обстежуватися?
Усім жінкам старше 20 років варто щомісяця самостійно обстежувати молочні залози. Діагностику слід виконувати на 6–12 день після початку менструації:
1. Станьте перед дзеркалом, опустіть руки, оцініть зовнішній вигляд грудей і колір сосків.
2. Повторіть огляд із піднятими руками. Спочатку огляньте спереду, а потім — з обох боків.
3. Завівши ліву руку за голову, правою промацайте ліву молочну залозу: звертайте увагу на припухлості й потовщення.
4. Промацування слід починати з верхньої чверті й рухатися за годинниковою стрілкою.
5. Повторіть огляд із правою залозою.
6. Стисніть сосок двома пальцями. Перевірте чи немає виділень.
7. У положенні лежачи повторіть промацування, розпочніть із верхньої частини залози.
8. Круговими рухами натискайте на залозу. Переконайтеся, що немає набряків і ущільнень.
9. Промацайте пахові западини. Перевірте чи не збільшені/болючі лімфовузли.
У разі будь-яких змін у молочних залозах негайно зверніться до свого лікаря. За потреби він скерує вас до необхідного спеціаліста (онколога, мамолога, хірурга).
Для запобігання раку молочної залози важливо вчасно проходити огляд лікаря:
✔️ гінеколога, який також оцінює та оглядає груди, а також УЗД грудей — щороку
✔️ мамолога — не рідше одного разу на 1–2 роки
✔️ жінкам старше 50 років — мамографічні обстеження — щороку
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна
У 2020 році у 2,3 мільйона жінок (https://cutt.ly/zRz0FKf) діагностували рак грудей, 685 тисяч померли. Варто розуміти від цього виду раку страждають не лише жінки, — також зустрічаються випадки раку молочної залози серед чоловіків.
За даними Національного канцер-реєстру, у 2019 році в Україні зареєстрували 14 855 випадків раку молочної залози (14 720 жінок та 135 чоловіків), а 5 472 людей померли внаслідок цієї недуги (5 427 жінок і 45 чоловіків). Тобто на кожні 10 нових випадків захворювання в Україні реєструють 3 смерті від нього (http://ncru.inf.ua).
Найчастіше першим проявом раку молочної залози є безболісна «кулька» (шишка) або ущільнення в грудях. Якщо ви виявили подібне, терміново зверніться до лікаря. Раннє виявлення новоутвореннь сприяє успішній діагностиці та вчасному медичному втручанню.
Як і коли треба обстежуватися?
Усім жінкам старше 20 років варто щомісяця самостійно обстежувати молочні залози. Діагностику слід виконувати на 6–12 день після початку менструації:
1. Станьте перед дзеркалом, опустіть руки, оцініть зовнішній вигляд грудей і колір сосків.
2. Повторіть огляд із піднятими руками. Спочатку огляньте спереду, а потім — з обох боків.
3. Завівши ліву руку за голову, правою промацайте ліву молочну залозу: звертайте увагу на припухлості й потовщення.
4. Промацування слід починати з верхньої чверті й рухатися за годинниковою стрілкою.
5. Повторіть огляд із правою залозою.
6. Стисніть сосок двома пальцями. Перевірте чи немає виділень.
7. У положенні лежачи повторіть промацування, розпочніть із верхньої частини залози.
8. Круговими рухами натискайте на залозу. Переконайтеся, що немає набряків і ущільнень.
9. Промацайте пахові западини. Перевірте чи не збільшені/болючі лімфовузли.
У разі будь-яких змін у молочних залозах негайно зверніться до свого лікаря. За потреби він скерує вас до необхідного спеціаліста (онколога, мамолога, хірурга).
Для запобігання раку молочної залози важливо вчасно проходити огляд лікаря:
✔️ гінеколога, який також оцінює та оглядає груди, а також УЗД грудей — щороку
✔️ мамолога — не рідше одного разу на 1–2 роки
✔️ жінкам старше 50 років — мамографічні обстеження — щороку
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна
Психологічне насильство — це поведінка, метою якої є заподіяння емоційної чи психологічної шкоди. Вона може не завдавати болю вашому тілу, проте може бути травматичною.
Поодинокі образи не можна вважати емоційним насильством, але якщо така поведінка стає систематичною, породжує в іншої людини страх, тривогу та порушує благополуччя — тоді це є проявом насильства. Жертвою жорстокого ставлення можна стати в різних взаємовідносинах, у тому числі, у міжособистісних стосунках із батьками, романтичних чи професійних стосунках.
Якими є ознаки психологічного насильства?
➖ Систематичне присоромлення вас на публіці або перед родиною, друзями
➖ Безпідставні ревнощі намагання контролювати ваше життя, бажання ізолювати вас від звичного кола спілкування
➖ Погрози фізично/фінансово зашкодити вам, вашим дітям або комусь, хто є важливим для вас
➖ Негативне ставлення до вас через речі, які ви не можете змінити: родину, релігійні погляди, расу, гендер, стать тощо
➖ Ігнорування або вдавання, що вас немає поряд
➖ Постійне виправлення того, що ви говорите, щоби змусити вас почуватися ніяково.
Види психологічного насильства:
Нижче розглянемо види психологічного насильства, адже часто за незрозумілими словами сховані однозначно протиправні дії.
▪️ Аутинг — розголошення інформації про сексуальну орієнтацію або ґендерну ідентичність іншої людини без її згоди.
▪️ Булінг — психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство щодо малолітньої чи неповнолітньої особи в межах освітнього процесу.
▪️ Віктімблеймінг — звинувачення жертви й «перекладання» на неї відповідальності.
▪️ Газлайтинг — форма маніпуляції, яка змушує жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття дійсності, ставлячи під сумнів її пам’ять та розсудливість.
▪️ Мобінг — тиск на одного з працівників із боку колег чи керівництва.
▪️ Сталкінг — нав’язливе, небажане й постійне переслідування однією людиною іншої.
Люди, які страждають від психологічного насильства, можуть відчувати розгубленість, страх, труднощі з концентрацією уваги та низьку впевненість у собі, а також тривогу, больові відчуття та прискорене серцебиття. Також люди, що систематично піддаються психологічному насиллю можуть мати панічні атаки. Довгострокові наслідки можуть включати тривожні розлади, безсоння та соціальну замкнутість, а також психосоматичні розлади. У найтяжчих випадках психологічне насильство може призвести до суїцидальних спроб жертви.
Хто б не чинив так із вами, пам’ятайте: ви цього не заслуговуєте, і це не ваша провина. Ніхто не має права вас ображати, принижувати чи обмежувати ваші права. Якщо ви або хтось із ваших знайомих зазнає психологічного насильства, варто звернутися за підтримкою до людини, які довіряєте чи за професійною допомогою до психолога.
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Поодинокі образи не можна вважати емоційним насильством, але якщо така поведінка стає систематичною, породжує в іншої людини страх, тривогу та порушує благополуччя — тоді це є проявом насильства. Жертвою жорстокого ставлення можна стати в різних взаємовідносинах, у тому числі, у міжособистісних стосунках із батьками, романтичних чи професійних стосунках.
Якими є ознаки психологічного насильства?
➖ Систематичне присоромлення вас на публіці або перед родиною, друзями
➖ Безпідставні ревнощі намагання контролювати ваше життя, бажання ізолювати вас від звичного кола спілкування
➖ Погрози фізично/фінансово зашкодити вам, вашим дітям або комусь, хто є важливим для вас
➖ Негативне ставлення до вас через речі, які ви не можете змінити: родину, релігійні погляди, расу, гендер, стать тощо
➖ Ігнорування або вдавання, що вас немає поряд
➖ Постійне виправлення того, що ви говорите, щоби змусити вас почуватися ніяково.
Види психологічного насильства:
Нижче розглянемо види психологічного насильства, адже часто за незрозумілими словами сховані однозначно протиправні дії.
▪️ Аутинг — розголошення інформації про сексуальну орієнтацію або ґендерну ідентичність іншої людини без її згоди.
▪️ Булінг — психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство щодо малолітньої чи неповнолітньої особи в межах освітнього процесу.
▪️ Віктімблеймінг — звинувачення жертви й «перекладання» на неї відповідальності.
▪️ Газлайтинг — форма маніпуляції, яка змушує жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття дійсності, ставлячи під сумнів її пам’ять та розсудливість.
▪️ Мобінг — тиск на одного з працівників із боку колег чи керівництва.
▪️ Сталкінг — нав’язливе, небажане й постійне переслідування однією людиною іншої.
Люди, які страждають від психологічного насильства, можуть відчувати розгубленість, страх, труднощі з концентрацією уваги та низьку впевненість у собі, а також тривогу, больові відчуття та прискорене серцебиття. Також люди, що систематично піддаються психологічному насиллю можуть мати панічні атаки. Довгострокові наслідки можуть включати тривожні розлади, безсоння та соціальну замкнутість, а також психосоматичні розлади. У найтяжчих випадках психологічне насильство може призвести до суїцидальних спроб жертви.
Хто б не чинив так із вами, пам’ятайте: ви цього не заслуговуєте, і це не ваша провина. Ніхто не має права вас ображати, принижувати чи обмежувати ваші права. Якщо ви або хтось із ваших знайомих зазнає психологічного насильства, варто звернутися за підтримкою до людини, які довіряєте чи за професійною допомогою до психолога.
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Регулярний та правильний догляд за тілом сприяє гармонійному загальному фізичному та статевому розвитку, а в більш дорослому віці посилює впевненість у собі. Сьогодні в межах рубрики #sex_education говоримо про гігієну дівчаток.
Вагіна закрита великими статевими губами, і подібно до крайньої плоті в хлопчиків, захищає внутрішні органи від потрапляння інфекції. У перші дні після народження ви можете помітити в доньки незначні виділення з піхви з прожилками крові. Такі виділення спричинені тим, що в крові дитини ще присутні гормони матері (естрогени) і це — норма. Так само нормальні прозорі слизові виділення. Якщо ж виділення мають неприємний запах, супроводжуються дискомфортом та почервонінням — зверніться до лікаря.
Між великими й малими статевими губами в новонароджених накопичуються фізіологічні виділення білого кольору. Їх варто змивати проточною водою чи ватним тампоном (щоб уникнути запалення) у напрямку від лобка до ануса.
Щоденний догляд за гігієною дівчаток ⬇️
✅ Підмивати дівчинку треба після кожної дефекації щонайменше двічі на день
✅ Мити треба тільки зовнішні статеві органи
✅ Допустимо використання кремів проти пелюшкового дерматиту й лише за рекомендацією педіатра
✅ Знімайте підгузок і влаштовуйте повітряні ванни
✅ Заведіть окремий рушник для протирання статевих органів після купання
✅ Дівчаткам, які вже відмовилися від підгузків, краще обирати бавовняну білизну,
а також — вільний одяг, який не обмежує рухи
❌ Для миття не потрібні мочалки чи губки
❌ Мило (особливо господарське), дорослі гелі для інтимної гігієни застосовувати не можна, води — достатньо
❌ Не можна, щоби різноманітні косметичні креми та миючі засоби потрапляли на слизову статевих органів
Важливо періодично оглядати зовнішні статеві органи дитини, адже в дівчаток часто трапляється захворювання зовнішніх статевих органів, при якому малі статеві губи злипаються, утворюючи прозору плівку — синехії. Синехії з’являються в дівчаток у віці від 4 місяців до 6 років і можуть самостійно не проходити до періоду статевого дозрівання.
Симптоми синехії, при яких варто невідкладно звернутися за медичною допомогою: утруднене сечовипускання; подразнення та біль у промежині; дискомфорт та/або біль внизу живота; дискомфорт під час ходьби / ігор, надягання білизни або підгузника.
Уже з раннього шкільного віку варто поговорити з донькою про менструальну кровотечу. Дівчинка має знати, що це — абсолютно природний процес. Не зайве розповісти про менструацію і хлопчикам. Це допоможе сформувати адекватне ставлення до питань жіночого здоров’я.
Розкажіть дитині про те, які є одноразові й багаторазові засоби менструальної гігієни: прокладки, тампони, менструальні чаші та менструальні трусики. Поясніть, які зміни відбудуться в її тілі, та підтримайте доньку.
Будьте поруч і важливий період розвитку та дорослішання, розповідайте про догляд за своїм тілом. Це не лише дозволить сформувати навколо дитини безпечне середовище, а й підтримати та сформулювати її здоров’я.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна
Вагіна закрита великими статевими губами, і подібно до крайньої плоті в хлопчиків, захищає внутрішні органи від потрапляння інфекції. У перші дні після народження ви можете помітити в доньки незначні виділення з піхви з прожилками крові. Такі виділення спричинені тим, що в крові дитини ще присутні гормони матері (естрогени) і це — норма. Так само нормальні прозорі слизові виділення. Якщо ж виділення мають неприємний запах, супроводжуються дискомфортом та почервонінням — зверніться до лікаря.
Між великими й малими статевими губами в новонароджених накопичуються фізіологічні виділення білого кольору. Їх варто змивати проточною водою чи ватним тампоном (щоб уникнути запалення) у напрямку від лобка до ануса.
Щоденний догляд за гігієною дівчаток ⬇️
✅ Підмивати дівчинку треба після кожної дефекації щонайменше двічі на день
✅ Мити треба тільки зовнішні статеві органи
✅ Допустимо використання кремів проти пелюшкового дерматиту й лише за рекомендацією педіатра
✅ Знімайте підгузок і влаштовуйте повітряні ванни
✅ Заведіть окремий рушник для протирання статевих органів після купання
✅ Дівчаткам, які вже відмовилися від підгузків, краще обирати бавовняну білизну,
а також — вільний одяг, який не обмежує рухи
❌ Для миття не потрібні мочалки чи губки
❌ Мило (особливо господарське), дорослі гелі для інтимної гігієни застосовувати не можна, води — достатньо
❌ Не можна, щоби різноманітні косметичні креми та миючі засоби потрапляли на слизову статевих органів
Важливо періодично оглядати зовнішні статеві органи дитини, адже в дівчаток часто трапляється захворювання зовнішніх статевих органів, при якому малі статеві губи злипаються, утворюючи прозору плівку — синехії. Синехії з’являються в дівчаток у віці від 4 місяців до 6 років і можуть самостійно не проходити до періоду статевого дозрівання.
Симптоми синехії, при яких варто невідкладно звернутися за медичною допомогою: утруднене сечовипускання; подразнення та біль у промежині; дискомфорт та/або біль внизу живота; дискомфорт під час ходьби / ігор, надягання білизни або підгузника.
Уже з раннього шкільного віку варто поговорити з донькою про менструальну кровотечу. Дівчинка має знати, що це — абсолютно природний процес. Не зайве розповісти про менструацію і хлопчикам. Це допоможе сформувати адекватне ставлення до питань жіночого здоров’я.
Розкажіть дитині про те, які є одноразові й багаторазові засоби менструальної гігієни: прокладки, тампони, менструальні чаші та менструальні трусики. Поясніть, які зміни відбудуться в її тілі, та підтримайте доньку.
Будьте поруч і важливий період розвитку та дорослішання, розповідайте про догляд за своїм тілом. Це не лише дозволить сформувати навколо дитини безпечне середовище, а й підтримати та сформулювати її здоров’я.
#це_треба_знати #ЗдороваУкраїна
Психічне здоров’я медичних працівників. Чому важливо проявляти емпатію ⬇️
Щодня медичні працівники піддаються впливу багатьох стресових чинників, які можуть негативно вплинути на їхнє фізичне здоров'я, психологічне благополуччя й емоційний комфорт, та як результат – призвести до синдрому емоційного вигорання.
Емоційне вигорання — це стан емоційного та фізичного виснаження, спричинений надмірним і тривалим стресом та порушує психологічне благополуччя особи.
Медичні працівники працюють із людьми в різних складних ситуаціях, постійно швидко аналізують великий обсяг інформації, невідкладно приймають рішення, налагоджують контакти, встановлюють підхід до пацієнтів та їхніх близьких. У них часто насичений робочий графік, систематичне протистояння стресовими ситуаціям, що вимагають невідкладного прийняття рішень і від яких залежить життя людини. На жаль, медичні працівники також стикаються з необхідністю повідомити пацієнту невтішний діагноз, з втратами пацієнтів, та повідомляють про втрату родинам.
Це вкрай небезпечно й часто вимагає втручання з боку кваліфікованих спеціалістів — медичних фахівців та психологів.
▪️ Передвісники емоційного вигорання
➖ медичний працівник починає переносити роботу в особисте життя,
➖ вживає професійну термінологію в повсякденному спілкуванні,
➖ цікавиться станом пацієнта в позаробочий/вихідний час
➖ хоче проводити більше часу на роботі.
▪️ Це призводить до:
➖ постійної втоми,
➖ надмірної тривожності,
➖ відсутність професійної мотивації та задоволеності роботою,
➖ зниження концентрації уваги,
➖ головного болю,
➖ надмірної сонливості,
➖соматичних розладів,
▪️ Що ж робити, щоб покращити свій стан?
✔️ Слідкувати за графіком роботи. Варто утримуватися від надмірних навантажень й слідкувати за гігієною праці, пам'ятати про час на відпочинок, настільки, наскільки це можливо.
✔️ Дотримуватися гігієни праці.
✔️ Проводити достатню кількість часу з близькими.
✔️ Ходити у відпустку.
✔️ Дбати про дозвілля, інтереси у вільний від роботи час, хобі.
✔️ Дотримуватися правил здорового харчування (https://cutt.ly/XR6fAAE) та фізичної активності.
✔️ Давати собі час для саморозвитку й самопізнання.
✔️ Дотримуватись порад та рекомендацій:
📎 http://www.emro.who.int/mhps/frontline_worker.html
📎 https://apps.who.int/iris/handle/10665/331739
📎 https://cutt.ly/XR6fGjA
Пацієнтам важливо пам’ятати, що головне завдання медичного працівника — надати якісні послуги в сфері охорони здоров'я. Сьогодні, коли вся медична система стикнулася з викликами пандемії COVID-19, і на медичних працівників покладено надзвичайно велике навантаження, ми маємо підтримувати їх, спілкуватися без тиску і агресії, а також з повагою ставитися до такої надскладної праці.
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
Щодня медичні працівники піддаються впливу багатьох стресових чинників, які можуть негативно вплинути на їхнє фізичне здоров'я, психологічне благополуччя й емоційний комфорт, та як результат – призвести до синдрому емоційного вигорання.
Емоційне вигорання — це стан емоційного та фізичного виснаження, спричинений надмірним і тривалим стресом та порушує психологічне благополуччя особи.
Медичні працівники працюють із людьми в різних складних ситуаціях, постійно швидко аналізують великий обсяг інформації, невідкладно приймають рішення, налагоджують контакти, встановлюють підхід до пацієнтів та їхніх близьких. У них часто насичений робочий графік, систематичне протистояння стресовими ситуаціям, що вимагають невідкладного прийняття рішень і від яких залежить життя людини. На жаль, медичні працівники також стикаються з необхідністю повідомити пацієнту невтішний діагноз, з втратами пацієнтів, та повідомляють про втрату родинам.
Це вкрай небезпечно й часто вимагає втручання з боку кваліфікованих спеціалістів — медичних фахівців та психологів.
▪️ Передвісники емоційного вигорання
➖ медичний працівник починає переносити роботу в особисте життя,
➖ вживає професійну термінологію в повсякденному спілкуванні,
➖ цікавиться станом пацієнта в позаробочий/вихідний час
➖ хоче проводити більше часу на роботі.
▪️ Це призводить до:
➖ постійної втоми,
➖ надмірної тривожності,
➖ відсутність професійної мотивації та задоволеності роботою,
➖ зниження концентрації уваги,
➖ головного болю,
➖ надмірної сонливості,
➖соматичних розладів,
▪️ Що ж робити, щоб покращити свій стан?
✔️ Слідкувати за графіком роботи. Варто утримуватися від надмірних навантажень й слідкувати за гігієною праці, пам'ятати про час на відпочинок, настільки, наскільки це можливо.
✔️ Дотримуватися гігієни праці.
✔️ Проводити достатню кількість часу з близькими.
✔️ Ходити у відпустку.
✔️ Дбати про дозвілля, інтереси у вільний від роботи час, хобі.
✔️ Дотримуватися правил здорового харчування (https://cutt.ly/XR6fAAE) та фізичної активності.
✔️ Давати собі час для саморозвитку й самопізнання.
✔️ Дотримуватись порад та рекомендацій:
📎 http://www.emro.who.int/mhps/frontline_worker.html
📎 https://apps.who.int/iris/handle/10665/331739
📎 https://cutt.ly/XR6fGjA
Пацієнтам важливо пам’ятати, що головне завдання медичного працівника — надати якісні послуги в сфері охорони здоров'я. Сьогодні, коли вся медична система стикнулася з викликами пандемії COVID-19, і на медичних працівників покладено надзвичайно велике навантаження, ми маємо підтримувати їх, спілкуватися без тиску і агресії, а також з повагою ставитися до такої надскладної праці.
#піклуючись_про_cебе #ЗдороваУкраїна
