Привіт.
Всі ціленькі після ночі?

Поки ми в своїх відносно мирних містах плануємо якесь там свято, хай і невеличке, розмірковуємо над подарунками, сваримось з будь-якого приводу, миримось (або нє), зустрічаємо нових людей і втрачаємо старих, марнуємо час на несуттєве, або ж, навпаки, займаємось чимось надважливим, хлопці і дівчата, які живуть на лінії бойового зіткнення, вбивають русню.
В різний спосіб, але завжди натхненно.
Тобто роблять те, що власне і дає нам можливість займатись всім вище перерахованим.
Що дає нам можливість жити і дихати.
Ви можете допомагати робити це своїми донатами. Посилання на актуальний збір на fpv-дрони для морпіхів ТУТ (великі сині літери означають, що в них можна/треба тицьнути пальцем).
Як казав Роман Ратушний —«чим більше росіян ми вбʼємо зараз, тим менше доведеться вбивати нашим дітям».
Відео від нашого морського котика (за сумісництвом відеомонтажера і саундмейкера) Івана Костенка.
Дякую всім невтомним🔥

Ааааа, я це встигла заскрінити в push-сповіщеннях, а інакше могла і не помітити🤣

Вогонь🔥

Так само, як і 333.
І хоча суми різні, рівень екстазу приблизно однаковий.

Русню мочити ми нє бросім
Одін чєтирє восємь восємь

Стосовно розваленої вчора шахедом квартири в Києві.
Як тільки я дізналась з новин, що квартира належала родині ведучого телемарафону, в мене захолола спина і відстовбурчилась шерсть на загривку.
Бо я точно знала, що я невдовзі побачу.
Мені дуже не хотілося би цього бачити, але я давно живу, тому досвід не залишає місця для варіантів.
Я це побачила, звісно ж.
Я тільки про одне прошу, Всесвіте: не дозволяй мені ненавидіти ще когось, крім русні.
Бо я не вивезу стільки.

Зємля нєбом, нєбо стєкловатой🤧
Файтербомбер аж реакції відкрутив від каналу, щоб хіхли сильно не тішились гг
Нічо, ми в себе в хаті пасмєйомсо

Закрию цю тему постом від Лесі Литвинової.

*

Найстрашніше в цій війні для мене — перетворитись на орка. Бо неконтрольована ненависть з перших днів повномасштабної війни руйнувала мене зсередини. Вона вимагала виходу. Вимагала кривавих жертв. Вимагала покарання винних. Вимагала перетворитись на суцільну машину для вбивств, яка працює на чистому паливі ненависті.

Мені допоміг друг. Розумний і іронічний. Я змогла сформувати відношення до ворога на рівні "у мене на кухні таргани, треба їх лупашити капцем". І все. Жодної ненависті. Тільки щоденна робота по очищенню свого простору. Ну і гидливість.

Але ненависть приборкати важко. А за умов, коли в руці немає автомату, чи пульту керування дроном, цю ненависть треба кудись конвертувати. В тому числі на тих, хто необережно опинився у тебе в полі зору.

Таких, або схожих постів я бачила в стрічці з десяток. Нажаль, кілька від друзів. Вже колишніх.

Я просто хочу нагадати, що ворог у нас один. Що немає винних в цій війні окрім нього. Ні, Донбас не кликав війну. Ні, у війні не винні ті, хто голосував за Зе. Ні, мої співвітчизники не отримують "бумеранг", незважаючи на місце роботи, політичні погляди, віросповідання, місце проживання, рівень культури та соціальний статус.

Ворог напав би в будь-якому випадку. Питання було лише в сроках, масштабі і рівні нашої готовності давати відсіч.

Так, серед нас є сепаратисти і зрадники. Так, вони мають бути покарані за законом. Але за законом моєї країни, а не за законом "російської рулетки".

Ні, мені не подобається Єдиний Марафон. Тому я його не дивлюсь. Але ті, хто там працюють - мої співгромадяни. Серед яких величезна кількість фантастичних людей, з якими ми дружимо.

А ворог у мене один. І я дуже чекаю бумерангу саме в тому напрямку. І роблю все, що в моїх силах, аби його наблизити.

Сміялась

PS
Підказали автора — Діма Коваленко

Ви не повірите, але кацапи таки повезли цей кірпіч мамє гєроя.
— Здравствуйтє, мама! Вот ваш син кірпіч!
— А гдє пєльмєні?!
— Пєльмєнєй нєту, только камєнь.
— Унєсітє.

Возять тепер по всьому свинятнику ПІД ОХОРОНОЮ!
А раптом хтось покусіцца?!🫣
Штови!
Показують камєнь з сараю під Марʼїнкою, плачуть.

Рускі, які ж ви обригани, боже

Привіт.
Я ухвалила складне для себе рішення — два дні нічого не писати в соцмережах і просто спати, бо щось ніхєра не виходить виспатись.
Але звісно ж мені це не вдасться🥹
А ви тут шо?

Я вам хітяру принесла.
Співати в новорічну ніч, загадувати бажання

UKI JOHN @ TRAVNEVY (BAND UKI PROJECT) - No screams, no cry, no war…
https://youtu.be/VISXlYF3FhA