Купа розумних людей обговорюють, що там плюгавий знову напиздів.

Короткий синопсис для лінивих:
1. Пиня знову щось хоче і на щось претендує.
2. Україна знову кладе йому пісюн на лисину.
3. Цього разу колективний, бо світ доклав свої.

Коли це закінчиться: коли воно перестане дихати від ваги того, що на лисині. Ще трохи не вистачає.

Всьо.

Аеродром Морозовськ, Росія, супутникові знімки до та після нічної української атаки.
Опубліковано американським OSINTером Бреді Афріком.

***

Цілий місяць вони стояли при цій ріці.
Цілий місяць ріка була нерухома й близька.
Не можна було палити вогонь,
і мовчали курці.
І з цього боку стояли війська.
І з того боку теж – стояли війська.

Чорна ріка,
тече собі чорна ріка.
Важко бути з нею так довго разом.
Яка вона в серпні глибока, яка в’язка.
Якою вона буде, коли впаде в Азов?

Чути було, як у темряві працюють серця.
Ніхто не знав, що буде наприкінці.
І течією з півночі їм принесло мерця –
непоквапливого, як усі мерці.

Ніби його сюди принесла давня біда,
і тепер ось розвертала в різні боки.
В пробитих легенях його стояла вода –
чорна солодка вода степової ріки.

Йди, чоловіче, звідси, проминай береги,
забирай із собою свою смерть і страх,
тут і нам, живим, не вистачає снаги,
а що вже мертвому робити на цих берегах?

Забирай свою смерть із собою, забирай її,
забирай її подалі від цієї ріки,
забирай її з темної течії,
забирай звідси мертві свої кулаки.

Течія прорізалася в теплій руді.
Місяць відбивався в лисичих очах.
А він лежав, розкинувши руки,
на серпневій воді,
важкий, мов хрест на чоловічих плечах.

І тягнувся річищем кудись на Схід,
тягнувся цим безкінечним дінцем,
і чоловіки при березі дивились йому услід,
і плакали за цим мерцем,
ще за одним мерцем.

Земля сполоханих риб і степових птахів.
Земля золотих пшениць і палених трав –
хтось напише колись історію цих берегів,
історію цих русел і цих переправ.

Хтось впише в цю історію всі імена,
імена гострих акацій і зелених кропив.
Правий берег, об який б’ється луна.
Лівий берег, з якого ніхто не відступив

Сергій Жадан

Не буду робити зараз величезний лонгрід з глибокою аналітикою на ніч, тим паче п'ятниця кінець робочого тижня. Намагатимусь коротко.


Абсолютна більшість адекватних журналістів з усіх провідних видань: Bloomberg, Guardian, Reuters, WP, NYT, Wall Street Journal, Financial Times, так мовити - визнали «успішний крок» української дипломатії.
Нині безліч дописів, де узагальнюють скільки країн будуть присутні на конференції миру, скільки організацій, скільки президентів та прем'єрів...
За цими цифрами та показниками стоїть робота наших дипломатів, так часто вона буває просто ганебною і аморфною, є безліч представників, які мені відверто не подобаються.
Тому можна багато дискутувати на тематику ефективності України на зовнішньополітичній арені, але підсумовуючи все вище перераховане, скажу, що Захід приємно вражений, тим що країна, яку до 22 року ніхто не сприймав всерйоз, країна яку вважали 3-сортною державою, країна якій давали три доби проти росії - нині об'єднує весь цивілізований світ.

В одному з видань зазначили, що саміт «великої сімки» фактично був «величезною вісімкою», де місце путіна приборкав президент України успішними зовнішньополітичними діями.
За кожною країною і її представником, яка завтра буде допомагати Україні віднайти справедливість ховається клопітка робота.
Саудівська Аравія не мала бути, але буде; Аргентина не мала бути, але буде; буде і Бразилія, яку намагалися переконати на зустріч Брікс замість саміту у Швейцарії; країни Африки, де величезний вплив русні.

Так, завтра буде всього 3 пункти від загальної формули миру, але 3 це не 0.
Це тверде підґрунтя до майбутніх більш результативних міжнародних зустрічей.
І саме головне, що у нашої країни з'являється все більше можливостей ставити свою крапку в кінці речення результатами на полі бою. Це також, до речі, робота нашої держави.
У європейців саме по собі розуміння не прийшло би, що потрібно будувати заводи, виробляти більше техніки, надавати більше зброї тощо...

Всі ці результати визнані у широкому інформаційному полі.
Особисто для мене це позитивний результат, особливо враховуючи те, що ми були просто країною 3-ого сорту, якій не давали шансів проти русні. Ні в інформаційному просторі, ні на полі бою, ні на міжнародній арені.
Тепер ми формуємо світ навколо себе.

НАТО погодило новий формат координації військової допомоги Україні, за яким альянсу будуть надані повноваження керувати постачанням та навчанням українських військових, — генсек Столтенберг.

Фактично роль координатора допомоги Україні переходить від США (формат Рамштайну) до НАТО. Це дозволить альянсу отримати чільну роль, знизивши залежність допомоги Україні від політичних процесів у США.

Новий формат діятиме з саміту НАТО у Вашингтоні (9-11 липня).

Управління здійснюватиметься на американській базі у німецькому Вісбадені з логістичними вузлами на східному фланзі НАТО. Забезпечуватимуть його близько 700 осіб з країн НАТО та його союзників.

Також Столтенберг озвучив чотири цілі, які стоять перед НАТО щодо підтримки України:

1. Негайне забезпечення термінових потреб України – те, що потрібно прямо зараз – наприклад, ППО. Столтенберг очікує, що найближчим часом союзники оголосять більше підтримки, але поки що не називатиме країни. Також це стосується боєприпасів та F-16.

2. Нові плани навчання українських солдатів, які були узгоджені сьогодні, і які будуть запущені після саміту НАТО в липні.

(Ми знаходимося тут)

3. Довгострокові фінансові зобов'язання (щорічна військова допомога НАТО Україні на $40 млрд на рік) – це те, що ще не погоджено. Робота в процесі, багато союзників її підтримали.

4. Забезпечення наближення України до НАТО.

Джерело ТУТ

Історія резонансного лайка у фейсбуці.

В Україні, в колах істеблішменту (військового зокрема) на жаль, досі не існує розуміння того, як працюють соцмережі, який вплив мають, і як в них не те щоб правильно, скоріше — безпечно поводитись публічній/впливовій людині, щоб не спричиняти хоч і локальних, але досить суттєвих потрясінь.

Не існує розуміння, що особиста сторінка перестає бути такою в той самий момент, як тільки публікації на ній міняють доступ з «для друзів» на «для всіх».

Не існує розуміння, що схвальний лайк під будь-чим від впливової людини, людини, на яку і вдень і вночі спрямовані мільйони зацікавлених поглядів, — це легітимізація того, під чим стоїть схвальний лайк. Це дороговказ.

І якщо дороговказ раптом направлений в сторону купи лайна, то це легітимізація купи лайна. На цьому тлі миттєво виникають скандали і квітнуть конспірологічні теорії різного ступеню шизи.

А суспільству, в свою чергу, не вистачає розуміння, що кумири — це живі люди, яких треба розглядати не як памʼятник, а як людину, з усіма її помилками, недосконалостями, вадами характеру.

Інакше вас колись завалить отією бронзою з постаментів насмерть.