Голова Державної регуляторної служби задекларував Bitcoin на 105 млн грн, наявність яких не зміг довести
В своїй декларації голова Державної регуляторної служби (ДРС) Олексій Кучер зазначив, що володіє Bitcoin у кількості 77 штук, які на момент набуття їх у власність коштували 13,1 млн грн (або $7,2 тис. за один Bitcoin). Дату придбання крипти він не вказав, але виходячи з курсу це був травень 2019 року. За курсом на 7 вересня 2021 року - це майже 106 млн грн.
Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснило перевірку під час якої декларант не зміг довести наявність у нього цього активу.
“Bitcoin має публічну адресу (Public Address), яка є відкритою і підтверджує приналежність певній особі. Голова ДРС не зміг надати публічну адресу криптовалюти”, - сказано в повідомленні НАЗК.
Невідоме і походження грошей, на які він купив “крипту”. Як пише НАЗК, Кучеру та членам його сім'ї не вистачило б задекларованих доходів для придбання такої кількості криптовалюти (його дохід з 2001 по 2018 становив 131 тис грн, дохід дружини в 2004-2018 - 64,5 тис грн).
НАЗК внесло припис Кабміну з вимогою провести службове розслідування і притягнути Кучера до дисциплінарної відповідальності.
Декларування неіснуючої криптовалюти – популярний прийом серед депутатів та чиновників. В квітні ми розповідали, як депутати та чиновники задекларували біткоїнів на 80 млрд грн. Ймовірно, таким чином вони намагаються легалізувати сірі або корупційні доходи, а також закладають таку можливість на майбутнє, адже вартість криптовалют зростає протягом останніх років.
З серпня 2019 по грудень 2019 Кучер був народним депутатом від Слуги народу, а потім рік – головою Харківської ОДА. Головою ДРС Кучера призначили в січні 2021 року.
Через ДРС проходять регуляторні акти Кабміну, які вона може погодити або заблокувати. Тобто від рішення ДРС фактично залежить, чи буде прийнята постанова Кабінету міністрів.
В теорії мета цього органу - не допускати прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, а також зменшувати втручання державних органів у підприємницьку діяльність.
На практиці це інструмент прийняття вигідних і блокування не вигідних рішень для конкретних чиновників та олігархів.
Для прикладу, тут ми розповідали, як попередник Кучера збивав невигідні рішення олігарху Рінату Ахметову, зокрема рішення про підняття тарифів на перевезення пустих вагонів з під руди та вугілля.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
В своїй декларації голова Державної регуляторної служби (ДРС) Олексій Кучер зазначив, що володіє Bitcoin у кількості 77 штук, які на момент набуття їх у власність коштували 13,1 млн грн (або $7,2 тис. за один Bitcoin). Дату придбання крипти він не вказав, але виходячи з курсу це був травень 2019 року. За курсом на 7 вересня 2021 року - це майже 106 млн грн.
Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснило перевірку під час якої декларант не зміг довести наявність у нього цього активу.
“Bitcoin має публічну адресу (Public Address), яка є відкритою і підтверджує приналежність певній особі. Голова ДРС не зміг надати публічну адресу криптовалюти”, - сказано в повідомленні НАЗК.
Невідоме і походження грошей, на які він купив “крипту”. Як пише НАЗК, Кучеру та членам його сім'ї не вистачило б задекларованих доходів для придбання такої кількості криптовалюти (його дохід з 2001 по 2018 становив 131 тис грн, дохід дружини в 2004-2018 - 64,5 тис грн).
НАЗК внесло припис Кабміну з вимогою провести службове розслідування і притягнути Кучера до дисциплінарної відповідальності.
Декларування неіснуючої криптовалюти – популярний прийом серед депутатів та чиновників. В квітні ми розповідали, як депутати та чиновники задекларували біткоїнів на 80 млрд грн. Ймовірно, таким чином вони намагаються легалізувати сірі або корупційні доходи, а також закладають таку можливість на майбутнє, адже вартість криптовалют зростає протягом останніх років.
З серпня 2019 по грудень 2019 Кучер був народним депутатом від Слуги народу, а потім рік – головою Харківської ОДА. Головою ДРС Кучера призначили в січні 2021 року.
Через ДРС проходять регуляторні акти Кабміну, які вона може погодити або заблокувати. Тобто від рішення ДРС фактично залежить, чи буде прийнята постанова Кабінету міністрів.
В теорії мета цього органу - не допускати прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, а також зменшувати втручання державних органів у підприємницьку діяльність.
На практиці це інструмент прийняття вигідних і блокування не вигідних рішень для конкретних чиновників та олігархів.
Для прикладу, тут ми розповідали, як попередник Кучера збивав невигідні рішення олігарху Рінату Ахметову, зокрема рішення про підняття тарифів на перевезення пустих вагонів з під руди та вугілля.
Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Чи будуть американці будувати атомні енергоблоки в Україні?
#постреальність
Ми вже робили пост про меморандум між НАЕК Енергоатом і американською Westinghouse, підписаний в США 31 серпня і розрекламований президентом.
Також Енергоатомом були підписані меморандум з американською NuScale про розробку малих модульних реакторів (ММР) та ще один з Westinghouse - про ядерне паливо (секретний).
Отримали додаткову інформацію з боку влади про ці проекти. Доповідаємо.
Чому підписали меморандуми?
Це була ініціатива американців.
На фоні декарбонізації вони роблять ставку на атомну енергію, хочуть продавати свою технологію реактора АР1000 у східній Європі.
Розглядаються проекти будівництва АЕС в Польщі і Україні.
Який план-максимум?
Ті п'ять енергоблоків, які анонсувались, передбачається будувати на існуючих станціях.
Нагадаємо, їх в Україні чотири:
Запорізька АЕС (ЗАЕС) – 6 блоків по 1ГВт потужності
Рівненська АЕС (РАЕС) – 4 блоки, з яких 2 по 0,44 ГВт і 2 по 1ГВт
Южно-Українська АЕС (ЮУАЕС) – 3 блоки по 1ГВт
Хмельницька АЕС (ХАЕС) – 2 блоки по 1 ГВт
Передбачається, що з американським реактором АР1000 можна добудувати ХАЕС-4, побудувати ЗАЕС-7 і ЗАЕС-8, РАЕС-5 і ЮУАЕС-4.
Що з цього реально?
Реальним виглядає лише добудова ХАЕС-4 до 2030 року.
Як повідомляє Енергоатом, реактор для ХАЕС-4 вже готовий. Він зберігається на складі у Південній Кароліні.
Він був виготовлений для АЕС V.C.Summer в США, але не використаний
Обговорювалось, що американські фінансові установи можуть виділити на це до $6 млрд.
Енергоатом має прийняти участь в фінансуванні принаймні на 15% від вартості проекту.
Але для цього має пройти корпоратизація (акціонування) ДП НАЕК "Енергоатом". Доречі, вона "проводиться" з 2016 року.
Якесь конкретне рішення може бути не раніше, ніж через 18 місяців.
За цей час Державна інспекція ядерного регулювання України має підготувати документи для сертифікації американського реактору АР1000.
Енергоатом має підготувати техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту.
Як повертати кредити на будівництво енергоблоку?
Передбачається, що після інтеграції України з європейською енергосистемою, к 2030 року ми зможемо експортувати потужність близько 2 ГВт – два атомних енергоблоки.
Зараз з Бурштинського енергоострову йде експорт обсягом 0,5 – 0,6 ГВт.
Крім того, Енергоатом має акумулювати прибуток від продажів електроенергії в Україні, чого зараз немає.
До 2030 року з експлуатації мають будуть виведені РАЕС-1 і РАЕС-2 загальною потужністю 0,88 ГВт.
Щодо обсягів експорту електроенергії є сумніви. Тому що кожна країна, і Україна в тому числі, обмежує імпорт електроенергії – щоб по максимуму застосувати власну генерацію. Навіть якщо вона менш ефективна.
Що з ММР?
Меморандум по цьому питанню ні про що.
ММР – технологія, яка дозволяє маневрувати атомним блоком потужністю до 200 МВт від 0% до 100%.
Дуже потрібна енергосистемі України технологія. Всі великі електроенергетичні компанії світу вкладаються в розробку таких технологій.
Але промисловий зразок ММР очікується лише в 2027-2029 році.
Україна зацікавлена прийняти участь у його створенні на потужностях поки що державного холдингу з Турбоатому і Електроважмашу.
Підсумок: є наміри без бідь-якої конкретики.
Крайній приклад таких намірів – меморандум Енергоатому з корейською Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP) від 31 серпня 2016 року щодо добудови ХАЕС-3 та ХАЕС-4.
Ви будете здивовані, але він нічим не закінчився.
Важливо, що ініціаторами нинішніх переговорів стали американці, які чекають зустрічних кроків від України: корпоратизації Енергоатому та фінансової збалансованості в енергосистемі.
А це – підвищення ціни електроенергії для населення до ринкового рівня. Тому що Енергоатом на сьогодні – основний донор дешевої електрики для населення.
Навряд чи нинішня політична влада піде на це.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
#постреальність
Ми вже робили пост про меморандум між НАЕК Енергоатом і американською Westinghouse, підписаний в США 31 серпня і розрекламований президентом.
Також Енергоатомом були підписані меморандум з американською NuScale про розробку малих модульних реакторів (ММР) та ще один з Westinghouse - про ядерне паливо (секретний).
Отримали додаткову інформацію з боку влади про ці проекти. Доповідаємо.
Чому підписали меморандуми?
Це була ініціатива американців.
На фоні декарбонізації вони роблять ставку на атомну енергію, хочуть продавати свою технологію реактора АР1000 у східній Європі.
Розглядаються проекти будівництва АЕС в Польщі і Україні.
Який план-максимум?
Ті п'ять енергоблоків, які анонсувались, передбачається будувати на існуючих станціях.
Нагадаємо, їх в Україні чотири:
Запорізька АЕС (ЗАЕС) – 6 блоків по 1ГВт потужності
Рівненська АЕС (РАЕС) – 4 блоки, з яких 2 по 0,44 ГВт і 2 по 1ГВт
Южно-Українська АЕС (ЮУАЕС) – 3 блоки по 1ГВт
Хмельницька АЕС (ХАЕС) – 2 блоки по 1 ГВт
Передбачається, що з американським реактором АР1000 можна добудувати ХАЕС-4, побудувати ЗАЕС-7 і ЗАЕС-8, РАЕС-5 і ЮУАЕС-4.
Що з цього реально?
Реальним виглядає лише добудова ХАЕС-4 до 2030 року.
Як повідомляє Енергоатом, реактор для ХАЕС-4 вже готовий. Він зберігається на складі у Південній Кароліні.
Він був виготовлений для АЕС V.C.Summer в США, але не використаний
Обговорювалось, що американські фінансові установи можуть виділити на це до $6 млрд.
Енергоатом має прийняти участь в фінансуванні принаймні на 15% від вартості проекту.
Але для цього має пройти корпоратизація (акціонування) ДП НАЕК "Енергоатом". Доречі, вона "проводиться" з 2016 року.
Якесь конкретне рішення може бути не раніше, ніж через 18 місяців.
За цей час Державна інспекція ядерного регулювання України має підготувати документи для сертифікації американського реактору АР1000.
Енергоатом має підготувати техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту.
Як повертати кредити на будівництво енергоблоку?
Передбачається, що після інтеграції України з європейською енергосистемою, к 2030 року ми зможемо експортувати потужність близько 2 ГВт – два атомних енергоблоки.
Зараз з Бурштинського енергоострову йде експорт обсягом 0,5 – 0,6 ГВт.
Крім того, Енергоатом має акумулювати прибуток від продажів електроенергії в Україні, чого зараз немає.
До 2030 року з експлуатації мають будуть виведені РАЕС-1 і РАЕС-2 загальною потужністю 0,88 ГВт.
Щодо обсягів експорту електроенергії є сумніви. Тому що кожна країна, і Україна в тому числі, обмежує імпорт електроенергії – щоб по максимуму застосувати власну генерацію. Навіть якщо вона менш ефективна.
Що з ММР?
Меморандум по цьому питанню ні про що.
ММР – технологія, яка дозволяє маневрувати атомним блоком потужністю до 200 МВт від 0% до 100%.
Дуже потрібна енергосистемі України технологія. Всі великі електроенергетичні компанії світу вкладаються в розробку таких технологій.
Але промисловий зразок ММР очікується лише в 2027-2029 році.
Україна зацікавлена прийняти участь у його створенні на потужностях поки що державного холдингу з Турбоатому і Електроважмашу.
Підсумок: є наміри без бідь-якої конкретики.
Крайній приклад таких намірів – меморандум Енергоатому з корейською Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP) від 31 серпня 2016 року щодо добудови ХАЕС-3 та ХАЕС-4.
Ви будете здивовані, але він нічим не закінчився.
Важливо, що ініціаторами нинішніх переговорів стали американці, які чекають зустрічних кроків від України: корпоратизації Енергоатому та фінансової збалансованості в енергосистемі.
А це – підвищення ціни електроенергії для населення до ринкового рівня. Тому що Енергоатом на сьогодні – основний донор дешевої електрики для населення.
Навряд чи нинішня політична влада піде на це.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Державний ГарПок злив дешеву електроенергію Ахметову і Коломойському
І допоміг ДТЕК Ахметова тримати високу ціну на ринку
ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) 30 липня провів аукціон з продажу електроенергії (е/е) з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), на якому продав 830 тис. МВт-г із середньозваженою ціною 1496 грн/МВт-г.
Строк поставки – 4 місяці: з 1 вересня по 31 грудня. Переможцями стали 6 компаній. Але основні обсяги викупили Д.Трейдінг Ріната Ахметова і Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського.
Що з цим аукціоном не так?
В день проведення аукціону Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) підвищила обмеження максимальної ціни (price cap) на Ринку на добу наперед (РДН) в денній зоні Об'єднаної енергосистеми України (ОЕС) з 2656 грн/МВт-г до 4000 грн/МВт-г.
Це дало старт значному зростанню цін. І з 1 серпня ціна на РДН підскочила у 1,5 рази.
Зрозуміло, що до квітня 2022 року ціна е/е буде лише зростати.
З початку року ГарПок жодного разу не продавав е/е з періодом поставки довше календарного місяця.
А обсяги продажу в рамках одного аукціону не перевищували 250 тис. МВт-г.
Доречі, другий за обсягами аукціон відбувся 11 травня, коли ГарПок продав 267 тис. МВт-г за ціною 1211 грн/МВт-г зі строком поставки в серпні.
Нагадаємо, що травень був найдешевшим місяцем для е/е, а серпень поки що – найдорожчим.
Вже на наступних аукціонах 6 і 18 серпня ГарПок продав 190 тис. МВт-г із середніми цінами 1700 грн/МВт-г. На 200 грн дорожче, ніж на аукціоні 30 липня.
Тобто, 30 липня ГарПок на 4 місяці вперед продав ресурс на 170 млн грн дешевше цін серпня. Не враховуючи подальшого зростання ціни.
ГарПок – це державне підприємство, створене Кабміном перед запуском ринку е/е в липні 2019 року. Воно має продавати е/е для потреб населення і ресурс ВДЕ.
Його очолив Костянтин Петриковець – дядечко "божий одуван", який до того працював в державних енергокомпаніях.
Насправді ГарПоком рулить ДТЕК.
Ще один доказ тому – позитивні небаланси е/е в серпні
Суть така: якщо учасник ринку виставляє високу ціну на РДН і Внутрішньодобовому ринку (ВДР), а його ресурс ніхто не викупає, ресурс випадає на Балансуючий ринок (БР), де може бути проданий з нульовою ціною.
Через це нормальні компанії зацікавлені продати частину е/е, яка може бути надлишковою в ринку, по зниженій ціні. Щоб не віддати її безкоштовно.
Але не ГарПок. У серпні, коли ціна РДН значно виросла, позитивні небаланси залишилось порівняно високими – 430 тис. МВт-г.
Для порівняння, в липні і червні було по 670 тис. МВт-г.
Значна частина цих позитивних небалансів – ресурс ГарПоку.
За нашою інформацією, в небаланс "вилітає" близько 15% е/е ГарПоку.
Це не дає ціні опуститись, чим користаються інші гравці ринку: ДТЕК і Енергоатом.
Чому ГарПок дозволяє собі таку не ефективну торгову стратегію?
Тому що менеджмент ніяк не відповідає за ефективний продаж е/е.
Різницю між ринковою ціною і "зеленим" тарифом, а також збитки від не ефективного продажу е/е в рамках спецобов'язків постачання населенню, ГарПок виставляє у вигляді рахунків НЕК "Укренерго".
Чим менш ефективно буде продаватись ГарПок, тим більше Укренерго має заплатити йому зі свого тарифу. В кінцевому рахунку, це буде перекладено на кожного споживача е/е в країні.
Зараз борг Укренерго перед ГарПоком складає 22,7 млрд грн.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
І допоміг ДТЕК Ахметова тримати високу ціну на ринку
ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) 30 липня провів аукціон з продажу електроенергії (е/е) з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), на якому продав 830 тис. МВт-г із середньозваженою ціною 1496 грн/МВт-г.
Строк поставки – 4 місяці: з 1 вересня по 31 грудня. Переможцями стали 6 компаній. Але основні обсяги викупили Д.Трейдінг Ріната Ахметова і Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського.
Що з цим аукціоном не так?
В день проведення аукціону Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) підвищила обмеження максимальної ціни (price cap) на Ринку на добу наперед (РДН) в денній зоні Об'єднаної енергосистеми України (ОЕС) з 2656 грн/МВт-г до 4000 грн/МВт-г.
Це дало старт значному зростанню цін. І з 1 серпня ціна на РДН підскочила у 1,5 рази.
Зрозуміло, що до квітня 2022 року ціна е/е буде лише зростати.
З початку року ГарПок жодного разу не продавав е/е з періодом поставки довше календарного місяця.
А обсяги продажу в рамках одного аукціону не перевищували 250 тис. МВт-г.
Доречі, другий за обсягами аукціон відбувся 11 травня, коли ГарПок продав 267 тис. МВт-г за ціною 1211 грн/МВт-г зі строком поставки в серпні.
Нагадаємо, що травень був найдешевшим місяцем для е/е, а серпень поки що – найдорожчим.
Вже на наступних аукціонах 6 і 18 серпня ГарПок продав 190 тис. МВт-г із середніми цінами 1700 грн/МВт-г. На 200 грн дорожче, ніж на аукціоні 30 липня.
Тобто, 30 липня ГарПок на 4 місяці вперед продав ресурс на 170 млн грн дешевше цін серпня. Не враховуючи подальшого зростання ціни.
ГарПок – це державне підприємство, створене Кабміном перед запуском ринку е/е в липні 2019 року. Воно має продавати е/е для потреб населення і ресурс ВДЕ.
Його очолив Костянтин Петриковець – дядечко "божий одуван", який до того працював в державних енергокомпаніях.
Насправді ГарПоком рулить ДТЕК.
Ще один доказ тому – позитивні небаланси е/е в серпні
Суть така: якщо учасник ринку виставляє високу ціну на РДН і Внутрішньодобовому ринку (ВДР), а його ресурс ніхто не викупає, ресурс випадає на Балансуючий ринок (БР), де може бути проданий з нульовою ціною.
Через це нормальні компанії зацікавлені продати частину е/е, яка може бути надлишковою в ринку, по зниженій ціні. Щоб не віддати її безкоштовно.
Але не ГарПок. У серпні, коли ціна РДН значно виросла, позитивні небаланси залишилось порівняно високими – 430 тис. МВт-г.
Для порівняння, в липні і червні було по 670 тис. МВт-г.
Значна частина цих позитивних небалансів – ресурс ГарПоку.
За нашою інформацією, в небаланс "вилітає" близько 15% е/е ГарПоку.
Це не дає ціні опуститись, чим користаються інші гравці ринку: ДТЕК і Енергоатом.
Чому ГарПок дозволяє собі таку не ефективну торгову стратегію?
Тому що менеджмент ніяк не відповідає за ефективний продаж е/е.
Різницю між ринковою ціною і "зеленим" тарифом, а також збитки від не ефективного продажу е/е в рамках спецобов'язків постачання населенню, ГарПок виставляє у вигляді рахунків НЕК "Укренерго".
Чим менш ефективно буде продаватись ГарПок, тим більше Укренерго має заплатити йому зі свого тарифу. В кінцевому рахунку, це буде перекладено на кожного споживача е/е в країні.
Зараз борг Укренерго перед ГарПоком складає 22,7 млрд грн.
Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк
Реклама на каналі Монополіст
Запускаємо рекламні інтеграції на каналі. Хочемо про це розповісти.
Від сьогодні, якщо з'являться охочі, на цьому каналі (не частіше двох разів на тиждень) буде публікуватися реклама.
Вся реклама буде маркована тегом #рекомендація. Він означає, що ми перевірили рекламований продукт, готові ним користуватися і рекомендувати вам.
Ми не рекламуємо: інші канали телеграм; проекти з Росії; політичні проекти; букмекерів/казино; фінансові піраміди; нелегальний бізнес. Залишаємо за собою право відмовити в рекламі якщо вважатимемо таку публікацію некорисною для читачів.
Правила публікації рекламних текстів і ціна: https://bit.ly/38S48vY
З питань реклами пишіть: @vinnichuk
А свої думки про моделі монетизації – в коментарі
Запускаємо рекламні інтеграції на каналі. Хочемо про це розповісти.
Від сьогодні, якщо з'являться охочі, на цьому каналі (не частіше двох разів на тиждень) буде публікуватися реклама.
Вся реклама буде маркована тегом #рекомендація. Він означає, що ми перевірили рекламований продукт, готові ним користуватися і рекомендувати вам.
Ми не рекламуємо: інші канали телеграм; проекти з Росії; політичні проекти; букмекерів/казино; фінансові піраміди; нелегальний бізнес. Залишаємо за собою право відмовити в рекламі якщо вважатимемо таку публікацію некорисною для читачів.
Правила публікації рекламних текстів і ціна: https://bit.ly/38S48vY
З питань реклами пишіть: @vinnichuk
А свої думки про моделі монетизації – в коментарі
Telegraph
Реклама на каналі Монополіст
Якщо ви відкрили цей файл, то вас цікавлять умови публікації рекламних постів на каналі Монополіст. Ми розкрили питання, які у вас можуть виникнути. Статистика каналу Охват публікацій на каналі - плюс-мінус 5 тис. Співвідношення переглядів постів до кількості…
За день газ на торгах в Європі встановив чотири цінових рекорди – жовтневий ф'ючерс вже $755 за тис куб м
Зранку спотова ціна газу на біржі ICE Futures зросла до $727 за тисячу кубометрів (найближчий ф'ючерс на спотовий індекс TTF). Через дві години торгів вона виросла ще на $10, а вдень досягла $747. І далі протягом години – ціна виросла до $755 за тисячу кубометрів.
З початку серпня спотові ціни на природній газ на ринку Європи виросли на 40% - $755/тис. куб. м. З початку року спотова ціна газу в ЄС зросла на 200%.
Основна причина стрімкого росту ціни газу – Газпром, який відмовляється прокачувати додаткові обсяги ресурсу по українській ГТС, а також вкрай низькі запаси газу в європейських сховищах.
Наразі рівень запасів газу в підземних сховищах ЄС становить 70%. Це 16% нижче середнього за останні п'ять років рівня. Водночас через місяць розпочинається сезон відбору газу зі сховищ ЄС і відповідно закінчується його закачка.
Щороку Україна споживає третину імпортного газу, відповідно ріст цін в Європі провокує ріст і у нас. Хоча спотові ціни у нас ростуть повільнішими темпами – з серпня ріст 10,7%, але ціна тисячі кубометрів газу з поставкою у вересні уже перевищує 20 тис грн.
На графіку – динаміка вартості природного газу європейських хабах з доставкою до кордону України.
Автор – Юрій Віннічук
Зранку спотова ціна газу на біржі ICE Futures зросла до $727 за тисячу кубометрів (найближчий ф'ючерс на спотовий індекс TTF). Через дві години торгів вона виросла ще на $10, а вдень досягла $747. І далі протягом години – ціна виросла до $755 за тисячу кубометрів.
З початку серпня спотові ціни на природній газ на ринку Європи виросли на 40% - $755/тис. куб. м. З початку року спотова ціна газу в ЄС зросла на 200%.
Основна причина стрімкого росту ціни газу – Газпром, який відмовляється прокачувати додаткові обсяги ресурсу по українській ГТС, а також вкрай низькі запаси газу в європейських сховищах.
Наразі рівень запасів газу в підземних сховищах ЄС становить 70%. Це 16% нижче середнього за останні п'ять років рівня. Водночас через місяць розпочинається сезон відбору газу зі сховищ ЄС і відповідно закінчується його закачка.
Щороку Україна споживає третину імпортного газу, відповідно ріст цін в Європі провокує ріст і у нас. Хоча спотові ціни у нас ростуть повільнішими темпами – з серпня ріст 10,7%, але ціна тисячі кубометрів газу з поставкою у вересні уже перевищує 20 тис грн.
На графіку – динаміка вартості природного газу європейських хабах з доставкою до кордону України.
Автор – Юрій Віннічук
Як переворот в Гвінеї створив проблеми для українського заводу Дерипаски
Всі читали новини про те, як 5 вересня в африканській Гвінеї керівник місцевого спецназу Мамаді Думбей захопив резиденцію президента країни Альфи Конде та відсторонив його від влади.
Думбей заявив про призупинення дії Конституції та передачу влади в країні Нацкомітету по згуртуванню та розвитку.
Чим відома Гвінея?
В цій країні, крім іншого, знаходяться найбільші в світі поклади бокситів – сировини для виробництва алюмінію.
Наразі, Гвінея забезпечує сировиною 20% світового виробництва цього металу.
Вся світова галузь напружилась, очікуючи тимчасового припинення поставок бокситів після перевороту.
Принаймні, поки новий "лідер нації" не знайде свій інтерес в цих поставках.
Це стало великою проблемою для російської корпорації РусАл Олега Дерипаски – олігарха РФ, який знаходиться під американськими та українськими санкціями.
Крім того, що з початку року ціна алюмінію росла разом з іншими товарами commodities (сировина), вона ще підросла на фоні новин з Гвінеї.
У вересні вартість тони алюмінію досягла $2780 за тону, що є максимумом за 13 років.
В разі припинення поставок бокситів, Україну також зачепить.
Поставка бокситів в Україну складає для Гвінеї 3% від загального експорту.
Найбільшими споживачами африканських бокситів передбачувано є Китай та РФ.
Згідно даних Державної митної служби України, за 8 місяців 2021 року Україна імпортувала з Гвінеї 2,41 млн тон бокситів на $92,56 млн.
Основним споживачем цієї сировини є "Миколаївський глиноземний завод" (МГЗ), який з 2000 року належить РусАл Дерипаски.
МГЗ був побудований в 1980 році. Після того, як в 1969 році СРСР уклав 30-річний контракт з Гвінейською Республікою на поставку 2 млн тон бокситів щорічно.
МГЗ переробляє боксити в гідрооксид алюмінію – напівфабрикат для виробництва алюмінію.
Раніше споживачем цієї сировини був "Запорізькій алюмінієвий завод" (ЗАлК).
Але після того, як РусАл Дерипаски в 2006 році купив ЗАлК і знищив його, вся сировина МГЗ йде на експорт.
В основному – на російські заводи РусАлу.
Не дивлячись на те, що МГЗ належить підсанкційному вражині, підприємство відіграє важливу роль в економіці регіону і країни в цілому.
В "ковідному" 2020 році МГЗ заробив 7,06 млрд грн. Чистий прибуток склав 1,01 млрд грн.
На підприємстві працюють 1,5 тис. працівників.
Автор: Сергій Головньов
Всі читали новини про те, як 5 вересня в африканській Гвінеї керівник місцевого спецназу Мамаді Думбей захопив резиденцію президента країни Альфи Конде та відсторонив його від влади.
Думбей заявив про призупинення дії Конституції та передачу влади в країні Нацкомітету по згуртуванню та розвитку.
Чим відома Гвінея?
В цій країні, крім іншого, знаходяться найбільші в світі поклади бокситів – сировини для виробництва алюмінію.
Наразі, Гвінея забезпечує сировиною 20% світового виробництва цього металу.
Вся світова галузь напружилась, очікуючи тимчасового припинення поставок бокситів після перевороту.
Принаймні, поки новий "лідер нації" не знайде свій інтерес в цих поставках.
Це стало великою проблемою для російської корпорації РусАл Олега Дерипаски – олігарха РФ, який знаходиться під американськими та українськими санкціями.
Крім того, що з початку року ціна алюмінію росла разом з іншими товарами commodities (сировина), вона ще підросла на фоні новин з Гвінеї.
У вересні вартість тони алюмінію досягла $2780 за тону, що є максимумом за 13 років.
В разі припинення поставок бокситів, Україну також зачепить.
Поставка бокситів в Україну складає для Гвінеї 3% від загального експорту.
Найбільшими споживачами африканських бокситів передбачувано є Китай та РФ.
Згідно даних Державної митної служби України, за 8 місяців 2021 року Україна імпортувала з Гвінеї 2,41 млн тон бокситів на $92,56 млн.
Основним споживачем цієї сировини є "Миколаївський глиноземний завод" (МГЗ), який з 2000 року належить РусАл Дерипаски.
МГЗ був побудований в 1980 році. Після того, як в 1969 році СРСР уклав 30-річний контракт з Гвінейською Республікою на поставку 2 млн тон бокситів щорічно.
МГЗ переробляє боксити в гідрооксид алюмінію – напівфабрикат для виробництва алюмінію.
Раніше споживачем цієї сировини був "Запорізькій алюмінієвий завод" (ЗАлК).
Але після того, як РусАл Дерипаски в 2006 році купив ЗАлК і знищив його, вся сировина МГЗ йде на експорт.
В основному – на російські заводи РусАлу.
Не дивлячись на те, що МГЗ належить підсанкційному вражині, підприємство відіграє важливу роль в економіці регіону і країни в цілому.
В "ковідному" 2020 році МГЗ заробив 7,06 млрд грн. Чистий прибуток склав 1,01 млрд грн.
На підприємстві працюють 1,5 тис. працівників.
Автор: Сергій Головньов
Цементний картель через уряд закрив Україну від імпорту. Варто очікувати зростання цін на цемент
Україна вводить п'ятирічні антидемпінгові мита на імпорт цементу з Туреччини, розмір яких в залежності від виробника становитиме від 32,6% до 50,5%. Рішення опубліковане 13 вересня і вступить в силу через 30 днів.
Таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ), яка підпорядковується Мінекономіки. Комісія вирішує, проти якого імпорт вводити загороджувальні мита для захисту внутрішнього ринку від демпінгу.
Турецькі виробники – єдині імпортери цементу в Україну (не враховуючи Болгарію з її 2,9% в структурі імпорту). В першому півріччі 2021 імпорт в Україну клінкерів цементних і портландцементу становив відповідно 42,29 тис тонн на $1,73 млн (всі з Туреччини) і 237,69 тис тонн на $11,77 млн (частка Туреччини відповідно 97,2% і 95%). Однак частка турків в структурі споживання в нашій країні не перевищувала 8%.
Таким чином, цим рішення Україна фактично закрила свій ринок від імпортного цементу і це загрожує зростанню внутрішніх цін.
Справа в тому, що ініціатором антидемпінгового розслідування проти турків були українські виробники, об'єднані в асоціацію "Укрцемент". Це фактично цементний картель, до якого входить: ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" (німецький Dyckerhoff GmbH), ПрАТ "Кривий Ріг Цемент" (Concorde Capital Ігоря Мазепи), ПрАТ "Миколаївцемент", ПАТ "Подільський цемент" (обидва входять в міжнародну групу CRH), та ПАТ "Івано-Франківськцемент" (Микола Круць).
На початку 2019 року картель вже домігся від МКМТ введення антидемпінгових мит на імпортний цемент (зокрема, портландцементу) на 115% – з Російської Федерації, 57% – з Білорусі та 94% – з Молдови.
Після цього українські виробники узгодили одночасне підвищення цін на свій цемент. Рентабельність виробництва у 2019 році зросла в середньому на 800%, а у 2020 році - на 520%. В результаті, за три роки ціна на різні марки цементу зросли в середньому на 35-50%. Детальніше про це тут - https://t.me/monopolistua/230
Після вступу в дію антидемпінгових мит, в Україні можливе подальше подорожчання цементу, що відіб'ється в ціні будівельних матеріалів, нерухомості та збільшить собівартість будівництва доріг, які будуються за гроші платників податків.
Автор – Юрій Віннічук
Україна вводить п'ятирічні антидемпінгові мита на імпорт цементу з Туреччини, розмір яких в залежності від виробника становитиме від 32,6% до 50,5%. Рішення опубліковане 13 вересня і вступить в силу через 30 днів.
Таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ), яка підпорядковується Мінекономіки. Комісія вирішує, проти якого імпорт вводити загороджувальні мита для захисту внутрішнього ринку від демпінгу.
Турецькі виробники – єдині імпортери цементу в Україну (не враховуючи Болгарію з її 2,9% в структурі імпорту). В першому півріччі 2021 імпорт в Україну клінкерів цементних і портландцементу становив відповідно 42,29 тис тонн на $1,73 млн (всі з Туреччини) і 237,69 тис тонн на $11,77 млн (частка Туреччини відповідно 97,2% і 95%). Однак частка турків в структурі споживання в нашій країні не перевищувала 8%.
Таким чином, цим рішення Україна фактично закрила свій ринок від імпортного цементу і це загрожує зростанню внутрішніх цін.
Справа в тому, що ініціатором антидемпінгового розслідування проти турків були українські виробники, об'єднані в асоціацію "Укрцемент". Це фактично цементний картель, до якого входить: ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" (німецький Dyckerhoff GmbH), ПрАТ "Кривий Ріг Цемент" (Concorde Capital Ігоря Мазепи), ПрАТ "Миколаївцемент", ПАТ "Подільський цемент" (обидва входять в міжнародну групу CRH), та ПАТ "Івано-Франківськцемент" (Микола Круць).
На початку 2019 року картель вже домігся від МКМТ введення антидемпінгових мит на імпортний цемент (зокрема, портландцементу) на 115% – з Російської Федерації, 57% – з Білорусі та 94% – з Молдови.
Після цього українські виробники узгодили одночасне підвищення цін на свій цемент. Рентабельність виробництва у 2019 році зросла в середньому на 800%, а у 2020 році - на 520%. В результаті, за три роки ціна на різні марки цементу зросли в середньому на 35-50%. Детальніше про це тут - https://t.me/monopolistua/230
Після вступу в дію антидемпінгових мит, в Україні можливе подальше подорожчання цементу, що відіб'ється в ціні будівельних матеріалів, нерухомості та збільшить собівартість будівництва доріг, які будуються за гроші платників податків.
Автор – Юрій Віннічук
СТОП-ФЕЙК. Реакція державного трейдера електроенергії на звинувачення в корупції
ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) опублікував "питання на відповіді" щодо нашого минулого посту.
Нагадаємо, річ йшла про аукціон від 30 липня, на якому ГарПок "злив" 830 тис. МВт-г електроенергії (е/е) по 1500 грн/МВт-г зі строком поставки у вересні-грудні.
Більшу частину ресурсу купили трейдери Ріната Ахметова і Ігоря Коломойського.
Але головне, що аукціон був проведений в день підвищення прайс-кепу до 4000 грн/МВт-г в денній зоні Ринку на добу наперед (РДН) в Об'єднаній енергосистемі (ОЕС).
Вже в серпні індекс Base (база) РДН в ОЕС склав 1960 грн/МВт-г і зростає далі.
Тобто, продажники ГарПоку або свідомо продали е/е на 4 місяці вперед перед підвищенням ціни, опираючись на низькі липневі індекси.
Або зробили це через відсутність компетенції і розуміння процесів ринку, що, можливо, ще гірше.
Основна функція ГарПоку – продаж е/е "зеленої" генерації на ринку.
Різницю між ринковим і "зеленим" тарифом доплачує НЕК "Укренерго" з тарифу на передачу, який сплачують всі споживачі в країні.
Відтак, якщо ГарПок продає ресурс не ефективно, зростає сума компенсації від споживачів через тариф Укренерго.
Суть проблеми з аукціоном 30 липня: ГарПок продав е/е дешевше, ніж міг би продати, якщо провів би аукціон хоча б на тиждень пізніше.
Або якщо б продавав е/е зі строком поставки на місяць, як робив до того – від початку року.
Що не так з відповіддю ГарПока?
ГарПок пише, що продав за довгими договорами "пікове навантаження" (перший скрін).
Вочевидь, спеціалісти підприємства мали на увазі "позапікове навантаження" (OffPeak) – ресурс, що продається в години з найменшим попитом. Відтак, це найнижчий індекс РДН.
ГарПок пише, що продав цей ресурс по "високих цінах": 1512 грн/МВт.
Але він продав по такій ціні найменшу частину пропозиції – 97 тис. МВт-г з 830 тис. МВт-г (другий скрін).
Нарешті, ГарПок пише, що "актуальна ціна такого продукту на РДН складала:
1054 грн/МВт-г – в липні,
1408 грн/МВт-г – в серпні,
1069 грн/МВт-г за 10 днів вересня.
Будь-хто може подивитись індекси РДН на сайті ДП "Оператор ринку".
Згідно даних організатора торгів на РДН, індекс OffPeak на РДН в ОЕС був:
1144 грн/МВт-г - в липні,
1736 грн/МВт-г - в серпні,
2004 грн/МВт-г - в середньому за 10 днів вересня (третій скрін).
Тому, відповідь на питання: чи міг би ГарПок продати дорожче? - Так.
Автор: Сергій Головньов
ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) опублікував "питання на відповіді" щодо нашого минулого посту.
Нагадаємо, річ йшла про аукціон від 30 липня, на якому ГарПок "злив" 830 тис. МВт-г електроенергії (е/е) по 1500 грн/МВт-г зі строком поставки у вересні-грудні.
Більшу частину ресурсу купили трейдери Ріната Ахметова і Ігоря Коломойського.
Але головне, що аукціон був проведений в день підвищення прайс-кепу до 4000 грн/МВт-г в денній зоні Ринку на добу наперед (РДН) в Об'єднаній енергосистемі (ОЕС).
Вже в серпні індекс Base (база) РДН в ОЕС склав 1960 грн/МВт-г і зростає далі.
Тобто, продажники ГарПоку або свідомо продали е/е на 4 місяці вперед перед підвищенням ціни, опираючись на низькі липневі індекси.
Або зробили це через відсутність компетенції і розуміння процесів ринку, що, можливо, ще гірше.
Основна функція ГарПоку – продаж е/е "зеленої" генерації на ринку.
Різницю між ринковим і "зеленим" тарифом доплачує НЕК "Укренерго" з тарифу на передачу, який сплачують всі споживачі в країні.
Відтак, якщо ГарПок продає ресурс не ефективно, зростає сума компенсації від споживачів через тариф Укренерго.
Суть проблеми з аукціоном 30 липня: ГарПок продав е/е дешевше, ніж міг би продати, якщо провів би аукціон хоча б на тиждень пізніше.
Або якщо б продавав е/е зі строком поставки на місяць, як робив до того – від початку року.
Що не так з відповіддю ГарПока?
ГарПок пише, що продав за довгими договорами "пікове навантаження" (перший скрін).
Вочевидь, спеціалісти підприємства мали на увазі "позапікове навантаження" (OffPeak) – ресурс, що продається в години з найменшим попитом. Відтак, це найнижчий індекс РДН.
ГарПок пише, що продав цей ресурс по "високих цінах": 1512 грн/МВт.
Але він продав по такій ціні найменшу частину пропозиції – 97 тис. МВт-г з 830 тис. МВт-г (другий скрін).
Нарешті, ГарПок пише, що "актуальна ціна такого продукту на РДН складала:
1054 грн/МВт-г – в липні,
1408 грн/МВт-г – в серпні,
1069 грн/МВт-г за 10 днів вересня.
Будь-хто може подивитись індекси РДН на сайті ДП "Оператор ринку".
Згідно даних організатора торгів на РДН, індекс OffPeak на РДН в ОЕС був:
1144 грн/МВт-г - в липні,
1736 грн/МВт-г - в серпні,
2004 грн/МВт-г - в середньому за 10 днів вересня (третій скрін).
Тому, відповідь на питання: чи міг би ГарПок продати дорожче? - Так.
Автор: Сергій Головньов
"Кожен з нас - президент, кожен з нас – олігарх". Доходи бюджету-2022 уряд хоче збільшити за рахунок податків на доходи фізосіб та податків на споживання
Навесні Офіс президента та уряд обіцяли покарати олігархів законопроектом №5600, яким мали підняти їм податки.
В законопроекті №5600, серед іншого, прописали диференціацію ренти на залізну руду, щоб зняти більше грошей з Ріната Ахметова та Костянтина Жеваго, які подвоїли прибутки від росту цін на залізну руду.
Але олігархи прикупили депутатів і відклали розгляд ЗП 5600 на осінь, за цей час ціни на руду – впали (з $220 до $125).
В результаті, замість плюс 60 млрд грн до бюджету, уряд вже оцінює ефект в бюджет від законопроекту 5600 в плюс 30 млрд грн. І знімуть їх не з олігархів.
Згідно з проектом бюджету на 2022 рік, 72% дохідної частини - це податки на доходи фізичних осіб, а також податки на споживання фізичними особами – ПДВ, акцизи, імпортне мито. Натомість податок на прибуток підприємств – це 11% дохідної частини бюджету, а рента – 4%.
З таблиці нижче видно, що наповнювати бюджет наступного року хочуть за рахунок:
-Доходів фізичних осіб, з нас хочуть зібрати додатково 23,2 млрд грн, а це на 17% більше ніж у цьому році;
- ПДВ на імпортні товари - плюс 46,4 млрд грн, або на 13% більше ніж в 2021. Збір ПДВ на товари вироблені в Україні має зрости на 26,1 млрд грн, або на 19%. Обидва податки включаються в кінцеву ціну товарів/послуг, які сплачують споживачі;
- Акцизи на імпортні товари (в основному нафтопродукти, алкоголь) - додатково - 12,6 млрд грн, або на 22% більше ніж в 2021. Також сплачуються споживачами.
Водночас надходження ренти від видобування корисних копалин мають зрости на 4,7 млрд грн, або на 11%. З них збільшення ренти на залізну руду відбудеться всього на 1 млрд грн (+30%).
Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського, який контролює 60% (з урахування КЖРК) видобутку руди в Україні, за півроку отримав ріст EBITDA (прибуток до оподаткування та сплати процентів) від продажу руди в 4,5 рази - до $2,46 млрд.
Британська компанія Ferrexpo Костянтина Жеваго, яка контролює ще 20% видобутку залізорудної сировини, наростила чистий прибуток за півроку в 2,6 рази – до $661 млн (17,8 млрд грн).
Автор: Юрій Віннічук
Навесні Офіс президента та уряд обіцяли покарати олігархів законопроектом №5600, яким мали підняти їм податки.
В законопроекті №5600, серед іншого, прописали диференціацію ренти на залізну руду, щоб зняти більше грошей з Ріната Ахметова та Костянтина Жеваго, які подвоїли прибутки від росту цін на залізну руду.
Але олігархи прикупили депутатів і відклали розгляд ЗП 5600 на осінь, за цей час ціни на руду – впали (з $220 до $125).
В результаті, замість плюс 60 млрд грн до бюджету, уряд вже оцінює ефект в бюджет від законопроекту 5600 в плюс 30 млрд грн. І знімуть їх не з олігархів.
Згідно з проектом бюджету на 2022 рік, 72% дохідної частини - це податки на доходи фізичних осіб, а також податки на споживання фізичними особами – ПДВ, акцизи, імпортне мито. Натомість податок на прибуток підприємств – це 11% дохідної частини бюджету, а рента – 4%.
З таблиці нижче видно, що наповнювати бюджет наступного року хочуть за рахунок:
-Доходів фізичних осіб, з нас хочуть зібрати додатково 23,2 млрд грн, а це на 17% більше ніж у цьому році;
- ПДВ на імпортні товари - плюс 46,4 млрд грн, або на 13% більше ніж в 2021. Збір ПДВ на товари вироблені в Україні має зрости на 26,1 млрд грн, або на 19%. Обидва податки включаються в кінцеву ціну товарів/послуг, які сплачують споживачі;
- Акцизи на імпортні товари (в основному нафтопродукти, алкоголь) - додатково - 12,6 млрд грн, або на 22% більше ніж в 2021. Також сплачуються споживачами.
Водночас надходження ренти від видобування корисних копалин мають зрости на 4,7 млрд грн, або на 11%. З них збільшення ренти на залізну руду відбудеться всього на 1 млрд грн (+30%).
Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського, який контролює 60% (з урахування КЖРК) видобутку руди в Україні, за півроку отримав ріст EBITDA (прибуток до оподаткування та сплати процентів) від продажу руди в 4,5 рази - до $2,46 млрд.
Британська компанія Ferrexpo Костянтина Жеваго, яка контролює ще 20% видобутку залізорудної сировини, наростила чистий прибуток за півроку в 2,6 рази – до $661 млн (17,8 млрд грн).
Автор: Юрій Віннічук
Фонд держмайна звільнив менеджера, який викрив масштабні розкрадання на державному Харківобленерго
Минулого тижня вийшов сюжет програми "Схеми", про масштабні розкрадання електроенергії на державному Харківобленерго.
Це одне з найбільших обленерго України. Обслуговує 1,2 млн домогосподарств і 33 тис. Юридичних осіб. В 2021 році від стимулючого RAB-тарифу обленерго отримає 446 млн грн чистого прибутку. Стимулюючий тариф сплачують всі споживачі. Це гарантований прибуток, половина з якого має йти на модернізацію обленерго. 65% акцій Харківобленерго належать державі в особі ФДМ, 25% - Smart Holding Вадима Новинського.
В Харьківенергозбуті, яка здійснює збір грошей зі споживачів, підключених до мереж Харківобленерго, помітили занижені обсяги витрати електроенергії на деяких підприємствам. Водночас для деяких побутових споживачів обсяги споживання аномально виросли.
Т.в.о. гендиректора Харьковенергозбут Ігор Тюпа написав голові Фонду держмайна Дмитру Сенниченку. У листі він вказав приватні фірми, через які відбувалося розкрадання. Масштаби зловживання - 30 млн грн щомісяця.
Фонд держмайна на лист проігнорував. Вже потім на запит журналістів прес-служба Фонду відповіла, що в цій ситуації звільнили керівників Харківобленерго і Харьківенергозбуту.
Але, як встановили Наші гроші, звільнили тільки начальника Харьківенергозбуту, який і написав лист про розкрадання електроенергії, а потім розповів ЗМІ. Водночас керівником обленерго залишається Костянтин Логвиненко, призначений з ініціативи глави Сенниченка.
Поліція веде розслідування про розкрадання електроенергії на обленерго. Посадові особи обленерго в змові з підприємцями влаштували схему, де за приладами споживання електроенергії фіксувалося лише 30% від фактично спожитої електроенергії. Водночас різниця між зафіксованими обсягами та фактично спожитими розкидалася між побутовими споживачами.
Одна з компаній, де харківські правоохоронці вилучили лічильник - з підозрою, що в його роботу втручалися, - ТОВ "Фірма" Діана "(Сумський ринок). Також в переліку юросіб зі споживанням електроенергії нижче статистичних показників ТОВ" Фонтен "і ТОВ" Бріан " Родіона Гайсинського – пасинка покійного мера Харкова Геннадія Кернеса.
А ще в списку концерн АВЕК сім'ї нардепа ОТЗЖ Олександра Фельдмана і Харківхолодмаш, співвласником якого є сім'я Віталія Немилостивого.
На фото недолуга реакція голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка на розслідування про масштабні розкрадання електроенергії на державному Харківобенерго
Минулого тижня вийшов сюжет програми "Схеми", про масштабні розкрадання електроенергії на державному Харківобленерго.
Це одне з найбільших обленерго України. Обслуговує 1,2 млн домогосподарств і 33 тис. Юридичних осіб. В 2021 році від стимулючого RAB-тарифу обленерго отримає 446 млн грн чистого прибутку. Стимулюючий тариф сплачують всі споживачі. Це гарантований прибуток, половина з якого має йти на модернізацію обленерго. 65% акцій Харківобленерго належать державі в особі ФДМ, 25% - Smart Holding Вадима Новинського.
В Харьківенергозбуті, яка здійснює збір грошей зі споживачів, підключених до мереж Харківобленерго, помітили занижені обсяги витрати електроенергії на деяких підприємствам. Водночас для деяких побутових споживачів обсяги споживання аномально виросли.
Т.в.о. гендиректора Харьковенергозбут Ігор Тюпа написав голові Фонду держмайна Дмитру Сенниченку. У листі він вказав приватні фірми, через які відбувалося розкрадання. Масштаби зловживання - 30 млн грн щомісяця.
Фонд держмайна на лист проігнорував. Вже потім на запит журналістів прес-служба Фонду відповіла, що в цій ситуації звільнили керівників Харківобленерго і Харьківенергозбуту.
Але, як встановили Наші гроші, звільнили тільки начальника Харьківенергозбуту, який і написав лист про розкрадання електроенергії, а потім розповів ЗМІ. Водночас керівником обленерго залишається Костянтин Логвиненко, призначений з ініціативи глави Сенниченка.
Поліція веде розслідування про розкрадання електроенергії на обленерго. Посадові особи обленерго в змові з підприємцями влаштували схему, де за приладами споживання електроенергії фіксувалося лише 30% від фактично спожитої електроенергії. Водночас різниця між зафіксованими обсягами та фактично спожитими розкидалася між побутовими споживачами.
Одна з компаній, де харківські правоохоронці вилучили лічильник - з підозрою, що в його роботу втручалися, - ТОВ "Фірма" Діана "(Сумський ринок). Також в переліку юросіб зі споживанням електроенергії нижче статистичних показників ТОВ" Фонтен "і ТОВ" Бріан " Родіона Гайсинського – пасинка покійного мера Харкова Геннадія Кернеса.
А ще в списку концерн АВЕК сім'ї нардепа ОТЗЖ Олександра Фельдмана і Харківхолодмаш, співвласником якого є сім'я Віталія Немилостивого.
На фото недолуга реакція голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка на розслідування про масштабні розкрадання електроенергії на державному Харківобенерго
Міноритарій судиться з Ахметовим на $2 млн. Дійшов до Верховного суду
Міноритарний власник акцій Авдіївського коксохімічного заводу судиться з олігархом Рінатом Ахметовим на $2 млн через примусовий викуп акцій заводу за заниженими цінами.
Процедура примусового викупу акцій (або squeeze-out) - обов’язковий продаж акцій на вимогу власника домінуючого пакета акцій (від 95%). Закон про squeeze-out було підписано П.Порошенком в 2017 році, одними з лобістів були депутати Ахметова.
За словами позивача, якому належить 0,4% акцій, Метінвест у 2018 році зосередив у своїх руках понад 95% коксохіму. Далі, за побажаннями мажоритарного власника, “експерт” оцінив акції заводу нижче ринкової вартості - у 5 разів дешевше оцінки незалежних експертів.
Було програно суди першої та другої інстанцій. Дійшли до Верховного суду, який став на сторону міноритаріїв (ми бачимо наскільки важливими є реформовані суди).
Цитата з постанови: "5.33. Ухвалюючи рішення про затвердження ринкової ціни акцій у 13,13 грн, члени наглядової ради усвідомлювали, що така вартість акцій є несправедливою. Суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином аргументи позивача про явну невідповідність затвердженої наглядовою радою ціни акцій їх справедливій (ринковій) вартості".
Однак після висновку Верховного суду, Східний апеляційний госпсуд (саботуючи висновки Верховного Суду), вирішив, що ціна акції 13,13 грн АКХЗ - є прийнятною. Ця справа також вже дійшла до Верховного Суду.
В 2021 році Авдіївський коксохім направить на виплату дивідендів 2,364 млрд грн (12,12 грн на одну акцію). Нерозподілений прибуток на кінець 2020 становив 4,262 млрд грн. Загалом Метінвест виплатить Ахметову та Новинському $590 млн дивідендів. За перше півріччя 2021 року Метінвест вже виплатив акціонерам $423 млн дивідендів.
Паралельно триває процес викупу Метінвестом акцій у міноритаріїв найбільшої видобувної компанії коксівного вугілля - “Шахтоуправління Покровське”. До цього Ахметов примусово викуповував у міноритаріїв акції енергетичних підприємств з групи ДТЕК.
Примусовий викуп акцій міноритаріїв за заниженими цінами - це поширена практика серед олігархічних ФПГ. Раніше ми розповідали, як таку процедуру проводила російська група VS Energy, вони викуповувала за заниженими цінами
у міноритарних власників акції чотирьох обленерго: Кіровоград-, Херсон-, Чернівці- та Житомиробленерго.
Кіровоградобленерго в результаті перейшло у власність ДТЕК Ахметова. Концентрацію групи VS Energy Воєводіним профінансував Ахметов.
Автор: Юрій Віннічук
Міноритарний власник акцій Авдіївського коксохімічного заводу судиться з олігархом Рінатом Ахметовим на $2 млн через примусовий викуп акцій заводу за заниженими цінами.
Процедура примусового викупу акцій (або squeeze-out) - обов’язковий продаж акцій на вимогу власника домінуючого пакета акцій (від 95%). Закон про squeeze-out було підписано П.Порошенком в 2017 році, одними з лобістів були депутати Ахметова.
За словами позивача, якому належить 0,4% акцій, Метінвест у 2018 році зосередив у своїх руках понад 95% коксохіму. Далі, за побажаннями мажоритарного власника, “експерт” оцінив акції заводу нижче ринкової вартості - у 5 разів дешевше оцінки незалежних експертів.
Було програно суди першої та другої інстанцій. Дійшли до Верховного суду, який став на сторону міноритаріїв (ми бачимо наскільки важливими є реформовані суди).
Цитата з постанови: "5.33. Ухвалюючи рішення про затвердження ринкової ціни акцій у 13,13 грн, члени наглядової ради усвідомлювали, що така вартість акцій є несправедливою. Суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином аргументи позивача про явну невідповідність затвердженої наглядовою радою ціни акцій їх справедливій (ринковій) вартості".
Однак після висновку Верховного суду, Східний апеляційний госпсуд (саботуючи висновки Верховного Суду), вирішив, що ціна акції 13,13 грн АКХЗ - є прийнятною. Ця справа також вже дійшла до Верховного Суду.
В 2021 році Авдіївський коксохім направить на виплату дивідендів 2,364 млрд грн (12,12 грн на одну акцію). Нерозподілений прибуток на кінець 2020 становив 4,262 млрд грн. Загалом Метінвест виплатить Ахметову та Новинському $590 млн дивідендів. За перше півріччя 2021 року Метінвест вже виплатив акціонерам $423 млн дивідендів.
Паралельно триває процес викупу Метінвестом акцій у міноритаріїв найбільшої видобувної компанії коксівного вугілля - “Шахтоуправління Покровське”. До цього Ахметов примусово викуповував у міноритаріїв акції енергетичних підприємств з групи ДТЕК.
Примусовий викуп акцій міноритаріїв за заниженими цінами - це поширена практика серед олігархічних ФПГ. Раніше ми розповідали, як таку процедуру проводила російська група VS Energy, вони викуповувала за заниженими цінами
у міноритарних власників акції чотирьох обленерго: Кіровоград-, Херсон-, Чернівці- та Житомиробленерго.
Кіровоградобленерго в результаті перейшло у власність ДТЕК Ахметова. Концентрацію групи VS Energy Воєводіним профінансував Ахметов.
Автор: Юрій Віннічук
Що передбачає закон про олігархів
Верховна Рада прийняла закон "про олігархів". За законопроект 5599 проголосували 279 народних депутатів. В тому числі: 229 голосів від "Слуги народу".
Проти виступили фракції, які або очолюють учасники рейтингу олігархів, або їх фінансують. Так ОПЗЖ та Європейська солідарність майже всім складом – проти, а Батьківщина Тимошенко – утрималась.
Що передбачає закон про олігархів? Він дає визначення терміну олігарх на законодавчому рівні. Зокрема, олігарх – це особа, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті Україні.
Статус олігарх громадянин отримує, коли відповідатиме хоча б трьом з чотирьох визначених в законі ознак:
1) особа бере участь у політичному житті України;
2) має значний вплив на засоби масової інформації;
3) є кінцевим бенефіціарним власником природньої монополії, або яка займає монопольне становище на ринку (частка від 35%);
4) Вартість активів олігарха перевищує один мільйон прожиткових мінімумів для працездатних - або 2,379 млрд грн.
Окрім того, вводиться визначення представника олігарха. Це фізособа, яка проводить зустрічі, спілкування, в тому числі по телефону чи по мейлу, або в месенджерах, з публічними службовцями (політики/чиновники) в інтересах олігарха.
Рішення про визнання громадянина олігархом приймає Рада нацбезпеки на підставі подання КМУ, члена РНБО, НБУ, СБУ або АМКУ. Олігарху дається право надіслати свої заперечення, або особисто прийти на засідання РНБО.
Після рішення РНБО про наділення бізнесмена/політика статусом олігарха його ім'я включається до "реєстру олігархів". Це публічний реєстр, в який окрім олігархів, будуть включатися декларації політиків і чиновників про контакти з олігархами, або їхніми представниками. Не подання декларації про контакт з олігархом - є підставою для звільнення.
Наслідки визнання олігархом:
- Закон забороняє олігархам, включеними до реєстру: Фінансувати політиків та партії;
- Брати участь в приватизації великих державних об'єктів.
- Фінансувати будь-яку політичну агітацію, або проведення мітингів.
Виключення з Реєстру олігархів відбувається після продажу олігархом ЗМІ, або своїх активів. Детальніше за посиланням: https://bit.ly/39yF4dy
Автор: Юрій Віннічук
Верховна Рада прийняла закон "про олігархів". За законопроект 5599 проголосували 279 народних депутатів. В тому числі: 229 голосів від "Слуги народу".
Проти виступили фракції, які або очолюють учасники рейтингу олігархів, або їх фінансують. Так ОПЗЖ та Європейська солідарність майже всім складом – проти, а Батьківщина Тимошенко – утрималась.
Що передбачає закон про олігархів? Він дає визначення терміну олігарх на законодавчому рівні. Зокрема, олігарх – це особа, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті Україні.
Статус олігарх громадянин отримує, коли відповідатиме хоча б трьом з чотирьох визначених в законі ознак:
1) особа бере участь у політичному житті України;
2) має значний вплив на засоби масової інформації;
3) є кінцевим бенефіціарним власником природньої монополії, або яка займає монопольне становище на ринку (частка від 35%);
4) Вартість активів олігарха перевищує один мільйон прожиткових мінімумів для працездатних - або 2,379 млрд грн.
Окрім того, вводиться визначення представника олігарха. Це фізособа, яка проводить зустрічі, спілкування, в тому числі по телефону чи по мейлу, або в месенджерах, з публічними службовцями (політики/чиновники) в інтересах олігарха.
Рішення про визнання громадянина олігархом приймає Рада нацбезпеки на підставі подання КМУ, члена РНБО, НБУ, СБУ або АМКУ. Олігарху дається право надіслати свої заперечення, або особисто прийти на засідання РНБО.
Після рішення РНБО про наділення бізнесмена/політика статусом олігарха його ім'я включається до "реєстру олігархів". Це публічний реєстр, в який окрім олігархів, будуть включатися декларації політиків і чиновників про контакти з олігархами, або їхніми представниками. Не подання декларації про контакт з олігархом - є підставою для звільнення.
Наслідки визнання олігархом:
- Закон забороняє олігархам, включеними до реєстру: Фінансувати політиків та партії;
- Брати участь в приватизації великих державних об'єктів.
- Фінансувати будь-яку політичну агітацію, або проведення мітингів.
Виключення з Реєстру олігархів відбувається після продажу олігархом ЗМІ, або своїх активів. Детальніше за посиланням: https://bit.ly/39yF4dy
Автор: Юрій Віннічук
ДТЕК Ахметова найняв колишнього менеджера Газпрому та веде перемовини щодо найму екс-менеджерів Нафтогазу
Енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова, за інформацією наших джерел, найняв росіянина Віталія Васильєва, який з 2004 по 2018 рік був директором Gazprom Marketing & Trading Ltd (GMT).
GMT – трейдерський підрозділ російського "Газпрому", який займається трейдінгом газу, електроенергії та нафтопродуктів в Європі, Азії та Америці.
На початку 2018 року Васильєв звільнився з посади директора GMT і пішов з Газпрому. Вже близько року він входить до Наглядової ради Д.Трейдінг.
Новий "головний трейдер" знадобився ДТЕК після того, як наприкінці липня компанія звільнила директора Д.Трейдінг Віталія Бутенка.
Бутенко був звільнений через помилкові операції з хеджуванням газових контрактів "Нафтогазовидовудобування" (НГВ) – головного газовидобувного активу групи.
Ці рішення призвели до недоотримання прибутків акціонером ДТЕК.
Після звільнення Бутенко зосередився на власному бізнесі – видавництві Yakaboo.
Станом на 27 липня, згідно YouControl, директором Д.Трейдінг значиться Дмитро Сахарук – перший заступник гендиректора групи ДТЕК Максима Тімченка.
Васильєв буде займатись розвитком трейдингу електроенергії та газу в Європі.
Група продовжує шукати керівника трейдингу всередині України.
Крім того, ДТЕК розглядає можливість найняти колишніх менеджерів державної НАК "Нафтогаз України".
Це екс-виконавчий директор НАК Отто Ватерландер, який заявив про звільнення з Нафтогазу 21 вересня.
Також, це екс-директор Газопостачальної компанії "Нафтогаз України" Максим Рабінович, який був звільнений на початку серпня.
До Нафтогазу Ватерландер працював в McKinsey, називає себе "консультантом з трансформації".
Рабінович до Нафтогазу працював в ДТЕК. І там, і там займався роздрібним продажем і клієнтським сервісом.
Автор: Сергій Головньов
Енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова, за інформацією наших джерел, найняв росіянина Віталія Васильєва, який з 2004 по 2018 рік був директором Gazprom Marketing & Trading Ltd (GMT).
GMT – трейдерський підрозділ російського "Газпрому", який займається трейдінгом газу, електроенергії та нафтопродуктів в Європі, Азії та Америці.
На початку 2018 року Васильєв звільнився з посади директора GMT і пішов з Газпрому. Вже близько року він входить до Наглядової ради Д.Трейдінг.
Новий "головний трейдер" знадобився ДТЕК після того, як наприкінці липня компанія звільнила директора Д.Трейдінг Віталія Бутенка.
Бутенко був звільнений через помилкові операції з хеджуванням газових контрактів "Нафтогазовидовудобування" (НГВ) – головного газовидобувного активу групи.
Ці рішення призвели до недоотримання прибутків акціонером ДТЕК.
Після звільнення Бутенко зосередився на власному бізнесі – видавництві Yakaboo.
Станом на 27 липня, згідно YouControl, директором Д.Трейдінг значиться Дмитро Сахарук – перший заступник гендиректора групи ДТЕК Максима Тімченка.
Васильєв буде займатись розвитком трейдингу електроенергії та газу в Європі.
Група продовжує шукати керівника трейдингу всередині України.
Крім того, ДТЕК розглядає можливість найняти колишніх менеджерів державної НАК "Нафтогаз України".
Це екс-виконавчий директор НАК Отто Ватерландер, який заявив про звільнення з Нафтогазу 21 вересня.
Також, це екс-директор Газопостачальної компанії "Нафтогаз України" Максим Рабінович, який був звільнений на початку серпня.
До Нафтогазу Ватерландер працював в McKinsey, називає себе "консультантом з трансформації".
Рабінович до Нафтогазу працював в ДТЕК. І там, і там займався роздрібним продажем і клієнтським сервісом.
Автор: Сергій Головньов
nangs.org
СМИ: Главный исполнительный директор Gazprom Marketing and Trading ушел в отставку
Главный исполнительный директор Gazprom Marketing and Trading (GM&T) Виталий Васильев в пятницу принял решение уйти в отставку, сообщает агентство Блумберг со ссылкой на источники, знакомые с ситу...
Як енергетичний Комітет Ради розкритикував директора державного трейдера через "зливний аукціон" 30 липня
Комітет з питань енергетики Ради 22 вересня на своєму засіданні заслухав відповіді директора ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) Костянтина Петриковця щодо аукціону з продажу електроенергії (е/е) 30 липня.
Дивитись тут з 02:23:20
Нагадаємо, на аукціоні ГарПок "злив" 830 тис. МВт-г з ціною по 1496 грн/МВт-г зі строком поставки 4 місяці у вересні-грудні.
Більшу частину ресурсу купили трейдери Ріната Ахметова і Ігоря Коломойського.
Аукціон пройшов в день підвищення граничних цін е/е (price cap) Нацкомісією з регулювання енергетики (НКРЕКП) до 4000 грн/МВт на Ринку на добу наперед (РДН) і Внутрішньодобовому ринку (ВДР) в денній зоні Об'єднаної енергосистеми (ОЕС).
Після підвищення прайс-кепів ціна е/е стрімко пішла вгору.
Тобто, підприємство продало на 4 місяці вперед е/е по липневих цінах. Це на 500 грн/МВт-г дешевше, ніж жовтневі ціни.
Про пояснення ГарПоку можна прочитати тут.
Їх суть в тому, що ГарПок не знав про підвищення прайс-кепів. А коли дізнався 30 липня, відмінити аукціон вже не міг.
Депутати вказали, що проект рішення НКРЕКП про підвищення прайс-кепів був опублікований ще 15 липня.
А 29 липня Петриковець був присутній на Антикризовому штабі під головуванням прем'єра, де голова НКРЕКП Валерій Тарасюк доповідав про підвищення прайс-кепів.
Пояснення Петриковця на це:
Ми дізнались про підвищення прайс-кепів в день, коли їх підняли.
Проект рішення – це не рішення.
На штабі питання обговорювалось, але рішення не було.
На наступному засіданні Комітету депутати планують заслухати представників державних генерацій щодо "довгих" продажів е/е перед підвищенням прайс-кепів.
Автор: Сергій Головньов
Комітет з питань енергетики Ради 22 вересня на своєму засіданні заслухав відповіді директора ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) Костянтина Петриковця щодо аукціону з продажу електроенергії (е/е) 30 липня.
Дивитись тут з 02:23:20
Нагадаємо, на аукціоні ГарПок "злив" 830 тис. МВт-г з ціною по 1496 грн/МВт-г зі строком поставки 4 місяці у вересні-грудні.
Більшу частину ресурсу купили трейдери Ріната Ахметова і Ігоря Коломойського.
Аукціон пройшов в день підвищення граничних цін е/е (price cap) Нацкомісією з регулювання енергетики (НКРЕКП) до 4000 грн/МВт на Ринку на добу наперед (РДН) і Внутрішньодобовому ринку (ВДР) в денній зоні Об'єднаної енергосистеми (ОЕС).
Після підвищення прайс-кепів ціна е/е стрімко пішла вгору.
Тобто, підприємство продало на 4 місяці вперед е/е по липневих цінах. Це на 500 грн/МВт-г дешевше, ніж жовтневі ціни.
Про пояснення ГарПоку можна прочитати тут.
Їх суть в тому, що ГарПок не знав про підвищення прайс-кепів. А коли дізнався 30 липня, відмінити аукціон вже не міг.
Депутати вказали, що проект рішення НКРЕКП про підвищення прайс-кепів був опублікований ще 15 липня.
А 29 липня Петриковець був присутній на Антикризовому штабі під головуванням прем'єра, де голова НКРЕКП Валерій Тарасюк доповідав про підвищення прайс-кепів.
Пояснення Петриковця на це:
Ми дізнались про підвищення прайс-кепів в день, коли їх підняли.
Проект рішення – це не рішення.
На штабі питання обговорювалось, але рішення не було.
На наступному засіданні Комітету депутати планують заслухати представників державних генерацій щодо "довгих" продажів е/е перед підвищенням прайс-кепів.
Автор: Сергій Головньов
Ахметов домовився! Олігархи будуть платити за руду ще менше, ніж зараз
В законопроект 5600 до другого читання внесли зміни, в результаті яких олігархи-власники гірничо-металургійних комбінатів платитимуть ще менше ренти на видобуток руди, ніж зараз.
Як ми повідомляли, за чинними нормами Податкового кодексу ГЗК сплачують з кожної тони руди ренту в розмірі 11% та 12% - якщо ціна більше $70/т. База оподаткування – собівартість видобутку. Відповідно сьогодні з тони руди в бюджет потрапляє приблизно $3 ренти при ціні $120/т.
Команда Зеленського обіцяла збільшити надходження від ренти на руду, змінивши базу нарахування податку і ставки ренти законопроектом №5600. Через це законопроект прозвали "антиахметівськи", оскільки олігарх контролює 60% видобутку руди.
В першому читанні Базою оподаткування встановили ринкову ціну на руду з вмістом заліза – 62%, згідно індексу FE CFR China. А також ввели диференційовані ставки ренти: 3,5% - якщо ціна руди до $100/т; 5% - якщо ціна більше $100/т, але не перевищує $200/т; і 10% - якщо ціна руди вища $200/т.
В липні спікер Ради Разумков відмовився виносити ЗП 5600 на голосування в другому читанні за скороченою процедурою. Розгляд ЗП перенесли на осінь. Паралельно депутати олігархів влаштували спам-атаку на ЗП 5600 – подали 11,6 тис правок.
В результаті до другого читання базу нарахування ренти зменшили – від неї відняли затрати на ставку руди з України до Китаю (мінус $15-20 від ціни), а також затрати на внутрішню логістику (ще мінус $10).
Тим часом ціни на руду падають – з $200/тонну влітку знижуються до $100/тону. В результаті, після зменшення бази нарахування, плата ренти на руду буду меншої, ніж зараз. Відповідні розрахунки провів старший економіст Центру економічних стратегій (ЦЕС) Юрій Гайдай.
Якщо від ціни руди в $100 відняти $20 на фрахт і ще -$10 на внутрішню логістику, то отримуємо $70. Це потенційна база нарахування ренти на руду в Україні. Далі ці $70 множимо на ставку ренти 3,5% і отримуємо $2,45 за тону руди — це ще менше за нинішні 3$. Хоч і на $0,5 але все ж економія. Українські олігархи переплачувати не люблять.
За півроку EBITDA (прибуток до оподаткування) Метінвесту Ахметова від продажу руди виросла в 4,5 рази - до $2,46 млрд. А EBITDA Ferrexpo Костянтина Жеваго виросла в 2,47 раза – до $868 млн.
Автор: Юрій Віннічук
В законопроект 5600 до другого читання внесли зміни, в результаті яких олігархи-власники гірничо-металургійних комбінатів платитимуть ще менше ренти на видобуток руди, ніж зараз.
Як ми повідомляли, за чинними нормами Податкового кодексу ГЗК сплачують з кожної тони руди ренту в розмірі 11% та 12% - якщо ціна більше $70/т. База оподаткування – собівартість видобутку. Відповідно сьогодні з тони руди в бюджет потрапляє приблизно $3 ренти при ціні $120/т.
Команда Зеленського обіцяла збільшити надходження від ренти на руду, змінивши базу нарахування податку і ставки ренти законопроектом №5600. Через це законопроект прозвали "антиахметівськи", оскільки олігарх контролює 60% видобутку руди.
В першому читанні Базою оподаткування встановили ринкову ціну на руду з вмістом заліза – 62%, згідно індексу FE CFR China. А також ввели диференційовані ставки ренти: 3,5% - якщо ціна руди до $100/т; 5% - якщо ціна більше $100/т, але не перевищує $200/т; і 10% - якщо ціна руди вища $200/т.
В липні спікер Ради Разумков відмовився виносити ЗП 5600 на голосування в другому читанні за скороченою процедурою. Розгляд ЗП перенесли на осінь. Паралельно депутати олігархів влаштували спам-атаку на ЗП 5600 – подали 11,6 тис правок.
В результаті до другого читання базу нарахування ренти зменшили – від неї відняли затрати на ставку руди з України до Китаю (мінус $15-20 від ціни), а також затрати на внутрішню логістику (ще мінус $10).
Тим часом ціни на руду падають – з $200/тонну влітку знижуються до $100/тону. В результаті, після зменшення бази нарахування, плата ренти на руду буду меншої, ніж зараз. Відповідні розрахунки провів старший економіст Центру економічних стратегій (ЦЕС) Юрій Гайдай.
Якщо від ціни руди в $100 відняти $20 на фрахт і ще -$10 на внутрішню логістику, то отримуємо $70. Це потенційна база нарахування ренти на руду в Україні. Далі ці $70 множимо на ставку ренти 3,5% і отримуємо $2,45 за тону руди — це ще менше за нинішні 3$. Хоч і на $0,5 але все ж економія. Українські олігархи переплачувати не люблять.
За півроку EBITDA (прибуток до оподаткування) Метінвесту Ахметова від продажу руди виросла в 4,5 рази - до $2,46 млрд. А EBITDA Ferrexpo Костянтина Жеваго виросла в 2,47 раза – до $868 млн.
Автор: Юрій Віннічук
Як Енергоатом заплатить за неефективність Укрзалізниці
НАЕК Енергоатом 30 вересня провів спецацкціон, на якому продав 4,94 млн МВт-г електроенергії (е/е) трейдеру "Енерго Збут Транс", що входить в структуру Укрзалізниці (УЗ).
Строк поставки: з жовтеня 2021 по грудень 2022 року.
Ціна продажу: 1105 грн/МВт-г.
Згідно даних Української енергетичної біржі (УЕБ), місячний індекс базового навантаження на жовтень складає 2076 грн/МВт-г.
Тобто, Енергоатом продав УЗ ресурс майже в два рази дешевше ринку.
Перед тим Енергоатом на 20% обмежив поставки е/е в жовтні-грудні контрагентам, які раніше купили у нього е/е за двосторонніми договорами.
Такий крок був пояснений недостатністю ресурсу для виконання спецобов'язків з постачання е/е населенню.
Ціни в цих контрактах були однозначно вищими за ціну УЗ.
Такий спецаукціон став можливим після того, як наприкінці липня Кабмін вніс зміни у власну постанову №499 від 5 червня 2019 року, яка затверджує Порядок проведення аукціонів.
Весь 2021 рік УЗ перевозила вантажі за низькими тарифами, які навіть не покривали собівартості перевезення.
Лише з середини серпня УЗ підвищила на 8% тарифи для 1-го і 2-го класу вантажів, перевезення яких згідно класифікатора перевезень, коштує найменше.
Наступне підвищення на 30% планується з січня 2022 року. І це, за словами керівництва УЗ, лише виведе перевезення на беззбитковість.
До 1-го відносяться вугілля і залізна руда, які складають близько половини всіх перевезень УЗ.
До 2-го класу відноситься аграрна продукція: зерно, ліс, цукор і т.д.
З початку року світові ціни на руду, вугілля і зерно були найбільшими за всю історію.
Іншими словами, експортери отримували надприбутки, поки залізниця возила в порти їхні грузи собі в збиток.
Тепер ці збитки державній УЗ компенсує державний Енергоатом.
Нагадаємо, що найбільшими перевізниками вугілля і руди є відповідно ДТЕК Ріната Ахметова та Метінвест Ахметова і Вадима Новинського.
Також УЗ субсидувала FerrExpo Костянтина Жеваго. А також найбільші агрохолдинги: Kernel Андрія Веревського та МХП Юрія Косюка.
Вже два роки Енергоатом субсидує дешеву е/е для населення згідно ПСО.
До серпня 2020 року за його рахунок частково виплачувався "зелений" тариф.
Тепер держкомпанія стала дійною коровою, завдяки якій олігархи-експортери отримали надприбутки.
Автор: Сергій Головньов
НАЕК Енергоатом 30 вересня провів спецацкціон, на якому продав 4,94 млн МВт-г електроенергії (е/е) трейдеру "Енерго Збут Транс", що входить в структуру Укрзалізниці (УЗ).
Строк поставки: з жовтеня 2021 по грудень 2022 року.
Ціна продажу: 1105 грн/МВт-г.
Згідно даних Української енергетичної біржі (УЕБ), місячний індекс базового навантаження на жовтень складає 2076 грн/МВт-г.
Тобто, Енергоатом продав УЗ ресурс майже в два рази дешевше ринку.
Перед тим Енергоатом на 20% обмежив поставки е/е в жовтні-грудні контрагентам, які раніше купили у нього е/е за двосторонніми договорами.
Такий крок був пояснений недостатністю ресурсу для виконання спецобов'язків з постачання е/е населенню.
Ціни в цих контрактах були однозначно вищими за ціну УЗ.
Такий спецаукціон став можливим після того, як наприкінці липня Кабмін вніс зміни у власну постанову №499 від 5 червня 2019 року, яка затверджує Порядок проведення аукціонів.
Весь 2021 рік УЗ перевозила вантажі за низькими тарифами, які навіть не покривали собівартості перевезення.
Лише з середини серпня УЗ підвищила на 8% тарифи для 1-го і 2-го класу вантажів, перевезення яких згідно класифікатора перевезень, коштує найменше.
Наступне підвищення на 30% планується з січня 2022 року. І це, за словами керівництва УЗ, лише виведе перевезення на беззбитковість.
До 1-го відносяться вугілля і залізна руда, які складають близько половини всіх перевезень УЗ.
До 2-го класу відноситься аграрна продукція: зерно, ліс, цукор і т.д.
З початку року світові ціни на руду, вугілля і зерно були найбільшими за всю історію.
Іншими словами, експортери отримували надприбутки, поки залізниця возила в порти їхні грузи собі в збиток.
Тепер ці збитки державній УЗ компенсує державний Енергоатом.
Нагадаємо, що найбільшими перевізниками вугілля і руди є відповідно ДТЕК Ріната Ахметова та Метінвест Ахметова і Вадима Новинського.
Також УЗ субсидувала FerrExpo Костянтина Жеваго. А також найбільші агрохолдинги: Kernel Андрія Веревського та МХП Юрія Косюка.
Вже два роки Енергоатом субсидує дешеву е/е для населення згідно ПСО.
До серпня 2020 року за його рахунок частково виплачувався "зелений" тариф.
Тепер держкомпанія стала дійною коровою, завдяки якій олігархи-експортери отримали надприбутки.
Автор: Сергій Головньов
З законопроекту №5600 забрали норми про збільшення податків для олігархів
Ресурсний законопроект №5600 про внесення змін до Податкового кодексу, який влада прозвала "антиолігархічний", до другого читання втратив це значення. У фінальній версії ЗП зникли, а також були переписані, норми про збільшення податкових ставок для підприємств олігархів.
◽️Рента на руду. Ми розповідали, як в результаті зміни в ЗП 5600 податкової бази для сплати ренти на руду бюджет буде отримувати менше, ніж зараз. Але це не єдина втрата.
◽️Ще раніше із законопроекту зник акциз на зелену електроенергію (в розмірі 3,2%), який міг додатково дати бюджету 1,6 млрд грн. Найбільшим виробником електроенергії по зеленому тарифу є компанія ДТЕК ВДЕ Ріната Ахметова. Її частка ринку оцінюється в 23%. ДТЕК ВДЕ мав би сплачувати в рік мінімум 225 млн грн акцизу.
◽️Податок за зберігання відходів гірничою промисловістю – це ще одна норма, яка була переписана до другого читання таким чином, що ставка податку з 1,5 грн/тонну відходів ГЗК, яку запропонував Мінфін, скоротилася до 0,54 грн/т. В результаті податок на зберігання відходів ГЗК зросте лише на 0,05 грн/т. замість того, щоб збільшитись в три рази. Правка про зменшення цього податку від Данила Гетманцева!
Найбільші ГЗК належать Метінвесту Ріната Ахметова (60% ринку), Ferrexpo Костянтина Жеваго (20% ринку) та АрселорМіттал Кривий Ріг Лакшмі Міттала (10% ринку).
◽️Олігархам залишили пільгу на сплату податку на землю під підприємствами. На даний момент в Податковому кодексі вписана знижка на податок на землю в розмірі 25% від ставки, яку встановлюють місцеві ради. Мінфін хотів зобов'язати підприємства платити повний розмір податку на землю – до 3% від нормативної грошової оцінки. Однак в текст №5600 до другого читання норма про скасування пільги на податок на землю не потрапила.
◽️Податок на викиди СО2 повернеться забруднювачам. ЗП 5600 піднімає ставки податку за викиди СО2 з діючих 10 грн до 30 грн/тонна. Додаткові надходження від цього збільшення оцінюються в 2,1 млрд грн.
Ця норма між першим та другим читанням не змінилася. Однак в документі до другого читання з'явився пункт про те що не менше 70% цього податку спрямовується на модернізацію підприємств переробної промисловості та теплової генерації.
Підприємства з цих секторів – найбільші забруднювачі атмосфери в Україні. В рейтинг "12 найбільших забруднювачів" входять металургійні підприємства та теплові електростанції, дев'ять з яких належать Рінату Ахметову.
Більше про те як 5600 замість "антиолігархічного" ризикує отримати статус "антинародний" тут: https://bit.ly/3urVTR2
Автор: Юрій Віннічук
Ресурсний законопроект №5600 про внесення змін до Податкового кодексу, який влада прозвала "антиолігархічний", до другого читання втратив це значення. У фінальній версії ЗП зникли, а також були переписані, норми про збільшення податкових ставок для підприємств олігархів.
◽️Рента на руду. Ми розповідали, як в результаті зміни в ЗП 5600 податкової бази для сплати ренти на руду бюджет буде отримувати менше, ніж зараз. Але це не єдина втрата.
◽️Ще раніше із законопроекту зник акциз на зелену електроенергію (в розмірі 3,2%), який міг додатково дати бюджету 1,6 млрд грн. Найбільшим виробником електроенергії по зеленому тарифу є компанія ДТЕК ВДЕ Ріната Ахметова. Її частка ринку оцінюється в 23%. ДТЕК ВДЕ мав би сплачувати в рік мінімум 225 млн грн акцизу.
◽️Податок за зберігання відходів гірничою промисловістю – це ще одна норма, яка була переписана до другого читання таким чином, що ставка податку з 1,5 грн/тонну відходів ГЗК, яку запропонував Мінфін, скоротилася до 0,54 грн/т. В результаті податок на зберігання відходів ГЗК зросте лише на 0,05 грн/т. замість того, щоб збільшитись в три рази. Правка про зменшення цього податку від Данила Гетманцева!
Найбільші ГЗК належать Метінвесту Ріната Ахметова (60% ринку), Ferrexpo Костянтина Жеваго (20% ринку) та АрселорМіттал Кривий Ріг Лакшмі Міттала (10% ринку).
◽️Олігархам залишили пільгу на сплату податку на землю під підприємствами. На даний момент в Податковому кодексі вписана знижка на податок на землю в розмірі 25% від ставки, яку встановлюють місцеві ради. Мінфін хотів зобов'язати підприємства платити повний розмір податку на землю – до 3% від нормативної грошової оцінки. Однак в текст №5600 до другого читання норма про скасування пільги на податок на землю не потрапила.
◽️Податок на викиди СО2 повернеться забруднювачам. ЗП 5600 піднімає ставки податку за викиди СО2 з діючих 10 грн до 30 грн/тонна. Додаткові надходження від цього збільшення оцінюються в 2,1 млрд грн.
Ця норма між першим та другим читанням не змінилася. Однак в документі до другого читання з'явився пункт про те що не менше 70% цього податку спрямовується на модернізацію підприємств переробної промисловості та теплової генерації.
Підприємства з цих секторів – найбільші забруднювачі атмосфери в Україні. В рейтинг "12 найбільших забруднювачів" входять металургійні підприємства та теплові електростанції, дев'ять з яких належать Рінату Ахметову.
Більше про те як 5600 замість "антиолігархічного" ризикує отримати статус "антинародний" тут: https://bit.ly/3urVTR2
Автор: Юрій Віннічук
Українська гривня посіла шосте місце в рейтингу найбільш прибуткових валют світу
Bloomberg зробив рейтинг найбільш прибуткових валют світу 2021 року. В ньому українська гривня посіла шосте місце. За січень-вересень гривня зміцнилася до долара США на 7%.
На першому місці сейшельська рупія, яка з початку року зміцнилася на 60% завдяки відновленню туристичного бізнесу. Друге місце замбійська квача, третє - мозамбікський метікал, на четвертому - вірменський драм, на п'ятому - ангольська квача. Шосте – українська гривня.
Що означає лідерство у таких рейтингах?
Чим вища дохідність – тим вищий ризик. В лідерство вийшли валюти країн зі слабкими економіками, які залежать від зовнішніх факторів, наприклад від кількості туристів (як сейшельська рупія), або від динаміки міжнародних цін на комодітіз – сировинні товари такі як руда, сталь і зерно і від переказів трудових мігрантів (у випадку з гривнею).
В першій половині року ціни на сировинні товари демонстрували значний ріст, відповідно валюти країн-експортерів сировини, чиї економіки залежать від сировини/або туристів, зміцнювалися до основної торгової валюти – долара США.
Так ціни на руду в першій половині 2021 року встановили рекорд. Гляньте цей графік. За рудою зростали і ціни на сталь. Відповідно значно зросли надходження валютної від експорту. Наприклад в січні-вересні 2021 року надходження від експорту чорних металів зросли на 80% - до $ 10,3 млрд.
Однак в другій половині року ціни на руду різко пішли вниз, з $240/т до $120/т. Відповідно динаміка притоку валюти в Україну від руди і сталі в другій половині буде гіршою.
Водночас ціни на аграрний експорт з України продовжують перебувати на високому рівні, адже у світі зберігається високий попит на продовольство.
Тому можна закатувати сотні мільярдів в асфальт, "боротися" з олігархами чи офшорами, імітувати реформи, поки добробут країни буде залежати від високих цін на сировину, від переказів трудових мігрантів, які в січні-серпні перевели в Україну $9 млрд, а також від МВФ, який "подарував" $2,7 млрд та від інших кредиторів.
Автор: Юрій Віннічук
Bloomberg зробив рейтинг найбільш прибуткових валют світу 2021 року. В ньому українська гривня посіла шосте місце. За січень-вересень гривня зміцнилася до долара США на 7%.
На першому місці сейшельська рупія, яка з початку року зміцнилася на 60% завдяки відновленню туристичного бізнесу. Друге місце замбійська квача, третє - мозамбікський метікал, на четвертому - вірменський драм, на п'ятому - ангольська квача. Шосте – українська гривня.
Що означає лідерство у таких рейтингах?
Чим вища дохідність – тим вищий ризик. В лідерство вийшли валюти країн зі слабкими економіками, які залежать від зовнішніх факторів, наприклад від кількості туристів (як сейшельська рупія), або від динаміки міжнародних цін на комодітіз – сировинні товари такі як руда, сталь і зерно і від переказів трудових мігрантів (у випадку з гривнею).
В першій половині року ціни на сировинні товари демонстрували значний ріст, відповідно валюти країн-експортерів сировини, чиї економіки залежать від сировини/або туристів, зміцнювалися до основної торгової валюти – долара США.
Так ціни на руду в першій половині 2021 року встановили рекорд. Гляньте цей графік. За рудою зростали і ціни на сталь. Відповідно значно зросли надходження валютної від експорту. Наприклад в січні-вересні 2021 року надходження від експорту чорних металів зросли на 80% - до $ 10,3 млрд.
Однак в другій половині року ціни на руду різко пішли вниз, з $240/т до $120/т. Відповідно динаміка притоку валюти в Україну від руди і сталі в другій половині буде гіршою.
Водночас ціни на аграрний експорт з України продовжують перебувати на високому рівні, адже у світі зберігається високий попит на продовольство.
Тому можна закатувати сотні мільярдів в асфальт, "боротися" з олігархами чи офшорами, імітувати реформи, поки добробут країни буде залежати від високих цін на сировину, від переказів трудових мігрантів, які в січні-серпні перевели в Україну $9 млрд, а також від МВФ, який "подарував" $2,7 млрд та від інших кредиторів.
Автор: Юрій Віннічук
Постачальники перепродують промисловості газ для населення, отриманий від Нафтогазу за пільговими цінами
Голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко анонсував, що "компанія підпише нові договори, за якими постачальникам продаватимуться тільки ті обсяги газу, які відбирають їхні побутові споживачі (населення). Відбори газу для населення ідентифіковуватимуть завдяки індивідуальним ЕІС-кодам. Нові контракти діятимуть до травня. За умовами цих договорів, постачальники не зможуть перепродавати отриманий газ промисловості"
Цим дописом Вітренко підтвердив, що за діючими договорами, які були підписані командою Андрія Коболєва 28 квітня, в день його звільнення, постачальники продовжують продавати промисловості за ринковими цінами газ, який вони отримали за пільговими – по 7,4-8,2 грн/куб.
Суть підписаних в квітні контрактів в тому, що Нафтогаз, який контролює 70% видобутку газу в країні, впродовж року продає постачальникам газ по фіксованим цінам, а ті, в свою чергу, постачають населенню газ також по зафіксованій на рік вартості.
Однак виявилося, що контракти не передбачали обов'язковий продаж цього ресурсу лише населенню. Тобто, постачальники газу отримали ресурс для потреб населення в рази дешевше ринкової ціни, але їм не заборонили продавати газ промисловості.
Тоді Коболєв написав, що така схема перепродажу газу була погоджена з Президентом Володимиром Зеленським.
Тобто, отримавши газ по 7,4 або 8 грн/куб для населення, постачальник може продати газ на завод за комерційною ціною, яка щомісяця зростає. В липні спотова ціна газу на УЕБ була - 13 тис грн за тис куб, в серпні - 15, 7 тис, у вересні - 18,5 тис, а в жовтні - 28,65 тис за тис кубів.
Найбільший обсяг газу за пільговими цінами отримали постачальники олігарха Дмитра Фірташа, які працюють під брендом "Йе Енергія" – вони отримали 6 млрд куб м газу по 7,42 тис грн за тис. куб м. Ці постачальники афілійовані з облгазами олігарха, які під брендом "Регіональна газова компанія" розподіляють 70% газу в країні. Окрім того, Фірташу належить три з п'яти виробники азотних добрив, які використовують газ як сировину.
Ще в липні Вітренко визнав, що компанія "Йе Енергія" Фірташа і низка інших постачальників перепродують промпідприємствам газ, куплений у НКАу для населення за пільговими цінами. Однак зміни в контракти не внесли.
Тим часом на фоні рекордно високих цін на газ постачальники перепродують промисловості за ринковими цінами ресурс, отриманий від НАКу для населення. Нещодавно ДФС у Запорізькій області виявила постачальника, який перепродував промисловості газ для населення, отриманий за пільговими цінами. Збитки для держави становили 320 млн гривень.
У разі якщо у постачальника закінчиться законтрактований обсяг газу для населення, а грошей для його закупки по 30 тис грн/тис куб не вистачить, то його споживачі випадуть на "постачальника останньої надії" (ПОН) в особі газопостачальної компанії "Нафтогаз".
Але тут тарифи вищі в два рази. На жовтень ПОН підняв тарифи на 38% - до 16,56 грн/куб. Зараз "Нафтогаз" в якості ПОН обслуговує 600 тис домогосподарств. Але кількість таких споживачів може збільшитись.
Автор: Юрій Віннічук
Голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко анонсував, що "компанія підпише нові договори, за якими постачальникам продаватимуться тільки ті обсяги газу, які відбирають їхні побутові споживачі (населення). Відбори газу для населення ідентифіковуватимуть завдяки індивідуальним ЕІС-кодам. Нові контракти діятимуть до травня. За умовами цих договорів, постачальники не зможуть перепродавати отриманий газ промисловості"
Цим дописом Вітренко підтвердив, що за діючими договорами, які були підписані командою Андрія Коболєва 28 квітня, в день його звільнення, постачальники продовжують продавати промисловості за ринковими цінами газ, який вони отримали за пільговими – по 7,4-8,2 грн/куб.
Суть підписаних в квітні контрактів в тому, що Нафтогаз, який контролює 70% видобутку газу в країні, впродовж року продає постачальникам газ по фіксованим цінам, а ті, в свою чергу, постачають населенню газ також по зафіксованій на рік вартості.
Однак виявилося, що контракти не передбачали обов'язковий продаж цього ресурсу лише населенню. Тобто, постачальники газу отримали ресурс для потреб населення в рази дешевше ринкової ціни, але їм не заборонили продавати газ промисловості.
Тоді Коболєв написав, що така схема перепродажу газу була погоджена з Президентом Володимиром Зеленським.
Тобто, отримавши газ по 7,4 або 8 грн/куб для населення, постачальник може продати газ на завод за комерційною ціною, яка щомісяця зростає. В липні спотова ціна газу на УЕБ була - 13 тис грн за тис куб, в серпні - 15, 7 тис, у вересні - 18,5 тис, а в жовтні - 28,65 тис за тис кубів.
Найбільший обсяг газу за пільговими цінами отримали постачальники олігарха Дмитра Фірташа, які працюють під брендом "Йе Енергія" – вони отримали 6 млрд куб м газу по 7,42 тис грн за тис. куб м. Ці постачальники афілійовані з облгазами олігарха, які під брендом "Регіональна газова компанія" розподіляють 70% газу в країні. Окрім того, Фірташу належить три з п'яти виробники азотних добрив, які використовують газ як сировину.
Ще в липні Вітренко визнав, що компанія "Йе Енергія" Фірташа і низка інших постачальників перепродують промпідприємствам газ, куплений у НКАу для населення за пільговими цінами. Однак зміни в контракти не внесли.
Тим часом на фоні рекордно високих цін на газ постачальники перепродують промисловості за ринковими цінами ресурс, отриманий від НАКу для населення. Нещодавно ДФС у Запорізькій області виявила постачальника, який перепродував промисловості газ для населення, отриманий за пільговими цінами. Збитки для держави становили 320 млн гривень.
У разі якщо у постачальника закінчиться законтрактований обсяг газу для населення, а грошей для його закупки по 30 тис грн/тис куб не вистачить, то його споживачі випадуть на "постачальника останньої надії" (ПОН) в особі газопостачальної компанії "Нафтогаз".
Але тут тарифи вищі в два рази. На жовтень ПОН підняв тарифи на 38% - до 16,56 грн/куб. Зараз "Нафтогаз" в якості ПОН обслуговує 600 тис домогосподарств. Але кількість таких споживачів може збільшитись.
Автор: Юрій Віннічук
Як Центренерго підготувалось до зими
Конспірологічний пост про Кузяру, Вороб'я і вугілля з Білорусі
Державна генерація Центренерго (ЦЕ) 30 вересня опублікувала реліз про те, що готова до осінньо-зимового періоду (ОЗП) 2021-2022 років.
Ну як готова? Станом на 4 жовтня на складах трьох станцій ЦЕ знаходиться 77,4 тис. тон вугілля, в 10 разів менше визначеної Міненерго норми.
Всього на 12 станціях 715,5 тис. тон вугілля. За нормативами Міненерго необхідно 2,5 млн тон.
У своєму релізі ЦЕ пише, що протягом ОЗП закупить 350 тис. тон в Польщі, 100 тис. тон з Казахстану та 37,5 тис тон з США – половину човна, який замовив ДТЕК Ріната Ахметова.
Так от, з Польщі їде по декілька десятків вагонів на місяць – близько 5 тис. тон.
З Казахстану поки зовсім не їде – проблеми з логістикою.
По факту, крім держшахт, вугілля ніхто не постачає.
За нашою інформацією, є задумка відновити історію 2019 року.
Тоді вугілля для ЦЕ завозили компанії Ігоря Коломойського з Білорусі.
Організатором цих поставок з боку покупця був білоруський олігарх Микола Воробей.
До початку цього року він був формальним власником оператора дизельпроводу "ПрикарпатЗахідТранс", на якому заробляв Віктор Медведчук.
В цьому контексті цікаво, що у вересні українська влада провела спецоперацію по затриманню у Туреччині Сергія Кузяри.
Його звинувачують у державній зраді та організації схеми постачання вугілля з Л/ДНР в 2014-2015 роках.
Про це 22 вересня повідомив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.
А 24 вересня в своєму Facebook про це написала генпрокурор Ірина Венедиктова.
Звісно ж, не називаючи прізвища Кузяри.
Підозрюваного взяли під варту із можливістю внесення застави у 0,5 млрд грн.
Кузяра – син Володимира Кузяри, який у радянські часи керував об'єднанням Макіїввугілля.
За часів Віктора Януковича Сергія Кузяру називали "смотрящім за вугільною галуззю".
Він був партнером колишнього власника Донбасенерго Ігоря Гуменюка. Знає "вугільних генералів" з Донбасу та РФ.
Серед інших, Кузяра є товаришем згаданого Миколи Вороб'я з Білорусі.
Конспірологія полягає в тому, що Кузяру взяли в "заручники", щоб Воробей та партнери організували поставки вугілля марки "Т" (не видобувається в Україні) для Центренерго.
Занадто дивними є час і обставини затримання Кузяри. В той час з Л/ДНР вугілля постачали багато народу. Включаючи ДТЕК Ахметова, який контролював свої шахти на Донбасі до початку 2017 року.
Мабуть, про джерела надходження вугілля дізнаємось вже на початку наступного року.
Якщо дожевем.
Автор: Сергій Головньов
На фото Кузяра і Воробей
Конспірологічний пост про Кузяру, Вороб'я і вугілля з Білорусі
Державна генерація Центренерго (ЦЕ) 30 вересня опублікувала реліз про те, що готова до осінньо-зимового періоду (ОЗП) 2021-2022 років.
Ну як готова? Станом на 4 жовтня на складах трьох станцій ЦЕ знаходиться 77,4 тис. тон вугілля, в 10 разів менше визначеної Міненерго норми.
Всього на 12 станціях 715,5 тис. тон вугілля. За нормативами Міненерго необхідно 2,5 млн тон.
У своєму релізі ЦЕ пише, що протягом ОЗП закупить 350 тис. тон в Польщі, 100 тис. тон з Казахстану та 37,5 тис тон з США – половину човна, який замовив ДТЕК Ріната Ахметова.
Так от, з Польщі їде по декілька десятків вагонів на місяць – близько 5 тис. тон.
З Казахстану поки зовсім не їде – проблеми з логістикою.
По факту, крім держшахт, вугілля ніхто не постачає.
За нашою інформацією, є задумка відновити історію 2019 року.
Тоді вугілля для ЦЕ завозили компанії Ігоря Коломойського з Білорусі.
Організатором цих поставок з боку покупця був білоруський олігарх Микола Воробей.
До початку цього року він був формальним власником оператора дизельпроводу "ПрикарпатЗахідТранс", на якому заробляв Віктор Медведчук.
В цьому контексті цікаво, що у вересні українська влада провела спецоперацію по затриманню у Туреччині Сергія Кузяри.
Його звинувачують у державній зраді та організації схеми постачання вугілля з Л/ДНР в 2014-2015 роках.
Про це 22 вересня повідомив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.
А 24 вересня в своєму Facebook про це написала генпрокурор Ірина Венедиктова.
Звісно ж, не називаючи прізвища Кузяри.
Підозрюваного взяли під варту із можливістю внесення застави у 0,5 млрд грн.
Кузяра – син Володимира Кузяри, який у радянські часи керував об'єднанням Макіїввугілля.
За часів Віктора Януковича Сергія Кузяру називали "смотрящім за вугільною галуззю".
Він був партнером колишнього власника Донбасенерго Ігоря Гуменюка. Знає "вугільних генералів" з Донбасу та РФ.
Серед інших, Кузяра є товаришем згаданого Миколи Вороб'я з Білорусі.
Конспірологія полягає в тому, що Кузяру взяли в "заручники", щоб Воробей та партнери організували поставки вугілля марки "Т" (не видобувається в Україні) для Центренерго.
Занадто дивними є час і обставини затримання Кузяри. В той час з Л/ДНР вугілля постачали багато народу. Включаючи ДТЕК Ахметова, який контролював свої шахти на Донбасі до початку 2017 року.
Мабуть, про джерела надходження вугілля дізнаємось вже на початку наступного року.
Якщо дожевем.
Автор: Сергій Головньов
На фото Кузяра і Воробей
