У вересні Україна імпортувала найбільші за рік обсяги газу по $344/тис куб м. Половина газу була імпортована з РФ. Що відбувається? І чому бюджет втратив пару мільярдів
У вересні через українську митницю було оформлено 3 млрд куб м газу на $1,1 млрд. Це найбільші за весь 2021 рік обсяги розмитнення імпортного газу.
Середня ціна розмитненого газу становила $344 за тис. куб. м. Це при тому, що ціна газу на європейських біржах перевищила $1000 за тис куб м.
Більша половина цього газу була поставлена з Росії. На це звернув увагу аналітик з Dragon Capital Денис Саква.
Як виявилося, митниця зарахувала у вересневу статистику оформлення Нафтогазом газу, який Газпром поставив Україні у 2015 році. Тоді Нафтогаз відмовився підписувати акт прийому-передачі газу, оскільки кремлівська монополія включила в нього обсяги газу, які вона поставила на окуповані Росією території Донецької та Луганської областей.
Зараз газ оформили не на підставі актів приймання-передавання газу між Газпромом та Нафтогазом, а на підставі довідки Укртрансгазу.
Тобто, в жовтні-листопаді 2015 році в Україну було поставлено Газпромом 2,4 млрд куб м газу, які не пройшли митне оформлення. Державна фіскальна служба (ДФС) побачила в цьому спробу ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
ДФС завела проти посадових осіб компанії справу за підозрою в ухиленні від сплати податків. В тому числі – проти тодішнього голови правління Андрія Коболєва. В 2018 році ДФС нарахувала Коболєву штраф на 8,3 млрд грн по цій справі.
Податкові міліціонери готувалися повідомити менеджерам НАКу підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах та обрати їм запобіжний захід. За нашою інформацією, ще місяць тому Коболєв готувався до арешту.
У вересні 2021 року НАК сплатив до бюджету 3 млрд грн ПДВ. Ймовірно таким чином у компанії "попросили" додати грошей у бюджет.
Другий момент - зменшення обсягів надходження рентних платежів до бюджету від газовидобувних компаній.
Для розрахунку ренти на газ в Україні беруться середні ціни імпортованого за місяць газу, згідно даних митниці. Однак у вересні через митницю було проведено значні обсяги газу по цінах 2015 року.
Як підрахував екс-менеджер Нафтогазу Олексій Хабатюк, середня ціна імпорту зменшилася з $546 до $344 за тис. кубів. В результаті замість 5,91 млрд грн ренти газовидобувні компанії сплатять до бюджету 3,66 млрд грн ренти.
Тобто, державний Нафтогаз сплатив 3 млрд грн ПДВ, а видобувні компанії, включаючи державне Укргазвидобування і приватних видобувників з часткою приблизно 30%, не доплатять в бюджет 2,25 млрд грн ренти.
Цією справою ДФС допомогла газовидобувним компаніям заощадити на сплаті податків за період, коли ціни на газ досягли пікових значень – вище $1300 за тис. куб. м.
Автор: Юрій Віннічук
У вересні через українську митницю було оформлено 3 млрд куб м газу на $1,1 млрд. Це найбільші за весь 2021 рік обсяги розмитнення імпортного газу.
Середня ціна розмитненого газу становила $344 за тис. куб. м. Це при тому, що ціна газу на європейських біржах перевищила $1000 за тис куб м.
Більша половина цього газу була поставлена з Росії. На це звернув увагу аналітик з Dragon Capital Денис Саква.
Як виявилося, митниця зарахувала у вересневу статистику оформлення Нафтогазом газу, який Газпром поставив Україні у 2015 році. Тоді Нафтогаз відмовився підписувати акт прийому-передачі газу, оскільки кремлівська монополія включила в нього обсяги газу, які вона поставила на окуповані Росією території Донецької та Луганської областей.
Зараз газ оформили не на підставі актів приймання-передавання газу між Газпромом та Нафтогазом, а на підставі довідки Укртрансгазу.
Тобто, в жовтні-листопаді 2015 році в Україну було поставлено Газпромом 2,4 млрд куб м газу, які не пройшли митне оформлення. Державна фіскальна служба (ДФС) побачила в цьому спробу ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
ДФС завела проти посадових осіб компанії справу за підозрою в ухиленні від сплати податків. В тому числі – проти тодішнього голови правління Андрія Коболєва. В 2018 році ДФС нарахувала Коболєву штраф на 8,3 млрд грн по цій справі.
Податкові міліціонери готувалися повідомити менеджерам НАКу підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах та обрати їм запобіжний захід. За нашою інформацією, ще місяць тому Коболєв готувався до арешту.
У вересні 2021 року НАК сплатив до бюджету 3 млрд грн ПДВ. Ймовірно таким чином у компанії "попросили" додати грошей у бюджет.
Другий момент - зменшення обсягів надходження рентних платежів до бюджету від газовидобувних компаній.
Для розрахунку ренти на газ в Україні беруться середні ціни імпортованого за місяць газу, згідно даних митниці. Однак у вересні через митницю було проведено значні обсяги газу по цінах 2015 року.
Як підрахував екс-менеджер Нафтогазу Олексій Хабатюк, середня ціна імпорту зменшилася з $546 до $344 за тис. кубів. В результаті замість 5,91 млрд грн ренти газовидобувні компанії сплатять до бюджету 3,66 млрд грн ренти.
Тобто, державний Нафтогаз сплатив 3 млрд грн ПДВ, а видобувні компанії, включаючи державне Укргазвидобування і приватних видобувників з часткою приблизно 30%, не доплатять в бюджет 2,25 млрд грн ренти.
Цією справою ДФС допомогла газовидобувним компаніям заощадити на сплаті податків за період, коли ціни на газ досягли пікових значень – вище $1300 за тис. куб. м.
Автор: Юрій Віннічук
Меморандум президента про пільгові тарифи на газ - не працює. Бюджетні і комунальні установи купують газ по 35 - 45 тис грн/тис кубів
По всій Україні директори шкіл та дитячих садочків, які опалюють приміщення власними котельнями, поставлені перед вибором: купувати газ 35-45 тис грн/тис куб м, щоб розпочати опалювальний сезон, або закриватися.
Адже меморандум про не підвищення тарифів на опалення та на газ для населення та бюджетних установ, який було підписано 30 вересня під головуванням Президента Володимира Зеленського, не працює в частині постачання газу держ та комунальному сектору.
Меморандумом передбачає, що до кінця опалювального сезону 2021-2022 років тарифи на тепло та гарячу воду не зростатимуть. Ціна газу становитиме 7,42 грн/куб м для постачальників тепла населенню та 13,66 грн/куб м - для бюджетних установ і постачальників тепла бюджетним установам.
Продавати газ по цих цінах зобов'язали газопостачальну компанію "Нафтогаз Трейдинг", яка входить в Нафтогаз. Але для бюджетних і комунальних структур цей меморандум не працює.
За законом бюджетні установи зобов'язані укладати договори лише через проведення тендерів. Ці тендери вони проводять, але "Нафтогаз Трейдинг" на них не приходить. Очільники місцевих органів влади розповідають, що не можуть зв'язатись з "Нафтогаз Трейдинг" щоб вмовити їх прийти на тендери із зазначеною у меморандумі ціною. У НАКу буквально не беруть слухавку (ми перевіряли).
Водночас через високу ціну газу приватні постачальники масово розривають договори з державним та комунальним секторам, які були укладені раніше за значно нижчими цінами.
Найбільш медійний приклад: в жовтні компанія "Укр Газ Ресурс" зятя Злочевуського - Андрія Кучкова відмовилася постачати газ Херсонській обласній клінічній лікарні. Компанія мала поставити газ по 7,48 тис грн за тис куб м. В результаті лікарня оголосила новий тендер на придбання газу з очікуваною вартістю 4 млн грн – по 35 грн/куб.
Газові постачальники розповідають, що такі ситуації – масові по всій країні. Це ж підтверджуються тендерами, які опубліковані в Prozorro. Очікувана вартість в них відповідає ціні від 35 до 45 грн/куб.
Це підтвердження того, що НАК не приходить на ці тендери, натомість на них приходять приватні постачальники з ринковими цінами від 35 тис/куб м.
На носі опалювальний сезон і підприємства державного сектору вимушені терміново укладають договори за цими високими цінами, які однак не передбачені у їхніх бюджетах.
В результаті через пару місяців гроші у цих бюджетних установ закінчиться. Окрім того, цілком ймовірно, що керівники цих установ матимуть розмову з правоохоронними органами, включно з врученням підозри про розтрату в особливо великих розмірах, адже газ Нафтогазу згідно з меморандумом був по 13,66 грн/куб м, а не по 35-45 грн.
Однак купити НАКівський газ зараз вони поки не можуть, тим часом середньодобова температура щодоби знижуються. Більше тут: https://bit.ly/3mFO4UC
По всій Україні директори шкіл та дитячих садочків, які опалюють приміщення власними котельнями, поставлені перед вибором: купувати газ 35-45 тис грн/тис куб м, щоб розпочати опалювальний сезон, або закриватися.
Адже меморандум про не підвищення тарифів на опалення та на газ для населення та бюджетних установ, який було підписано 30 вересня під головуванням Президента Володимира Зеленського, не працює в частині постачання газу держ та комунальному сектору.
Меморандумом передбачає, що до кінця опалювального сезону 2021-2022 років тарифи на тепло та гарячу воду не зростатимуть. Ціна газу становитиме 7,42 грн/куб м для постачальників тепла населенню та 13,66 грн/куб м - для бюджетних установ і постачальників тепла бюджетним установам.
Продавати газ по цих цінах зобов'язали газопостачальну компанію "Нафтогаз Трейдинг", яка входить в Нафтогаз. Але для бюджетних і комунальних структур цей меморандум не працює.
За законом бюджетні установи зобов'язані укладати договори лише через проведення тендерів. Ці тендери вони проводять, але "Нафтогаз Трейдинг" на них не приходить. Очільники місцевих органів влади розповідають, що не можуть зв'язатись з "Нафтогаз Трейдинг" щоб вмовити їх прийти на тендери із зазначеною у меморандумі ціною. У НАКу буквально не беруть слухавку (ми перевіряли).
Водночас через високу ціну газу приватні постачальники масово розривають договори з державним та комунальним секторам, які були укладені раніше за значно нижчими цінами.
Найбільш медійний приклад: в жовтні компанія "Укр Газ Ресурс" зятя Злочевуського - Андрія Кучкова відмовилася постачати газ Херсонській обласній клінічній лікарні. Компанія мала поставити газ по 7,48 тис грн за тис куб м. В результаті лікарня оголосила новий тендер на придбання газу з очікуваною вартістю 4 млн грн – по 35 грн/куб.
Газові постачальники розповідають, що такі ситуації – масові по всій країні. Це ж підтверджуються тендерами, які опубліковані в Prozorro. Очікувана вартість в них відповідає ціні від 35 до 45 грн/куб.
Це підтвердження того, що НАК не приходить на ці тендери, натомість на них приходять приватні постачальники з ринковими цінами від 35 тис/куб м.
На носі опалювальний сезон і підприємства державного сектору вимушені терміново укладають договори за цими високими цінами, які однак не передбачені у їхніх бюджетах.
В результаті через пару місяців гроші у цих бюджетних установ закінчиться. Окрім того, цілком ймовірно, що керівники цих установ матимуть розмову з правоохоронними органами, включно з врученням підозри про розтрату в особливо великих розмірах, адже газ Нафтогазу згідно з меморандумом був по 13,66 грн/куб м, а не по 35-45 грн.
Однак купити НАКівський газ зараз вони поки не можуть, тим часом середньодобова температура щодоби знижуються. Більше тут: https://bit.ly/3mFO4UC
На фото ріст середньої очікуваної ціни на газ в тендерних оголошеннях державних установ після підписання меморандуму з Нафтогазом, яким їм було гарантовано газ по 13,66 грн/куб м.
Сьогодні ми написали, що цей меморандум не працює, оскільки за законом бюджетні установи зобов'язані укладати договори лише через проведення тендерів. Ці тендери вони проводять, але "Нафтогаз Трейдинг" на них не приходить.
Тому державний та комунальний сектор почали оголошувати тендери за ринковими цінами. З 1 по 8 жовтня середня очікувана ціна закупівлі газу виросла з 29 тис грн до 41 тис грн/тис куб м.
Сьогодні ми написали, що цей меморандум не працює, оскільки за законом бюджетні установи зобов'язані укладати договори лише через проведення тендерів. Ці тендери вони проводять, але "Нафтогаз Трейдинг" на них не приходить.
Тому державний та комунальний сектор почали оголошувати тендери за ринковими цінами. З 1 по 8 жовтня середня очікувана ціна закупівлі газу виросла з 29 тис грн до 41 тис грн/тис куб м.
Більше 600 тис. домогосподарств будуть платити за газ 16,5 грн/куб м замість 8 грн
В Україні банкрутують постачальники газу населенню, а їхні споживачі переходять до постачальника "останньої надії" (ПОН), у якого тарифи вищі від фіксованої ціни на газ.
Постачальника "останньої надії" - це механізм страхування споживачів, які втратили постачальника в результаті банкрутства компанії, або у разі відсутності у нього газу. В таких випадках споживач автоматично переходить на ПОН і має 60 днів, щоб підписати договір з новим постачальником газу. При цьому весь цей час він буде сплачувати вищий тариф на газ.
Тариф для населення, якщо газ постачає постачальник, коливається в межах 8 грн/куб. Водночас тариф постачальника "останньої надії" – 16,5 грн/куб.
Функції постачальника "останньої надії" виконує Газопостачальна компанія Нафтогаз України. Вона паралельно є звичайним постачальником газу і має тариф -7,96 грн/куб. Її клієнтами є близько 1,2 млн домогосподарств.
Тобто у ГПК Нафтогаз – дві функції: звичайне постачання газу по 7,96 грн і ПОН – де тариф становить 16,5 грн/куб.
Абонент, який перейшов на ПОН, не може автоматично перейти до постачальника ГПК Нафтогаз, адже йому потрібно подати заявку і підписати договір.
Зараз через відмову постачальників продавати газ населенню на постачальника "останньої надії" перейшло 600 тисяч побутових споживачів. В жовтні тариф ПОНа виріс на більш ніж на 4 грн, в результаті чого вони будуть сплачувати 16,95 грн/куб.
Найбільш свіжий випадок трапився в жовтні в Одеські області. Тут компанія ТОВ "Газ Технолоджі" припинила постачання газу населенню. В результаті, 126 тис. побутових клієнтів компанії перейшли на обслуговування до ПОН. Компанію пов'язують з Одесагаз Ігоря Учителя.
У вересні припинило постачання ТОВ "Полтавагаз збут", пов'язаний з Полтавагаз Олексія Лелюка. Компанія забезпечувала газом 213 тисяч домогосподарств в Полтавській області.
В липні аналогічна історія сталася і в Донецькій області. Там пішов постачальник газу "Азовгаз", що належав Маріупольгазу Олега Іванющенка (родич Юри Іванющенка). На ПОН було переведено 154 тисячі побутових клієнтів у Маріуполі, а також в Мангушському та Нікольському районах Донецької області.
В березні без постачальника газу лишилися мешканці Горішніх Плавнів, Кременчука та Кременчуцького району. Там газ продавали постачальники групи "Содружество" херсонського бізнесмена Віктора Попова. 138 тисяч побутових клієнтів перейшло на ПОН.
Загалом ПОН постачає газ населенню в Донецькій, Херсонській, Одеській та Полтавській областях, у місті Кременець Тернопільської області, у Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, Коростишеві та Коростишівському районі Житомирської області, місті Шепетівка Хмельницької області.
Від початку запуск ринку газу для населення в серпні 2020 року, тарифи ПОН були меншими, ніж ціна газу для населення. Це допомогло ГПК Нафтогаз швидко нарощувати портфель споживачів. Нафтогаз мав ресурс і низьку ціну для населення.
Відтак, випадіння на ПОН побутових споживачів ніяк не погіршувало їх ситуацію. Втім, із початку 2021 року, коли ціни на газ в Європі почали зростати, тариф ПОН вже значно відрізнявся від ціни постачальників.
В Україні банкрутують постачальники газу населенню, а їхні споживачі переходять до постачальника "останньої надії" (ПОН), у якого тарифи вищі від фіксованої ціни на газ.
Постачальника "останньої надії" - це механізм страхування споживачів, які втратили постачальника в результаті банкрутства компанії, або у разі відсутності у нього газу. В таких випадках споживач автоматично переходить на ПОН і має 60 днів, щоб підписати договір з новим постачальником газу. При цьому весь цей час він буде сплачувати вищий тариф на газ.
Тариф для населення, якщо газ постачає постачальник, коливається в межах 8 грн/куб. Водночас тариф постачальника "останньої надії" – 16,5 грн/куб.
Функції постачальника "останньої надії" виконує Газопостачальна компанія Нафтогаз України. Вона паралельно є звичайним постачальником газу і має тариф -7,96 грн/куб. Її клієнтами є близько 1,2 млн домогосподарств.
Тобто у ГПК Нафтогаз – дві функції: звичайне постачання газу по 7,96 грн і ПОН – де тариф становить 16,5 грн/куб.
Абонент, який перейшов на ПОН, не може автоматично перейти до постачальника ГПК Нафтогаз, адже йому потрібно подати заявку і підписати договір.
Зараз через відмову постачальників продавати газ населенню на постачальника "останньої надії" перейшло 600 тисяч побутових споживачів. В жовтні тариф ПОНа виріс на більш ніж на 4 грн, в результаті чого вони будуть сплачувати 16,95 грн/куб.
Найбільш свіжий випадок трапився в жовтні в Одеські області. Тут компанія ТОВ "Газ Технолоджі" припинила постачання газу населенню. В результаті, 126 тис. побутових клієнтів компанії перейшли на обслуговування до ПОН. Компанію пов'язують з Одесагаз Ігоря Учителя.
У вересні припинило постачання ТОВ "Полтавагаз збут", пов'язаний з Полтавагаз Олексія Лелюка. Компанія забезпечувала газом 213 тисяч домогосподарств в Полтавській області.
В липні аналогічна історія сталася і в Донецькій області. Там пішов постачальник газу "Азовгаз", що належав Маріупольгазу Олега Іванющенка (родич Юри Іванющенка). На ПОН було переведено 154 тисячі побутових клієнтів у Маріуполі, а також в Мангушському та Нікольському районах Донецької області.
В березні без постачальника газу лишилися мешканці Горішніх Плавнів, Кременчука та Кременчуцького району. Там газ продавали постачальники групи "Содружество" херсонського бізнесмена Віктора Попова. 138 тисяч побутових клієнтів перейшло на ПОН.
Загалом ПОН постачає газ населенню в Донецькій, Херсонській, Одеській та Полтавській областях, у місті Кременець Тернопільської області, у Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, Коростишеві та Коростишівському районі Житомирської області, місті Шепетівка Хмельницької області.
Від початку запуск ринку газу для населення в серпні 2020 року, тарифи ПОН були меншими, ніж ціна газу для населення. Це допомогло ГПК Нафтогаз швидко нарощувати портфель споживачів. Нафтогаз мав ресурс і низьку ціну для населення.
Відтак, випадіння на ПОН побутових споживачів ніяк не погіршувало їх ситуацію. Втім, із початку 2021 року, коли ціни на газ в Європі почали зростати, тариф ПОН вже значно відрізнявся від ціни постачальників.
Ахметов за допомогою нардепа Волинця "збиває" підвищення тарифів на перевезення своїх руди і вугілля
Голова Незалежної профспілки гірників (НПГУ), нардеп від Батьківщини Михайло Волинець через підконтрольну йому Вільну профспілку залізничників (ВПЗУ) організував "італійський страйк" на "Укрзалізниці" (УЗ).
ВПЗУ очолює Володимир Козельський, який є помічником нардепа Волинця.
Члени профспілки не приймають локомотиви в роботу згідно чинних норм, прискіпуючись до дрібниць.
Через це УЗ затримує перевезення в період пікового сезону вивозу зерна в порти для експорту.
ВПЗУ і Волинець вимагають підвищити зарплату, що логічно. І, чомусь – змінити правління і наглядову раду УЗ.
Показово, що коли до березня 2021 року УЗ очолював лояльний до Ахметова Володимир Жмак, Волинця зарплата залізничників не хвилювала. Хоча тоді вона також не росла.
ВПЗУ представляють близько 900 співробітників УЗ.
Паралельно, керівник УЗ Олександр Камишін веде переговори про підвищення зарплати з Профспілкою залізничників і транспортних будівельників Вадима Бубняка.
В цю профспілку входить більшість робітників УЗ.
В УЗ кажуть, що протягом двох тижнів може бути угода про підвищення зарплати.
Чого хоче Ахметов від УЗ?
Скасування підвищення тарифів на вантажні перевезення для 1-го тарифного класу вантажів з січня 2022 року на 30%.
До 1-го класу вантажів відносяться залізна руда і вугілля.
Найбільший обсяг цієї сировини видобуває Метінвест Ахметова-Новинського і ДТЕК Ахметова відповідно.
Руда та вугілля складають близько половини всіх перевезень УЗ.
Тарифи на їх перевезення не покривають собівартості.
Доречі, саме через це в УЗ немає грошей на підвищення зарплат.
Протести проходять у супроводі телекамер ТРК Україна.
Телеканал Ахметова постійно говорить про "вбивче для промисловості" рішення – підвищити тарифи УЗ на перевезення вантажів.
Коли в 2015 році ДТЕК Ахметова вимагав підвищення тарифів на електроенергію, саме Волинець організовував протести шахтарів в Києві.
Коли у вересні 2020 року Ахметов не міг поділити з Коломойським Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК), саме Волинець організовував страйки на КЗРК.
Та він вже і не ховається.
Голова Незалежної профспілки гірників (НПГУ), нардеп від Батьківщини Михайло Волинець через підконтрольну йому Вільну профспілку залізничників (ВПЗУ) організував "італійський страйк" на "Укрзалізниці" (УЗ).
ВПЗУ очолює Володимир Козельський, який є помічником нардепа Волинця.
Члени профспілки не приймають локомотиви в роботу згідно чинних норм, прискіпуючись до дрібниць.
Через це УЗ затримує перевезення в період пікового сезону вивозу зерна в порти для експорту.
ВПЗУ і Волинець вимагають підвищити зарплату, що логічно. І, чомусь – змінити правління і наглядову раду УЗ.
Показово, що коли до березня 2021 року УЗ очолював лояльний до Ахметова Володимир Жмак, Волинця зарплата залізничників не хвилювала. Хоча тоді вона також не росла.
ВПЗУ представляють близько 900 співробітників УЗ.
Паралельно, керівник УЗ Олександр Камишін веде переговори про підвищення зарплати з Профспілкою залізничників і транспортних будівельників Вадима Бубняка.
В цю профспілку входить більшість робітників УЗ.
В УЗ кажуть, що протягом двох тижнів може бути угода про підвищення зарплати.
Чого хоче Ахметов від УЗ?
Скасування підвищення тарифів на вантажні перевезення для 1-го тарифного класу вантажів з січня 2022 року на 30%.
До 1-го класу вантажів відносяться залізна руда і вугілля.
Найбільший обсяг цієї сировини видобуває Метінвест Ахметова-Новинського і ДТЕК Ахметова відповідно.
Руда та вугілля складають близько половини всіх перевезень УЗ.
Тарифи на їх перевезення не покривають собівартості.
Доречі, саме через це в УЗ немає грошей на підвищення зарплат.
Протести проходять у супроводі телекамер ТРК Україна.
Телеканал Ахметова постійно говорить про "вбивче для промисловості" рішення – підвищити тарифи УЗ на перевезення вантажів.
Коли в 2015 році ДТЕК Ахметова вимагав підвищення тарифів на електроенергію, саме Волинець організовував протести шахтарів в Києві.
Коли у вересні 2020 року Ахметов не міг поділити з Коломойським Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК), саме Волинець організовував страйки на КЗРК.
Та він вже і не ховається.
Чому воднева енергетика не компенсує Україні втрати від транзиту російського газу
Німеччина і США пропонують Україні допомогу у розвитку виробництва водню, як компенсацію ймовірної втрати транзиту російського газу після запуску другої нитки Північного потоку (ПП2).
Суть та розмір цієї допомоги поки що не зрозуміла. У липневій заяві урядів Німеччини та США вказувалось про Зелений фонд для України з ємністю $1 млрд, в який Німеччина готова покласти допомогу $175 млн.
Втім, виробництво водню пов'язано із проблемами. Як об'єктивними, так і локальними – українськими.
Перелік проблем такий:
1. На виробництво зеленого водню шляхом електролізу з води йде більше енергії, ніж є на виході.
В кубічному метрі водню приблизно 3 кВт-г енергії, а для його виробництва треба витратити 3-5 кВт-г.
Для порівняння в кубі природного газу приблизно 10 кВт-г.
2. Чистий водень не можна транспортувати існуючими газогонами, які проєктувались під прокачку природного газу.
Можливе лише транспортування суміші водню і газу у пропорції 1/4.
Відтак експорт водню в Європу потребує природного газу у якості носія.
А де його брати, якщо Газпром не подовжить транзитний контракт, який діє до 2024 року?
3. Використання електроенергії сонячних і вітрових електростанцій для виробництва водню, як палива для маневрових електростанцій ускладнено "зеленим" тарифом (ЗТ).
ЗТ діє в Україні до 2030 року.
До того часу електроенергію вигідніше продавати ДП "Гарантований покупець" для отримання ЗТ, ніж спрямовувати на виробництво водню.
Виробництво водню для використання в енергетиці, транспорті, виробництві добрив – перспективна історія найближчих десятиліть.
Але Україна шукає компенсатори можливого припинення транзиту у найближчі 3 роки.
Водневий бум в Україні можливий після 2030 року, коли припинить дію Зелений тариф.
Але до того часу ще треба дожити.
Докладно із цифрами можна прочитати тут.
Автор: Сергій Головньов
Німеччина і США пропонують Україні допомогу у розвитку виробництва водню, як компенсацію ймовірної втрати транзиту російського газу після запуску другої нитки Північного потоку (ПП2).
Суть та розмір цієї допомоги поки що не зрозуміла. У липневій заяві урядів Німеччини та США вказувалось про Зелений фонд для України з ємністю $1 млрд, в який Німеччина готова покласти допомогу $175 млн.
Втім, виробництво водню пов'язано із проблемами. Як об'єктивними, так і локальними – українськими.
Перелік проблем такий:
1. На виробництво зеленого водню шляхом електролізу з води йде більше енергії, ніж є на виході.
В кубічному метрі водню приблизно 3 кВт-г енергії, а для його виробництва треба витратити 3-5 кВт-г.
Для порівняння в кубі природного газу приблизно 10 кВт-г.
2. Чистий водень не можна транспортувати існуючими газогонами, які проєктувались під прокачку природного газу.
Можливе лише транспортування суміші водню і газу у пропорції 1/4.
Відтак експорт водню в Європу потребує природного газу у якості носія.
А де його брати, якщо Газпром не подовжить транзитний контракт, який діє до 2024 року?
3. Використання електроенергії сонячних і вітрових електростанцій для виробництва водню, як палива для маневрових електростанцій ускладнено "зеленим" тарифом (ЗТ).
ЗТ діє в Україні до 2030 року.
До того часу електроенергію вигідніше продавати ДП "Гарантований покупець" для отримання ЗТ, ніж спрямовувати на виробництво водню.
Виробництво водню для використання в енергетиці, транспорті, виробництві добрив – перспективна історія найближчих десятиліть.
Але Україна шукає компенсатори можливого припинення транзиту у найближчі 3 роки.
Водневий бум в Україні можливий після 2030 року, коли припинить дію Зелений тариф.
Але до того часу ще треба дожити.
Докладно із цифрами можна прочитати тут.
Автор: Сергій Головньов
Через державне Центренерго і ДТЕК Ахметова енергосистема України залишилась без резервів
Чому це летальна проблема?
За даними Міненерго, на складах теплових електростанцій і електроцентралей (ТЕС і ТЕЦ) 0,75 млн тон вугілля.
Хоча за планом Міненерго, має бути на 2 млн тон більше.
За даними Укрінерго, з приблизно 70 діючих енергоблоків ТЕС і ТЕЦ 22 не мають палива, ще 10 – в аварійному ремонті.
Багато хто сприймає це як дефіцит потужності генерації.
І заспокоюється повідомленнями Енергоатому про те, що під час осінньо-зимового періоду (ОЗП) будуть працювати 14 енергоблоків АЕС з 15.
А в окремі тижні – всі 15.
До того ж, з листопада, вочевидь, почнеться імпорт електроенергії (е/е) з Білорусі.
Вже і ДТЕК Ріната Ахметова називає це "неминучім рішенням", хоча раніше своїми PR-атаками блокував імпорт е/е.
Але є й інша проблема.
Енергоблоки ТЕС і ТЕЦ потрібні енергосистемі у якості "вторинного резерву".
Технічною мовою – це Резерв відновлення частоти (РВЧ).
РВЧ має активуватись не більше, ніж за 15 хвилин і видавати потужність не менше 60 хвилин.
Цей резерв має дорівнювати найбільшій генеруючій одиниці в енергосистемі.
Для України – це енергоблок АЕС потужністю 1000 МВт.
Дуже часто блоки АЕС випадають із системи через якусь аварію.
Чим більше їх працює одночасно, тим більше вірогідність аварійного виводу.
Так от, замістити потужність такого енергоблоку мають ГЕС, ГАЕС, ТЕС і ТЕЦ, які отримають плату, згідно правил ринку Допоміжних послуг, за готовність підтримати систему резервом.
Через брак вугілля такого резерву в енергосистемі зараз немає (дивись графік).
Резервів менше необхідних 1000 МВт.
ДТЕК в інформаційному полі намагається всю провину за відсутність вугілля скинути на державне Центренерго, де найгірша ситуація із запасами.
Буцімто самому ДТЕК вугілля вистачить.
Але і у ДТЕК запаси на складах набагато менші, ніж були в минулі роки.
З 20 "стоячих" блоків за відсутністю палива – 5 блоків ДТЕК.
Сама компанія в сегменті теплової генерації займає частку близько 70%.
Ситуацію погіршує захмарна ціна природного газу.
Оператори ТЕЦ цієї зими будуть використовувати його для виробництва тепла.
І по мінімуму – для виробництва електроенергії.
Ще одна проблема – у України відсутній договір про взаємну аварійну допомогу з РФ.
До цієї ситуації призвів егоїстичний протекціонізм ДТЕК, який понукав уряд заборонити імпорт електроенергії з Білорусі та РФ, увести загороджувальне мито на імпорт вугілля з РФ.
Все це робилось заради підняття цін на електроенергію всередині України.
Тепер, замість того щоб поступово накопичити вугілля прямим імпортом, або шляхом економії за рахунок імпорту е/е, Україна залишилась без резервів.
Ми отримали ще більшу залежність від РФ.
В разі аварійних відключень блоків АЕС, Україна буде вимушена просити в РФ терміново укласти договір про аварійну допомогу, або купувати е/е за будь-якими цінами.
Автор: Сергій Головньов
Чому це летальна проблема?
За даними Міненерго, на складах теплових електростанцій і електроцентралей (ТЕС і ТЕЦ) 0,75 млн тон вугілля.
Хоча за планом Міненерго, має бути на 2 млн тон більше.
За даними Укрінерго, з приблизно 70 діючих енергоблоків ТЕС і ТЕЦ 22 не мають палива, ще 10 – в аварійному ремонті.
Багато хто сприймає це як дефіцит потужності генерації.
І заспокоюється повідомленнями Енергоатому про те, що під час осінньо-зимового періоду (ОЗП) будуть працювати 14 енергоблоків АЕС з 15.
А в окремі тижні – всі 15.
До того ж, з листопада, вочевидь, почнеться імпорт електроенергії (е/е) з Білорусі.
Вже і ДТЕК Ріната Ахметова називає це "неминучім рішенням", хоча раніше своїми PR-атаками блокував імпорт е/е.
Але є й інша проблема.
Енергоблоки ТЕС і ТЕЦ потрібні енергосистемі у якості "вторинного резерву".
Технічною мовою – це Резерв відновлення частоти (РВЧ).
РВЧ має активуватись не більше, ніж за 15 хвилин і видавати потужність не менше 60 хвилин.
Цей резерв має дорівнювати найбільшій генеруючій одиниці в енергосистемі.
Для України – це енергоблок АЕС потужністю 1000 МВт.
Дуже часто блоки АЕС випадають із системи через якусь аварію.
Чим більше їх працює одночасно, тим більше вірогідність аварійного виводу.
Так от, замістити потужність такого енергоблоку мають ГЕС, ГАЕС, ТЕС і ТЕЦ, які отримають плату, згідно правил ринку Допоміжних послуг, за готовність підтримати систему резервом.
Через брак вугілля такого резерву в енергосистемі зараз немає (дивись графік).
Резервів менше необхідних 1000 МВт.
ДТЕК в інформаційному полі намагається всю провину за відсутність вугілля скинути на державне Центренерго, де найгірша ситуація із запасами.
Буцімто самому ДТЕК вугілля вистачить.
Але і у ДТЕК запаси на складах набагато менші, ніж були в минулі роки.
З 20 "стоячих" блоків за відсутністю палива – 5 блоків ДТЕК.
Сама компанія в сегменті теплової генерації займає частку близько 70%.
Ситуацію погіршує захмарна ціна природного газу.
Оператори ТЕЦ цієї зими будуть використовувати його для виробництва тепла.
І по мінімуму – для виробництва електроенергії.
Ще одна проблема – у України відсутній договір про взаємну аварійну допомогу з РФ.
До цієї ситуації призвів егоїстичний протекціонізм ДТЕК, який понукав уряд заборонити імпорт електроенергії з Білорусі та РФ, увести загороджувальне мито на імпорт вугілля з РФ.
Все це робилось заради підняття цін на електроенергію всередині України.
Тепер, замість того щоб поступово накопичити вугілля прямим імпортом, або шляхом економії за рахунок імпорту е/е, Україна залишилась без резервів.
Ми отримали ще більшу залежність від РФ.
В разі аварійних відключень блоків АЕС, Україна буде вимушена просити в РФ терміново укласти договір про аварійну допомогу, або купувати е/е за будь-якими цінами.
Автор: Сергій Головньов
Після сьогоднішнього прийняття законопроекту №5600, олігархи платитимуть менше ренти не руду
Сьогодні рада має прийняти ресурсний законопроект №5600 про внесення змін до Податкового кодексу, який раніше називався "антиолігархічним".
Чому законопроект вже не можна називати "антиолігархічним"? До другого читання із законопроекту вичистили всі норми, які мали б збільшити базу оподаткування для олігархів. Про це ми детальніше розповідали тут: https://t.me/monopolistua/345
Збільшення ренти на залізну руду, на якій олігархи щороку заробляють мільярди чистого прибутку, було ключової ініціативою законопроекту. Через це, за допомогою "піарників" Офісу президента, законопроект отримав неформальну назву – "Антиахметівський". Підприємства Ріната Ахметова контролюють більше 60% видобутку залізної руди (за півроку від продажу руди його Метінвест отримав $2,46 млрд EBITDA).
Однак, з моменту появи законопроекту і до сьогоднішнього дня, світові ціни на руду впали з $240 до $120/тонну. Відповідно було втрачено момент, коли завдяки високим цінам руду можна було залучити більше грошей до бюджету .
Окрім того члени Податкового комітету Данила Гетманцева до другого читання внесли зміни у формулу визначення бази оподаткування – від ціни руди в порту Китаю (індекс IODEX 62% FE CFR China) відняли затрати на доставку руди з України до Китаю (мінус $45-55 від ціни), а також затрати на внутрішню логістику по Україні – від ГЗК до порту (ще мінус $10). Детальніше про базу оподаткування і ставки ренти можна прочитати у нашій попередній публікації: https://t.me/monopolistua/343
В результаті цих змін щороку бюджет отримуватиме менші обсяги від ренти на руду, ніж зараз. Щорічні втрати оцінюються в 3 млрд грн і більше (буде залежати від цін на руду і вартості фрахту в Китай). За чотири роки втрати бюджету можуть становити 12 млрд грн.
Були шасни, що в остаточній редакції законопроекту №5600 приберуть нову модель оподаткування рентою на руду, щоб запобігти втрат бюджету. Сьогодні надходження ренти на руду вищі, ніж будуть після прийняття 5600.
Однак у тексті законопроекту, який сьогодні буде прийнято в цілому, залишилась нова модель оподаткування рентою залізної руди. Можна фіксувати втрати бюджету. Деолігархізація закінчилась?
Автор: Юрій Віннічук
Сьогодні рада має прийняти ресурсний законопроект №5600 про внесення змін до Податкового кодексу, який раніше називався "антиолігархічним".
Чому законопроект вже не можна називати "антиолігархічним"? До другого читання із законопроекту вичистили всі норми, які мали б збільшити базу оподаткування для олігархів. Про це ми детальніше розповідали тут: https://t.me/monopolistua/345
Збільшення ренти на залізну руду, на якій олігархи щороку заробляють мільярди чистого прибутку, було ключової ініціативою законопроекту. Через це, за допомогою "піарників" Офісу президента, законопроект отримав неформальну назву – "Антиахметівський". Підприємства Ріната Ахметова контролюють більше 60% видобутку залізної руди (за півроку від продажу руди його Метінвест отримав $2,46 млрд EBITDA).
Однак, з моменту появи законопроекту і до сьогоднішнього дня, світові ціни на руду впали з $240 до $120/тонну. Відповідно було втрачено момент, коли завдяки високим цінам руду можна було залучити більше грошей до бюджету .
Окрім того члени Податкового комітету Данила Гетманцева до другого читання внесли зміни у формулу визначення бази оподаткування – від ціни руди в порту Китаю (індекс IODEX 62% FE CFR China) відняли затрати на доставку руди з України до Китаю (мінус $45-55 від ціни), а також затрати на внутрішню логістику по Україні – від ГЗК до порту (ще мінус $10). Детальніше про базу оподаткування і ставки ренти можна прочитати у нашій попередній публікації: https://t.me/monopolistua/343
В результаті цих змін щороку бюджет отримуватиме менші обсяги від ренти на руду, ніж зараз. Щорічні втрати оцінюються в 3 млрд грн і більше (буде залежати від цін на руду і вартості фрахту в Китай). За чотири роки втрати бюджету можуть становити 12 млрд грн.
Були шасни, що в остаточній редакції законопроекту №5600 приберуть нову модель оподаткування рентою на руду, щоб запобігти втрат бюджету. Сьогодні надходження ренти на руду вищі, ніж будуть після прийняття 5600.
Однак у тексті законопроекту, який сьогодні буде прийнято в цілому, залишилась нова модель оподаткування рентою залізної руди. Можна фіксувати втрати бюджету. Деолігархізація закінчилась?
Автор: Юрій Віннічук
Чому через наказ МІУ, Ахметов та Веревський залишаться без вагонів. Олігархи запустили інформаційну кампанію
Міністерство інфраструктури (МІУ) ініціювало скорочення строків експлуатація старих вантажних вагонів. В результаті протягом 2022-2028 років з парку рухомого складу Укрзалізниці (УЗ) будуть списані більше 40 тис. вагонів. З парків приватних власників будуть списані 25,3 тис. вантажних вагонів.
-Найбільшим парком вантажних вагонів, окрім УЗ, володіють компанії Ріната Ахметова. В переважній більшості це старі вагони з продовженим терміном експлуатації. Вони також підуть під списання через наказ МІУ, структури олігарха втратять більше 8 тис. піввагонів. Тільки з парку Лемтрансу олігарха випаде третина піввагонів.
-Компанії колишнього співвласника корпорації ІСД Віталія Гайдука та Едуарда Мкртчана (син – ще одного засновника ІСД Олега Мкртчана) будуть змушені списати 2,5 тис піввагонів.
-Агрохолдинг Кернел Андрія Веревського буде змушений вивести з експлуатації 2,8 тис. списаних в РФ старих зерновозів, які агромагнат придбав у російських компаній. Це майже весь парк зерновозів холдингу.
-Ще 1,8 тис. російських зерновозів вибуде з парку компанії ТОВ "Смарт Рейл Логістикс". В 2020 році компанія оперувала 2,1 тис зерновозів - це також списані в РФ вагони.
Власники великих вагонних парків, в першу чергу Ахметов та Веревський, виступили проти заборони продовження експлуатації цього металобрухту на колесах, вік деяких вагонів перевищує 60 років. Зараз олігархи запустили інформаційну кампанію по "збиванню наказу МІУ", яке очолює креатура Офісу президента - Олександр Курбаков.
Водночас кампанію на підтримку наказу МІУ запустив і олігарх Віктор Пінчук, він підтримує скорочення терміну експлуатація вагонів, оскільки під час оновлення парків його підприємства отримають замовлення на десятки тисяч пар залізничних коліс. У нього тут монополія.
Ініціативу МІУ підтримують також і вагонобудівні заводи, які зараз стоять без замовлень. У 2011 році виготовили історично великий обсяг вантажних вагонів. Було виготовлено 52 тис. вагонів. Експортна виручка перевищила $3 млрд.
Після створення Митного союзу між Росією, Білоруссю і Казахстаном та початку війни на Донбасі наші заводи втратили експортні ринку. Далі відбувся наплив старих вагонів з Росії. З 2016 року. РФ заборонила експлуатацію вантажних вагонів, яким продовжено термін експлуатації. В результаті 18 тисяч старих російських вантажних вагонів було продано в Україну. Наприклад, чверть парку зерновозів в Україні – списані російські вагони.
Весь цей час українські вагонобудівні заводи залишалися майже без замовлень. З 18 українських підприємств в 2021 році працює лише два: КВБЗ Володимира Приходька (Кременчук) і Дніпровагонмаш Сергія Тігіпка (Кам'янське). За десять років випуск вантажних вагонів в Україні впав в 38 разів. Більше про це за посиланням: https://bit.ly/3vymWuw
Автор: Юрій Віннічук
Міністерство інфраструктури (МІУ) ініціювало скорочення строків експлуатація старих вантажних вагонів. В результаті протягом 2022-2028 років з парку рухомого складу Укрзалізниці (УЗ) будуть списані більше 40 тис. вагонів. З парків приватних власників будуть списані 25,3 тис. вантажних вагонів.
-Найбільшим парком вантажних вагонів, окрім УЗ, володіють компанії Ріната Ахметова. В переважній більшості це старі вагони з продовженим терміном експлуатації. Вони також підуть під списання через наказ МІУ, структури олігарха втратять більше 8 тис. піввагонів. Тільки з парку Лемтрансу олігарха випаде третина піввагонів.
-Компанії колишнього співвласника корпорації ІСД Віталія Гайдука та Едуарда Мкртчана (син – ще одного засновника ІСД Олега Мкртчана) будуть змушені списати 2,5 тис піввагонів.
-Агрохолдинг Кернел Андрія Веревського буде змушений вивести з експлуатації 2,8 тис. списаних в РФ старих зерновозів, які агромагнат придбав у російських компаній. Це майже весь парк зерновозів холдингу.
-Ще 1,8 тис. російських зерновозів вибуде з парку компанії ТОВ "Смарт Рейл Логістикс". В 2020 році компанія оперувала 2,1 тис зерновозів - це також списані в РФ вагони.
Власники великих вагонних парків, в першу чергу Ахметов та Веревський, виступили проти заборони продовження експлуатації цього металобрухту на колесах, вік деяких вагонів перевищує 60 років. Зараз олігархи запустили інформаційну кампанію по "збиванню наказу МІУ", яке очолює креатура Офісу президента - Олександр Курбаков.
Водночас кампанію на підтримку наказу МІУ запустив і олігарх Віктор Пінчук, він підтримує скорочення терміну експлуатація вагонів, оскільки під час оновлення парків його підприємства отримають замовлення на десятки тисяч пар залізничних коліс. У нього тут монополія.
Ініціативу МІУ підтримують також і вагонобудівні заводи, які зараз стоять без замовлень. У 2011 році виготовили історично великий обсяг вантажних вагонів. Було виготовлено 52 тис. вагонів. Експортна виручка перевищила $3 млрд.
Після створення Митного союзу між Росією, Білоруссю і Казахстаном та початку війни на Донбасі наші заводи втратили експортні ринку. Далі відбувся наплив старих вагонів з Росії. З 2016 року. РФ заборонила експлуатацію вантажних вагонів, яким продовжено термін експлуатації. В результаті 18 тисяч старих російських вантажних вагонів було продано в Україну. Наприклад, чверть парку зерновозів в Україні – списані російські вагони.
Весь цей час українські вагонобудівні заводи залишалися майже без замовлень. З 18 українських підприємств в 2021 році працює лише два: КВБЗ Володимира Приходька (Кременчук) і Дніпровагонмаш Сергія Тігіпка (Кам'янське). За десять років випуск вантажних вагонів в Україні впав в 38 разів. Більше про це за посиланням: https://bit.ly/3vymWuw
Автор: Юрій Віннічук
Монополіст потрапив в ТОП корисних Telegram-каналів про бізнес, фінанси та інвестиції за версією порталу InVenture.
Це добірка популярних українських каналів для бізнесменів, ТОП-менеджерів та людей, які інвестують у своє майбутнє.
Добірка тут: https://bit.ly/3pxKiQ4
Переходьте та обирайте цікаві канали!
Це добірка популярних українських каналів для бізнесменів, ТОП-менеджерів та людей, які інвестують у своє майбутнє.
Добірка тут: https://bit.ly/3pxKiQ4
Переходьте та обирайте цікаві канали!
inventure.com.ua
10 корисних Telegram-каналів про бізнес, фінанси та інвестиції
Команда InVenture підготувала добірку 10 популярних і дуже цікавих українських Telegram-каналів, корисних для представників бізнес-спільноти України
Бюджетні та комунальні установи не можуть підписати договори з Нафтогазом на поставку газу. Відхилено 90% заявок
Менше 10% бюджетних установ і організацій змогли укласти з "Нафтогаз Трейдинг" договори на закупівлю газу за пільговими цінами, які їм в меморандумі гарантував Офіс президента.
30 вересня під головуванням Президента Володимира Зеленського було підписано меморандум про не підвищення тарифів на опалення та на газ для населення та бюджетних установ.
Відповідно до підписаного меморандуму, ціна газу від "Нафтогаз Трейдинг" для бюджетних організацій та установ становила 16,55 тис. грн за тис. кубометрів (з урахуванням ПДВ та транспортуванням). Діє вона до грудня 2022 року.
Пройшов майже місяць і заявки на укладання договорів на закупівлю природного газу у "Нафтогаз Трейдинга" подали майже 2,5 тис. бюджетних установ.
Але тільки 225 пакетів документів було взято в роботу. Решту заявок було відхилено по причині нібито проблем з документами або неповних даних в документах.
Це при тому, що договори на поставку газу з "Нафтогаз Трейдингом" планують підписати 12,5 тисячі бюджетників.
З такими темпами у більшості бюджетних організацій, які використовують автономне опалення, опалювальний сезон почнеться не скоро. А мова йде про лікарні, школи, дитячі садки, військові частини тощо. У жовтні багато навчальних заклад вирішили почати канікули раніше або продовжити їх на кілька тижнів не тільки через ріст захворюваності на Covid-19, але і через ситуацію з газом. Однак лікарні або військові частини на канікули піти не можуть.
Крім проблем з укладанням договорів з Нафтогазом, бюджетники зіткнулися з ще однією - діючі постачальники газу, які не можуть поставити газ за пільговою ціною - 16,5 тис грн за тис куб м, а пропонують поставку по 30-45 тис грн, навмисне затягують процедуру розірання діючих договорів.
Вони переслідують свої бізнес інтереси, адже якщо вони зараз розірвуть поточні договори і клієнти (бюджетні та комунальні організації) підуть до Нафтогазу, то повернути їх після зниження цін на газ буде неможливо.
Автор: Юрій Віннічук
Менше 10% бюджетних установ і організацій змогли укласти з "Нафтогаз Трейдинг" договори на закупівлю газу за пільговими цінами, які їм в меморандумі гарантував Офіс президента.
30 вересня під головуванням Президента Володимира Зеленського було підписано меморандум про не підвищення тарифів на опалення та на газ для населення та бюджетних установ.
Відповідно до підписаного меморандуму, ціна газу від "Нафтогаз Трейдинг" для бюджетних організацій та установ становила 16,55 тис. грн за тис. кубометрів (з урахуванням ПДВ та транспортуванням). Діє вона до грудня 2022 року.
Пройшов майже місяць і заявки на укладання договорів на закупівлю природного газу у "Нафтогаз Трейдинга" подали майже 2,5 тис. бюджетних установ.
Але тільки 225 пакетів документів було взято в роботу. Решту заявок було відхилено по причині нібито проблем з документами або неповних даних в документах.
Це при тому, що договори на поставку газу з "Нафтогаз Трейдингом" планують підписати 12,5 тисячі бюджетників.
З такими темпами у більшості бюджетних організацій, які використовують автономне опалення, опалювальний сезон почнеться не скоро. А мова йде про лікарні, школи, дитячі садки, військові частини тощо. У жовтні багато навчальних заклад вирішили почати канікули раніше або продовжити їх на кілька тижнів не тільки через ріст захворюваності на Covid-19, але і через ситуацію з газом. Однак лікарні або військові частини на канікули піти не можуть.
Крім проблем з укладанням договорів з Нафтогазом, бюджетники зіткнулися з ще однією - діючі постачальники газу, які не можуть поставити газ за пільговою ціною - 16,5 тис грн за тис куб м, а пропонують поставку по 30-45 тис грн, навмисне затягують процедуру розірання діючих договорів.
Вони переслідують свої бізнес інтереси, адже якщо вони зараз розірвуть поточні договори і клієнти (бюджетні та комунальні організації) підуть до Нафтогазу, то повернути їх після зниження цін на газ буде неможливо.
Автор: Юрій Віннічук
Чому українцям виставляють додаткові рахунки за газ
Споживачі газу по всій Україні протягом року отримують платіжки з завищеними обсягами споживання, за які постачальник вимагає сплатити.
В платіжках з'явилася додаткова графа "планові нарахування", куди постачальники вписують борг за неспожиті обсяги газу. Зазвичай постачальники додатково просять заплатити за 10-30 кубів газу. При цьому фактичний спожитий обсяг газу був меншим, пише Kosatka Media.
Одні споживачі ігнорують ці донарахування і сплачують за газ по лічильнику, а інші погоджуються сплатити за додатково нараховані обсяги, адже через борги можуть втратити субсидію.
Платіжки з плановими донарахуваннями за газ в діапазоні 300-500 грн і більше щомісяця приходять споживачам в різних областях. Наприклад, такі платіжки надсилає "Хмельницькгаз Збут" у Хмельницькій області, у Запорізькій борги за газ, який споживачі не споживали, донараховує "Запоріжгаз Збут". У Чернігівській області споживачі отримують аналогічні "листи щастя" від "Чернігівгаз Збуту".
Ці постачальники газу входять в групу "Йе Енергія" олігарха Дмитра Фірташа. Йому ж належить і більшість облгазів в Україні, які працюють під брендом "Регіональна газова компанія" і розподіляють 70% газу в країні.
Однак рахунки з додатковими обсягами газу виставляють не тільки постачальники Фірташа.
В енергетичному регуляторі — Нацкомісії, що здійснює регулювання в сферах енергетики так комунальних послуг кажуть, що така ситуація у більшості постачальників газу. Але реагують якось дуже повільно, адже платіжки з додатковими обсягами споживачі отримують ще з весни. Звідки у платіжках українців масово беруться «зайві» кубометри, в НКРЕКП розраховують дізнатися у 2022 році – за результатами перевірок діяльності облгазів за 2021 рік.
Звідки беруться борги за газ, який не було спожито? Дані про обсяги спожитого газу споживачі передають облгазам, а ті пересилають їх постачальникам газу.
І саме на цьому етапі дані про фактично спожиті обсяги газу губляться. При цьому не має значення, яким чином споживач передає дані — по телефону, СМС, чи Viber.
А оскільки даних про спожитий обсяг газу немає, то споживачу виставляється рахунок за середню кількість кубів, які він міг би використати.
Постачальники газу так роблять, оскільки за допомогою планових нарахувань можна закрити касові розриви за рахунок споживачів, а не банківських кредитів, за які потрібно сплачувати відсотки.
Що робити споживачам? Сплачувати за газ по лічильнику, а також звернутися до облгазу (оператора ГРМ) і наполегливо вимагати провести перерахунок згідно з фактично спожитими обсягами, адже через борги можна втратити субсидію.
А також потрібно написати скаргу в НКРЕКП. Зробити це можна в довільній формі.
"У разі простроченої понад три місяці заборгованості за спожитий газ, загальна сума якої перевищує 340 грн, – житлова субсидія на наступний сезон призначатися не буде", – йдеться у повідомленні "Запоріжгаз Збуту".
Споживачі газу по всій Україні протягом року отримують платіжки з завищеними обсягами споживання, за які постачальник вимагає сплатити.
В платіжках з'явилася додаткова графа "планові нарахування", куди постачальники вписують борг за неспожиті обсяги газу. Зазвичай постачальники додатково просять заплатити за 10-30 кубів газу. При цьому фактичний спожитий обсяг газу був меншим, пише Kosatka Media.
Одні споживачі ігнорують ці донарахування і сплачують за газ по лічильнику, а інші погоджуються сплатити за додатково нараховані обсяги, адже через борги можуть втратити субсидію.
Платіжки з плановими донарахуваннями за газ в діапазоні 300-500 грн і більше щомісяця приходять споживачам в різних областях. Наприклад, такі платіжки надсилає "Хмельницькгаз Збут" у Хмельницькій області, у Запорізькій борги за газ, який споживачі не споживали, донараховує "Запоріжгаз Збут". У Чернігівській області споживачі отримують аналогічні "листи щастя" від "Чернігівгаз Збуту".
Ці постачальники газу входять в групу "Йе Енергія" олігарха Дмитра Фірташа. Йому ж належить і більшість облгазів в Україні, які працюють під брендом "Регіональна газова компанія" і розподіляють 70% газу в країні.
Однак рахунки з додатковими обсягами газу виставляють не тільки постачальники Фірташа.
В енергетичному регуляторі — Нацкомісії, що здійснює регулювання в сферах енергетики так комунальних послуг кажуть, що така ситуація у більшості постачальників газу. Але реагують якось дуже повільно, адже платіжки з додатковими обсягами споживачі отримують ще з весни. Звідки у платіжках українців масово беруться «зайві» кубометри, в НКРЕКП розраховують дізнатися у 2022 році – за результатами перевірок діяльності облгазів за 2021 рік.
Звідки беруться борги за газ, який не було спожито? Дані про обсяги спожитого газу споживачі передають облгазам, а ті пересилають їх постачальникам газу.
І саме на цьому етапі дані про фактично спожиті обсяги газу губляться. При цьому не має значення, яким чином споживач передає дані — по телефону, СМС, чи Viber.
А оскільки даних про спожитий обсяг газу немає, то споживачу виставляється рахунок за середню кількість кубів, які він міг би використати.
Постачальники газу так роблять, оскільки за допомогою планових нарахувань можна закрити касові розриви за рахунок споживачів, а не банківських кредитів, за які потрібно сплачувати відсотки.
Що робити споживачам? Сплачувати за газ по лічильнику, а також звернутися до облгазу (оператора ГРМ) і наполегливо вимагати провести перерахунок згідно з фактично спожитими обсягами, адже через борги можна втратити субсидію.
А також потрібно написати скаргу в НКРЕКП. Зробити це можна в довільній формі.
"У разі простроченої понад три місяці заборгованості за спожитий газ, загальна сума якої перевищує 340 грн, – житлова субсидія на наступний сезон призначатися не буде", – йдеться у повідомленні "Запоріжгаз Збуту".
Як змінився законопроект 5600 перед прийняттям?
Компроміс з Ахметовим і мінус половина очікуваного ефекту наповнення бюджету
Поговорили з головою Податкового Комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим.
Доповідаємо про долю другої за каденцію Володимира Зеленського глобальної зміни gодаткових умов – законопроекту 5600.
1. По збільшенню податкового навантаження на гірничозбагачувальні комбінати (ГЗК), що видобувають залізну руду, "прийшли до компромісу".
Про зміни в рамках цього "компромісу" ми писали раніше.
База оподаткування буде змінена із собівартості видобутку на вартість руди index China. Мінус фрахт судна (близько $20 на тоні) і внутрішня українська логістика (мінус $10 на тоні).
Ставки ренти: 10% при ціні вище $200/т, 5% - при ціні від $100 до $200 за тону, 3,5% при ціні нижче $100/т.
ГЗК показали депутатам розрахунки, що при ціні нижче $70/т, експорт руди перестає бути рентабельним.
Ми таких цифр не бачили. Зате бачимо прибутки Метінвесту всі останні роки.
За підрахунками Комітету, при ціні руди нижче $80/т, бюджет буде отримувати менше надходжень від ренти, ніж за існуючої моделі.
У вересні ціна на руду була близько $120/т.
Близько 60% залізної руди в країні видобуває і експортує Метінвест Ріната Ахметова.
Другим найбільшим експортером є Ferrexpo Костянтина Жеваго.
2. В 5600 зберігається норма, яка робить неможливим використання системи єдиного податку 4-ї групи для агропідприємств з виробництва курятини та яєць.
Ця норма має змусити платити більше податків МХП Юрія Косюка – лідера з виробництва курятини та Укрлендфармінг Олега Бахматюка – лідера з виробництва яєць.
3. Від введення акцизу у 3,2% на "зелену" генерацію відмовились через потенційну загрозу судових позовів "зелених" інвесторів в міжнародні арбітражі.
"Ризики виплат по судових рішеннях перевищують потенційну вигоду бюджету", - охарактеризував компроміс Гетманцев.
Найбільшим оператором зеленої генерації в країні є група ДТЕК Ахметова із часткою близько 24%.
3. Зберігається норма про Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) на землю.
Від ліміту площі в 0,5 га відмовились.
Суть норми в тому, що будь-яка с/г земля, яка знаходиться за межами населених пунктів буде оподатковуватись МПЗ не менше 5% від її Нормативно-грошової оцінки (НГО).
Це спрямовано проти великої кількості аграріїв, які використовують землю, не сплачуючи податки.
Норму пролобіювали великі агрохолдинги, які податки вимушені платити.
4. Змінена норма про податок на продаж нерухомості.
Вона була спрямована проти схеми "колхоз", коли житло в новобудовах продавав не забудовник, а найняті ним фізоособи без сплати податків.
Тепер, якщо фізособа перепродає нерухомість другий раз за рік, вона має сплатити 5% від вартості.
Якщо перепродає третій раз за рік, то має сплатити 18% податку від різниці між сумою купівлі і продажу.
5. Із законопроєкту відкликана норма про оподаткування автомобілів дорожче $50 тис.
Норму відкликав Мінфін, який був її ініціатором.
В цілому, від першого до другого читання, ефект надходжень в бюджет від прийняття 5600 знизився з 50 млрд грн до 25 млрд грн на рік.
Найбільше "зекономлять" структури Ріната Ахметова, для яких були пом'якшені оподаткування видобутку залізної руди, зберігання твердих відходів ГЗК та скасовано акциз на "зелену" генерацію.
Докладно читайте найближчим часом в інтерв'ю Гетманцева на Цензор.НЕТ.
Автор: Сергій Головньов
Компроміс з Ахметовим і мінус половина очікуваного ефекту наповнення бюджету
Поговорили з головою Податкового Комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим.
Доповідаємо про долю другої за каденцію Володимира Зеленського глобальної зміни gодаткових умов – законопроекту 5600.
1. По збільшенню податкового навантаження на гірничозбагачувальні комбінати (ГЗК), що видобувають залізну руду, "прийшли до компромісу".
Про зміни в рамках цього "компромісу" ми писали раніше.
База оподаткування буде змінена із собівартості видобутку на вартість руди index China. Мінус фрахт судна (близько $20 на тоні) і внутрішня українська логістика (мінус $10 на тоні).
Ставки ренти: 10% при ціні вище $200/т, 5% - при ціні від $100 до $200 за тону, 3,5% при ціні нижче $100/т.
ГЗК показали депутатам розрахунки, що при ціні нижче $70/т, експорт руди перестає бути рентабельним.
Ми таких цифр не бачили. Зате бачимо прибутки Метінвесту всі останні роки.
За підрахунками Комітету, при ціні руди нижче $80/т, бюджет буде отримувати менше надходжень від ренти, ніж за існуючої моделі.
У вересні ціна на руду була близько $120/т.
Близько 60% залізної руди в країні видобуває і експортує Метінвест Ріната Ахметова.
Другим найбільшим експортером є Ferrexpo Костянтина Жеваго.
2. В 5600 зберігається норма, яка робить неможливим використання системи єдиного податку 4-ї групи для агропідприємств з виробництва курятини та яєць.
Ця норма має змусити платити більше податків МХП Юрія Косюка – лідера з виробництва курятини та Укрлендфармінг Олега Бахматюка – лідера з виробництва яєць.
3. Від введення акцизу у 3,2% на "зелену" генерацію відмовились через потенційну загрозу судових позовів "зелених" інвесторів в міжнародні арбітражі.
"Ризики виплат по судових рішеннях перевищують потенційну вигоду бюджету", - охарактеризував компроміс Гетманцев.
Найбільшим оператором зеленої генерації в країні є група ДТЕК Ахметова із часткою близько 24%.
3. Зберігається норма про Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) на землю.
Від ліміту площі в 0,5 га відмовились.
Суть норми в тому, що будь-яка с/г земля, яка знаходиться за межами населених пунктів буде оподатковуватись МПЗ не менше 5% від її Нормативно-грошової оцінки (НГО).
Це спрямовано проти великої кількості аграріїв, які використовують землю, не сплачуючи податки.
Норму пролобіювали великі агрохолдинги, які податки вимушені платити.
4. Змінена норма про податок на продаж нерухомості.
Вона була спрямована проти схеми "колхоз", коли житло в новобудовах продавав не забудовник, а найняті ним фізоособи без сплати податків.
Тепер, якщо фізособа перепродає нерухомість другий раз за рік, вона має сплатити 5% від вартості.
Якщо перепродає третій раз за рік, то має сплатити 18% податку від різниці між сумою купівлі і продажу.
5. Із законопроєкту відкликана норма про оподаткування автомобілів дорожче $50 тис.
Норму відкликав Мінфін, який був її ініціатором.
В цілому, від першого до другого читання, ефект надходжень в бюджет від прийняття 5600 знизився з 50 млрд грн до 25 млрд грн на рік.
Найбільше "зекономлять" структури Ріната Ахметова, для яких були пом'якшені оподаткування видобутку залізної руди, зберігання твердих відходів ГЗК та скасовано акциз на "зелену" генерацію.
Докладно читайте найближчим часом в інтерв'ю Гетманцева на Цензор.НЕТ.
Автор: Сергій Головньов
Причини і наслідки "вугільної кризи" в Україні напередодні зими
Поспілкувались з усіма сторонами енергетичного ринку про причини, масштаби і наслідки сьогоднішньої ситуації із запасами вугілля.
Тезами:
1. Які причини летального дефіциту вугілля перед зимою 2021-2022 років?
- Холодна зима 2020-2021 років і сезонна незбалансованість енергосистеми
- Хронічний дефіцит обігових коштів в державному Центренерго внаслідок управління компанією групою Ігоря Коломойського до початку 2021 року
- експорт електроенергії в Європу з ДТЕК Бурштинська ТЕС
- липневий бум виробітку електроенергії станціями ДТЕК для розрахунку з кредиторами
- зниження видобутку на ДТЕК Павлоградвугілля через вичерпання ресурсів двох шахт і на державних шахтах через не ефективне управління
- подорожчання енергоресурсів в 2021 році
2. Як можна було накопичити вугілля?
- скасувати мито на імпорт вугілля із РФ в 2021 році
- дозволити імпорт електроенергії із РФ і Білорусі влітку 2021 року
3. Хто винен в нинішній ситуації?
- президент Володимир Зеленський (пішов на поводу у ДТЕК у питання протекціонізму)
- прем'єр Денис Шмигаль (так само)
- міністр енергетики Герман Галущенко (замовчував проблему до останнього моменту)
- керівництво Центренерго і Фонду держмайна, якому воно підпорядковане (не змогли знайти кошти і закупити вугілля)
- ДТЕК Ріната Ахметова (лобіював заборону імпорту електроенергії і мито на імпорт вугілля з РФ)
4. Чого хоче ДТЕК Ахметова?
- "похоронити" рейтинг Володимира Зеленського цією зимою через можливі відключення електроенергії
- відтермінувати синхронізацію української енергосистеми з європейською
5. Як замістити вугільну генерацію?
- або імпортом електроенергії з РФ та Білорусі (наразі РФ його блокує)
- або спалювання критичного дорогого природного газу (питання - чи вистачить його)
Без імпорту вугілля на ТЕС в ОЕС України закінчиться приблизно через 2,5 місяці.
На Луганській ТЕС - через 1,5 місяці без можливості його підвезти зі сторони України.
Тобто, в січні 2022 року буде гаряче.
Докладно тут
Поспілкувались з усіма сторонами енергетичного ринку про причини, масштаби і наслідки сьогоднішньої ситуації із запасами вугілля.
Тезами:
1. Які причини летального дефіциту вугілля перед зимою 2021-2022 років?
- Холодна зима 2020-2021 років і сезонна незбалансованість енергосистеми
- Хронічний дефіцит обігових коштів в державному Центренерго внаслідок управління компанією групою Ігоря Коломойського до початку 2021 року
- експорт електроенергії в Європу з ДТЕК Бурштинська ТЕС
- липневий бум виробітку електроенергії станціями ДТЕК для розрахунку з кредиторами
- зниження видобутку на ДТЕК Павлоградвугілля через вичерпання ресурсів двох шахт і на державних шахтах через не ефективне управління
- подорожчання енергоресурсів в 2021 році
2. Як можна було накопичити вугілля?
- скасувати мито на імпорт вугілля із РФ в 2021 році
- дозволити імпорт електроенергії із РФ і Білорусі влітку 2021 року
3. Хто винен в нинішній ситуації?
- президент Володимир Зеленський (пішов на поводу у ДТЕК у питання протекціонізму)
- прем'єр Денис Шмигаль (так само)
- міністр енергетики Герман Галущенко (замовчував проблему до останнього моменту)
- керівництво Центренерго і Фонду держмайна, якому воно підпорядковане (не змогли знайти кошти і закупити вугілля)
- ДТЕК Ріната Ахметова (лобіював заборону імпорту електроенергії і мито на імпорт вугілля з РФ)
4. Чого хоче ДТЕК Ахметова?
- "похоронити" рейтинг Володимира Зеленського цією зимою через можливі відключення електроенергії
- відтермінувати синхронізацію української енергосистеми з європейською
5. Як замістити вугільну генерацію?
- або імпортом електроенергії з РФ та Білорусі (наразі РФ його блокує)
- або спалювання критичного дорогого природного газу (питання - чи вистачить його)
Без імпорту вугілля на ТЕС в ОЕС України закінчиться приблизно через 2,5 місяці.
На Луганській ТЕС - через 1,5 місяці без можливості його підвезти зі сторони України.
Тобто, в січні 2022 року буде гаряче.
Докладно тут
Як розподілиться перетин для імпорту електроенергії з Білорусі
Виявилось, що добовий перетин для імпорту електроенергії з Білорусі на 3 листопада купила трейдерська компанія "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка.
Цей бізнесмен раніше очолював Д.Трейдинг з групи ДТЕК Ріната Ахметова.
На шоу у Шустера Бутенко називав трейдрів спекулянтами. А імпорт електроенергії критикував через те, що він "вбиває вітчизняного виробника". Тобто - генерацію ДТЕК.
Тепер Бутенко сам став трейдером, яких лаяв в ефірі телеканала Ахметова.
Нижче докладно про те, як поділять між собою перетин трейдер Бутенко та Енергоатом, який викупив його на місячному аукціоні. І чи буде взагалі імпорт з Білорусі?
Безоплатно піаримо конкурентний нам канал. Його веде колега з Економправди Микола Топалов.
Підписуйтесь, кому цікава енергетика.
Ми не ДТЕК. Ми за конкуренцію)
Виявилось, що добовий перетин для імпорту електроенергії з Білорусі на 3 листопада купила трейдерська компанія "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка.
Цей бізнесмен раніше очолював Д.Трейдинг з групи ДТЕК Ріната Ахметова.
На шоу у Шустера Бутенко називав трейдрів спекулянтами. А імпорт електроенергії критикував через те, що він "вбиває вітчизняного виробника". Тобто - генерацію ДТЕК.
Тепер Бутенко сам став трейдером, яких лаяв в ефірі телеканала Ахметова.
Нижче докладно про те, як поділять між собою перетин трейдер Бутенко та Енергоатом, який викупив його на місячному аукціоні. І чи буде взагалі імпорт з Білорусі?
Безоплатно піаримо конкурентний нам канал. Його веде колега з Економправди Микола Топалов.
Підписуйтесь, кому цікава енергетика.
Ми не ДТЕК. Ми за конкуренцію)
Forwarded from TOP ENERGY
#поясню
⚡️Что происходит вокруг импорта электроэнергии
Сегодня стало известно, что созданный летом текущего года трейдер «ТЭТ групп», принадлежащий Виталию Бутенко - бывшему гендиректору Д.Трейдинг Рината Ахметова - выкупил 400 МВт мощности на все часы импорта электроэнергии из Беларуси на 3 ноября.
▪️Как такое возможно с учетом результатов пятничных аукционов, в которых почти весь объем месячного сечения – 885 из 900 МВт – с Беларусью выкупил государственный «Энергоатом»?
После победы на аукционе атом должен был подать торговые графики по импорту. Если к установленному времени этого не сделано, то «Укрэнерго» понимает, что у них нет объемов, и повторно выставляет объем на суточные аукционы.
Доходы от их проведения – дополнительные деньги для «Укрэнерго». Но по моей информации, сечение «ТЭТ групп» получил бесплатно.
▪️Заплатил ли за сечение «Энергоатом»? Поговаривают, что пока компания этого не сделала.
▪️Сколько должны заплатить? Сумма определяется по формуле: сечение – 885 МВт – умножаем на 24 часа, умножаем на 30 дней, и на цену, по которой закрылся аукцион – 601 грн. Общая сумма – почти 400 млн гривен.
▪️Будут ли требовать деньги с атома? «Укрэнерго» планирует провести претензионную работу в этом направлении. Выиграли сечение – будьте добры, оплачивайте.
Но есть два нюанса.
Первый – владельцу сечения компенсируется сумма, вырученная на суточном аукционе, но не более чем цена месячного аукциона. Сегодняшний завершился на цене 0 грн. То есть компенсации не будет.
При этом обязательства по оплате сечения, полученного на месячном аукционе, остаются обязательными к выполнению.
Второй – системный оператор может вернуть деньги еще и в случае, если сам по каким-то причинам вводит диспетчерские ограничения и «режет» график, поданный контрагентом.
До решения вопроса с долгами «Энергоатом» могут не допустить к аукционному сечению.
▪️Почему госкомпания не заплатила за сечение? Потому что понимают, что это будут невосполнимые затраты. При чем достаточно большие.
▪️Почему атом не подал торговые графики? Причина – отсутствие объемов с белорусской стороны.
По слухам, представители компании после официального визита в Минск рассказывали о существовании договоренности о поставках по прямым договорам. Судя по всему, таких договоренностей на самом деле не было.
▪️Какой выход? Теперь «Энергоатом» должен либо начать подавать графики по импорту, для чего нужны объемы, либо «Укрэнерго» продолжит выставлять объемы на посуточные аукционы.
▪️Будут ли поставки 3 ноября? Сложный вопрос. Если белорусы пойдут по пути аукционов, о чем ходили неофициальные разговоры ранее, то к 3 ноября успеть вряд ли получится. Аукцион – достаточно длительная процедура.
▪️Какие еще есть варианты? Существует сценарий с подписанием двухсторонних договоров. Но это уже может свидетельствовать о политических договоренностях с белорусской стороной на наивысшем уровне.
Как я уже указывал, сегодняшнее сечение компании получили бесплатно, поэтому отсутствие импорта 3 ноября не грозит им большими убытками.
Но в целом все идет к тому, что поставок 3 ноября, с большой вероятностью, не будет.
В любом случае, все прояснится уже в ближайшее время.
Будем следить.
|TOP ENERGY|
⚡️Что происходит вокруг импорта электроэнергии
Сегодня стало известно, что созданный летом текущего года трейдер «ТЭТ групп», принадлежащий Виталию Бутенко - бывшему гендиректору Д.Трейдинг Рината Ахметова - выкупил 400 МВт мощности на все часы импорта электроэнергии из Беларуси на 3 ноября.
▪️Как такое возможно с учетом результатов пятничных аукционов, в которых почти весь объем месячного сечения – 885 из 900 МВт – с Беларусью выкупил государственный «Энергоатом»?
После победы на аукционе атом должен был подать торговые графики по импорту. Если к установленному времени этого не сделано, то «Укрэнерго» понимает, что у них нет объемов, и повторно выставляет объем на суточные аукционы.
Доходы от их проведения – дополнительные деньги для «Укрэнерго». Но по моей информации, сечение «ТЭТ групп» получил бесплатно.
▪️Заплатил ли за сечение «Энергоатом»? Поговаривают, что пока компания этого не сделала.
▪️Сколько должны заплатить? Сумма определяется по формуле: сечение – 885 МВт – умножаем на 24 часа, умножаем на 30 дней, и на цену, по которой закрылся аукцион – 601 грн. Общая сумма – почти 400 млн гривен.
▪️Будут ли требовать деньги с атома? «Укрэнерго» планирует провести претензионную работу в этом направлении. Выиграли сечение – будьте добры, оплачивайте.
Но есть два нюанса.
Первый – владельцу сечения компенсируется сумма, вырученная на суточном аукционе, но не более чем цена месячного аукциона. Сегодняшний завершился на цене 0 грн. То есть компенсации не будет.
При этом обязательства по оплате сечения, полученного на месячном аукционе, остаются обязательными к выполнению.
Второй – системный оператор может вернуть деньги еще и в случае, если сам по каким-то причинам вводит диспетчерские ограничения и «режет» график, поданный контрагентом.
До решения вопроса с долгами «Энергоатом» могут не допустить к аукционному сечению.
▪️Почему госкомпания не заплатила за сечение? Потому что понимают, что это будут невосполнимые затраты. При чем достаточно большие.
▪️Почему атом не подал торговые графики? Причина – отсутствие объемов с белорусской стороны.
По слухам, представители компании после официального визита в Минск рассказывали о существовании договоренности о поставках по прямым договорам. Судя по всему, таких договоренностей на самом деле не было.
▪️Какой выход? Теперь «Энергоатом» должен либо начать подавать графики по импорту, для чего нужны объемы, либо «Укрэнерго» продолжит выставлять объемы на посуточные аукционы.
▪️Будут ли поставки 3 ноября? Сложный вопрос. Если белорусы пойдут по пути аукционов, о чем ходили неофициальные разговоры ранее, то к 3 ноября успеть вряд ли получится. Аукцион – достаточно длительная процедура.
▪️Какие еще есть варианты? Существует сценарий с подписанием двухсторонних договоров. Но это уже может свидетельствовать о политических договоренностях с белорусской стороной на наивысшем уровне.
Как я уже указывал, сегодняшнее сечение компании получили бесплатно, поэтому отсутствие импорта 3 ноября не грозит им большими убытками.
Но в целом все идет к тому, что поставок 3 ноября, с большой вероятностью, не будет.
В любом случае, все прояснится уже в ближайшее время.
Будем следить.
|TOP ENERGY|
Стала відома формула розрахунку рентного податку на залізну руду
Метінвест Ахметова, Ferrexpo Жеваго та інші в наступному році заплатять ренти на $40 млн менше
Згідно останніх прогнозів Barclays та JP Morgan, в 2022 – 2023 роках ціна залізної руди коливатиметься в межах $85 - $105 за тону.
Тобто, ціни в $220 за тону, яка була цього літа, вже ніхто не очікує.
Як ми вже не раз писали, Рада готується до прийняття проекту закону 5600, який вносить зміни в Податковий кодекс.
Крім всього іншого, від початку в ньому була закладена концепція підвищення ставок рентного податку на видобуток залізної руди.
Базою оподаткування мала стати ціна руди в Китаї – Index China.
Були закладені такі ставки:
10% при ціні руди вище $200/т,
5% - при ціні від $100 до $200,
3,5% при ціні нижче $100/т.
Але до другого читання, під тиском лобістів Ріната Ахметова, в проект були внесені правки.
З бази оподаткування відняли фрахт судна та вартість перевезення залізничним транспортом по Україні.
Крім того, застосували понижуючий коефіцієнт на вологість руди – 0,9.
Ми отримали складові формули для обрахування ренти на зараз:
Поточна ціна руди $105, мінус фрахт судна $28,55, мінус доставка по Україні $10, множимо на коефіцієнт вологості 0,9 та на ставку ренти 5% (ціна вище $100).
Виходить, з кожної тони гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) заплатять близько $3.
За існуючими нормами, оподатковується собівартість видобутку – близько $30 на тоні.
11% якщо ціна нижче $70/т,
12% якщо ціна вище $70/т.
Тобто, зараз ГЗК платять: $30 на 12%, буде $3,6 з тони.
Математика підказує, що за формулою в 5600 бюджет буде отримувати більше ніж зараз, якщо ціна руди перевалить за $118/т.
Таких прогнозів, наразі, немає.
За даними Concorde Capital в 2020 році в Україні були видобуто 72 млн тон залізорудної сировини (ЗРС), з яких 46,2 млн тон пішли на експорт.
Не складно порахувати, що при умовно незмінних обсягах видобутку руди, за існуючих ставок бюджет отримає близько $260 млн ренти.
А за формулою в 5600 бюджет отримає не більше $220 млн при поточних цінах.
Нагадаємо найбільші компанії, що видобувають залізну руду в Україні:
Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського (близько 60% видобутку, включи ЗЗРК де Ахметов – акціонер разом зі словаками)
Ferrexpo Костянтина Жеваго
АМКР індійця Лакшмі Міттала
КЗРК Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського
Суха Балка Олександра Ярославського
Монополіст
Метінвест Ахметова, Ferrexpo Жеваго та інші в наступному році заплатять ренти на $40 млн менше
Згідно останніх прогнозів Barclays та JP Morgan, в 2022 – 2023 роках ціна залізної руди коливатиметься в межах $85 - $105 за тону.
Тобто, ціни в $220 за тону, яка була цього літа, вже ніхто не очікує.
Як ми вже не раз писали, Рада готується до прийняття проекту закону 5600, який вносить зміни в Податковий кодекс.
Крім всього іншого, від початку в ньому була закладена концепція підвищення ставок рентного податку на видобуток залізної руди.
Базою оподаткування мала стати ціна руди в Китаї – Index China.
Були закладені такі ставки:
10% при ціні руди вище $200/т,
5% - при ціні від $100 до $200,
3,5% при ціні нижче $100/т.
Але до другого читання, під тиском лобістів Ріната Ахметова, в проект були внесені правки.
З бази оподаткування відняли фрахт судна та вартість перевезення залізничним транспортом по Україні.
Крім того, застосували понижуючий коефіцієнт на вологість руди – 0,9.
Ми отримали складові формули для обрахування ренти на зараз:
Поточна ціна руди $105, мінус фрахт судна $28,55, мінус доставка по Україні $10, множимо на коефіцієнт вологості 0,9 та на ставку ренти 5% (ціна вище $100).
Виходить, з кожної тони гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) заплатять близько $3.
За існуючими нормами, оподатковується собівартість видобутку – близько $30 на тоні.
11% якщо ціна нижче $70/т,
12% якщо ціна вище $70/т.
Тобто, зараз ГЗК платять: $30 на 12%, буде $3,6 з тони.
Математика підказує, що за формулою в 5600 бюджет буде отримувати більше ніж зараз, якщо ціна руди перевалить за $118/т.
Таких прогнозів, наразі, немає.
За даними Concorde Capital в 2020 році в Україні були видобуто 72 млн тон залізорудної сировини (ЗРС), з яких 46,2 млн тон пішли на експорт.
Не складно порахувати, що при умовно незмінних обсягах видобутку руди, за існуючих ставок бюджет отримає близько $260 млн ренти.
А за формулою в 5600 бюджет отримає не більше $220 млн при поточних цінах.
Нагадаємо найбільші компанії, що видобувають залізну руду в Україні:
Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського (близько 60% видобутку, включи ЗЗРК де Ахметов – акціонер разом зі словаками)
Ferrexpo Костянтина Жеваго
АМКР індійця Лакшмі Міттала
КЗРК Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського
Суха Балка Олександра Ярославського
Монополіст
Імпорт електроенергії з Білорусі в Україну розпочнеться 5 листопада. Імпортер - ТЕТ Груп екс-менеджера Ахметова
Білоруська сторона погодилась розпочати продаж електроенергії в Україну потужністю 400 МВт з 5 листопада. Імпортером стане компанія "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка, колишнього трейдера з групи ДТЕК Ріната Ахметова.
Передбачається, що "ТЕТ Груп" буде викупати відповідну потужність на добових аукціонах Укренерго з розподілу міждержавного перетину.
Сьогодні в другій половині дня 2 листопада системний оператор НЕК Укренерго запросив аварійну допомогу з Білорусі.
27 жовтня пройшов місячний аукціон з розподілу перетину для імпорту електроенергії з Білорусі в Україну. Найбільшим переможцем аукціону з обсягом 885 МВт з 900 МВт можливих став державний оператор АЕС – НАЕК "Енергоатом". Але з 1 листопада імпорт електроенергії ні з Білорусі, ні з Росії не розпочався.
Перед опалювальним сезоном 2021-2022 років українські ТЕС мають найнижчі запаси вугілля на складах за всю історію. Станом на кінець жовтня – 542 тис тон замість необхідних 2,5 млн тон.
Коли Бутенко працював в ДТЕК, він називав трейдрів спекулянтами. А імпорт електроенергії критикував через те, що він "вбиває вітчизняного виробника". Тобто - генерацію ДТЕК. Тепер Бутенко сам трейдер-імпортер.
Монополіст
Білоруська сторона погодилась розпочати продаж електроенергії в Україну потужністю 400 МВт з 5 листопада. Імпортером стане компанія "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка, колишнього трейдера з групи ДТЕК Ріната Ахметова.
Передбачається, що "ТЕТ Груп" буде викупати відповідну потужність на добових аукціонах Укренерго з розподілу міждержавного перетину.
Сьогодні в другій половині дня 2 листопада системний оператор НЕК Укренерго запросив аварійну допомогу з Білорусі.
27 жовтня пройшов місячний аукціон з розподілу перетину для імпорту електроенергії з Білорусі в Україну. Найбільшим переможцем аукціону з обсягом 885 МВт з 900 МВт можливих став державний оператор АЕС – НАЕК "Енергоатом". Але з 1 листопада імпорт електроенергії ні з Білорусі, ні з Росії не розпочався.
Перед опалювальним сезоном 2021-2022 років українські ТЕС мають найнижчі запаси вугілля на складах за всю історію. Станом на кінець жовтня – 542 тис тон замість необхідних 2,5 млн тон.
Коли Бутенко працював в ДТЕК, він називав трейдрів спекулянтами. А імпорт електроенергії критикував через те, що він "вбиває вітчизняного виробника". Тобто - генерацію ДТЕК. Тепер Бутенко сам трейдер-імпортер.
Монополіст
Офіс президента забов'яже Нафтогаз продавати облгазам газ для ВТВ за пільговою ціною
Оператори газорозподільних мереж (облгази) хочуть в три-чотири рази підняти тарифи на розподіл газу.
Згідно з проектами нових тарифів на 2022, в середньому по країні оператори ГРМ хочуть підвищити тариф на розподіл з 1,44 до 4,14 грн за кубометр газу.
В Україні працює 43 оператори ГРМ, кожен з них у своєму регіоні є монополістом. З них - 20 працюють під брендом "Регіональної газової компанії" (РГК) олігарха Дмитра Фірташа і розподіляють приблизно 70% всього газу по країні.
Максимальне збільшення тарифів на розподіл пропонується Уманьгазом – на 400% до 8,91 грн за розподіл одного кубічного метру; Луганськгаз запропонував підняти – на 443% до 8,41 грн/куб; Одесагаз – на 438% до 4,52 грн/куб; Харківгаз – на 300% до 5,37 грн/куб. На 200% тариф на розподіл запропонували підняти 15 операторів ГРМ, а на 100% - 16 операторів ГРМ.
Необхідність збільшення в кілька разів тарифів на розподіл газу облгази пояснюють різким зростанням цін на природній газ, який вони використовують для покриття виробничо-технологічних втрат (ВТВ).
ВТВ – це газ, який витрачається в процесі регулювання тиску в мережах для доставки палива до споживача. Сюди ж включені втрати газу, які виникають від перепаду температури (так звані температурні коефіцієнти). ВТВ - найбільша складова витрат облгазів, становить більше 40%. Щороку в мережах облгазів "втрачається" 1,4 млрд куб м газу. Відповідно аналогічний обсяг газу їм потрібно відкупити за гроші, які закладені в тарифі на розподіл.
Тарифи на розподіл газу регулюються державою. Їх щороку затверджує Нацкомісія з регулювання енергетики та компослуг. НКРЕКП повідомила, що обґрунтованість пропозицій облгазів ще не перевірялася і тарифи для них не затверджувались. За розрахунками НКРЕКП, підвищення тарифів облгазів не може перевищувати рівня інфляції.
Втім, вартість природного газу за рік зросла більш як на 300%. Тому якщо оператори ГРМ не зможуть купувати газ для ВТВ, вони будуть відбирати його із газотранспортної системи (ГТС) і продовжувати нарощувати мільярдні боргу перед Оператором ГТС (ОГТСУ). Загальний борг облгазів перед ОГТСУ за відібраний газ для ВТВ становить 11 млрд грн.
Що буде з тарифом на розподіл газу? В Офісі президента вирішили продавати газ для облгазів за пільговою фіксованою ціною. Мова йде про продаж 1,4 млрд куб м газу по ціні 7,42 грн/куб м.
Передбачається, що оператори ГРМ підпишуть відповідні договори з ГПК "Нафтогаз Трейдинг". За алогічною ціною газ уже отримують від "Нафтогаз Трейдинг" підприємства теплокомуненерго для виробництва тепла для населення, а також постачальники пального для побутових споживачів.
Для того, щоб кошти на ВТВ не були витрачені власниками операторів ГРМ за своїм бажанням, в жовтні уряд ввів для них спецрахунки. Тепер кошти, що надходять від споживачів за послуги з розподілу природного газу, зараховуються виключно на рахунки зі спецрежимом використання, відкриті облгазами в уповноважених банках.
У свою чергу, банки зобов'язані перераховувати їх далі на рахунки облагазів та ОГТСУ згідно з затвердженими НКРЕКП нормативами розподілу цих коштів. Таким чином всі кошти, передбачені в тарифі на розподіл для ВТВ, мають потрапляти на рахунок Оператора ГТС, який балансує систему.
Монополіст
Оператори газорозподільних мереж (облгази) хочуть в три-чотири рази підняти тарифи на розподіл газу.
Згідно з проектами нових тарифів на 2022, в середньому по країні оператори ГРМ хочуть підвищити тариф на розподіл з 1,44 до 4,14 грн за кубометр газу.
В Україні працює 43 оператори ГРМ, кожен з них у своєму регіоні є монополістом. З них - 20 працюють під брендом "Регіональної газової компанії" (РГК) олігарха Дмитра Фірташа і розподіляють приблизно 70% всього газу по країні.
Максимальне збільшення тарифів на розподіл пропонується Уманьгазом – на 400% до 8,91 грн за розподіл одного кубічного метру; Луганськгаз запропонував підняти – на 443% до 8,41 грн/куб; Одесагаз – на 438% до 4,52 грн/куб; Харківгаз – на 300% до 5,37 грн/куб. На 200% тариф на розподіл запропонували підняти 15 операторів ГРМ, а на 100% - 16 операторів ГРМ.
Необхідність збільшення в кілька разів тарифів на розподіл газу облгази пояснюють різким зростанням цін на природній газ, який вони використовують для покриття виробничо-технологічних втрат (ВТВ).
ВТВ – це газ, який витрачається в процесі регулювання тиску в мережах для доставки палива до споживача. Сюди ж включені втрати газу, які виникають від перепаду температури (так звані температурні коефіцієнти). ВТВ - найбільша складова витрат облгазів, становить більше 40%. Щороку в мережах облгазів "втрачається" 1,4 млрд куб м газу. Відповідно аналогічний обсяг газу їм потрібно відкупити за гроші, які закладені в тарифі на розподіл.
Тарифи на розподіл газу регулюються державою. Їх щороку затверджує Нацкомісія з регулювання енергетики та компослуг. НКРЕКП повідомила, що обґрунтованість пропозицій облгазів ще не перевірялася і тарифи для них не затверджувались. За розрахунками НКРЕКП, підвищення тарифів облгазів не може перевищувати рівня інфляції.
Втім, вартість природного газу за рік зросла більш як на 300%. Тому якщо оператори ГРМ не зможуть купувати газ для ВТВ, вони будуть відбирати його із газотранспортної системи (ГТС) і продовжувати нарощувати мільярдні боргу перед Оператором ГТС (ОГТСУ). Загальний борг облгазів перед ОГТСУ за відібраний газ для ВТВ становить 11 млрд грн.
Що буде з тарифом на розподіл газу? В Офісі президента вирішили продавати газ для облгазів за пільговою фіксованою ціною. Мова йде про продаж 1,4 млрд куб м газу по ціні 7,42 грн/куб м.
Передбачається, що оператори ГРМ підпишуть відповідні договори з ГПК "Нафтогаз Трейдинг". За алогічною ціною газ уже отримують від "Нафтогаз Трейдинг" підприємства теплокомуненерго для виробництва тепла для населення, а також постачальники пального для побутових споживачів.
Для того, щоб кошти на ВТВ не були витрачені власниками операторів ГРМ за своїм бажанням, в жовтні уряд ввів для них спецрахунки. Тепер кошти, що надходять від споживачів за послуги з розподілу природного газу, зараховуються виключно на рахунки зі спецрежимом використання, відкриті облгазами в уповноважених банках.
У свою чергу, банки зобов'язані перераховувати їх далі на рахунки облагазів та ОГТСУ згідно з затвердженими НКРЕКП нормативами розподілу цих коштів. Таким чином всі кошти, передбачені в тарифі на розподіл для ВТВ, мають потрапляти на рахунок Оператора ГТС, який балансує систему.
Монополіст
Аргументи щодо зв'язку потенційного імпортера електроенергії ТЕТ Груп з ДТЕК Ахметова
Головним потенційним імпортером білоруської електроенергії (е/е) несподівано стала компанія ТЕТ Груп Віталія Бутенка, колишнього очільника Д.Трейдінг – трейдера групи ДТЕК Ріната Ахметова.
ТЕТ Груп взяла в Укренерго перетин 400 МВт на 3 листопада і 500 МВт на 4 листопада.
Джерела в уряді завіряли, що 5 листопада вона почне імпорт.
Але НАЕК Енергоатом, який на місячному аукціоні взяв перетин 850 МВт, подав графік на 5 листопада.
Тому ТЕТ Груп не отримав перетин.
Імпорту е/е з 5 листопада, швидше за все, не буде.
Ми вважаємо, що ТЕТ Груп – це структура, пов'язана з ДТЕК.
Використовує ресурси енергохолдингу, а на ринку електричної енергії буде діяти в його інтересах.
Чому?
1. Бутенко пішов з ДТЕК в липні цього року.
Ми писали, що причиною стала помилка прогнозування, коли Д.Трейдінг продав 1,4 млрд кубів газу ДТЕК Нафтогаз в Європі по форвардних контрактах з ціною кінця 2020 року.
Від цієї оборудки акціонер Рінат Ахметов недоотримав щонайменше 100 млн євро.
Вочевидь, рішення щодо продажу газу не могло бути прийняте без схвалення гендиректора ДТЕК Максима Тімченка.
Але треба було кимось пожертвувати. На вихід пішов Бутенко. Пішов без скандалів та конфліктів.
2. ТЕТ Груп була зареєстрована 20 липня, за день до звільнення Бутенка з ДТЕК.
Тобто, він створював цю компанію, ще працюючи в ДТЕК.
3. ТЕТ Груп від створення почала купувати е/е у ДТЕК Дніпроенерго та ДТЕК Східенерго.
Нагадаємо, що ДТЕК продає е/е на дискримінаційних для покупця умовах.
В них прописані велике фінзабезпечення, право продавця відмовитись від контракту без санкцій і таке інше.
Це робиться для того, щоб ніхто з "лівих" трейдерів не купував е/е ДТЕК.
4. Немає інформаційної компанії з боку медіа-машини Ахметова проти ТЕТ Груп.
Ще з 2020 року ДТЕК через ЗМІ та своїх лобістів (Людмила Буймістр, Олексій Кучеренко, Михайло Волинець) просував тезу про те, що імпорт "кришують" Андрій Герус та Валерій Тарасюк, тому що трейдери їм платять.
Зараз нічого подібного немає.
Смішно, що проти діяльності трейдерів на енергоринку та проти імпорту виступав і сам Бутенко.
5. Для ДТЕК неконтрольований імпорт е/е – величезна загроза монопольному становищу на енергоринку.
Конкуренція з боку декількох трейдерів-імпортерів може "придавити" ціну е/е на Ринку на добу наперед (РДН).
Вся епопея із глобальним дефіцитом е/е і вимаганням підвищення обмежень ціни до 8 грн/кВт-г, може виявитись марною.
6. Для здійснення імпорту з Білорусі компанії потрібно зробити передоплату на 10 днів.
В даному випадку потрібно до $10 млн.
Навряд чи Бутенко має у вільному доступі такі кошти.
Більш схоже, що "фінансове плече" йому підставив колишній роботодавець.
7. Поки не зрозуміло, які умови продажу будуть з білоруського боку.
Виглядає так, що ТЕТ Груп мала ексклюзивне право на імпорт з 5 листопада.
Бутенко не має такої адміністративної та фінансової ваги, щоб домовитись з білорусами про ексклюзив.
Проте, таку вагу має ДТЕК.
Білоруси хочуть продавати е/е в Україну. Головною перешкодою для цього є інформаційно-лобістська компанія ДТЕК.
ДТЕК міг сказати білорусам: "Дайте нам ексклюзивне право на імпорт, щоб ми контролювали ціну в Україні. І ми перестанемо його "збивати".
Але сам ДТЕК не може здійснювати імпорт через численні публічні заяви проти нього.
От і з'явився ТЕТ Груп.
Монополіст
Головним потенційним імпортером білоруської електроенергії (е/е) несподівано стала компанія ТЕТ Груп Віталія Бутенка, колишнього очільника Д.Трейдінг – трейдера групи ДТЕК Ріната Ахметова.
ТЕТ Груп взяла в Укренерго перетин 400 МВт на 3 листопада і 500 МВт на 4 листопада.
Джерела в уряді завіряли, що 5 листопада вона почне імпорт.
Але НАЕК Енергоатом, який на місячному аукціоні взяв перетин 850 МВт, подав графік на 5 листопада.
Тому ТЕТ Груп не отримав перетин.
Імпорту е/е з 5 листопада, швидше за все, не буде.
Ми вважаємо, що ТЕТ Груп – це структура, пов'язана з ДТЕК.
Використовує ресурси енергохолдингу, а на ринку електричної енергії буде діяти в його інтересах.
Чому?
1. Бутенко пішов з ДТЕК в липні цього року.
Ми писали, що причиною стала помилка прогнозування, коли Д.Трейдінг продав 1,4 млрд кубів газу ДТЕК Нафтогаз в Європі по форвардних контрактах з ціною кінця 2020 року.
Від цієї оборудки акціонер Рінат Ахметов недоотримав щонайменше 100 млн євро.
Вочевидь, рішення щодо продажу газу не могло бути прийняте без схвалення гендиректора ДТЕК Максима Тімченка.
Але треба було кимось пожертвувати. На вихід пішов Бутенко. Пішов без скандалів та конфліктів.
2. ТЕТ Груп була зареєстрована 20 липня, за день до звільнення Бутенка з ДТЕК.
Тобто, він створював цю компанію, ще працюючи в ДТЕК.
3. ТЕТ Груп від створення почала купувати е/е у ДТЕК Дніпроенерго та ДТЕК Східенерго.
Нагадаємо, що ДТЕК продає е/е на дискримінаційних для покупця умовах.
В них прописані велике фінзабезпечення, право продавця відмовитись від контракту без санкцій і таке інше.
Це робиться для того, щоб ніхто з "лівих" трейдерів не купував е/е ДТЕК.
4. Немає інформаційної компанії з боку медіа-машини Ахметова проти ТЕТ Груп.
Ще з 2020 року ДТЕК через ЗМІ та своїх лобістів (Людмила Буймістр, Олексій Кучеренко, Михайло Волинець) просував тезу про те, що імпорт "кришують" Андрій Герус та Валерій Тарасюк, тому що трейдери їм платять.
Зараз нічого подібного немає.
Смішно, що проти діяльності трейдерів на енергоринку та проти імпорту виступав і сам Бутенко.
5. Для ДТЕК неконтрольований імпорт е/е – величезна загроза монопольному становищу на енергоринку.
Конкуренція з боку декількох трейдерів-імпортерів може "придавити" ціну е/е на Ринку на добу наперед (РДН).
Вся епопея із глобальним дефіцитом е/е і вимаганням підвищення обмежень ціни до 8 грн/кВт-г, може виявитись марною.
6. Для здійснення імпорту з Білорусі компанії потрібно зробити передоплату на 10 днів.
В даному випадку потрібно до $10 млн.
Навряд чи Бутенко має у вільному доступі такі кошти.
Більш схоже, що "фінансове плече" йому підставив колишній роботодавець.
7. Поки не зрозуміло, які умови продажу будуть з білоруського боку.
Виглядає так, що ТЕТ Груп мала ексклюзивне право на імпорт з 5 листопада.
Бутенко не має такої адміністративної та фінансової ваги, щоб домовитись з білорусами про ексклюзив.
Проте, таку вагу має ДТЕК.
Білоруси хочуть продавати е/е в Україну. Головною перешкодою для цього є інформаційно-лобістська компанія ДТЕК.
ДТЕК міг сказати білорусам: "Дайте нам ексклюзивне право на імпорт, щоб ми контролювали ціну в Україні. І ми перестанемо його "збивати".
Але сам ДТЕК не може здійснювати імпорт через численні публічні заяви проти нього.
От і з'явився ТЕТ Груп.
Монополіст
