​​Про тарифи на воду, популізм і боягузтво очільника НКРЕКП

Нацкомісія з регулювання енергетики та ком послуг (НКРЕКП) 29 червня своїми рішеннями з №1179 по №1212 підняла тарифи на водопостачання і водовідведення для 34 водоканалів з 51 одного.
Востаннє тарифи для них були встановлені у грудні 2022 року. Але з того часу у підприємств збільшились витрати.
Не підвищувались тарифи для водоканалів на прифронтових територіях: Харків, Миколаїв, Херсон.

Тарифи були підвищені на третину. З середніх 29,78 грн/м3 до 39,37 грн.

Чому Комісія підвищила тарифи? От декілька основних факторів.

1️⃣ Зростання витрат на закупівлю електроенергії (е/е). Це пов’язано із рішеннями самої НКРЕКП.
З початку року вона декілька разів підвищувала тарифи на передачу, диспетчеризацію (Укренерго) та розподіл (обленерго) е/е.
А з 1 липня підвищила граничні ціни на Ринку на добу наперед (РДН), що призвело до зростання вартості МВт-г з 2900 грн до 4000 грн.
При тому в структурі витрат водоканалів вартість е/е складає близько 30%.

2️⃣ Збільшились витрати на Фонд оплати праці (ФОП) на 13%.
ФОП в структурі витрат водоканалів займає 35-40%.

3️⃣ Зменшення споживання води через війну призвело зменшення виручки водоканалів.
Умовно-постійні витрати залишились такими як були. А кількість одиниць наданої послуги скоротилась.

Менш впливові чинники:
- Збільшились витрати на закупівлю реагентів через необхідність їх імпорту. До війни 80% хлору водоканали купували у ДніпроАзоту Ігоря Коломойського, який зараз стоїть.
- Збільшились витрати на обслуговування кредитів, які водоканалам зазвичай давали міжнародні фінансові організації (МФО) у валюті.
- Виросла ціна на паливно-мастильні матеріали.

1 липня президент Володимир Зеленський назвав це рішення ганебним і непрофесійним.
Вже 3 липня НКРЕКП відмінила свої рішення, опублікувавши відповідний коментар голови НКРЕКП Костянтина Ущаповського.

Цей популізм призведе до чергових боргів в енергетиці.
Водоканали не можна банкроти ти чи відключити від електроенергії.
Вони будуть економити на зарплатах і ремонтах.

Дуже цікава поведінка Ущаповського на посаді голови НКРЕКП.
Перед прийняттям рішення по тарифам на воду Ущаповський не під камеру говорив колегам по Комісії, що рішення правильне і необхідне. А під час голосування утримався.

Коли 27 червня НКРЕКП приймала рішення щодо підвищення прайс-кепів, Ущаповський пішов на лікарняний.

Протягом 2022 року ті рішення, які мала приймати НКРЕКП зазвичай приймалися наказами Міненерго саме тому, що Ущаповський не хотів брати на себе відповідальність.
Навіщо погоджувався на цю посаду взагалі?
Тепер всі чекають, що президент розгонить НКРЕКП за "підставу" з водою . Але окрмі втрати посади Ущаповським ні до чого хорошого це не призведе.

Монополіст

За п'ять місяців банки уже отримали 45 млрд грн прибутку від депозитних сертифікатів НБУ. Ці кошти могли піти військовим

Після палкої дискусії про схему з депозитними сертифікатами, завдяки якій банки отримують 20-25% дохідності на гроші населення та бізнесу, попросили економіста Олексія Куща пояснити, чи дійсно такий рівень дохідності потрібен для покриття проблемних кредитів, що з'явилися в результаті повномасштабного вторгнення.

Повну версію читайте за посиланням.

Тут викладаємо основні тези:

- Після збільшення облікової ставки НБУ до 25% зросли і відсотки за депозитними сертифікатами - до 23%. Це депозити НБУ для банків. В результаті обсяг вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ зріс у 2022 році з 95 млрд грн на початок року, до 456 млрд грн на кінець або у майже ніж у 5 разів.

- Це вилучена з економіки ліквідність. А нараховані за ними проценти (більше 40 млрд грн у минулому році) – це чиста емісія (випуск грошей) центрального банку.

- Таким чином НБУ зменшує свій прибуток, який він має перераховувати у бюджет. Тобто "сеньораж" - прибуток від друку грошей розподіляється не на користь суспільства, а на користь групи банків.

- Загалом, зараз у депозитних сертифікатах "замкнено" 480 млрд грн банківської ліквідності, яка вилучена з економіки. Щодоби НБУ виплачує на неї банкам 270 млн грн доходу.

- Таке вилучення НБУ пояснює боротьбою з інфляцією. Дивимось: у 2022 році Нацбанк купив у Мінфіна напряму військові облігації на 400 млрд грн. Ці кошти через фінансування бюджетних потреб потрапили в економіку і частково осіли в банках. Водночас, за допомогою депозитних сертифікатів, вилучено з грошового обігу вже 480 млрд грн або на 80 млрд грн більше.

- З військових облігацій НБУ отримує від Мінфіну 25% дохідності (розмір облікової ставки), але не перераховує ці гроші в бюджет у вигляді прибутку, а транзитом віддає банкам за депозитними сертифікатами (дохідність 20% за ДП овернайт, та 25% - за трьохмісячними).

- Мінфін щорічно нараховує за військовими облігаціями доходність у обсязі 100 млрд грн. Водночас, майже стільки, НБУ заплатить банкам. З червня по грудень 2022 року сплачено 40 млрд грн (коли облікова ставка була уже 25%), а за п’яти місяців у 2023 - 45 млрд грн.

- Ці гроші дійсно частково підуть на компенсацію проблемних кредитів. Але далеко не всі. Обсяг резервів під заборгованість юросіб у банках зросла під час війни з 260 до 271 млрд грн, а під заборгованість фізичних осіб – з 43 млрд до 74 млрд грн. Тобто під резерви пішло 42 млрд грн із отриманих 85 млрд грн.

Наслідок: відсутність кредитування економіки, адже кредити - під 30%. Водночас банки на тлі непрацюючої економіки отримали у січні-травні 2023 року чистий прибуток у розмірі 54 млрд грн, який був сформовано за рахунок "друку прибутку" з боку НБУ на суму 45 млрд грн.

Іронія: кошти, які банки кладуть на депозитні сертифікати, це залишки на карткових рахунках (587 млрд грн на початок травня), в першу чергу зарплати військових, за якими майже не сплачуються відсотки (0% та 3-5% для військових), а також строкові депозити (з60 млрд грн всього) - середньозважена ставка - 13,8%.

85 млрд грн доходу за ДС, який отримали банки від НБУ, це майже річних фонд збільшення заробітних плат військових у тилу до 30 тис грн.

Монополіст

​​Як трейдер Коломойського в час облоги Києва кинув державу на мільярд

Історія відносно стара – початку великої війни. Але ще не була докладно розписана.

Що сталось?
Під час наступу окупантів на Київ, з 7 по 16 березня 2022 року трейдер Юнайтед Енерджі (ЮнЕн) з групи Ігоря Коломойського перестав купувати електроенергію у учасників ринку.

Але балансуюча група, за яку відповідав ЮнЕн та його споживачі, серед яких в основному підприємства Коломойського, продовжували споживати електроенергію.
Відтак ЮнЕн відбирав ресурс на Балансуючому ринку (БР), оператором якого є державний системний оператор НЕК Укренерго.
За вказаний час ЮнЕн встиг отримати 386 тис. МВт-г електроенергії. І не заплатив за неї.
Враховуючи "штрафну ціну" на БР, її вартість – 1,4 млрд грн.

Чи могло Укренерго зупинити цю схему?

Розрахунки на БР, як і в інших біржах, захищені механізмом фінансових гарантій.
Тобто банк видає учаснику ринку гарантію, що в разі його фінансової неспроможності покриє заборгованість на визначену суму.

Така гарантія була і в ЮнЕн – на суму 1,85 млрд грн – від невеличкого Банку Альянс Олександра Сосіса.
Розрахунки на БР відбуваються подекадно. Відповідно 9 березня Укренерго звернулось до банку щодо стягнення фінгарантії, але той сплатив її лише частково.

Крім того Укренерго мало надати ЮнЕн статус "Дефолтний" по завершенню першої декади березня. Це б заблокувало відбір ресурсу на БР з наступної декади.
Компанія цього не зробила, бо багато функцій було паралізовано через евакуацію співробітників з Києва.
Саме цим і скористався ЮнЕн.

Вже в квітні Укренерго звернулось до суду.
15 грудня 2022 року Госпсуд Києва ухвалив рішення на користь Укренерго.
Суд зобов'язав Банк Альянс виплатити 1,11 млрд грн банківської гарантії (за вирахуванням того, що було сплачено).
Ясна річ, ЮнЕн подав апеляційну скаргу, розгляд якої до цього часу тягнеться в Північному апеляційному госпсуді

Цікава стратегія захисту ЮнЕн та Альянсу.

ЮнЕн вимагала зупинити провадження про стягнення фінгарантії до того часу поки Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) закінчить розгляд іншої справи.
Вона стосувалась вимоги компаній Коломойського визнати недійсною постанову НКРЕКП №307 від березня 2018 року, якою затверджені правила ринку електроенергетики.
Типу, не зрозуміло за якими правилами нараховувати борги для учасника.
ОАСК славиться тим, що група Коломойського має там абонемент на купівлю рішень.

Банк Альянс посилався на те, що вимогу про виплату фінгарантії Укренерго надіслало в електронному вигляді, а не в паперовому кур'єром на офіс в Києві.
Нагадаємо, мова йде про першу декаду березня 2022 року.

До війни ЮнЕн був найбільшим після Д.Трейдінг Ріната Ахметова постачальником електроенергії в країні.
Його клієнтами були Нікопольський та Запорізький феросплавні заводи, Покровський і Марганецький ГЗК, ДніпроАзот та інші промислові об'єкти з групи Коломойського.

Монополіст

ДП “Ліси України”, яке контролюється заступником голови ОП Шурмою, заплатить його консультанту 5 млн грн за піар. На ці гроші можна було б виготовити 250 ударних дронів 

Держпідприємство “Ліси України” потратить на власний піар 5 мільйонів гривень. Про це повідомив військовослужбовець та активіст Олег Симороз. 

“Ліси України” було створено в рамках реформи лісової галузі і фактично є монополістом. Як ми раніше повідомляли, ДП контролюється заступником голови ОП Ростиславом Шурмою.

Кому “Ліси України” заплатять 5 млн грн за піар? Ці кошти, як пише Симороз, отримає ТОВ “Мейнстрім”, яка записана на батька Олега Гавриша, який працює головним консультантом кабінету керівника Офісу Президента України.

Олег Гавриш здійснює медійний супровід Шурми. Зокрема проводив акредитацію для ЗМІ на останню прессконференцію заступника керівника ОП.
На що Гавриш офіційно має витратити 5 млн грн від ДП?  

Аудит засобів масової інформації – 1 118 000 грн. !?
Послуги формування інформаційної політики – 1332 000 грн.
Послуги виготовлення рекламних відеороликів – 1 492 000 грн.
Послуги фотознімання – 108 000 грн
Послуги дизайн промоматеріалів – 299 000 грн
Послуги створення анімаційного мультфільму – 588 500 грн. ?!

На що ці кошти варто витрати у країні, яка веде найбільшу війну з часів Другої світової? 
За 5 млн грн можна виготовити 250 ударних FPV-дронів, або придбати до 50 мавіків/приборів нічного бачення, або 20 вживаних пікапів.

Як можна назвати таких людей? Кидайте варіанти в коменти

​​ВАКС арештував пять обленерго російської групи VS Energy. Їх готують до націоналізації 

Вищим антикорсудом арештовано та розглядається питання націоналізації: ПрАТ «Рівнеобленерго» (93,2%), АТ «Херсонобленерго» (99,9 %), АТ «Чернівціобленерго» (96,8%), АТ «Житомиробленерго» (95,5%), ПрАТ «Кіровоградобленерго» (72,9%), а також 7 готелів та 2 ТРЦ.

VS Energy належить російському кримінальному авторитету Михайлу Воєводіну та його молодшим партнерам - депутату Держдуми РФ, який підтримує війну проти України, Олександру Бабакову та президенту російського клубу ЦСКА Євгену Гіннеру.

Це третя за обсягами розподілу електроенергії група обленерго в України, до війни вони розподіляли майже 10% струму в країні.

Детально про VS Energy можна прочитати за посиланням: bit.ly/44FB6dA

Також ВАКС прийняв рішення про націоналізацію: 

- ТОВ "Глухівський кар’єр кварцитів" та ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", орієнтовної вартості 10 млрд грн (належав Дерипасці);

- ТРЦ "Ocean Plaza", орієнтовною вартістю понад $350 млн (раніше належав Ротенбергам);

- 100% ТОВ "Авангард-Віларті", яке окрім "Оушен Плаза Проджект (Кіпр) ЛТД" володіє ще компанією "Ітодер Інвестментс Лімітед" (Ethoder Investments Limited) та 66,65% "Інвестиційного союзу "Либідь";

- 88,89% акцій АТ "Перший інвестиційний банк" (належав Гінеру). 

На фото: Гіннер, Воєводін, Бабаков

​​ЄДАПС таки взяв тендер на голографічні стрічки для акцизних марок

Наші гроші опублікували результати тендеру на Prozorro від 4 липня про закупівлю державним Поліграфкомбінатом «Україна» голографічного елементу для акцизних марок, які застосовуються для тютюнової та алкогольної продукції.
810 тис. погонних метрів голографічної стрічки за 140,5 млн грн було закуплено у компанії «Полі-Сервіс», яка входить в Інноваційно-індустріальну групу (ІІГ) Ірини Обиденко та громадянина ОАЕ Таріяма Матара Мохамеда.

Наприкінці червня ми писали, що Кабмін своєю постановою №618 від 19 червня з незрозумілих причин запровадив обов’язкові голографічні елементи на акцизних марках.
Це рішення не логічне бо, по-перше, більшість нелегальних сигарет та алкоголю продається взагалі без акцизних марок, а не з підробленими.
По-друге, у найближчі 1,5-2 роки класичну акцизну марку має замінити еАкциз.

ІІГ – нова назва колишнього ЄДАПС, заснованого Юрієм Сидоренко.
Ірина Обиденко – колишній керівник ЄДАПС.
Переможець торгів Полі-Сервіс має патент на обкладинку закордонного паспорта українця, та отримує гроші від «Поліграфкомбінату «Україна» за це.

Схема паразитування ЄДАПС завдяки патентам на елементи державних документів існувала з 2004 по 2013 рік.
Вона відновилась в 2021 році, коли за погодженням з Офісом президента Поліграфкомбінат «Україна» очолила Тетяна Бондаренко – подруга Обиденко.

Більшу злість викликає навіть не те, що схемарі присіли на корупційну ренту. А те що вони не заморочувались придумати щось нове – просто повернули те, що працювало до 2014 року.
Та сама схема, ті самі компанії, ті самі люди.

Подивимось, що на це скаже «купєчєство»: велика четвірка міжнародних виробників сигарет та легальні виробники алкоголю.
Схема призведе до значного подорожчання акцизної марки (не плутати з акцизним податком) для виробників.
Сума буде закладена у вартість продукції, що призведе до стимулювання нелегального ринку.

Монополіст

​​Як менеджмент Сенниченка при сприянні Міненерго обкрадає Харківобленерго

Заборгованість Харківобленерго перед бюджетом та НЕК Укренерго склала більше 3,5 млрд грн.
Це набагато більше, ніж борги клієнтів перед обленерго.
Частина цієї заборгованості утворилась ще до лютого 2022 року.
Як це відбувалось?

Харківобленерго (ХОЕ) – один з найбільших в країні операторів систем розподілу (ОСР). 65% акцій компанії належить державі.
Міноритарний пакет 25% в ньому має Smart Holding підсанкційного олігарха Вадима Новинського.
До вересня 2021 року, коли державні ОСР готувались до приватизації, тримачем акцій був Фонд держмайна (ФДМУ). Після рішення зберегти компаній в державній власності – Міненерго.

До 2020 року ХОЕ серед державних обленерго показував найкращі результати щодо фінансового балансу.
Але в лютому 2020 року на той момент голова ФДМУ Дмитро Сенниченко через Наглядову раду призначив нового в.о. гендиректора компанії – Костянтина Логвиненко.

Після того компанія пустилася берега. У вересні 2021 року журналісти викрили схему розкрадання в ХОЕ.
Схема була проста: занижували споживання юросіб і завищували споживання населення, яке має пільговий тариф.
Менеджера компанії, який звернувся з листом до Сенниченка і розповів про схему, просто звільнили.
В березні 2023 року НАБУ оприлюднило схеми діяльності самого Сенниченка та його поплічників.
Коло замкнулось.

Ще до війни ХОЕ почало нарощувати борги по податкам перед бюджетом та перед державним системним оператором НЕК Укренерго.
Одна з судових справ за позовом Укренерго до ХОЕ тягнеться з січня 2022 року, ще до початку вторгнення.

Загалом на сьогоднішній день, з урахуванням несплачених авансів, ХОЕ боргує Укренерго 0,65 млрд грн по тарифу за передачу, 0,71 млрд грн по тарифу за диспетчеризацію, 2,2 млрд грн за балансуючу електроенергію (дивись графік).

Через ці борги Укренерго не розраховується зі своїми контрагентами: ДП «Гарантований покупець» для виплат по зеленому тарифу, учасниками ринку допоміжних послуг (тариф на диспетчеризацію) та генерацією, яка надає послуги розвантаження на Балансуючому ринку (державне Укргідроенерго та ДТЕК Ріната Ахметова).

В цей час керівництво ХОЕ продовжує обкрадати підприємство, виводячи кошти через закупівлі. Ціни на закупівлях завищені на 50-350%.
Дослідження тендерів провів Smart Holding Новинського, який втрачає дивіденди через крадіжки в ХОЕ.
Відповідна інформація була оформлена листом в НАБУ і опублікована на Економправді в травні.

Враховуючи цю інформацію, члени Наглядової ради (НР) Харківобленерго, де є представники держави та Новинського, в червні вирішили провести засідання з метою відсторонити керівника ХОЕ Логвіненка та ініціювати проведення аудиту компанії.
Представники держави в НР звернулись до Міненерго із відповідним листом.
Але звідти, за підписом заступника міністра Фаріда Сафарова, прийшла рекомендація не голосувати за відсторонення керівника і аудит.

Прикметно, що й інші державні обленерго в Запоріжжі, Черкасах, Хмельницьку та Миколаєві мають великі борги перед Укренерго.
ХОЕ продовжує розкрадатись. Борги складають більше 40% вартості активів.
Єдине, що не дозволяє почати процедуру банкрутства – утримування ХОЕ в переліку об’єктів великої приватизації. Хоча приватизація державних ОСРів скасована з вересня 2021 року.

Монополіст

​​Що передбачає законпроєкт про легалізацію медичного канабісу?

Верховна рада сьогодні прийняла за основу урядовий проект закону №7457 про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових та науково-дослідницьких цілях.
Відразу зазначимо, що ми за легалізацію.

Зараз медійно-активні політики розділились на три табори.
Перший – за легалізацію і прийняття вказаного закону. Наприклад – більшість народних депутатів, які віддали за закон 268 голосів.
Другий – категорично проти. З активних – нардепи фракції Батьківщина Юлії Тимошенко.

Третій, найцікавіший – за легалізацію, але проти зазначеного закону, бо він поганий.
Наприклад, про це написав нардеп від Солідарності Микола Княжицький.
Також подібну думку висловив бізнесмен Гарік Корогодський.

Почитали законпроєкт, даємо суть змін.
Проєктом, більшою частиною, вносяться зміни в Закон Про наркотичні засоби.

Згідно з цим законом, в Україні діють 4 ступені обмеження наркотиків, або 4 таблиці.
Обіг речовин з таблиці I заборонено. З таблиці II – обмежено. З таблиці III – обмежено з виключеннями. З таблиці IV – обмежено із заходами контролю.
Кожна таблиця має по декілька списків, в яких речовини згруповані за видами. Коротше, складна структура.

Конкретні речовини в таблиці та їх списки вносяться Кабміном.
Відповідний перелік затверджений урядовою постановою №770 від травня 2000 року.

Так от Канабіс знаходиться в таблиці I (обіг заборонено), списку №3 цієї таблиці (рослини обіг яких допускається для промислових цілей).
Проєктом закону пропонується створити в таблиці I ще й список №4, в який будуть додані речовини, що містяться в канабісі.

В законі Про наркотичні засоби пропонується дозволити використання коноплі в медичних цілях (зміни до статті 12) та її культивування (зміни до статті 15).
Допустимий вміст тетрагідроканабінолу (ТГК), головного психотропного компоненту канабісу, встановлюється Кабміном. Буде складати 0,2%, виходячи з вимог ЄС.

Для контролю обігу канабісу створюється відповідний реєстр (зміни до статті 12), та впроваджується ліцензування для виробників (зміни до статті 8).
Споживання, переміщення і зберігання препаратів на основі канабісу дозволяється фізособам при наявності рецепту від лікаря і в обсягах, зазначених в рецепті (зміни до статті 22).
В принципі, в цьому основна суть легалізації.

Ризики щодо вмісту законопроекту викладені в експертному висновку Апарату Ради.
Основні з них:
- відсутній ефективний контроль за обігом,
- не визначені державні установи, які будуть проводити експертизи відповідності речовини встановленим вимогам,
- не передбачене фінансування на створення реєстру обігу канабісу.

В цілому вважаємо, що прийняття закону – позитивний крок, не дивлячись на деякі юридичні проблеми документу.

Монополіст

Ефект високої облікової ставки. Українські банки у січні-травні 2023 отримали 53,6 млрд грн прибутку. Це найкращий результат за останні п'ять років

53,6 млрд грн прибутку - це у 2,2 раза більше показника відповідного періоду 2021 року, повідомляє Опендатабот.

Прибутковими є 59 з 65 банків в Україні.

59% прибутку належить державним банкам, які заробили 31,43 млрд гривень. Левову частку цих коштів — 81% — отримав ПриватБанк.

Прибутки Приватбанку склали 25,48 млрд гривень або 47,5% від загальної суми «заробітків» усіх українських банків за вказаний період.

З позитивним балансом закінчили перші п’ять місяців поточного року й усі 15 банків, які мають іноземний капітал. Вони заробили 15,01 млрд гривень — 28% від загального прибутку банків України.

Лідером цієї банківської групи став Райффайзен банк із заробітками у 3,26 млрд гривень. До топ-3 також увійшли Укрсиббанк (2,89 млрд гривень) та ОТП банк (2,57 млрд гривень).

Група банків з приватним капіталом, яка налічує 46 установ, отримала 7,15 млрд гривень, що складає 13% від загального прибутку всіх українських банків.

Топ-3 банків з приватним капіталом за отриманими прибутками очолює ПУМБ Ахметова - 2,99 млрд гривень. Друге і третє місця посіли Універсал банк Тігіпка (Монобанк) - 1,31 млрд гривень, і Південний Родіна та Беккера (сфера інтересів Коломойського) - 0,55 млрд гривень.

Основним джерелом прибутку українських банків є дохід від депозитних сертифікатів НБУ та облігацій внутрішньої державної позики. Ставки за цими інструментами залежать від розміру облікової ставки (зараз 25%).

Монополіст

​​Потужність імпорту газу з Польщі не підвищиться через відсутність попиту

З 3 липня Оператор ГТС (ОГТСУ) проводить оцінку ринкового попиту в рамках процедури нової потужності.
Це означає, що компанія вивчає попит на імпорт/експорт газу, щоб в разі потреби інвестувати в розширення міждержавних інтерконекторів.
Напрямок дій компанії правильний.

Проте, 7 липня польський оператор магістральних газових мереж Gas System повідомив, що спільний з ОГТСУ аукціон розіграшу річної потужності щодо імпорту/експорту газу закінчився нічим.
Не було жодного шипера (замовника). Ніхто не побажав забронювати річні потужності.

Для міждержавної торгівлі природним газом діють приблизно ті самі правила, як і для торгівлі електроенергією.
Якщо відбувається торгівля, системні оператори отримують гроші від трейдерів за точки входу/виходу із національної ГТС (тариф за прокачку).
Ці гроші вони можуть використати на розширення потужності інтерконектору.

Якщо ніхто не замовляє таку потужність, оператор не буде робити інвестиції в розширення потужності.
При тому «розшивка» потужності потрібна саме на польській стороні кордону.

В Польщі є два джерела газу, з яких ресурс може імпортуватись в Україну.
Це газогін Baltic Pipe, який з’єднує Польщу з норвезькими джерелами газу та LNG-термінал на березі Балтійського моря в Свіноуйсьце.
В березні ОГТСУ навіть уклав меморандум з Gas System про розширення доступної потужності.

В червні 2022 року тодішній голова ОГТСУ Сергій Макогон розповідав, що доступна потужність імпорту з Польщі складає 4 млн кубів газу на добу, або 1,46 млрд кубів на рік.
Проте оператори працюють над тим, щоб збільшити цю потужність до 18 млн кубів на добу, або 6,57 млрд кубів на рік.
Можливість імпорту – необхідний резерв для проходження опалювальних сезонів.

Теоретично, Група Нафтогаз могла б замовити імпорт. Але там вважають, що наступної зими країні вистачить газу власного видобутку.
Якщо ж вони оплатять потужність і не будуть прокачувати – компанію звинуватять у розтраті.

Приватні газовидобувні компанії могли б використовувати потужність для експорту.
Але експорт газу з України заборонений з червня 2022 року постановою Кабміну №666.

Все це об’єктивні фактори, які не дозволяють розширити потужність імпорту газу з Польщі.
Тут пред’ява до ОГТСУ така, що компанія дає малозмістовні релізи без обговорення реальних проблем.
Теоретично можна спробувати вибити в ЄС грант на оплату полякам робіт з розширення потужності в якості виключення.

Монополіст

Росіяни обстріляли порт олігарха Фірташа, який він купив за гроші “Газпромбанку”

З початку повномасштабного вторгнення порт Ніка Тера олігарха Дмитра Фірташа 10 разів був обстріляний російськими військами. За оцінками Group DF Фірташа, які група озвучила Forbes, загальна шкода від наслідків обстрілів більше 1 млрд грн.

Цей порт олігарх придбав за російський кредит.

Більш як десять років тому російський “Газпромбанк” відкрив олігарху Дмитру Фірташу кредитну лінію на $11 мільярдів.

Найбільш активно Фірташ використовував кредитну лінію у 2010-2013 роках. Проте брав гроші у росіян і після Революції Гідності та окупації частини території України. 

Гроші виділялися на купівлю в Україні стратегічних підприємств, зокрема: облгазів, Сєвєродонецького Азоту, Черкаського Азоту, Рівнеазоту, концерну Стирол, Надра банку і морського порту Ніка Тера.

У портовий термінал Ніка Тера Фірташ увійшов в 2021 році. 

На 2019 році борг Ostchem Holding Фірташа за кредитами Газпромбанку становив майже $5 млрд. Активи олігарха Фірташа, які він придбав за російські гроші, знаходяться у заставі Фонду промислових активів, який створено держкорпорацією Внєшекономбанк.

Заставою за цими кредитами у томі числі є і порт Ніка Тера, який 10 разів піддався російському ракетному обстрілу.

Детальніше про те як Фірташ отримував гроші від росіян можна прочитати у розслідуванні Антоніни Волкотруб з Центру протидії корупції.

​​Як Шурма "прикурює" на відновленні Київщини

BIHUS Info випустили сюжет про махінації двох фірм при закупівлях відновлювальних робіт на Київщині та в Дніпрі.
Директор однієї із фірм – Богдан Ковпак. Він, судячи з усього, є співорганізатором схеми.
Це колишній інженер з Азовсталі. Давно знайомий із заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою (дивись фото).

Для історії коротко занотуємо схему.
В 2022 році підряди на відбудову міст Київщини, які були в окупації, стала отримувати компанія "АрхСтройТехнадзор". Фірма отримала замовлень приблизно на 100 млн грн.
Вона була заснована в Маріуполі в 2017 році. Раніше отримувала підряди там.

Її засновником був Роман Кобиляцький – колишній комунальник в Маріуполі.
Директором був згаданий вище Богдан Ковпак.
Щоб виконати формальні умови участі в тендерах, фірма подала перелік фейкових співробітників – людей з такими ПІБ та ІПН не існує.

Фірма змінила власників наприкінці 2022 року. Коли по місцях її діяльності почала ходити прокуратура, Кобиляцький "продав" її. Як виявилось – раніше засудженому наркозалежному.

Тоді на об'єкти, на яких був "АрхСтройТехнадзор", через тендери почала заходити інша фірма – ПБІК "Будівельні традиції".
Її власником записана Марина Утка – мама згаданого вище Богдана Ковпака.
Ця фірма вже в 2023 році встигла отримати підрядів на 30 млн грн.

​​НАБУ і САП вручили підозру Максиму Степанову за розкрадання грошей Поліграфкомбінату "Україна"

НАБУ оприлюднило інформацію про розслідування схеми виводу грошей з ДП "Поліграфкомбінат Україна".
Злочинна група вивела 450 млн грн з держпідприємства.

Схема 2013 року. Тому проста як двері.
Директор комбінату створив підконтрольну компанію в Естонії, через яку ДП закуповувало товари по цінах в 4-6 разів вище ринку.
Отриману маржу естонська компанія перекидає на офшорку.
А та за завищеними цінами купує корпоративні права української компанії, де організатор схеми (директор поліграфкомбінату) – офіційний власник.

Таким чином в Україну повернулись $1,35 млн вкрадених грошей – але вже чистих, як сльоза немовля.

З 2011 по 2016 рік ДП "Поліграфкомбінат "Україна" Очолював Максим Степанов.
За влади Порошенка, в 2017 – 2019 роках, був губернатором Одещини.
За влади Зеленського, в 2020-2021 роках був міністром охорони здоров'я.

Монополіст

Виходом із “зернової угоди” та обстрілами української портової інфраструктури РФ намагається витіснити Україну із світових продовольчих ринків і заробити на цьому

На графіку ріст світових цін на пшеницю після масованих обстрілів росією українських портів. 25 липня ціни на пшеницю зросли до п’ятимісячного максимуму.

Україна та росія виробляють 30% світових обсягів пшениці.

Половину зерна Україна експортувала через Одеса, Чорноморськ, Південний. 25% - через дунайські порти Дунаю Рені та Ізмаїл. Ще 25% - через сухопутні західні прикордонні переходи і транзитом до портів ЄС.

​​Компанія з управління державними обленерго призначила наглядові ради в Миколаєві та Хмельницькому
До їх складу увійшли зашкварений екс-очільник ФДМУ Парфененко з помічником. А також представники підсанкційної VS Energy

Продовжуємо слідкувати за процесом консолідації державних операторів систем розподілу (ОСР або обленерго) електроенергії в держхолдингу АТ «Українські розподільні мережі» (УРМ).
Як ми писали, процес консолідації шести державних ОСР з ідеєю приєднати до них ОСР з підсанкційної російської групи VS Energy розпочався ще на початку року.

Ініціатором консолідації був заступник голови ОП Ростислав Шурма.
На першому етапі до УРМ увійшли державні обленерго в Хмельницькому та Миколаєві .
Згодом мають приєднатись ОСР в Запоріжжі, Харкові, Черкасах, та Тернополі, в яких держава має мажоритарні пакети акцій.

На першому етапі в УРМ включили лише два ОСР, бо якщо включили б всі відразу, довелось би обирати наглядову раду УРМ та її керівника на конкурсі.
Про юридичні проблеми запуску УРМ ми писали в травні.
Керівником УРМ став Михайло Ільницький, який до того керував Чернігівобленерго з групи Костянтина Григоришина.

На початку липня УРМ змінив склади наглядових рад (НР) в підконтрольних ОСРах.

В НР Хмельницькобленерго (ХОЕ), згідно з протоколом зборів акціонерів, УРМ призначила Дмитра Парфененко та його багаторічного помічника Андрія Барабаша.
Парфененко з 1995 році працював в Фонді держмайна (ФДМУ).
Був виконуючим обов'язки голови Фонду три рази: в 2008-2010, 2014-2015 роках, та з квітня по вересень 2017 року.

Серед іншого, в 2004 році він очолював комісію по приватизації Укррудпрому, коли більшість залізорудних кар'єрів без конкуренції відійшли Рінату Ахметову та Вадиму Новинському.
Потім Парфененко працював к компанії Новинського, а в 2015 році вже в ФДМУ саботував відміну приватизації Укррудпрому через Конституційний суд, не надаючи оцінку проданих об’єктів.

В НР Миколаївобленерго (МОЕ), згідно з протоколом, УРМ призначила співробітників Івано-Франківського університету нафти і газу, який закінчив голова УРМ Ільницький.

В обох ОСР міноритарним акціонером є група VS Energy, на яку на початку травня були накладені санкції.
Нагадаємо, засновниками VS Energy були росіяни Євгеній Гінер, Олександр Бабаков та українець Михайло Воєводін

В НР ХОЕ від міноритаріїв зайшов Євгеній Ситниченко. А в НР МОЕ – Наталія Фещенко та Сергій Суслов.
Всі вони – представники КУА «Реноме», компанії з групи VS Energy.

Вона, серед інших компаній групи, перебуває під санкціями, підтвердженими Вищим антикорсудом.
Але це не заважає їм призначати своїх представників в НР.

Монополіст

Податкова розповіла, чи будуть оподатковуватися донати на ЗСУ

ДПС 27.07 опублікувала інформаційний лист про повернення на довоєнну систему оподаткування (багато цікавих роз'яснень), де в тому числі зачепила питання оподаткування донатів для закриття потреб сил оборони.

На питання - чи будуть оподатковуватися гроші, які надходили у 2022 році і продовжують надходити у 2023 році на рахунки фізосіб як донати? -
ДПС відповіла:

За умови реєстрації благодійника – фізичної особи у Реєстрі волонтерів до 1 січня 2023 року, благодійна допомога, отримана ним з 24 лютого 2022 року не включаються до його загального оподатковуваного доходу.

Тобто волонтеру, який зареєструвався в Реєстрі до січня 2023 року, не потрібно сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% збору з грошей, які він зібрав на вказані рахунки з 24 лютого 2022 року і витрачав їх на купівлю товарів та послуг на потреби підрозділів ЗСУ та інших підрозділів.

Але за умови (відповідно до п.п. "б" п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165), документального підтвердження витрат на благодійну допомогу.

Такі кошти, зібрані реєстровими волонтерами, не будуть оподатковувати до 31 грудня року, наступного за роком, в якому буде скасовано воєнний стан в Україні.

Водночас питання оподаткування коштів, які громадяни України, які не зареєструвалися у Реєстрі волонтерів, збирають на свої рахунки для закриття потреб фронту ДПС оминула увагою.

Тобто залишається відкритим досі питання, чи потрібно тисячам громадян та військовим, які не зареєструвалися як офіційні волонтери, але збирали, і продовжують збирати, на свої карткові рахунки допомогу для підрозділів ЗСУ, сплачувати 19,5% із цих сум?

Раніше ДПС, у відповідь на запит БізнесЦензор, повідомила, що якщо фізична особа не зареєструвалася у Реєстрів волонтерів до 1 січня 2023 року, то кошти, отримані нею на свої рахунки (картки Приватбанку та інших банків, або монобанка від Monobank) включаються до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід з відповідним оподаткуванням.

Тобто ДПС чітко вказала, що громадяни, які до 1 січня 2023 року не зареєструвалися у Реєстрів волонтерів, зобов'язані подавати податкову декларацію і сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору з грошей, які вони зібрали на потреби захисників України з 24 лютого 2022 року.

Монополіст

​​Скільки газу потрібно Україні для проходження зими?

В Івано-Франківську 30 липня відбувся «Конгрес місцевих влад», на якому поробили заяви ті, хто відповідає за підготовку України до осінньо-зимового періоду (ОЗП).

Прем’єр Денис Шмигаль поставив завдання: відновити 1,2 ГВт потужності генерації до кінця року. Мається на увазі відновлення ТЕС та ТЕЦ.
Також заявив про те, що в підземні сховища газу (ПСГ) закачано 11,7 млрд куб. м. До початку ОЗП має бути 14,7 млрд кубів.
Вугілля накопичено 1,5 млн тон. До ОЗП має бути 1,8 млн тон.

Голова Нафтогазу Олексій Чернишов заявив, що активно виконує завдання уряду щодо закачки газу в ПСГ.
Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що від листопада "усі блоки, які є на контрольованій території, будуть працювати на 100%".

Щоб це не означало… Тепер до реальності

Влітку країна має дефіцит електроенергії, особливо у вечірні піки споживання.
Це відбувається через вивід в плановий ремонт енергоблоків АЕС на фоні високого споживання в спекотні дні.
Цю потребу можна було б закрити імпортом з ЄС. Але імпорт електроенергії здійснюється на рівні 0,35 ГВт при тому, що доступна потужність 1,2 ГВт.
Нестачу потужності енергосистема компенсує за рахунок запуску енергоблоків ТЕС та ТЕЦ на природному газі.

Чому так відбувається? По-перше, тому що встановленні Нацкомісією з регулювання енергетики (НКРЕКП) наприкінці червня обмеження ціни (180 євро/МВт-г) не дозволяють імпортувати е/е в пікові години.
Проблема в тому що вдень, коли значну потужність видає сонячна генерація, електрики вистачає і у нас і в Європі.
Ввечері, коли споживання росте, а активність сонця вщухає, е/е не вистачає всім. В цей час ціна на неї в ЄС не «пролазить» в українські прайс-кепи.

По-друге, діє газове ПСО – станції купують газ по 7,65 грн/куб у Нафтогазу.
При тому, що його ринкова вартість – близько 14 грн/куб.
Використання газу скорочує темпи його накопичення в ПСГ для проходження ОЗП.
До того ж, для країни в цілому, а не для окремих суб’єктів генерації, спалювання газу набагато дорожче ніж імпорт електроенергії.

У нас в розпорядженні є лист Оператора ГТС (ОГТСУ) на Міненерго про два можливих сценарії проходження ОЗП та прогнозовані витрати газу.
За першим «базовим» сценарієм, передбачається помірні температури, наявність транзиту російського газу в Молдову, виведення ресурсу нерезидентів на рівні 0,5 млрд кубів протягом ОЗП.
При такому сценарії 14,7 млрд кубів в ПСГ має вистачити. Але в 2024 році потрібно буде імпортувати 3,5 млрд кубів.

Другий сценарій «песимістичний». Передбачає середньодобові температури нижче -4 градусів Цельсія, «реекспорт» нерезидентами 1,4 млрд грн, відсутність транзиту російського газу в Молдову.
В такому разі з лютого 2024 року дефіцит може скласти 270 млн кубів газу. Його передбачається компенсувати імпортом, обмеженням «реекспорту» нерезидентами та обмеженнями незахищених споживачів (промисловості).

Нормальним рішенням був би імпорт або газу, або електроенергії з ЄС для збереження ресурсу під ОЗП.
Сьогоднішні ціни на газ: $300-$350 за тисячу кубів – найнижчі за останні два роки.
Але Нафтогаз не хоче витрачати гроші, Офіс президента не хоче допустити підвищення ціни на електрику для бізнесу, Кабмін не хоче відмінити газове ПСО.
Коротше, зима точно важчою, ніж заявили прем'єр, профільний міністр і головний газовик. Але це і так всім відомо.

Монополіст