Скасування податкових пільг, перевірки, штрафи, ідентифікація при поповненні карткових рахунків. Нові правила життя для бізнесу
В Україні скасовано податкові пільги для бізнесу, відновлюються перевірки і впроваджуються штрафи за порушення правил нарахування податків і не використання реєстраторів розрахункових операцій (штрафи по РРО - з жовтня).
-Перехід на довоєнну систему оподаткування
Податкова пільга, яка давала можливість юридичним особам та ФОП перейти на ставку єдиного податку 2%, була введена у квітні 2022.
Цією можливістю скористалися понад 185 тис компаній та 40 тис ФОП.
На початок серпня 2023 на пільговому оподаткуванні залишалися 54,9 тис українських компаній та ФОП.
Із серпня дії пільги припиняється. Окрім того, скасовується можливість для ФОП І-ІІ груп не сплачувати єдиний податок. Крім тих ФОП, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій.
Повертається також і обов'язкова сплата ЄСВ для ФОП І-ІІІ групи. Не сплачувати ЄСВ можуть підприємці, зареєстровані на прифронтових або тимчасово окупованих територіях.
Як відбуватиметься перехід на довоєнну систему оподаткування?
Компанії та ФОПи переводяться автоматично на ту групу та ставку, з якої вони перейшли на 2% єдиного податку.
Створені під час повномасштабного вторгнення компанії, які від самого початку були на ставці у 2%, будуть переведені на третю групу із ставкою єдиного податку у 5%.
Часткове скасування мораторію на податкові перевірки
Податківці зможуть перевіряти виробників підакцизних товарів і підприємства, які працюють у сферах грального бізнесу та фінансових та платіжних послуг.
Також продовжено мораторій на проведення документальних перевірок платників податків, окрім випадків: під час бюджетного відшкодування, за заявою бізнесу, у випадку ліквідації юридичної особи.
- Штрафи за невикористання РРО
Підприємці звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій" у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року. Не стосується продажу підакцизних товарів та сфери азартних ігор.
А з жовтня відновлюється відповідальність за порушення у сфері застосування РРО/ПРРО.
Водночас зменшується розмір штрафних санкцій.
До ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, гарантійних товарів, лікарських засобів, медичних виробів, ювелірних) або надають послуги, застосовуються штрафи за:
- відсутність РРО/ПРОО, або непроведення через них операцій з фіскальним режимом роботи, або проведення на неповну суму вартості;
- не видачу паперового або електронного чеку.
Розмір штрафів за такі порушення становить 25% (було раніше 100% вартості) вартості проданих вперше з порушенням товарів/робіт/послуг. За повторне порушення - штраф 50% (було 150%) вартості проданих товарів/робіт/послуг.
Для юросіб на загальній системі оподаткування штрафи за невстановлення РРО/ПРРО, або порушення умов роботи з ними, становлять 100% вартості проданих з порушенням товарів для першого разу та 150% - під час другого порушення.
- Безготівкові розрахунки
Торговці у містах з населенням понад 25 тисяч осіб зобов’язані встановити обладнання для безготівкових розрахунків. Ця вимога не поширюється лише на ФОП першої групи, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
- Ідентифікація користувачів під час внесення готівки через термінали
Для того, щоб поповнити банківську картку через термінал самообслуговування, з серпня необхідно буде проходити ідентифікацію через мобільний – ввести номер свого телефону, отримати на нього код і за його допомогою підтвердити операцію в терміналі.
Необхідність верифікації не залежить від суми операції. Тобто підтвердження поповнення свого чи чужого карткового рахунку вводиться від однієї гривні.
Монополіст
В Україні скасовано податкові пільги для бізнесу, відновлюються перевірки і впроваджуються штрафи за порушення правил нарахування податків і не використання реєстраторів розрахункових операцій (штрафи по РРО - з жовтня).
-Перехід на довоєнну систему оподаткування
Податкова пільга, яка давала можливість юридичним особам та ФОП перейти на ставку єдиного податку 2%, була введена у квітні 2022.
Цією можливістю скористалися понад 185 тис компаній та 40 тис ФОП.
На початок серпня 2023 на пільговому оподаткуванні залишалися 54,9 тис українських компаній та ФОП.
Із серпня дії пільги припиняється. Окрім того, скасовується можливість для ФОП І-ІІ груп не сплачувати єдиний податок. Крім тих ФОП, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій.
Повертається також і обов'язкова сплата ЄСВ для ФОП І-ІІІ групи. Не сплачувати ЄСВ можуть підприємці, зареєстровані на прифронтових або тимчасово окупованих територіях.
Як відбуватиметься перехід на довоєнну систему оподаткування?
Компанії та ФОПи переводяться автоматично на ту групу та ставку, з якої вони перейшли на 2% єдиного податку.
Створені під час повномасштабного вторгнення компанії, які від самого початку були на ставці у 2%, будуть переведені на третю групу із ставкою єдиного податку у 5%.
Часткове скасування мораторію на податкові перевірки
Податківці зможуть перевіряти виробників підакцизних товарів і підприємства, які працюють у сферах грального бізнесу та фінансових та платіжних послуг.
Також продовжено мораторій на проведення документальних перевірок платників податків, окрім випадків: під час бюджетного відшкодування, за заявою бізнесу, у випадку ліквідації юридичної особи.
- Штрафи за невикористання РРО
Підприємці звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій" у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року. Не стосується продажу підакцизних товарів та сфери азартних ігор.
А з жовтня відновлюється відповідальність за порушення у сфері застосування РРО/ПРРО.
Водночас зменшується розмір штрафних санкцій.
До ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, гарантійних товарів, лікарських засобів, медичних виробів, ювелірних) або надають послуги, застосовуються штрафи за:
- відсутність РРО/ПРОО, або непроведення через них операцій з фіскальним режимом роботи, або проведення на неповну суму вартості;
- не видачу паперового або електронного чеку.
Розмір штрафів за такі порушення становить 25% (було раніше 100% вартості) вартості проданих вперше з порушенням товарів/робіт/послуг. За повторне порушення - штраф 50% (було 150%) вартості проданих товарів/робіт/послуг.
Для юросіб на загальній системі оподаткування штрафи за невстановлення РРО/ПРРО, або порушення умов роботи з ними, становлять 100% вартості проданих з порушенням товарів для першого разу та 150% - під час другого порушення.
- Безготівкові розрахунки
Торговці у містах з населенням понад 25 тисяч осіб зобов’язані встановити обладнання для безготівкових розрахунків. Ця вимога не поширюється лише на ФОП першої групи, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
- Ідентифікація користувачів під час внесення готівки через термінали
Для того, щоб поповнити банківську картку через термінал самообслуговування, з серпня необхідно буде проходити ідентифікацію через мобільний – ввести номер свого телефону, отримати на нього код і за його допомогою підтвердити операцію в терміналі.
Необхідність верифікації не залежить від суми операції. Тобто підтвердження поповнення свого чи чужого карткового рахунку вводиться від однієї гривні.
Монополіст
Як Китай зробив рф сировинною колонією
Цікаве відео російського економіста Володимира Милова про стосунки Китаю та рф вийшло 31 липня.
Китай робить з росією (щоправда не тільки з нею) те, що західні країни робили з країнами третього світу пройдешні сторіччя.
Якщо КНР інвестує у промисловість, то це видобуток копалин на умовах розподілу продукції, якщо інвестує в інфраструктуру, дає підряди власним компаніям і входить у власність, якщо купує завод, забирає технології, якщо дає кредит то тільки під поставку сировини.
При тому, кремлівський маніяк путін на кожному кроці твердить, що КНР – стратегічний друг і партнер рф.
Тож коротко по тезам:
1️⃣ КНР купує у Газпрому найдешевший газ в світі - $257 за тисячу кубів в 2022 році, коли світова ціна була більше $1300 за тисячу кубів (на фото).
2️⃣ В 2022 році КНР купувала нафту в рф на 13% дешевше ресурсу з ОАЕ, хоча до вторгнення нафта з цих країн постачалась в КНР за однаковими цінами.
В другому кварталі 2023 року уряд рф скоротив дисконт, збільшивши податкову базу для російських експортерів нафти. У відповідь, в червні Китай вдвічі скоротив закупівлю нафти в рф.
Російський ресурс замістили іранські постачальники.
3️⃣ В 2022 році РФ наростила експорт вугілля в Китай через тихоокеанські порти. Російські експортери давали китайцям дисконт у 50% від ціни на австралійського вугілля.
4️⃣ Ще до війни рф стала найбільшим постачальником мороженої риби в Китай. В 2020 році покупці в КНР довели росіян до збитків, відмовившись від закупівель через COVID-19.
Зараз обсяги поставок риби з рф до Китаю зростають, а ціни падають.
Рибна асоціація рф охарактеризувала це, як «отрицательная динамика финансовой эффективности».
5️⃣ Та сама історія з деревиною. Нарощуються поставки в Китай. Але за прогнозами експортерів, у 2023 році загальне пониження ціни експорту складе 10%.
Ціни в Китаї на деревину знижуються другий рік поспіль через кризу на ринку нерухомості.
Муніципалітети набралися кредитів держбанків для будівництва житла. Але не змогли його продати через пандемію.
6️⃣ В той же час Китай заміщає поставки технологічного обладнання із заходу. Наприклад, замінив західних постачальників обладнання для проекту «Арктик СПГ-2». Вийшло менш менш якісно і дорожче.
7️⃣ КНР приймає участь у проекті з видобутку та експорту скрапленого газу «Ямал СПГ» на умовах нульового податку на видобуток корисних копалин (в них зветься «НДПИ», в нас – рента на газ) на перші 250 млрд кубів газу, але не більше 12 років від моменту запуску.
Тобто Китай інвестував так, що росія нічого від цього не отримає найближчі 12 років.
8️⃣ Натомість КНР в рази збільшила експорт в рф машинобудівної продукції: легкові авто, будівельну техніку, автотягачі.
Тобто КНР купує в рф сировину. Натомість постачає туди продукцію з високою доданою вартістю, яка створює робочі місця, дає податки і розвиває технології в КНР.
Для реалістичності картини зауважимо:
- Китай робить це не від ненависті до росіян, а через власні прагматичні інтереси.
- В 2022 році продаж нафти, навіть з дисконтом, принесла Кремлю великі доходи через захмарні світові ціни, що виросли після вторгнення.
- Проблема сировинної колонії притаманна і Україні, про що ми часто пишемо.
Ми вивозимо зерно і залізну руду – часто в той же Китай. Натомість купуємо в Європі, Китаї, США, Туреччині машинобудівну продукцію: легкові авто, сільгосп та будівельну техніку.
- На болотах ситуація краща, бо в них більше копалин. Натомість нас підтримує світ.
Монополіст
Цікаве відео російського економіста Володимира Милова про стосунки Китаю та рф вийшло 31 липня.
Китай робить з росією (щоправда не тільки з нею) те, що західні країни робили з країнами третього світу пройдешні сторіччя.
Якщо КНР інвестує у промисловість, то це видобуток копалин на умовах розподілу продукції, якщо інвестує в інфраструктуру, дає підряди власним компаніям і входить у власність, якщо купує завод, забирає технології, якщо дає кредит то тільки під поставку сировини.
При тому, кремлівський маніяк путін на кожному кроці твердить, що КНР – стратегічний друг і партнер рф.
Тож коротко по тезам:
1️⃣ КНР купує у Газпрому найдешевший газ в світі - $257 за тисячу кубів в 2022 році, коли світова ціна була більше $1300 за тисячу кубів (на фото).
2️⃣ В 2022 році КНР купувала нафту в рф на 13% дешевше ресурсу з ОАЕ, хоча до вторгнення нафта з цих країн постачалась в КНР за однаковими цінами.
В другому кварталі 2023 року уряд рф скоротив дисконт, збільшивши податкову базу для російських експортерів нафти. У відповідь, в червні Китай вдвічі скоротив закупівлю нафти в рф.
Російський ресурс замістили іранські постачальники.
3️⃣ В 2022 році РФ наростила експорт вугілля в Китай через тихоокеанські порти. Російські експортери давали китайцям дисконт у 50% від ціни на австралійського вугілля.
4️⃣ Ще до війни рф стала найбільшим постачальником мороженої риби в Китай. В 2020 році покупці в КНР довели росіян до збитків, відмовившись від закупівель через COVID-19.
Зараз обсяги поставок риби з рф до Китаю зростають, а ціни падають.
Рибна асоціація рф охарактеризувала це, як «отрицательная динамика финансовой эффективности».
5️⃣ Та сама історія з деревиною. Нарощуються поставки в Китай. Але за прогнозами експортерів, у 2023 році загальне пониження ціни експорту складе 10%.
Ціни в Китаї на деревину знижуються другий рік поспіль через кризу на ринку нерухомості.
Муніципалітети набралися кредитів держбанків для будівництва житла. Але не змогли його продати через пандемію.
6️⃣ В той же час Китай заміщає поставки технологічного обладнання із заходу. Наприклад, замінив західних постачальників обладнання для проекту «Арктик СПГ-2». Вийшло менш менш якісно і дорожче.
7️⃣ КНР приймає участь у проекті з видобутку та експорту скрапленого газу «Ямал СПГ» на умовах нульового податку на видобуток корисних копалин (в них зветься «НДПИ», в нас – рента на газ) на перші 250 млрд кубів газу, але не більше 12 років від моменту запуску.
Тобто Китай інвестував так, що росія нічого від цього не отримає найближчі 12 років.
8️⃣ Натомість КНР в рази збільшила експорт в рф машинобудівної продукції: легкові авто, будівельну техніку, автотягачі.
Тобто КНР купує в рф сировину. Натомість постачає туди продукцію з високою доданою вартістю, яка створює робочі місця, дає податки і розвиває технології в КНР.
Для реалістичності картини зауважимо:
- Китай робить це не від ненависті до росіян, а через власні прагматичні інтереси.
- В 2022 році продаж нафти, навіть з дисконтом, принесла Кремлю великі доходи через захмарні світові ціни, що виросли після вторгнення.
- Проблема сировинної колонії притаманна і Україні, про що ми часто пишемо.
Ми вивозимо зерно і залізну руду – часто в той же Китай. Натомість купуємо в Європі, Китаї, США, Туреччині машинобудівну продукцію: легкові авто, сільгосп та будівельну техніку.
- На болотах ситуація краща, бо в них більше копалин. Натомість нас підтримує світ.
Монополіст
Як заступник голови ОП Шурма посварився з головою Нафтогазу Чернишовим
Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) 3 серпня заявило про розірвання договору про управління мережею АЗС Glusco з ТОВ "Нафтогаз Ойл Трейдинг" – компанією з державної Групи Нафтогаз.
Договір діяв 14 місяців, майже з початку війни.
Причиною розірвання АРМА назвало "неналежне управління" активом.
АЗС Glusco до націоналізації пов'язували Віктором Медведчуком, головним провідником інтересів Кремля в Україні.
Насправді ця історія – проявлення конфлікту між заступником голови Офісу президента (ОП) Ростиславом Шурмою та головою правління Нафтогазу Олексієм Чернишовим.
Нагадаємо, що Олена Дума, призначена Кабміном керівником АРМА 30 червня – ставлениця ОП.
Зараз Шурма "обробляє" керівника ОП Андрія Єрмака щоб довести йому неефективність Чернишова.
З президентом складніше, бо Чернишов має з ним прямий контакт. Отримав від нього карт-бланш на діяльність без огляду на ОП.
Історія конфлікту
1️⃣ Першим проявом конфлікту між Чернишовим та Шурмою було звільнення керівника компанії "Газорозподільчі мережі" (ГРМУ) в лютому 2022 року.
ГРМУ була створена Нафтогазом для управління операторами газорозподільчих мереж (облгазами), відібраними у групи РГК Дмитра Фірташа.
В грудні 2022 року ГРМУ очолив ставленик Шурми – юрист Денис Миргородський.
А вже в лютому 2023 року Чернишов звільнив його, прибравши вплив Шурми на ГРМУ.
2️⃣ В квітні суд передав в АРМА арештоване майно газовидобувної компанії Укрнафтобуріння (УНБ) Ігоря Коломойського та Віталія Хомутинника.
Логічним продовженням націоналізації була б передача УНБ Нафтогазу, який замається видобутком газу для держави.
Натомість УНБ передали не Чернишову, а Укрнафті, яку за протекцією Шурми в листопаді 2022 року очолив Сергій Корецький.
3️⃣ Коли Шурма в червні організовував поїздку української делегації на Конференцію з відновлення в Лондоні, Чернишова в делегацію не взяли. Він підключався по відео зв'язку.
Вийшло так, що компанія, яка мала відповідати за левову частку освоєння потенціальних інвестицій в країні ,не була представлена на конференції.
У нас немає симпатій ні до Шурми, ні до Чернишова. Але оця вся підкилимна номенклатурна боротьба точно не сприяє ефективному управлінню в енергетиці.
Монополіст
Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) 3 серпня заявило про розірвання договору про управління мережею АЗС Glusco з ТОВ "Нафтогаз Ойл Трейдинг" – компанією з державної Групи Нафтогаз.
Договір діяв 14 місяців, майже з початку війни.
Причиною розірвання АРМА назвало "неналежне управління" активом.
АЗС Glusco до націоналізації пов'язували Віктором Медведчуком, головним провідником інтересів Кремля в Україні.
Насправді ця історія – проявлення конфлікту між заступником голови Офісу президента (ОП) Ростиславом Шурмою та головою правління Нафтогазу Олексієм Чернишовим.
Нагадаємо, що Олена Дума, призначена Кабміном керівником АРМА 30 червня – ставлениця ОП.
Зараз Шурма "обробляє" керівника ОП Андрія Єрмака щоб довести йому неефективність Чернишова.
З президентом складніше, бо Чернишов має з ним прямий контакт. Отримав від нього карт-бланш на діяльність без огляду на ОП.
Історія конфлікту
1️⃣ Першим проявом конфлікту між Чернишовим та Шурмою було звільнення керівника компанії "Газорозподільчі мережі" (ГРМУ) в лютому 2022 року.
ГРМУ була створена Нафтогазом для управління операторами газорозподільчих мереж (облгазами), відібраними у групи РГК Дмитра Фірташа.
В грудні 2022 року ГРМУ очолив ставленик Шурми – юрист Денис Миргородський.
А вже в лютому 2023 року Чернишов звільнив його, прибравши вплив Шурми на ГРМУ.
2️⃣ В квітні суд передав в АРМА арештоване майно газовидобувної компанії Укрнафтобуріння (УНБ) Ігоря Коломойського та Віталія Хомутинника.
Логічним продовженням націоналізації була б передача УНБ Нафтогазу, який замається видобутком газу для держави.
Натомість УНБ передали не Чернишову, а Укрнафті, яку за протекцією Шурми в листопаді 2022 року очолив Сергій Корецький.
3️⃣ Коли Шурма в червні організовував поїздку української делегації на Конференцію з відновлення в Лондоні, Чернишова в делегацію не взяли. Він підключався по відео зв'язку.
Вийшло так, що компанія, яка мала відповідати за левову частку освоєння потенціальних інвестицій в країні ,не була представлена на конференції.
У нас немає симпатій ні до Шурми, ні до Чернишова. Але оця вся підкилимна номенклатурна боротьба точно не сприяє ефективному управлінню в енергетиці.
Монополіст
Не чужі Офісу президента люди. ЄДАПС продовжує монопольно заробляти на виробництві державних документів
Більше десяти міських та селищних рад оголосили тендери на придбання принтерів для виготовлення водійських прав та техпаспортів з захисними елементами, які діяли за часів Януковича.
У «Прозорро» оприлюднено дані, що комплекси Swiftpro K60 вже придбали Запорізька міська рада, Славська селищна рада, виконком Корецької міської ради по ціні від 530 до 534 тис грн.
В усіх випадках єдиним учасником і переможцем торгів було ТОВ «Поллі-сервіс», пов’язане з консорціумом ЄДАПС, пише УП.
Постачання цих принтерів в Україну почалось після того, як уряд Дениса Шмигаля 23 лютого 2022 року вніс зміни у вимоги до документів. Вони передбачають, що водійське посвідчення і техпаспорт потрібно ламінувати з обох боків «захисним прозорим рефлективним ахроматичним покриттям та плівкою підвищеної міцності».
Ці вимоги діяли в країні за часів Януковича, коли ЄДАПС контролював усю галузь. Тоді монополіст ЄДАПС змусив усю країну переходити на нове обладнання, яке завозив лише він.
Наприкінці правління Януковича «ЄДАПС» було відсунуто від державних потоків.
За часів Порошенка галузь контролювали люди Арсена Авакова та Максима Степанова. Сам Степанов і очолював «Поліграфкомбінат Україна». Тоді на водійські права була встановлена інша монополія Це була техніка японської фірми «Toppan», яку постачало оточення Степанова. Нещодавно НАБУ і САП вручили підозру Степанову за розкрадання грошей Поліграфкомбінату "Україна"
Від себе додамо:
Зараз «Поліграфкомбінат «Україна», за погодженням Офісу президента, очолює Тетяна Бондаренко. Це подружка Ірини Обиденко, яка на пару з громадянином ОАЕ Таріямом Матаром Мохамедом, володіє Інноваційно-індустріальною групою, куди входить “Поллі-Сервіс”, який постачає принтери.
Інноваційно-індустріальна група – нова назва колишнього ЄДАПС, заснованого Юрієм Сидоренко. Ірина Обиденко – колишній керівник ЄДАПС.
Сьогодні Сидоренко проживає в Об'єднаних Арабських Еміратах. Із ОАЕ також Таріям Матар Мохамед.
Він став широко відомий після того як через його компанію Vector Energy Innovation перед початком повномасштабного вторгнення РФ постачалася білоруська електроенергія в Україну на адресу трейдера "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка, колишнього менеджера ДТЕК Ріната Ахметова.
Бутенко тоді отримав від ОП переважне право на викуп білоруської електроенергії.
Зараз Бутенко очолює державного трейдера електроенергії ЕКУ, якого було створено за ініціативою заступника голови ОП Ростислава Шурми.
Шурма, Шмигаль та Бутенко працювали в структурах СКМ Ахметова.
Маємо ситуацію, коли не чужі Офісу президента люди активно заробляють на монополії з виготовлення державних документів та голограм.
Так наприкінці червня Кабмін запровадив обов’язкові голографічні елементи на акцизних марках. В результаті на початку липня Поліграфкомбінат «Україна» закупив голографічні елементи для акцизних марок, які застосовуються для тютюнової та алкогольної продукції, на 140,5 млн грн у «Поллі-Сервіс».
Полліі-Сервіс має патент на обкладинку закордонного паспорта українця, та отримує гроші від «Поліграфкомбінату «Україна» за це.
Більше десяти міських та селищних рад оголосили тендери на придбання принтерів для виготовлення водійських прав та техпаспортів з захисними елементами, які діяли за часів Януковича.
У «Прозорро» оприлюднено дані, що комплекси Swiftpro K60 вже придбали Запорізька міська рада, Славська селищна рада, виконком Корецької міської ради по ціні від 530 до 534 тис грн.
В усіх випадках єдиним учасником і переможцем торгів було ТОВ «Поллі-сервіс», пов’язане з консорціумом ЄДАПС, пише УП.
Постачання цих принтерів в Україну почалось після того, як уряд Дениса Шмигаля 23 лютого 2022 року вніс зміни у вимоги до документів. Вони передбачають, що водійське посвідчення і техпаспорт потрібно ламінувати з обох боків «захисним прозорим рефлективним ахроматичним покриттям та плівкою підвищеної міцності».
Ці вимоги діяли в країні за часів Януковича, коли ЄДАПС контролював усю галузь. Тоді монополіст ЄДАПС змусив усю країну переходити на нове обладнання, яке завозив лише він.
Наприкінці правління Януковича «ЄДАПС» було відсунуто від державних потоків.
За часів Порошенка галузь контролювали люди Арсена Авакова та Максима Степанова. Сам Степанов і очолював «Поліграфкомбінат Україна». Тоді на водійські права була встановлена інша монополія Це була техніка японської фірми «Toppan», яку постачало оточення Степанова. Нещодавно НАБУ і САП вручили підозру Степанову за розкрадання грошей Поліграфкомбінату "Україна"
Від себе додамо:
Зараз «Поліграфкомбінат «Україна», за погодженням Офісу президента, очолює Тетяна Бондаренко. Це подружка Ірини Обиденко, яка на пару з громадянином ОАЕ Таріямом Матаром Мохамедом, володіє Інноваційно-індустріальною групою, куди входить “Поллі-Сервіс”, який постачає принтери.
Інноваційно-індустріальна група – нова назва колишнього ЄДАПС, заснованого Юрієм Сидоренко. Ірина Обиденко – колишній керівник ЄДАПС.
Сьогодні Сидоренко проживає в Об'єднаних Арабських Еміратах. Із ОАЕ також Таріям Матар Мохамед.
Він став широко відомий після того як через його компанію Vector Energy Innovation перед початком повномасштабного вторгнення РФ постачалася білоруська електроенергія в Україну на адресу трейдера "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка, колишнього менеджера ДТЕК Ріната Ахметова.
Бутенко тоді отримав від ОП переважне право на викуп білоруської електроенергії.
Зараз Бутенко очолює державного трейдера електроенергії ЕКУ, якого було створено за ініціативою заступника голови ОП Ростислава Шурми.
Шурма, Шмигаль та Бутенко працювали в структурах СКМ Ахметова.
Маємо ситуацію, коли не чужі Офісу президента люди активно заробляють на монополії з виготовлення державних документів та голограм.
Так наприкінці червня Кабмін запровадив обов’язкові голографічні елементи на акцизних марках. В результаті на початку липня Поліграфкомбінат «Україна» закупив голографічні елементи для акцизних марок, які застосовуються для тютюнової та алкогольної продукції, на 140,5 млн грн у «Поллі-Сервіс».
Полліі-Сервіс має патент на обкладинку закордонного паспорта українця, та отримує гроші від «Поліграфкомбінату «Україна» за це.
Чому Фонд енергетичної підтримки України не ефективний
Кейс 1. Гроші які не витрачаються
В квітні 2022 року міжнародна спільнота створила Фонд енергетичної підтримки України - Ukraine Energy Support Fund.
Фонд знаходиться в оперативному управлінні Energy Community (Енергетичне співтовариство Європи), наповнюється донорами з різних країн.
Наразі в фонд поступило $165 млн. Донори обіцяли довести цю суму до $220 млн.
Переважна кількість внесків – донейти від урядових організацій.
Найбільшим донором Фонду є Німеччина – майже 60% від загальної суми. На другому місці – Швеція (12,5%). На третьому – США (10,5%).
Працює Фонд так (дивись схему): умовне обленерго, чи теплоелектроцентраль, чи об’єкт теплокомуненерго дає в Міненерго запит щодо необхідного обладнання.
Міненерго передає консолідований перелік обладнання зовнішньому агенту із закупівель (External procurment agent), яким виступає американський фонд USAID.
USAID дивиться цей перелік – часто не розуміє, яке саме обладнання запитує реципієнт: з якими детальними характеристиками?
Більшість українських підприємств не здатні якісно підготувати документ із техумовами англійською.
В Україні, навіть ті, хто проводив закупівлі в Prozorro, купували у постачальників, які були заздалегідь відомі. В тендерну документацію ніхто не заглядав.
В результаті, USAID відправляє уточнюючі запити назад в Міненерго, ті питають у реципієнтів. Переписка триває місяцями, обладнання не закуповується.
Наразі з наявної суми використано близько $30 млн. А в Україну, станом на минулий тиждень, обладнання прийшло на $5 млн.
Після більше ніж року існування Фонду, було вирішено декільком стратегічним об’єктам дати гроші напряму.
Є ризик, що щось вкрадуть. Але це краще ніж зараз, коли закупівлі гальмуються в принципі.
В Міненерго цим напрямком займається заступник міністра Фарід Сафаров – колишній студент міністра енергетики Германа Галущенка в КНУ ім. Тараса Шевченка.
Всі кажуть про нього: хороша людина зі знанням англійської. Але як організатор – ніякий.
В цьому випадку українська бюрократія і відсутність мотивації на місцях, коли «потрібно щось закупити але вкрасти не вийде», посилюється міжнародною бюрократію, коли «краще нічого не зробити, ніж зробити не по правилах».
В результаті маємо парадоксальну ситуацію: гроші є, але вони не працюють на посилення енергетичної спроможності країни.
І це не єдиний такий кейс. Плануємо описати ще два.
Монополіст
Кейс 1. Гроші які не витрачаються
В квітні 2022 року міжнародна спільнота створила Фонд енергетичної підтримки України - Ukraine Energy Support Fund.
Фонд знаходиться в оперативному управлінні Energy Community (Енергетичне співтовариство Європи), наповнюється донорами з різних країн.
Наразі в фонд поступило $165 млн. Донори обіцяли довести цю суму до $220 млн.
Переважна кількість внесків – донейти від урядових організацій.
Найбільшим донором Фонду є Німеччина – майже 60% від загальної суми. На другому місці – Швеція (12,5%). На третьому – США (10,5%).
Працює Фонд так (дивись схему): умовне обленерго, чи теплоелектроцентраль, чи об’єкт теплокомуненерго дає в Міненерго запит щодо необхідного обладнання.
Міненерго передає консолідований перелік обладнання зовнішньому агенту із закупівель (External procurment agent), яким виступає американський фонд USAID.
USAID дивиться цей перелік – часто не розуміє, яке саме обладнання запитує реципієнт: з якими детальними характеристиками?
Більшість українських підприємств не здатні якісно підготувати документ із техумовами англійською.
В Україні, навіть ті, хто проводив закупівлі в Prozorro, купували у постачальників, які були заздалегідь відомі. В тендерну документацію ніхто не заглядав.
В результаті, USAID відправляє уточнюючі запити назад в Міненерго, ті питають у реципієнтів. Переписка триває місяцями, обладнання не закуповується.
Наразі з наявної суми використано близько $30 млн. А в Україну, станом на минулий тиждень, обладнання прийшло на $5 млн.
Після більше ніж року існування Фонду, було вирішено декільком стратегічним об’єктам дати гроші напряму.
Є ризик, що щось вкрадуть. Але це краще ніж зараз, коли закупівлі гальмуються в принципі.
В Міненерго цим напрямком займається заступник міністра Фарід Сафаров – колишній студент міністра енергетики Германа Галущенка в КНУ ім. Тараса Шевченка.
Всі кажуть про нього: хороша людина зі знанням англійської. Але як організатор – ніякий.
В цьому випадку українська бюрократія і відсутність мотивації на місцях, коли «потрібно щось закупити але вкрасти не вийде», посилюється міжнародною бюрократію, коли «краще нічого не зробити, ніж зробити не по правилах».
В результаті маємо парадоксальну ситуацію: гроші є, але вони не працюють на посилення енергетичної спроможності країни.
І це не єдиний такий кейс. Плануємо описати ще два.
Монополіст
Як Енергоатом більше півроку підключає подаровану газотурбінну електростанцію
Кейс 2. Подарована електростанція, яка не працює
В січні американська агенція розвитку USAID подарувала Україні газотурбінну установку потужністю 28 МВт виробництва General Electric.
На початку лютого станція вже була в Україні. Тоді релізи про це опублікували Міненерго та НАЕК Енергоатом, на баланс якого передали генератор.
Це дуже корисна для системи електростанція через свою маневреність: швидко дає генерацію від нуля до повної потужності.
Її вирішили поставити поряд з однією з підстанцій Оператора ГТС. Це логічне технічне рішення. Поряд джерело палива - природний газ із магістральної труби.
Але займатись цим було доручено оператору АЕС - Енергоатому. А не, наприклад, Нафтогазу, який має спеціальний підрозділ, що оперує двома ТЕЦ у Львівській області.
По-перше, підрозділ Енергоатому – Атомпроектінжиніринг за $2,56 млн замовив держпідприємству Антонов транспортування установки авіатранспортом з аеропорту Юма (США) в Жешув (Польша).
Потім ще 15,36 млн грн заплатив за транспортування з Жешову до місця розташування.
Але тільки 19 квітня було оголошено тендер на встановлення та підключення установки за 127,77 млн грн до кінця року.
Роботи мають бути завершені до 31 грудня 2023 року.
Загалом вартість подарованої установки приблизно в $20 млн додала ще $6,4 млн на транспорт і установку.
Треба зазначити, що величезні витрати на транспортування були б виправдані, якщо установка була б швидко підключена, протягом пари місяців.
В іншому випадку її можна було везти не літаком Антонова, а контейнеровозом по морю. І коштувало б це десятки тисяч доларів, а не майже $3 млн.
Другий незрозумілий момент – це передача установки на баланс Енергоатому.
При тому, що вона має бути розташована поряд з об'єктом Оператора ГТС (ОГТСУ).
По закону ОГТСУ, як оператор системи передачі, не міг оперувати генерацією.
Втім, 28 липня Рада ухвалила проєкт закону 9311-1-д про реформу ОГТСУ, який серед іншого передбачає право компанії виробляти електроенергію до 2027 року.
Вочевидь, після підключення Енергоатом має передати (продати) установку ОГТСУ.
Очевидно, що у оператора АЕС не було мотивації ефективно та швидко встановити генератор, коли заробляти на ньому буде хтось інший.
Знайомі з цією епопеєю чиновники розповідають, що обладнання до цієї установки від дарувальників прийшло не в повному обсязі, не відразу, частково – не те.
Типу, саме цим пояснюється довгий час на підключення.
Втім, це ще один приклад неефективного управління. Коли навіть наявність ресурсу не рятує.
Кейс 1 дивись тут.
На фото президент НАЕК Енергоатом Петро Котін на фоні газотурбінної установки 7 лютого
Монополіст
Кейс 2. Подарована електростанція, яка не працює
В січні американська агенція розвитку USAID подарувала Україні газотурбінну установку потужністю 28 МВт виробництва General Electric.
На початку лютого станція вже була в Україні. Тоді релізи про це опублікували Міненерго та НАЕК Енергоатом, на баланс якого передали генератор.
Це дуже корисна для системи електростанція через свою маневреність: швидко дає генерацію від нуля до повної потужності.
Її вирішили поставити поряд з однією з підстанцій Оператора ГТС. Це логічне технічне рішення. Поряд джерело палива - природний газ із магістральної труби.
Але займатись цим було доручено оператору АЕС - Енергоатому. А не, наприклад, Нафтогазу, який має спеціальний підрозділ, що оперує двома ТЕЦ у Львівській області.
По-перше, підрозділ Енергоатому – Атомпроектінжиніринг за $2,56 млн замовив держпідприємству Антонов транспортування установки авіатранспортом з аеропорту Юма (США) в Жешув (Польша).
Потім ще 15,36 млн грн заплатив за транспортування з Жешову до місця розташування.
Але тільки 19 квітня було оголошено тендер на встановлення та підключення установки за 127,77 млн грн до кінця року.
Роботи мають бути завершені до 31 грудня 2023 року.
Загалом вартість подарованої установки приблизно в $20 млн додала ще $6,4 млн на транспорт і установку.
Треба зазначити, що величезні витрати на транспортування були б виправдані, якщо установка була б швидко підключена, протягом пари місяців.
В іншому випадку її можна було везти не літаком Антонова, а контейнеровозом по морю. І коштувало б це десятки тисяч доларів, а не майже $3 млн.
Другий незрозумілий момент – це передача установки на баланс Енергоатому.
При тому, що вона має бути розташована поряд з об'єктом Оператора ГТС (ОГТСУ).
По закону ОГТСУ, як оператор системи передачі, не міг оперувати генерацією.
Втім, 28 липня Рада ухвалила проєкт закону 9311-1-д про реформу ОГТСУ, який серед іншого передбачає право компанії виробляти електроенергію до 2027 року.
Вочевидь, після підключення Енергоатом має передати (продати) установку ОГТСУ.
Очевидно, що у оператора АЕС не було мотивації ефективно та швидко встановити генератор, коли заробляти на ньому буде хтось інший.
Знайомі з цією епопеєю чиновники розповідають, що обладнання до цієї установки від дарувальників прийшло не в повному обсязі, не відразу, частково – не те.
Типу, саме цим пояснюється довгий час на підключення.
Втім, це ще один приклад неефективного управління. Коли навіть наявність ресурсу не рятує.
Кейс 1 дивись тут.
На фото президент НАЕК Енергоатом Петро Котін на фоні газотурбінної установки 7 лютого
Монополіст
Монополіст
Не чужі Офісу президента люди. ЄДАПС продовжує монопольно заробляти на виробництві державних документів Більше десяти міських та селищних рад оголосили тендери на придбання принтерів для виготовлення водійських прав та техпаспортів з захисними елементами…
Компанія з орбіти ЄДАПС - ТОВ “Поллі-Сервіс” отримала держпідрядів на 8,9 мільярда
З початку 2022 року компанія "Поллі-Сервіс" отримала від державного поліграфкомбінату "Україна" підрядів на 8,9 млрд грн.
Успіху компанія досягла після зміни керівництва на поліграфкомбінаті з погодження в Офісі президента.
Для "Поллі-Сервіс" це нечувані суми. Ще у 2020 році обсяг її підрядів, які вона отримала від держави, складав 12,4 млн грн.
З 2021-го, після призначення керівницею поліграфкомбінату “Україна” Тетяни Бондаренко, у ТОВ “Поллі-Сервіс” розпочався динамічний ріст – закупівлі становили вже півмільярда, а у 2022-му на підрядах комбінату "Україна" отримала угод на 7,07 млрд грн.
Співзасновниця ТОВ “Поллі-Сервіс” Ірина Обиденко - подружка Бондаренко.
Її партнером по ТОВ “Поллі-Сервіс” є громадянин ОАЕ Таріям Матар Мохамед. Як ми писали раніше, за погодження з ОП, він був учасником схеми імпорту білоруської електроенергії в Україну напередодні повномасштабного вторгнення РФ.
Тендери, які отримало ТОВ “Поллі-Сервіс”, за посиланням.
З початку 2022 року компанія "Поллі-Сервіс" отримала від державного поліграфкомбінату "Україна" підрядів на 8,9 млрд грн.
Успіху компанія досягла після зміни керівництва на поліграфкомбінаті з погодження в Офісі президента.
Для "Поллі-Сервіс" це нечувані суми. Ще у 2020 році обсяг її підрядів, які вона отримала від держави, складав 12,4 млн грн.
З 2021-го, після призначення керівницею поліграфкомбінату “Україна” Тетяни Бондаренко, у ТОВ “Поллі-Сервіс” розпочався динамічний ріст – закупівлі становили вже півмільярда, а у 2022-му на підрядах комбінату "Україна" отримала угод на 7,07 млрд грн.
Співзасновниця ТОВ “Поллі-Сервіс” Ірина Обиденко - подружка Бондаренко.
Її партнером по ТОВ “Поллі-Сервіс” є громадянин ОАЕ Таріям Матар Мохамед. Як ми писали раніше, за погодження з ОП, він був учасником схеми імпорту білоруської електроенергії в Україну напередодні повномасштабного вторгнення РФ.
Тендери, які отримало ТОВ “Поллі-Сервіс”, за посиланням.
Як ДТЕК Ахметова готує ґрунт для отримання пільг від держави
ДТЕК Ріната Ахметова планує отримати від держави кредит за пільговою програмою 5-7-9 для проведення ремонтних та відновлювальних робіт на своїх ТЕС.
Ще три тижні тому здавалось, що ця ідея не може бути втілена через відсутність підтримки з боку влади.
Зараз все йде до того, що такий кредит може бути виданий.
ДТЕК хоче отримати 5 млрд грн під 5% від державного Укргазбанку.
Для прикладу, ПУМБ Ахметова видає кредити бізнесу під 22% річних/
Це означає, що держава має профінансувати приватну компанію приблизно на 850 млн грн різниці у відсотках.
Чому це не ок?
Програма 5-7-9 була впроваджена кілька років тому для підтримки малого та середнього бізнесу (МСБ).
Навіть МВФ в своїх маяках в липні відобразив, що по 5-7-9 потрібна орієнтація на МСБ та виключення великих компаній.
По-друге, ДТЕК не виконує якусь соціальну функцію (ПСО). Використавши ці гроші, компанія буде заробляти за рахунок дефіциту електроенергії при підвищених цінових обмеженнях.
Собівартість виробництва 1 МВт-г тепловою генерацією, враховуючи ціну вугілля в $130 за тону (Index ARA, Coal), без врахування інвестиційної складової, буде близько $80.
Між тим, верхнє обмеження ціни е/е в пікові години становить 7200 грн або майже $200 за МВт-г.
Така маржинальність дозволяє покрити відсотки по кредиту хоч у 50%.
Програму 5-7-9 було б доцільно розповсюдити на МСБ, який готовий встановлювати генераційні установки на природному газі. Те, про що кажуть всі експерти галузі останні роки: розосереджена малопотужна генерація, наближена до споживача.
Як ДТЕК в інформаційному полі "колупав цю скелю"?
24 липня на Forbes вийшло інтерв’ю з гендиром ДТЕК Максимом Тімченко, в якому він у звичній манері "стійко перемагаючи", заявив про бажання скористатись 5-7-9.
4 серпня голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський на Енергокомітеті Ради заявив, що тепловій генерації завдано шкоди на 30 млрд, а відновлювальних робіт проведено на 500 млн грн.
За словами Ущаповського, вся проблема у відсутності фінансування теплової генерації.
В Інтерфаксі порахували, що це 1,6% від завданої шкоди. І під таким заголовком новина розійшлась по всіх ЗМІ: типу, треба давати гроші ТЕС, бо буде біда.
8 серпня голова Фінкомітету Ради Данило Гетманцев в своєму ТГ-каналі повідомив, що є рішення про поширення 5-7-9 на відновлення ТЕС і ТЕЦ.
В його інформації на ці цілі передбачено 7,6 млрд грн. З них, як ми вказували, 5 млрд візьме ДТЕК.
Загалом, наскільки відомо, пільгові кредити для ДТЕК готові підтримати прем’єр, НКРЕКП, Міненерго. Ключові Комітети Ради – фінансовий та енергетичний – в нейтральній позиції.
Монополіст
ДТЕК Ріната Ахметова планує отримати від держави кредит за пільговою програмою 5-7-9 для проведення ремонтних та відновлювальних робіт на своїх ТЕС.
Ще три тижні тому здавалось, що ця ідея не може бути втілена через відсутність підтримки з боку влади.
Зараз все йде до того, що такий кредит може бути виданий.
ДТЕК хоче отримати 5 млрд грн під 5% від державного Укргазбанку.
Для прикладу, ПУМБ Ахметова видає кредити бізнесу під 22% річних/
Це означає, що держава має профінансувати приватну компанію приблизно на 850 млн грн різниці у відсотках.
Чому це не ок?
Програма 5-7-9 була впроваджена кілька років тому для підтримки малого та середнього бізнесу (МСБ).
Навіть МВФ в своїх маяках в липні відобразив, що по 5-7-9 потрібна орієнтація на МСБ та виключення великих компаній.
По-друге, ДТЕК не виконує якусь соціальну функцію (ПСО). Використавши ці гроші, компанія буде заробляти за рахунок дефіциту електроенергії при підвищених цінових обмеженнях.
Собівартість виробництва 1 МВт-г тепловою генерацією, враховуючи ціну вугілля в $130 за тону (Index ARA, Coal), без врахування інвестиційної складової, буде близько $80.
Між тим, верхнє обмеження ціни е/е в пікові години становить 7200 грн або майже $200 за МВт-г.
Така маржинальність дозволяє покрити відсотки по кредиту хоч у 50%.
Програму 5-7-9 було б доцільно розповсюдити на МСБ, який готовий встановлювати генераційні установки на природному газі. Те, про що кажуть всі експерти галузі останні роки: розосереджена малопотужна генерація, наближена до споживача.
Як ДТЕК в інформаційному полі "колупав цю скелю"?
24 липня на Forbes вийшло інтерв’ю з гендиром ДТЕК Максимом Тімченко, в якому він у звичній манері "стійко перемагаючи", заявив про бажання скористатись 5-7-9.
4 серпня голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський на Енергокомітеті Ради заявив, що тепловій генерації завдано шкоди на 30 млрд, а відновлювальних робіт проведено на 500 млн грн.
За словами Ущаповського, вся проблема у відсутності фінансування теплової генерації.
В Інтерфаксі порахували, що це 1,6% від завданої шкоди. І під таким заголовком новина розійшлась по всіх ЗМІ: типу, треба давати гроші ТЕС, бо буде біда.
8 серпня голова Фінкомітету Ради Данило Гетманцев в своєму ТГ-каналі повідомив, що є рішення про поширення 5-7-9 на відновлення ТЕС і ТЕЦ.
В його інформації на ці цілі передбачено 7,6 млрд грн. З них, як ми вказували, 5 млрд візьме ДТЕК.
Загалом, наскільки відомо, пільгові кредити для ДТЕК готові підтримати прем’єр, НКРЕКП, Міненерго. Ключові Комітети Ради – фінансовий та енергетичний – в нейтральній позиції.
Монополіст
Forwarded from Наші Гроші
Устав від війни? Атдахні у Бєні!
Закарпатська обладміністрація оголосила тендер на ремонт дорогb до села Чорна Тиса за 596 млн грн (перший скрін). На схилах гір у цьому селі планує побудувати новий гірськолижний курорт ТОВ «Буковель».
Його засновниками є Захар і Оксана Палиці – син і дружина нардепа Ігоря Палиці, одного з найближчих партнерів Ігоря Коломойському по «Укрнафті». Це те саме ТОВ «Буковель», що вже зробило курорт Буковель неподалік, і тепер хоче зробити ще курортів. «Свидовець» у Чорній Тисі, а також «Бистрицю» та «Турбат» неподалік звідти (другий скрін).
Причому хоче зараз. Вже під час вторгнення «Буковель» звернулось до тамтешніх сільрад за згодою на будівництво. А у квітні 2023 голова Івано-Франківської Торгово-промислової палати публічно повідомив, що новий курорт – на часі
Тобто ми бачимо, що Закарпатська ОДА за 596 млн грн платників податків хоче вже до кінця 2023 року (тобто гарантовано під час війни) відремонтувати дорогу до зимового курорту.
Закарпатська обладміністрація оголосила тендер на ремонт дорогb до села Чорна Тиса за 596 млн грн (перший скрін). На схилах гір у цьому селі планує побудувати новий гірськолижний курорт ТОВ «Буковель».
Його засновниками є Захар і Оксана Палиці – син і дружина нардепа Ігоря Палиці, одного з найближчих партнерів Ігоря Коломойському по «Укрнафті». Це те саме ТОВ «Буковель», що вже зробило курорт Буковель неподалік, і тепер хоче зробити ще курортів. «Свидовець» у Чорній Тисі, а також «Бистрицю» та «Турбат» неподалік звідти (другий скрін).
Причому хоче зараз. Вже під час вторгнення «Буковель» звернулось до тамтешніх сільрад за згодою на будівництво. А у квітні 2023 голова Івано-Франківської Торгово-промислової палати публічно повідомив, що новий курорт – на часі
Тобто ми бачимо, що Закарпатська ОДА за 596 млн грн платників податків хоче вже до кінця 2023 року (тобто гарантовано під час війни) відремонтувати дорогу до зимового курорту.
Компанії пов'язані з Шурмою отримали найбільшу суму із "зеленого" тарифу для СЕС на окупованих територіях
Нардеп Андрій Жупанін (Слуга народу) 7 серпня опублікував інформацію про те, що до липня 2023 року сонячні електростанції (СЕС) на окупованих територіях отримували виплати "зеленого" тарифу.
При тому, десь з літа 2022 року, коли і Україна, і окупанти від'єднали електромережі по лінії фронту, СЕС в окупації не видавали електроенергію в Об'єднану енергосистему (ОЕС) України.
За інформацією Жупаніна, з січня по липень 2023 року ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) заплатив 368 млн грн СЕС в окупації.
Відразу після того ГарПок видав реліз.
З нього виходить, що дані про обсяг виробленої е/е він отримує від системного оператора НЕК Укренерго.
А той отримує дані від оператора систем розподілу – Запоріжжяобленерго.
А ті, своєю чергою, отримують дані від самих СЕС. І веріфікувати їх не можуть.
Всі бачили, що платять станціям в окупації, тому що дані отриманої та оплаченої електроенергії від СЕС не співпадали. Але ніхто нічого не робив.
Лише понаписували листи на НКРЕКП та на Кабмін, щоб прикрити власну дупу.
Зокрема Мінреінтеграції відповіло ГарПоку, що для зупинки виплат потрібне рішення Кабміну, якого не було.
В принципі, таке часто буває. Неповоротка бюрократія призводить до вимушеної корупції.
Тим більше, гроші отримали українські компанії, які зазвичай брали кредити в держабнках на будівництво СЕС.
Щоправда насторожувало те, що ДТЕК Ріната Ахметова відмовився брати у ГарПоку зелений тариф для окупованих об'єктів. Ці не погребують взяти і лишню копійку, якщо по бюрократії там все чисто.
І ось 17 серпня Аліса Юрченко з Bihus.info розкрила інтригу.
Виявилось, що 320 млн грн зеленого тарифу з літа 2022 по липень 2023 року отримали оператори СЕС: КД Енерджі 2, Нацпрод, Відновлювальна Енергія Запоріжжя, Грін Енерджі Токмак, Грандпауєр ЛЛС.
Всі вони пов'язані із заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою.
Або належать його брату Олегу Шурмі, або його колишньому підлеглому Руслану Божко.
При таких розкладах стає зрозумілим, що "неповоротка бюрократія" швидше за все була стимульована із ОП.
Монополіст
Нардеп Андрій Жупанін (Слуга народу) 7 серпня опублікував інформацію про те, що до липня 2023 року сонячні електростанції (СЕС) на окупованих територіях отримували виплати "зеленого" тарифу.
При тому, десь з літа 2022 року, коли і Україна, і окупанти від'єднали електромережі по лінії фронту, СЕС в окупації не видавали електроенергію в Об'єднану енергосистему (ОЕС) України.
За інформацією Жупаніна, з січня по липень 2023 року ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) заплатив 368 млн грн СЕС в окупації.
Відразу після того ГарПок видав реліз.
З нього виходить, що дані про обсяг виробленої е/е він отримує від системного оператора НЕК Укренерго.
А той отримує дані від оператора систем розподілу – Запоріжжяобленерго.
А ті, своєю чергою, отримують дані від самих СЕС. І веріфікувати їх не можуть.
Всі бачили, що платять станціям в окупації, тому що дані отриманої та оплаченої електроенергії від СЕС не співпадали. Але ніхто нічого не робив.
Лише понаписували листи на НКРЕКП та на Кабмін, щоб прикрити власну дупу.
Зокрема Мінреінтеграції відповіло ГарПоку, що для зупинки виплат потрібне рішення Кабміну, якого не було.
В принципі, таке часто буває. Неповоротка бюрократія призводить до вимушеної корупції.
Тим більше, гроші отримали українські компанії, які зазвичай брали кредити в держабнках на будівництво СЕС.
Щоправда насторожувало те, що ДТЕК Ріната Ахметова відмовився брати у ГарПоку зелений тариф для окупованих об'єктів. Ці не погребують взяти і лишню копійку, якщо по бюрократії там все чисто.
І ось 17 серпня Аліса Юрченко з Bihus.info розкрила інтригу.
Виявилось, що 320 млн грн зеленого тарифу з літа 2022 по липень 2023 року отримали оператори СЕС: КД Енерджі 2, Нацпрод, Відновлювальна Енергія Запоріжжя, Грін Енерджі Токмак, Грандпауєр ЛЛС.
Всі вони пов'язані із заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою.
Або належать його брату Олегу Шурмі, або його колишньому підлеглому Руслану Божко.
При таких розкладах стає зрозумілим, що "неповоротка бюрократія" швидше за все була стимульована із ОП.
Монополіст
ОГТСУ під керівництвом Липпи закупило рекордний для себе обсяг газу по високих цінах
Знов у "вертикалі Шурми" або неефективне планування, або зговір (ОНОВЛЕНО)
Оператор ГТС України (ОГТСУ) 17 серпня провів два аукціони на закупівлю газу на Українській енергетичній біржі (УЕБ).
На першому закупив 85 млн кубів. На другому – ще 30 млн. Всього - 115 млн кубів.
В обох випадках ціна склала 14 916,7 грн за тисячу кубів без ПДВ.
Найбільшим продавцем, як повідомляють наші джерела, стала державна Укрнафта.
Це рекордний обсяг закупівлі ОГТСУ на УЕБ за останні місяці (дивись графік).
В теорії, природний газ ОГТСУ потрібен – для покриття небалансів, які створювали і створюють оператори газорозподільчих мереж (ГРМ, облгази). В першу чергу – ті, які входять в РГК Дмитра Фірташа.
Але у минулі місяці ОГТСУ купував природний мізерними обсягами.
При тому в травні-липні ціна в його закупівлях була 10,6 – 10,7 грн/куб без ПДВ.
А в серпні за один день ОГТСУ закупив великий обсяг по ціні майже 15 грн/куб без ПДВ.
Чому склалась така ціна?
Зараз через заборону експорту газу український ринок не корелює з європейським. Там ціна після літнього мінімуму зростає.
В Україні ціна нижче ціноутворюючого європейського індексу біржі TTF. Зараз він складає приблизно 16 грн/куб.
В Україні ціна виросла завдяки ринковому зговору найбільших приватних видобувників газу – ДТЕК Ріната Ахметова та Burisma Миколи Злочевського.
Ми писали, як в лютому 4 найбільших видобувних компаній намагались утворити картель для утримання високої ціни газу.
Тоді крім ДТЕК та Burisma участь в ньому прийняли Укрнафтобуріння (УНБ) Ігоря Коломойського та Віталія Хомутинніка та державна Укрнафта.
Але в квітні суд передав корпоративні права УНБ в Агентство з розшуку активів (АРМА), яка обрала керуючою компанією для цих активів Укрнафту.
Іншими словами, ринок з 4 великих гравців став ринком з 3 великих гравців, яким тепер легше домовитись.
Найбільший видобувник газу в країні – державна Група Нафтогаз – сам купує газ для забезпечення населення та підприємств теплокомуненерго взимку.
Нагадаємо, що в березні ОГТСУ очолив Дмитро Липпа, який до того працював менеджером в Метінвесті Ріната Ахметова.
Липпу на посаду керівника ОГТСУ відібрав Ростислав Шурма, заступник голови Офісу президента. Разом вони працювали в Метінвесті.
Керівник Укрнафти Сергій Корецький, який був призначений на посаду в листопаді 2022 року, теж входить до "вертикалі Шурми".
Монополіст
Знов у "вертикалі Шурми" або неефективне планування, або зговір (ОНОВЛЕНО)
Оператор ГТС України (ОГТСУ) 17 серпня провів два аукціони на закупівлю газу на Українській енергетичній біржі (УЕБ).
На першому закупив 85 млн кубів. На другому – ще 30 млн. Всього - 115 млн кубів.
В обох випадках ціна склала 14 916,7 грн за тисячу кубів без ПДВ.
Найбільшим продавцем, як повідомляють наші джерела, стала державна Укрнафта.
Це рекордний обсяг закупівлі ОГТСУ на УЕБ за останні місяці (дивись графік).
В теорії, природний газ ОГТСУ потрібен – для покриття небалансів, які створювали і створюють оператори газорозподільчих мереж (ГРМ, облгази). В першу чергу – ті, які входять в РГК Дмитра Фірташа.
Але у минулі місяці ОГТСУ купував природний мізерними обсягами.
При тому в травні-липні ціна в його закупівлях була 10,6 – 10,7 грн/куб без ПДВ.
А в серпні за один день ОГТСУ закупив великий обсяг по ціні майже 15 грн/куб без ПДВ.
Чому склалась така ціна?
Зараз через заборону експорту газу український ринок не корелює з європейським. Там ціна після літнього мінімуму зростає.
В Україні ціна нижче ціноутворюючого європейського індексу біржі TTF. Зараз він складає приблизно 16 грн/куб.
В Україні ціна виросла завдяки ринковому зговору найбільших приватних видобувників газу – ДТЕК Ріната Ахметова та Burisma Миколи Злочевського.
Ми писали, як в лютому 4 найбільших видобувних компаній намагались утворити картель для утримання високої ціни газу.
Тоді крім ДТЕК та Burisma участь в ньому прийняли Укрнафтобуріння (УНБ) Ігоря Коломойського та Віталія Хомутинніка та державна Укрнафта.
Але в квітні суд передав корпоративні права УНБ в Агентство з розшуку активів (АРМА), яка обрала керуючою компанією для цих активів Укрнафту.
Іншими словами, ринок з 4 великих гравців став ринком з 3 великих гравців, яким тепер легше домовитись.
Найбільший видобувник газу в країні – державна Група Нафтогаз – сам купує газ для забезпечення населення та підприємств теплокомуненерго взимку.
Нагадаємо, що в березні ОГТСУ очолив Дмитро Липпа, який до того працював менеджером в Метінвесті Ріната Ахметова.
Липпу на посаду керівника ОГТСУ відібрав Ростислав Шурма, заступник голови Офісу президента. Разом вони працювали в Метінвесті.
Керівник Укрнафти Сергій Корецький, який був призначений на посаду в листопаді 2022 року, теж входить до "вертикалі Шурми".
Монополіст
Голова ОП Єрмак і його заступники не подали декларації за 2022 рік. У Кабміні декларації внесли лише два діючих міністра, а у Верховній Раді - менше 10% депутатів
Попри можливе прийняття закону про відновлення обов'язкового декларування (до другого читання депутати подали майже 500 поправок), воно не запрацює у 2023 році.
Тим часом ми отримали від НАЗК статистику із добровільної подачі майнових декларацій за 2021-2022 рр. Ситуація - плачевна і наглядно демонструє, чому потрібно негайно відновлювати обов'язкову подачу декларацій:
Офіс Президента (керівник і заступники керівника ОП), 2021 рік - подали три декларації: Андрій Сибіга, Ростислав Шурма, Олег Татаров.
Кулеба Олексій подав декларацію за 2021 рік як голова Київської ОВА (з січня 2023 - заступник керівника Офісу Президента)
2022 рік - 0 декларацій.
Кабінет Міністрів, 2021 рік - 5 декларацій: Кубраков Олександр, Резніков Олексій, Рябікін Павло (екс-міністр), Ткаченко Олександр (екс-міністр), Шкарлет Сергій (екс-міністр).
2022 рік, 4: Кубраков Олександр, Резніков Олексій, Рябікін Павло, (екс-міністр), Шкарлет Сергій (екс-міністр).
Народні депутати: 2021 рік - 45 декларацій; 2022 - 30 декларацій.
Судді Конституційного суду: 2021 рік - 2 декларації (Кичун Віктор, Первомайський Олег), 2022 рік - одна (Первомайський Олег).
Голови ОВА: 2021 рік - сім декларацій: Синєгубов Олег, Харківська ОВА; Гриневецький Сергій, екс-голова Одеської ОДА; Гамалій Сергій, Хмельницька ОВА; Павлюк Олександр, екс-голова Київської ОВА; Кулеба Олексій, екс-голова Київської ОВА; Гайдай Сергій, екс-голова Луганської ОВА; Бугрій Дмитро, екс-голова Херсонської ОВА.
2022 рік - три декларації: Синєгубов Олег, Харківська ОВА, Гриневецький Сергій, екс-голова Одеської ОДА, Павлюк Олександр, екс-голова Київської ОВА.
Попри можливе прийняття закону про відновлення обов'язкового декларування (до другого читання депутати подали майже 500 поправок), воно не запрацює у 2023 році.
Тим часом ми отримали від НАЗК статистику із добровільної подачі майнових декларацій за 2021-2022 рр. Ситуація - плачевна і наглядно демонструє, чому потрібно негайно відновлювати обов'язкову подачу декларацій:
Офіс Президента (керівник і заступники керівника ОП), 2021 рік - подали три декларації: Андрій Сибіга, Ростислав Шурма, Олег Татаров.
Кулеба Олексій подав декларацію за 2021 рік як голова Київської ОВА (з січня 2023 - заступник керівника Офісу Президента)
2022 рік - 0 декларацій.
Кабінет Міністрів, 2021 рік - 5 декларацій: Кубраков Олександр, Резніков Олексій, Рябікін Павло (екс-міністр), Ткаченко Олександр (екс-міністр), Шкарлет Сергій (екс-міністр).
2022 рік, 4: Кубраков Олександр, Резніков Олексій, Рябікін Павло, (екс-міністр), Шкарлет Сергій (екс-міністр).
Народні депутати: 2021 рік - 45 декларацій; 2022 - 30 декларацій.
Судді Конституційного суду: 2021 рік - 2 декларації (Кичун Віктор, Первомайський Олег), 2022 рік - одна (Первомайський Олег).
Голови ОВА: 2021 рік - сім декларацій: Синєгубов Олег, Харківська ОВА; Гриневецький Сергій, екс-голова Одеської ОДА; Гамалій Сергій, Хмельницька ОВА; Павлюк Олександр, екс-голова Київської ОВА; Кулеба Олексій, екс-голова Київської ОВА; Гайдай Сергій, екс-голова Луганської ОВА; Бугрій Дмитро, екс-голова Херсонської ОВА.
2022 рік - три декларації: Синєгубов Олег, Харківська ОВА, Гриневецький Сергій, екс-голова Одеської ОДА, Павлюк Олександр, екс-голова Київської ОВА.
Олігарх Ігор Коломойський відвідав Національне антикорупційне бюро 24 серпня
Фото зроблено 24.08 о 18:50 біля офісу НАБУ.
НАБУ проводить кілька розслідувань за участі Коломойського. Зокрема щодо виведення з Укрнафти більше 13 млрд грн та доведення до банкрутства ПриватБанку.
При цьому справа по Укрнафті знаходиться на завершальній стадії.
Монополіст
Фото зроблено 24.08 о 18:50 біля офісу НАБУ.
НАБУ проводить кілька розслідувань за участі Коломойського. Зокрема щодо виведення з Укрнафти більше 13 млрд грн та доведення до банкрутства ПриватБанку.
При цьому справа по Укрнафті знаходиться на завершальній стадії.
Монополіст
Чому держава частково платить великим виробникам по зеленому тарифу а домашнім СЕС не платить взагалі
Згідно з інформацією ДП «Гарантований покупець» (ГарПок), яке продає електроенергію з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) та сплачує «зелений» тариф великим виробникам, з травня цього року плата виробникам ВДЕ здійснюється в розмірі 43%-46%.
Згідно з даними, озвученими на засіданні Комітету ради з питань енергетики 17 серпня, власники домашніх сонячних електростанцій (дСЕС) з травня взагалі не отримують плати за поставлену в мережу електроенергію.
Чому так відбувається?
Відповідь на це питання надали представники Постачальників універсальних послуг (ПУП) на засіданні комітету.
Для великих ВДЕ зелений тариф сплачує ГарПок. Ці кошти він отримує, продаючи «зелену» електроенергію на ринкових сегментах.
А нестачу компенсує НЕК Укренерго з тарифу на передачу електроенергії.
Станом на 1 серпня борги по тарифу на передачу учасників ринку перед Укренерго сягнули 19,5 млрд грн.
Відповідно, Укренерго не платить ГарПоку. А ГарПок сплачує ВДЕ лише ті гроші, які заробляє від продажу електрики.
Зелений тариф для дСЕС платить не ГарПок, а ПУПи. Джерелом також є тариф на передачу Укренерго.
Але на ринку електроенергія дСЕС не продається якимось органом. Бо неможливо адмініструвати її в масштабах країни.
Станом на початок 2022 року в Україні було 45 тис. прос’юмерів.
Укренерго не платить гроші ПУПам, як і ГарПоку.
Але у ПУПів немає інших коштів. Вони працюють в моделі ПСО – продають населенню електроенергію за пільговими цінами.
Різницю має покрити НАЕК Енергоатом. А той не платить, бо йому не вистачає грошей від продажу е/е.
Влітку більшість енергоблоків АЕС знаходяться в плановому ремонті. Ресурсу не вистачає на покриття витрат по ПСО.
Енергоатом обіцяє з вересня перестати накопичувати борги, а до січня 2024 року розрахуватись з боргами поточного року.
Але це не точно.
В цій історії дивує олігархічна заточка державного регулювання.
Власники дСЕС – приватні особи – нічого не отримують.
Великі корпорації, хоч і не в повному обсязі, зелений тариф отримують.
Найбільші оператори ВДЕ в Україні: ДТЕК Ріната Ахметова, китайська CNBM, VR Capital Річарда Дейтса – партнера Макара Пасенюка, ВПУ нардепа Максима Єфімова.
Монополіст
Згідно з інформацією ДП «Гарантований покупець» (ГарПок), яке продає електроенергію з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) та сплачує «зелений» тариф великим виробникам, з травня цього року плата виробникам ВДЕ здійснюється в розмірі 43%-46%.
Згідно з даними, озвученими на засіданні Комітету ради з питань енергетики 17 серпня, власники домашніх сонячних електростанцій (дСЕС) з травня взагалі не отримують плати за поставлену в мережу електроенергію.
Чому так відбувається?
Відповідь на це питання надали представники Постачальників універсальних послуг (ПУП) на засіданні комітету.
Для великих ВДЕ зелений тариф сплачує ГарПок. Ці кошти він отримує, продаючи «зелену» електроенергію на ринкових сегментах.
А нестачу компенсує НЕК Укренерго з тарифу на передачу електроенергії.
Станом на 1 серпня борги по тарифу на передачу учасників ринку перед Укренерго сягнули 19,5 млрд грн.
Відповідно, Укренерго не платить ГарПоку. А ГарПок сплачує ВДЕ лише ті гроші, які заробляє від продажу електрики.
Зелений тариф для дСЕС платить не ГарПок, а ПУПи. Джерелом також є тариф на передачу Укренерго.
Але на ринку електроенергія дСЕС не продається якимось органом. Бо неможливо адмініструвати її в масштабах країни.
Станом на початок 2022 року в Україні було 45 тис. прос’юмерів.
Укренерго не платить гроші ПУПам, як і ГарПоку.
Але у ПУПів немає інших коштів. Вони працюють в моделі ПСО – продають населенню електроенергію за пільговими цінами.
Різницю має покрити НАЕК Енергоатом. А той не платить, бо йому не вистачає грошей від продажу е/е.
Влітку більшість енергоблоків АЕС знаходяться в плановому ремонті. Ресурсу не вистачає на покриття витрат по ПСО.
Енергоатом обіцяє з вересня перестати накопичувати борги, а до січня 2024 року розрахуватись з боргами поточного року.
Але це не точно.
В цій історії дивує олігархічна заточка державного регулювання.
Власники дСЕС – приватні особи – нічого не отримують.
Великі корпорації, хоч і не в повному обсязі, зелений тариф отримують.
Найбільші оператори ВДЕ в Україні: ДТЕК Ріната Ахметова, китайська CNBM, VR Capital Річарда Дейтса – партнера Макара Пасенюка, ВПУ нардепа Максима Єфімова.
Монополіст
Уряд Шмигаля запропонував видаляти хабарників з Реєстру корупціонерів
Уряд пропонує зміни до Єдиного реєстру осіб, які вчинили корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення. Вони дадуть можливість видаляти дані про корупціонерів через певний період.
7 серпня КМУ зареєстрував законопроєкт №9586 "Про внесення змін до статті 59 Закону України "Про запобігання корупції", яким пропонує ввести строки зберігання у Реєстрі корупціонерів відомостей про осіб, що скоїли корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення:
- відомості про фізособу, яка притягалась до дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності мають видаляти з Реєстру через рік.
- про осіб, що притягались до адміністративної відповідальності (і добровільно не сплатили штраф) – через три роки. Якщо корупціонер штраф сплати, то пропонується взагалі його до Реєстру не вносити.
- якщо особа притягалась до кримінальної відповідальності – до погашення судимості, але не менше ніж на 5 років. Після чого також інформація з Реєстру видаляється.
"В чому цинізм цього законопроєкту? Він реєструється в парламенті в день затримання нардепа Гунька і голосується буквально через день. І Гунько - це останній з народних депутатів, хто був внесений до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. Міністерство юстиції ініціювало цей законопроєкт під приводом права на забуття. Нібито корупціонери мають право, щоб всі забули, що вони корупціонери", - розказав у інтерв’ю БізнесЦензору очільник НАЗК Олександр Новіков, - "89% українців вважають, що корупція в Україні є найбільшою проблемою. А дехто вважає по-іншому і фактично ліквідує доступ громадян до інформації про корупціонерів".
Наслідки після потрапляння в Реєстр корупціонерів
Запис в Реєстрі впливає на рейтинги політика і ставлення до нього у суспільстві.
Запис перешкоджатиме для службової кар’єри: протягом трьох років з моменту накладення адміністративного стягнення за пов’язане з корупцією правопорушення особа не має права вступати на державну службу.
Кваліфікаційні вимоги на більшість відповідальних посад (керівники державних підприємств, члени наглядових рад державних банків, держслужбовці категорії "А") вимагають від кандидатів бездоганної репутації та доброчесності, що перекреслюються самим фактом наявності особи в Реєстрі корупціонерів.
Приватні компанії також можуть користуватися Реєстром для перевірки бекграунду своїх потенційних співробітників.
Якщо мова йде про юридичну особу, то для компанії згадка у реєстрі корупціонерів створює додаткові складнощі при веденні бізнесу. Компанія не може брати участь у будь-яких публічних закупівлях на Prozorro.
Уряд пропонує зміни до Єдиного реєстру осіб, які вчинили корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення. Вони дадуть можливість видаляти дані про корупціонерів через певний період.
7 серпня КМУ зареєстрував законопроєкт №9586 "Про внесення змін до статті 59 Закону України "Про запобігання корупції", яким пропонує ввести строки зберігання у Реєстрі корупціонерів відомостей про осіб, що скоїли корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення:
- відомості про фізособу, яка притягалась до дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності мають видаляти з Реєстру через рік.
- про осіб, що притягались до адміністративної відповідальності (і добровільно не сплатили штраф) – через три роки. Якщо корупціонер штраф сплати, то пропонується взагалі його до Реєстру не вносити.
- якщо особа притягалась до кримінальної відповідальності – до погашення судимості, але не менше ніж на 5 років. Після чого також інформація з Реєстру видаляється.
"В чому цинізм цього законопроєкту? Він реєструється в парламенті в день затримання нардепа Гунька і голосується буквально через день. І Гунько - це останній з народних депутатів, хто був внесений до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. Міністерство юстиції ініціювало цей законопроєкт під приводом права на забуття. Нібито корупціонери мають право, щоб всі забули, що вони корупціонери", - розказав у інтерв’ю БізнесЦензору очільник НАЗК Олександр Новіков, - "89% українців вважають, що корупція в Україні є найбільшою проблемою. А дехто вважає по-іншому і фактично ліквідує доступ громадян до інформації про корупціонерів".
Наслідки після потрапляння в Реєстр корупціонерів
Запис в Реєстрі впливає на рейтинги політика і ставлення до нього у суспільстві.
Запис перешкоджатиме для службової кар’єри: протягом трьох років з моменту накладення адміністративного стягнення за пов’язане з корупцією правопорушення особа не має права вступати на державну службу.
Кваліфікаційні вимоги на більшість відповідальних посад (керівники державних підприємств, члени наглядових рад державних банків, держслужбовці категорії "А") вимагають від кандидатів бездоганної репутації та доброчесності, що перекреслюються самим фактом наявності особи в Реєстрі корупціонерів.
Приватні компанії також можуть користуватися Реєстром для перевірки бекграунду своїх потенційних співробітників.
Якщо мова йде про юридичну особу, то для компанії згадка у реєстрі корупціонерів створює додаткові складнощі при веденні бізнесу. Компанія не може брати участь у будь-яких публічних закупівлях на Prozorro.
Чому співвласник monobank Гороховський бідкається через ініціативу обкласти надприбутки банків податком
Кілька днів поспіль Олег Гороховський, співзасновник monobank, бідкається через ініціативу голови податкового комітету Данила Гетманцева обкласти надприбутки банків додатковим податком у 5%.
Відповідний законопроєкт зареєстровано в Раді під номером № 9656. Ним пропонується оподаткувати чистий процентний дохід банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток підприємств).
Стурбованість Гороховського зрозуміла, адже, завдяки коштам клієнтів monobank, Універсал Банк Тігіпка, який дає йому ліцензію, також отримав у першій половині 2023 року рекордні прибутки.
І ці надприбутки були отримані не за рахунок кредитування економіки, а за рахунок бюджету.
Працює це так:
За першу половину 2023 року українські банки встановили історичний рекорд, отримавши 67 млрд грн прибутку. Для порівняння за першу половину 2022 року вони навпаки отримали 4,6 млрд грн збитку.
Таких результатів вони змогли досягти завдяки переукладенням грошей клієнтів (депозитів та залишків на поточних рахунках) у депозитні сертифікати НБУ. Це аналог депозити для банків. Дохідність депозитних сертифікатів овернайт була 20%, а трьохмісячних 25%.
В результаті банки вклали у них майже 500 млрд грн, у тому числі й зарплати військових, і щодоби отримували майже 300 млн грн доходу (Чистий процентний дохід банків за перше півріччя збільшився на 41%).
З яких джерел НБУ виплачує цей дохід? Переважно це відсотки від військових облігації, які Нацбанку отримує від Мінфіну за ставкою 25%.
Тобто відбувається транзит грошей з державного бюджету до банків, де перетворюється у надприбутки.
Детальніше про це тут.
У таблиці вказані банки, які отримали найбільше прибутку від депозитних сертифікатів під 20-25%. Універсал Банк (по факту monobank) - на 11 місці з прибутком у 3,6 млрд грн від вкладень у ДепСертифікати (таблиця Liga).
Кілька днів поспіль Олег Гороховський, співзасновник monobank, бідкається через ініціативу голови податкового комітету Данила Гетманцева обкласти надприбутки банків додатковим податком у 5%.
Відповідний законопроєкт зареєстровано в Раді під номером № 9656. Ним пропонується оподаткувати чистий процентний дохід банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток підприємств).
Стурбованість Гороховського зрозуміла, адже, завдяки коштам клієнтів monobank, Універсал Банк Тігіпка, який дає йому ліцензію, також отримав у першій половині 2023 року рекордні прибутки.
І ці надприбутки були отримані не за рахунок кредитування економіки, а за рахунок бюджету.
Працює це так:
За першу половину 2023 року українські банки встановили історичний рекорд, отримавши 67 млрд грн прибутку. Для порівняння за першу половину 2022 року вони навпаки отримали 4,6 млрд грн збитку.
Таких результатів вони змогли досягти завдяки переукладенням грошей клієнтів (депозитів та залишків на поточних рахунках) у депозитні сертифікати НБУ. Це аналог депозити для банків. Дохідність депозитних сертифікатів овернайт була 20%, а трьохмісячних 25%.
В результаті банки вклали у них майже 500 млрд грн, у тому числі й зарплати військових, і щодоби отримували майже 300 млн грн доходу (Чистий процентний дохід банків за перше півріччя збільшився на 41%).
З яких джерел НБУ виплачує цей дохід? Переважно це відсотки від військових облігації, які Нацбанку отримує від Мінфіну за ставкою 25%.
Тобто відбувається транзит грошей з державного бюджету до банків, де перетворюється у надприбутки.
Детальніше про це тут.
У таблиці вказані банки, які отримали найбільше прибутку від депозитних сертифікатів під 20-25%. Універсал Банк (по факту monobank) - на 11 місці з прибутком у 3,6 млрд грн від вкладень у ДепСертифікати (таблиця Liga).
Що робити з боргами облгазів Фірташа перед Оператором ГТС
Питання без однозначної відповіді
Зараз відбувається дискусія щодо боргів операторів газорозподільчих мереж (облгази, оператори ГРМ) перед Оператором ГТС (ОГТСУ).
Державна аудиторська служба (ДАСУ) в серпні зробила звіт щодо перевірки ОГТСУ.
Головна проблема – величезна дебіторська заборгованість перед ОГТСУ за так звані небаланси.
Перша частина боргів з боку операторів ГРМ – 18,33 млрд грн.
Ці борги частково утворились через відсутність в тарифі облгазів коштів на закупівлю газу для виробничо-технологічних витрат (ВТВ) по ринкових цінах.
Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) роками не включає ринкову ціну газу на ВТВ в тариф.
Частина боргів утворилась через махінації операторів ГРМ з групи Регіональна газова компанія (РГК) Дмитра Фірташа, які виводили кошти на закупівлю газу у пов’язаного постачальника «ЙЕ Енергія».
Найбільший борг утворився після початку вторгнення в 2022 році саме з боку 14 облгазів, що входили в РГК.
Також великі борги перед ОГТСУ має Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ГКНУ) - 22,28 млрд грн.
Вони утворились в останні два опалювальні сезони, коли ГКНУ не підписувала акти прийому-передачі газу з підприємствами теплокомуненерго і виставляла номінації (затверджений прогноз споживання) в обсязі меншому від реального споживання.
Таким чином, цей ресурс випав на небаланс і перетворився у борг перед ОГТСУ.
У вересні 2022 року Нафтогаз створив компанію Газорозподільчі мережі України (ГРМУ) під брендом Газмережі.
Вона має консолідувати всіх операторів ГРМ Нафтогазу, включаючи відібрані у Фірташа.
Націоналізація активів відбувається шляхом створення нових юросіб – регіональних філій ГРМУ замість існуючих облгазів. Останніх НКРЕКП просто позбавляє ліцензії.
ДАСУ в своєму звіті наполягає на передачі боргів націоналізованих облгазів на нових юросіб Нафтогазу.
З одного боку, це юридично правильно. З іншого – допоможе ОГТСУ не збанкрутіти.
Нафтогаз, Міненерго та Офіс президента виступають за те, щоб не переводити борги компаній Фірташа на нові юрособи.
Типу, чому борги, які утворили компанії олігарха, мають перейти на державну компанію?
Але проблема в тому, що РГК ніколи не виплатить ці борги.
Частково гроші давно виведені на сітку юросіб-одноденок. Частково їх ніколи не було в тарифі. В якій пропорції - наразі немає інформації.
І тепер дискусія йде за те, хто візьме на себе ці борги – Нафтогаз, який забрав активи на Газмережі, чи ОГТСУ, який буде вимушений визнати їх на безнадійними і списати на витрати.
Цікаво, що Газмережі, поступово консолідуючи активи облгазів Фірташа, не створюють нових боргів перед ОГТСУ у вигляді небалансів від ВТВ. Чому?
В березні 2022 року Кабмін постановою №222 затвердив нове Положення про спецобов’язки (ПСО) на ринку природного газу.
Згідно з подальшими змінами до постанови, з червня 2022 року газ для ВТВ операторів ГРМ надає Нафтогаз із ресурсу власного видобутку.
Між тим, в 2022 році ОГТСУ показав збиток при величезних прибутках у попередні роки (дивись графік).
Вочевидь в поточному році збиток буде ще більший.
Монополіст
Питання без однозначної відповіді
Зараз відбувається дискусія щодо боргів операторів газорозподільчих мереж (облгази, оператори ГРМ) перед Оператором ГТС (ОГТСУ).
Державна аудиторська служба (ДАСУ) в серпні зробила звіт щодо перевірки ОГТСУ.
Головна проблема – величезна дебіторська заборгованість перед ОГТСУ за так звані небаланси.
Перша частина боргів з боку операторів ГРМ – 18,33 млрд грн.
Ці борги частково утворились через відсутність в тарифі облгазів коштів на закупівлю газу для виробничо-технологічних витрат (ВТВ) по ринкових цінах.
Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) роками не включає ринкову ціну газу на ВТВ в тариф.
Частина боргів утворилась через махінації операторів ГРМ з групи Регіональна газова компанія (РГК) Дмитра Фірташа, які виводили кошти на закупівлю газу у пов’язаного постачальника «ЙЕ Енергія».
Найбільший борг утворився після початку вторгнення в 2022 році саме з боку 14 облгазів, що входили в РГК.
Також великі борги перед ОГТСУ має Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ГКНУ) - 22,28 млрд грн.
Вони утворились в останні два опалювальні сезони, коли ГКНУ не підписувала акти прийому-передачі газу з підприємствами теплокомуненерго і виставляла номінації (затверджений прогноз споживання) в обсязі меншому від реального споживання.
Таким чином, цей ресурс випав на небаланс і перетворився у борг перед ОГТСУ.
У вересні 2022 року Нафтогаз створив компанію Газорозподільчі мережі України (ГРМУ) під брендом Газмережі.
Вона має консолідувати всіх операторів ГРМ Нафтогазу, включаючи відібрані у Фірташа.
Націоналізація активів відбувається шляхом створення нових юросіб – регіональних філій ГРМУ замість існуючих облгазів. Останніх НКРЕКП просто позбавляє ліцензії.
ДАСУ в своєму звіті наполягає на передачі боргів націоналізованих облгазів на нових юросіб Нафтогазу.
З одного боку, це юридично правильно. З іншого – допоможе ОГТСУ не збанкрутіти.
Нафтогаз, Міненерго та Офіс президента виступають за те, щоб не переводити борги компаній Фірташа на нові юрособи.
Типу, чому борги, які утворили компанії олігарха, мають перейти на державну компанію?
Але проблема в тому, що РГК ніколи не виплатить ці борги.
Частково гроші давно виведені на сітку юросіб-одноденок. Частково їх ніколи не було в тарифі. В якій пропорції - наразі немає інформації.
І тепер дискусія йде за те, хто візьме на себе ці борги – Нафтогаз, який забрав активи на Газмережі, чи ОГТСУ, який буде вимушений визнати їх на безнадійними і списати на витрати.
Цікаво, що Газмережі, поступово консолідуючи активи облгазів Фірташа, не створюють нових боргів перед ОГТСУ у вигляді небалансів від ВТВ. Чому?
В березні 2022 року Кабмін постановою №222 затвердив нове Положення про спецобов’язки (ПСО) на ринку природного газу.
Згідно з подальшими змінами до постанови, з червня 2022 року газ для ВТВ операторів ГРМ надає Нафтогаз із ресурсу власного видобутку.
Між тим, в 2022 році ОГТСУ показав збиток при величезних прибутках у попередні роки (дивись графік).
Вочевидь в поточному році збиток буде ще більший.
Монополіст
СБУ повідомила про підозру російському олігарху Фрідману за фінансування війни. В Україні йому належить частка в Київстар
За даним СБУ, з початку повномасштабного вторгнення Фрідман:
- Профінансував декілька військових заводів країни-агресора на 2 мільярди рублів. Серед них – "Тульський патронний завод", який виробляє набої, а також "Уральський оптико-механічний завод імені Яламова", де виробляють обладнання для бойових літаків та вертольотів РФ.
- Страхові компанії Фрідмана взяли на себе страхування військової техніки, а також життя і здоров’я російських загарбників на фронті.
- Російський олігарх забезпечив співпрацю власного телекомунікаційного підприємства з ФСБ, що дозволило йому провести підконтрольний спецслужбі РФ мобільний зв’язок в тимчасово окупованих регіонах України.
Йому загрожує до 8 років тюрми з конфіскацією майна. Наразі Фрідман проживає в Лондоні.
В Україні Фрідман та його партнер Андрій Косогов продовжують володіти часткою у найбільшому телекомунікаційному операторі Київстар.
Київстар контролюється нідерландською Veon Holdings B V. 47% компанії перебуває у власності LetterOne. У ній Фрідману та Косогову належало 37,86% та 47,23% відповідно.
Київстар володіє сервісом Helsi - найбільшою в Україні медичною інформаційною системою та провідний цифровий постачальник медичного сервісу. Сервісом користуються 23 млн пацієнтів та 1300 клінік.
Питання про націоналізацію частки Київстар та Helsi обговорюється на рівні керівництва України. Остаточного рішення не прийнято.
За даним СБУ, з початку повномасштабного вторгнення Фрідман:
- Профінансував декілька військових заводів країни-агресора на 2 мільярди рублів. Серед них – "Тульський патронний завод", який виробляє набої, а також "Уральський оптико-механічний завод імені Яламова", де виробляють обладнання для бойових літаків та вертольотів РФ.
- Страхові компанії Фрідмана взяли на себе страхування військової техніки, а також життя і здоров’я російських загарбників на фронті.
- Російський олігарх забезпечив співпрацю власного телекомунікаційного підприємства з ФСБ, що дозволило йому провести підконтрольний спецслужбі РФ мобільний зв’язок в тимчасово окупованих регіонах України.
Йому загрожує до 8 років тюрми з конфіскацією майна. Наразі Фрідман проживає в Лондоні.
В Україні Фрідман та його партнер Андрій Косогов продовжують володіти часткою у найбільшому телекомунікаційному операторі Київстар.
Київстар контролюється нідерландською Veon Holdings B V. 47% компанії перебуває у власності LetterOne. У ній Фрідману та Косогову належало 37,86% та 47,23% відповідно.
Київстар володіє сервісом Helsi - найбільшою в Україні медичною інформаційною системою та провідний цифровий постачальник медичного сервісу. Сервісом користуються 23 млн пацієнтів та 1300 клінік.
Питання про націоналізацію частки Київстар та Helsi обговорюється на рівні керівництва України. Остаточного рішення не прийнято.
Як ДТЕК саботував виробництво електроенергії влітку
Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) 4 вересня видала реліз із звинуваченням НЕК Укренерго в застосуванні аварійної допомоги.
Як відомо, Укренерго задіяв аварійну допомогу із суміжних країн – Румунії, Польщі та Молдови через відсутність внутрішніх резервів потужності.
Найбільше такої допомоги залучалось у другій половині серпня, коли в Україні стояла найспекотніша за літо температура.
НКРЕКП каже, що Укренерго має розробити зміни в порядок придбання допоміжної послуги (плата за резерв потужності), на яких наполягає теплова генерація. І подати в Комісію, щоб та їх затвердила.
Вочевидь, йдеться про збільшення плати за отримання допоміжних послуг.
Типу, в такому разі ТЕС покрили б дефіцит, що виник влітку.
Що насправді відбувалось влітку?
Згідно з даними, які є в розпорядженні Монополіста, за три літніх місяця теплова генерація не виконала план виробітку згідно з Прогнозним балансом на 13%, або майже на 940 тис. МВт-г.
Такий обсяг дорівнює більше ніж тридобовому споживанню електрики.
Найбільший внесок у відхилення від балансу дав ДТЕК Ріната Ахметова – 55% в структурі. Державне Центренерго на другому місці. Донбасенерго Максима Єфімова, відповідно, на третьому (дивись графік).
Від застосування обмежень споживання країну врятувала аварійна допомога, споживання менше прогнозного рівня та скорочення строків ремонтів АЕС.
З Донбасенерго ситуація зрозуміла – у них одна Слов’янська ТЕС близько до фронту, яка періодично перебуває під обстрілом.
Причина недовиробітку Центренерго – корупція, відсутність грошей на закупівлю вугілля, часта зміна керівників.
Що стосується ДТЕК, там спостерігається відвертий саботаж.
Наприклад, після релізу НКРЕКП з наїздом на Укренерго, ДТЕК несподівано ввів в роботу один з енергоблоків ТЕС.
Є міркування, що ДТЕК саботує виконання Прогнозного балансу з двома цілями.
По-перше, хоче притримати вугілля для того, щоб спалювати його взимку, коли ціна на електроенергію має бути більшою через зростання попиту.
По-друге, як і кожного року, відбувається шантаж. Цього разу – для скасування цінових обмежень на ринку електроенергії (прайс-кепів).
Для розуміння, юридичних наслідків така поведінка гравця ринку не несе.
Із запуском оптового ринку електроенергії з липня 2019 року Прогнозний баланс, який розробляється Укренерго та затверджується Міненерго, не є обов’язковим для виконання.
Натомість Офіс президента може застосувати «понятійні інструменти».
Нагадаємо цитату Володимира Зеленського в інтерв’ю від 27 серпня: «В умовах війни держава повинна повернути під своє управління деякі стратегічні енергетичні об’єкти».
Монополіст
Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) 4 вересня видала реліз із звинуваченням НЕК Укренерго в застосуванні аварійної допомоги.
Як відомо, Укренерго задіяв аварійну допомогу із суміжних країн – Румунії, Польщі та Молдови через відсутність внутрішніх резервів потужності.
Найбільше такої допомоги залучалось у другій половині серпня, коли в Україні стояла найспекотніша за літо температура.
НКРЕКП каже, що Укренерго має розробити зміни в порядок придбання допоміжної послуги (плата за резерв потужності), на яких наполягає теплова генерація. І подати в Комісію, щоб та їх затвердила.
Вочевидь, йдеться про збільшення плати за отримання допоміжних послуг.
Типу, в такому разі ТЕС покрили б дефіцит, що виник влітку.
Що насправді відбувалось влітку?
Згідно з даними, які є в розпорядженні Монополіста, за три літніх місяця теплова генерація не виконала план виробітку згідно з Прогнозним балансом на 13%, або майже на 940 тис. МВт-г.
Такий обсяг дорівнює більше ніж тридобовому споживанню електрики.
Найбільший внесок у відхилення від балансу дав ДТЕК Ріната Ахметова – 55% в структурі. Державне Центренерго на другому місці. Донбасенерго Максима Єфімова, відповідно, на третьому (дивись графік).
Від застосування обмежень споживання країну врятувала аварійна допомога, споживання менше прогнозного рівня та скорочення строків ремонтів АЕС.
З Донбасенерго ситуація зрозуміла – у них одна Слов’янська ТЕС близько до фронту, яка періодично перебуває під обстрілом.
Причина недовиробітку Центренерго – корупція, відсутність грошей на закупівлю вугілля, часта зміна керівників.
Що стосується ДТЕК, там спостерігається відвертий саботаж.
Наприклад, після релізу НКРЕКП з наїздом на Укренерго, ДТЕК несподівано ввів в роботу один з енергоблоків ТЕС.
Є міркування, що ДТЕК саботує виконання Прогнозного балансу з двома цілями.
По-перше, хоче притримати вугілля для того, щоб спалювати його взимку, коли ціна на електроенергію має бути більшою через зростання попиту.
По-друге, як і кожного року, відбувається шантаж. Цього разу – для скасування цінових обмежень на ринку електроенергії (прайс-кепів).
Для розуміння, юридичних наслідків така поведінка гравця ринку не несе.
Із запуском оптового ринку електроенергії з липня 2019 року Прогнозний баланс, який розробляється Укренерго та затверджується Міненерго, не є обов’язковим для виконання.
Натомість Офіс президента може застосувати «понятійні інструменти».
Нагадаємо цитату Володимира Зеленського в інтерв’ю від 27 серпня: «В умовах війни держава повинна повернути під своє управління деякі стратегічні енергетичні об’єкти».
Монополіст
