​​Вітаємо
з Днем Збройних Сил України! 🇺🇦

Бажаємо усім вітчизняним воїнам, військовослужбовцям, ветеранам війни міцного здоров’я, незламної віри, бойової витримки та надійного тилу!

​​Випадки, коли під час подання документів до Пенсійного фонду України до пенсії не зараховують 🚫 частину трудового стажу або навіть періоди навчання, не поодинокі. З подібними проблемами громадяни часто звертаються до юристів безоплатної правової допомоги, як це зробив, наприклад, житель Дніпропетровщини. Чоловіку відмовили у зарахуванні до загального трудового стажу період, під час якого він був слухачем у Дніпропетровському гірничому інституті на підготовчому відділенні електротехнічного факультету.

Юрист Дніпровського бюро правової допомоги підготував позовну заяву до суду із вимогою визнати дії Пенсійного фонду України протиправними та зобов’язати зарахувати до трудового стажу чоловіка вищевказаний період навчання 🎓. Суд позовні вимоги ✅ задовольнив повністю.

❓ Чи зобов’язані органи Пенсійного фонду України зараховувати для призначення пенсії період проходження навчання
👉 Так, оскільки відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання 👩‍🎓 у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

⚠ Увага! Час навчання у зазначених закладах після 1️⃣-го січня 2️⃣0️⃣0️⃣4️⃣ року (якщо особа не працювала) не зараховується ❌ до страхового стажу, оскільки студенти не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.

❓ Що робити, якщо відповідний період навчання не записано до трудової книжки
👉 У даному випадку до органу Пенсійного фонду України необхідно надати копію диплому (посвідчення, свідоцтва) про здобуття відповідної освіти або уточнюючу довідку з місця навчання, яка підтвердить період навчання особи.

❓ Як вчинити, якщо особі відмовляють у зарахуванні відповідного періоду до трудового стажу
👉 Звертатись до суду 👨‍⚖️ та оскаржувати дії органів Пенсійного фонду України, зобов’язуючи їх зарахувати відповідний період.

​​Кожна людина має право на життя і це непорушна істина. Однак, бувають випадки, коли особа повинна не тільки вміти захистити себе, але й зробити це законно, не перевищивши межі самооборони❗️

📚 Відповідно до статті 19 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

При цьому, відповідно до статті 36 КК України 📖 необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Захищаючи себе, близьких і власність слід пам’ятати про надзвичайно важливий нюанс – межі необхідного самозахисту ☝️. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

⚠️ Особа не підлягає кримінальній відповідальності ⚖️ за перевищення меж самооборони, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

❓ Коли настає кримінальна відповідальність за перевищення меж необхідної оборони
❓ Коли при самозахисті можна використовувати зброю
❓ Де різниця між «необхідною обороною» та «уявною обороною»

ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 за посиланням

​​На виконанні у Києво-Святошинському РВ ДВС ЦМУ Міністерства юстиції з грудня 2012 року перебувало виконавче провадження про стягнення аліментів на утримання дитини 👧.
Аліменти боржником майже не сплачувались, в результаті чого розмір заборгованості склав 164500 грн.
Задля виконання рішення суду, за місцем проживання боржника державним виконавцем здійснено опис та арешт його майна.

Після таких заходів боржник у повному обсязі сплатив ✅ борг у сумі 164500 грн, штраф у сумі 82250 грн та виконавчий збір у сумі 16450 грн.

💢 Загалом протягом 30 листопада - 4 грудня органи ДВС стягнули 💵 148,4 млн грн аліментів. З них 30,5 млн грн проблемної заборгованості, яка стягнута державними виконавцями завдяки застосуванню до боржників встановлених Законом обмежень:
▪️ позбавлення права виїзду за межі України,
▪️ позбавлення права керування транспортними засобами,
▪️ позбавлення права користування вогнепальною зброєю та права полювання,
▪️ накладення арешту на майно,
▪️ притягнення боржника до відбування суспільно корисних робіт.

​​Відповідно до ч. 5 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстанцією вищого рівня ⚖️ згідно із законом. Тож, як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях❓👇

🟣 Предметом апеляційного оскарження можуть бути ухвалені судами 👨‍⚖️ першої інстанції вироки, які не набрали законної сили.
Апеляційна скарга може бути подана на обвинувальні і виправдувальні вироки, ухвалені судом першої інстанції.
Вирок може бути оскаржений повністю або частково (щодо окремих осіб, додаткової міри покарання, цивільного позову тощо).
Апеляційна скарга 📄 на вирок, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана протягом 3️⃣0️⃣-ти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
☝️ Відповідно до статті 400 КПК, подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання, крім випадків, встановлених КПК.

🟣 На відміну від кримінального провадження у суді першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції при дослідженні питання щодо правильності застосування судами норм матеріального чи процесуального права та наданої ними правової оцінки обмежений у встановленні фактичних обставин справи, оскільки не наділений правом досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були досліджені, встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційна скарга на судові рішення може бути подана ✍️ безпосередньо до суду касаційної інстанції (Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
⚠️ Засуджений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов’язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, − також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання.

❓ Хто має право на апеляцію та касацію
❓ Хто може подати апеляцію на вирок суду першої інстанції на підставі угод
❓ За яких підстав рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку
❓ Що має бути зазначено в апеляційній чи касаційній скарзі

ВІДПОВІДІ на ці запитання 👉 за посиланням

Кабмін підтримав проєкт Закону, який передбачає комплексний підхід до врегулювання усіх аспектів правовідносин (цивільно-правових, трудових, фінансових), що пов’язані зі створенням та припиненням в Україні відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, а саме:
☑️ запровадження відкритої, прозорої та швидкої процедури державної реєстрації;
☑️ спрощення ведення бізнесу через усунення прогалин у законодавчому визначенні їх правового статусу;
☑️ запровадження ефективної і максимально швидкої та необтяжливої процедури припинення їх діяльності;
☑️ усунення корупційної складової у сфері надання адміністративних послуг;
☑️ наближення законодавства України до європейських стандартів;
☑️ полегшення здійснення іноземних інвестицій в Україну та загальне покращення привабливості українського ринку, захисту інтересів інвестора;
☑️ покращення іміджу України як надійного та передбачуваного бізнес-партнера;
☑️ імплементація положень Директиви (СC) 2017/1132 Європейського Парламенту та Ради від 14 червня 2017 року, що стосуються деяких аспектів корпоративного права (Кодифікація), зокрема, щодо правил розкриття інформації, які застосовуються до філій компаній з інших держав-членів, шляхом внесення інформації про такі відокремлені підрозділи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відкриття ї для загального доступу.

Прийняття законопроекту сприятиме залученню іноземних інвестиції в економіку України та підвищить інвестиційну привабливість держави. Крім того, це сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Так, свобода заснування, лібералізація та усунення перешкод для здійснення підприємницької діяльності є одним із пріоритетних завдань Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 на нашому сайті

​​10 грудня – День прав людини.
І саме сьогодні ми хочемо більш детально розповісти, як саме юристи та адвокати, які співпрацюють із системою безоплатної правової допомоги, щодня захищають права людини.

Сьогодні створена розгалужена мережа центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яка налічує понад 500 точок доступу та охоплює всю територію України. Для людей, які живуть у віддалених населених пунктах, працюють понад 2,5 тис. дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги. Крім того, здійснюються виїзди мобільних консультаційних пунктів, у тому числі й для надання адресної правової допомоги.

Якщо ж у вас є правове питання – його можна поставити фахівцям системи БПД онлайн📲 :
➡️ у месенджер фейсбук-сторінки системи БПД;
➡️ у приватний телеграм-чат;
➡️ у Viber-чат.

👩‍💼Валерія КОЛОМІЄЦЬ

​​Однією з найвагоміших функцій відділів державної реєстрації актів цивільного стану є збереження 📜 архівного фонду. Всі актові записи цивільного стану, складені органами ДРАЦС України, формуються у відповідні книги та підлягають зберіганню 🗃🗄 протягом 75 років – в архівах міських, районних, обласних відділів державної реєстрації актів цивільного стану, а надалі передаються на постійне зберігання до державних обласних архівів.

Лише уявіть ☝️: в архівах Закарпаття, наприклад, зберігається кілька десятків тисяч книг державної реєстрації актів цивільного стану та метричних книг, які сформовані з перших та других примірників записів цивільного стану! Метрична книга 📖 – це паперовий реєстр для офіційної реєстрації актів громадянського стану людини – народження та хрещення, одруження та вінчання, смерть. Перші метричні книги на українських теренах датуються кінцем XVI століття. Метричні книги зберігалися безпосередньо у церквах ⛪️, де відбувалося таїнство та здійснювався реєстраційний запис. Право вести відповідний реєстраційний запис мало духовенство.

До 1945 року багатоконфесійність Закарпатського краю, його багатонаціональний склад населення, не могли не вплинути на ведення метричних книг. В різні роки записи в метричних книгах велися сільськими священниками церковнослов'янською, латинською, чеською, румунською, угорською, русинською мовами. Кожна церква (конфесія) мала свою книгу реєстрації записів про народження, одруження та смерть парафіян.

А ось в ХІХ-ХХ ст. принциповою новацією при веденні метричних книг стало те, що вони не відокремлювалися за релігійною ознакою, а були єдиними для всіх громадян, незалежно від їх віросповідання.

Відповідальною особою за складання актового запису метричної книги до 1945 р., був державний метрикарь. Всі метричні книги 📚 виготовлялись державним коштом і друкарським способом в одній з друкарень м. Ужгорода на спеціальному папері з гербовими знаками. Обкладинка такої книги була оправлена в шкіру або спеціальне полотно, книга прошивалася міцними нитками, кінці яких скріплювалися сургучними печатками, а сторінки нумерувалися.

Архівні фонди метричних книг Закарпаття – яскравий приклад уміння зберегти надбання багатьох поколінь заради історії родоводів та відображення особливостей життя населення в різні роки, десятиліття і навіть століття❗️

​​​​Від суботи, 1️⃣2️⃣ грудня, набуває чинності наказ Міністерства юстиції щодо обов’язкового підключення державних реєстраторів до засобу додаткової ідентифікації користувача при виконанні реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Відповідне рішення було прийняте з метою ефективного захисту корпоративних прав і посилення безпеки даних цього реєстру.

Засіб додаткової ідентифікації користувача 🔏 передбачає, зокрема, що на фінальному етапі проведення реєстраційної дії державний реєстратор або нотаріус за допомогою одноразового тимчасового паролю, який надходить йому на мобільний телефон, підтверджує, що саме він проводить таку дію.

До аналогічного механізму ще влітку цього року в обов'язковому порядку були підключені всі реєстратори і суб’єкти державної реєстрації, які працюють із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (ДРП).

Найближчим часом до засобу додаткової ідентифікації користувача будуть підключені ще близько 800 реєстраторів, які працюють у не менш важливому напрямі державної реєстрації бізнесу. Графік відповідних підключень буде розміщено на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.

☝️ Такий крок унеможливить будь-які несанкціоновані втручання в роботу ЄДР та мінімізує ризики використання електронних ключів доступу реєстраторів для здійснення рейдерських атак на бізнес і шахрайських дій із корпоративними правами суб’єктів господарювання.

👩‍💼 Ольга ОНІЩУК

​​Згідно з ч. 2 ст. 8 КВК України засудженому гарантується право на ⚖️ правову допомогу. Надання правової допомоги за рахунок коштів Державного бюджету України особам, засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі регулюється ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Враховуючи те, що засуджені мають право на отримання всіх видів правових послуг, вони можуть звертатись для отримання безоплатної вторинної правової допомоги з будь-якого питання, зокрема щодо:
✔️ здійснення захисту/представництва інтересів в рамках кримінального провадження (незалежно від процесуального статусу);
✔️ представництва в цивільних справах (визнання права власності на спадкове майно, розірвання шлюбу тощо);
✔️ представництва в адміністративних справах (оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади, у тому числі і адміністрації установи виконання покарань);
✔️ представництва інтересів засуджених у справах, пов’язаних із відбуванням покарання (умовно-дострокове звільнення, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким тощо);
✔️ складання документів процесуального характеру ( апеляційних та касаційних скарг, заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами тощо).

☝️ Цей перелік не є вичерпним.

Порядок отримання БВПД засудженими:
🔰 Направлення відповідного звернення до центру з надання БВПД.
⚠️ Центри з надання БВПД не можуть приймати рішення про надання БВПД засудженій особі на підставі звернень його родичів чи друзів.

🔰 Розгляд звернення та призначення адвоката.
У разі звернення засудженої особи про надання безоплатної вторинної правової допомоги центр з надання БВПД зобов’язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання такої допомоги та видати доручення адвокату.

🔰 Після видачі доручення та його отримання адвокат протягом строку, вказаному в доручені, має прибути до відповідної установи виконання покарань для побачення із засудженою особою 👥 та надання певного виду правових послуг.
Кількість і тривалість таких побачень не обмежена. Засудженому забезпечується можливість спілкування з адвокатом та іншим фахівцем у галузі права у кімнаті для короткострокових побачень без суцільного розмежуючого захисного скла за їхньою згодою.

❓Як засудженому скласти звернення про надання БВПД.
❓Підстави відмови в наданні БВПД.
❓Надання БВПД особам, які перебувають під вартою.

ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 за цим посиланням

​​Актуальною проблемою правовідносин між батьками, які розлучаються, є визначення місця проживання дитини та способу спілкування з нею, що призводить до конфліктних ситуацій, зокрема у формі викрадення дитини одним із батьків та перешкоджання або повній забороні спілкування з дитиною другому.

📚Чинним законодавством України така поведінка батьків не віднесена до протиправної, що зумовлює відчуття безкарності й призводить до негативних наслідків як для дитини, так і для суспільства у цілому.

Зважаючи на це, вкрай важливо і необхідно удосконалити українське законодавство та підходи до вирішення подібних ситуацій з метою забезпечення врахування потреб та найкращих інтересів дитини у відповідності до міжнародних принципів та кращих практик. Саме для цього ☝️ при Міжвідомчій координаційній раді з питань правосуддя щодо неповнолітніх буде створено відповідну робочу групу.

Головними цілями та завданнями цієї робочої групи стане напрацювання законодавчих змін та розробка нових механізмів для вирішення конфліктних питань у сімейних правовідносинах, що сприятиме максимальному захисту прав та інтересів дитини в таких ситуаціях. А головне покликання самої Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх – консолідація та рішучі дії щодо захисту прав дитини у площині освіти, виховання, соціального розвитку та, власне, правосуддя.

ℹ️ З початку 2018 року на розгляді українських судів перебуває більше 1000 справ, де присутні факти викрадення дитини, переховування її від другого з батьків або перешкоджання в спілкуванні з дитиною другому з батьків. Зважаючи на тривалий розгляд таких справ судами, дитина фактично позбавляється права на спілкування з обома батьками. Крім того, тривале перебування дитини з одним із батьків, який її викрав, або який перешкоджає спілкуванню з другим із батьків, впливає на емоційний та психологічний стан дитини, що може призвести до негативних наслідків для неї.

👨‍💼 Олександр БАНЧУК

​​🏪 До 2017 року для тимчасового припинення ФОП в Україні досить було перейти в "сплячий режим"😴. Єдиний соціальний внесок не нараховувався при декларуванні нульових доходів. Втім, з 2017 року це змінилось. Держава зобов'язала сплачувати єдиний соціальний внесок всіх фізосіб-підприємців, незалежно від заробітків. Зазначимо, що ставка ЄСВ в Україні дорівнює 22% від мінімальної зарплати. З вересня 2020 року - 1100 гривень.
Тож у 2020 році на тлі складної економічної ситуації і карантину😷 чимало «сплячих» ФОП задумалися про ❎ припинення своєї діяльності.

❓Як припинити діяльність ФОП
Щоб закрити ФОП, ви повинні подати заяву ✍️ про припинення підприємницької діяльності до будь-якого держреєстратора, оскільки на державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців не розповсюджується принцип територіальності 🌍.
Потім подати ліквідаційну звітність до контролюючих органів за місцем реєстрації (ФОП-загальносистемник – протягом 3️⃣0️⃣ календарних днів з дати припинення. ФОП-спрощенець – 4️⃣0️⃣календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу).
📒Звіт з ЄСВ необхідно подати протягом 30 календарних днів з дати припинення.
Далі сплатити єдиний податок та ЄСВ за повний місяць, в якому подано заяву держреєстратору, та провести остаточні розрахунки.
Потім отримати виписки про рух коштів на рахунках за останні 3 роки та знятись з обліку в контролюючих органах.
📅 Датою припинення діяльності ФОП вважають дату державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такого ФОП в Єдиному державному реєстрі.

❓Гадаєте, якщо немає статусу підприємця, то немає боргів? Це не так☝️
Якщо заборгували оплати постачальникам, орендодавцю, навіть якщо закриєте ФОП, на вас можуть подати до суду як на звичайну фізособу, адже підприємці відповідають за зобов'язаннями своїм майном (ст. 52 ЦКУ).
Якщо Ви плануєте закрити ФОП і у Вас є наймані працівники, то їх звільняйте за процедурою скорочення за п. 1 ст. 40 КЗпП.
Повідомити працівника треба у двомісячний термін. Якщо хочете звільнити його раніше, то це можливо зробити лише за його згодою. Необхідно видати наказ про звільнення, дати на підпис працівнику і видати копію наказу на руки (ч. 2 ст. 47 КЗпП).

🔹Перевірте, чи закрили ФОП. На сайті Міністерства юстиції України 👉 за цим посиланням, введіть свій десятизначний податковий номер, статус має бути «припинено».

❓Як припинити ФОП онлайн 💻
Електронна послуга дозволяє здійснити онлайн-подання заяви про державну реєстрацію припинення ФОП її підприємницької діяльності.
Для цього потрібно скористатися порталом/додатком «Дія» та пройти кілька кроків:
Крок 1️⃣. Зареєструйтеся чи авторизуйтеся (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.
Крок 2️⃣. Заповніть онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – ви маєте лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою вашого електронного підпису.
Крок 3️⃣. Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до податкової служби.
Крок 4️⃣. Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено електронною поштою.

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до Єдиного державного реєстру та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей ФОП закрито.
📃 Якщо ви працювали зі спрощеною системою оподаткування, вас буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників ПДВ. З цього моменту ваш ФОП вважається закритим.

​​Від 14 грудня на порталі «Дія» запрацювала нова послуга – подання заяви на отримання 💵 матеріальної допомоги ФОПам та найманим працівникам. Тож, питання хто має право на компенсацію у 8 тисяч гривень за карантин та як її отримати стали останніми днями топовими 🔝🔍 у пошукових інтернет-запитах громадян.

❓ То хто ж може отримати одноразову матеріальну допомогу застрахованій особі 👇

1️⃣. Фізичні особи-підприємці, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження карантину, якщо:
🔸 державна реєстрація ФОП проведена більше 3️⃣ місяців тому;
🔸 на дату набрання чинності Законом, що передбачає надання одноразової матеріальної допомоги, сплачено у 2020 році єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за себе більше ніж за 3️⃣ місяці;
🔸 їхній основний вид економічної діяльності на 31 жовтня 2020 року відносився до переліку тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження;
🔸 не є найманими працівниками та ФОП одночасно.

2️⃣. Наймані працівники, які задіяні на підприємствах, в установах, організаціях, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження карантину, у зв’язку із втратою частини заробітної плати, якщо:
🔹 на дату звернення працюють у суб’єкта господарювання, що нарахував ЄСВ за третій квартал 2020 року;
🔹 працюють у суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого на 31 жовтня 2020 року відносився до переліку тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження;
🔹 місце роботи у даного суб’єкта господарювання є основним (не за сумісництвом);
🔹 середня заробітна плата не перевищує 3️⃣0️⃣ тисяч гривень на місяць (для обчислення середньої заробітної плати враховуються усі місяці третього кварталу 2020 року).

❓Як отримати таку допомогу👇

🔰 зареєструватися чи авторизуватися у кабінеті громадянина на вебпорталі 💻 diia.gov.ua за допомогою електронного підпису чи BankID, або ж авторизуватися у 📲 мобільному застосунку «Дія» через свій Приват24, Monobank, або BankID НБУ;
🔰 у розділі «Послуги» обрати «Одноразова матеріальна допомога ФОП та найманим працівникам»;
🔰 Дія автоматично перевірить ваші дані в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного Фонду України на відповідність умовам отримання допомоги;
🔰 підтвердити своє поточне місце роботи (важливо вказати правильний КВЕД суб’єкта господарювання, в якого застрахована особа працює);
🔰 ввести номер свого гривневого рахунку у форматі IBAN (отримати кошти можна лише на особистий рахунок);
🔰 перевірити та надіслати заповнену електронну заяву.
🔰 очікувати повідомлення про нарахування виплати.

⚠️ Подати заяву на отримання матеріальної допомоги можна до 3️⃣1️⃣ грудня включно. Допомога складає 8️⃣0️⃣0️⃣0️⃣ гривень та буде зарахована на особистий гривневий рахунок заявника 💳, вказаний у заяві, до 31 грудня 2020 року.

​​Сьогодні, 16-го грудня, втрачають чинність окремі положення Закону про НАБУ, визнані неконституційними рішенням КСУ від 16/09/2020.
Нагадаю, тоді своїм рішенням КСУ встановив 3-місячну відстрочку втрати чинності нормами Закону.
НАБУ – орган важливий, багатьом не подобається, тому можна очікувати чимало маніпуляцій, «зрад» та хибних чуток щодо наслідків рішення КСУ.
Щоб це попередити – надам короткі відповіді на ключові питання:

❓ Які наслідки рішення КСУ
Внаслідок рішення КСУ зараз не існує процедури призначення директора НАБУ.
У коротко- і середньостроковій перспективі це не критично і не надто важливо, адже підстав для звільнення директора НАБУ Артема Ситника та, відповідно, обрання нового директора – немає, а тому застосовувати процедуру обрання нового директора нам немає потреби.
У довгостроковій перспективі (у 2022 році) процедура призначення директора НАБУ нам вже знадобиться, детальніше про це – далі.

❓ Чи впливає набрання чинності рішенням КСУ на статус директора НАБУ чи самого НАБУ
Рішення КСУ, яке набрало чинності сьогодні, жодним чином не змінило статус Артема Ситника як директора НАБУ або ж статус самого НАБУ. Національне антикорупційне бюро продовжує повноцінно працювати та виконувати свої функції.

❓ Хіба обрання Артема Ситника директором НАБУ не було незаконним
Тут одразу кілька важливих аспектів:
1️⃣ обрання директора НАБУ дійсно було визнано неконституційним, але це відбулось ще у серпні 2020 року і ситуація жодним чином не змінилася внаслідок сьогоднішнього набрання чинності рішенням КСУ, винесеним у вересні;
2️⃣ рішення КСУ не мають зворотної сили, а тому на момент призначення Артема Ситника директором НАБУ таке призначення було цілком законним;
3️⃣ законодавство не встановлює можливості звільнення директора НАБУ у випадку неконституційності указу про його призначення, тому Артем Ситник залишається повноцінним директором НАБУ.

❓Який план наших подальших дій
Наш план складається з двох частин:
☑️ повернути Президенту повноваження призначати та звільняти директора НАБУ. Єдиний можливий механізм такого повернення – зміни у Конституцію. Проєкт таких змін зараз обговорюється народними депутатами.
☑️ на перехідний період (до набрання чинності змінами у Конституцію) врегулювати окремі процедури функціонування НАБУ (які не стосуються призначення директора НАБУ) окремим законопроєктом. Його уже підготовлено Урядом та зареєстровано за №4437. Очікуємо на його розгляд Парламентом уже цієї зими.

Відповідно до такого плану, чинний директор НАБУ продовжить працювати і виконувати свої функції до:
▪️дня обрання нового директора НАБУ за новою процедурою (після змін у Конституцію та закон про НАБУ), або
▪️дня спливу строку свого призначення – 16 квітня 2022 року (у цьому випадку його повноваження перейдуть до відповідного заступника).

⚠️ Директор НАБУ може бути звільнений раніше строку, вказаного вище, лише у випадку виникнення підстав, визначених частиною 4 статті 6 Закону про НАБУ (звільнення за власним бажанням, призначення на іншу посаду, набуття громадянства іншої держави і т.д.).
Наразі жодної з таких підстав ❎ не існує.

👨‍💼 Денис МАЛЮСЬКА

​​Порушення прав людини у кримінальних процесах – ситуація досить типова для України, тому потребує комплексних законодавчих змін.
Тож, Міністерством юстиції України було розроблено законопроєкт #4049 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини", яким пропонується:
✔️ внести зміни до ч.4 ст.176 КПК України та визначити, що запобіжні заходи до початку підготовчого судового засідання можуть застосовуватись слідчим суддею;
✔️ доповнити ст.199 КПК України новою ч.6 такого змісту: «У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті»;
✔️ внести зміни до ч.3 ст.331 КПК України, якими виключаються положення, які надавали повноваження суду за відсутності клопотань розглядати питання щодо доцільності застосування запобіжного заходу;
✔️ удосконалити порядок продовження запобіжного заходу (ст.ст. 315, 331 КПК), обрання запобіжного заходу судом касаційної інстанції (ст. ст. 433, 442 КПК) та при скасуванні судового рішення і направлення справи на новий судовий розгляд у результаті перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ст.467 КПК).

Законопроєктом загалом пропонується внесення змін до трьох діючих кодексів з метою виконання рішень Європейського суду з прав людини. Профільним Комітет ВР з правоохоронної діяльності рекомендовано до першого читання взяти за основу.

👩‍💼 Валерія КОЛОМІЄЦЬ

​​​​Заступниця Міністра юстиції України 👩‍💼 Олена Висоцька провела зустріч із директором Європейського регіонального бюро ВООЗ доктором Гансом Клюге.

Олена Висоцька зазначила, що у 2020 році, зважаючи на пандемію коронавірусу, Мін’юст зіштовхнувся з певними викликами, започаткувавши одночасно процес реформування національної пенітенціарної системи та намагаючись вжити необхідних заходів у сфері охорони здоров’я засуджених та ув’язнених в умовах пандемії.

«Ми вивчали досвід інших країн щодо умов перебування засуджених та ув’язнених. На сьогоднішній день організовано спеціальні режими побачень та передачі посилок, забезпечено можливість короткострокових побачень засуджених з рідними онлайн та через скло, дозволено довгострокові побачення за умов дотримання карантинних заходів. В результаті, емоційний стан засуджених та їхніх рідних покращився, ситуація стабілізувалась», – повідомила Олена Висоцька.

Доктор Ганс Клюге, у свою чергу, наголосив на важливості зміцнення потенціалу системи охорони здоров'я пенітенціарної служби України, особливо під час пандемії COVID-19. Він повідомив, що фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я розроблено проєкт «Здоров’я в тюрмах», а також настанови та інструменти організації системи забезпечення захисту від COVID-19 в системі органів виконання покарань. «Ми готові обмінюватися передовим досвідом та найкращими практиками з українськими колегами задля мобілізації зусиль у боротьбі з пандемією», – наголосив Ганс Клюге.

👉 НОВИНИ
👉 ФОТОГАЛЕРЕЯ

Мережі правових клубів PRAVOKATOR системи БПД – 2️⃣ роки❗️🥳

Цю комунікаційну платформу для професійного навчання та впровадження інноваційних практик у сфері права і доступу до правосуддя було створено у 2018 році для забезпечення високої якості надання правових послуг в системі безоплатної правової допомоги.

З початку діяльності правових ⚖️ клубів PRAVOKATOR понад 43,5 тис. осіб взяли участь у 1323 заходах та активностях правових клубів по всій території України. Зокрема, у 2018–2019 роках відбулось 887 офлайн-заходів, які відвідали 19 754 учасники, а протягом 2020-го — 436 заходів, у яких узяли участь 23 764 учасники.

💭 «Правові клуби PRAVOKATOR — це не просто хаб чи майданчик для проведення заходів. Це місце для налагодження діалогу між державною владою та громадянським суспільством, обміну досвідом, генерування та впровадження інноваційних практик у сфері права й доступу до правосуддя. Це місце об'єднує фахівців та експертів, які прагнуть підвищити рівень захисту прав людини в Україні, що дуже актуально для нашого суспільства», — зазначила заступниця Міністра юстиції України 👩‍💼 Валерія Коломієць.

ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 за посиланням

Протягом січня-листопада 2020 року Колегією Мін’юсту з розгляду скарг у сфері державної реєстрації було розглянуто 2️⃣4️⃣8️⃣7️⃣ реєстраційних кейсів, з яких 1033 було ✅ задоволено, у 1454 скаргах – відмовлено ❎ у задоволенні по суті. Жодного випадку, коли б суб'єкти звернення були позбавлені можливості захистити свої майнові чи корпоративні права в Міністерстві юстиції України через формальні процедурні перепони, не було.

Окремо обліковуються кейси, які містять очевидні, грубі порушення закону, оскільки вони розглядаються в одноособовому порядку. Протягом 11 місяців 2020-го за такою процедурою було задоволено 4️⃣9️⃣ скарг у сфері державної реєстрації (41 — щодо бізнесу і 8 — стосовно нерухомості). Тобто, ми зафіксували 49 зухвалих випадків порушення профільного законодавства, які можна трактувати як «реєстраційне» рейдерство, 19 із них — це кейси, в яких містилися повідомлення про так звані зломи електронних ключів доступу до реєстрів.
Останню вищезазначену проблему далося вирішити завдяки запровадженню в ЄДР та ДРП 🔐 засобу додаткової ідентифікації користувача. Тож, у листопаді 2020 року жодного повідомлення про факт злому електронного ключа реєстратора не надійшло.

Зазначу, що крім цього протягом січня-листопада 2020 року Мін’юст анулював доступ до реєстрів 101 суб’єкту: 8️⃣3️⃣ державним реєстраторам та 1️⃣8️⃣ нотаріусам, які допустили грубі порушення законодавства.

ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 за посиланням

​​Відповідно до ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання 👶дитини, яка не досягла 🔟 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини 🧑‍🦱, яка досягла 1️⃣4️⃣ років, визначається нею самою.

📚 Якщо ж мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди 🙅‍♀️ щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина (яка не досягла 14 років), спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Для розв’язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини через орган опіки та піклування один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини наступні 📄 документи:
📌 заяву;
📌 копію паспорта;
📌 довідку з місця реєстрації (проживання);
📌 копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
📌 копію свідоцтва про народження дитини;
📌 довідку з місця навчання, виховання дитини;
📌 довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Звернення ж до суду 👨‍⚖️ відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем 👩‍👧(тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача 🧍‍♂️, тобто, іншого з батьків.

​​​​Українська сторона подала відповіді на більш ніж 50 запитань Європейського суду з прав людини, які він нам поставив напередодні слухань щодо прийнятності у справі Ukraine v. Russian Federation (re Eastern Ukraine), тобто, у Донбаській справі, яка зараз називається Ukraine and the Netherlands v. Russian Federation.
Це кращий матеріал, який ми збирали за шість років ведення цієї справи! Цього разу всі спецслужби надали нам докази ефективного контролю з боку РФ за ОРДЛО.

Крім того, Суд повідомив, що планує дуже амбітний графік у цій справі на наступний рік: до вересня планується провести обмін поданнями між Нідерландами та РФ щодо МН17, а також відповіді всіх учасників, включаючи треті сторони (у нас їх дві: Уряд Канади та Human Rights Law Centre - University of Nottingham), на додаткові запитання ЄСПЛ. Тобто, фактично Суд намагається за 9 місяців наздогнати Нідерландською справою стан української справи по Донбасу, до якого ми рухались шість років. Подивимось, чи вдасться це на практиці, але Суд налаштований дуже серйозно: він попередив сторони, що даватиме відстрочки тільки у виключних випадках.

І головне – засідання в справі Ukraine and the Netherlands v. Russian Federation попередньо призначене на 15 вересня 2021!

👨‍💼 Іван ЛІЩИНА