Іван Ліщина: Апеляційний суд Амстердама задовольнив позов України про відвід одного із суддів у справі про приналежність «скіфського золота».

У вересні 2019 року Мін’юст повідомляв, що є ряд обставин у справі про повернення в Україну музейної колекції «Крим. Золотий острів у Чорному морі», які можуть свідчити про упередженість головуючого судді, котрий розглядає справу. Так, суддя протягом кількох років здійснював представництво інтересів однієї з російських компаній, тому фактично захищав інтереси Російської Федерації як основного інтересанта у вирішенні справи. Крім того, представництво інтересів по цій справі він здійснював у тісній співпраці з адвокатами, які наразі представляють інтереси кримських музеїв у справі про «скіфське золото».

Тоді ж Україна подала клопотання до Апеляційного суду Амстердама про відвід судді. 28.10.2020 позов було задоволено.

ℹ️ Нагадаємо, предметом спору є колекція скіфських золотих прикрас – 565 музейних предметів загальною страховою вартістю 10 млн євро.

​​Конституційний Суд України опублікував рішення щодо антикорупційного законодавства. Серед основних моментів цього рішення – наступні: 👇

☑ КСУ вказав, що вплив НАЗК (як органу виконавчої влади) на суди (як органи судової влади) є неконституційним. Тому суд скасував усі ключові антикорупційні повноваження НАЗК (причому щодо усіх чиновників, не лише суддів).
☑ Також КСУ вказав, що кримінальна відповідальність за декларування недостовірних відомостей є надмірною. І таку відповідальність теж скасував.
☑ КСУ НЕ скасовував саме електронне декларування або ж кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
☑ Так само залишився діяти і електронний реєстр декларацій, хоча доступ до його даних буде обмежено.

Що відбуватиметься далі?👇

▪️ ВРУ, ОПУ, КМУ та експертна спільнота напрацюють законопроєкт, яким буде обмежено (або взагалі виключено) вплив НАЗК на суддів.
▪️ Ймовірно, судді отримають свій окремий механізм контролю за статками та витратами, який не буде поступатися НАЗК. Тобто, антикорупційний контроль за суддями буде збережено.
▪️ Також буде відновлено дію норм антикорупційного законодавства.
▪️ Декларування недостовірної інформації (або ж недекларування) доведеться карати більш м’яко, через адміністративну відповідальність.

👨‍💼 Денис МАЛЮСЬКА

​​Як свідчить практика, органи ДВС зосереджені на виконанні соціально-важливих документів із незначними сумами, зокрема – дрібні штрафи та аліменти. В той же час, приватні виконавці зосередили свою діяльність на іншій категорії справ, з яких гарантовано можна отримати значну винагороду. Тому застосовувати суто бізнесовий підхід до оцінки діяльності цих двох інститутів неможливо.

Крім того, державні виконавці – єдині, хто сьогодні виконує документи на користь держаного бюджету.

Як видно з даних за 2019 рік, кожна гривня, витрачена на органи ДВС, принесла більше 300% прибутку. Тобто, якщо сума видатків загального фонду на утримання органів Державної виконавчої служби торік склала 900555,8 тис. грн., то сума, стягнута органами ДВС до бюджету становить 3733795,8 тис. грн.

👨‍💼 Андрій ГАЙЧЕНКО

27 жовтня Конституційний суд України виніс рішення, яким визнав неконституційними повноваження Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з контролю та перевірки декларацій, цілодобового доступу до реєстру декларацій і моніторингу способу життя чиновників. Наразі поновити роботу системи e-декларування можна, однак – із врахуванням аргументів, викладених КСУ в своєму рішенні, зокрема щодо того, що «вплив НАЗК на суди є неконституційним, адже це – різні гілки влади: виконавча та судова відповідно». Так, ймовірним шляхом вирішення цієї ситуації може бути створення окремого органу, схожого на НАЗК, аналогічного за повноваженнями, але всередині судової гілки влади. Однак для цього необхідно, аби відповідний закон був ухвалений Верховною Радою.

Допоки Парламент не ухвалить відповідного рішення, НАЗК зможе повноцінно функціонувати, якщо внести зміни в закон і прибрати повноваження Нацагентства щодо суддів. Тоді НАЗК зможе продовжувати виконувати свої обов’язки щодо всіх інших посадовців. Набрання чинності цього закону дозволить розблокувати роботу НАЗК і відкрити доступ до реєстру декларацій.

Детальніше про рішення КСУ, про його вплив на співпрацю України з міжнародними партнерами, а також про механізм виходу із ситуації, яка склалася, – читайте в інтерв'ю Міністра юстиції Дениса Малюськи 👉 для НВ

НАЗК відновило доступ до Реєстру декларацій. Відповідне рішення прийняв Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом. Це рішення зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

Рішення було прийнято виключно в межах повноважень Кабміну, адже стосується лише органів виконавчої влади.

Прийняте рішення також дозволить Національному агентству проводити спеціальні перевірки та розблокує призначення керівників в органи влади та місцевого самоврядування. Тобто, процедура кадрових призначень наразі є розблокованою.

👨‍💼 Денис МАЛЮСЬКА

​​⚠️ Після рішення Конституційного Суду переважна частина українського суспільства втратила довіру до суддів цієї впливової судової інституції. Але ж розгляду у КСУ очікують практично усі ключові реформи, прийняті Верховною Радою України останніми роками. На кону – банківська та земельні реформи, існування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Вищого антикорупційного суду України та Великої Палати Верховного Суду України та чимало інших ключових досягнень останніх років.

РНБОУ та Президент, зваживши на усі ризики, підтримали ідею політичного врегулювання проблеми шляхом перезавантаження усього складу Конституційного Суду України, що і було оформлено відповідним законопроектом.

Чимало опонентів такого рішення вказали, що воно не є юридичним та не відповідає вимогам закону і Конституції, а тому не може бути підтриманим.

Моє ж переконання, як Міністра юстиції України, – політичне вирішення проблеми має право на існування.

Більше того, такого роду суперечка (хоча і значно більшого ступеня ваги) між політичним та юридичним рішенням уже була не так давно, у 2014 році. Нагадаю, суспільну довіру тоді втратив Янукович та його команда. У часи Революції гідності було прийнято чимало політико-правових рішень, де трагічність ситуації цілком правильно і справедливо переважила окремі вузькі юридичні обмеження. Одним з таких політико-правових рішень стала чинна редакція Конституції України.

До того ж, нагадаю, чинна Конституція – це саме політико-правове рішення, яке «розвернуло» дію несправедливого рішення Конституційного Суду України.

Рішення, винесеного КСУ, за чутками, під політичним тиском та за чималу грошову винагороду від тодішньої влади.

У чому секрет успішності тих політичних (політико-правових) рішень?

На мою думку у тому, що це був суспільний компроміс та реалізація справедливості. Це – єдиний критерій, який відрізняє справедливе політичне вирішення складної суспільної проблеми від антиконституційних дій або ж (іноді) узурпації влади.

Тому чи має право на життя і реалізацію ініціатива Президента щодо перезавантаження КСУ❓

Моє внутрішнє переконання – так, якщо вона буде підтримана Верховною Радою України і суспільством❗️

👨‍💼 Денис МАЛЮСЬКА

​​У зв’язку з реформою адміністративно-територіального устрою України – створенням нових об’єднаних територіальних громад – Мін’юст планує дещо змінити механізм переведення до нових ОТГ державних реєстраторів та спростити порядок їх працевлаштування. Зокрема, маємо намір відмовитися від необхідності проведення спеціальної перевірки у разі такого переведення.
Разом із цим, адміністративно-територіальна реформа призвела до виникнення дефіциту кадрів у сфері держреєстрації: створюються нові ОТГ – отже, виникає потреба у нових кваліфікованих фахівцях для цих громад.
Головною ж причиною кадрового «голоду» у сфері державної реєстрації більшою мірою стало поширення пандемії Covid-19 в Україні та світі, оскільки через карантинні обмеження Мін’юст не проводив тестування для реєстраторів протягом останніх 7 місяців. З цієї ж причини не могли скласти кваліфікаційний іспит і майбутні нотаріуси.
Наразі проведення відповідного кваліфікаційного іспиту і тестування для Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції є одним із пріоритетних завдань. Плануємо реалізувати його вже найближчим часом, в ідеалі – до нового року. Можливо, ми підемо вже протореним шляхом: організуємо ці заходи із дотриманням соціальної дистанції і всіх протиепідемічних правил, як це було зроблено при проведенні ЗНО цього літа. Зараз шукаємо відповідну локацію і технічні можливості для реалізації цього завдання. Втім, звісно, все залежатиме від динаміки захворюваності на Covid-19 в Україні.
Зазначу, що на сьогодні загалом є чимало охочих виконувати функції державного реєстратора – близько 400 осіб, але вони не можуть отримати доступ до реєстрів без проходження відповідного тестування. Аналогічна ситуація склалася і в нотаріальній спільноті: кандидатів на складання кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю ми очікуємо близько 700.

👩‍💼 Ольга ОНІЩУК

​​Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов та Генеральний директор Благодійної організації «Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» Максим Яковер підписали Меморандум про партнерство 🤝 , який сприятиме оцифруванню архівів з історії Голокосту та нацистської окупації України.

Підписання Меморандуму розширює участь Укрдержархіву та державних архівів у проєктах, метою яких є збереження та оцифрування архівних документів та матеріалів для майбутніх поколінь про трагічні сторінки Другої світової війни, про тимчасову окупацію України, вбивства цивільного населення, військових, представників національних меншин нацистською окупаційною владою, їх оприлюднення, створення умов доступу до цих джерел в режимі онлайн 💻.

​​📃 Загубили або втратили важливий документ? – Така неприємна ситуація може трапитися з кожним. А ще гірше – якщо це був нотаріально завірений документ, наприклад, договір купівлі-продажу нерухомості або заповіт. Але не поспішайте засмучуватись, адже у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, видається дублікат документа.

Дублікат нотаріальних документів – це другий екземпляр, який має таку ж юридичну силу, як і його оригінал. В дублікаті повністю відновлено текст оригіналу документа.

Для отримання дубліката документа фізична особа має подати нотаріусу:
📌 документ, що посвідчує особу (паспорт, тимчасова посвідка на постійне проживання тощо);
📌 довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
📌 якщо за видачею дубліката документа звернувся представник заявника – на підтвердження представницьких повноважень він має подати нотаріально посвідчену довіреність (із чітким зазначенням, що представник має право представляти інтереси особи в органах нотаріату з питань отримання дублікатів документів).

📜 Дещо особливою є процедура видачі дублікатів документів спадкоємцям померлого.
Так, дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані ✍️ за письмовою заявою спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу. В цьому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, що підтверджують родинні стосунки 👪 (свідоцтво виконавця заповіту).
☝️ Дублікат заповіту може бути виданий зазначеним у заповіті спадкоємцям після подання ними свідоцтва про смерть заповідача.

Якщо за видачею дубліката документа звернувся представник 👨🏻💼 юридичної особи – він має надати нотаріусу установчі документи юридичної особи на підтвердження її правоздатності та дієздатності, а також документи на підтвердження своїх повноважень.

👉 Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані також за письмовою заявою правонаступників осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а дублікат іпотечного договору – в тому числі за письмовою заявою іпотекодержателя за іпотечним договором.

За загальним правилом дублікат робить той, хто видавав документ. Якщо ж нотаріус вже припинив свою діяльність – дублікат можна отримати в державному нотаріальному архіві.

❗ Після видачі дубліката оригінал документа втрачає свою юридичну силу.

За 9 місяців 2020 року, окрім українців, проєктом «Шлюб за добу» охоче користались й іноземці. Протягом січня-вересня 2020 року уклали шлюб в рамках проєкту 5096 іноземних громадян. Здебільшого – з Російської Федерації (645), Республіки Польща (360), Федеративної Республіки Німеччина (338). Зазвичай найбільше іноземців звертаються за послугою «Шлюб за добу» у містах Харків, Дніпро та Львів.

👰🤵 Загалом з моменту запровадження сервісу «Шлюб за добу» (з 29 липня 2016 року) по жовтень цього року проведено 105509 державних реєстрацій шлюбу.

Нагадуємо, охочим скористатися сервісом з реєстрації шлюбу у скорочені строки необхідно зробити лише кілька простих кроків:
✔️ звернутись до організатора державної реєстрації шлюбу;
✔️ обрати дату та час для проведення державної реєстрації;
✔️ укласти цивільно-правовий договір про надання послуги;
✔️ завітати на власне весілля.

​​​​Міністерство юстиції розпочало поступовий перехід до нової версії Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ДРАЦС). Наразі працюють паралельно дві версії. Оновлений реєстр запрацює вже за місяць.

Нова версія реєстру відрізняється від старої і, звичайно, не всі реєстратори звикли до роботи з нею. Але варто зазначити, що минулий варіант взагалі не підлягав модернізації, не було можливості здійснювати постійний обмін з іншими системами, не був доопрацьований користувацький досвід, архітектура системи була застарілою. Також не було змоги поліпшувати інтерфейс для роботи реєстраторів.

Зараз завдяки роботі розробників вдалося оновити наявну версію ДРАЦС і усунути всі неточності в роботі системи. Міністерство юстиції намагається отримувати від користувачів якомога більше відгуків, і щомісяця в реєстр вносяться зміни, які тестуються та в подальшому імплементуються.

👨‍💼 Сергій ОРЛОВ

Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (ВККН) було «перезавантажено». До нього увійшли 3 представники Мін’юсту та 11 нотаріусів. Відтак, повноваження щодо здійснення контролю за рішеннями Комісії були фактично передані нотаріальній спільноті України. Це черговий крок, зроблений з метою поступового переходу до саморегулювання нотаріальної діяльності.

Очолила ВККН – вперше в історії нотаріату незалежної України – представниця нотаріальної спільноти, голова відділення нотаріальної палати в Рівненській області, приватний нотаріус Острозького районного нотаріального округу – Бернацька Інна Михайлівна.

ℹ️ ВККН – інституція, яка функціонує при Мін’юсті і визначає рівень професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Члени новообраного складу ВККН здійснюватимуть свої повноваження протягом найближчих трьох років.

👩‍💼 Ольга ОНІЩУК

📢 2 грудня 2020 року буде проведено кваліфікаційний іспит для майбутніх нотаріусів

📆 2 грудня 2020 року
⌚️ 10:00
🗺 приміщення Виставкового центру «АККО Інтернешнл» за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40-б
⚠️ Кінцевий строк подачі документів до територіального органу Мін'юсту – 12 листопада 2020 року

❗️ Кваліфікаційний іспит буде проведено з дотриманням усіх протиепідеміологічних заходів та санітарних правил, а також соціальної дистанції.
‼️ У той же час повідомляємо, що проведення кваліфікаційного іспиту також залежить від встановленого рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 в країні.

Додаткова інформація за
👉посиланням👈
_

​​💰📃 В порядку забезпечення позову чи в рамках виконавчого провадження часто накладається арешт на рухоме та нерухоме майно боржника. У разі ж закінчення виконавчого провадження він знімається ❌, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

🟢 Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна – він знімається за постановою виконавця ✔️ не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

🟢 Виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника 💳 не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із Законом "Про виконавче провадження".

🟢 З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення 🧐 порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

🟢 За умови наявності письмового висновку експерта ✍️, суб'єкта оціночної діяльності, суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку зі значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою виконавця.

👨‍⚖️ В усіх інших випадках арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

👉 Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами у порядку, встановленому Законом.

​​💧💡🔥 Постачання води, газу, електроенергії, тепла, утримання будинку, вивіз сміття тощо – усі ці житлово-комунальні послуги надавач 🦺 зобов’язаний надавати вчасно, регулярно та якісно. Втім, ми, як споживачі цих послуг, повинні пам’ятати, що теж маємо обов’язок – оплачувати спожиті послуги.

💸 Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню. У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

☝️ Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

❓ Чи можуть за борги виселити з квартири 🏘
Сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все звертається до суду 🧑‍⚖️ для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження. Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які і розпочинають примусове стягнення боргу, у тому числі шляхом накладення арешту на майно.
Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
⚠️ Водночас, якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (станом на жовтень 2020 року це 100 000 грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт.

❓ Надання яких послуг населенню можуть припинити у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі
👉 Законодавством України не передбачено ❌ можливість припиняти постачання тепла та холодної води і водовідведення населенню за борги. У разі наявності у споживача заборгованості надавач цих послуг може звертатись для стягнення до суду.
👉 Натомість постачальники газу та електроенергії мають право ✔️ на припинення надання послуг.

❓ Що передбачає процедура відключення газу та електроенергії за борги
❓ Які існують строки позовної давності на звернення до суду про стягнення заборгованості

Більше інформації за
👉цим посиланням👈

​​🇺🇦 Денис Малюська провів зустріч із Президентом Міжнародного комітету Червоного Хреста Петером Маурером.

Денис Малюська поінформував президента МКЧХ про ключові напрямки розбудови пенітенціарної системи в Україні, зокрема підготовку законопроєкту, який спрямований на розбудову людиноцентричної системи виконання покарань, створення належних умов тримання під вартою й модернізацію інфраструктури пенітенціарних установ. Крім того, Міністр юстиції подякував Петеру Мауреру за допомогу з боку Міжнародного комітету Червоного Хреста у протидії поширенню COVID-19 у пенітенціарних установах України та зазначив, що ситуація в цілому на даний час є контрольованою.

Сторони обговорили також питання забезпечення захисту прав людини на сході України, зокрема щодо:
▪️ забезпечення соціальних виплат;
▪️ невизнання документів, виданих квазідержавними установами на тимчасово окупованих територіях;
▪️ фальсифікації документів про народження або смерть з метою незаконного заволодіння майном тощо.
Денис Малюська повідомив, що наразі існує розуміння цієї проблематики та яких заходів необхідно вжити для правильного реагування і створення відповідних умов для отримання громадянами послуг, яких вони потребують.

Петер Маурер у свою чергу підкреслив важливість ініціатив Міністерства юстиції з розбудови модерної системи виконання покарань та запевнив у готовності МКЧХ і в подальшому надавати міністерству необхідну підтримку.

Більше інформації 👉 т у т 👈

​​Верховна Рада України у першому читанні прийняла розроблений Мін’юстом законопроєкт, яким вводяться фінансові санкції до підприємств, підприємців, установ, організацій, які ігнорують вимоги щодо носіння масок та допускають у приміщення чи громадський транспорт людей без засобів захисту, які закривають рот та ніс.

Через те, що послаблення карантинних заходів українським суспільством сприймається як скасування карантину, через те, що серед населення держави виникла стійка тенденція щодо нехтування рекомендаціями в частині носіння в громадських місцях та транспорті засобів індивідуального захисту – нині законопроєктом пропонується встановити фінансові санкції за пропуск, допуск особи або невжиття заходів щодо перебування особи в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Штраф за це передбачається у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Важливо наголосити, що законопроєкт націлений притягати до відповідальності саме тих осіб, які відповідальні за дотримання протиепідемічних заходів у громадських місцях, а не людей, які, до прикладу, прогулюються парком.

👩‍💼 Валерія КОЛОМІЄЦЬ

Гарна новина для держреєстраторів: 30 листопада відбудеться тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації❗️

1️⃣0️⃣:0️⃣0️⃣ – тестування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
1️⃣5️⃣:0️⃣0️⃣ – тестування у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Відбуватиметься тестування у приміщенні Виставкового центру «АККО Інтернешнл» за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 40-б

⚠️ Проведення тестування в умовах карантинних обмежень залежить, зокрема, від встановленого рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 в країні.

ДЕТАЛЬНІШЕ 👉 т у т 👈

👩‍💼 Ольга ОНІЩУК

​​Уряд схвалив законопроєкт, який позбавляє Мін'юст повноважень з розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державних реєстраторів

Затвердженим Кабміном законопроєктом «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з впорядкуванням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» пропонується кілька новацій, які мають зменшити корупційні ризики та прояви рейдерства у сфері держреєстрації.

Зокрема:
☑️ з 1-го січня 2022 року позбавити Мін’юст повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
☑️ передбачити виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації у вищевказаних сферах;
☑️ виключити райдержадміністрації з кола суб’єктів державної реєстрації;
☑️ відмовитись від зберігання відомостей реєстраційних справ на паперових носіях;
☑️ визначити можливість проведення реєстраційних дій на підставі примірників судових рішень в електронній формі;
☑️ створити законодавчі передумови для встановлення учасниками юридичної особи застереження про здійснення реєстраційних дій виключно на підставі рішення учасників, прийнятого в електронній формі та підписаного з використанням засобів електронної ідентифікації.

Детальніше 👉 т у т 👈

👨‍💼 Євгеній ГОРОВЕЦЬ

За 9 місяців 2020 року до Офісу протидії рейдерству Мін’юсту надійшло 3133 скарги у сфері державної реєстрації, з яких було розглянуто 2127. У 898 випадках скарги були задоволені, а у 1229 кейсах — відмовлено в задоволенні по суті. Основними підставами для відмови у задоволені скарг стало прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав відповідно до закону, а також випадки, коли скаржник не підтвердив порушення його прав проведеними реєстраційними діями або пропустив 60-денний строк для звернення.

Важливо, що при цьому не було жодної відмови у задоволенні скарги з формальних підстав. Для порівняння, за аналогічний період 2019 року таких було майже 65% від загальної кількості розглянутих скарг.

Зараз ми орієнтуємося, перш за все, на якість розгляду реєстраційних кейсів і дієвість процедури адміністративного оскарження, і тільки потім на кількість проаналізованих кейсів.

​​Право на зміну ПІБ фізичної особи передбачено статтею 295 Цивільного кодексу України. Проте якщо власне ім’я та прізвище громадянин може змінювати за власним бажанням, то по батькові допоки – лише у разі усиновлення чи його скасування або ж якщо батько змінив своє ім'я чи відомості про нього, як про батька, були вилучені з актового запису про народження.

🆕 Втім вже з 1 січня 2021 року цей порядок зміниться – українці зможуть змінювати по батькові на власний розсуд. Відповідний Закон ухвалила Верховна Рада.

Цим Законом передбачаються наступні зміни:
✅ фізична особа, яка досягла 16 років, матиме право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові;
✅ фізична особа, яка досягла 14 років, матиме право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків;
✅ у разі якщо над фізичною особою, яка досягла 14 років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої особи здійснюється за згодою піклувальника;
✅ фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері;
✅ у разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішувати орган опіки і піклування або суд. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.

Відповідні зміни будуть внесені і до Сімейного кодексу України.